Rechtsstaat (original) (raw)
La nocio Jurŝtato, Juroŝtato aŭ Rajtoŝtato estas nomo de ŝtato, kiu baziĝas sur la principo de leĝoj. Ankaŭ se tiuj leĝoj ne justas, oni nomas la ŝtaton laŭforma juroŝtato (ankaŭ leĝoŝtato, ĉar ekzistas leĝoj sen garantio de justeco). Se tamen la leĝoj, sur kiuj baziĝas la ŝtato, estas justaj, t.e. se ili respektas la dignon de homoj aŭ la homajn rajtojn, tiam oni nomas ĝin laŭmateria juroŝtato.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | L'estat de dret és un sistema institucional en què un estat garanteix els drets individuals a partir de l'aplicació de la llei, d'acord amb la dignitat de les persones i fent que la sanció de les conductes il·legals recaigui exclusivament sobre els seus autors. Aquest es crea quan tota acció social i estatal troba sosteniment en la norma; és així que el poder de l'estat queda subordinat a l'ordre jurídic vigent per complir amb el procediment per a la seva creació i eficaç quan s'aplica en la realitat amb base en el poder de l'Estat a través dels seus òrgans de govern, creant un ambient de respecte absolut de l'ésser humà i de l'ordre públic. El terme estat de dret té el seu origen en la doctrina alemanya (Rechtsstaat). El primer que ho va utilitzar com a tal va ser en el seu llibre Die deutsche Polizeiwissenschaft nach den Grundsätzen des Rechtsstaats. (ca) Právní stát (anglicky rule of law, německy Rechtsstaat, francouzsky état de droit) je takový stát, kdy výkon státní moci je omezen a podřízen zákonu. Vztah mezi občanem a státem je vymezen pomocí práva. Podle ideje právního státu by stát měl sloužit občanovi, nikoli naopak. Právní stát je spojován s respektem k liberálním hodnotám – svoboda a rovnost občanů. Zásady našeho právního státu jsou v Ústavě České republiky. Právní stát je chápán jako protiklad despocie, diktatury a totality, protože zamezuje zvůli vládnoucích, zneužití jejich politické moci proti občanům a jejich svobodě. Rozhodujícím principem právního státu tedy musí být důsledná dělba moci do nezávislých složek (zákonodárná, výkonná a soudní moc), které se vzájemně kontrolují. (cs) دولة القانون (بالألمانية: Rechtsstaat) هو مفهوم في الفكر القانوني الأوروبي القاري، الكلمة مستعارة من الأصل الألماني، والتي يمكن ترجمتها بأنها «الدولة القانونية»، «دولة القانون»، «دولة العدل»، أو «دولة للحقوق». وهو «الدولة الدستورية» التي يتم فيها تقييد ممارسة السلطة الحكومية للقانون، [1])، ويرتبط في كثير من الأحيان إلى مفهوم الأنجلو أمريكية لسيادة القانون. في دولة القانون، تقتصر سلطة الدولة على مبدأ حماية المواطنين من الممارسة التعسفية للسلطة.في دولة القانون يتمتع المواطنون بالحريات المدنية قانونياً ويمكنهم استخدامها في المحاكم.و لا يمكن لبلد أن يكون به حرية ولا ديمقراطية بدون أن يكون به أولاً دولة قانون. (ar) Σύμφωνα με τον ορισμό του Παγκόσμιου Προγράμματος Δικαιοσύνης το κράτος δικαίου είναι ένα σύστημα που ακολουθεί τέσσερεις οικουμενικές αρχές. Σύμφωνα με αυτές τις αρχές «αρχικά η κυβέρνηση, οι αξιωματούχοι και οι κρατικοί παράγοντες είναι υπόλογοι σύμφωνα με τον νόμο. Κατόπιν οι νόμοι είναι σαφείς, δημοσιοποιούνται και εφαρμόζονται ομοιόμορφα και προστατεύουν θεμελιώδη ανθρώπινα δικαιώματα, στα οποία συμπεριλαμβάνεται η ασφάλεια των ατόμων και των αγαθών. Η διαδικασία με την οποία θεσπίζονται και επιβάλλονται οι νόμοι είναι προσβάσιμη, δίκαιη και αποτελεσματική. Τέλος, η δικαιοσύνη αποδίδεται έγκαιρα από ικανούς, ηθικούς, και ανεξάρτητους εκπροσώπους σε ικανό αριθμό, οι οποίοι διαθέτουν επαρκείς πόρους και αντικατοπτρίζουν την κοινότητα που υπηρετούν». Η έννοια, αν όχι η φράση συνολικά, ήταν γνωστή σε αρχαίους φιλοσόφους όπως ο Αριστοτέλης, ο οποίος έγραψε ότι «θα έπρεπε να κυβερνά ο νόμος». Με τον συγκεκριμένο όρο εννοείται ότι κυρίαρχος είναι ο νόμος και όχι ο άνθρωπος, ή αλλιώς, οι νομικοί κανόνες και όχι τα πρόσωπα. Δηλαδή κράτος δικαίου έχουμε, για παράδειγμα, όταν η ερμηνεία των νόμων δεν επαφίεται στην διακριτική ευχέρεια των δικαστών και η εφαρμογή των νόμων δεν επαφίεται στη διακριτική ευχέρεια της διοίκησης (εκτελεστικής εξουσίας) αλλά βασίζεται σε σαφείς και καθορισμένους από πριν νομικούς κανόνες. Αυτό σημαίνει ότι η επιλογή μεταξύ δύο διαφορετικών λύσεων σε ένα νομικό πρόβλημα δεν αποτελεί προσωπική επιλογή προτίμησης του δικαστή αλλά καθορίζεται από αυστηρή λογική αιτιολόγηση με βάση καθορισμένα κριτήρια του τι ισχύει ως νόμος. Αναφέρεται κύρια στην επιρροή και την εξουσία του νόμου σε κάθε κοινωνία, ιδιαίτερα ως περιορισμός στη συμπεριφορά, συμπεριλαμβανομένης της συμπεριφοράς των αξιωματούχων ενός κράτους. Γενικότερα σημαίνει ότι, είτε το πολιτειακό καθεστώς είναι απολυταρχικό, ο νόμος είναι υπεράνω του ανώτατου άρχοντα, είτε είναι δημοκρατικό και πάλι ο νόμος θέτει κάποιους περιορισμούς στη βούληση του λαού. Στην πράξη, η αρχή του κράτους δικαίου σχετίζεται με τη διάκριση των εξουσιών και με την ύπαρξη συντάγματος το οποίο κατοχυρώνει ένα πλαίσιο ατομικών δικαιωμάτων, όπως για παράδειγμα το δικαίωμα στην , και προστατεύει το άτομο περιορίζοντας την ισχύ, για παράδειγμα, της εκτελεστικής εξουσίας. Κατ' αυτό τον τρόπο, οι πράξεις της κρατικής διοίκησης ή οποιουδήποτε διαθέτει πολιτική εξουσία ή άλλης μορφής πολιτική ή οικονομική ισχύ, ελέγχονται από ανεξάρτητες δικαστικές αρχές. Η έννοια του κράτους δικαίου συνδέεται άμεσα με την (principle of legality) σύμφωνα με την οποία οι αποφάσεις αυτών που έχουν κρατική εξουσία πρέπει να βασίζονται σε σαφείς νομικούς κανόνες που έχουν καθοριστεί από πριν, και δεν μεταβάλλουν εκ των υστέρων και κατά περίπτωση τους νομικούς