ОСМИСЛЕНІСТЬ ЖИТТЯ ЛІТНІХ ЖИТЕЛІВ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ (original) (raw)
Related papers
MEANINGFULNESS OF LIFE OF ELDERLY RESIDENTS OF RURAL AREAS ABSTRACT / ОСМИСЛЕНІСТЬ ЖИТТЯ ЛІТНІХ ЖИТЕЛІВ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ, 2018
The article is devoted to the problem of comprehension of the life of the elderly residents of rural areas (villagers). Residents of the rural area is a special socio-demographic group, which has its own age, socio-psychological features and social values, which are determined by the level of socio-economic and cultural development of a specific society. We characterized the social and age characteristics of older villagers. The scientific approaches to the problem of the meaning of life, its meaningfulness in old age are considered. Scientists emphasize that it is important for an older person to analyze and evaluate his life, and to preserve the meaning of life at the moment. The total number of participants took part in the study was 184 elderly people. The age of the participants was from 55 to 78 years. The average age of the subjects was 66.53 years. We used the test of meaningfulness orientation by Dmitriy Leontiev. Also we collected the information about some social features of elderly villagers through interviews. It is empirically confirmed that the elderly villagers lack the ability to comprehend their own lives and understand its meaning. Most of them have problems understanding the nature and orientation of their lives, which are largely due to changes in it. Old villagers are often dissatisfied with their today`s way of life and do not believe in their own ability to influence it; they live in their past. They are not always able to notice goals in the future, which make their lives meaningful and purposeful. Old villagers consider their life to be insufficiently interesting, emotionally rich and full of meaning. Many of them are not fully satisfied with the results of their past life. A minority of those who are relatively satisfied with the results of previous life have been identified. They perceive themselves as very strong personalities, who have a freedom of choice to build their lives in accordance with their own purposes and ideas about its meaning. Women have more faith in the possibility of such freedom compared to men. Old villagers are aware of the limited ability to control their lives and understand the influence of various factors on decision making and their implementation. Using the Student`s t-test it was confirmed that, firstly the level of meaningfulness of life in the elderly men and women who live in rural areas is not significantly different, although women perceive it emotionally more intense and have more plans for the future than men; secondly the lives of elderly villagers are less meaningful than the elderly inhabitants of cities. It has been established that the elderly villagers are most keen to change their way of life, living conditions. They also want to work, improve their financial position, solve problems with their relatives, etc.
ОЦІНКА МАТЕРІАЛЬНО-ПОБУТОВИХ УМОВ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У СЛОВАЧЧИНІ
Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University
Важливим завданням соціальної політики у країнах ЄС є подолання бідності, зниження ризикових соціальних груп за рахунок ефективної соціальної, економічної, психологічної допомоги та підтримки, надання гідних умов проживання, тощо. Матеріальні та матеріально-побутові умови – одні з найважливіших при визначенні показників рівня життя населення. Погані матеріально-побутові умови, розшарування населення за рівнем доходів та якістю життя, відсутність адекватної соціальної допомоги сім’ям з низькими рівнями доходів, сім’ям з кількома дітьми, родинам, де є на утриманні діти-інваліди, призводить до різних соціальних конфліктів та загострення соціальної напруги у суспільстві У роботі було проведено аналіз на прикладі окремих двох показників матеріальних та побутових умов життя населення Словаччині в цілому за період 2005-2020 рр. Використанo окремі моделі часових рядів для надання прогнозних значень на період 2022-2023 рр. Побудовані моделі дозволять проводити більш обґрунтований аналіз ефек...
