Bioethics (original) (raw)

dbo:abstract

La bioètica és la branca de l'ètica que aspira a proveir els principis orientadors de la conducta humana en el camp biomèdic i bioteconològic. Etimològicament prové del grec ‘bios' i ‘ethos': "ètica de la vida", l'ètica aplicada a la vida humana i no humana (animals, medi ambient). En un sentit més ampli, la Bioètica no es limita a l'àmbit mèdic, sinó que inclou tots els problemes morals que tenen a veure amb la vida en general, estenent d'aquesta manera el seu camp a qüestions relacionades amb el medi ambient i al tractament dels animals. La bioètica és una disciplina relativament nova i l'origen del terme correspon a l'oncòleg nord-americà Van Rensselaer Potter, qui va utilitzar el terme per primera vegada en 1970 en un article publicat en la revista de la Universitat de Wisconsin Perspectives in Biology and Medicine i el títol del qual ostentava per primera vegada aquest terme: Bioethics: The science of survivol (Bioètica: la ciència de la supervivència). Posteriorment, l'any 1971, Potter publica un llibre amb el títol de Bioethics: bridge to the future (Bioètica: un pont cap al futur) en què es recullen diversos dels seus articles. (ca)
Bioetika (z řeckého bios – život a – mrav) je odvětví aplikované etiky, jehož snahou je zkoumat či vymezovat principy lidského chování souvisejícího zejména s otázkami medicíny a nakládání s (lidským) životem (potrat, euthanasie, klonování apod.). V širším smyslu se bioetika neomezuje na otázky spojené s medicínou, nýbrž zahrnuje všechny morální problémy, které se týkají života jako takového (nikoliv jeho náplně či smyslu), tedy například otázky životního prostředí či přístupu ke zvířatům. Bioetika zahrnuje širší oblast problémů než starší , která se zaměřuje především na vztahy mezi lékařem a pacientem. Je pro ni charakteristická interdisciplinarita, neboť se pohybuje mezi filosofií a etikou (popř. teologií), medicínou, psychologií, právem či ekologií. (cs)
أخلاقيات بيولوجية (بالإنجليزية: Bioethics)‏ هي دراسة فلسفية للخلافات الأخلاقية الناجمة عن التقدم في مجال البيولوجيا (علم الأحياء)، والطب. الأخلاقيات البيولوجية مرتبطة بالمسائل الأخلاقية التي تنشأ في العلاقات بين علوم الحياة، والتكنولوجيا الحيوية، والطب، والسياسة، والقانون، والفلسفة، واللاهوت. (ar)
Βιοηθική είναι ο κλάδος εκείνος της επιστήμης που ασχολείται με τα ηθικά προβλήματα που προέκυψαν από τις νέες ανακαλύψεις της Βιολογίας και τις εφαρμογές της Γενετικής Μηχανικής και συνίσταται στην προσπάθεια αποφυγής μη αντιστρεπτών καταστάσεων που σχετίζονται με τον χειρισμό του γενετικού υλικού. Ο πρώτος που χρησιμοποίησε τον όρο "bioethics", είναι ο Potter van Rensselaer στο έργο του «Bioethics. Bridge to the future», Νέα Υόρκη, 1971. Ο όρος αυτός χρησιμοποιήθηκε εκτεταμένα από τους αγγλόφωνους επιστήμονες και καθιερώθηκε στην διεθνή βιβλιογραφία αντικαθιστώντας σταδιακά τον όρο "ιατρική ηθική". Η ραγδαία ανάπτυξη των Βιολογικών επιστημών και η δυνατότητα παρέμβασης του ανθρώπου σε διάφορες βιολογικές διαδικασίες έκαναν απαραίτητη την ανάπτυξη ενός νέου γνωστικού αντικειμένου, αυτού της Βιοηθικής. Από τη φύση της η Βιοηθική είναι το σημείο τομής διαφορετικών επιστημονικών πεδίων της Βιολογίας που περιλαμβάνουν τη Γενετική, τη Βιοτεχνολογία, τη , ενώ εμπλέκονται και τελείως διαφορετικοί γνωστικοί τομείς όπως η Νομική και η Θεολογία. Το αντικείμενο της νέας επιστήμης ανέκυψε έπειτα από την αλματώδη πρόοδο που συντελέστηκε στην Ιατρική πρώτα και έπειτα