κανόνες. (el) La nocio Jurŝtato, Juroŝtato aŭ Rajtoŝtato estas nomo de ŝtato, kiu baziĝas sur la principo de leĝoj. Ankaŭ se tiuj leĝoj ne justas, oni nomas la ŝtaton laŭforma juroŝtato (ankaŭ leĝoŝtato, ĉar ekzistas leĝoj sen garantio de justeco). Se tamen la leĝoj, sur kiuj baziĝas la ŝtato, estas justaj, t.e. se ili respektas la dignon de homoj aŭ la homajn rajtojn, tiam oni nomas ĝin laŭmateria juroŝtato. (eo) Ein Rechtsstaat ist ein Staat, der einerseits allgemein verbindliches Recht schafft und andererseits seine eigenen Organe zur Ausübung der staatlichen Gewalt an das Recht bindet. Die verfassungsmäßige Bindung durch Recht und Gesetz legitimiert das Handeln einer Regierung, Gesetzgebung oder Verwaltung und schützt vor staatlicher Willkür. Das Prinzip des Rechtsstaats zielt damit auf Maßhaltung bei allem staatlichen Handeln ab, verhilft aber gleichzeitig dazu, im Rahmen der Verfassung gesetzte Staatsziele zu verwirklichen. Mit dieser Beschränkung eröffnet die Staatsverfassung dem Einzelnen die Freiheit, seinen durch die Grundrechte garantierten Handlungsspielraum zu nutzen. Ziel dabei ist die Gewährleistung von Gerechtigkeit im Verhältnis der Bürger untereinander, weil sie sich unter einem allgemeinen Gesetz der Freiheit vereinen. Rechtsstaatlichkeit ist eine der wichtigsten Forderungen an ein politisches Gemeinwesen und dient zusammen mit anderen Strukturierungen (z. B. dem Subsidiaritätsprinzip) einer Kultivierung der Demokratie. (de) El concepto de Rechtsstaat se originó en el sistema jurídico-político alemán, a partir del cual se ha extendido a otros países de Europa continental. Literalmente significa algo así como Estado Regulado o Normado o Estado Legal, lo que generalmente se entiende como significando un Estado de Derecho, como equivalente al concepto hispano de Imperio de la ley o al anglo sajón de Rule of Law. Sin embargo -y quizás debido a que no hay un acuerdo general acerca del significado preciso de esos términos- se ha sugerido que hay algunas diferencias entre esos conceptos. (ver más abajo). En la práctica jurídico-política actual generalmente se entiende por Rechtsstaat un estado constitucional, en el cual el poder del Estado está limitado a fin de proteger la población de abusos de poder. En un Rechtsstaat, los ciudadanos tienen derechos básicos garantizados por una Constitución y enforzables jurídicamente. Originalmente se entendía que un Rechtsstaat es una condición indispensable o necesaria para la existencia de un estado sin embargo, posteriormente, algunos teóricos han sugerido que un estado no puede constituir una democracia sin ser un Rechtsstaat. (en el sentido que un Rechtsstaat es una condición necesaria para la existencia de una democracia). (es) Rechtsstaat (lit. "state of law"; "legal state") is a doctrine in continental European legal thinking, originating in Dutch and German jurisprudence. It can be translated into English as "rule of law", alternatively "legal state", state of law, "state of justice", or "state based on justice and integrity". A Rechtsstaat is a constitutional state in which the exercise of governmental power is constrained by the law. It is closely related to "constitutionalism" while is often tied to the Anglo-American concept of the rule of law, but differs from it in also emphasizing what is just (i.e., a concept of moral rightness based on ethics, rationality, law, natural law, religion, or equity). Thus it is the opposite of Obrigkeitsstaat or Nichtrechtsstaat (a state based on the arbitrary use of power), and of Unrechtsstaat (a non-Rechtsstaat with the capacity to become one after a period of historical development). In a Rechtsstaat, the power of the state is limited in order to protect citizens from the arbitrary exercise of authority. The citizens share legally based civil liberties and can use the courts. In continental European legal thinking, the Rechtsstaat is contrasted with both the police state and the État légal. (en) Rechtsstaat adalah sebuah doktrin hukum Eropa Daratan yang berasal dari sistem hukum Jerman. Rechtsstaat adalah sebuah "negara konstitusional" yang membatasi kekuasaan pemerintah dengan hukum. Istilah ini sering kali dikaitkan dengan konsep konstitusionalisme, tetapi keduanya berbeda karena konsep Rechtsstaat juga menegakkan sesuatu yang dianggap adil (contohnya konsep kebenaran moral berdasarkan etika, rasionalitas, hukum, hukum kodrat, agama, atau equity). Maka dari itu, konsep ini merupakan lawan dari Obrigkeitsstaat (negara yang didasarkan pada penggunaan kekuasaan yang sewenang-wenang). Di dalam sebuah Rechtsstaat, kekuasaan negara dibatasi untuk melindungi warganya dari penyalahgunaan kekuasaan. Warga-warga memiliki kebebasan-kebebasan sipil yang dijamin oleh hukum dan mereka dapat mengajukan perkara ke pengadilan untuk menegakkan hak mereka. Suatu negara tidak dapat menjadi negara demokrasi liberal apabila mereka tidak memiliki konsep Rechtsstaat. (in) L’État de droit est un concept juridique, philosophique et politique qui suppose la prééminence, dans un État, du droit sur le pouvoir politique, ainsi que le respect de chacun, gouvernants et gouvernés, de la loi. C'est une approche où chacun, l'individu comme la puissance publique, est soumis à un même droit fondé sur le principe du respect de ses normes. La notion d'État de droit est aujourd'hui affirmée dans de très nombreux pays. Par exemple, la Constitution canadienne reconnaît la primauté du droit dans ses