Council of Chalcedon (original) (raw)
Chalkedonský koncil (8. října – 1. listopadu 451) byl čtvrtý ekumenický koncil, který zasedal v Chalkedonu v Bithýnii v Malé Asii. Jako závazný jej pro svou nauku považují katolická církev a pravoslaví. Koncil odsoudil monofyzitismus a vyhlásil Chalkedonské vyznání víry, které vyznává plné lidství a plné božství Ježíše Krista, druhé osoby Nejsvětější Trojice. Koncil odmítají orientální církve.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | مجمع خلقيدونية (اليونانية: Σύνοδος τῆς Χαλκηδόνος) هو المجمع المسكوني الرابع للكنيسة المسيحية بدعوة من الإمبراطور مارقيان. انعقد المجمع في خلقيدون في بيثينيا (تسمى اليوم قاضي كوي في تركيا) من 8 أكتوبر إلى 1 نوفمبر 451. كان هذا المجمع الذي حضره 520 أسقفًا أو ممثلين عنهم الأكبر والأكثر توثيقًا من بين المجامع المسكونية السبعة الأولى. كان الغرض الرئيسي من المجمع هو إعادة تأكيد عقيدة مجمع أفسس ضد هرطقة المنشقان أوطاخي ونسطور. حاولت مثل هذه الهرطقات تفكيك وفصل طبيعة المسيح الإلهية عن بشريته (النسطورية) وكذلك حصر المسيح في كونه إلهيًا بطبيعته (مونوفيزية). يُعتبر من أهمّ المجامع، إذ نجم عن هذا المجمع انشقاقٌ أدّى إلى ابتعاد الكنائس المشرقيّة (القبطيّة والأرمنيّة والسريانيّة) عن الشراكة مع الكنيستين الرومانيّة والبيزنطيّة الذين يرون أن مجمع خلقيدونية هو المجمع المسكوني الرابع. رفضت الكنائس المشرقيّة مصطلح «طبيعتين» الذي كان يوازي عندهم لفظة (شخصين). وكانوا يفضلون عليها تعابير أخرى وردت عند البابا كيرلّس مثل عبارة «طبيعة واحدة» في قولته الشهيرة: «طبيعة واحدة للإله الكلمة المتجسد». يرى الخلقيدونيون إنه في حال كان مجمع خلقيدونية سنة 451 م قد تسبب في شقاق في الكنيسة، فهو حدث كرد فعل لمجمع أفسس الثاني عام 449م، الذي دعا إليه لاون أسقف روما بالمجمع اللصوصي، ويتهم المؤرخون واللاهوتيون القديس ديوسقورس بالعنف. (ar) El Concili de Calcedònia va ser un concili de l'església dut a terme del 8 d'octubre a l'1 de novembre del 451, a Calcedònia (una ciutat de Bitínia, a l'Àsia Menor), al costat asiàtic del Bòsfor. El Concili va marcar un punt d'inflexió important als debats cristològics (sobre la naturalesa del Crist) que van portar a la separació de l'Església de l'Imperi Romà d'Orient al segle xi. És l'últim concili que molts anglicans i la majoria de protestants consideren ecumènic. El Concili de Calcedònia va ser convocat per l'emperador Marcià, amb l'aprovació de mala gana del Papa Lleó el Gran per deixar de banda el concili d'Efes del 449. El Concili de Calcedònia va emetre el Credo de Calcedònia, que va repudiar la idea d'una sola naturalesa de Crist, definint que Crist tenia dues naturaleses en una persona i , i va insistir en la integritat de les seves dues naturaleses, la divina i humana. El concili també va emetre 27 cànons disciplinaris que regirien l'administració de l'església i l'autoritat. En un decret posterior, més tard conegut com el cànon 28, els bisbes buscava elevar el rang del Patriarcat de Constantinoble, al·legant que Constantinoble gaudia d'un honor i autoritat comparable a la de Roma. El concili és considerat el quart Concili Ecumènic pels catòlics romans, les Esglésies Catòliques Orientals, l'Església Ortodoxa, els antics catòlics, i diversos altres grups cristians occidentals. Com a tal, és reconegut com a infal·lible en les seves definicions dogmàtiques de l'Església Catòlica Romana i les Esglésies orientals ortodoxes (en aquest temps una sola església). La majoria dels protestants també respecten els conceptes de la Santíssima Trinitat i l'Encarnació tal com es defineixen a Nicea (325) i Calcedònia com la doctrina ortodoxa a la qual s'adhereixen. No obstant això, el concili no és acceptat per diverses de les esglésies ortodoxes orientals, incloent-hi els ortodoxos orientals d'Egipte, Síria i Armènia. Les esglésies ortodoxes orientals ensenyen una sola naturalesa en Crist, composta tant de divinitat com d'humanitat. En les confessions que accepten el credo de Calcedònia aquestes visions de la naturalesa de Crist són titllades d'heretgia amb els noms de monofisisme i miafisisme. (ca) Chalkedonský koncil (8. října – 1. listopadu 451) byl čtvrtý ekumenický koncil, který zasedal v Chalkedonu v Bithýnii v Malé Asii. Jako závazný jej pro svou nauku považují katolická církev a pravoslaví. Koncil odsoudil monofyzitismus a vyhlásil Chalkedonské vyznání víry, které vyznává plné lidství a plné božství Ježíše Krista, druhé osoby Nejsvětější Trojice. Koncil odmítají orientální církve. (cs) Η Δ΄ Οικουμενική σύνοδος συνεκλήθη στην Χαλκηδόνα το 451 από το αυτοκρατορικό ζεύγος Μαρκιανού και Πουλχερίας. Σε αυτήν συζητήθηκε και ήρθη μια διαφωνία, που κράτησε για μια εκατονταετία περίπου, σχετικά με την απόδοση του Χριστολογικού δόγματος: η Αλεξανδρινή, μέχρι τότε, μονοφυσιτική σχολή και από την άλλη η δεύτερη μεγάλη θεολογική σχολή, η Αντιοχειανή, με την δυοφυσιτική ορολογία. Ο αριθμός των μελών που υπέγραψε τις αποφάσεις της Συνόδου υπερέβη τους 600 επισκόπους, γεγονός που την καθιστά την πολυπληθέστερη από όλες τις προηγούμενες Οικουμενικές Συνόδους. Στις πρώτες συνεδρίες της λειτούργησε ως ανώτερο συνοδικό δικαστήριο με κύριους κατηγορουμένους τον επίσκοπο Αλεξανδρείας Διόσκορο και άλλους πρωταγωνιστές της Ληστρικής συνόδου της Εφέσου. Με την διευθέτηση του ζητήματος αυτού, οι επόμενες συνεδρίες είχαν ως θέμα τα ζητήματα πίστεως. Η σύνοδος αποφάσισε ότι σωστότερη ορολογία του δόγματος είναι η δυοφυσιτική εις Χριστόν εν δύο φύσεσι μετά την ένωση χωρίς να αναιρεί την Εφεσιανή φόρμουλα μια φύση του Θεού Λόγου σεσαρκωμένη του 431, όπως διαμορφώθηκε από τον Αρχιεπίσκοπο Αλεξανδρείας Κύριλλο. Με την απόφαση της Χαλκηδόνας πολλές εκκλησίες αποσχίστηκαν λόγω του ότι θεώρησαν το δόγμα ως Νεστοριανικό. Αυτές είναι γνωστές ως Προχαλκηδόνιες Εκκλησίες. Πρώιμος ΧριστιανισμόςΣύνοδος της Εφέσου 431Ασσυριακή Εκκλησία της Ανατολής 451Ανατολίτικες Ορθόδοξες ΕκκλησίεςΜεγάλο Σχίσμα(11ος αιώνας)Ορθόδοξη ΕκκλησίαΚαθολική Εκκλησία(Ανατολικές Καθολικές Εκκλησίες)Θρησκευτική Μεταρρύθμιση(16ος αιώνας)ΠροτεσταντισμόςKίνημα ΑποκατάστασηςΛουθηρανοίΚαλβινιστέςΑγγλικανοίΑναβαπτιστές Αναπαράσταση των κυρίων δογμάτων του Χριστιανισμού. Δεν αποτελεί εξαντλητική αναπαράσταση. (el) La Koncilio de Kalcedono (antikve-greke Σῠ́νοδος τῆς Χᾰλκηδόνᾰς, Súnodos tēs Ĥalkēdónas, latine