στη Βιολογία, κυρίως από τον Δεύτερο Παγκόσμιο Πόλεμο και μετά. Πράγματι η διεθνής επιστημονική κοινότητα, έλαβε γνώση ότι υπήρχε έντονη η ανάγκη της καταδίκης των εγκληματικών (συνάμα αποτρόπαιων) πειραμάτων που πραγματοποίησαν οι ναζί γιατροί και βιολόγοι στα Ναζιστικά στρατόπεδα συγκέντρωσης. Ποτέ μέχρι τότε ο άνθρωπος δεν είχε τη δυνατότητα πειραματισμού, τουλάχιστον σε τόσο μεγάλη κλίμακα, πάνω σε συνανθρώπους του και ποτέ ξανά δεν θα έπρεπε να επαναληφθεί η φρικώδης περιπέτεια των ανθρώπινων πειραματόζωων. (el)
Bioethik bezeichnet die ethische Reflexion jeglichen Umgangs von Menschen mit der belebten Umwelt, im Speziellen des Umgangs von Menschen mit dem Leben (anderer Menschen), den Tieren, der Natur und mit medizinischen wie auch biotechnischen Anwendungen. Eines der Ziele ist es, gesellschaftlichen Konsens zu diesen Fragen und Diskussionen zu finden, um eine (moralische) Grundlage zur Aufstellung von normativen Regeln (Gesetze, Konventionen, Entscheidungsgrundlagen für Ethikkommissionen) für einen verantwortungsvollen Umgang mit Leben zu liefern. Die Bioethik ist ein Teilgebiet der Ethik und zählt somit zur praktischen Philosophie. (de)
Bioethics is both a field of study and professional practice, interested in ethical issues related to health (primarily focused on the human, but also increasingly includes animal ethics), including those emerging from advances in biology, medicine and technologies. It proposes the discussion about moral discernment in society (what decisions are "good" or "bad" and why) and it is often related to medical policy and practice, but also to broader questions as environment, well-being and public health. Bioethics is concerned with the ethical questions that arise in the relationships among life sciences, biotechnology, medicine, politics, law, theology and philosophy. It includes the study of values relating to primary care, other branches of medicine ("the ethics of the ordinary"), ethical education in science, animal, and environmental ethics, and public health. (en)
Bioetiko estas la studo de la tipe polemikaj etikaj aferoj aperante el novaj situacioj kaj ebloj alportitaj de antaŭeniroj en biologio kaj medicino. Ĝi estas ankaŭ morala fako ĉar ĝi rilatas al medicinaj politiko, praktiko, kaj esplorado. Bioetikistoj estas koncernaj kun la etikaj demandoj kiuj leviĝas en la rilato inter vivosciencoj, bioteknologio, medicino, politiko, juro, kaj filozofio. Ĝi inkludas ankaŭ la studon de pli oftaj demandoj pri valoroj kiuj leviĝas el unuaranga ziorgado kaj aliaj branĉoj de medicino. Plej akraj aferoj de bioetiko rilatas al nasko kaj morto. (eo)
La bioética es la rama de la ética dedicada a promover los principios para la conducta más apropiada del ser humano con respecto a la vida, tanto de la vida humana como del resto de seres vivos, así como al ambiente en el que pueden darse condiciones aceptables para la misma. Se trata de una disciplina relativamente nueva, y el origen del término corresponde al pastor protestante, teólogo, filósofo y educador alemán Fritz Jahr, quien en 1927 usó el término Bio-Ethik en un artículo sobre la relación ética del ser humano con las plantas y los animales. Más adelante, en 1970, el bioquímico estadounidense dedicado a la oncología Van Rensselaer Potter utilizó el término bio-ethics en un artículo sobre «la ciencia de la supervivencia» y posteriormente en 1971 en su libro Bioética un puente hacia el futuro. En su