Ambient music (original) (raw)

dbo:abstract

L'ambient és un gènere musical en el qual el so és més important que les notes. La música ambient s'identifica generalment per ser profundament atmosfèrica i ambiental. La música ambient va evolucionar des de les formes musicals semiaudibles de principis del segle xx, de l'impressionisme d'Erik Satie, a través de la música concreta i el minimalisme de Terry Riley i Philip Glass, i el deliberat apropament subaudible de Brian Eno, fins al seu ús en la música electrònica. A Itàlia, la música ambient és representada pel compositor de música electrònica . Esdeveniments posteriors van trobar elements "somiadors" no-lineals de la música ambient aplicats a algunes formes de música rítmica presents a les sales de chill-out, a les raves i altres esdeveniments de ball, però sempre amb la característica primària que la música intenta creuar la consciència de l'oient mentre crea el seu efecte sobre aquest. (ca)
Ambientní hudba, též pouze ambient (z latiny pocházející výraz, znamenající prostředí, okolí) je hudební styl a forma vycházející z předpokladu, že všechny zvuky, které nás obklopují, mohou být za jistých okolností hudbou. Druhým pólem a součástí předpokladu je skutečnost, že stejně tak primárně hudební zvuk či skladba může být prostředím, tedy zvukovým prostorem, který utváří naši pocitovou orientaci. Obě polarity se prolínají a pojetí hudební tvorby tohoto typu v sobě proto může zahrnovat jak sofistikovanou muzikalizaci primárně nehudebních prvků (hluků, šumů, atd.), tak demuzikalizaci prvků, primárně hudebních, stejně jako prostou reprodukci slyšeného nebo kombinaci obojího. (cs)
موسيقى الأمبينت (بالإنجليزية: Ambient music)‏ هي الموسيقى التي تعنى بنغمات المقطوعة الموسيقية وجوها العام أكثر من بنيتها أو ايقاعها واللذان عادة ما يكونان أكثر أهمية في الموسيقى. تُوصف موسيقى الأمبينت بأنها تخلق «مزاج عام» وأنها «مرئية» ولكن «غير ملحوظة». ويقول برايان إينو وهو أحد رواد هذا النوع من الموسيقى، «إن موسيقى الأمبينت لها القدرة على التناسب مع العديد من مستويات الانتباه السمعي ولا تفرض أيًا منها بالتحديد؛ فيمكن تجاهلها كما يمكن الاستمتاع بها». (ar)
Ambient ist eine Variante der elektronischen Musik, bei der sphärische, sanfte, langgezogene und warme Klänge dominieren. Rhythmus und Perkussion stehen bei der Ambient-Musik im Hintergrund oder sind überhaupt nicht vorhanden, sie erscheinen als subtile Perkussionstexturen, als Arpeggien oder in rhythmisch eingebrachten Melodie- und Bassverläufen. Häufig wird auch mit räumlichen Effekten, Soundscapes und Feldaufnahmen experimentiert, vielfach werden elektronische Orgeln (Keyboards) und Blasinstrumente eingesetzt. Auch Naturgeräuschkulissen, Sprache und Gesang haben ihren Platz. Die Musikstücke sind meist sehr langsam und lang, bauen sich oft gemächlich auf und gehen ineinander über, wobei sie selten einer klassischen Songstruktur folgen. Bedeutende Vertreter, die in diesem Genre produzieren oder produzierten, sind Harold Budd, Geir Jenssen, Thomas Köner, Bill Laswell, Pete Namlook, Oöphoi, Robert Rich und Steve Roach. (de)
Το Ambient είναι είναι ένα μουσικό είδος με διάφορα επιμέρους είδη, που σε γενικές γραμμές δίνει έμφαση στην τονικότητα και την ατμόσφαιρα περισσότερο από ό,τι στην παραδοσιακή φόρμα της μουσικής και το ρυθμό. Είναι μια συνήθως αργή σε ταχύτητα μουσική η οποία γενικά δεν χρησιμοποιεί φωνητικά και στίχο, ενώ γίνεται πολύ συχνά χρήση από επαναλαμβανόμενα μοτίβα. Οι ρίζες του εντοπίζονται στις αρχές του εικοστού αιώνα, στη δουλειά του Γάλλου συνθέτη Erik Satie. Εξελίχθηκε περαιτέρω τη δεκαετία του 1970 χάρη στην τότε πειραματική σκηνή που αξιοποίησε πολύ τα synthesizers. Από τους πιο γνωστούς μουσικούς εκείνης της περιόδου ήταν ο King Tubby, ο Ιάπωνας συνθέτης Isao Tomita και το γερμανικό συγκρότημα Tangerine Dream. Στις μέρες μας πρόκειται πλέον για ένα μουσικό είδος με μεγάλη εξέλιξη και πολλές υποκατηγορίες. Ένας από τους συνθέτες που προώθησαν την ambient μουσική με τη δουλειά τους ήταν ο Άγγλος συνθέτης Brian Eno. Ο συνθέτης αυτός θεωρείται από ορισμένους ότι ήταν αυτός που έδωσε το όνομα στο συγκεκριμένο είδος στα μέσα της δεκαετίας του 1970. Ο ίδιος χαρακτήρισε την ambient μουσική ως ένα είδος που έχει τo χαρακτηριστικό ότι μπορεί είτε να ακούγεται με προσοχή είτε να βρίσκεται στο παρασκήνιο, ανάλογα με τον ακροατή. Ενδεικτικά, κάποια είδη ambient είναι τα εξής: 1. * Dark ambient (e.g. Raison d'etre). 