Concilium Chalcēdōnēnse) estis unu el la unuaj ekumenaj koncilioj, okazinta en la jaro 451. Ĝi estas la kvara el la unuaj sep de la Kristanaro, kaj ĝiaj dogmaj difinoj estis tiame agnoskataj kiel neerariva de la Romkatolika Eklezio kaj de la Ortodoksa. (eo) The Council of Chalcedon (/kælˈsiːdən, ˈkælsɪdɒn/; Latin: Concilium Chalcedonense) was the fourth ecumenical council of the Christian Church. It was convoked by the Roman emperor Marcian. The council convened in the city of Chalcedon, Bithynia (modern-day Kadıköy, Istanbul, Turkey) from 8 October to 1 November 451 AD. The council was attended by over 520 bishops or their representatives, making it the largest and best-documented of the first seven ecumenical councils. The principal purpose of the council was to re-assert the teachings of the ecumenical Council of Ephesus against the heresies of Eutyches and Nestorius. Such heresies attempted to dismantle and separate Christ's divine nature from his humanity (Nestorianism) and further, to limit Christ as solely divine in nature (Monophysitism). (en) Das Konzil von Chalcedon fand vom 8. Oktober bis zum 1. November 451 in Chalcedon (auch Chalkedon, griechisch Χαλκηδών Chalkēdṓn) in Bithynien, Kleinasien (heutiger Istanbuler Stadtteil Kadıköy) statt. Es war das vierte der ersten sieben ökumenischen Konzilien der Alten Kirche. Seine dogmatischen Definitionen werden in der katholischen Kirche und den orthodoxen Kirchen als unfehlbar anerkannt; sie sind auch Lehrgrundlage in den protestantischen und anglikanischen Kirchen. Ein Ergebnis dieses Konziles war der Beschluss eines weiteren Glaubensbekenntnisses, welches „Glaubensbekenntnis von Chalcedon“ genannt wird. In der Präambel zum Bekenntnis wird zudem die Gültigkeit der Bekenntnisse von Nicäa und von Konstantinopel bekräftigt. Das Konzil von Chalcedon entschied den lange und erbittert geführten christologischen Streit um das Verhältnis zwischen der göttlichen und der menschlichen Natur in Jesus Christus zugunsten der Zwei-Naturen-Lehre. Gegen den Monophysitismus (genauer ist Miaphysitismus), der vor allem von den mächtigen Kirchen Ägyptens und Syriens verfochten wurde, auf der einen und den Nestorianismus auf der anderen Seite definierte es Christus als wahren Gott (Gott der Sohn als zweite Person der Dreifaltigkeit) und wahren Menschen zugleich, und zwar „unvermischt und ungetrennt“ (vgl. Menschwerdung Gottes). Dadurch trug das Konzil zur Abspaltung sowohl der nestorianischen als auch der miaphysitischen orientalisch-orthodoxen Kirchen bei. Die chalcedonische Christologie wurde zum Dogma. (de) El Concilio de Calcedonia fue un concilio ecuménico que tuvo lugar entre el 8 de octubre y el 1 de noviembre de 451 en Calcedonia, ciudad de Bitinia, en Asia Menor y es considerado como uno de los siete primeros concilios ecuménicos. Es el cuarto de los primeros siete concilios ecuménicos de la Cristiandad, y sus definiciones dogmáticas fueron desde entonces reconocidas como infalibles por la Iglesia católica y por la Iglesia ortodoxa. Es también reconocido por la Comunión anglicana y por el luteranismo, pero rechazado por las Iglesias ortodoxas orientales y por la Iglesia asiria del Oriente. Rechazó la doctrina del monofisismo, defendida por Eutiquio, y estableció el Credo de Calcedonia, que describe la plena humanidad y la plena divinidad de Cristo, segunda persona de la Santísima Trinidad. (es) Kaltzedoniako kontzilioa (antzinako grezieraz: Σύνοδος τῆς Χαλκηδόνος, Synodos tēs Chalkēdonos; Laugarren kontzilio ekumenikoa) 451an egin zen Asia Txikiko Kaltzedonia hirian. Alexandriako Zirilok deitu eta Leon I.a aita santuak gidatu zuen urriaren 8tik azaroaren 1era bitartean. Eliza Katolikoak eta Ortodoxoak onartzen dute guztiz kontzilio hau, nahiz eta luterano eta anglikanoek ere garrantzitsutzat hartzen duten. (eu) Is éard a bhí i gceist le Comhairle na Calcadóine ná comhairle éacúiméineach de chuid na hEaglaise Críostaí a tháinig le chéile sa Chalcadóin (inniu, Kadıköy sa Tuirc) sa 5ú céad. (ga) Le concile de Chalcédoine (en latin : concilium Chalcedonense ; en grec : Σύνοδος της Χαλκηδόνας) est le quatrième concile œcuménique du christianisme. Il a eu lieu du 8 octobre au 1er novembre 451 dans l'église Sainte-Euphémie de la ville homonyme, située aujourd'hui à Istanbul. Convoqué par l'empereur byzantin Marcien et son épouse l'impératrice Pulchérie, le concile réunit 343 évêques, ce qui est exceptionnel. Seuls quatre d'entre eux viennent d'Occident. Dans la continuité des conciles précédents, il récuse en particulier le monophysisme. Il reprécise également la notion de personne divine (hypostase). Ses principales conclusions, résumées dans le symbole de Chalcédoine, définissent le dyophysisme, c'est-à-dire les deux natures du Christ, vrai Dieu et vrai homme, parfait dans sa divinité comme dans son humanité. Elles marquent une étape essentielle dans le domaine de la christologie et sont acceptées, encore aujourd'hui, par les trois principales confessions chrétiennes : les orthodoxes, les catholiques et les protestants. Les chrétiens antéchalcédoniens, miaphysites, rejettent l'intégralité du concile, produisant ce qui forme les Églises des trois conciles. (fr) Konsili Kalsedon adalah sebuah konsili ekumenis yang berlangsung dari tanggal 8 Oktober sampai dengan 1 November tahun 451 di Kalsedon (sebuah kota di Bithinia di Asia Kecil) yang kini merupakan bagian kota Istanbul di sisi Asia dari selat Bosforus dan dikenal sebagai distrik Kadıköy. Konsili ini adalah yang ke-4 dari tujuh Konsili Ekumenis dalam agama Kristen, dan oleh karena itu dianggap infalibel (tak bercela)dalam oleh Gereja Katolik Roma dan Gereja Ortodoks Timur. Konsili ini menolak doktrin monofisitisme dari kaum pengikut Eutikus, dan menetapkan Pengakuan Iman Kalsedon, yang menggambarkan kemanusiaan penuh dan keilahian penuh dari Yesus, pribadi kedua dari Tritunggal Kudus. (in) 칼케돈 공의회(Council of Chalcedon)는 451년 10월 8일부터 11월 1일까지 소아시아의 비티니아의 도시 (현재의 터키 이스탄불 주)에서 열렸던 기독교의 공의회이다. 당시 공의회에서는 그리스도의 신성과 인성은 분리되지 않는다는 내용의 칼케돈 신조를 통해, 예수 그리스도는 완전한 인간이요, 완전한 하느님이라고 고백하였다. 