ПОЛІТИЧНЕ В КОНТЕКСТІ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ ОСОБИСТОСТІ
Зімовін О. І. Політичне в контексті життєвого шляху особистості / О. І. Зімовін // Проблеми політичної психології : зб. наук. праць. – Вип. 5(19). – Київ, 2017. – С. 201–211., 2017
Статтю присвячено аналізу звернень суб’єктів до сфери політичного в конструюванні історії власного життєвого шляху. З позицій дискурсивної психології проаналізовано 296 розповідей про життєвий шлях. Респондентів спеціально не розпитували про роль політики в їхньому житті – вони зверталися до неї, коли цього вимагала логіка власного автобіографічного дискурсу. Виокремлено чотири дискурсивні стратегії звернення до політичного: політичне як джерело життєвих складностей (людина покладає відповідальність за власні проблеми на політичні умови); політичне як патріотичне (висловлення любові до своєї батьківщини та конструювання ідентичності патріота); політичне як предмет повсякденної комунікації (політика – тема для розмови зі значущими іншими); заперечення політичного (знецінення держави, влади, нігілізм у сфері політичного). Також охарактеризовано дві стратегії ізоляції від політичного: дискурсивна ізоляція – коли людина висловлює своє бажання триматися осторонь від політичних відносин, та мовчання – коли суб’єкт взагалі не використовує політичний дискурс у конструюванні власного життєвого шляху. Ключові слова: політика, життєвий шлях, особистість, дискурс, дискурсивна психологія.
ОСОБИСТІСНА МІФОЛОГІЯ У ВИМІРІ ЖИТТЄВОГО СВІТУ
Personal Mythology From the Life-World Perspective, 2015
ОСОБИСТІСНА МІФОЛОГІЯ У ВИМІРІ ЖИТТЄВОГО СВІТУ Постнекласичний спосіб буття суспільства в епоху глобалізації диктує потребу глибокого вивчення внутрішнього світу особистості, що зумовлює поглиблений інтерес до концепції життєвого світу. В статті вперше розглянуто феномен особистісної міфології як фундамент життєвого світу особистості. Особистісна міфологія визначається як складна самоорганізована система конструктів осо-бистих міфів, що вибудовує фундамент життєвого світу особистості, структурує психологічний час та творить психологічний простір. Особистісна міфологія конституює ціннісну сферу особистості, упоряджає її перцептивну діяльність, визначає її самосприйняття. Майбутнє особистості формується завдяки процесу міфологізації-пошуку міфологем, котрі здатні поєднати межі особистого досвіду людини з невідомими реаліями нових процесів та подій. Показано, що особисті міфи творять унікальність особистості, виокремлюючи з соціально-культурного середовища певні фрагменти, які складаються в неповторну комбінацію сприймання, переживання та конструювання власного світу. Психотера-певтична робота в таких напрямках як арт-терапія чи символ драма, де клієнт працює у власному символічному полі, показує, що фігури життєвого світу можуть мати ірраціональну природу, що існує поза межами повсякденності в глибинах несвідомого. Значущі стосунки, які є простором життєвого світу, мо-жуть наповнюватися специфічними нереальними фігурами, детермінуючи повсяк-денні практики особистості, їх зміст. Особистісна міфологія виступає під-ґрунтям формування психологічного часу особистості, задає його структуру та межі. З'ясовано, що особистісна міфологія виконує такі функції в життєвому світі особистості, які подібні до функцій міфології у культурі: аксіологічна,
ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 2021
Статтю присвячено аналізу проблеми життєстійкості студентів закладів вищої освіти в умовах дистанційного навчання. Мета дослідження: вивчення особливостей життєстійкості студентів закладів вищої освіти в умовах дистанційного навчання. Методи дослідження: аналіз психологічної літератури, теоретичне узагальнення, порівняння вітчизняних та зарубіжних наукових підходів до визначення життєстійкості та резильєнтності; тест життєстійкості Мадді, анкета оцінки нервово-психічної стійкості «Прогноз-2», опитувальник подолання стресу СОРЕ, методика «Діагностика особистісної креативності», математично-статистичні методи обробки результатів (t-критерій Стьюдента). Результати дослідження: кожна з досліджуваних груп студентів закладів вищої освіти в умовах дистанційного навчання має різні психологічні особливості життєстійкості. Для студентів-першокурсників психологічними особливостями життєстійкості є стратегії подолання стресу, від яких залежить поведінка людини в тих чи інших стресогенних ситуа...
