Functionality of Preface in the Integral Perception of Text (“Trans-Atlantic” by Witold Gombrowicz) (original) (raw)
Related papers
Слово і Час, 2023
INTERMEDIAL INTERPRETATION OF THE KEY TOPICS OF METAPHYSICAL POETRY (TWO CHAPTERS FROM AN INTERNATIONAL ART PROJECT “THE SEA IS HERE. ABSENCE AS PRESENCE”) The paper discusses the productivity of the new creative approaches to the establishedtypes of poetry. Building on the theoretical definitions, taxonomies, and observations formulated in the works of James Smith, Frank Warnke, Michael Nott, Robert Crawford and Norman McBeath, Susan Sontag, Viktoria Khoniu, et al., the research argues that the artistic practices of photopoetry (“a form of photo-text that takes, for its primary components, poetry and photography”, Michael Nott) offer new ways to interpret certain topics of metaphysical poetry. The term “metaphysical poetry” defines an independent trend of literature focused on “the realities of peculiar kind” ( James Smith) such as Time, Death, Religion, and Love. The material for analysis is taken from the international multimedia project “The Sea Is Here: Absence as Presence” (2020) edited by Natalia Kutsepova (USA) and Nina Kharchenko (Germany). Two photopoetic pieces from this art book, “Miracles” by Shaun Evans and “Bond” by Kati Dahlmann, explore the themes of Religion and Death, which are central to metaphysical poetry. The detailed analysis of “Miracles” and “Bond” outlines the types of artistic collaboration in both projects and focuses on their structural, stylistic, and semantic characteristics. Special attention is paid to the ways of interaction between photographs and texts. It is noted that the principle of photopoetic imagery is close to the principle of metaphysical conceit (to harmonize the incompatible). The author concludes that the creative strategy of photopoetry can be instrumental in interpreting the key metaphysical topics. It proves the vitality of some traditional concepts (memory as a tool to transform the transient/mortal into the stable/immortal) and introduces important innovations (the detached position of a human being in their communication with God). Keywords: metaphysical poetry, photopoetry, intermediality, theme, interpretation.
Textual Multiverse in Science Fiction Prose, as in I. Asimov’s “The Bicentennial Man”
Tyumen State University Herald. Humanities Research. Humanitates, vol. 3, no 2, pp. 109-121., 2017
Science fiction (sci-fi, sf) is of particular interest for researchers working in cognitive poetics. One major reason for this is the way that science fiction creates and runs alternative worlds that are both alien and recognizable; and the strangeness of these world-constructions can illuminate the operating limits of stylistic frameworks such as text-world theory, narrative comprehension, and other worlds-based mental models. When science fiction and fantasy writers imagine an unknown world, they draw necessarily on the familiar as well as the strange. It becomes is a particularly interesting object of study for stylistics in general for its somewhat unique stylistic features, including unique and creative imagery, experiments with narrative structure and new words formation. It proves to be especially interesting in the field of cognitive stylistics from the point of view of Text World Theory’s (TWT; originally formulated by P. Werth in 1999) implementation, as one of science fiction’s main features is the creation of new worlds. Thus, science fiction seems to be a well-suited example for studying TWT. In this paper, I explore the mental world creation of the science-fiction novel “The Bicentennial Man” by the American science-fiction writer Isaac Asimov (1976). I consider the structural variety in the textual multiverse of this novel, wherein text worlds can be classified into different groups according to how “fantastic” they appear to the reader, and how it affects the reader’s perception of the whole novel.
International Humanitarian University Herald. Philology, 2021
Анотація. У статті розглядається питання ідентичності персонажа у контексті психолінгвістики та перекладознавства. Окреслюється поняття ідентичності з погляду філософії, психології та літературознавства. Визначається проблематика конструювання особистісної ідентичності персонажа художнього твору. У широкому розумінні особистісна ідентичність персонажа постає проєктом тотожності між ним та його уявленням про себе разом із комплексом значень, які він надає собі як Іншому через складну процедуру саморефлексії. У наративі роману Ж.-М. Г. Ле Клезіо «Золотошукач» проявляється наративна ідентичність персонажної особистості як феномен буття, пізнання й розвитку. Виявлено, що ідентичність Алексіса змінюється залежно від різних періодів життя, а на зміну ідентичнісної модальності, особливо у питально-мовленнєвому вираженні, впливають життєві події. Певного наповнення ідентичності Алексіса додають незрозумілі мотиви: чому він іде на війну? Алексіс ставить запитання, виінакшуючи себе від корінних жителів Родригеса. Визначено, що розмовні ситуації різного психологічного забарвлення з активним використанням питальних речень призводить до трансформування особистої ідентичності персонажів. Так, вміння прогнозувати свою мовленнєву поведінку доповнює особисту ідентичність Алексіса. Варто зазначити, що персонаж здатний адаптувати свою ідентичність до конкретних життєвих обставин, що проглядається і в запитаннях. Визначено проблематику відтворення питально-мовленнєвого вираження особистісної ідентичності персонажів в українському перекладі роману Ж.-М. Г. Ле Клезіо «Золотошукач». Проаналізовано способи перекладу питально-наративних засобів, за допомогою яких відбувається конструювання особистісної ідентичності персонажа роману. Перекладач зобов'язаний знайти і в разі необхідності розширити значення та інтенційну модальність інтерогативів у цільовому тексті. Ключові слова: ідентичність, питальне речення, переклад, трансформації, художній текст.
