Stylistic Peculiarities of the Modern English-Language Literary Process (Based on the Novels “The Blind Assassin”, “Milkman”, “Giving Up the Ghost”) (original) (raw)
Related papers
Young Scientist
Національний авіаційний університет ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРИЛЕР (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ПОЛИ ГУКІНЗ «ГЛИБОКО ПІД ВОДОЮ») Анотація. Стаття присвячена дослідженню лінгвостилістичних особливостей психологічного трилеру як літературного твору. На основі порівняльного аналізу фактичного матеріалу, а саме роману П. Гоукінз «Глибоко під водою» та його перекладу українською, було виявлено використання низки лінгвостилістичних засобів: епітетів, експресивно-забарвленої лексики, метонімії, гіперболи, порівняння та ін. Основною причиною використання зазначених засобів є потреба впливу на читача, створення відчуття максимального заглиблення у сюжет твору. Потреба в адреналіні, емоційній напрузі-це людський фактор, який властивий кожному читачу, котрій відкриває психологічний роман. Через призму психологічного трилеру автор може донести будь-що, розповісти те, про що читач міг лише здогадуватися, відкрити очі на, здавалося б, прості і відомі істини. Ключові слова: психологічний трилер, лінгвостилістичні особливості, переклад, жанрово-стилістичні особливості, психолінгвістика, лінгвостилістичний аналіз, гіпербола, метафора, епітет, метонімія.
RENDERING STYLISTIC DOMINANTS OF ROALD DAHL'S FAIRY TALE «THE BFG» IN THE UKRAINIAN TRANSLATION
Молодий вчений, 2019
У статті проаналізовано засоби відтворення стильових домінант, як найважливіших структурних складових ідіостилю автора, на матеріалі казкової повісті Роальда Дала «ВДВ» та її перекладу українською мовою. Проведено аналіз індивідуального стилю письменника Р. Дала, виокремлено стильові домінанти його творчості та мовні засоби їхнього вираження, які необхідно зберегти у перекладі. Досліджено засоби відтворення стильового потенціалу казкової повісті «ВДВ» українською мовою, виявлено стратегії і тактики, які використав перекладач, а також чинники, що впливали на його вибір. Ключові слова: дитяча література, ідіостиль, стильова домінанта, стратегія перекладу, одомашнення, очуження.
Oral and written modes in the first-person retrospective English novel, 1700-1900
Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Filologiya
УСТНЫЙ И ПИСЬМЕННЫЙ МОДУСЫ В АНГЛИЙСКОМ ПЕРВОЛИЧНОМ РЕТРОСПЕКТИВНОМ РОМАНЕ КОНЦА XVII-XIX в. В статье рассматриваются особенности модуса, понимаемого как нарративная категория, в диахронии английского романа. Созданная типология отношений между письменным и устным модусами становится основой для поэтологического анализа романов. Показано, как модусные характеристики взаимодействуют с образами героев, композицией, стилем и т.п. художественной спецификой как отдельных авторов, так и историко-литературного периода. Делается акцент на значимости взаимодействия устного и письменного модусов для развития романа. Ключевые слова: историческая нарратология; письменный, устный и ментальный модусы; перволичный роман; ретроспективный роман; Лоренс Стерн; Мэри Шелли; сестры Бронте; Чарльз Диккенс.
Bulletin of the Moscow State Regional University (Russian philology), 2019
Аннотация. В статье рассматриваются особенности повествования-жанровые и композиционные-в романе «Бремя страстей человеческих», на основе анализа оценок, высказанных английскими и американскими литературоведами. Моэм, несмотря на традиционную форму произведения, линейность повествования, выходит за рамки классических жанров, а также реализма. Автобиографичность и психологизм повествования, скрупулёзность в изображении внутренних переживаний героя, а также художественных деталей определяют своеобразие авторских стратегий романиста, создают впечатление очень откровенного диалога с читателем и являются залогом популярности произведения. Ключевые слова: стратегии повествования, роман становления, реализм, психологизм, автобиографичность, жанровая диффузия.