ПРИКЛАДИ ДУАЛІЗМУ СВІТЛА У ЦЕРКОВНОМУ ЖИВОПИСІ ЛІДІЇ СПАСЬКОЇ
Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип. 53, т. 1 , 2022
Як і світло в об'єктивній реальності, що має дуалістичну природу, так і феномен світла в церковному живописі Л. Спаської, а ширше-всього релігійного живопису пост-ренесансного часу теж дуалістичний. Саме дослідженню цього парадоксу присвячена ця стаття. По-перше, це суб'єктність світла, що існує в християнському релігійному живописі з візантійських часів. Символічні категорії світла і кольору вважаються найбільш важливими і характерними сутнісними підставами для будь-якого іконописного образу, тому що ікона сама по собі у певному сенсі є символом і саме через нього виявляє «горній» світ для людини. Колір у традиційному православному іконописанні за своєю символічною суттю, повністю тотожний світлу, тому що через колірні характеристики виражається категорія світла. Світло є однією з основних категорій християнського вчення. Так, вже на перших сторінках Біблії є згадка про світло. По-друге, це об'єктивне застосування світла як інструменту для фізичного створення зображення при використанні техніки «світлотіні». У канонічному візантійському іконопису з його концепцією умовності це питання феномену дуалізму світла не могло виникнути. Але зовсім по-іншому розглядається цей феномен у пост-ренесансному релігійному живописі, який ґрунтується на застосуванні світлотіні, та розглядає світло та колір не як символічні категорії, а як реальні характеристики створюваного зображення. Таким чином при створені сучасних сакральних зображень в парадигмі пост-ренесансних технік митець повинен враховувати в своїй роботі цей дуалізм. Саме цей дуалізм світла, ми намагаємось виявити у церковному живописі Лідії Спаської, такому як наприклад «Покладання до Гробу» чи «Воскресіння» у Києво-Подільськії Покровської церкві, або «Успіння Пресвятої Богородиці» зі Свято-Федосіївської церкви у Луцьку.
Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, 2021
Дослідження проведені в аспекті вивчення впливу показників оцінки лінійних ознак екстер’єру, які характеризують стан кінцівок корів молочної худоби у співвідносній мінливості з тривалістю їхнього життя. Лінійна класифікація типу проводилася у стаді підприємства компанії “Укрлендфармінг” приватного підприємства “Буринське” Підліснівського відді-лення Сумського району з розведення української чорно-рябої молочної (УЧРМ) та голштинської (ГП) порід. За оцінкою кута тазових кінцівок корів УЧРМ та ГП встановлено, що найдовша тривалість життя у стаді належала коровам з оцінкою п’ять балів – 2875 УЧРМ та 2732 дні – ГП. Із поступовим збільшенням оцінки у бік шаблистості тривалість життя корів у стаді зменшувалася до 2419 (УЧРМ) і 2341 (ГП) дня та за зниження оцінки статі у бік слоновості – до 2297 (УЧРМ) і 2158 (ГП) днів. Тварини з кращим вираженням статі – постава задніх кінцівок, з оцінкою 9 балів жили довше, відповідно 2823 (УЧРМ) та 2888 днів (ГП). Поступове зниження оцінки призводить до...
Psychosomatics, 2021
У статті представлено результати емпіричного дослідження осмисленості життя учнів професійно-технічних навчальних закладів та її взаємозв’язку з їхнім лідерським потенціалом. Розглянуто сутність дефініції «лідерський потенціал». Наведено результати дослідження особливостей осмисленості життя учнів професійно- технічних навчальних закладів та її взаємозв’язку з їхнім лідерським потенціалом. Осмисленість життя вивчалася за методикою Д. Леонтьєва «Сенсожиттєві орієнтації», яка дала змогу виявити не лише загальний показник, а й окремі його індикатори. Констатовано недостатні рівні як осмисленості життя, так і лідерського потенціалу для доволі значної частини (близько двох третин) досліджуваних учнів. Виявлено гендерно- вікові особливості досліджуваних феноменів. Щодо осмисленості життя констатовано вищі його рівні у представниць жіночої статі, особливо старших за віком. Особливо яскраво дані відмінності проявляються за параметрами «цілі у житті» і «локус контролю-Я»: лише дещо більше де...
