To the 80th anniversary of Alexander Vasilyevich Mikhalev (original) (raw)
Related papers
To the Jubilee of Alexander Vasil’evich Priezzhev
Series Physics, 2017
Тучин Валерий Викторович, доктор физико-математических наук, заведующий кафедрой оптики и биофотоники, Саратовский национальный исследовательский государственный университет имени Н. Г. Чернышевского; научный руководитель междисциплинарной лаборатории биофотоники, Томский национальный исследовательский государственный университет; заведующий лабораторией лазерной диагностики технических и живых систем, Институт проблем точной механики и управления РАН (Саратов),
Kharkov University Bulletin Chemical Series
14 серпня 2021 року виповнилося 80 років від дня народження багаторічного декана хімічного факультету та завідувача кафедри органічної хімії, доктора хімічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка Академії Наук Вищої школи професора В. Д. Орлова. Він пішов з життя 14 грудня 2017 року внаслідок тяжкої хвороби. Це стало непоправною втратою не лише для рідних та близьких Валерія Дмитровича, а й для його численних учнів, співробітників та колег як у нашому університеті, так і далеко за його стінами. Це пов'язано не лише з великими науковими заслугами та високою професійною репутацією професора Орлова, але й з його відкритим, дружнім характером, чуйністю, турботою про оточуючих, готовністю завжди допомогти і словом, і ділом. Сьогодні нам усім справді дуже не вистачає Валерія Дмитровича. Життєвий шлях Валерій Орлов народився 14 серпня 1941 року у передмісті Каунаса, м. Серяджіус (тоді-Литовська РСР) у сім'ї військового медика-фармацевта Дмитра Тимофійовича Орлова та Іраїди (Ірини) Семенівни Орлової (Созинової). На той час територію Литовської РСР вже зайняли німецькі окупанти. Батько, військовослужбовець Радянської Армії, вирвався з німецького оточення зі своєю частиною, яка згодом була передислокована на Сталінградський напрямок. Після розгрому армії Паулюса він, як медик, був залишений для обслуговування табору військовополонених. За сумлінну службу Д.Т. Орлов був пізніше нагороджений урядовими нагородами. Мати, доглядаючи за новонародженим Валерою, працювала посудомийкою та батрачила на литовських хуторах, дивом уникла відправки до Німеччини. Згодом, близько року провела у німецькому таборі для дружин офіцерів, а після визволення території Литви Радянською Армією працювала машиністкою у міському відділі МВС. Валера закінчив перший клас школи у Каунасі, потім разом із мамою переїхав до Башкирії. Через певний час, після завершення усіх перевірок матері щодо її перебування на окупованій території, сім'я возз'єдналася та переїхала до м. Балтійськ (в минулому Пілау), де служив батько. У Балтійську Валерій Орлов закінчив школу, а питання переїзду до Харкова було вирішено заздалегідь завдяки наявності родичів та можливості батька отримати тут квартиру, оскільки Дмитро Тимофійович звідси призивався до лав РСЧА. Валерій самостійно обрав Харківський державний університет імені О.М. Горького (нині-Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна), а рішення щодо вступу до хімічного, а не геологічного факультету, який йому теж подобався, було прийнято на основі того, що приймальна комісія саме хімічного факультету відповіла на його листа про умови вступу і навчання, надіславши, тим не менш, стандартний агітаційний текст про весь університет. У 1958 р. абітурієнт Орлов склав 5 вступних іспитів (російська мова, хімія, математика, фізика, англійська мова) на 25 з 25 можливих балів і був зарахований студентом на хімічний факультет. З цього часу почалося формування особистості майбутнього вченого: освіта, наукова та суспільна діяльність, налагодження зв'язків (багато з яких будуть тривати усе життя) та, звісно, формування щирої та беззавітної любові до Університету, яку у майбутньому він прищеплюватиме учням. Зазначимо, що серед однокурсників В.Д. Орлова були, зокрема, А.П. Краснопьорова, Т.В. Бережна та Ю.М. Суров, з якими він потім довгий час працював разом на факультеті.
