Объективная сторона преступления (original) (raw)
Related papers
Entrepreneurship, Economy and Law, 2020
У статті розглянуто проблеми визначення в Кримінальному кодексі України (далі-КК України) ознак об'єктивної сторони складу злочину «втручання у діяльність судових органів». Автором проаналізовано зміст ознак об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 376 КК України. При цьому автор проаналізувала законодавство, судову практику, розглянула позиції, що висловлюються науковцями щодо ознак об'єктивної сторони цього складу злочину. Застосовуючи філологічне, систематичне тлумачення відповідних положень кримінального закону, з'ясовано зміст такої ознаки об'єктивної сторони складу цього злочину, як діяння. Майже всі українські науковці розглядають втручання у діяльність судді як незаконний вплив, при цьому виділяють різні форми такого впливу. На думку автора, трактування терміна «втручання» лише як незаконного впливу на потерпілого необґрунтовано звужує значення цього терміна. Крім впливу, втручання може мати й інші форми. «Втручання» у складі злочину, передбаченого ст. 376 КК України, може виявлятися у таких діяннях, як: 1) незаконний вплив на потерпілого; 2) вчинення у будьякій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності (наприклад, як зазначають деякі автори, створення несприятливих для судді побутових умов (організація нічних телефонних дзвінків), також втручання у діяльність може виявлятися в умисному відключенні електроенергії, інтернет-зв'язку під час судового засідання і т.п.) за умови, якщо такі діяння не містять ознак інших складів злочинів.
Загальні питання об’єктивної сторони злочинів проти законної професійної діяльності журналіста
Митрофанов І. І. Загальні питання об’єктивної сторони злочинів проти законної професійної діяльності журналіста / І. І. Митрофанов // Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. – 2017. – № 10. – С. 190–198. Розглядаються загальні питання об’єктивної сторони злочинів проти законної професійної діяльності журналіста. Введення до Кримінального кодексу України нових складів злочинів, що передбачають покарання за посягання на професійну діяльність журналіста, обумовлено необхідністю їхнього особливого захисту. Акцентується увага на тому, що об’єктивна сторона злочинів проти законної професійної діяльності журналіста ґрунтується на загальному вченні про об’єктивну сторону, що домінує в сучасному кримінальному праві.
Обстоятельства, исключающие преступность деяния: перспективы развития
2021
Обосновывается недостаточная эффективность существующего подхода к проблемам квалификации необходимой обороны, и предлагаются пути разрешения указанных проблем, в том числе путем изменения способа правовой регламентации обстоятельств, исключающих преступность деяния, и на его основе существенные изменения в содержание указанных норм с целью повышения эффективности их практической реализации. В качестве примера приводится авторский текст статьи 37 Уголовного кодекса Российской Федерации.
Предмет злочинів проти власності: питання для переосмислення
2015
The article is analyzed the characteristics of the article of crimes against property. The author came a conclusion that the concept of property in the light of development trends needs to be expanded. So, property, as the article of crimes against property, should be understood not only as things, a combination of things, money and securities, but also information production, which is the equivalent value.В роботі проаналізовані ознаки предмету злочинів проти власності. Автор дійшов висновку, що традиційне розуміння майна в світлі сучасних тенденцій розвитку слід розширити. Отож, під майном, як предметом злочинів проти власності слід розуміти не лише речі, сукупність речей, гроші та цінні папери, а й інформаційну продукцію, яка є еквівалентом вартості.В роботе проанализированы признаки предмета преступлений против собственности. Автор приходит к выводам, что понятие имущества в свете тенденций развития необходимо расширить. Итак, под имуществом, как предметом преступлений против со...
Шкабин Г.С. Обнаружение умысла и провокация преступления: проблемы правомерности проведения оперативно-разыскных мероприятий // Евразийский юридический журнал. 2016. № 11 (102). С. 214-216.
В статье рассматриваются проблемы отграничения провокации преступления от оперативно-разыскных мероприятий. Основное внимание уделено понятию обнаружения умысла, его соотношению с приготовлением к преступлению. При осуществлении оперативно-разыскной деятельности нередко возникают вопросы об отграничения ее от запрещенной провокации преступления. Одна из проблем разрешения этого вопроса состоит в отграничении преступных действий лица, в отношении которого проводится оперативно-разыскное мероприятие, от обнаружения им умысла на совершение преступления. В соответствии с уголовным законом выражение лицом намерения совершить какие-либо действия не является преступным и наказуемым. Ненаказуемость обнаружения мыслей о преступлении уже давно является общепризнанной аксиомой уголовного права. В теории уголовного права обнаружение намерения совершить преступное деяние иногда называют «голым» умыслом. Такой умысел выражается лишь в психической деятельности лица, формировании мысленной модели поведения. Однако при этом никакого реального воплощения своих мыслей в реальной объективной действительности не происходит. В таких случаях не только не совершается преступление, но и не создаются условия для его совершения. Уголовное право не может интересовать, а соответственно и не влечет уголовной ответственности все, что не нашло своего отражения в общественно опасном деянии, причиняющем либо создающем угрозу причинения вреда объектам уголовно-правовой охраны. В таких случаях действует принцип римского права-cogitationis poenam nemo patitur (мысли ненаказуемы). Данный вывод можно спроецировать и на различные ситуации. Например, если лицо выражает любым способом (в личной беседе, по телефону, в письме, в социальных сетях и т. п.) намерение убить кого-либо (то есть доводит до сведения других свои мысли), не предпринимая после этого никаких реальных действий, то подобное поведение находится вне сферы уголовно-правового регулирования. В принципе такое обнародование своих намерений имеет значение лишь для превентивных целей оперативно-разыскной деятельности. В соответствии с уголовным законом, если после доведения умысла до сведения окружающих лицо начинает действовать с целью реализации своего намерения, то дело меняется коренным образом. Ведь тем самым виновный переступает границу дозволенного.
Религиозные аспекты назначения наказания
ВЕДОМОСТИ УГОЛОВНО-ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ, 2017
In this article basis and prerequisites development of the penal institution in ancient and medieval societies are analyzed. Mythical and religious attitudes that have influence over the purpose and principles of prosecution are used.
Суб’єкт злочинів проти довкілля: окремі аспекти
Митрофанов І. І. Суб’єкт злочинів проти довкілля: окремі аспекти / І. І. Митрофанов // Вісник Кримінологічної асоціації України № 2 (10) : збірник наукових праць [редкол. О. М. Бандурка (голов. ред.) та ін.]. – Харків : ХНУВС, 2015. – С. 120–133.