Навчання/екзаменування «по-кафедральному» (до питання освіти/освіченості білого духовенства в Київській митрополії XVIII ст.) (original) (raw)
Related papers
Викладання церковного права у Київській духовній академії (1837-1920)
Рассмотрены уровни механизма реализации международного договора: международный (коллективная деятельность государств) и национальный (индивидуальная деятельностью государств) как систему, образованную из структурных подсистем, имеющую собственные внутренние организационно-правовые элементы. Сделан вывод о необходимости совершенствования механизма реализации международного договора, учитывая проблему взаимодействия международного и национального правопорядков.
Eminak
Мета статті: висвітлити процес організації та підготовки вчительських кадрів для церковних шкіл у лівобережних українських єпархіях Російської імперії на межі ХІХ – ХХ ст. Зокрема, виявити та проаналізувати особливості функціонування церковно-учительських шкіл і курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів шкіл духовного відомства. З’ясувати специфіку освітянської та культурницько-просвітницької діяльності православного духовенства на зламі ХІХ-ХХ ст. Наукова новизна: із загальної теми церковної освіти окремим сегментом виділено учительський корпус, що дало змогу розглянути систему підготовки учительських кадрів. Комплексно досліджено специфіку функціонування церковно-учительських шкіл і підвищення кваліфікації у лівобережних українських єпархіях Російської імперії. Простежено механізм комплектування учительського корпусу єпархій, що дало можливість виявити тенденції еволюції складу учительства, розглянуто кадровий склад як окремий складник галузі освіти. Удосконалено та розши...
Освіта єпархіальних священиків Католицької Церкви у Речі Посполитій ранньомодерного часу: організація навчання та викладацький склад (частини 1-2) // Україна у світовій історії. – 2014. – № 1(50). – С. 226-240; № 2(51). – С. 192-207; (частина 3) // Українознавство. – 2015. - № 2(55). – С. 151-173. У статті з'ясовуються динаміка та причини створення в Речі Посполитій духовних семінарій для єпархіального кліру, керованих єзуїтами, робиться порівняльний аналіз моделей адміністративного управління семінаріями, характеризуються їх навчальна та виховна програми. На українських землях замість семінарій діяли курси морального та полемічного богослов'я, керовані єзуїтами. Встановлено перелік цих курсів, час тривалості, висвітлено їх навчальну програму та проаналізовано викладацький склад. Спростовано усталену в польській історіографії точку зору щодо приділення єзуїтами незначної уваги семінаріям і курсам для єпархіального кліру та високо оцінено рівень викладання на курсах. Стаття містить додаток – перелік викладачів та предметів на курсах для єпархіального кліру на українських землях. Ключові слова: Католицька церква, Товариство Ісуса (єзуїти), духовні семінарії, Річ Посполита, моральне богослов'я (казуїстика), полемічне богослов'я (контроверсії).
Емінак: науковий щоквартальник , 2018
Розглянуто та проаналізовано шляхи реалізації державної політики у сфері релігії. З'ясовано роль освітніх закладів і культурних установ Миколаївщини у проведенні антирелігійної пропаганди. Виявлено найефективніший і доступний спосіб проведення антирелігійної пропаганди у Миколаївській області-це читання наукових лекцій з проведенням хімічних дослідів. Ключові слова: хрущовська «відлига», антирелігійна пропаганда, заклади освіти та культури, преса, агітація, Миколаївщина Питання релігійного життя середини ХХ ст. продовжує залишатися однією з найбільш ак-туальних і нерозроблених проблем вітчизня-ної історичної науки. Дослідження державно-церковних відносин в СРСР у другій половині 40-х-початку 50-х рр. ХХ ст. проводилося в основному зарубіжними авторами. Вивчення історії релігії та церкви в УРСР повоєнних ро-ків на сьогодні залишається «білою плямою» у регіональній історії України та потребує більш глибшого дослідження. Краєзнавці зверталися до окремих аспектів історії православ'я та ре-лігії, зокрема, у довоєнні роки [15; 18], але ці дослідження носять фрагментарний харак-тер [9]. Ще менше уваги звертали на залучення за-кладів освіти та культури до проведення ан-тирелігійної пропаганди. Дана розвідка спря-мована на з'ясування місця та ролі навчальних закладів і культурних установ в антирелігій-ній пропаганді періоду хрущовської «відлиги» у південноукраїнському регіоні. 24 липня 1954 р. Всесоюзна газета «Прав-да» надрукувала статтю «Ширше розгорнути науково-атеїстичну пропаганду», в якій ви-кладала зміст постанови ЦК КПРС від 7 липня 1954 р. «Про значні недоліки науково-атеїстичної пропаганди та заходи щодо її по-ліпшення». А за деякий час, на шпальтах цієї ж газети (4 серпня) опубліковано статтю С. Крушинсь-кого «Світло проти пітьми», з прикладами то-го, в якому занедбаному стані знаходиться на-уково-атеїстична робота на місцях. Висновки доволі суворі, у них вимагалося посилити кон-троль школи за атеїстичним вихованням шля-хом поглиблення позиції матеріалізму під час навчання (історії, біології, хімії, фізики тощо), а також рішуче підвищити відповідальність партійних організацій за стан науково-атеїстичної роботи [6, с. 2-3]. Перед партійними організаціями у цей час ставиться завдання «день у день посилювати ідеологічну роботу серед трудящих, зміцнюва-ти її зв'язок з життям, з практикою комуністи-чного будівництва, все ширше розгортати бо-ротьбу проти пережитків минулого у свідомо-сті людей» [2, арк. 12]. До таких надзвичайно шкідливих пережитків відносяться передусім релігійні забобони та вірування. Глибоке та всебічне роз'яснення досягнень науки і техні-ки, різних явищ природи та суспільного життя, формування у радянських людей матеріаліс-тичного світогляду-найважливіше завдання партійних організацій у галузі комуністичного виховання трудящих [2, арк. 12]. Проводилася робота партійними органами щодо підготовки лекторів. Про це повідомляє у замітці завідуючий відділом пропаганди та агітації Кривоозерського райкому КП України В. Вишнівський [1, с. 2]. Так, за його даними, Кривоозерським райкомом КПУ у Миколаївсь-кій області підібрано та поповнено склад лек-торів-атеїстів. Якщо на початку 1958 р. їх налі-чувалося 67, то у вересні вже 104. Серед них-13 вчителів-хіміків, 13 фізиків, 19 біологів і географів, 14 істориків, 8 медичних працівни-ків, 23 спеціалісти сільського господарства тощо. За сім місяців поточного року ними про-читано 346 лекцій. Для поліпшення їхньої ро-боти відділ пропаганди і агітації райкому КПУ провів три семінари, на одному з них виступи-ли секретар райкому партії Парафило («Став-лення Комуністичної партії і радянської дер