principes fondateurs ; la Constitution colombienne présente elle le pays comme « un Estado social de derecho » ; enfin, la Charte démocratique interaméricaine affirme les liens indissociables entre la démocratie et l’État de droit. (fr) Lo Stato di diritto (locuzione derivata dall'originaria espressione della lingua tedesca Rechtsstaat, coniata dalla dottrina giuridica tedesca nel XIX secolo) è quella forma di Stato che assicura la salvaguardia e il rispetto dei diritti e delle libertà dell'essere umano; insieme alla garanzia dello Stato sociale, concorre alla definizione dei diritti che gli Stati membri delle Nazioni Unite si sono impegnati a garantire ai loro cittadini con i due Covenants del 1966. Il concetto dello Stato di diritto presuppone che l'agire dello Stato sia sempre vincolato e conforme alle leggi vigenti: dunque lo Stato sottopone se stesso al rispetto delle norme di diritto, e questo avviene tramite una Costituzione scritta. (it) 法治国家（ほうちこっか） 1. * （独: Rechtsstaat、仏: État de droit）近代ドイツ法学に由来する概念。18世紀末に警察国家に対抗して国家権力を法秩序の維持に限定することに始まり、19世紀には国家権力を議会が制定する法律を通じて活動させるように限定することを試み、最後には行政裁判によって行政を拘束する法技術的原理に等値されるに至った。しかし、これでは合法律的形式を踏んだ不法・不道徳な国家権力の発動を阻止できないことから、ナチス・ドイツの経験を経て、基本権を中核とする価値秩序たる憲法が全国家権力を拘束する国家体制であると理解が一新されるに至った。このような理解のもとでは、法治国家は英米法の法の支配と親近性を有する。 2. * 人の本性を悪であるとし、人の善性に期待せず、徳治主義を排斥して、法律の強制によって人民を統治しようとする法治主義によって統治される国家のこと。この意味での法治主義としては、韓非子やトマス・ホッブズの言説が代表とされる。 以下では、1の意味を解説する。 (ja) Een rechtsstaat is een staat waarin de grondslag van statelijk gezag in het recht wordt gelegd en waarin de uitoefening van dit gezag in al zijn verschijningsvormen onder de heerschappij van het recht wordt geplaatst. De rechtsstaatgedachte is ontwikkeld tegen de praktijk van absolute vorsten (zoals Lodewijk XIV). Vanuit de rechtsstaatgedachte is willekeur te voorkomen en zijn rechtszekerheid en rechtsgelijkheid te bevorderen.In een rechtsstaat worden burgers tegen de macht van de staat beschermd door wetten. Onafhankelijke rechters kunnen bij een conflict oordelen en worden geacht de wetten te volgen. Een rechter kan bij overtredingen sancties opleggen die wettelijk geregeld zijn. Als de rechters in een staat niet onafhankelijk zijn, mag die staat geen rechtsstaat genoemd worden. Belangrijk is dat niet enkel de rechtsonderhorige, maar ook de overheid gebonden is door deze wetten. In het Latijn wordt dit samengevat met de volgende spreuk: patere legem quam ipse fecisti (onderga de wet die je zelf hebt gemaakt). Vaak worden de begrippen democratie en rechtsstaat door elkaar gebruikt, maar een democratie hoeft niet per se een rechtsstaat te zijn, en een rechtsstaat is niet per definitie een democratie. (nl) Państwo prawa (państwo prawne) – koncepcja państwa, w którym obowiązujące prawo ma pozycję nadrzędną w systemie politycznym, wiąże rządzących i wyznacza zakres ich kompetencji, a obywatelom gwarantuje szereg praw i wolności. W państwie prawa organy i instytucje państwowe mogą działać jedynie w zakresie określonym przez prawo, natomiast obywatele mogą czynić to wszystko, czego prawo nie zakazuje. Przeciwieństwem państwa prawnego jest państwo, w którym władza sprawowana jest arbitralnie, a prawo jest . Koncepcja państwa prawnego ma korzenie liberalne, a obecnie jest ściśle związana z demokracją liberalną. Jest ona charakterystyczna dla państw Europy kontynentalnej i wywodzi się z niemieckiej idei Rechtsstaat. Zbliżoną (choć odmienną) koncepcją, charakterystyczną dla krajów anglosaskich, jest idea rządów prawa (rule of law). Anglosaska koncepcja rule of law wywodzi się z brytyjskiej tradycji parlamentarnej, i przeciwstawia prawo (obejmujące gwarancje praw jednostki) władzy państwa. (pl) Estado de direito é uma situação jurídica, ou um sistema institucional, no qual cada um e todos (do simples indivíduo até o poder público) são submetidos ao império do direito. O estado de direito é, assim, ligado ao respeito às normas e aos direitos fundamentais. Em outras palavras, o estado de direito é aquele no qual até mesmo os mandatários políticos (na democracia: os eleitos) estão submissos à legislação vigente. A teoria da separação dos poderes de Montesquieu, na qual se baseia a maioria dos Estados ocidentais modernos, afirma a distinção dos três poderes (executivo, legislativo e judiciário) e suas limitações mútuas. Por exemplo, em uma democracia parlamentar, o legislativo (Parlamento) limita o poder do executivo (Governo): este não está livre para agir à vontade e deve constantemente garantir o apoio do Parlamento, que é a expressão da vontade do povo. Da mesma forma, o poder judiciário permite fazer contrapeso a certas decisões governamentais (especialmente, no Canadá, com o poder que a confere aos magistrados). O estado de direito (em alemão: Rechtsstaat) se opõe assim ao estado baseado no uso arbitrário do poder (em alemão: Obrigkeitsstaat), às monarquias absolutas de direito divino (o rei no Antigo Regime afirmava ter recebido seu poder de Deus e, por isso, não admitia qualquer limitação; "O Estado, sou eu", como dizia Luís XIV) e às ditaduras, regime no qual as ações das autoridades frequentemente violam os direitos fundamentais. O estado de direito não exige que todo o direito seja escrito, como a Constituição do Reino Unido, que é fundada unicamente nos costumes: ela não dispõe de disposições escritas. Nesse tipo de sistema, os mandatários políticos devem respeitar o direito baseado nos costumes com a mesma consideração que os governantes devem respeitar as normas de um