sentido más amplio, la bioética, a diferencia de la ética médica, no se limita al ámbito médico, sino que incluye todos los problemas éticos que tienen que ver con la vida en general, extendiendo de esta manera su campo a cuestiones relacionadas con el medio ambiente y al trato debido a los animales. Se han formulado una serie de definiciones respecto a la disciplina de la Bioética, siendo una de ellas la adoptada por la Unidad Regional de Bioética de la OPS (Organización Panamericana de la Salud), con sede en Santiago de Chile y que, modificada por el S. J. Alfonso Llano Escobar en una revista de la especialidad, define a la Bioética como «el uso creativo del diálogo inter y transdisciplinar entre ciencias de la vida y valores humanos para formular, articular y, en la medida de lo posible, resolver algunos de los problemas planteados por la investigación y la intervención sobre la vida, el medio ambiente y el planeta Tierra». Sin embargo, cabe destacar, que ya en 1978, el Kennedy Institute de la Universidad jesuita de Georgetown en Estados Unidos, había publicado la primera Enciclopedia de Bioética en cuatro volúmenes, dirigida por , un teólogo católico, donde se define a la Bioética como el "estudio sistemático de la conducta humana en el área de las ciencias de la vida y la salud, examinado a la luz de los valores y principios morales". (es)
Bioetika ikerketa zientifikoak eta gizakiengan egiten diren sendagintza jarduerek eragiten dituzten arazo moral edo etikoen multzoa da. Bioetika terminoa (antzinako grezieraz: bios, bizitza; ethos, portaera) 1926an sortu zuen "bioethical imperative" izeneko artikulu batean, animalia eta landareen erabilera ikerketan aztertuz. Balioen inguruko hausnarketa da hausnarketa bioetikoa, hots, ongiaren eta gaizkiaren arteko bereizketaren ingurukoa. Aurrerapen zientifikoak biologian eta osasunean dituzten eraginak ahalbidetu eta, bidenabar, mugatzeko arauak eta printzipioak finkatzea du helburua. Alabaina, biologiaren garapenak are konplexuago bilakatu du hausnarketa bioetikoa, hainbat jarduera direla medio: gizakiengan egiten diren saio eta esperimentuak, organo eta ehun metaketa edo txertaketak, sendagileek lagunduriko ugalketa (in vitro ernalketa), genetika aurrerapenak, informatikaren garapena, eutanasia eta abar. 1970ean biokimikariak terminoa erabili zuen giza hazkundea eta biosferari buruz hitz egiteko. Potterren lanak etika globalaren inguruko kezka piztu zuen, eta biologia, ekologia, medikuntza eta giza balioak batzen zituen diziplina berria sortu zuen. (eu)
La bioéthique ou éthique médicale est l'étude des problèmes éthiques posés par les avancées en matière de biologie et de médecine. C'est une partie de l'éthique qui est apparue en tant que « discipline » nouvelle dans le courant des années 1960, et lors d'interrogations au sujet du développement de la biomédecine et des technosciences. (fr)
Bioetika merupakan istilah yang relatif baru dan terbentuk dari dua kata Yunani (bios = hidup dan “ethos” = adat istiadat atau moral), yang secara harfiah berarti etika hidup. Bioetika dapat dilukiskan sebagai ilmu pengetahuan untuk mempertahankan hidup dan terpusat pada penggunaan ilmu-ilmu biologis untuk memperbaiki mutu hidup. Dalam arti yang lebih luas, bioetika adalah penerapan etika dalam ilmu-ilmu biologis, obat, pemeliharaan kesehatan dan bidang-bidang terkait. Sebagai sebuah etika rasional, bioetika bertitik tolak dari analisis tentang data-data