또한 칼케돈 신조에 예수가 신성을 지닌 채 태어났다는 의미인 '테오토코스'라는 단어를 넣음에 따라, 예수 그리스도의 신성과 인성이 분리될 수 없음을 강조하는 테오토코스를 정통 교리로 재확인하였다. 칼케돈 공의회의 정통교리 확립으로 유티키안주의, 콥트 교회 등 단성설을 따르는 교회나 그리스도의 인성을 강조하는 네스토리우스파 교회는 이단으로 단죄되었다. 이중 그리스도의 신성과 인성은 구분된다고 주장한 네스토리우스파는 더욱 압박을 받게 되어 중동과 중국으로 활동 무대를 옮겼다. (ko) カルケドン公会議（カルケドンこうかいぎ）は、451年10月8日から11月1日まで小アジアのビティニアの都市カルケドン（コンスタンティノポリスの対岸、現在のトルコ共和国イスタンブール市のアジア側にあるカドゥキョイ地区）において行われたキリスト教の公会議。東ローマ皇帝マルキアヌス（Marcianus）によって召集され、議長はコンスタンディヌーポリ総主教のアナトリオス（Anatolios）が務めた。キリストに神性と人性の両方があることを確認。正教会の一員たる日本ハリストス正教会では第四全地公会ともいう。 (ja) Sobór chalcedoński – największe w starożytności zgromadzenie biskupów chrześcijańskich Cesarstwa Rzymskiego, zwołane przez cesarza Marcjana do Chalcedonu w Bitynii, trwające od 8 do 31 października 451 roku. W zgromadzeniu uczestniczyło ponad pięciuset biskupów, reprezentujących różne stanowiska filozoficzne i teologiczne. Sprawami organizacyjnymi i proceduralnymi kierowali dwaj cesarscy komisarze. Zredagowali oni protokół, a na jego podstawie dokumenty końcowe. Obradom przewodniczył , biskup Lilybajon na Sycylii, który był pełnomocnikiem biskupa Rzymu Leona I. Zwołanie soboru związane było ze sporem wokół odpowiedzi na pytanie: kim jest Jezus Chrystus?. W kontrowersję zaangażowani byli nie tylko duchowni czy uczeni, ale wierni z wszystkich warstw społecznych. W mentalności ówczesnych chrześcijan, cała treść wiary zależała od odpowiedzi na to pytanie. We wschodnich prowincjach Cesarstwa, w pierwszej połowie V wieku, narastała tendencja, aby uznać Jezusa z Nazaretu za Boga. Na czele szerokiego sprzeciwu wobec takiego sposobu definiowania osoby Jezusa stanęli biskupi Rzymu, którzy bronili pełnego człowieczeństwa Zbawiciela. Znaleźli się oni w ostrym sporze doktrynalnym z biskupami Aleksandrii, przywódcami stronnictwa opowiadającego się za pełną boskością Jezusa z Nazaretu. Spory chrystologiczne późnej starożytności są analizowane we współczesnej historiografii pod kątem tak zwanego rozwoju oscylującego – od nacisku na boskość Chrystusa na soborze efeskim w 431 roku, przez potwierdzenie pełnego człowieczeństwa Jezusa na soborze chalcedońskim, następnie z powrotem do zaakceptowania boskości Chrystusa na soborze konstantynopolitańskim w 553 roku. Podobne zwroty doktrynalne powtarzały się w średniowieczu. Podczas obrad w Chalcedonie odrzucono twierdzenie o wyłącznie boskiej naturze Jezusa, zgodnie z którym Zbawiciel jest tożsamy z preegzystującym Logosem. Uznano Jezusa z Nazaretu za Boga-Człowieka (Theoanthropos), który jest współistotny (homoousios) ludziom w człowieczeństwie, a zarazem współistotny Bogu w bóstwie. Zgodnie z definicją doktrynalną soboru, Jezus Chrystus w wyniku wcielenia stał się osobą (hypostasis), składającą się z dwóch natur (dyo physeis) – ludzkiej i boskiej. Pozostaje człowiekiem w każdym wymiarze – w swym ciele, w swej duszy i w swym umyśle. Jest też jednością w swej osobowej, bosko-ludzkiej tożsamości. Hipostaza Jezusa z Nazaretu jest niepowtarzalnym, syntetycznym bytem osobowym, powstałym wskutek unii dwóch natur. Obok definicji doktrynalnej zgromadzenie uchwaliło trzydzieści kanonów dyscyplinarnych oraz wydało wyroki sądowe w procesach kanonicznych, w których oskarżeni byli biskupami. Sobór pozbawił urzędu biskupa Aleksandrii Dioskorosa. Decyzje zgromadzenia spowodowały wybuch konfliktu religijnego, społecznego oraz politycznego, który doprowadził do rozruchów, separatyzmów i wojen domowych, a w konsekwencji do trwałego podziału doktrynalnego i organizacyjnego wśród Kościołów chrześcijańskich. Wspólnotę z Kościołami łacińskimi i greckimi zerwały w następnych wiekach między innymi Kościoły egipskie, etiopskie, erytrejskie, nubijskie, arabskie, syryjskie, perskie, ormiańskie i malabarskie. Wszystkie one odrzuciły twierdzenie o dwóch naturach i uznały Jezusa z Nazaretu za Boga w każdym wymiarze, tożsamego z preegzystującym Logosem. Podział ten przetrwał do czasów współczesnych. Konflikty wokół Chalcedonu miały też wpływ na genezę i szybkie rozprzestrzenianie się islamu. Kościoły, które zaakceptowały uchwały z Chalcedonu, uznały zgromadzenie za czwarty sobór powszechny. Kościoły, które odrzuciły decyzje z Chalcedonu, nazywają zgromadzenie złowrogim Chalcedonem. Biskupi Rzymu, popierając decyzje doktrynalne zgromadzenia, nigdy nie uznali 28. kanonu dyscyplinarnego, uchwalonego podczas obrad. (pl) Il concilio di Calcedonia, quarto concilio ecumenico della storia del cristianesimo, fu convocato dall'imperatore Marciano ed ebbe luogo nella città omonima nel 451. (it) Het Concilie van Chalcedon was een oecumenisch concilie dat werd gehouden in het jaar 451 (van 12 oktober tot 1 november) in Chalcedon, een oude Byzantijnse havenstad aan de Bosporus (tegenover Constantinopel) in de provincie Pontus et Bithynia in Klein-Azië, tijdens het pontificaat van paus Leo I. Het wordt vaak gerekend als het Vierde Oecumenische Concilie, en wordt door zowel de Rooms-Katholieke als en Oosters-orthodoxe Kerk erkend, maar niet door de Oriëntaals-orthodoxe Kerk. Op dit concilie werd de eutychische doctrine van het monofysitisme verworpen en de Chalcedonische geloofsbelijdenis aangenomen, waarin beschreven wordt dat Jezus, als tweede persoon in de Heilige Drie-eenheid, in twee naturen, menselijk en goddelijk, wordt erkend. (nl) Konciliet i Chalkedon var ett ekumeniskt kyrkomöte som ägde rum 8 oktober–1 november 451 i Chalkedon. Det var det fjärde av kristendomens första sju koncilier, och anses vara ofelbart i sina dogmatiska definitioner av romersk-katolska kyrkan och de östligt ortodoxa kyrkorna. Vid kyrkomötet antogs , som handlar om Jesu natur och gudomlighet. Därmed fastslogs tvånatursläran (duofysitismen) och monofysitismen avvisades. Detta innebar också en brytning med de miafysitiska kyrkorna, som numera kallas orientaliskt ortodoxa. Mötet sammankallades av kejsar Marcianus, och 500 biskopar närvarade. Frågorna som behandlades var en fortsättning på den konflikt som föranlett Konciliet i Efesus 431. (sv) O Concílio de Calcedónia (português europeu) ou Calcedônia (português brasileiro) foi um concílio ecuménico que se realizou de 8 de outubro a 1 de novembro de 451 em Calcedónia, uma cidade da Bitínia, na Ásia Menor, frente a