ordenamento jurídico escrito. O poder do Estado é uno e indivisível. A função do poder se divide em três grandes funções: a função legislativa, a função judicial e a função executiva. A ausência de um estado de direito forte, segundo Hernando de Soto, culmina na decadência social e econômica. (pt) En rättsstat är en stat där rättssäkerhet råder enligt en gemensam rättsordning. Definierande drag är självständiga domstolar och en verkställande offentlig makt som verkar inom ramen för positiv rätt tillkommen genom en allmänt vedertagen metod. Ordet rättsstat är först känt från Robert von Mohl som satte det i motsats till polisstat. Rättsstaten kan även beskrivas som den enskildes rättsskydd mot staten själv eller övergrepp från staten. En rättsstat innebär frihet från godtycke för den enskilde: Varje enskilt fall behandlas i enlighet med ett etablerat regelverk. Däremot behöver detta regelverk inte uppfylla några särskilda krav på att vara demokratiskt eller rättvist. En demokrati förutsätter således en rättsstat, men en rättsstat behöver inte vara en demokrati. För att säkerställa frånvaro av godtycke i behandlingen av den enskilde ställs vanligen vissa mer preciserade krav på en rättsstat. Exempel inkluderar att den anklagade i en rättegång betraktas som oskyldig tills motsatsen bevisats (oskuldspresumtion) och att rättegångar skall vara öppna. Likaså ställs krav på en lagbunden och rättssäker offentlig förvaltning på den statliga och kommunala förvaltningsnivån. I den senaste ändringen av förvaltningslagen återfinns numera flera rättsstatliga principer som offentlig förvaltning måste beakta, bland annat i §§ 5-8. Rättsstat kan även vara ett begrepp för en form av konstituerande av en stat, där nationalstaten är en annan form. Rättsstaten konstitueras med en gemensam rätt, till skillnad från nationalstaten som konstitueras på en gemensam nation. Rättsstaten brukar också skiljas från polisstaten, där ordningsmakten är total, och anarkin, där ingen ordningsmakt finns. Sveriges regering har beskrivit hur den ser på definitionen av rättsstatsprincipen:"Rättsstatsprincipen innebär att ingen får stå ovanför eller utanför lagen, att staten och statsorganen är skyldiga att följa gällande rätt och att det finns garantier mot missbruk av statsmakten. Förutom formell legalitet som innebär att lagar följs krävs dessutom att lagar stiftas och tillämpas utan diskriminering och med respekt för individens värdighet och mänskliga rättigheter. Det krävs likhet inför lagen och ett oberoende och fungerande rättsväsende som alla har tillgång till, rätt att få anklagelser om brott utredda och prövade inom en rimlig tid i en rättvis rättegång inför en oberoende och opartisk domstol, samt förbud mot godtyckligt frihetsberövande. Ett fungerande rättsväsende kräver okorrumperade poliser och åklagare, oberoende advokater, en obunden och opartisk domarkår, samt att domstolarnas beslut efterlevs." (Skr. 2007/08:109 s. 16). Rättsstatens principer finns i den svenska rättsordningen uttryckta i regeringsformen (RF). I 1 kapitlet 1 § 3 st. framgår att all offentlig makt utövas under lagarna, vilket beskriver den offentliga maktens normbundenhet och legalitetsprincipens värde. I RF 1 kap. 9 § fastställs att "Domstolar samt förvaltningsmyndigheter och andra som fullgör offentliga förvaltningsuppgifter ska i sin verksamhet beakta allas likhet inför lagen samt iaktta saklighet och opartiskhet". Detta brukar även beskrivas som objektivitetsprincipen och utgör en hörnsten i rättsstatsbegreppet. Rättssäkerhet, framförallt ett förbud mot retroaktiv straff- och skatterättslig lagstiftning framgår av RF 2:10: "Ingen får dömas till straff eller annan brottspåföljd för en gärning som inte var belagd med brottspåföljd när den begicks. Inte heller får någon dömas till svårare brottspåföljd för gärningen än den som var föreskriven då. Vad som föreskrivs här om brottspåföljd gäller även förverkande och annan särskild rättsverkan av brott." I regeringsformens andra kapitel återfinns även, under rättssäkerhet, rätten till fri och rättvis prövning, liksom grundläggande fri- och rättigheter. (sv) Правова́ держа́ва — форма організації державної влади, за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі — і державні органи, і громадяни — однаковою мірою відповідальні перед законом. В ній реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову. Тобто це така організація суспільства, де закон і правовий порядок мають пріоритет над державою та іншими інститутами політичної і соціальної влади, а не навпаки. А основні права особи та її соціальна безпека складають зміст свободи, заснованої на законах, які приймаються і піддаються зміні законним шляхом. Правова держава – держава, де діють справедливі і шляхетні закони, усі люди рівні перед законом і судом, втілюється принцип верховенства права, забезпечуються права і свободи людини, гарантується принцип недопустимості звуження існуючих прав і свобод людини, та відповідальності влади перед людиною, а реалізація принципу розподілу влади забезпечує гармонізацію державного управління, злагоду в суспільстві та створює умови недопустимості зловживань та повороту до гіршого. Концепція правової держави, визнана зараз ідеальною моделлю належного політичного устрою, є певним узагальненням різних традицій. У юридичній доктрині та практиці різних країн склалися власні, хоча й подібні в ключових ідеях, концепції правової держави. Йдеться насамперед про німецьку