ilmiah, biologis, dan medis. Keabsahan campur tangan manusia dikaji. Nilai transendental manusia disoroti dalam kaitan dengan sang pencipta sebagai pemegang nilai mutlak. Terkadang, istilah bioetika juga digunakan untuk mengganti istilah etika medis, yang mencakup masalah etis tentang ilmu-ilmu biologis seperti penyelidikan tentang hewan, serta usaha-usaha manipulasi spesies-spesies bentukan genetik non manusiawi. Acap kali, penggunaan istilah bioetika dan etika medis saling dipertukarkan. Dalam kajian ini, biologi, bioteknologi, ekologi, pertanian, kedokteran, politik, hukum, dan filsafat dimanfaatkan sebagai bahan baku perdebatan. Termasuk dalam pertanyaan-pertanyaan tersebut misalnya adalah definisi kematian, eutanasia dan hak untuk mati, pinjam-meminjam rahim, pemanfaatan gen organisme asing dalam tanaman pangan atau tanaman ekonomis lain, pemanfaatan benih dan tanaman obat dari masyarakat asli oleh organisasi multinasional, pembajakan biologis (biopiracy), dan penggunaan senjata biologi. (in)
La bioetica (dal greco antico ἔθος (o ήθος), "èthos", carattere o comportamento, costume, consuetudine, e βίος, "bìos", vita) è una disciplina che si occupa delle questioni morali legate alla ricerca biologica e alla medicina. La bioetica ha carattere interdisciplinare e coinvolge la filosofia, la filosofia della scienza, la medicina, la bioetica clinica, la biologia, la giurisprudenza, il , la sociologia, la psicologia e la biopolitica, nelle diverse visioni morali atee, agnostiche, spirituali e religiose. Coloro che si occupano di bioetica sono quindi specialisti in varie discipline e vengono chiamati "bioeticisti", o più comunemente "bioetici". Teseo e il Minotauro in uno skyphos beota a figure nere del ~550 a.C. (it)
生命倫理学（せいめいりんりがく、英: Bioethics、生命倫理、バイオエシクス）とは、生物学と医学の発展から生じた種々の倫理的な問題を研究する学問である。またそれは医療におけるポリシーと実践に関連する道徳的な見識とすることもできる。生命倫理はライフサイエンス、バイオテクノロジー、医学と医療倫理、政治、法律、そして哲学といった分野の関係性において生じる倫理的な問題を扱い、他の医学分野（例えばプライマリーケアにおけるなど）に関連する価値観の探求をも含む。倫理（学）とは生物科学の領域の外にあるその他多くの科学にも関連するものなのである。 (ja)
생명윤리학(生命倫理學, Bioethics)은 생명에 관련된 윤리, 도덕의 문제를 다루는 철학이자 당위성을 갖는 윤리학이다. 1971년 이 말을 처음 사용한 미국의 의사 (V. R. Potter)는 생명 윤리학을 “생물학 지식과 인간의 가치 체계에 대한 지식을 함께 엮는 새로운 학문”이라고 정의했다. 좁은 의미의 생명윤리학은 생물학과 의학 분야의 기술적 발전에 따라 기존의 도덕적 관념과 배치될 수 있는 생명 의료 윤리의 이슈를 다룬다. 그러나 광의의 생명윤리학은 인류가 공존해야 할 생명체들을 포함해 지구 환경의 지속가능성을 주제로 다룬다. 물, 공기, 숲 등의 자연환경은 생태계(ecosystem)를 위해 필수적이기 때문이다. 따라서 생명윤리학은 윤리학, 과학, 환경공학, 정치학, 법학, 철학, 의학 등을 광범위하게 포괄하는 분야이다. (ko)
De bio-ethiek is een tak van de moraalwetenschap, die zich bezighoudt met de ethische aspecten van menselijke ingrepen in het menselijk leven en het leven van dieren en planten. (nl)
Bioetyka (ang. bioethics, gr. bios „życie”, ethos „zachowanie”) – interdyscyplinarna dziedzina wiedzy teoretycznej i praktycznej wynikająca z refleksji nad etycznym wymiarem działań z zakresu biologii i medycyny. Bioetycy analizują działania człowieka związane ze zdobywaniem wiedzy biologicznej i medycznej, jej zastosowaniami oraz z ingerencją człowieka w przyrodę. W badaniach bioetycznych wykorzystuje się pojęcia i metody badawcze filozofii, teologii, psychologii, prawoznawstwa, socjologii, nauk przyrodniczych i medycznych. Główne działy bioetyki to między innymi etyka kliniczna, etyka badań naukowych, bioetyka regulacyjna, etyka relacji człowiek-inne zwierzęta, etyka środowiska naturalnego. (pl)
