Fiduciary Obligations in the Russian Corporate Law (original) (raw)
Related papers
Corporate Codes of Ethics within Governance of the Russian Companies
A code of corporate ethics indirectly indicates that a company adheres to norms of sound business conduct. Even existence of such a soft management tool gives out a signal of the streamlined corporate governance and strong organizational culture. Over recent years, this widely accepted in the West element of corporate identity also became recognized in the Russian business practice. The present article is based on the comparative content analysis of ethical codes by domestic and multinational companies presented in Russia, as well as a series of the validating interviews with leading experts on business ethics. The research conducted in 2012–2013 was aimed at examining the level of penetration of ethical practices in Russia, finding out its feasibility as a management tool and defining the special characteristics of corporate codes of ethics and their systems of compliance.
Entrepreneurship, Economy and Law, 2019
Стаття присвячена тенденціям здійснення прав учасників товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Однією із засад здійснення корпоративних прав, встановлених Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», є співвідношення із розміром частки у статутному капіталі. Співвідношення із розміром частки у статутному капіталі господарського товариства може бути двох видів: 1) співвідношення із розміром частки, належної учаснику товариства (наприклад, згідно із ст.ст. 18 та 20 Закону учасник товариства-суб'єкт переважного права купівлі частки-може набути такий обсяг корпоративних прав, що пропонується до продажу, який відповідає (є пропорційним) розміру його частки у статутному капіталі товариства. Цей вид співвідношення слід назвати пропорційністю у здійсненні корпоративних прав); 2) співвідношення із розміром частки, передбаченої Законом (наприклад, відповідно до ст. 41 Закону право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності товариства належить не кожному учаснику, а лише тому, частка якого у статутному капіталі товариства становить не менше 10 відсотків. Цей вид співвідношення має назву співрозмірності у здійсненні корпоративних прав). Більшість дослідників нового Закону одностайно звертає увагу на таку його тенденцію, як диспозитивність у здійсненні прав учасників товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Учасники цих товариств згідно із загальним правилом здійснюють свої корпоративні права з урахуванням засади співвідношення із розміром частки у статутному капіталі, тобто пропорційності. Однак із цього загального правила вони можуть на свій розсуд, тобто вільним волевиявленням, встановити винятки. Такі винятки досягаються різними правовими засобами-одностайним рішенням учасників товариства, першою редакцією статуту, змінами до уже чинного статуту. Можливість внесення кваліфікованою більшістю учасників змін до статуту товариства, якими встановлюється інший, ніж передбачено законом, порядок здійснення корпоративних прав, має ознаки відступу від пропорційності у їх здійсненні. Особливості здійснення корпоративних прав учасниками товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю дали підстави зробити висновок про те, що законодавець розширив засаду вільного (на власний розсуд) їх здійснення (свободи здійснення). Однак Законом закладена можливість відступу від засади співвідношення (пропорційності) у здійсненні корпоративних прав.
On the Social and Political Functions of Norms on Non-Contractual Liability (Russian)
Broadly summarized, there are situations for which it does not make sense to expect individuals at large to take precaution for or bear the risk. Those situations for instance are actions under wrong assumptions of the indivudaual as to valid agreements being in place, and situations in which a relatively broad group of people is similarly affected. In civil law countries, the solutions to these situations are typically summarized under the general name of illicit enrichment and tort law. In contrast, the situations are, in this article, structured taking their origins as a basis, namely, on the one hand, contractual actions which did not reach the desired goal, for instance because the planned contract failed, and, on the other hand, attempts to ensure a certain playing field is in place in certain respects, for instance by protecting certain goods like the ownership, the safety against product liability, and reimbursement claims in case of preventing illicit action. Such claims, in turn, are based upon unauthorized agency (in the translation of the Russian Civil Code by Osakwe). As an aside and interestingly, unauthorized agency is also regulated in Art. 990 ss Russian Civil Code but almost never applied in Russia. Interestingly, the features discussed are regularly associated with standards of care and their violation. The underlying belief in the present discussion is that if individual standards of care are taken as a basis, efforts that are above average efforts are not appropriately rewarded but rather punished by an increase of standards.
Journal of Foreign Legislation and Comparative Law, 2016
This paper analyzes the definition and characteristics of a dependent agent as a subject of the international tax law and a special type of permanent establishment. The term “dependent agent” is not sufficiently studied either in Russia or globally. Over the last few years the global community has been concerned about capital outflows from developed economies through tax optimization structures, including a scheme aimed at artificial avoidance of permanent establishment. Based on international law and following the release of the OECD recommendations (BEPS project), the author of the article provides the analysis of the definition and main characteristics of a dependent agent, which may be incorporated into the Russian tax legislation. Development of certain criteria necessary for setting up a permanent establishment in the form of a dependent agent may lead to the establishment of clear rules governing this tax category. In turn, this may help to reduce practices of tax avoidance b...
Commissionaire - Dependent or Independent Agent of International Organisation in Russian Federation
Journal of Russian Law, 2017
Вайпан В. А. Проблемы государственной регистрации и опубликования нормативных правовых актов федеральных органов исполнительной власти // Право и экономика. 2014. № 1. Дубовицкий В. Н. Законность и усмотрение в советском государственном управлении. Минск, 1984. Жеребцов А. Н., Чабан Е. А. Административное усмотрение, административный произвол и административное (чиновничье) обыкновение: теоретические и практические вопросы соотношения // Административное право и процесс. 2014. № 4. Исполнительная власть: сравнительно-правовое исследование. М., 1995. Калмыкова А. В. Законодательство о государственном контроле // Правовое регулирование государственного контроля: монография / под ред. А. Ф. Ноздрачева. М., 2012. Комментарий к Конституции Российской Федерации / под ред. В. Д. Зорькина, Л. В. Лазарева. М., 2010. Купреев С. С. Об административном усмотрении в современном праве // Административное право и процесс. 2012. № 1. Современные проблемы организации публичной власти / под ред. С. А. Авакьяна. М., 2014. Старилов Ю. Н. Административное право. История. Наука. Предмет. Нормы. Воронеж, 1998. Ч. I. Тихомиров Ю. А. Административное усмотрение и право // Журнал российского права. 2000. № 4. Чабан Е. А. Административное усмотрение: понятие и особенности // Административное право и процесс. 2013. № 11. Чабан Е. А. Понятие и сущность процесса государственного управления и административное усмотрение // Административное право и административный процесс. 2013. № 2. Шарвен Р. Юстиция во Франции. М., 1978. Шарнина Л. А. Понятие усмотрения (дискреции) в праве. Отличия усмотрения органов власти от усмотрения граждан и юридических лиц // Конституционное и муниципальное право. 2013. № 8.