Constantinopla. Foi o quarto dos primeiros sete concílios ecumênicos da história do cristianismo, sendo convocado pelo Imperador Marciano com finalidade de anular concílio regional de 449, conhecido como o II Concílio de Éfeso. Seu objetivo principal era afirmar a doutrina católica ortodoxa contra a heresia ensinada por Eutiques relativa ao monofisismo. O concílio também declarou a dualidade humana e divina de Jesus, a segunda pessoa da Santíssima Trindade, além de abordar sobre questões de disciplina e sobre a jurisdição eclesiástica. O concílio de Calcedônia é numerado como sendo o quarto concílio ecumênico pela Igreja Católica, a Igreja Ortodoxa Oriental e a maioria dos protestantes. No entanto, por não concordarem com a conduta e os procedimentos do Concílio Ecumênico, surgiu assim desse cisma as Igrejas ortodoxas orientais, conhecidas como: Igreja Ortodoxa Copta ou Egípcia, a Igreja Ortodoxa Síria, a Igreja Apostólica Armênia e a Igreja Ortodoxa da Etiópia. Os seguidores do Concílio acreditam que sua mais importante conquista foi a definição do Credo calcedoniano, afirmando que Jesus é "perfeito tanto na divindade quanto na humanidade; esse mesmo é na verdade Deus e realmente homem". Os julgamentos e definições do concílio divino marcaram um ponto de virada significativo nos debates cristológicos. (pt) Халкидо́нский собор, Четвёртый Вселенский собор — Вселенский собор Христианской церкви, созванный в 451 году императором Маркианом по согласию с папой Львом I в Халкидоне (совр. Кадыкёй, район современного Стамбула) по поводу ереси Евтихия — монофизитства. Заседания Собора происходили в храме великомученицы Евфимии. Собор был открыт 8 октября 451 года и продолжался до 1 ноября; проведено семнадцать пленарных заседаний. Анафематствуется Армянской апостольской церковью и другими Древневосточными православными церквями. (ru) Халкедо́нський собо́р — четвертий Вселенський собор, скликаний за проханням римського імператора Маркіана та за згоди папи Лева I в Халкедоні (сучасний Кадикой, район Стамбула) у 451 році, з приводу єресі Євтихія — монофізитства. Євтихій навчав, що у Христі лише одна природа — божественна, а не подвійна (божественна та людська) і таким чином на хресті страждав не богочоловік, а сам Бог. Засідання Халкедонського собору відбувалися в храмі великомучениці Євфимії, яка постраждала близько 304 року. На ньому було присутні 630 отців церкви. Собор було відкрито 8 жовтня 451 року і закрито 1 листопада; проведено 17 пленарних засідань. Стосовно вчення Євтихія собор прийняв компромісне рішення: «Христос — Бог, але він і людина, перебуває в двох єствах, незмінно і нероздільно». Монофізити не визнали цього рішення. За ними пішли коптська (єгипетська), ефіопська та вірменська григоріанська церкви. Важливим рішенням Собору був 28 канон, який визнав Константинопольський престол другим після Римського; далі «за честю» йшли Александрійський, Антіохійський та Єрусалимський. Аж після «великого церковного розколу» 1054 року Константинополь утверджується як перший престол православного світу. (uk) 迦克墩公会议（英語：Council of Chalcedon），又稱加采東大公會議，是於公元451年10月8日至11月1日在迦克敦舉行的第四次基督教大公會議。與會的有東方教會的500位主教及教宗的數位代表。此會議産生了重要的基督論定義，界定了「基督的神人二性」。此會議將基督一性派定為異端。最後，會議制定了今天基督教著名的信經《迦克墩信經》。同時，會議法規第28條提到君士坦丁堡主教相對於其他主教具有較優越地位，亦即，地位與羅馬主教相等。。當時教宗良一世对此項決議表示了反对。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Fourth_ecumenical_council_of_chalcedon_-_1876.jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | https://books.google.com/books%3Fid=6IUaOOT1G3UC&pg=PP9 https://books.google.com/books%3Fid=6IUaOOT1G3UC&pg=PR3 https://books.google.com/books%3Fid=C121DAAAQBAJ&pg=PA169 https://books.google.com/books%3Fid=C121DAAAQBAJ&pg=PA7 https://books.google.com/books%3Fid=C121DAAAQBAJ&pg=PA70 https://books.google.com/books%3Fid=C121DAAAQBAJ&pg=PA92 https://books.google.com/books%3Fid=F9Q6swEACAAJ https://books.google.com/books%3Fid=Titk-TEYqD4C https://books.google.com/books%3Fid=qfRCAAAAIAAJ https://books.google.com/books%3Fid=z9acTl-jAkAC%7Cisbn=9780754662914 https://www.papalencyclicals.net/councils/ecum04.htm http://www.legionofmarytidewater.com/faith/ECUM04.HTM https://www.usccb.org/committees/ecumenical-interreligious-affairs/oriental-orthodox https://books.google.com/books%3Fid=C121DAAAQBAJ&pg=PA107 https://books.google.com/books%3Fid=C121DAAAQBAJ&pg=PA178 https://web.archive.org/web/20060112192926/http:/www.orthodoxwiki.org/Category:Coptic_interpretations_of_the_Fourth_Ecumenical_Council https://web.archive.org/web/20080509182950/http:/www.orthodoxunity.org/ http://www.evolpub.com/CRE/CREseries.html%23CRE5 https://books.google.com/books%3Fid=6J_YAAAAMAAJ https://books.google.com/books%3Fid=LH-cBwmmY2cC |
| dbo:wikiPageID | 6962 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 64540 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1123833935 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbc:Bithynia dbr:Primus_inter_pares dbr:Protestantism dbr:Roman_Empire dbr:Sardis dbr:Epitome dbr:Monk dbr:Menaion dbr:Monophysitism dbr:Patriarch_of_Antioch dbr:Patriarch_of_Rome dbr:Holy_See dbr:Vasily_Surikov dbc:Schisms_in_Christianity dbr:Coptic_Orthodox_Church dbr:Copts dbr:Anatolius_of_Constantinople dbr:Nestorianism dbr:Nestorius dbr:New_Rome dbr:Patriarch_of_Alexandria dbr:Christianity dbr:Christology dbr:Church_of_the_East dbr:Ephesus dbr:Consubstantiality dbr:Creed dbr:Theodora_(6th_century) dbr:Anglican dbr:Anglican_Communion dbc:Kadıköy dbr:Logos_(Christianity) dbr:Lutheranism dbr:Pamphilus_the_Theologian dbr:Patriarch dbr:Pentarchy dbr:Autocephaly dbr:Byzantine_Emperor dbr:Catholic_Church dbr:Trinity dbr:Turkey dbr:Karl_Josef_von_Hefele dbr:Latrocinium dbr:Aba_I dbr:Alexandria dbc:451 dbr:Cyril_of_Alexandria dbr:Eastern_Orthodox_Church dbr:Eastern_Roman_Empire dbr:Ecumenical_Patriarch_of_Constantinople dbr:Ecumenical_council dbr:First_Council_of_Ephesus dbr:First_Council_of_Nicaea dbr:Abraham_(Copt) dbr:Fourth_Council_of_the_Lateran dbr:Godhead_in_Christianity dbr:Theodosius_II dbr:Leo's_Tome dbr:Second_Council_of_Constantinople dbr:Second_Council_of_Ephesus dbr:Dogmatic_definition dbr:Pope_Dioscorus_I_of_Alexandria