Bioética (do grego antigo ἔθος (ou ήθος), "èthos", caráter ou comportamento, costume, e βίος, "bìos", vida) é uma disciplina que trata de questões morais relacionadas à vida humana, animal e ambiental. A bioética tem caráter interdisciplinar e envolve filosofia, filosofia da ciência, medicina, bioética clínica, biologia, direito, sociologia, psicologia e biopolítica, nas diversas vertentes ateísta, agnóstica, espiritual e religiosa. Aqueles que lidam com a bioética são, portanto, especialistas em várias disciplinas e são chamados de "bioeticistas". Considera, portanto, questões onde não existe consenso moral como a fertilização in vitro, o aborto, a clonagem, a eutanásia, os transgênicos e as pesquisas com células tronco, bem como a responsabilidade moral de cientistas em suas pesquisas e aplicações na área da saúde. (pt)
Bioetik är ett vetenskapligt område som handlar om sambanden mellan å ena sidan biologi, naturvetenskap och medicin och å andra sidan etik, filosofi och teologi. Bioetiken, som är en tämligen ny vetenskap, sysslar med frågor som genteknik, kloning, eugenik, dödshjälp, infertilitet, genterapi, stamcellsforskning, människoceller i djur, transsexualism och könskorrigering, med mera. Frågorna är med andra ord politiskt laddade. Den politik som hör till bioetiken kallas biopolitik. Den filosof som främst sysslat med bioetik i Sverige är Torbjörn Tännsjö, som är utilitarist. (sv)
Біоетика (з грецької мови βίος — життя, ἔθος — звичай) — нормативне знання, що охоплює моральну проблематику, пов'язану з розвитком біомедичних наук, які стосуються питань генетики, медичних досліджень, терапії, турботи про здоров'я і життя людини. Термін «біоетика» ввів у 1927 у статті «Біоетичний імператив», як поняття про моральні засади використання лабораторних тварин і рослин. Сучасне уявлення про біоетику розробив у 1971 році американський біохімік Ван Ренсселер Поттер з метою виокремлення вчення про моральність людської поведінки з позиції біологічно-медичної галузі та інших соціально-орієнтованих наук про життя. Подальший розвиток біоетики пов'язаний з ім'ям голландського лікаря Андре Хеллегерса. Для нього характерний розгляд біоетики як простору діалогу між медициною і філософією. Розуміння біоетики в його концепції як дисципліни, покликаної синтезувати медичні та етичні знання, отримало більше поширення і приходить на зміну поттерівському розумінню. (uk)
Биоэ́тика (от др.-греч. βιός «жизнь» + ἠθική «поведение, поступки») — сфера междисциплинарных исследований, касающаяся нравственного аспекта деятельности человека в медицине и биологии, сформировавшаяся в середине XX века на стыке философских дисциплин (прежде всего этики), юриспруденции, естественных наук. Принципиально новая парадигма изучения человеком окружающего мира, сохранения его в условиях научно-технического прогресса, в том числе сбережения здоровья человека. Современная биоэтика — активно развивающаяся научная отрасль — имеет множество направлений (биоэтика окружающей среды или экологическая биоэтика, медицинская биоэтика, клиническая биоэтика), некоторые из них находятся в стадии формирования. Термин «биоэтика» в отношении новой отрасли науки впервые употребил американский биохимик В. Р. Поттер (1969). По Поттеру, биоэтика призвана соединить «факты» и «ценности», ликвидировать разрыв между всё возрастающими техническими возможностями и знаниями, накопленными человечеством, и не таким активным осмыслением серьёзности влияния прогресса на общечеловеческие ценности. (ru)
