Stages of Legal Discourse Development in Linguistics (original) (raw)
Related papers
Legal translation, as a constituent of legal discourse
Humanities science current issues, 2021
У статті досліджуються проблеми перекладу англійських термінів у текстах юридичного дискурсу українською мовою, що ґрунтуються на розумінні суті перекладу. Аналізуються особливості мови права й професіональні комунікації у сфері права, специфіка юридичного перекладу, труднощі перекладу юридичної термінології. Виявляються та розглядаються основні прийоми й способи перекладу термінів англійських текстів юридичного дискурсу, відібраних методом суцільної вибірки з англомовних текстів офіційно-ділових документів та їх перекладів українською мовою. Основна складність перекладу термінів текстів юридичного дискурсу полягає в тому, що це переклад з однієї правової системи в іншу. Юридичний переклад не може бути здійсненим коректно без використання спеціальних пізнань у відповідній галузі права, без знання специфіки конкретного виду правовідносин. Необхідно орієнтуватися в чинному законодавстві, а також володіти спеціальною лексикою та знати про особливості використання іноземної юридичної термінології в конкретному контексті. Як відомо, право-одна з тих наукових галузей, яка характеризується наявністю значної кількості національнокультурних специфічних рис, що відбивають вироблені норми взаємовідносин особистості з державою та іншими людьми. Юридичні тексти через своє призначення повинні бути точними й достовірними, вони наказують певну форму дій і формулюють принципи дозволу спірних ситуацій, виробляють правила соціальної поведінки в суспільстві. Юридичний переклад є одним із найбільш затребуваних видів перекладу натепер. Постійно зростає попит на послуги перекладачів, які спеціалізуються саме в цій галузі. Правова лінгвістика-відносно нова, ще не досить розвинена наука, тому специфіка юридичного перекладу викладена в літературі мало й потребує глибшого аналізу й серйозних досліджень. У ході дослідження ми виявили, що загалом юридичні терміни мають такі самі шляхи передачі з англійської та німецької мови української, як і всі інші терміни. Головною проблемою перекладу складних юридичних термінів і термінів-словосполучень є їхня багатозначність не тільки серед різних галузей науки, але й усередині самої юридичної галузі тексту. На основі проведеного аналізу лінгвістичних публікацій встановлюється, що найчастішим способом перекладу є застосування перекладацького еквівалента. Це зумовлено тим, що основною рисою текстів юридичного дискурсу є точне й чітке викладення матеріалу за майже повної відсутності емоційних елементів. Ключові слова: юридичний переклад, мова права, професійна комунікація, юридична термінологія, труднощі перекладу, юридичний дискурс.
Suggestive Mechanisms in Legal Discourse
Vestnik Volgogradskogo gosudarstvennogo universiteta. Serija 2. Jazykoznanije
This article is devoted to investigating the mechanisms of suggestive influence in plaintiff and defendant's opening statements. The terms "persuasion", "manipulation (suggestion)", "suggestive strategy" and "suggestive tactics" are analysed. It is stated that suggestion as a means of persuasion and manipulation on a psyche is possible only due to the existence of a certain mechanism which gives a person an opportunity to perceive the suggested influences and reflect them. According to the authors, the basic mechanisms of suggestion include the "attack" and "defensive" suggestive-psychological sequences in the construction of a speech, the application of which is based on the stages of "suggestion", "preparation and creation of the implementation of justice needed" and "the implantation of the necessary adjustment." The authors suppose that the analysis of an effective manipulation of professional opponents-a plaintiff and a defendant (some basic suggestive-psychological algorithms used at the opening statement as well as suggestive strategies, tactics and methods applied) might considerably enhance the perspectives of studying characteristic features of legal discourse thus allowing to get closer to the understanding of how a person's brain works as well as the nature of consciousness and subconsciousness together with the anthropocentric approach aimed at realization of manipulation/suggestion in the course of situational institutional communication.
Characteristics of Discourse of Law: Boundaries, Content, Parameters
Istoričeskaâ i socialʹno-obrazovatelʹnaâ myslʹ, 2015
В статье рассматриваются различные взгляды на дискурс как сложное междисциплинарное явление. Анализируются границы юридического дискурса (ментальные, содержательные, методологические, лингвистические), его содержание и параметры, описываются характерные языковые особенности англоязычного юридического дискурса (в его американском варианте), дается его определение. Юридический дискурс представляет собой особый тип институционального дискурса, семиотическое пространство которого характеризуется совокупностью вербальных и невербальных знаков (и их вербальных коррелятов), формирующих как институциональные, так и неинституциональные формы общения, в которых субъект, адресат или содержание (или хотя бы одна их этих составляющих) имеют отношение к сфере юриспруденции и/или встречаются в рамках пересечения данного дискурса с другими типами дискурса (исторического, политического, педагогического, военного, дискурсом СМИ, художественным дискурсом и др.). Ключевые слова: дискурс, речь, текст, юридический дискурс, английская юридическая терминология. The paper made a review of different convictions on the discourse as a complex phenomenon being subject for the combined studies. The study explored mental, substancespecific, procedural and linguistic boundaries of the discourse of law, the substance of it and dimensions as well; and made a description of linguistic features specific for an American English discourse of law, with a definition of American English discourse of law provided. The discourse of law represents a specific type of institutional discourse (an occupation-specific shoptalk), with a semiotic domain characterized by the set of verbal and non-verbal signs (with their verbal equivalents), all these creating both institutional and non-institutional communication patterns, where an agent, an addressee and the substance (or at least either of the mentioned components) refer to the domain of law and/ or occur at the intersection of the discourse of law with other types of discourse (e.g. historic discourse, or political one, or educational or military ones), with the mass-media discourse, or the discourse of fiction, etc.
