ОСОБИСТІСНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД ДО ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (original) (raw)
Related papers
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
У статті висвітлено проблему особистісного і професійного розвитку студентів в період навчання в ВНЗ. Подано узагальнені результати експериментального дослідження супутних чинників особистісно-професійної самореалізації майбутніх фахівців філологічних спеціальностей. Ключові слова: професійний розвиток, особистісний розвиток, професійна самореалізація.
Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія: "Педагогічні науки", 2018
У статті запропоновано технологію педагогічного стимулювання майбутнього вчителя математики до самооцінки навчальної діяльності. Обґрунтовано процесуальний блок технології педагогічного стимулювання майбутнього вчителя математики до самооцінки навчальної діяльності в процесі професійної підготовки, що репрезентовано такими етапами: орієнтаційно-мотиваційним, операційно-виконавчим і рефлексивно-оцінювальним. Ключові слова: етапи технології, майбутній учитель математики, педагогічне стимулювання, процесуальний блок технології, самооцінка, технологія. Постановка проблеми. У сучасних умовах бурхливого розвитку науки, швидкого оновлення знань і технологій одним із найважливіших завдань професійної підготовки майбутніх учителів є створення умов для продуктивної самостійної роботи студентів, розвиток їхньої мотивації до самоосвіти й подальшого безперервного самостійного набуття знань. Розв'язання цього завдання безпосередньо пов'язане з формуванням у студентів здатності контролювати та адекватно оцінювати власну навчальну діяльність. Самооцінка посідає вагоме місце в структурі самосвідомості вчителя, оскільки разом із особистісною рефлексією є показником його професіоналізму. Значної актуальності набуває проблема педагогічного стимулювання студентів до самооцінки навчальної діяльності, адже сформована самооцінка це запорука успішної професійної адаптації вчителя-початківця, що сприяє його фаховій самореалізації й постійному самовдосконаленню. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню питань формування самооцінки присвячено чимало досліджень. Методологічні й теоретичні підходи до формування самооцінки стали предметом аналізу в роботах Б.
Наукові перспективи (Naukovì perspektivi)
Анотація. Самотність особистості в науковій літературі розглядається неоднозначно. Вона передбачає, з однієї сторони, можливості для глибокого духовного розвитку особистості, а з другоїможе сприяти деформації повноцінного психічного життя людини. В умовах військових дій, які характеризуються ситуацією невизначеності, інформаційного перевантаження, збільшення кількості стресорів та інше, в особистості, з однієї сторони може зростати потреба в афіліації, прагненні убезпечити себе шляхом кооперації, залучення до спільної діяльності, з другої сторонинеобхідність економії власної психічної енергії, емоційна черствість, відсторонення від інших, занурення та захоплення власними переживаннями, що призводить до переживання самотності особистістю навіть за умови перебування в колі близьких людей. Проблема самотності представлена значною кількістю публікацій психологів (В. Ананьєв, Р. Вейс, С. Корчагіна, М. Миронець, Л. Пепло, О. Помазова, І. Слободчикова, А. Уханова, Ю. Швалба та інших). Проте, не зважаючи на велику кількість праць, існує необхідність подальших напрацювань в цьому напрямку. Так, до прикладу, вивчення проблеми самотності особистості в умовах військових дій, потребує не лише з'ясування специфіки її вияву, а й вихід в практичну площинунадання психологічної підтримки та допомоги особам, які гостро переживають стан самотності. З метою вивчення переживання самотності студентами-психологами в умовах військових дій, впродовж другої половини квітня 2022 року було проведене пілотажне онлайн дослідження. Результат аналізу студентських есе засвідчив зростання рівня суб'єктивного відчуття самотності і емоційного спрямування автонаративів (емоційно-негативного типу) із початком військових дій. В усіх діагностованих спостерігаємо підвищене переживання рівня тимчасової самотності, як результату впливу відповідної стресової ситуації (початку військових дій), та зміни в структурі цінностей особистості. У студентів із низьким рівнем суб'єктивного відчуття самотності констатуємо
ПРОФЕСІОНАЛІЗМ: ПАРАДОКСИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
Перспективи та інновації науки
The article presents the results of a research on the professionally important qualities of a professional's personality. The role of decision-making in the professional self-determination of personality in the «person-profession» system is shown on the example of specialists in economic profile. The role and functions of choice in the decision-making system of personality are determined. The author considers the issue of the stability of personality's professional traits, the personality's ability to transform them when the conditions of professional selfrealization are changing. The paper presents the scientists' views on the specifics of transformation, its varieties, features of artificial transformation and transformation that revives. It is assumed that professional self-realization is a time-unfolded process of mastering an activity, profession, and the environment where a person is realized. For the empirical part of the study, a psychodiagnostic complex was constructed, it consisted of: Brief orientation test «BOT», questionnaire «Creativity», questionnaires «Professional preferences» and «Relationship between personality type and professional activity», questionnaire «Orientation», questionnaire «Anchors of a career». Statistical data processing was carried out using the IBM Statistics SPSS 23.0 so software. We used quantitative (correlation) and qualitative («ass» method and «profiles» method) data analyzes. Orthogonal statistically significant relationships were revealed between indicators of the sphere of professional activity, such as career orientation, creativity, intelligence and organizational skills. The author demonstrates the contradictions of respondents' self-realization, the mechanisms and ways of completing the necessary qualities for the formation of professional's personality when changing professional activity. A description of the complex is provided and options for the transformation of Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина») № 4(22) 2023 523 professionally important qualities and personality traits of specialists in economic professions are determined as the potential for mastering other areas of professional activity and types of professions.