СОЦІОКУЛЬТУРНІ ОРІЄНТИРИ ЖІНКИ В СУСПІЛЬНИХ ОЦІНКАХ СТАТІ
Aktualʹnì pitannâ gumanìtarnih nauk, 2020
У статті проаналізовано та осмислено соціокультурні орієнтири жінки в суспільних оцінках статі. Дослідження виокремлює співвідношення універсальної асиметрії різновидів діяльності й культурних поціновувань чоловіків і жінок із певним структурним протиставленням домашньої та громадської сфер суспільства. Фундаментальні, гендерні основи менеджменту соціокультурної діяльності як утворення цілісної системи уявлень із сутності культури в її єдності з людиною та соціумом роблять припущення, що жінкам бракує громадської цінності й статусу до тієї міри, до якої їх обмежено домашньою роботою, відірвано від інших жінок та від соціального світу чоловіків. Метою статті є виокремлення соціокультурних орієнтирів жінки в суспільних оцінках статі. Наукова новизна визначається дослідженням концепції, що об'єднує традиційні спостереження і водночас пропонує систему параметрів, за якими можна досліджувати й розуміти суспільні та культурні стосунки між статями. Методологія дослідження апелює до використання методу аналізу та синтезу, що дозволяє збагнути конфлікт між ідеалом і дійсністю, який створює певні асиметрії та ілюзії не лише для жінок, а й для чоловіків. Саме цей конфлікт лежить в основі сучасного переосмислення статевих ролей, де чоловіки й жінки повинні бути рівними партнерами, але при цьому цінувати чоловіків за їхню працю, що створює певний парадокс. Висновки доводять, що дослідження соціокультурних орієнтирів жінки в суспільних оцінках статі провадить до співвіднесення універсальної асиметрії різновидів діяльності й культурних поцінувань чоловіків і жінок із певним універсальним, структурним протиставленням домашньої та громадської сфер, обґрунтовуючи думку про те, що жінки набувають влади й чуття цінності лише тоді, коли спроможні вийти за межі домашнього світу. Саме тому суспільствами з найбільш рівними можливостями є не ті, де чоловіче й жіноче протиставляються чи навіть борються одне з одним, а ті, де чоловіки цінують домашнє життя рідної домівки й беруть у ньому участь. Відповідно, в таких суспільствах жінки легко можуть брати участь у важливих громадських чи суспільно-політичних подіях. У цьому ідеалі взаємодоповнюваності наголошуємо на статевій рівності, подружній солідарності, що є центральною метафорою гендерної спорідненості, де чоловік і дружина утворюють внутрішній осередок та певний культурний ідеал. Також виокремлюємо суспільну тезу про те, що соціум на одному рівні говорить про подружню родину, тоді як на іншому визначає жінку як щось домашнє, тим самим співвідносить чоловіків із публічністю, громадськістю, соціальністю. Саме цей парадокс лежить в основі сучасного переосмислення статевих ролей, де чоловіки й жінки повинні бути рівними й навіть партнерами, але при цьому ще й цінувати чоловіків за їхню працю. Досі жінки дбають про реалізацію своєї рівності, зосереджуючись на другій половині цього парадоксу, вбачаючи рівність у створенні суспільних товариств, однак поки домашня царина лишається жіночою, жіночі товариства ніколи не стануть політичними еквівалентами чоловічих спілок, а суверенність, як і в минулому, може бути лише метафорою. Якщо суспільство визнає соціокультурні орієнтири жінок і чоловіків як рівні, повинна бути змінена сама природа праці й зменшена асиметрія між працею й домівкою. Відповідно, доведено, що жінки дбають про реалізацію своєї рівності, зосереджуючись на переосмисленні статевих ролей сучасного суспільства, проте шукають підстави для жіночої солідарності й рівних можливостей знайти собі місце у світі чоловічої праці.