dbr:Proper_(liturgy) dbr:Pulcheria dbr:Istanbul dbr:Italy dbr:Jaroslav_Pelikan dbc:450s_in_the_Byzantine_Empire dbc:5th-century_church_councils dbc:First_seven_ecumenical_councils dbr:Council_of_Ephesus dbr:Hypostasis_(philosophy_and_religion) dbr:First_seven_Ecumenical_Councils dbr:Quinisext_Council dbr:Patriarch_Philotheus_I_of_Constantinople dbr:Arianism dbr:Assyrian_Church_of_the_East dbc:Oriental_Orthodoxy dbc:Nature_of_Jesus_Christ dbc:Theodosian_dynasty dbr:Chalcedon dbr:Chalcedonian_Definition dbr:Jesus dbr:John_Anthony_McGuckin dbr:Justinian dbr:Justinian_I dbr:Kadıköy dbr:Latin dbr:Bithynia dbr:Edward_Walford dbr:Diocese_of_Rome dbr:Docetism dbr:Aspar dbr:Marcian dbr:Martin_Luther dbr:Archbishop_Flavian_of_Constantinople dbr:Pope_Hilarius dbr:Pope_Leo_I dbr:Incarnation dbr:Miaphysitism dbr:Old_Catholic_Church dbr:Oriental_Orthodox_Churches dbr:Oriental_Orthodoxy dbr:Canon_law dbr:Chalcedonian_Christianity dbr:Christological dbr:List_of_Byzantine_emperors dbr:Magister_militum dbr:Nicene_Creed dbr:Eusebius_of_Dorylaeum dbr:Eutyches dbr:Eutychianism dbr:First_seven_ecumenical_councils dbr:Flavian_of_Constantinople dbr:Oriental_Orthodox_Church dbr:Lateran_Basilica dbr:Schism_(religion) dbr:Western_Christianity dbr:Oriental_Orthodox dbr:Hypostasis_(philosophy) dbr:Athanasius dbr:Tome_of_Leo dbr:Chalcedonian_Creed dbr:Anatolius_(consul_440) dbr:First_Council_of_Constantinople_(381) dbr:Creed_of_Constantinople dbr:Creed_of_Nicaea dbr:Consubstantial dbr:Greek_(language) dbr:St._Cyril_of_Alexandria dbr:St._Euphemia dbr:St._John_Chrysostom dbr:File:Nuremberg_chronicles_f_138r_1.jpg dbr:File:Четвертый_Вселенский_Собор.jpg dbr:Wikisource:Nicene_and_Post-Nicene_Fath...nical_Council/The_Definition_of_Faith dbr:File:Christological_spectrum-o2p.svg |
| dbp:acceptedBy | * Catholic Church * Eastern Orthodox Church * Anglican Communion * Lutheranism * Old Catholic Church * Most Protestants (en) |
| dbp:attendance | Approx. 520 (en) |
| dbp:caption | Chalcedon marked on a map of the Istanbul region (en) Fourth Ecumenical Council of Chalcedon, 1876 painting by Vasily Surikov (en) |
| dbp:convokedBy | Emperor Marcian of the Eastern Roman Empire (en) |
| dbp:councilDate | 451 (xsd:integer) |
| dbp:councilName | Council of Chalcedon (en) |
| dbp:date | July 2012 (en) January 2012 (en) |
| dbp:documents | Chalcedonian Creed, 28 canons (en) |
| dbp:float | right (en) |
| dbp:label | Chalcedon (en) |
| dbp:labelSize | 100 (xsd:integer) |
| dbp:lat | 40.983333 (xsd:double) |
| dbp:long | 29.033333 (xsd:double) |
| dbp:marksize | 9 (xsd:integer) |
| dbp:next | dbr:Second_Council_of_Constantinople |
| dbp:position | right (en) |
| dbp:presidedBy | Anatolius, Patriarch of Constantinople; A board of government officials and senators, led by the patrician Anatolius (en) |
| dbp:previous | dbr:Council_of_Ephesus |
| dbp:reason | The debate was not over Roman primacy, or the grounds for it, for over primacy in the East: Constantinople was now given primacy over Alexandria and Antioch, and this could only be done on the basis of its status as the imperial capital. Rome objected because it saw the demotion of Alexandria and Antioch as uncanonical (en) it was not 'near-immediate': there was certainly opposition to the council, but schism, in the sense of a rival episcopal hierarchy, distinct from that of the imperial church, only began to develop in the mid-sixth century, and only became complete after the Arab conquest of Syria and Egypt (en) This is a seriously incomplete and misleading account of the complex negotiations between Justinian and the non-Chalcedonians (en) this is garbled, and what council is being talked about? (en) |
| dbp:relief | 1 (xsd:integer) |
| dbp:topics | The judgements issued at the Second Council of Ephesus in 449, the alleged offences of Bishop Dioscorus of Alexandria, the definition of the Godhead and manhood of Christ, many disputes involving particular bishops and sees (en) |
| dbp:width | 280 (xsd:integer) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:EB1911_poster dbt:Ecumenical_councils dbt:Authority_control dbt:Blockquote dbt:Citation_needed dbt:Cite_book dbt:Clarify dbt:Dubious dbt:Efn dbt:Further dbt:IPAc-en dbt:ISBN dbt:Location_map dbt:Main dbt:Main_article dbt:Notelist dbt:Refbegin dbt:Refend dbt:Reflist dbt:See_also dbt:Sfn dbt:Short_description dbt:Snd dbt:Who dbt:Wikiquote dbt:Christian_History dbt:Catholic dbt:History_of_the_Catholic_Church dbt:Catholic_Church_footer dbt:Lang-grc-gre dbt:Christianity_footer dbt:Eastern_Orthodox_sidebar dbt:Infobox_ecumenical_council dbt:Ecumenical_councils_of_the_Catholic_Church |
| dct:subject | dbc:Bithynia dbc:Schisms_in_Christianity dbc:Kadıköy dbc:451 dbc:450s_in_the_Byzantine_Empire dbc:5th-century_church_councils dbc:First_seven_ecumenical_councils dbc:Oriental_Orthodoxy dbc:Nature_of_Jesus_Christ dbc:Theodosian_dynasty |
| gold:hypernym | dbr:Council |
| schema:sameAs | http://viaf.org/viaf/153263073 |
| rdf:type | owl:Thing yago:WikicatChurchCouncilsAcceptedByAnglicanism yago:WikicatChurchCouncilsAcceptedByCalvinism yago:WikicatChurchCouncilsAcceptedByLutheranism yago:WikicatChurchCouncilsAcceptedByTheEasternOrthodoxChurch yago:WikicatChurchCouncilsAcceptedByTheRomanCatholicChurch yago:WikicatCouncils yago:WikicatRomanCatholicChurchCouncils yago:Abstraction100002137 yago:AdministrativeUnit108077292 yago:Council108310949 yago:Group100031264 yago:Organization108008335 yago:YagoLegalActor yago:YagoLegalActorGeo yago:YagoPermanentlyLocatedEntity dbo:Settlement dbo:Pope yago:SocialGroup107950920 yago:Unit108189659 yago:Wikicat5th-centuryChristianChurchCouncils |