To the anniversary of Ernest Samyshev
Морской биологический журнал, 2017
This year the famous marine ecologist, D. Sc. (Biol.), Professor, Chief Researcher, head of Marine Ecosystems Functioning Department of the Institute of Marine Biological Research RAS Ernest Samyshev celebrates the anniversary. The sphere of his scientific interests lies in ecology, hydrobiology, biocenology, the study of anthropogenic impact on aquatic ecosystems, fish and invertebrate mariculture, invertebrate products of the World Ocean.
To the 125th anniversary of Vladimir Vodyanitsky
Marine Biological Journal, 2018
К 125-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ ВЛАДИМИРА АЛЕКСЕЕВИЧА ВОДЯНИЦКОГО В январе 2018 г. исполнилось 125 лет со дня рождения Владимира Алексеевича Водяницкого-личности, знаковой для гидробиологической науки. Он родился в небольшом городке Константиноград Полтавской губернии. Когда Володе было четыре года, семья продала крестьянам остатки имения и переехала в Харьков, где он окончил реальное училище и Харьковский университет. С ранних школьных лет Владимир Алексеевич принимал участие в крайне интересных ему ботанических и зоологических экскурсиях, организовывал домашние аквариумы, читал огромное число книг и посещал студенческий кружок натуралистов. В это время сформировался круг научного общения Владимира Алексеевича, состоявший из выдающихся гидробиологов и зоологов и из тех, кто стал известен и значим впоследствии. Сам считавший себя «провинциальным учёным», Владимир Алексеевич, безусловно, слегка лукавил. Последовательным, настойчивым сторонником самых передовых научных идей своего времени он был всегда и везде, где бы ни работал. Взяв на себя в 1921 г. труд по организации биостанции в Новороссийске, он сделал всё для того, чтобы её работа приносила пользу как морской гидробиологии, так и городу. За 10 лет его заведования биостанцией были описаны сезонные явления в жизни черноморских водорослей и различия их сообществ в разных местах обитания, в том числе в зависимости от степени загрязнения вод. Впервые были описаны морфологические особенности личинок и икры черноморских рыб и их основные систематические группы. Была показана важность изучения ихтиопланктона для суждения о биологии видов в целом Впервые в отечественной ихтиологии вопросы формирования фауны рыб были рассмотрены с учётом экологии личиночных стадий их развития. В дальнейшем изучение ихтиопланктона стало обязательной и очень важной частью планктонных и рыбохозяйственных исследований на Чёрном море. Оно было продолжено В. А. Водяницким и его учениками в Севастополе. В 1931 г. (с перерывом в 1939-1942 гг., когда Владимир Алексеевич организовал кафедру гидробиологии и ихтиологии в Ростовском университете и заведовал ею) начался севастопольский период его жизни. Владимир Алексеевич сосредоточился на изучении пелагических икринок и личинок черноморских рыб. Спустя 20 лет эта работа завершилась изданием соответствующего определителя, и поныне не потерявшего научной ценности. Сделанные обобщения позволили сформулировать вывод TO THE 125 th ANNIVERSARY OF VLADIMIR VODYANITSKY This year the 125ᵗʰ birthday of the outstanding hydrobiologist, D. Sc. (Biol.), Professor Vladimir Vodyanitsky is celebrated. Under his leadership, the Sevastopol Biological Station became a research institute significant for world science. He headed expeditions to Black, Mediterranean and Red seas. More then 30 PhD theses were defended under the guidance of Vladimir Vodyanitsky. He was the author of more than 160 publications and the editor of more than 60 monographs and collections of scientific papers.