2. * Industrial ambient (e.g. Deutsch Nepal) 3. * Martial ambient (e.g. Der Blutharsch). 4. * Neofolk ambient (e.g. Majdanek Waltz). 5. * Ritual ambient (e.g. Halo Manash). 6. * Drone ambient (e.g. Troum). 7. * Orchestral ambient (e.g. Stars of the Lid). 8. * Sacral ambient (e.g. Brunette Models). 9. * Mystic ambient (e.g. Klaus Wiese). 10. * Berlin school ambient (e.g. Steve Roach). 11. * Downtempo ambient (e.g. Brian Eno). 12. * Psychedelic ambient (e.g Carbon Based Lifeforms). 13. * Ambient dub 14. * Ambient pop 15. * Space music (el)
Ambient music is a genre of music that emphasizes tone and atmosphere over traditional musical structure or rhythm. It may lack net composition, beat, or structured melody. It uses textural layers of sound that can reward both passive and active listening and encourage a sense of calm or contemplation. The genre is said to evoke an "atmospheric", "visual", or "unobtrusive" quality. Nature soundscapes may be included, and the sounds of acoustic instruments such as the piano, strings and flute may be emulated through a synthesizer. The genre originated in the 1960s and 1970s, when new musical instruments were being introduced to a wider market, such as the synthesizer. It was presaged by Erik Satie's furniture music and styles such as musique concrète, minimal music, and German electronic music, but was prominently named and popularized by British musician Brian Eno in 1978 with his album Ambient 1: Music for Airports; Eno opined that ambient music "must be as ignorable as it is interesting". It saw a revival towards the late 1980s with the prominence of house and techno music, growing a cult following by the 1990s. Ambient music may have elements of new-age music and drone music, as some works may use sustained or repeated notes. Ambient music did not achieve large commercial success, being criticized as everything from "dolled-up new age, [..] to boring and irrelevant technical noodling". Nevertheless, it has attained a certain degree of acclaim throughout the years, especially in the Internet age. Due to its relatively open style, ambient music often takes influences from many other genres, ranging from classical, avant-garde music, folk, jazz, and world music, amongst others. (en)
Etosmuziko (angle: Ambient music, aŭ pli simple Ambient), estas speco de muziko, kutime elektronika, kies limoj malfacilas difini. La Etosmuziko elvokas iun etoson kun ia kvalito "atmosfera", "vida" aŭ "diskreta". Brian Eno, pioniro de la ĝenro, klarigas, ke "Etosmuziko devas kapabli akcepti ĉiujn nivelojn de intereso sen devigi la aŭskultanton aŭskulti; ĝi devas esti diskreta kaj interesanta".La termino etosmuziko tamen restas profunde enradikiĝinta en la kunteksto de la muziko de la 1970-aj jaroj, kiu ne nepre kongruas kun la nocio de etoso (angle: ambient), ĉar ne nepre elektronika kaj ne nepre simple instrumenta: Tangerine Dream, , , , Brian Eno, , Pink Floyd, sed ankaŭ (Steve Reich kaj Philip Glass notindaj, kaj eĉ Erik Satie). La Etosmuziko revenis dum la fino de la 1980-aj jaroj danke al la evoluo de la Haŭzaj kaj Tekna ĝenroj. Finfine, Etosmuziko iĝis modfenomeno en la 1990-aj jaroj. Komence de la 1990-aj jaroj muzikistoj kiel Aphex Twin estas klasifikitaj etoshaŭza, etostekna, IDM aŭ "ambient" fare de la speciala gazetaro. Idaj ĝenroj inkludas malhelan Etosmuzikon (aŭ Etosmuzikan industrian), etoshaŭzon, etosduobligon, psiketoson kaj etostrancon. (eo)