| rdfs:comment | Chalkedonský koncil (8. října – 1. listopadu 451) byl čtvrtý ekumenický koncil, který zasedal v Chalkedonu v Bithýnii v Malé Asii. Jako závazný jej pro svou nauku považují katolická církev a pravoslaví. Koncil odsoudil monofyzitismus a vyhlásil Chalkedonské vyznání víry, které vyznává plné lidství a plné božství Ježíše Krista, druhé osoby Nejsvětější Trojice. Koncil odmítají orientální církve. (cs) La Koncilio de Kalcedono (antikve-greke Σῠ́νοδος τῆς Χᾰλκηδόνᾰς, Súnodos tēs Ĥalkēdónas, latine Concilium Chalcēdōnēnse) estis unu el la unuaj ekumenaj koncilioj, okazinta en la jaro 451. Ĝi estas la kvara el la unuaj sep de la Kristanaro, kaj ĝiaj dogmaj difinoj estis tiame agnoskataj kiel neerariva de la Romkatolika Eklezio kaj de la Ortodoksa. (eo) Kaltzedoniako kontzilioa (antzinako grezieraz: Σύνοδος τῆς Χαλκηδόνος, Synodos tēs Chalkēdonos; Laugarren kontzilio ekumenikoa) 451an egin zen Asia Txikiko Kaltzedonia hirian. Alexandriako Zirilok deitu eta Leon I.a aita santuak gidatu zuen urriaren 8tik azaroaren 1era bitartean. Eliza Katolikoak eta Ortodoxoak onartzen dute guztiz kontzilio hau, nahiz eta luterano eta anglikanoek ere garrantzitsutzat hartzen duten. (eu) Is éard a bhí i gceist le Comhairle na Calcadóine ná comhairle éacúiméineach de chuid na hEaglaise Críostaí a tháinig le chéile sa Chalcadóin (inniu, Kadıköy sa Tuirc) sa 5ú céad. (ga) Konsili Kalsedon adalah sebuah konsili ekumenis yang berlangsung dari tanggal 8 Oktober sampai dengan 1 November tahun 451 di Kalsedon (sebuah kota di Bithinia di Asia Kecil) yang kini merupakan bagian kota Istanbul di sisi Asia dari selat Bosforus dan dikenal sebagai distrik Kadıköy. Konsili ini adalah yang ke-4 dari tujuh Konsili Ekumenis dalam agama Kristen, dan oleh karena itu dianggap infalibel (tak bercela)dalam oleh Gereja Katolik Roma dan Gereja Ortodoks Timur. Konsili ini menolak doktrin monofisitisme dari kaum pengikut Eutikus, dan menetapkan Pengakuan Iman Kalsedon, yang menggambarkan kemanusiaan penuh dan keilahian penuh dari Yesus, pribadi kedua dari Tritunggal Kudus. (in) 칼케돈 공의회(Council of Chalcedon)는 451년 10월 8일부터 11월 1일까지 소아시아의 비티니아의 도시 (현재의 터키 이스탄불 주)에서 열렸던 기독교의 공의회이다. 당시 공의회에서는 그리스도의 신성과 인성은 분리되지 않는다는 내용의 칼케돈 신조를 통해, 예수 그리스도는 완전한 인간이요, 완전한 하느님이라고 고백하였다. 또한 칼케돈 신조에 예수가 신성을 지닌 채 태어났다는 의미인 '테오토코스'라는 단어를 넣음에 따라, 예수 그리스도의 신성과 인성이 분리될 수 없음을 강조하는 테오토코스를 정통 교리로 재확인하였다. 칼케돈 공의회의 정통교리 확립으로 유티키안주의, 콥트 교회 등 단성설을 따르는 교회나 그리스도의 인성을 강조하는 네스토리우스파 교회는 이단으로 단죄되었다. 이중 그리스도의 신성과 인성은 구분된다고 주장한 네스토리우스파는 더욱 압박을 받게 되어 중동과 중국으로 활동 무대를 옮겼다. (ko) カルケドン公会議（カルケドンこうかいぎ）は、451年10月8日から11月1日まで小アジアのビティニアの都市カルケドン（コンスタンティノポリスの対岸、現在のトルコ共和国イスタンブール市のアジア側にあるカドゥキョイ地区）において行われたキリスト教の公会議。東ローマ皇帝マルキアヌス（Marcianus）によって召集され、議長はコンスタンディヌーポリ総主教のアナトリオス（Anatolios）が務めた。キリストに神性と人性の両方があることを確認。正教会の一員たる日本ハリストス正教会では第四全地公会ともいう。 (ja) Il concilio di Calcedonia, quarto concilio ecumenico della storia del cristianesimo, fu convocato dall'imperatore Marciano ed ebbe luogo nella città omonima nel 451. (it) Халкидо́нский собор, Четвёртый Вселенский собор — Вселенский собор Христианской церкви, созванный в 451 году императором Маркианом по согласию с папой Львом I в Халкидоне (совр. Кадыкёй, район современного Стамбула) по поводу ереси Евтихия — монофизитства. Заседания Собора происходили в храме великомученицы Евфимии. Собор был открыт 8 октября 451 года и продолжался до 1 ноября; проведено семнадцать пленарных заседаний. Анафематствуется Армянской апостольской церковью и другими Древневосточными православными церквями. (ru) 迦克墩公会议（英語：Council of Chalcedon），又稱加采東大公會議，是於公元451年10月8日至11月1日在迦克敦舉行的第四次基督教大公會議。與會的有東方教會的500位主教及教宗的數位代表。此會議産生了重要的基督論定義，界定了「基督的神人二性」。此會議將基督一性派定為異端。最後，會議制定了今天基督教著名的信經《迦克墩信經》。同時，會議法規第28條提到君士坦丁堡主教相對於其他主教具有較優越地位，亦即，地位與羅馬主教相等。。當時教宗良一世对此項決議表示了反对。 (zh) مجمع خلقيدونية (اليونانية: Σύνοδος τῆς Χαλκηδόνος) هو المجمع المسكوني الرابع للكنيسة المسيحية بدعوة من الإمبراطور مارقيان. انعقد المجمع في خلقيدون في بيثينيا (تسمى اليوم قاضي كوي في تركيا) من 8 أكتوبر إلى 1 نوفمبر 451. كان هذا المجمع الذي حضره 520 أسقفًا أو ممثلين عنهم الأكبر والأكثر توثيقًا من بين المجامع المسكونية السبعة الأولى. كان الغرض الرئيسي من المجمع هو إعادة تأكيد عقيدة مجمع أفسس ضد هرطقة المنشقان أوطاخي ونسطور. حاولت مثل هذه الهرطقات تفكيك وفصل طبيعة المسيح الإلهية عن بشريته (النسطورية) وكذلك حصر المسيح في كونه إلهيًا بطبيعته (مونوفيزية). (ar) El Concili de Calcedònia va ser un concili de l'església dut a terme del 8 d'octubre a l'1 de novembre del 451, a Calcedònia (una ciutat de Bitínia, a l'Àsia Menor), al costat asiàtic del Bòsfor. El Concili va marcar un punt d'inflexió important als debats cristològics (sobre la naturalesa del Crist) que van portar a la separació de l'Església de l'Imperi Romà d'Orient al segle xi. És l'últim concili que molts anglicans i la majoria de protestants consideren ecumènic. (ca) Das Konzil von Chalcedon fand vom 8. Oktober bis zum 1. November 451 in Chalcedon (auch Chalkedon, griechisch Χαλκηδών Chalkēdṓn) in Bithynien, Kleinasien (heutiger Istanbuler Stadtteil Kadıköy) statt. Es war das vierte der ersten sieben ökumenischen Konzilien der Alten Kirche. Seine dogmatischen Definitionen werden in der katholischen Kirche und den orthodoxen Kirchen als unfehlbar anerkannt; sie sind auch Lehrgrundlage in den protestantischen und anglikanischen Kirchen. (de) Η Δ΄ Οικουμενική σύνοδος συνεκλήθη στην Χαλκηδόνα το 451 από το αυτοκρατορικό ζεύγος Μαρκιανού και Πουλχερίας. Σε αυτήν συζητήθηκε και ήρθη μια διαφωνία, που κράτησε για μια εκατονταετία περίπου, σχετικά με την απόδοση του Χριστολογικού δόγματος: η Αλεξανδρινή, μέχρι τότε, μονοφυσιτική σχολή και από την άλλη η δεύτερη μεγάλη θεολογική σχολή, η Αντιοχειανή, με την δυοφυσιτική ορολογία. Ο αριθμός των μελών που υπέγραψε τις αποφάσεις της Συνόδου υπερέβη τους 600 επισκόπους, γεγονός που την καθιστά την πολυπληθέστερη από όλες τις προηγούμενες Οικουμενικές Συνόδους. Στις πρώτες συνεδρίες της λειτούργησε ως ανώτερο συνοδικό δικαστήριο με κύριους κατηγορουμένους τον επίσκοπο Αλεξανδρείας Διόσκορο και άλλους πρωταγωνιστές της Ληστρικής συνόδου της Εφέσου. Με την διευθέτηση του ζητήματος αυτού, οι (el) The Council of Chalcedon (/kælˈsiːdən, ˈkælsɪdɒn/; Latin: Concilium Chalcedonense) was the fourth ecumenical council of the Christian Church. It was convoked by the Roman emperor Marcian. The council convened in the city of Chalcedon, Bithynia (modern-day Kadıköy, Istanbul, Turkey) from 8 October to 1 November 451 AD. The council was attended by over 520 bishops or their representatives, making it the largest and best-documented of the first seven ecumenical councils. The principal purpose of the council was to re-assert the teachings of the ecumenical