С позиции парадигмы метафоры «живого» знания и теории интерпретирующего познания обоснован субъектный принцип реализации и функционирования перевода. Предложена операциональная трактовка перевода (в трех процессуальных измерениях - акт, событие и практика) как интерпретирующей когнитивно-дискурсивной деятельности живого человека, т.е. активной и пристрастной личности, в единстве индивидуального и социального, ментального, телесного и аффективного, во взаимодействии со средой. Предлагаемая концепция выводит на новый уровень познания проблему «видимости» переводчика. The article integrates the perspectives of the “living” knowledge paradigm and the theory of interpretive cognition to ground the subject principle of enacting and functioning of translation, that implies the mind of the living person (in its unity with the body) as the only ontological actuality of translation phenomenon in all its procedural dimensions (translation act, translation event, translation prac- tice). Thus, the concept of translation proposed in the article is an operational (procedural) and an anthropocentric (translator-centered, embodied) one. It casts new light on the classical problem of the translator's visibility, which is explained in cognitive terms. The article explores translation as an interpretive cognitive activity (evaluative sense-making) of an inevitably biased actor as both cognitive and social agent, whose “living” knowledge hypertext, enabling, mediating and shaping this activity, incorporates the results of individual and social, mental, perceptual and affective cognition in their dynamic unity and as such represents not some “objective” reality but the individual experience of interaction with the environment the person is embedded in. Thus, it is claimed that it is the translator's and never the author's or the text's intention that is at stake in translation act and that the target text relays (and never transfers) only the translator's “living” knowledge structures, described in the paper as innovative.
Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ», 2021
The article examines peculiarities of the translation analysis of the literary text, in particular the pre-translation stage and translation itself on the example of the political and satirical novel “Oleniada” by I. Rozdobudko. Each researcher has their own point of view on the structure and stages of the translation process. The translation of any text is a long process, which consists of different stages depending on the purpose of the final product. Obtaining a quality adequate translation in the target language requires the translator to take a number of steps to study the author’s work, his or her individual features, genre, if it’s necessary to be an expert on the issues described in the original text – history, medicine, culture, geography, criminology, etc. The vast majority of scholars in the field of translation studies do not distinguish between pre-translation and translation analyzes of text, considering them to be inseparable from each other. Pre-translation analysis ...
Metaphorical Code of Perceiving a Literary Text
Питання літературознавства, 2020
Аннотация. В данном случае метафора рассматривается в рецептивной перспективе как место диалогической встречи автора с читателем и предмет рефлексии, обретающий художественное бытие. Анализируется избирательный характер такого структурного компонента метафоры, как предикат; акцентируется семантическая относительность метафоры. Метафора рассматривается как языковое событие по отношению к бытию. Предлагается описание условного алгоритма диалогического восприятия метафоры. Выдвигается положение, что имманентное освоение текста возможно при условии придания ему характера самодостаточной и безусловной реальности, объединяющей обе его ипостаси, содержание и форму, в формосодержательное единство, а его источникам-вспомогательное значение контекста, с которым текст соотносится. Предметное содержание объекта метафорической рефлексии допускает ограниченное множество предикатных решений. В аспекте профессионального прочтения текста рассматриваются две взаимосвязанные процедуры: анализ и интерпретация, что сопоставимо со сдвоенным видением объекта метафорической рефлексии: изнутри его (вживание) и извнев предикатной редакции. Суть первой из них, репродуктивной, заключается, прежде всего, в эмпатическом вживании в текст, а именно, в востребовании структурно-семантического единства текста как особой, сотворенной по воле и замыслу демиургического ______________________________________