South archive (philological sciences), 2020
Мета дослідження-виявити ознаки архетипу Трикстера в образах героїв-оповідачів у романах «Я обслуговував англійського короля» Б. Грабала і «Цензор снів» Ю. Винничука, а також довести їх генетичну спорідненість. Методи дослідження: порівняльно-історичний і порівняльно-типологічний (шляхом порівняльного аналізу творів чеського й українського письменників визначаються генетична спорідненість, типологічні й оригінальні риси художнього міфомислення авторів), контекстуальний (романи розглядаються в контексті традиційної міфології), інтертекстуальний (здійснюється деконструкція текстів із метою виокремлення й поглибленого аналізу архетипів, міфологічних інтертекстів та авторських дискурсів), семіологічний (з'ясовується семантика міфологічних мотивів і образів), психоаналітичний (розкриваються архетипні основи та психологічні засади авторської міфотворчості, психологізм образів), поетологічний (розглядається міфопоетика творів). Результати. У статті з'ясовано, наскільки репрезентативно риси міфологічного героя-пройдисвіта оприявнюються в персонажах творів Б. Грабала та Ю. Винничука. Акцентовано, що в образі піколика Яна Дітє в романі «Я обслуговував англійського короля» ці властивості візуалізовано в дещо редукованому вигляді, тоді як архетипні характеристики Трикстера більш послідовно оприсутнюються в образі Андреаса Попеля в «Цензорі снів». Визначено, які атрибути пікарескної літератури оприявнюються в романах чеського та українського письменників: «Цензор снів» Ю. Винничука є типовим її зразком, а окремі, властиві крутійській прозі, елементи в романі «Я обслуговував англійського короля» не виконують у ньому жанротвірної функції. Окреслено зв'язки героїв-оповідачів Яна Дітє й Андреаса Попеля з мотивом еротичного кохання як прояв кореляції з архетипом Трикстера. Прослідковано генетичну спорідненість романів Б. Грабала та Ю. Винничука на стилістичному рівні, що найбільш виразно відчувається в іронічному модусі обох творів. Висновки. Зроблено висновок про те, що рецепція архетипу Трикстера в генетично-споріднених романах «Я обслуговував англійського короля» і «Цензор снів» позначена різною за інтенсивністю трансформацією його семантичних атрибутів. Ключові слова: міфологічний герой-пройдисвіт, генетична спорідненість, пікарескний роман, іронічний модус, рецепція.
Mind and Body in English Post-postmodernistic Novels
2019
Проект виступу на Міжнародній науковій конференції «Тіло як текст та текст тіла: тіло / тілесність у художньому та літературознавчому дискурсах» 29 березня, м. Київ ДИХОТОМІЯ ТІЛА Й СВІДОМОСТІ В СУЧАСНОМУ БРИТАНСЬКОМУ РОМАНІ В АСПЕКТІ КОНЦЕПЦІЇ ГЕҐЕЛІВСЬКОГО «ЗНЯТТЯ»
МЕХАНИЗМЫ ПРАГМАТИЧЕСКОГО ФОКУСИРОВАНИЯ В СОВРЕМЕННЫХ АНГЛОЯЗЫЧНЫХ ВЕРСИЯХ «КАНОНИЧЕСКОГО» СЮЖЕТА О СИНЕЙ БОРОДЕ , 2019
The analysis of the most common mechanisms of pragmatic focusing used by modern English-speaking authors in the reinterpretation of canonical, “roving” plots is proposed. Particular attention is paid to the context as one of the types of Foregrounding possessing ontological salience and realizing text-forming, expressive, evaluative, LUDIC functions. A comparative structural, compositional, and linguistic-stylistic analysis of eight literary texts intertextually correlated with the classic story of the Blue Beard made it possible to identify such methods of attention distribution in the TEXTS modeled by A. Carter, D. Bartelmi, J. Updike, J. K. Oates, S. King, M. Atwood, W. Vernon, and F. Block as a LUDIC mode of formulating narratives, changing narrative perspectives, introducing “text within the text”, metafictional commentary. Along with focusing mechanisms, the article also pays attention to the defocusing of some traditional narrative elements, which is believed to be an integral part of the interpretation program of the literary texts under consideration. The authors of numerous versions of the story about Bluebeard, foregrounding various language “games of focus”, highlight the creative transformations of archetypal images and cross-cutting motives that reflect gender, socioeconomic, cultural changes in modern society.