Council of Ephesus against the heresies of Eutyches and Nestorius. Such heresies attempted to dismantle and separate Christ's divine nature from his humanity (Nestorianism) and further, to limit Christ as solely divine in nature (Monophysiti (en) El Concilio de Calcedonia fue un concilio ecuménico que tuvo lugar entre el 8 de octubre y el 1 de noviembre de 451 en Calcedonia, ciudad de Bitinia, en Asia Menor y es considerado como uno de los siete primeros concilios ecuménicos. (es) Le concile de Chalcédoine (en latin : concilium Chalcedonense ; en grec : Σύνοδος της Χαλκηδόνας) est le quatrième concile œcuménique du christianisme. Il a eu lieu du 8 octobre au 1er novembre 451 dans l'église Sainte-Euphémie de la ville homonyme, située aujourd'hui à Istanbul. Les chrétiens antéchalcédoniens, miaphysites, rejettent l'intégralité du concile, produisant ce qui forme les Églises des trois conciles. (fr) Sobór chalcedoński – największe w starożytności zgromadzenie biskupów chrześcijańskich Cesarstwa Rzymskiego, zwołane przez cesarza Marcjana do Chalcedonu w Bitynii, trwające od 8 do 31 października 451 roku. W zgromadzeniu uczestniczyło ponad pięciuset biskupów, reprezentujących różne stanowiska filozoficzne i teologiczne. Sprawami organizacyjnymi i proceduralnymi kierowali dwaj cesarscy komisarze. Zredagowali oni protokół, a na jego podstawie dokumenty końcowe. Obradom przewodniczył , biskup Lilybajon na Sycylii, który był pełnomocnikiem biskupa Rzymu Leona I. (pl) O Concílio de Calcedónia (português europeu) ou Calcedônia (português brasileiro) foi um concílio ecuménico que se realizou de 8 de outubro a 1 de novembro de 451 em Calcedónia, uma cidade da Bitínia, na Ásia Menor, frente a Constantinopla. Foi o quarto dos primeiros sete concílios ecumênicos da história do cristianismo, sendo convocado pelo Imperador Marciano com finalidade de anular concílio regional de 449, conhecido como o II Concílio de Éfeso. Seu objetivo principal era afirmar a doutrina católica ortodoxa contra a heresia ensinada por Eutiques relativa ao monofisismo. O concílio também declarou a dualidade humana e divina de Jesus, a segunda pessoa da Santíssima Trindade, além de abordar sobre questões de disciplina e sobre a jurisdição eclesiástica. (pt) Het Concilie van Chalcedon was een oecumenisch concilie dat werd gehouden in het jaar 451 (van 12 oktober tot 1 november) in Chalcedon, een oude Byzantijnse havenstad aan de Bosporus (tegenover Constantinopel) in de provincie Pontus et Bithynia in Klein-Azië, tijdens het pontificaat van paus Leo I. Het wordt vaak gerekend als het Vierde Oecumenische Concilie, en wordt door zowel de Rooms-Katholieke als en Oosters-orthodoxe Kerk erkend, maar niet door de Oriëntaals-orthodoxe Kerk. (nl) Konciliet i Chalkedon var ett ekumeniskt kyrkomöte som ägde rum 8 oktober–1 november 451 i Chalkedon. Det var det fjärde av kristendomens första sju koncilier, och anses vara ofelbart i sina dogmatiska definitioner av romersk-katolska kyrkan och de östligt ortodoxa kyrkorna. Vid kyrkomötet antogs , som handlar om Jesu natur och gudomlighet. Därmed fastslogs tvånatursläran (duofysitismen) och monofysitismen avvisades. Detta innebar också en brytning med de miafysitiska kyrkorna, som numera kallas orientaliskt ortodoxa. (sv) Халкедо́нський собо́р — четвертий Вселенський собор, скликаний за проханням римського імператора Маркіана та за згоди папи Лева I в Халкедоні (сучасний Кадикой, район Стамбула) у 451 році, з приводу єресі Євтихія — монофізитства. Євтихій навчав, що у Христі лише одна природа — божественна, а не подвійна (божественна та людська) і таким чином на хресті страждав не богочоловік, а сам Бог. (uk) |
| rdfs:label | Council of Chalcedon (en) مجمع خلقيدونية (ar) Concili de Calcedònia (ca) Chalkedonský koncil (cs) Konzil von Chalcedon (de) Σύνοδος της Χαλκηδόνας (el) Koncilio de Kalcedono (eo) Kaltzedoniako kontzilioa (eu) Concilio de Calcedonia (es) Comhairle na Calcadóine (ga) Concile de Chalcédoine (fr) Konsili Kalsedon (in) Concilio di Calcedonia (it) カルケドン公会議 (ja) 칼케돈 공의회 (ko) Concilie van Chalcedon (nl) Sobór chalcedoński (pl) Concílio de Calcedónia (pt) Халкидонский собор (ru) Konciliet i Chalkedon (sv) Халкедонський собор (uk) 迦克墩公會議 (zh) |
| rdfs:seeAlso | dbr:Christianity dbr:Jerusalem |
| owl:sameAs | freebase:Council of Chalcedon http://viaf.org/viaf/153263073 yago-res:Council of Chalcedon http://d-nb.info/gnd/4032370-5 http://d-nb.info/gnd/1091612072 http://d-nb.info/gnd/109183234X http://d-nb.info/gnd/1092379053 http://d-nb.info/gnd/1117255115 http://d-nb.info/gnd/2047219-5 wikidata:Council of Chalcedon dbpedia-af:Council of Chalcedon dbpedia-an:Council of Chalcedon dbpedia-ar:Council of Chalcedon http://arz.dbpedia.org/resource/مجمع_خلقدونيا http://ast.dbpedia.org/resource/Conciliu_de_Calcedonia dbpedia-az:Council of Chalcedon dbpedia-bg:Council of Chalcedon dbpedia-ca:Council of Chalcedon dbpedia-cs:Council of Chalcedon dbpedia-cy:Council of Chalcedon dbpedia-da:Council of Chalcedon dbpedia-de:Council of Chalcedon dbpedia-el:Council of Chalcedon dbpedia-eo:Council of Chalcedon dbpedia-es:Council of Chalcedon dbpedia-et:Council of Chalcedon dbpedia-eu:Council of Chalcedon dbpedia-fa:Council of Chalcedon dbpedia-fi:Council of Chalcedon dbpedia-fr:Council of Chalcedon dbpedia-fy:Council of Chalcedon dbpedia-ga:Council of Chalcedon dbpedia-gl:Council of Chalcedon dbpedia-he:Council of Chalcedon dbpedia-hr:Council of Chalcedon dbpedia-hu:Council of Chalcedon http://hy.dbpedia.org/resource/Քաղկեդոնի_ժողով dbpedia-id:Council of Chalcedon dbpedia-it:Council of Chalcedon dbpedia-ja:Council of Chalcedon dbpedia-ka:Council of Chalcedon dbpedia-ko:Council of Chalcedon dbpedia-la:Council of Chalcedon http://lt.dbpedia.org/resource/Chalkedono_susirinkimas http://lv.dbpedia.org/resource/Halkēdonas_koncils http://mg.dbpedia.org/resource/Kônsily_tao_Kalkedôna dbpedia-mk:Council of Chalcedon dbpedia-nl:Council of Chalcedon dbpedia-nn:Council of Chalcedon dbpedia-no:Council of Chalcedon dbpedia-pl:Council of Chalcedon dbpedia-pt:Council of Chalcedon dbpedia-ro:Council of Chalcedon dbpedia-ru:Council of Chalcedon dbpedia-sh:Council of Chalcedon dbpedia-simple:Council of Chalcedon dbpedia-sk:Council of Chalcedon dbpedia-sl:Council of Chalcedon dbpedia-sr:Council of Chalcedon dbpedia-sv:Council of Chalcedon dbpedia-sw:Council of Chalcedon http://tl.dbpedia.org/resource/Konsilyo_ng_Chalcedon dbpedia-tr:Council of Chalcedon dbpedia-uk:Council of Chalcedon dbpedia-vi:Council of Chalcedon dbpedia-war:Council of Chalcedon dbpedia-zh:Council of Chalcedon https://global.dbpedia.org/id/fKEa |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Council_of_Chalcedon?oldid=1123833935&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Christological_spectrum-o2p.svg wiki-commons:Special:FilePath/Fourth_ecumenical_council_of_chalcedon_-_1876.