Rechtsstaat, англійську rule of law, французьку Etat de droit концепції. Правова держава є альтернативою авторитаризму, тоталітаризму і анархії. Правова держава передбачає поступову демократизацію суспільства, встановлення правових основ будівництва державності, дотримання правопорядку і принципу законності. Людина є вищою соціальною та політичною цінністю. Держава покликана затвердити гуманістичні начала, забезпечити і захистити свободу, честь і гідність людини. Правова держава насамперед є державою як соціальним інститутом, тобто їй притаманні в першу чергу риси держави взагалі. (uk) Правово́е госуда́рство (нем. Rechtsstaat) — государство, вся деятельность которого подчинена нормам права, а также фундаментальным правовым принципам, направленным на защиту достоинства, свободы и прав человека. Подчинённость деятельности верховных органов власти стабильным законам или судебным решениям является отличительным признаком конституционных политических режимов. Принцип соблюдения предписаний права всеми его субъектами, в том числе обладающими властью лицами или органами, называется законностью в российской юриспруденции и верховенством права (англ. rule of law) в странах общего права. Следует иметь в виду, что в российском правоведении также существует термин верховенство закона, под которым понимается подчинённость закону всех подзаконных актов и актов правоприменения. Верховенство закона является одним из основных компонентов правового государства. Идея правового государства, прежде всего, противоположна произволу во всех его разновидностях: диктатуре большинства, деспотизму, полицейскому государству, равно как и отсутствию правопорядка. Эта идея преследует ряд целей: 1. * Ограничение и направление процесса осуществления власти. Правовое государство не стремится принизить важность компетентности, авторитета, личной воли и других качеств руководителей, а устанавливает стандарт легитимности методов руководства. 2. * Формирование чувства определённости и правомерных ожиданий в отношении поведения всех субъектов права. 3. * Охрана устоявшихся общественных представлений о морали, справедливости, свободе и равенстве, а также защита достоинства и прав граждан согласно этим представлениям. Некоторые правоведы полагают, что указанная функция неотделима от обеспечения более полной реализации перечисленных ценностей. Правовое государство требует наличия следующих институтов: * Назначение наказаний за правонарушения исключительно согласно опубликованным и чётко определённым процедурам и нормам. * Равенство перед законом, так, что все граждане получают одинаковую защиту в рамках закона, а нарушители правопорядка подлежат соразмерному наказанию, независимо от их политического, социального или экономического положения. * Существование независимых, эффективных, беспристрастных и доступных для граждан судов, полиции и других правоохранительных органов. * Выполнение функции нормативного регулирования действий государства отделённым от исполнительной власти законодательным органом. Важную роль играет согласие среди правящих классов в отношении норм политического поведения, принципов разрешения конфликтов и базовых культурных ценностей, в том числе, законности. Выделяют две основные концепции правового государства. Формальная трактовка связана с теорией правового позитивизма и фокусирует своё внимание на эффективности и предсказуемости правовых процедур. Содержательная трактовка связана с теорией естественного права и ставит вопрос о справедливости самих законов, при этом провозглашая фундаментальные права человека высшей ценностью. (ru) 法治國（德語：Rechtsstaat）是一個歐陸法系裡的法律思維的概念，源于德國法学。其核心理念是一個“憲政國家”在行使政府權力時必須受到法律的制約，在普通法系裡，與此相對應的觀念是法治。 在一個法治國裡，國家的力量受制于對當局任意行使公權力的約束，以達到保護公民的權利。法治國裡的公民共享以法律為基礎的公民自由，並可以使用法院。一個國家必須首先是一個法治國才能成為一個自由民主的國家。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Retsstat_symbol,_Justice_Party_of_Denmark,_1939.svg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://wikis.fu-berlin.de/display/SBprojectrol/Germany http://wikis.fu-berlin.de/display/SBprojectrol/Home https://ssrn.com/abstract=1056401 https://www.jstor.org/pss/1406673 http://scholarship.law.georgetown.edu/cgi/viewcontent.cgi%3Farticle=1017&context=facpub |
| dbo:wikiPageID | 2517216 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 14152 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1124316354 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Proportionality_(law) dbr:Robert_von_Mohl dbc:German_words_and_phrases dbr:Religion dbr:Valery_Zorkin dbr:Nuremberg_Principles dbr:Constitution dbr:Natural_law dbr:Citizen dbr:Germany dbr:Government dbr:Morality dbr:Constitution_of_Ukraine dbr:Constitutional_Court_of_Russia dbr:Constitutional_economics dbr:Constitutionalism dbr:Continental_Europe dbr:Equity_(law) dbr:Anglo-America dbr:State_(polity) dbr:Police_state dbr:Budget dbc:Theories_of_law dbr:Doctrine dbr:Justice dbr:A_priori_knowledge dbr:Alexander_II_of_Russia dbr:Economics dbr:Ethics dbr:Carl_Theodor_Welcker dbr:Legal_doctrine dbr:Legislature dbr:Rationality dbr:Rule_of_law dbr:James_M._Buchanan dbr:Court dbc:Separation_of_powers dbc:Philosophy_of_law dbr:Jurisprudence dbr:Law dbr:Law_of_the_Russian_Federation dbc:Political_terminology_in_Germany dbr:Authority dbr:Civil_liberties dbr:Civil_society dbr:Immanuel_Kant dbr:Impoundment_of_appropriated_funds dbr:Budget_process dbr:Netherlands dbr:Separation_of_powers dbr:Executive_branch dbr:Ex_post_facto_law dbr:Philosophy_of_law dbr:Political_philosophy_of_Immanuel_Kant dbr:Unrechtsstaat dbr:État_légal dbr:Transparency_(social) dbr:Transparency_in_government dbr:Constitution_of_the_Russian_Federation dbr:Constitutional_rights dbr:Judicature dbr:Nobel_Prize_in_Economic_Sciences dbr:File:DBP_1981_1105_Grundgedanken_der_Demokratie.jpg dbr:File:Retsstat_symbol,_Justice_Party_of_Denmark,_1939.svg |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Also dbt:Authority_control dbt:Distinguish dbt:Italic_title dbt:Portal_bar dbt:Quotation dbt:Quote dbt:Reflist dbt:Short_description |
