Gender Differences in Emotional Intelligence of adolescents (original) (raw)
Related papers
Insight: the psychological dimensions of society, 2021
The article is devoted to the empirical study of one of the dimensions of the problem of the relationship between intelligence and emotional evaluation of personality. Theaimof this article is to investigate the age and gender characteristics of verbal, mathematical, spatial intelligence in adolescence and youths, as well as to establish a correlation with the characteristics of emotional evaluation of commercials by high school and university students of different genders. The study focused on determining the age and gender characteristics of intelligence indices of high school students aged 15–17 (N = 47) and university students aged 19–21 (N = 49); and determining the relationship between the verbal, mathematical, and spatial intelligence of the two samples’ respondents (adolescents and young people, boys and girls), and their emotional evaluation of the commercials. Methods. In order to solve research questions, two approaches are used: R. Amthauer’s “Test of the Structure of In...
Lviv University Herald. Series: Psychological sciences, 2021
У статті наведено результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення особливостей розвитку емоційного інтелекту дітей молодшого підліткового віку порівняно з розвитком емоційного інтелекту їх батьків. Викладено теоретичні основи розуміння поняття «емоційний інтелект» у психології та обґрунтовано необхідність дослідження його розвитку в онтогенезі. Проведене автором дослідження дітей підліткового віку та їх батьків, які проживають в Одеський області, виявило певний рівень розвитку їх емоційного інтелекту. Досліджено кореляційні закономірності, встановлено наявність відмінностей між корелятами, що пояснюють здібності емоційного інтелекту дітей молодшого підліткового віку та їх батьків. Під час порівняльного аналізу результатів основна увага приділялася співвідношенню комбінацій показників емоційного інтелекту та їх розбіжностей у вибірці дітей та батьків. Розбіжності встановлено за такими показниками: міжособистісного, внутрішнього особистісного емоційного інтелекту, загального емоційного інтелекту, розуміння емоцій, управління емоціями, розуміння чужих емоцій. Показники розуміння своїх емоцій та управління власними емоціями краще виражені в батьків, ніж у дітей, а за показником контроль експресії-у дітей, ніж у батьків. З'ясовано, що рівень розвитку емоційного інтелекту залежить від віку та емоційного й життєвого досвіду. У нашому випадку в батьків він вище, ніж у дітей. У молодшому підлітковому віці структурні компоненти емоційного інтелекту розвиваються нерівномірно, випереджає міжособистісний емоційний інтелект (розуміння та керування чужими емоціями), внутрішній особистісний інтелект (розуміння та керування власними емоціями) відстає. Серед основних агентів соціального впливу на рівень розвитку емоційного інтелекту на цьому етапі онтогенезу все ще залишаються батьки. Ключові слова: емоційний інтелект, міжособистісний емоційний інтелект, внутрішньоособистісний емоційний інтелект, молодший підліток, батьки.
Emotional Intelligence and Parenting Styles Influence on Adolescent Girls
2016
Foreign psychologists believe that parenting may influence children’s development of emotional intelligence. However, little research has been done in this area. In view of the reviewed literature and given the scarcity of data, we conducted an exploratory study in an as yet unexplored field. The present study aims at examining relationships between the parenting practices and adolescents’ emotional intelligence. 74 students (17-18 years, females) were surveyed to assess their perception of parenting styles and their own emotional intelligence. Spearman’s rank correlation coefficients showed that adolescents’ emotional intelligence correlated with one of maternal parenting styles (positive attitude) and four of paternal parenting styles (positive attitude, directivity, autonomy, incoherence). Positive interest of parents positively correlated with adolescents’ ability for understanding their own emotions. Paternal positive interest positively correlated with adolescents’ ability for...
2021
В статье рассматриваются различия социально-психологических характеристик личности в зависимости от выраженности межличностного эмоционального интеллекта в студенческом возрасте. При помощи множественного регрессионного анализа создана прогностическая модель, позволившая определить социально-психологические предикторы проявления межличностного эмоционального интеллекта студентов. Представленные эмпирические данные могут использоваться в практике психологического сопровождения образовательной деятельности студентов с целью формирования и развития эмоционального интеллекта как одного из важных условий эффективной самореализации личности в учебно-профессиональной деятельности.