El ambient es un género musical, interpretado prioritariamente con instrumentos musicales electrónicos, en el cual se hace hincapié en el tono y la atmósfera sonora por encima de otros parámetros como la estructura musical o el ritmo. Las composiciones ambientales suelen tener una duración más extensa que las de otros géneros más populares, sobrepasando algunas piezas los 30 minutos.Nacido en el Reino Unido en la década de 1970, aunque con antecedentes en Francia en el siglo XIX, su eclosión se vio favorecida por la creación de nuevos instrumentos y dispositivos de producción de sonidos electrónicos, como el sintetizador, y por el trabajo previo realizado en otros géneros y estilos musicales de carácter experimental. Composiciones realizadas por Mike Oldfield, Jean-Michel Jarre o Vangelis en la misma década fueron determinantes en la aparición del ambiente. Robert Fripp y Brian Eno popularizaron el término, mientras experimentaban con loops de cinta magnética, especialmente tras la aparición del álbum Ambient 1: Music For Airports en 1978. Ya en los años 1990 grupos y solistas como The Orb o Aphex Twin alcanzaron el éxito comercial con canciones de este género que ha seguido vigente hasta la actualidad. Se dice que la música ambiental evoca una cualidad «atmosférica», «visual» o «discreta». En palabras de Brian Eno «la música ambiental debe ser capaz de dar cabida a muchos niveles de atención de escucha sin imponer uno en particular, debe ser tan ignorable como interesante». Según el musicólogo «el ambient es más una forma de escuchar que de hacer música». (es)
L'ambient est un genre de musique, généralement électronique, dont les limites sont difficiles à définir. L'ambient évoque une qualité « atmosphérique », « visuelle » ou « discrète ». Un pionnier du genre, Brian Eno, explique que « la musique ambient doit être capable d'accommoder tous les niveaux d'intérêt sans forcer l'auditeur à écouter ; elle doit être discrète et intéressante. » Le terme reste cependant profondément ancré dans le contexte de la musique planante des années 1970 qui ne correspond pas forcément à la notion d'ambient, puisque pas forcément électronique et pas forcément purement instrumental : Tangerine Dream, Klaus Schulze, Ash Ra Tempel, Heldon, Brian Eno, Harold Budd, Pink Floyd, mais aussi de la musique minimaliste (Steve Reich et Philip Glass notamment, voire Erik Satie). L'ambient revient à la fin des années 1980 grâce au développement des genres house et techno. Finalement, l'ambient devient un phénomène de mode dans les années 1990. Au début des années 1990, des musiciens tels que Aphex Twin sont catégorisés ambient house, ambient techno, IDM ou « ambient » par la presse spécialisée. Les genres dérivés incluent dark ambient (ou ambient industrial), ambient house, , et ambient trance. (fr)
環境音楽（かんきょうおんがく、英: ambient music）、アンビエント・ミュージックは、伝統的な音楽の構成やリズムよりも音色や雰囲気を重視した音楽のジャンルである。正味の構成、ビート、構造化されたメロディを持たないこともある。受動的、能動的なリスニングを可能にする音のテクスチャーの層を使用し、穏やかさや瞑想の感覚を促す。このジャンルは、「雰囲気」、「視覚的」、「控えめ」な品質を呼び起こすと言われている。自然のサウンドスケープが含まれることもあり、ピアノ、弦楽器、フルートなどのアコースティック楽器の音がシンセサイザーでエミュレートされることもある。このジャンルは、シンセサイザーなどの新しい楽器が広く市場に導入された1960年代から1970年代にかけて生まれた。エリック・サティの家具の音楽、ミュジーク・コンクレート、ミニマル・ミュージック、ジャマイカのダブレゲエ、ドイツの電子音楽などのスタイルに先駆け、1978年にイギリスの音楽家ブライアン・イーノのアルバム『Ambient 1: Music for Airports』で顕著な名称と普及が見られた。イーノの見解によれば、アンビエントミュージックは「興味深いのと同じくらい無視できない存在でなければならない」とされる。1980年代後半、ハウスやテクノの隆盛とともにアンビエント・ミュージックは復活し、1990年代にはカルト的な人気を博した。アンビエント・ミュージックは、ニューエイジ・ミュージックやドローン・ミュージックの要素を持ち、作品によっては持続音や反復音が使用されることもある。アンビエント・ミュージックは商業的には大きな成功を収めず、「飾り立てられたニューエイジから、退屈で無関係な技術的にとりとめもない即興演奏」までと批判された。しかしながら、特にインターネット時代には、長年にわたって一定の評価を得ていた。アンビエント・ミュージックは、その比較的オープンなスタイルから、クラシック、前衛音楽、フォーク、ジャズ、ワールドミュージックなど、他の多くのジャンルから影響を受けていることが多くある。 (ja)
( 다른 뜻에 대해서는 앰비언트 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 앰비언트(음악, Ambient music)은 전통적인 음악에서 부수적인 것으로 취급되던 음색과 분위기를 강조하는 음악이다. 이 음악의 선구자인 브라이언 이노에 따르면 어떤 한 부분을 강조하지 않고 여러 층위가 공존할 수 있어야만 하며, 무시되지 않을 정도의 흥미가 있어야 한다고 한다. 이 말은 주의 깊게 들으면 흥미롭지만 주의 깊게 듣지 않아도 되는 음악이라는 뜻으로 해석할 수 있다. 즉, 존재하지만 존재하지 않는 듯 한 음악이다. 이러한 개념은 과거 20세기 초 프랑스의 의 개념에서도 나타나지만, 기존의 가구 음악은 기본적으로 고전적인 음악적 구조를 취하고 있는데 반하여 일반적인 앰비언트 음악은 전통적인 음악적 구조를 지양하고, 1970년대 이후 등장한 신디사이저를 이용한 다양한 음색을 활용한다는 점에서 새로운 전자 음악 장르로 취급받고 있다. 이따금 환경음악이나 배경음악으로 번역되기도 하지만 환경 음악의 경우 Ecology의 환경과 혼동되기 때문에, 배경음악의 경우 BGM(Background Music)과 혼동되기 때문에 주의해서 사용하여야 한다. (ko)