生物倫理學，或稱生命倫理學、生物學倫理等（英語：Bioethics），是對因生物學、醫學和技術進步而出現的倫理問題的研究。它提出了關於社會道德辨別力的討論，它通常與醫療政策和實踐有關，但也與環境和福祉（英語：Well-being 或 wellness，有時等同生活品質）等更廣泛的問題有關。生命倫理學關注生命科學、生物技術、醫學、政治、法律、神學和哲學之間的關係中出現的倫理問題。它包括研究與初級照護、其他醫學分支（“普通倫理”）、科學倫理教育、動物和環境倫理相關的價值觀。倫理學還涉及生物科學領域之外的許多其他科學，生物倫理學也被稱為回答當代社會複雜問題的新倫理學。某些行為受社群監管以考慮其正當性與合法性。這種規定被稱為倫理。生物倫理包括我們遵循的標準，用於規範與生物活動相關的活動。生物倫理是指人們處理其生活環境的每一種方式的倫理反映，特別是人們處理生活（其他人）、動物、自然以及醫療和生物技術應用的方式。目標之一是就這些問題和討論達成社會共識，以便為建立規範性規則（法律、公約、倫理委員會的決策基礎）提供（道德）基礎，以採取負責任的生活方式。生命倫理學是倫理學的一個分支，因此是實踐哲學的一部分。 (zh)

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdfs:comment

أخلاقيات بيولوجية (بالإنجليزية: Bioethics)‏ هي دراسة فلسفية للخلافات الأخلاقية الناجمة عن التقدم في مجال البيولوجيا (علم الأحياء)، والطب. الأخلاقيات البيولوجية مرتبطة بالمسائل الأخلاقية التي تنشأ في العلاقات بين علوم الحياة، والتكنولوجيا الحيوية، والطب، والسياسة، والقانون، والفلسفة، واللاهوت. (ar)
Bioethik bezeichnet die ethische Reflexion jeglichen Umgangs von Menschen mit der belebten Umwelt, im Speziellen des Umgangs von Menschen mit dem Leben (anderer Menschen), den Tieren, der Natur und mit medizinischen wie auch biotechnischen Anwendungen. Eines der Ziele ist es, gesellschaftlichen Konsens zu diesen Fragen und Diskussionen zu finden, um eine (moralische) Grundlage zur Aufstellung von normativen Regeln (Gesetze, Konventionen, Entscheidungsgrundlagen für Ethikkommissionen) für einen verantwortungsvollen Umgang mit Leben zu liefern. Die Bioethik ist ein Teilgebiet der Ethik und zählt somit zur praktischen Philosophie. (de)
Bioetiko estas la studo de la tipe polemikaj etikaj aferoj aperante el novaj situacioj kaj ebloj alportitaj de antaŭeniroj en biologio kaj medicino. Ĝi estas ankaŭ morala fako ĉar ĝi rilatas al medicinaj politiko, praktiko, kaj esplorado. Bioetikistoj estas koncernaj kun la etikaj demandoj kiuj leviĝas en la rilato inter vivosciencoj, bioteknologio, medicino, politiko, juro, kaj filozofio. Ĝi inkludas ankaŭ la studon de pli oftaj demandoj pri valoroj kiuj leviĝas el unuaranga ziorgado kaj aliaj branĉoj de medicino. Plej akraj aferoj de bioetiko rilatas al nasko kaj morto. (eo)
La bioéthique ou éthique médicale est l'étude des problèmes éthiques posés par les avancées en matière de biologie et de médecine. C'est une partie de l'éthique qui est apparue en tant que « discipline » nouvelle dans le courant des années 1960, et lors d'interrogations au sujet du développement de la biomédecine et des technosciences. (fr)
生命倫理学（せいめいりんりがく、英: Bioethics、生命倫理、バイオエシクス）とは、生物学と医学の発展から生じた種々の倫理的な問題を研究する学問である。またそれは医療におけるポリシーと実践に関連する道徳的な見識とすることもできる。生命倫理はライフサイエンス、バイオテクノロジー、医学と医療倫理、政治、法律、そして哲学といった分野の関係性において生じる倫理的な問題を扱い、他の医学分野（例えばプライマリーケアにおけるなど）に関連する価値観の探求をも含む。倫理（学）とは生物科学の領域の外にあるその他多くの科学にも関連するものなのである。 (ja)
생명윤리학(生命倫理學, Bioethics)은 생명에 관련된 윤리, 도덕의 문제를 다루는 철학이자 당위성을 갖는 윤리학이다. 1971년 이 말을 처음 사용한 미국의 의사 (V. R. Potter)는 생명 윤리학을 “생물학 지식과 인간의 가치 체계에 대한 지식을 함께 엮는 새로운 학문”이라고 정의했다. 좁은 의미의 생명윤리학은 생물학과 의학 분야의 기술적 발전에 따라 기존의 도덕적 관념과 배치될 수 있는 생명 의료 윤리의 이슈를 다룬다. 그러나 광의의 생명윤리학은 인류가 공존해야 할 생명체들을 포함해 지구 환경의 지속가능성을 주제로 다룬다. 물, 공기, 숲 등의 자연환경은 생태계(ecosystem)를 위해 필수적이기 때문이다. 따라서 생명윤리학은 윤리학, 과학, 환경공학, 정치학, 법학, 철학, 의학 등을 광범위하게 포괄하는 분야이다. (ko)
De bio-ethiek is een tak van de moraalwetenschap, die zich bezighoudt met de ethische aspecten van menselijke ingrepen in het menselijk leven en het leven van dieren en planten. (nl)