Typological Peculiarities of English Fan Fiction
Writings in Romance-Germanic Philology
The article highlights typological features of the English fanfiction. The work offers a brief outline of history, main forms and modern trends in fan fiction studies as a genre of web literature. The relevance of the study of fan fiction is due, above all, to the fact that these works are a bright example of the so called live language. They reflect all modern language trends, express the musical, literary and film preferences of the society. In addition, fan fiction is an understudied phenomenon that has existed in various forms, but has received the greatest impetus in development only in recent decades. The term fan fiction is defined as a kind of creativity of fans of popular works of art, a derivative literary work based on any original work that uses its ideas of the plot and characters. It is the type of mass literature, created on the basis of a work of art by fans of this work, which do not pursue commercial purposes and are intended for reading by other fans. In the cours...
Тrаnscarpathian Philological Studies
1868 кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Билиця У.Я., orcid.org/0000-0003-4833-3245 кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Бендак Ю.О., orcid.org/0009-0003-7804-6658 магістр філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Стаття репрезентує результати дослідження особливостей відтворення ідіостилю Джона Гріна в українському перекладі. Проблема ідіостилю розглядається в контексті збереження особливостей індивідуальної творчої манери автора у перекладі. Матеріалом статті обрано романи Джона Гріна Paper towns (2008) та The Fault in Our Stars (2012), а також переклади романів «Паперові міста» (2017) та «Винні зірки» (2017) українською мовою, здійснені Вірою Назаренко. Методологічною базою для практичного аналізу слугують положення сучасного перекладознавства щодо основних стратегій (Л.Венуті), які дозволяють адекватно перекласти художній твір (доместикація та форенізація), та тактик, якими перекладачі послуговуються для реалізації обраної стратегії. У статті обрано класифікацію тактик перекладу, запопоновану Ж. Віне та Ж. Дарбеньє та доповнену Е. Пімом. Метою статті є з'ясування особливостей індивідуального стилю Джона Гріна та відтворення їх у перекладі українською мовою. Виявлено такі особливості творчого стилю письменника, як: утворення значної кількості оказіоналізмів, зокрема, утворених атрибутивними кластерами, використання блендингу, полісемантичних лексичних одиниць, стилістичних засобів, інтертекстуальних одиниць. Предметом дослідження є стратегії та тактики перекладу мовностилістичних одиниць для відтворення підліткового соціолекту в україномовній версії романів. Дослідження показало, що переважаючою стратегією перекладу була доместикація, для реалізації якої перекладачка послуговувалася, здебільшого, такими тактиками, як: модуляція, ампліфікація, конкретизація. На стилістичному рівні ефективними виявилися тактики адаптації, зміни перспективи, модуляції та опущення. Це дало змогу зберегти підлітковий соціолект у перекладах і відтворити емотивний, експресивний та стилістичний колорит романів.
Post-postmodern identities in contemporary British novels
In the paper, I investigate the psychology of British post-postmodern novels. On the material of contemporary British novels written by S. Waters, I. McEwan, M.J. Hyland, M. Haddon, D. Mitchell the concept of postmodern identities presented in the researches of F. Shteinbuk has been developed. It is emphasized on the perspective of the presented theory in the literary discourse of post-postmodernism. The models of representation of “role identity” as a component of post-postmodern literary identity have been outlined and conflicts between individual identities and group identity have been analyzed. Intensified detection of psychology in contemporary novels is determined by the development of ego-literature, which involves constructing the experiences of the subject of narration, which, by writing a diary, carries out self-knowledge and, at the same time, explains it to others. The possibilities of expanding the theoretical and methodological field of contemporary literary theory by means of psychological approaches and results of psychological studies on personal identity in the aspect of role theory, transactional analysis, etc. have been discussed in the research. Key words: post-postmodernism, British novel, ego-novel, role identity, autism, post-postmodern identities, literature of fact.