Ambient is een muziekstijl. Het is geëvolueerd vanuit de synthesizer-muziek van artiesten als Brian Eno en Kraftwerk, en later ook vanuit de dance-wereld. Het is een rustige, lang uitgesponnen muziekstijl met elektronische instrumenten, waarbij men meer bezig is met het creëren van soundscapes dan met liedjes en composities. Kenmerkend aan deze muziek is dat zij zich zonder ritme manifesteert. Ook is vaak het metrum van de muziek niet op te delen in tellen en tempi. De term 'ambient' werd medio jaren zeventig ontwikkeld en gepopulariseerd door experimenten van Brian Eno, om zijn eigen soort van omgevingsmuziek (environmental music) te beschrijven, in samenwerking met Robert Fripp. Deze muziekstijl was reeds bij het begin van de twintigste eeuw te vinden in de klassieke muziektraditie, onder andere bij Luigi Russolo en de musique concrète, maar ook bij Erik Satie, Charles Ives, en later ook bij John Cage en Wendy Carlos. Eno vond het muziekgenre dus niet uit, maar hielp het wel aan zijn naam. De term 'ambient' stamt van het Latijnse werkwoord 'ambire', wat 'rondgaan' of 'omringen' betekent. Het ging Eno dan ook om het scheppen van subtiele geluiden die de luisteraar zowel insluiten als veranderen. Uit ambient is soms in combinatie met andere muziekstijlen een aantal subgenres ontstaan, zoals dark ambient, ambient house, illbient en . In de Duitse plaats Wuppertal vindt in oktober jaarlijks een festival plaats, met ambient-muziek onder de naam Phobos. (nl)
Con il termine musica d'ambiente (o, sempre in una traduzione italiana, musica ambientale), in inglese ambient music o, in forma abbreviata, ambient (in italiano è infatti comunemente chiamata anche musica ambient), si indica un genere musicale in cui il tono e l'atmosfera possono assumere più importanza dei valori di ritmo e struttura così come vengono tradizionalmente concepiti in ambito musicale. Non va confusa con la musica per ambienti o Muzak, alla quale si oppone. Della musica ambientale si dice che evochi qualità di "atmosfera", "visive" oppure di "discrezione". È generalmente identificabile come un genere musicale caratterizzato da suoni ampiamente atmosferici e naturali. La musica d'ambiente si evolse agli inizi del Novecento, con i primi esperimenti di musica "semi acustica", passando per l'impressionismo di Erik Satie, e la musica concreta e il minimalismo di Terry Riley e Philip Glass, nel jazz Paul Horn che suonò da solo all'interno di ambienti come la piramide di Giza o il TajMahal e in tempi più recenti dalla musica di Brian Eno. Con gli sviluppi successivi, si scoprirono gli elementi 'sognanti' non lineari della "ambient" applicati ad alcune forme della musica ritmica presentata da quella nei locali "chillout" e ai rave ed altri eventi dance, ma da sempre con la funzionalità principale della musica di catturare lo stato d'animo dell'ascoltatore, e farlo uscire dalla propria coscienza. (it)
Ambient – gatunek eksperymentalnej muzyki elektronicznej, cechujący się odejściem od linearnie rozwijanej linii melodycznej, charakterystycznej dla klasycznej muzyki elektronicznej (Vangelis, Kitarō), na rzecz luźnej kompozycji „plam dźwiękowych”. Zazwyczaj poszczególne plamy są powiązane stale powtarzaną frazą elektronicznej perkusji, która organizuje utwór pod względem rytmicznym. O ile w innych rodzajach muzyki – od poważnej po punk rocka – osią konstrukcyjną utworu jest przebieg harmoniczny, to w muzyce ambient utwór rozwija się głównie przez operowanie barwą dźwięku. Drugą podstawową techniką kompozytorską jest stosowanie stałego powtarzania krótkiej frazy melodycznej, która przy każdej repetycji jest minimalnie modyfikowana bądź wzbogacana (zobacz minimalizm). W przypadku obu tych technik efektem jest przesunięcie nacisku z następstwa dźwięków na ich brzmienie, stąd muzyka ambient jest postrzegana jako statyczna i znajdująca się poza czasem. (pl)