Bioetik är ett vetenskapligt område som handlar om sambanden mellan å ena sidan biologi, naturvetenskap och medicin och å andra sidan etik, filosofi och teologi. Bioetiken, som är en tämligen ny vetenskap, sysslar med frågor som genteknik, kloning, eugenik, dödshjälp, infertilitet, genterapi, stamcellsforskning, människoceller i djur, transsexualism och könskorrigering, med mera. Frågorna är med andra ord politiskt laddade. Den politik som hör till bioetiken kallas biopolitik. Den filosof som främst sysslat med bioetik i Sverige är Torbjörn Tännsjö, som är utilitarist. (sv)
生物倫理學，或稱生命倫理學、生物學倫理等（英語：Bioethics），是對因生物學、醫學和技術進步而出現的倫理問題的研究。它提出了關於社會道德辨別力的討論，它通常與醫療政策和實踐有關，但也與環境和福祉（英語：Well-being 或 wellness，有時等同生活品質）等更廣泛的問題有關。生命倫理學關注生命科學、生物技術、醫學、政治、法律、神學和哲學之間的關係中出現的倫理問題。它包括研究與初級照護、其他醫學分支（“普通倫理”）、科學倫理教育、動物和環境倫理相關的價值觀。倫理學還涉及生物科學領域之外的許多其他科學，生物倫理學也被稱為回答當代社會複雜問題的新倫理學。某些行為受社群監管以考慮其正當性與合法性。這種規定被稱為倫理。生物倫理包括我們遵循的標準，用於規範與生物活動相關的活動。生物倫理是指人們處理其生活環境的每一種方式的倫理反映，特別是人們處理生活（其他人）、動物、自然以及醫療和生物技術應用的方式。目標之一是就這些問題和討論達成社會共識，以便為建立規範性規則（法律、公約、倫理委員會的決策基礎）提供（道德）基礎，以採取負責任的生活方式。生命倫理學是倫理學的一個分支，因此是實踐哲學的一部分。 (zh)
La bioètica és la branca de l'ètica que aspira a proveir els principis orientadors de la conducta humana en el camp biomèdic i bioteconològic. Etimològicament prové del grec ‘bios' i ‘ethos': "ètica de la vida", l'ètica aplicada a la vida humana i no humana (animals, medi ambient). En un sentit més ampli, la Bioètica no es limita a l'àmbit mèdic, sinó que inclou tots els problemes morals que tenen a veure amb la vida en general, estenent d'aquesta manera el seu camp a qüestions relacionades amb el medi ambient i al tractament dels animals. (ca)
Bioetika (z řeckého bios – život a – mrav) je odvětví aplikované etiky, jehož snahou je zkoumat či vymezovat principy lidského chování souvisejícího zejména s otázkami medicíny a nakládání s (lidským) životem (potrat, euthanasie, klonování apod.). V širším smyslu se bioetika neomezuje na otázky spojené s medicínou, nýbrž zahrnuje všechny morální problémy, které se týkají života jako takového (nikoliv jeho náplně či smyslu), tedy například otázky životního prostředí či přístupu ke zvířatům. (cs)
Βιοηθική είναι ο κλάδος εκείνος της επιστήμης που ασχολείται με τα ηθικά προβλήματα που προέκυψαν από τις νέες ανακαλύψεις της Βιολογίας και τις εφαρμογές της Γενετικής Μηχανικής και συνίσταται στην προσπάθεια αποφυγής μη αντιστρεπτών καταστάσεων που σχετίζονται με τον χειρισμό του γενετικού υλικού. Ο πρώτος που χρησιμοποίησε τον όρο "bioethics", είναι ο Potter van Rensselaer στο έργο του «Bioethics. Bridge to the future», Νέα Υόρκη, 1971. Ο όρος αυτός χρησιμοποιήθηκε εκτεταμένα από τους αγγλόφωνους επιστήμονες και καθιερώθηκε στην διεθνή βιβλιογραφία αντικαθιστώντας σταδιακά τον όρο "ιατρική ηθική". (el)
Bioethics is both a field of study and professional practice, interested in ethical issues related to health (primarily focused on the human, but also increasingly includes animal ethics), including those emerging from advances in biology, medicine and technologies. It proposes the discussion about moral discernment in society (what decisions are "good" or "bad" and why) and it is often related to medical policy and practice, but also to broader questions as environment, well-being and public health. Bioethics is concerned with the ethical questions that arise in the relationships among life sciences, biotechnology, medicine, politics, law, theology and philosophy. It includes the study of values relating to primary care, other branches of medicine ("the ethics of the ordinary"), ethical e (en)