CORPUS LINGUISTICS AS A TOOL FOR LEARNING LEGAL VOCABULARY
Bulletin of Kutafin Moscow State Law University (MSAL), 2018
The article contains basic information on the history and development of corpus linguistics-one of the sections of modern linguistics, the purpose of which is the creation and use of language corpora in linguistic research. The main corpora of different languages are listed, the possibilities of using the methods of corpus linguistics in the study of foreign languages are shown, and the contribution of corpus linguistics to the study of legal vocabulary is described. The authors express their opinion on the place of the discipline in the system of linguistic science and in a number of information technologies, visually show the methods of its practical application in the teaching of English in a law school.
ABOUT SOME PROBLEMS OF THE LEGAL CAPACITY (IN BULGARIAN LANGUAGE)
IUS ROMANUM, 2018
Abstract: The issue of a future amendment of Persons and Family act has not been resolved from 2014 until nowadays. In the beginning of the motives of the project for Persons and measures of support act is indicated that changes in the institute of legal capacity are necessary. This institute is of fundamental importance to the legal system and its modification must be made taking into account a number of peculiarities. A starting point in the debate about future changes may be Roman private law. The complex structure of this institute in Ancient Rome can be a major source of ideas for the reform of the modern institute. For this reason the report aims at analyzing the possibilities for changing the age at which maturity occurs in the light of Roman private law. Резюме: От 2014 г. до днес не е решен въпросът за бъдещо измене-ние на Закона за лицата и семейството. В мотивите на проекта за Закон за физическите лица и мерките за подкрепа е посочено, че са необходими промени в института на дееспособността. Този институт урежда отношения от основополагащо значение за правната система и неговото изменение трябва да бъде съобразено с редица особености. Отправна точка в дебатите по отношение на бъдещите промени мо-же да бъде римското частно право. Сложната уредба на дееспособността в Древния Рим може да бъде основен източник на идеи за реформа на съв-ременния института. Поради тази причина настоящият труд целѝ анализи-рането на възможностите за промяна на възрастта, на която настъпва пъл-нолетие, в светлината на римското частно право.
Юридический перевод, юридический текст, юридический дискурс: к вопросу об определении // Филологические науки. Вопросы теории и практики. Тамбов: Грамота, 2017. № 12 (78): в 4-х ч. Ч. 2. С. 174-177. ISSN 1997-2911. , 2017
В настоящей статье предпринята попытка дать минималистическое определение юридическому переводу с целью дифференцировать его от иных разновидностей перевода и очертить его границы. Для решения этой задачи возникает необходимость определить такие категории, как "юридический текст" и "юридический дискурс". Также прояснены некоторые общие ключевые характеристики юридических текстов и юридического перевода. Статья демонстрирует юрислингвистический и собственно переводческий подходы к проблеме. The article attempts to give a minimalist definition of legal translation in order to differentiate it from other types of translation and outline its boundaries. To solve this problem, it becomes necessary to define such categories as “legal text” and “legal discourse”. Some common key features of legal texts and legal translation are also clarified. The study demonstrates the legal linguistic and translational approaches to the problem.
PEDAGOGICAL MODEL OF PROFESSIONAL TERMINOLOGICAL LITERACY DEVELOPMENT OF FUTURE LAWYERS
PEDAGOGICAL MODEL OF PROFESSIONAL TERMINOLOGICAL LITERACY DEVELOPMENT OF FUTURE LAWYERS, 2023
The article considers the possibilities of forming a pedagogical model for the development of professional terminological competence and culture of future lawyers, that are students in the direction of the educational program “Law”. This study presents the main results of the experimental work carried out as part of a doctoral dissertation. The key goal of the article is to implement the experience of forming a pedagogical model for the development of professional terminological literacy of future lawyers and to determine the capabilities of the model through its description. The principles of training future lawyers are characterized by the requirements for legal education. We have found that these requirements are based on legal terminological competence. Therefore, it is important for universities that train future lawyers to study pedagogical technologies and introduce relevant ones into the educational process, in order for graduates to successfully integrate into their professional field. To achieve the goal, the following tasks were set: scientific clarification of the concept of “legal terminological literacy”; research and identification of pedagogical opportunities for the development of future lawyers’ legal terminological literacy; formation of a pedagogical model for the development of legal terminological literacy of students, a description of its implementation and verification as an effective pedagogical technology; identification of systemic characteristics of the pedagogical model for the development of terminological literacy of law students and development of recommendations. To implement the tasks we have applied methods of systematization, comparison, differentiation, grouping, description, forecasting; pedagogical experiment; modeling method. The article for the first time proposes a pedagogical model for the development of legal terminological literacy of students studying in the direction of legal education programs, considers the structural, systemic characteristics, content and methodological foundations of the model identified during the experiment. This approach determined the complex nature of the study, which reflects the close relationship between the study of issues in such areas as linguistics, pedagogy and professional competencies. The research materials can be applied in linguistic courses - practical and professional courses of the Kazakh, English and Russian languages in the training of future lawyers, in particular, the proposed model will allow us to see the possibilities of effective organization of the educational process in order to form the terminological competence of students. The data obtained will complement the theory and practice of developing the terminological competence of future lawyers in terms of concepts and research methods