Música ambiente é um gênero musical que enfatiza o tom e a atmosfera sobre a estrutura ou ritmo musical tradicional. Pode faltar composição, batida ou melodia estruturada. Ele usa camadas de textura de som que podem recompensar a escuta passiva e ativa e encorajar uma sensação de calma ou contemplação. Diz-se que o gênero evoca uma qualidade "atmosférica", "visual" ou "discreta". Paisagens sonoras da natureza podem ser incluídas, e os sons de instrumentos acústicos, como o piano, cordas e flauta podem ser emulados através de um sintetizador. O gênero teve origem nas décadas de 1960 e 1970, quando novos instrumentos musicais foram introduzidos em um mercado mais amplo, como o sintetizador. Foi pressagiada pela de Erik Satie e estilos como música concreta, música minimalista e música eletrônica alemã, mas foi nomeada e popularizada com destaque pelo músico britânico Brian Eno em 1978 com seu álbum ; Eno opinou que a música ambiente "deve ser tão ignorável quanto interessante". Ele viu um renascimento no final dos anos 1980 com a proeminência da música house e techno, crescendo um cult na década de 1990. A música ambiente pode ter elementos da música new-age e da música drone, já que algumas obras podem usar notas sustentadas ou . A música ambiente não obteve grande sucesso comercial, sendo criticada por tudo, desde "new age embonecado, [...] até noodling técnico chato e irrelevante". No entanto, alcançou certo grau de aclamação ao longo dos anos, especialmente na era da informação. Devido ao seu estilo relativamente aberto, a música ambiente muitas vezes recebe influências de muitos outros gêneros, que vão desde música clássica, vanguarda, folk, jazz e Música do Mundo, entre outros. (pt)
Э́мбиент (англ. ambient «окружающий») — стиль электронной музыки, основанный на модуляциях звукового тембра. Эмбиент часто характеризуют атмосферным, обволакивающим, ненавязчивым, фоновым звучанием. Зародился в 1970-х годах благодаря творчеству Брайана Ино; с тех пор сформировал несколько разновидностей. Приобрёл популярность в начале 1990-х благодаря таким исполнителям, как, например, The Orb и Aphex Twin. (ru)
Ambient betyder "omgivande" eller bakgrund och används i första hand som benämning på en musikgenre, men även som ett adjektiv för att beskriva allmänt lågmäld och gäckande musik. Ambientmusik i dess renaste form karaktäriseras av lågmälda, resonanta ljud, ofta framställda med dator eller annat elektroniskt instrument, och långsam eller ingen rytm. Ordet som benämning på en musikgenre ska ha myntats först av Brian Eno under 1970-talet. Han är också det mest kända namnet inom genren. (sv)
Ембієнт (англ. Ambient, дослівно — «навколишній») — напрямок електронної музики, що характеризується відходом від лінеарно розгорнутої мелодичної лінії, характерної класичній електронній музиці (Vangelis, Kitaro), в бік вільної композиції звукових ефектів. Як правило, звукові ефекти пов'язуються постійно повторюваною фразою , яка також організує твір ритмічно. Тоді як в більшості музичних напрямків — від класики до панк-року — конструктивною віссю твору є гармонічна послідовність, то в музиці ембіент, розгортання твору відбувається через оперування та атмосферою звучання. Характерним також є повторення короткої мелодійної фрази, яка при кожному повторі мінімально модифікується. (див. також мінімалізм). Ефектом використання цих технік стає зміщення акценту з послідовності звуків на їх звучання, таким чином музика ембієнт статична і сприймається як би поза часом. В цьому плані ембієнт ідеально підходить для медитації в якості фонової музики. (uk)
氛围音乐（Ambient music）是在傳統音樂結構或韻律之上更著重於色調和氛圍的一種音樂類型，又译为气氛音樂或環境音樂。氛围音乐拥有一种“环境的”、「视觉的」，或者「不被人察觉的」特質，其與流行、商业化的音乐比起來大多更加冗长。氛围音乐的先驱之一布萊恩·伊諾认为「氛围音乐必须满足各个听觉注意力层次，不能只强调某一个特定的层次；也必须既能让人忽略它的存在，但又非常地有趣。」氛围音乐起源于英国，当时像合成器一类全新的音乐合成设备大規模出现在市面上。从20世纪70年代开始，氛围音乐以试验性的、针对当时的合成器的形式为基础开始不断发展。橘夢樂團、樂團和作曲家埃里克·薩蒂的作品，以及系列的心理聲學音景，都对氛围音乐的出现产生了影响。在1978年，布萊恩·伊諾透過他具有里程碑意义的专辑《Ambient 1: Music for Airports》提出了氛围音乐的概念並開始推廣。和Aphex Twin在20世纪90年代透過氛围音乐作品在商業上获得成功。 (zh)

dbp:derivatives

dbp:filename

Ambientmusic.ogg (en)
Tamaki Tso - La Silla - 01 Interstellar.flac (en)