For the Anniversary of Dmitry Alekseevich Stashenkov
Povolzhskaya Arkheologiya (The Volga River Region Archaeology)
Главный редактор член-корреспондент АН РТ, доктор исторических наук А.Г. Ситдиков Заместители главного редактора: член-корреспондент АН РТ, доктор исторических наук Ф.Ш. Хузин доктор исторических наук Ю.А. Зеленеев Ответственный секретарь-кандидат ветеринарных наук Г.Ш. Асылгараева Редакционный совет: Б.А. Байтанаев-академик НАН РК, доктор исторических наук (Алматы, Казахстан) (председатель), Р.С. Хакимов-вице-президент АН РТ (Казань, Россия), Х.А. Амирханов-член-корреспондент РАН, доктор исторических наук, профессор (Москва, Россия), И. Бальдауф-доктор наук, профессор (Берлин, Германия), С.Г. Бочаров-кандидат исторических наук (Казань, Россия), П. Георгиев-доктор наук, доцент (Шумен, Болгария), Е.П. Казаков-доктор исторических наук (Казань, Россия), Н.Н. Крадин-членкорреспондент РАН, доктор исторических наук, профессор (Владивосток, Россия), А. Тюрк-PhD (Будапешт, Венгрия), И. Фодор-доктор исторических наук, профессор (Будапешт, Венгрия), В.Л. Янин-академик РАН, доктор исторических наук профессор (Москва, Россия), В.С. Синика-кандидат исторических наук (Тирасполь, Молдова), Б.В. Базаров-академик РАН доктор исторических наук, профессор (Улан-Удэ, Бурятия), Д.С. Коробов-доктор исторических наук, профессор РАН (Москва, Россия), П. Дегри-профессор (Лёвен, Бельгия), Вэй Джан-Ph.D, профессор (Пекин, Китай). Редакционная коллегия: А.А. Выборнов-доктор исторических наук, профессор (Самара, Россия) М.Ш. Галимова-кандидат исторических наук (Казань, Россия) Р.Д. Голдина-доктор исторических наук, профессор (Ижевск, Россия) И.Л. Измайлов-доктор исторических наук (Казань, Россия) С.В. Кузьминых-кандидат исторических наук (Москва, Россия) А.Е. Леонтьев-доктор исторических наук (Москва, Россия) Т.Б. Никитина-доктор исторических наук (Йошкар-Ола, Россия) Ответственный за выпуск: М.Ш. Галимова-кандидат исторических наук
To the 70th anniversary of Oleh Yaroslavovych Pylypchuk
Proceedings of the National Museum of Natural History, 2017
Національний науково-природничий музей НАН України (Київ) The Current State and Perspectives of Natural History Museums as Research and Educational Centers in Ukraine.-Chervonenko, O. V.-The totals of the IV International Conference "Nature History Museums and their Role in Education and Science" are given. The importance of natural history museums in the preservation of a significant portion of world cultural heritage is highlighted. The paper also deals with the importance of natural history collections as the only reliable information sources about relationships in the nature in time and space, and with the value of those collections and natural history museums in education and enlightening work. Given the information about the conference's participants and highlighted the necessity of establishing an association of specialists in nature history museology for the development of this field of science in Ukraine and bringing it closer to European standards.
To the 160TH Anniversary of the Birth of Sergei Iakovlevich Kulnev
The Scientific Notes of the I. P. Pavlov St. Petersburg State Medical University, 2019
Professor Sergei Iakovlevich Kulnev, student and follower of the founder of the Russian syphilidology Veniamin Mikhailovich Tarnovsky, was the head of the Department of Skin and Venereal Diseases at St. Petersburg Medical Institute for Women in the difficult years of its formation – from 1903 to 1924. In fact, the merit of establishing the Department with clinic in the newly formed educational institution for women belongs to him. In 1913, with the active participation of S.Ia. Kulnev, the separate building for the Department of Skin and Venereal Diseases was built, and to this day, it is still located at this premise. Also, for almost a quarter of a century (from 1901 to 1924) S.Ia. Kulnev was the chief physician of the Kalinkinsky Hospital, the oldest specialized dermatological and venereal hospital in Russia and in Europe, where, in fact, Russian syphilidology was born.In Soviet times, the merits of S.Ia. Kulnev who was an actual state councillor and representative of the famous ...