| dcterms:subject | dbc:German_words_and_phrases dbc:Theories_of_law dbc:Separation_of_powers dbc:Philosophy_of_law dbc:Political_terminology_in_Germany |
| gold:hypernym | dbr:Doctrine |
| rdf:type | owl:Thing yago:WikicatTheoriesOfLaw yago:Abstraction100002137 yago:Abstraction105854150 yago:Cognition100023271 yago:Concept105835747 yago:Content105809192 yago:Explanation105793000 yago:Group100031264 yago:HigherCognitiveProcess105770664 yago:HumanRight105176846 yago:Idea105833840 yago:PoliticalSystem108367880 yago:Process105701363 yago:PsychologicalFeature100023100 yago:WikicatHumanRights dbo:MilitaryUnit yago:Right105174653 yago:SocialGroup107950920 yago:Theory105989479 yago:Thinking105770926 yago:WikicatFormsOfGovernment |
| rdfs:comment | La nocio Jurŝtato, Juroŝtato aŭ Rajtoŝtato estas nomo de ŝtato, kiu baziĝas sur la principo de leĝoj. Ankaŭ se tiuj leĝoj ne justas, oni nomas la ŝtaton laŭforma juroŝtato (ankaŭ leĝoŝtato, ĉar ekzistas leĝoj sen garantio de justeco). Se tamen la leĝoj, sur kiuj baziĝas la ŝtato, estas justaj, t.e. se ili respektas la dignon de homoj aŭ la homajn rajtojn, tiam oni nomas ĝin laŭmateria juroŝtato. (eo) 法治国家（ほうちこっか） 1. * （独: Rechtsstaat、仏: État de droit）近代ドイツ法学に由来する概念。18世紀末に警察国家に対抗して国家権力を法秩序の維持に限定することに始まり、19世紀には国家権力を議会が制定する法律を通じて活動させるように限定することを試み、最後には行政裁判によって行政を拘束する法技術的原理に等値されるに至った。しかし、これでは合法律的形式を踏んだ不法・不道徳な国家権力の発動を阻止できないことから、ナチス・ドイツの経験を経て、基本権を中核とする価値秩序たる憲法が全国家権力を拘束する国家体制であると理解が一新されるに至った。このような理解のもとでは、法治国家は英米法の法の支配と親近性を有する。 2. * 人の本性を悪であるとし、人の善性に期待せず、徳治主義を排斥して、法律の強制によって人民を統治しようとする法治主義によって統治される国家のこと。この意味での法治主義としては、韓非子やトマス・ホッブズの言説が代表とされる。 以下では、1の意味を解説する。 (ja) 法治國（德語：Rechtsstaat）是一個歐陸法系裡的法律思維的概念，源于德國法学。其核心理念是一個“憲政國家”在行使政府權力時必須受到法律的制約，在普通法系裡，與此相對應的觀念是法治。 在一個法治國裡，國家的力量受制于對當局任意行使公權力的約束，以達到保護公民的權利。法治國裡的公民共享以法律為基礎的公民自由，並可以使用法院。一個國家必須首先是一個法治國才能成為一個自由民主的國家。 (zh) دولة القانون (بالألمانية: Rechtsstaat) هو مفهوم في الفكر القانوني الأوروبي القاري، الكلمة مستعارة من الأصل الألماني، والتي يمكن ترجمتها بأنها «الدولة القانونية»، «دولة القانون»، «دولة العدل»، أو «دولة للحقوق». وهو «الدولة الدستورية» التي يتم فيها تقييد ممارسة السلطة الحكومية للقانون، [1])، ويرتبط في كثير من الأحيان إلى مفهوم الأنجلو أمريكية لسيادة القانون. (ar) L'estat de dret és un sistema institucional en què un estat garanteix els drets individuals a partir de l'aplicació de la llei, d'acord amb la dignitat de les persones i fent que la sanció de les conductes il·legals recaigui exclusivament sobre els seus autors. El terme estat de dret té el seu origen en la doctrina alemanya (Rechtsstaat). El primer que ho va utilitzar com a tal va ser en el seu llibre Die deutsche Polizeiwissenschaft nach den Grundsätzen des Rechtsstaats. (ca) Právní stát (anglicky rule of law, německy Rechtsstaat, francouzsky état de droit) je takový stát, kdy výkon státní moci je omezen a podřízen zákonu. Vztah mezi občanem a státem je vymezen pomocí práva. Podle ideje právního státu by stát měl sloužit občanovi, nikoli naopak. Právní stát je spojován s respektem k liberálním hodnotám – svoboda a rovnost občanů. Zásady našeho právního státu jsou v Ústavě České republiky. (cs) Σύμφωνα με τον ορισμό του Παγκόσμιου Προγράμματος Δικαιοσύνης το κράτος δικαίου είναι ένα σύστημα που ακολουθεί τέσσερεις οικουμενικές αρχές. Σύμφωνα με αυτές τις αρχές «αρχικά η κυβέρνηση, οι αξιωματούχοι και οι κρατικοί παράγοντες είναι υπόλογοι σύμφωνα με τον νόμο. Κατόπιν οι νόμοι είναι σαφείς, δημοσιοποιούνται και εφαρμόζονται ομοιόμορφα και προστατεύουν θεμελιώδη ανθρώπινα δικαιώματα, στα οποία συμπεριλαμβάνεται η ασφάλεια των ατόμων και των αγαθών. Η διαδικασία με την οποία θεσπίζονται και επιβάλλονται οι νόμοι είναι προσβάσιμη, δίκαιη και αποτελεσματική. Τέλος, η δικαιοσύνη αποδίδεται έγκαιρα από ικανούς, ηθικούς, και ανεξάρτητους εκπροσώπους σε ικανό αριθμό, οι οποίοι διαθέτουν επαρκείς πόρους και αντικατοπτρίζουν την κοινότητα που υπηρετούν». Η έννοια, αν όχι η φράση συνολικά, ήτ (el) Ein Rechtsstaat ist ein Staat, der einerseits allgemein verbindliches Recht schafft und andererseits seine eigenen Organe zur Ausübung der staatlichen Gewalt an das Recht bindet. Die verfassungsmäßige Bindung durch Recht und Gesetz legitimiert das Handeln einer Regierung, Gesetzgebung oder Verwaltung und schützt vor staatlicher Willkür. Das Prinzip des Rechtsstaats zielt damit auf Maßhaltung bei allem staatlichen Handeln ab, verhilft aber gleichzeitig dazu, im Rahmen der Verfassung gesetzte Staatsziele zu verwirklichen. Mit dieser Beschränkung eröffnet die Staatsverfassung dem Einzelnen die Freiheit, seinen durch die Grundrechte garantierten Handlungsspielraum zu nutzen. Ziel dabei ist die Gewährleistung von Gerechtigkeit im Verhältnis der Bürger untereinander, weil sie sich unter einem al (de) El concepto de Rechtsstaat se originó en el sistema jurídico-político alemán, a partir del cual se ha extendido a otros países de Europa continental. Literalmente significa algo así como Estado Regulado o Normado o Estado