dbp:stylisticOrigins

dbp:text

Whereas the extant canned music companies proceed from the basis of regularizing environments by blanketing their acoustic and atmospheric idiosyncrasies, Ambient Music is intended to enhance these. Whereas conventional background music is produced by stripping away all sense of doubt and uncertainty from the music, Ambient Music retains these qualities. And whereas their intention is to "brighten" the environment by adding stimulus to it Ambient Music is intended to induce calm and a space to think. Ambient Music must be able to accommodate many levels of listening attention without enforcing one in particular; it must be as ignorable as it is interesting. (en)

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdfs:comment

Ambientní hudba, též pouze ambient (z latiny pocházející výraz, znamenající prostředí, okolí) je hudební styl a forma vycházející z předpokladu, že všechny zvuky, které nás obklopují, mohou být za jistých okolností hudbou. Druhým pólem a součástí předpokladu je skutečnost, že stejně tak primárně hudební zvuk či skladba může být prostředím, tedy zvukovým prostorem, který utváří naši pocitovou orientaci. Obě polarity se prolínají a pojetí hudební tvorby tohoto typu v sobě proto může zahrnovat jak sofistikovanou muzikalizaci primárně nehudebních prvků (hluků, šumů, atd.), tak demuzikalizaci prvků, primárně hudebních, stejně jako prostou reprodukci slyšeného nebo kombinaci obojího. (cs)
موسيقى الأمبينت (بالإنجليزية: Ambient music)‏ هي الموسيقى التي تعنى بنغمات المقطوعة الموسيقية وجوها العام أكثر من بنيتها أو ايقاعها واللذان عادة ما يكونان أكثر أهمية في الموسيقى. تُوصف موسيقى الأمبينت بأنها تخلق «مزاج عام» وأنها «مرئية» ولكن «غير ملحوظة». ويقول برايان إينو وهو أحد رواد هذا النوع من الموسيقى، «إن موسيقى الأمبينت لها القدرة على التناسب مع العديد من مستويات الانتباه السمعي ولا تفرض أيًا منها بالتحديد؛ فيمكن تجاهلها كما يمكن الاستمتاع بها». (ar)
( 다른 뜻에 대해서는 앰비언트 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 앰비언트(음악, Ambient music)은 전통적인 음악에서 부수적인 것으로 취급되던 음색과 분위기를 강조하는 음악이다. 이 음악의 선구자인 브라이언 이노에 따르면 어떤 한 부분을 강조하지 않고 여러 층위가 공존할 수 있어야만 하며, 무시되지 않을 정도의 흥미가 있어야 한다고 한다. 이 말은 주의 깊게 들으면 흥미롭지만 주의 깊게 듣지 않아도 되는 음악이라는 뜻으로 해석할 수 있다. 즉, 존재하지만 존재하지 않는 듯 한 음악이다. 이러한 개념은 과거 20세기 초 프랑스의 의 개념에서도 나타나지만, 기존의 가구 음악은 기본적으로 고전적인 음악적 구조를 취하고 있는데 반하여 일반적인 앰비언트 음악은 전통적인 음악적 구조를 지양하고, 1970년대 이후 등장한 신디사이저를 이용한 다양한 음색을 활용한다는 점에서 새로운 전자 음악 장르로 취급받고 있다. 이따금 환경음악이나 배경음악으로 번역되기도 하지만 환경 음악의 경우 Ecology의 환경과 혼동되기 때문에, 배경음악의 경우 BGM(Background Music)과 혼동되기 때문에 주의해서 사용하여야 한다. (ko)
Э́мбиент (англ. ambient «окружающий») — стиль электронной музыки, основанный на модуляциях звукового тембра. Эмбиент часто характеризуют атмосферным, обволакивающим, ненавязчивым, фоновым звучанием. Зародился в 1970-х годах благодаря творчеству Брайана Ино; с тех пор сформировал несколько разновидностей. Приобрёл популярность в начале 1990-х благодаря таким исполнителям, как, например, The Orb и Aphex Twin. (ru)
Ambient betyder "omgivande" eller bakgrund och används i första hand som benämning på en musikgenre, men även som ett adjektiv för att beskriva allmänt lågmäld och gäckande musik. Ambientmusik i dess renaste form karaktäriseras av lågmälda, resonanta ljud, ofta framställda med dator eller annat elektroniskt instrument, och långsam eller ingen rytm. Ordet som benämning på en musikgenre ska ha myntats först av Brian Eno under 1970-talet. Han är också det mest kända namnet inom genren. (sv)
氛围音乐（Ambient music）是在傳統音樂結構或韻律之上更著重於色調和氛圍的一種音樂類型，又译为气氛音樂或環境音樂。氛围音乐拥有一种“环境的”、「视觉的」，或者「不被人察觉的」特質，其與流行、商业化的音乐比起來大多更加冗长。氛围音乐的先驱之一布萊恩·伊諾认为「氛围音乐必须满足各个听觉注意力层次，不能只强调某一个特定的层次；也必须既能让人忽略它的存在，但又非常地有趣。」氛围音乐起源于英国，当时像合成器一类全新的音乐合成设备大規模出现在市面上。从20世纪70年代开始，氛围音乐以试验性的、针对当时的合成器的形式为基础开始不断发展。橘夢樂團、樂團和作曲家埃里克·薩蒂的作品，以及系列的心理聲學音景，都对氛围音乐的出现产生了影响。在1978年，布萊恩·伊諾透過他具有里程碑意义的专辑《Ambient 1: Music for Airports》提出了氛围音乐的概念並開始推廣。和Aphex Twin在20世纪90年代透過氛围音乐作品在商業上获得成功。 (zh)
