Практико-орієнтований системний підхід до процесу підготовки учителів фізики (original) (raw)
Related papers
Освітній вимір, 2015
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ УДК 371.124 : 54 Ірина Акуленко ПРАКСЕОЛОГІЧНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОЇ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ Акуленко І. А. Праксеологічно-діяльнісний підхід як методологічна основа компетентнісно орієнтованої методичної підготовки майбутнього вчителя математики. У статті акцентовано увагу на тих положеннях праксеологічно-діяльнісного підходу, що уможливили формулювання засадничих принципів компетентнісно орієнтованої методичної підготовки майбутнього вчителя математики й окреслення окремих очікуваних результатів її практичної реалізації. Ключові слова: методична підготовка, суб'єктний досвід, методична діяльність, майбутній учитель математики. Акуленко И. А. Праксеологично-деятельностный подход как методологическая основа компетентно-ориентированной методической подготовки будущего учителя математики. В статье акцентировано внимание на тех положениях праксеологичнодеятельностного подхода, на основе которых сформулированы основные принципы компетентностно ориентированной методической подготовки будущего учителя математики и определены отдельные ожидаемые результаты её практической реализации. Ключевые слова: методическая подготовка, субъектный опыт, методическая деятельность, будущий учитель математики. Akulenko I. A. Praxeological and activity approach as a methodological basis of a competence oriented methodical training of the future Mathematics teacher. The article is focused on the praxeology and activity approach provisions that allow to formulate the basic principles of competence oriented methodical training of the future Mathematics teacher. Some expected results of its implementation were also identified.
Системно-спрямований підхід при викладанні фундаментальних і загальнотехнічних дисциплін
Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school, 2013
Останнім часом у теорію і практику викладання фундаментальних і загальнотехнічних дисциплін у технічному вузі міцно входять і показують свою ефективність нові інформаційні технології навчання [1–4]. Викладання фізики, хімії, вищої математики, креслення і нарисної геометрії вимагає розробки таких науково-педагогічних технологій навчання, що формують знання у вигляді деякої цілісної структури на основі інформаційних полів узагальнених фундаментальних понять і спеціальних термінополів дисципліни [5–7]. Інформаційна цілісність структури на різних етапах навчання передбачає певне завершення побудови і деякі перетворення інформаційно-предметних моделей, причому це відбувається на рівні свідомості, так і підсвідомості студента. З погляду психології ефективність навчання і формування міцних знань залежить передусім від співвідношення процесів, що розвиваються на свідомому і підсвідомому рівнях. Необхідно також враховувати, що гуманізация освіти повинна визначатися не тільки змістом знань, а...
Практико-орієнтовані технології в інженерній освіті
2015
Рецензенти: К.О. Дядюра – доктор технічних наук, доцент, завідувач кафедри прикладного матеріалознавства та технології конструкційних матеріалів Сумського державного університету; В.Д. Рудь – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри комп’ютерного проектування верстатів та технології машинобудування Луцького національного технічного університету.У рамках виконання програми Європейської комісії TEMPUS проекту «Модернізація вищої інженерної освіти в Грузії, Україні та Узбекистані відповідно до технологічних викликів» (ENGITEC) у навчальний процес підготовки магістрів упроваджено міждисциплінарний навчальний модуль «Основи викладання інженерних дисциплін», що пройшов успішну апробацію у 2014–2015 н. р. Метою є підвищення якості підготовки й професійного виховання фахівців технічного спрямування шляхом практико-орієнтованої підготовки. Навчальний посібник призначений для інженерно-технічних і науково-педагогічних працівників, аспірантів і студентів інженерних спеціальностей вищ...
Педагогіка вищої та середньої школи
Статтю присвячено аналізу українських та зарубіжних лексикографічних джерел для визначення сутності та змісту таких понять як «професійна підготовка», «магістр», «магістр з фізики», «вищий навчальний заклад». Проаналізовано підходи до тлумачення цих понять українськими та польськими педагогами. Здійснено порівняння професійної підготовки магістрів з фізики в Україні та Польщі. Подано класифікацію типів польських та українських ВНЗ, які здійснюють професійну підготовку магістрів у галузі фізики. Запропоновано авторське тлумачення поняття «професійна підготовка магістрів з фізики у вищих навчальних закладах Польщі».
Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology", 2018
П остановка проблеми. Необхідною умовою і пріоритетним напрямом модернізації системи вищої технічної освіти загалом та інженерно-педагогічної зокрема є постійно зростаючі вимоги ринку праці, стрімкі технологічні зміни, глобалізація, зростання академічної, трудової мобільності, вдосконалення професійного рівня майбутніх фахівців. Тому успіх у її перебудові залежить від особистості студента, його готовності до професійно-педагогічної діяльності. З огляду на це актуальним завданням вищої освіти стає реалізація компетентнісного підходу у навчально-виховному процесі підготовки майбутніх фахівців інженерно-педагогічного профілю. Основними особливостями такого підходу мають бути високий рівень компетенції та конкурентоспроможності на ринку праці, соціальна мобільність, духовна культура, самостійність у прийнятті професійних рішень, відповідальність за власні дії та їх наслідки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні положення проблеми організації, змісту та розвитку вищої технічної освіти знайшли відображення у працях М. Згуровського, М. Лазарєва, Е. Лузік, О. Романовського, Л. Товажнянського, Д. Чернілевського та ін. Різні аспекти проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців у процесі навчання у вищому навчальному закладі стали предметом наукових досліджень В.