Bioetika ikerketa zientifikoak eta gizakiengan egiten diren sendagintza jarduerek eragiten dituzten arazo moral edo etikoen multzoa da. Bioetika terminoa (antzinako grezieraz: bios, bizitza; ethos, portaera) 1926an sortu zuen "bioethical imperative" izeneko artikulu batean, animalia eta landareen erabilera ikerketan aztertuz. 1970ean biokimikariak terminoa erabili zuen giza hazkundea eta biosferari buruz hitz egiteko. Potterren lanak etika globalaren inguruko kezka piztu zuen, eta biologia, ekologia, medikuntza eta giza balioak batzen zituen diziplina berria sortu zuen. (eu)
La bioética es la rama de la ética dedicada a promover los principios para la conducta más apropiada del ser humano con respecto a la vida, tanto de la vida humana como del resto de seres vivos, así como al ambiente en el que pueden darse condiciones aceptables para la misma. (es)
Bioetika merupakan istilah yang relatif baru dan terbentuk dari dua kata Yunani (bios = hidup dan “ethos” = adat istiadat atau moral), yang secara harfiah berarti etika hidup. Bioetika dapat dilukiskan sebagai ilmu pengetahuan untuk mempertahankan hidup dan terpusat pada penggunaan ilmu-ilmu biologis untuk memperbaiki mutu hidup. Dalam arti yang lebih luas, bioetika adalah penerapan etika dalam ilmu-ilmu biologis, obat, pemeliharaan kesehatan dan bidang-bidang terkait. (in)
La bioetica (dal greco antico ἔθος (o ήθος), "èthos", carattere o comportamento, costume, consuetudine, e βίος, "bìos", vita) è una disciplina che si occupa delle questioni morali legate alla ricerca biologica e alla medicina. Teseo e il Minotauro in uno skyphos beota a figure nere del ~550 a.C. (it)
Bioetyka (ang. bioethics, gr. bios „życie”, ethos „zachowanie”) – interdyscyplinarna dziedzina wiedzy teoretycznej i praktycznej wynikająca z refleksji nad etycznym wymiarem działań z zakresu biologii i medycyny. Bioetycy analizują działania człowieka związane ze zdobywaniem wiedzy biologicznej i medycznej, jej zastosowaniami oraz z ingerencją człowieka w przyrodę. W badaniach bioetycznych wykorzystuje się pojęcia i metody badawcze filozofii, teologii, psychologii, prawoznawstwa, socjologii, nauk przyrodniczych i medycznych. (pl)
Bioética (do grego antigo ἔθος (ou ήθος), "èthos", caráter ou comportamento, costume, e βίος, "bìos", vida) é uma disciplina que trata de questões morais relacionadas à vida humana, animal e ambiental. (pt)
Биоэ́тика (от др.-греч. βιός «жизнь» + ἠθική «поведение, поступки») — сфера междисциплинарных исследований, касающаяся нравственного аспекта деятельности человека в медицине и биологии, сформировавшаяся в середине XX века на стыке философских дисциплин (прежде всего этики), юриспруденции, естественных наук. Принципиально новая парадигма изучения человеком окружающего мира, сохранения его в условиях научно-технического прогресса, в том числе сбережения здоровья человека. Современная биоэтика — активно развивающаяся научная отрасль — имеет множество направлений (биоэтика окружающей среды или экологическая биоэтика, медицинская биоэтика, клиническая биоэтика), некоторые из них находятся в стадии формирования. (ru)
Біоетика (з грецької мови βίος — життя, ἔθος — звичай) — нормативне знання, що охоплює моральну проблематику, пов'язану з розвитком біомедичних наук, які стосуються питань генетики, медичних досліджень, терапії, турботи про здоров'я і життя людини. (uk)

owl:sameAs

is dbo:academicDiscipline of

is dbo:knownFor of

is dbo:mainInterest of

is dbp:discipline of

is dbp:fields of

is dbp:mainInterests of