L'ambient és un gènere musical en el qual el so és més important que les notes. La música ambient s'identifica generalment per ser profundament atmosfèrica i ambiental. La música ambient va evolucionar des de les formes musicals semiaudibles de principis del segle xx, de l'impressionisme d'Erik Satie, a través de la música concreta i el minimalisme de Terry Riley i Philip Glass, i el deliberat apropament subaudible de Brian Eno, fins al seu ús en la música electrònica. A Itàlia, la música ambient és representada pel compositor de música electrònica . (ca)
Το Ambient είναι είναι ένα μουσικό είδος με διάφορα επιμέρους είδη, που σε γενικές γραμμές δίνει έμφαση στην τονικότητα και την ατμόσφαιρα περισσότερο από ό,τι στην παραδοσιακή φόρμα της μουσικής και το ρυθμό. Είναι μια συνήθως αργή σε ταχύτητα μουσική η οποία γενικά δεν χρησιμοποιεί φωνητικά και στίχο, ενώ γίνεται πολύ συχνά χρήση από επαναλαμβανόμενα μοτίβα. Ενδεικτικά, κάποια είδη ambient είναι τα εξής: (el)
Ambient music is a genre of music that emphasizes tone and atmosphere over traditional musical structure or rhythm. It may lack net composition, beat, or structured melody. It uses textural layers of sound that can reward both passive and active listening and encourage a sense of calm or contemplation. The genre is said to evoke an "atmospheric", "visual", or "unobtrusive" quality. Nature soundscapes may be included, and the sounds of acoustic instruments such as the piano, strings and flute may be emulated through a synthesizer. (en)
Ambient ist eine Variante der elektronischen Musik, bei der sphärische, sanfte, langgezogene und warme Klänge dominieren. Rhythmus und Perkussion stehen bei der Ambient-Musik im Hintergrund oder sind überhaupt nicht vorhanden, sie erscheinen als subtile Perkussionstexturen, als Arpeggien oder in rhythmisch eingebrachten Melodie- und Bassverläufen. Häufig wird auch mit räumlichen Effekten, Soundscapes und Feldaufnahmen experimentiert, vielfach werden elektronische Orgeln (Keyboards) und Blasinstrumente eingesetzt. Auch Naturgeräuschkulissen, Sprache und Gesang haben ihren Platz. Die Musikstücke sind meist sehr langsam und lang, bauen sich oft gemächlich auf und gehen ineinander über, wobei sie selten einer klassischen Songstruktur folgen. (de)
Etosmuziko (angle: Ambient music, aŭ pli simple Ambient), estas speco de muziko, kutime elektronika, kies limoj malfacilas difini. La Etosmuziko elvokas iun etoson kun ia kvalito "atmosfera", "vida" aŭ "diskreta". Brian Eno, pioniro de la ĝenro, klarigas, ke "Etosmuziko devas kapabli akcepti ĉiujn nivelojn de intereso sen devigi la aŭskultanton aŭskulti; ĝi devas esti diskreta kaj interesanta".La termino etosmuziko tamen restas profunde enradikiĝinta en la kunteksto de la muziko de la 1970-aj jaroj, kiu ne nepre kongruas kun la nocio de etoso (angle: ambient), ĉar ne nepre elektronika kaj ne nepre simple instrumenta: Tangerine Dream, , , , Brian Eno, , Pink Floyd, sed ankaŭ (Steve Reich kaj Philip Glass notindaj, kaj eĉ Erik Satie). La Etosmuziko revenis dum la fino de la 1980-aj jaroj da (eo)
El ambient es un género musical, interpretado prioritariamente con instrumentos musicales electrónicos, en el cual se hace hincapié en el tono y la atmósfera sonora por encima de otros parámetros como la estructura musical o el ritmo. Las composiciones ambientales suelen tener una duración más extensa que las de otros géneros más populares, sobrepasando algunas piezas los 30 minutos.Nacido en el Reino Unido en la década de 1970, aunque con antecedentes en Francia en el siglo XIX, su eclosión se vio favorecida por la creación de nuevos instrumentos y dispositivos de producción de sonidos electrónicos, como el sintetizador, y por el trabajo previo realizado en otros géneros y estilos musicales de carácter experimental. Composiciones realizadas por Mike Oldfield, Jean-Michel Jarre o Vange (es)
L'ambient est un genre de musique, généralement électronique, dont les limites sont difficiles à définir. L'ambient évoque une qualité « atmosphérique », « visuelle » ou « discrète ». Un pionnier du genre, Brian Eno, explique que « la musique ambient doit être capable d'accommoder tous les niveaux d'intérêt sans forcer l'auditeur à écouter ; elle doit être discrète et intéressante. » (fr)