ПРОФЕСІЙНА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ЯК ЧИННИК ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
Psychological Prospects Journal, 2018
У статті розглянуто професійну самореалізацію як важливий чинник збереження психічного здоров’я персоналу державної служби. Указано на зниження престижності професійної самореалізації в цій сфері внаслідок падіння довіри громадян до владних інституцій, а також високих вимог до рівня професіоналізму й особистісних якостей фахівців: чесності, моральності, відповідальності, емоційної врівноваженості та готовності служити державі і її громадянам. Описано психологічні особливості професійної діяльності в системі державної служби, зокрема її підвищену стресогенність, що вимагає від держслужбовців постійних резервів самовладання й саморегуляції. Визначено характеристики професійної самореалізації та психічного здоров’я особистості. Окреслено особливості взаємозв’язку якісних характеристик професійної самореалізації, особистісної самоактуалізації й суб’єктивного благополуччя досліджуваних, на основі чого описано загальні критеріальні ознаки психічного здоров’я працівника в системі державно...
ОСВІТНІЙ ПРОСТІР ЗВО ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТУДЕНТІВ
Перспективи та інновації науки
The article is devoted to developing the concept of forming the educational space for higher education to improve the students' professional selfdetermination. The study aims at developing the concept of students' professional self-development at all stages of gaining professional knowledge in Ukrainian higher education institutions. To achieve the goal during the study methods of analysis and synthesis are used, which allow to critically examine the literature, to find common and distinctive features of the concepts formation, methods and approaches of educational space formation for the development of students' professional selfdetermination. Induction and deduction help identify previously unresolved problems and propose solutions to current problems of developing an environment for students' professional self-determination. The paper shows the essence and components of professional selfdetermination at different educational stages, in particular, professional orientation, competence and social significance formation, acquisition of professionally important qualities and their integration in practice. The study shows the main problems of
ПРОБЛЕМА САМОРЕГУЛЯЦІЇ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
InterConf, 2021
Проаналізовано основні підходи до розуміння природи феномену саморегуляції, описано компоненти саморегуляції, її етапи та процеси. Зроблено акцент на особливостях саморегуляції студентів саме під час дистанційного навчання. Враховано та окреслено роль когнітивної та мотиваційно-ціннісної сфер в саморегуляції навчальної діяльності студента. Виявлено, що саморегуляція студентів здійснюється через формування вміння визначати й усвідомлювати найактуальніші цілі своєї діяльності, свідомо обирати способи цієї діяльності; через формування вміння здійснювати самоаналіз; через розвиток механізмів саморегуляції.
САМООРГАНІЗАЦІЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК СКЛАДНИК ЇХНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. – Серія: Педагогіка, 2016
The problem of the quality improvement of higher professional education is one of today’s most topical issues Pedagogy deals with. The education quality is determined by the state and resultativeness of the educational process of teaching, its correspondence with the needs of society; it presupposes a social component which includes the formation of an intellectual personality who has a positive motivation for self-development and self-improvement, which increases essentially the significance of the formation of the professional self-organization in the process of students/ professional training at an institution of higher education. The issues of self-organization formation are considered in a wide context of optimization of the whole system of professional and educational activity. Selforganization allows the strengthening of the process aimed at forming future teacher’s personality as a subject of his / her own development. The problem of professional self-organization of the future teachers of Physical Culture which is associated with their readiness to fulfil various professional pedagogical functions – the result of the professional training targeted to the students of the Physical Education Departments ‒ is revealed. The process of specialist’s training is considered in close connection with the contents of his / her activity. The analysis of the professional activity of the teacher of Physical Culture facilitates a targeted search of the mechanisms of its formation. In the designated context the teaching / learning process which is to be conducted with the help of specially directed organization of students’ own work is considered to be the analogue of the teacher’s future pedagogical activities. The essence of this construct is revealed by means of these personality determinants: awareness of the social significance of the teacher’s profession, the presence of values and ideals for their further development and improvement, striving for self-education, the proper level of professional pedagogical competencies, the ability to reflect (reflection ability). The main pedagogical conditions for the formation of professional self-organization of the future teachers of Physical Culture are the starting regulations which facilitate the efficient organization of the students’ self-guided work. Key words: self-organization, professional self-organization, future teachers of Physical Culture, professional activity.