2020
У статті проаналізовані теоретико-методологічні підходи до організації виховання майбутніх учителів початкової школи в процесі фахової підготовки. З'ясовано, що загальною проблемою вищої школи України є пошук найбільш ефективних методик, форм, методів, засобів та шляхів виховання студентської молоді, в контексті нашого дослідження-виховання майбутніх учителів початкової школи. Логіка нашого дослідження передбачає розкриття понять «виховання», «виховуюче навчання», «виховна система» та «виховання майбутніх учителів початкової школи». Визначено, що процес виховання-цілісний процес. У ньому органічно поєднані змістова і процесуальна сторони, де змістова сторона характеризує сукупність виховних цілей, процесуальна сторона-самокерований процес педагогічної взаємодії всіх учасників виховного процесу. Виховна робота передбачає обґрунтування і реалізацію концепції, цілей, змісту, методів та організаційно-педагогічних форм діяльності студентів ЗВО, спрямованої на розвиток їхньої активності, самовиховання, самоактуалізації та самореалізації. Особливе місце в організації виховного процесу закладу вищої освіти належить розв'язанню завдань фахового виховання, метою якого є формування у студентів поваги до обраної спеціальності, вироблення необхідних для неї рис, умінь і навичок, розвиток творчого потенціалу майбутнього фахівця. Вважаємо, що головним завданням ЗВО є формування передусім педагога-вихователя, суб'єкта професійної діяльності, який здатний до творчого розв'язання проблеми педагогічного процесу, має бажання сприяти вихованню громадянсько свідомої, патріотично налаштованої, професійно компетентної, духовно розвиненої особистості дитини, має сформоване відповідальне ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра. Головною метою виховного процесу ЗВО є формування особистостi як вищої цінності, особистості, що спроможна самостiйно та творчо мислити; а основні завдання виховної роботи у ЗВО полягають у: розвитку високого професіоналізму; розвитку високої загальнопедагогічної культури; формуванні духовності; вихованні відповідальності до реалізації всіх аспектів майбутньої професійної діяльності. Ключові слова: виховання, виховуюче навчання, виховна система, виховання майбутніх учителів початкової школи.
КУЛЬТУРА ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У СИСТЕМІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ
Acta Paedagogica Volynienses
У статті розглядаються актуальні проблеми формування культури спілкування майбутніх учителів початкової освіти у процесі фахової підготовки у закладах вищої освіти. Актуальність обраної теми обумовили зміни, що відбуваються у процесі становлення нової української школи. Культура спілкування є одним із суттєвих складових налагодження соціальних, професійних контактів педагога, засобом його вираження через мову й мовлення. Вона відображає ціннісні орієнтації, гармонію професійних знань, комунікативних, морально-психологічних здібностей, описує його вихованість, вміння висловлювати думки, дотримуватися етичних норм спілкування. Оволодіння вчителем культурою спілкування є передумовою ефективного становлення професійних компетентностей майбутнього фахівця початкової освіти і невід’ємною складовою педагогічної культури як певного рівня розвитку особистості вчителя. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури, практичного досвіду висвітлено показники сформованості куль...
Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, 2021
Статтю присвячено питанню підготовки вчителів початкової школи до впровадження діалогових форм навчання. Автором зазначено, що ефективність цієї підготовки залежить насамперед від оновлення змісту, навчально-методичного забезпечення, створення освітнього середовища в закладі освіти та мотивації самого вчителя. Використовуючи метод моделювання, проведено вивчення процесу готовності вчителів початкової школи до впровадження діалогових форм навчання за допомогою структурно-функціональної моделі. Автором уточнено та узагальнено трактування дефініції «модель», виявлено існування різних підходів до поняття «готовність», розглянуто його складники. Зазначено, що ця модель є уявною і реалізованою системою формування готовності вчителів початкової школи до реалізації діалогових форм навчання у системі післядипломної педагогічної освіти, яка ґрунтується на відповідних підходах і принципах, має динамічний, відкритий та гнучкий характер. У моделі відображено структуру формування готовності вчите...
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ: ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ
Молодь і ринок, 2020
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та історії педагогіки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Олександра Шикиринська, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ: ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ У статті висвітлено особливості науково-методичного забезпечення процесу реформування загальної середньої освіти через призму ідей Нової української школи. Наголошено на необхідності розвитку мультимодальної грамотності, впровадження інформаційних технологій, організації роботи над творчими проектами як засобами розвитку ключових компетенцій сучасних школярів. Акцентовано на актуальності переосмислення ролі вчителя в організації освітнього процесу та удосконаленні системи підготовки педагогічних кадрів. Ключові слова: реформування освіти; особистісно-орієнтований підхід; діяльнісний підхід; компетентнісний підхід; Концепція НУШ; мультимодальна грамотність; інформаційні технології; метод проектів. Літ. 14.