Con il termine musica d'ambiente (o, sempre in una traduzione italiana, musica ambientale), in inglese ambient music o, in forma abbreviata, ambient (in italiano è infatti comunemente chiamata anche musica ambient), si indica un genere musicale in cui il tono e l'atmosfera possono assumere più importanza dei valori di ritmo e struttura così come vengono tradizionalmente concepiti in ambito musicale. Non va confusa con la musica per ambienti o Muzak, alla quale si oppone. Della musica ambientale si dice che evochi qualità di "atmosfera", "visive" oppure di "discrezione". È generalmente identificabile come un genere musicale caratterizzato da suoni ampiamente atmosferici e naturali. (it)
Ambient is een muziekstijl. Het is geëvolueerd vanuit de synthesizer-muziek van artiesten als Brian Eno en Kraftwerk, en later ook vanuit de dance-wereld. Het is een rustige, lang uitgesponnen muziekstijl met elektronische instrumenten, waarbij men meer bezig is met het creëren van soundscapes dan met liedjes en composities. Kenmerkend aan deze muziek is dat zij zich zonder ritme manifesteert. Ook is vaak het metrum van de muziek niet op te delen in tellen en tempi. In de Duitse plaats Wuppertal vindt in oktober jaarlijks een festival plaats, met ambient-muziek onder de naam Phobos. (nl)
環境音楽（かんきょうおんがく、英: ambient music）、アンビエント・ミュージックは、伝統的な音楽の構成やリズムよりも音色や雰囲気を重視した音楽のジャンルである。正味の構成、ビート、構造化されたメロディを持たないこともある。受動的、能動的なリスニングを可能にする音のテクスチャーの層を使用し、穏やかさや瞑想の感覚を促す。このジャンルは、「雰囲気」、「視覚的」、「控えめ」な品質を呼び起こすと言われている。自然のサウンドスケープが含まれることもあり、ピアノ、弦楽器、フルートなどのアコースティック楽器の音がシンセサイザーでエミュレートされることもある。アンビエント・ミュージックは商業的には大きな成功を収めず、「飾り立てられたニューエイジから、退屈で無関係な技術的にとりとめもない即興演奏」までと批判された。しかしながら、特にインターネット時代には、長年にわたって一定の評価を得ていた。アンビエント・ミュージックは、その比較的オープンなスタイルから、クラシック、前衛音楽、フォーク、ジャズ、ワールドミュージックなど、他の多くのジャンルから影響を受けていることが多くある。 (ja)
Ambient – gatunek eksperymentalnej muzyki elektronicznej, cechujący się odejściem od linearnie rozwijanej linii melodycznej, charakterystycznej dla klasycznej muzyki elektronicznej (Vangelis, Kitarō), na rzecz luźnej kompozycji „plam dźwiękowych”. Zazwyczaj poszczególne plamy są powiązane stale powtarzaną frazą elektronicznej perkusji, która organizuje utwór pod względem rytmicznym. O ile w innych rodzajach muzyki – od poważnej po punk rocka – osią konstrukcyjną utworu jest przebieg harmoniczny, to w muzyce ambient utwór rozwija się głównie przez operowanie barwą dźwięku. Drugą podstawową techniką kompozytorską jest stosowanie stałego powtarzania krótkiej frazy melodycznej, która przy każdej repetycji jest minimalnie modyfikowana bądź wzbogacana (zobacz minimalizm). (pl)
Música ambiente é um gênero musical que enfatiza o tom e a atmosfera sobre a estrutura ou ritmo musical tradicional. Pode faltar composição, batida ou melodia estruturada. Ele usa camadas de textura de som que podem recompensar a escuta passiva e ativa e encorajar uma sensação de calma ou contemplação. Diz-se que o gênero evoca uma qualidade "atmosférica", "visual" ou "discreta". Paisagens sonoras da natureza podem ser incluídas, e os sons de instrumentos acústicos, como o piano, cordas e flauta podem ser emulados através de um sintetizador. (pt)
Ембієнт (англ. Ambient, дослівно — «навколишній») — напрямок електронної музики, що характеризується відходом від лінеарно розгорнутої мелодичної лінії, характерної класичній електронній музиці (Vangelis, Kitaro), в бік вільної композиції звукових ефектів. Як правило, звукові ефекти пов'язуються постійно повторюваною фразою , яка також організує твір ритмічно. Тоді як в більшості музичних напрямків — від класики до панк-року — конструктивною віссю твору є гармонічна послідовність, то в музиці ембіент, розгортання твору відбувається через оперування та атмосферою звучання. Характерним також є повторення короткої мелодійної фрази, яка при кожному повторі мінімально модифікується. (див. також мінімалізм). (uk)

is dbo:genre of

is dbo:wikiPageWikiLink of

is dbp:stylisticOrigins of