Legal, lo que generalmente se entiende como significando un Estado de Derecho, como equivalente al concepto hispano de Imperio de la ley o al anglo sajón de Rule of Law. Sin embargo -y quizás debido a que no hay un acuerdo general acerca del significado preciso de esos términos- se ha sugerido que hay algunas diferencias entre esos conceptos. (ver más abajo). (es) Rechtsstaat adalah sebuah doktrin hukum Eropa Daratan yang berasal dari sistem hukum Jerman. Rechtsstaat adalah sebuah "negara konstitusional" yang membatasi kekuasaan pemerintah dengan hukum. Istilah ini sering kali dikaitkan dengan konsep konstitusionalisme, tetapi keduanya berbeda karena konsep Rechtsstaat juga menegakkan sesuatu yang dianggap adil (contohnya konsep kebenaran moral berdasarkan etika, rasionalitas, hukum, hukum kodrat, agama, atau equity). Maka dari itu, konsep ini merupakan lawan dari Obrigkeitsstaat (negara yang didasarkan pada penggunaan kekuasaan yang sewenang-wenang). (in) Rechtsstaat (lit. "state of law"; "legal state") is a doctrine in continental European legal thinking, originating in Dutch and German jurisprudence. It can be translated into English as "rule of law", alternatively "legal state", state of law, "state of justice", or "state based on justice and integrity". (en) L’État de droit est un concept juridique, philosophique et politique qui suppose la prééminence, dans un État, du droit sur le pouvoir politique, ainsi que le respect de chacun, gouvernants et gouvernés, de la loi. C'est une approche où chacun, l'individu comme la puissance publique, est soumis à un même droit fondé sur le principe du respect de ses normes. (fr) Lo Stato di diritto (locuzione derivata dall'originaria espressione della lingua tedesca Rechtsstaat, coniata dalla dottrina giuridica tedesca nel XIX secolo) è quella forma di Stato che assicura la salvaguardia e il rispetto dei diritti e delle libertà dell'essere umano; insieme alla garanzia dello Stato sociale, concorre alla definizione dei diritti che gli Stati membri delle Nazioni Unite si sono impegnati a garantire ai loro cittadini con i due Covenants del 1966. (it) Een rechtsstaat is een staat waarin de grondslag van statelijk gezag in het recht wordt gelegd en waarin de uitoefening van dit gezag in al zijn verschijningsvormen onder de heerschappij van het recht wordt geplaatst. De rechtsstaatgedachte is ontwikkeld tegen de praktijk van absolute vorsten (zoals Lodewijk XIV). Vanuit de rechtsstaatgedachte is willekeur te voorkomen en zijn rechtszekerheid en rechtsgelijkheid te bevorderen.In een rechtsstaat worden burgers tegen de macht van de staat beschermd door wetten. Onafhankelijke rechters kunnen bij een conflict oordelen en worden geacht de wetten te volgen. Een rechter kan bij overtredingen sancties opleggen die wettelijk geregeld zijn. Als de rechters in een staat niet onafhankelijk zijn, mag die staat geen rechtsstaat genoemd worden. (nl) Państwo prawa (państwo prawne) – koncepcja państwa, w którym obowiązujące prawo ma pozycję nadrzędną w systemie politycznym, wiąże rządzących i wyznacza zakres ich kompetencji, a obywatelom gwarantuje szereg praw i wolności. W państwie prawa organy i instytucje państwowe mogą działać jedynie w zakresie określonym przez prawo, natomiast obywatele mogą czynić to wszystko, czego prawo nie zakazuje. Przeciwieństwem państwa prawnego jest państwo, w którym władza sprawowana jest arbitralnie, a prawo jest . (pl) Estado de direito é uma situação jurídica, ou um sistema institucional, no qual cada um e todos (do simples indivíduo até o poder público) são submetidos ao império do direito. O estado de direito é, assim, ligado ao respeito às normas e aos direitos fundamentais. Em outras palavras, o estado de direito é aquele no qual até mesmo os mandatários políticos (na democracia: os eleitos) estão submissos à legislação vigente. (pt) Правово́е госуда́рство (нем. Rechtsstaat) — государство, вся деятельность которого подчинена нормам права, а также фундаментальным правовым принципам, направленным на защиту достоинства, свободы и прав человека. Подчинённость деятельности верховных органов власти стабильным законам или судебным решениям является отличительным признаком конституционных политических режимов. Принцип соблюдения предписаний права всеми его субъектами, в том числе обладающими властью лицами или органами, называется законностью в российской юриспруденции и верховенством права (англ. rule of law) в странах общего права. Следует иметь в виду, что в российском правоведении также существует термин верховенство закона, под которым понимается подчинённость закону всех подзаконных актов и актов правоприменения. Верхове (ru) En rättsstat är en stat där rättssäkerhet råder enligt en gemensam rättsordning. Definierande drag är självständiga domstolar och en verkställande offentlig makt som verkar inom ramen för positiv rätt tillkommen genom en allmänt vedertagen metod. Ordet rättsstat är först känt från Robert von Mohl som satte det i motsats till polisstat. Rättsstaten kan även beskrivas som den enskildes rättsskydd mot staten själv eller övergrepp från staten. Rättsstaten brukar också skiljas från polisstaten, där ordningsmakten är total, och anarkin, där ingen ordningsmakt finns. (sv) Правова́ держа́ва — форма організації державної влади, за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі — і державні органи, і громадяни — однаковою мірою відповідальні перед законом. В ній реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову. Правова держава насамперед є державою як соціальним інститутом, тобто їй притаманні в першу чергу риси держави взагалі. (uk) |