2023
Аннотация: Актуальность модели эмоционального интеллекта (К. В. Петридес и А. Фернхем) как личностной черты с каждым годом растет. Диагностические методики по измерению эмоционального интеллекта широко применяются в зарубежных исследованиях. Стандартизация методики для русскоязычной подростковой аудитории, построенной на этой модели, расширит возможности современных исследователей подросткового возраста и обогатит практику специалистов, работающих с подростками. В статье представлен психометрический анализ короткой формы русскоязычной версии опросника эмоционального интеллекта для подростков TEIQue-ASF К. В. Петридеса и А. Фернхема. Опросник позволяет измерять эмоциональный интеллект в контексте модели личностных черт. В стандартизации методики приняли участие подростки 13-17 лет новосибирских учебных заведений (N = 347): 199-юноши (57,3 %), 148-девушки (42,7 %). Для изучения ретестовой надежности был повторно исследован 171 человек из той же выборки. Для валидизации короткой формы TEIQue-ASF собраны данные по следующим опросникам: ЭмИн Д. В. Люсина; BFI-5 в адаптации С. А. Щебетенко; Шкала удовлетворенности жизнью SWLS Э. Динера в адаптации Е. Н. Осина, Д. А. Леонтьева; аналог шкалы позитивного и негативного аффекта PANAS-ШПАНА в разработке Е. Н. Осина; опросник личностной и ситуативной тревожности STAI Ч. Спилберга в адаптации Ю. Л. Ханина. Результаты позволили стандартизировать русскоязычную версию опросника TEIQue-ASF для измерения эмоционального интеллекта у подростков. Тест показал высокую внутреннюю согласованность (ά Кронбаха = 0,901) и соответствующую оригиналу конвергентную валидность и подтвердил предсказательность в отношении индикаторов субъективного благополучия. TEIQue-ASF показал свою корреляционную согласованность с родственной формой опросника для взрослых TEIQue-SF в адаптации под руководством А. А. Панкратовой. Статистически значимых особенностей опросника в отношении пола и возраста респондентов выявлено не было. Сделан вывод, что тест TEIQue-ASF пригоден для измерения эмоционального интеллекта у русскоязычных подростков 13-17 лет.
Psychological journal, 2020
У статті представлено результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження когнітивної та афективної сфери підлітків. Мета дослідження полягала у визначенні характеру і специфіки типових когніцій та емоцій підлітків в контексті їх особистісного становлення. В ході дослідницької роботи було визначено характерні для респондентів прояви емоційності та провідні дисфункційні когнітивні схеми; встановлено специфіку взаємозв'язків між зазначеними змінними; здійснено порівняльний аналіз закономірностей, характерних для двох груп досліджуваних: молодшого і старшого підліткового віку. У якості методів емпіричного дослідження було використано Дюссельдорфський опстувальник схем (дитяча версія) та Індивідуально-типологічний опитувальник (підліткова версія). Статистична обробка отриманих даних здійснювалась за допомогою кореляційного аналізу, а саме коефіцієнта кореляції Спірмена. В результаті дослідницької роботи було встановлено наявність безпосереднього взаємозв'язку між когніціями та емоціями в контексті особистісного становлення підлітків. Зокрема, було з'ясовано, що старшим підліткам притаманна більша кількість дисфункційних когнітивних схем, що може свідчити про загострення кризи особистісного становлення на даному віковому етапі. Крім того, для старшої групи досліджуваних характерним є більш тісний зв'язок між емоційними проявами та глибинними переконаннями. Це дозволяє припустити, що інтенсифікація прояву дисфункційних схем призводить до загострення емоційних проявів і переживань. На основі цього було сформульовано висноки про те, що типові когніції породжують звичні емоційні реакції, які багаторазово повторюючись перетворюються на особистісні прояви емоційності і, своєю чергою, підкріплюють провідні когнітивні патерни, в тому числі і дисфункційні когнітивні схеми. Перспективи подальших наукових пошукувань у цій сфері полягають в розширенні вікового діапазону досліджуваних і порівнянні особливостей когнітивної та афективної сфери підлітків з відповідними особливостями респондентів дитячого і юнацького віку, а також у практико-орієнтованому дослідженні способів і стратегій цілеспрямованого психологічного впливу на когнітивну та афективну сферу підлітків з метою зниження патологічного впливу дисфункційних когнітивних схем на життя та психоемоційне благополуччя особистості. Ключові слова: особистісне становлення, підлітковий вік, когніції, емоції, глибинні переконання, дисфункційні когнітивні схеми.
Psychologic specifics of the communicative component of gender tolerance in juniors age
Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools
The article is devoted to the definition of psychological features of the manifestation of the communicative component of gender tolerance in youthful age, due to transformations in the social, economic and political life of society. Youth is in the final stages of transition to adulthood and encounters a significant number of new situations, people, conventions, standards, and rules that require them to activate adaptive and communicative processes. The formation of the communicative component of gender tolerance contributes to: the development of personal self-control; ability to act together with different people; creating psychologically comfortable conditions for joint activities; achievement of interpersonal and intergroup mutual understanding in collective and provides creation of psychological and pedagogical conditions of successful formation of tolerant relations at communicative interaction in a society and decrease in level of conflict in general. The target of the study...