| rdfs:label | دولة القانون (ar) Estat de dret (ca) Právní stát (cs) Rechtsstaat (de) Κράτος δικαίου (el) Jurŝtato (eo) Rechtsstaat (es) État de droit (fr) Rechtsstaat (in) Rechtsstaat (en) Stato di diritto (it) 法治国家 (ja) Rechtsstaat (nl) Państwo prawa (pl) Estado de direito (pt) Правовое государство (ru) Rättsstat (sv) Правова держава (uk) 法治国 (zh) |
| rdfs:seeAlso | dbr:Rule_according_to_higher_law |
| owl:differentFrom | dbr:Rechtsstadt |
| owl:sameAs | freebase:Rechtsstaat yago-res:Rechtsstaat http://d-nb.info/gnd/4129195-5 wikidata:Rechtsstaat dbpedia-als:Rechtsstaat dbpedia-ar:Rechtsstaat http://ast.dbpedia.org/resource/Estáu_de_derechu dbpedia-az:Rechtsstaat dbpedia-be:Rechtsstaat dbpedia-bg:Rechtsstaat http://bs.dbpedia.org/resource/Pravna_država dbpedia-ca:Rechtsstaat dbpedia-cs:Rechtsstaat dbpedia-da:Rechtsstaat dbpedia-de:Rechtsstaat dbpedia-el:Rechtsstaat dbpedia-eo:Rechtsstaat dbpedia-es:Rechtsstaat dbpedia-et:Rechtsstaat dbpedia-fi:Rechtsstaat dbpedia-fr:Rechtsstaat dbpedia-gl:Rechtsstaat dbpedia-hr:Rechtsstaat dbpedia-id:Rechtsstaat dbpedia-io:Rechtsstaat dbpedia-it:Rechtsstaat dbpedia-ja:Rechtsstaat dbpedia-kk:Rechtsstaat dbpedia-la:Rechtsstaat dbpedia-lmo:Rechtsstaat http://lt.dbpedia.org/resource/Teisinė_valstybė dbpedia-mk:Rechtsstaat dbpedia-nl:Rechtsstaat dbpedia-nn:Rechtsstaat dbpedia-no:Rechtsstaat dbpedia-pl:Rechtsstaat dbpedia-pt:Rechtsstaat dbpedia-ro:Rechtsstaat dbpedia-ru:Rechtsstaat dbpedia-sh:Rechtsstaat dbpedia-simple:Rechtsstaat dbpedia-sk:Rechtsstaat dbpedia-sv:Rechtsstaat dbpedia-th:Rechtsstaat dbpedia-tr:Rechtsstaat http://tt.dbpedia.org/resource/Хокукый_дәүләт dbpedia-uk:Rechtsstaat http://uz.dbpedia.org/resource/Huquqiy_davlat dbpedia-vi:Rechtsstaat dbpedia-zh:Rechtsstaat https://global.dbpedia.org/id/3u22B |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Rechtsstaat?oldid=1124316354&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/DBP_1981_1105_Grundgedanken_der_Demokratie.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Retsstat_symbol,_Justice_Party_of_Denmark,_1939.svg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Rechtsstaat |
| is dbo:mainInterest of | dbr:Rigas_Feraios |
| is dbo:notableIdea of | dbr:Immanuel_Kant |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:State_of_law dbr:State_of_rights dbr:Constitutional_state dbr:Rechtstaat |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Case_3/2008_in_Macau dbr:Robert_von_Mohl dbr:Political_movement dbr:2011–2013_Chilean_student_protests dbr:2012_Romanian_constitutional_crisis dbr:Basic_Law_for_the_Federal_Republic_of_Germany dbr:Hugo_Preuß dbr:List_of_German_expressions_in_English dbr:Persecution_of_homosexuals_in_Nazi_Germany dbr:Petras_Leonas dbr:Rigas_Feraios dbr:Right-wing_populism dbr:Union,_Progress_and_Democracy dbr:De_zoontjesfabriek dbr:Index_of_philosophy_articles_(R–Z) dbr:Index_of_philosophy_of_law_articles dbr:Index_of_social_and_political_philosophy_articles dbr:Jalta.nl dbr:Life_imprisonment_in_Germany dbr:Nulla_poena_sine_lege dbr:Constitution_of_Bulgaria dbr:Constitution_of_the_Czech_Republic dbr:Röhm_scandal dbr:George_Chatterton-Hill dbr:Entrenched_clause dbr:Franz_Gürtner dbr:Franz_von_Liszt dbr:Geert_Wilders dbr:Government_of_Hamburg dbr:Conservatism_in_Germany dbr:Constitution_of_Austria dbr:Constitutional_amendment dbr:Constitutional_law dbr:Criticism_of_multiculturalism dbr:Erik-Jan_Zürcher dbr:Otto_Depenheuer dbr:2019–2021_Algerian_protests dbr:André_Mendonça dbr:Arie_van_den_Brand dbr:Liberal_democracy dbr:Liberalism_in_the_Netherlands dbr:Social_Credit_System dbr:Steven_Anderson_(pastor) dbr:Colombian_Constitution_of_1991 dbr:Françoise_Robin dbr:Police_state dbr:State dbr:Britta_Böhler dbr:Buharism dbr:Administrative_law dbr:Dmitry_Guryev dbr:Law_of_the_Czech_Republic dbr:Norwegian_Defence_Security_Department dbr:ETA_(separatist_group) dbr:Ernest_von_Koerber dbr:Ernst_Forsthoff dbr:Eugen_Richter dbr:European_Alliance_for_Freedom_and_Democracy dbr:Federal_Constitutional_Court dbr:Norway dbr:Dignity dbr:Dimitris_Dimitrakos dbr:Democracy_(disambiguation) dbr:Joyous_Entry dbr:Joyous_Entry_of_1356 dbr:Konstantinos_Raktivan dbr:Legal_status_of_Germany dbr:List_of_Heidelberg_University_people dbr:Otto_von_Gierke dbr:Rule_of_law dbr:Grisons dbr:GroenLinks dbr:Hilde_Benjamin dbr:History_of_Austria dbr:Janne_Kristiansen dbr:Assassination_of_Marielle_Franco dbr:Jewish_Museum_of_Belgium_shooting dbr:Justification_for_the_state dbr:Killing_of_Peter_R._de_Vries dbr:Law_of_Germany dbr:Szymon_Hołownia dbr:The_Constitution_of_Liberty dbr:Martin_Wolf dbr:Philipp,_Prince_of_Eulenburg dbr:Political_philosophy dbr:Gregorius_Nekschot dbr:Immanuel_Kant dbr:O_Estado_de_S._Paulo dbr:Sergei_Witte dbr:Wolfgang_Gedeon dbr:EuroMed_Rights dbr:Immanuel_Kant_Baltic_Federal_University dbr:Rule_according_to_higher_law dbr:Parlamentarischer_Rat dbr:Multiculturalism_in_the_Netherlands dbr:Political_philosophy_of_Immanuel_Kant dbr:Political_status_of_Crimea dbr:Politics_of_Quebec dbr:Unrechtsstaat dbr:État_légal dbr:State_of_law dbr:State_of_rights dbr:Constitutional_state dbr:Rechtstaat |
| is dbp:mainInterests of | dbr:Rigas_Feraios |
| is rdfs:seeAlso of | dbr:Rule_of_law |
| is owl:differentFrom of | dbr:Main_City |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Rechtsstaat |