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Nuremberg_chronicles_f_138r_1.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Четвертый_Вселенский_Собор.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Council_of_Chalcedon |
| is dbo:canonizedBy of | dbr:Flavian_of_Constantinople |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Council_Of_Chalcedon dbr:Council_of_chalcedon dbr:Chalcedonian_Council dbr:Fourth_ecumenical_council dbr:Chalcedon,_Council_of dbr:Chalcedonian_Schism dbr:Chalcedonian_schism dbr:Fourth_Ecumenical_Council dbr:Council_Chalcedon dbr:Council_of_Calcedon dbr:Concilium_Chalcedonense dbr:Ecumenical_Council_in_Chalchedon dbr:Monophysite_controversy dbr:The_Council_of_Chalcedon |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Caesarea_(Mazaca) dbr:Caesarea_Maritima dbr:Calvinism dbr:Candidus_Isaurus dbr:Capitolias dbr:Amphilochius_of_Sida dbr:Benedict_Levita dbr:Primacy_of_Peter dbr:Primus_inter_pares dbr:Prusias_ad_Hypium dbr:Pseudo-Dionysius_the_Areopagite dbr:Pupput dbr:Qanawat dbr:Roman_Catholic_Diocese_of_Kotor dbr:Roman_Catholic_Diocese_of_Mazara_del_Vallo dbr:Roman_Egypt dbr:Romanos_the_Melodist dbr:Samsun dbr:Samuel_the_Confessor dbr:Sasanian_Empire dbr:Elias_I_of_Jerusalem dbr:Enaton dbr:Endemic_synod dbr:Epiphanius_Scholasticus dbr:List_of_bishops_of_Edessa dbr:List_of_encyclicals_of_Pope_Pius_XII dbr:List_of_excommunicable_offences_in_the_Catholic_Church dbr:Metropolis_in_Asia dbr:Menois dbr:Metropolis_of_Ancyra dbr:Metropolis_of_Chalcedon dbr:Metropolis_of_Larissa_and_Tyrnavos dbr:Monophysitism dbr:Parlais dbr:Parthicopolis dbr:Patriarch_of_Antioch dbr:Patriarch_of_the_West dbr:Pro_Oriente dbr:Basiliscus dbr:Battle_of_Avarayr dbr:Bigadiç dbr:Birecik dbr:Birgi dbr:Blaundus dbr:Boethius dbr:Deity dbr:Develtos dbr:Alia_(Phrygia) dbr:Anineta dbr:Antiphellus dbr:Apocalypse_of_Pseudo-Athanasius dbr:Apollonius_(praetorian_prefect) dbr:April_25_(Eastern_Orthodox_liturgics) dbr:Arabissus dbr:Araxa dbr:Archdiocese_of_Tomis dbr:Archelais dbr:History_of_libraries dbr:History_of_papal_primacy dbr:History_of_the_Assyrians dbr:History_of_the_Catholic_Church dbr:History_of_the_Eastern_Orthodox_Church dbr:History_of_the_filioque_controversy dbr:Holy_Qurobo dbr:Holy_Spirit_Preparatory_School dbr:Hypaepa dbr:John_of_Cappadocia dbr:List_of_Extra_Credits_episodes dbr:List_of_Syriac_Catholic_patriarchs_of_Antioch dbr:List_of_Syriac_Orthodox_patriarchs_of_Antioch dbr:List_of_patriarchs_of_Antioch dbr:List_of_popes dbr:List_of_religious_sites dbr:Patara_(Lycia) dbr:Patristics dbr:Perga dbr:Phaselis dbr:René_Vilatte dbr:Rhesaina dbr:United_Methodist_Church dbr:V._C._Samuel dbr:Vagharshapat dbr:Veria dbr:Vezirköprü dbr:Deaconess dbr:December_5_(Eastern_Orthodox_liturgics) dbr:Decline_of_ancient_Egyptian_religion dbr:Derbe_(Diocese) dbr:Devil's_advocate dbr:Domitian_of_Melitene dbr:Domnicus dbr:Domnus_II_of_Antioch dbr:Dyothelitism dbr:Early_bishops_of_Jerusalem dbr:Eastern_Christian_monasticism dbr:Eastern_Christianity dbr:Eastern_Orthodox_opposition_to_papal_supremacy dbr:Incarnation_(Christianity) dbr:Index_of_Byzantine_Empire–related_articles dbr:Index_of_Christianity-related_articles dbr:Index_of_Repudiated_Books dbr:James_the_Solitary dbr:John_1:14 dbr:October_22 dbr:October_8 dbr:Pope_Anastasius_of_Alexandria dbr:Tabala_(Lydia) dbr:List_of_heresies_in_the_Catholic_Church dbr:List_of_organizations_designated_by_th...y_Law_Center_as_anti-LGBT_hate_groups dbr:List_of_patriarchs_of_Alexandria dbr:List_of_patriarchs_of_the_Church_of_the_East dbr:List_of_people_excommunicated_by_the_Catholic_Church dbr:List_of_professors_at_the_law_school_of_Berytus dbr:Patriarch_John_I_of_Alexandria dbr:Pope_John_III_of_Alexandria dbr:Paul_of_Edessa dbr:Paul_the_Jew dbr:Proterius_of_Alexandria dbr:Pseudo-Isidore dbr:Sasima dbr:Timeline_of_religion dbr:Timothy_II_of_Alexandria dbr:Timothy_Salophakiolos dbr:Timothy_of_Constantinople dbr:West_Syriac_liturgical_rites dbr:Zephirium dbr:Colophon_(city) dbr:Colossae dbr:Comana_(Cappadocia) dbr:Constantine_IV dbr:Coptic_Catholic_Church dbr:Coptic_Orthodox_Church dbr:Copts dbr:Corycus dbr:Anatolius_(consul) dbr:Anatolius_of_Constantinople dbr:Ancient_church_councils_(pre-ecumenical) dbr:Mastaura_(Caria) dbr:Maurice_(emperor) dbr:Maximus_the_Confessor dbr:Melkite dbr:Melkite_Greek_Catholic_Archeparchy_of_Beirut_and_Byblos dbr:Melkite_Greek_Catholic_Church dbr:Saint_Christopher dbr:Saint_Nonnus dbr:Elishe dbr:Gelasian_Decree dbr:Gelasius_of_Nilopolis dbr:Gennadius_of_Constantinople dbr:Nativity_of_Jesus dbr:Nerses_IV_the_Gracious dbr:Nestorianism dbr:Nestorius dbr:Nonnus dbr:Odilo_of_Cluny dbr:Oriental_Orthodoxy_by_country dbr:Patriarch_of_Alexandria dbr:Names_and_titles_of_Jesus_in_the_New_Testament dbr:Zenonis dbr:Thermae_Basilicae dbr:Religious_images_in_Christian_theology dbr:Titiopolis dbr:Tavium dbr:Trocmades dbr:Thomas_the_Presbyter dbr:Scythian_monks dbr:Zarzela dbr:Christ_(title) dbr:Christian_denomination dbr:Christian_theology dbr:Christian_views_on_slavery dbr:Christianity dbr:Christianity_in_the_Middle_Ages dbr:Christianity_in_the_Middle_East dbr:Christology dbr:Chronology_of_early_Christian_monasticism dbr:Church_of_the_East dbr:Circesium dbr:Egypt dbr:Egyptians dbr:Enez dbr:Full_communion dbr:Galatia_(Roman_province) dbr:Georgian_Orthodox_Church dbr:Gerede dbr:Giresun dbr:God-man_(Christianity) dbr:Graffito_of_Esmet-Akhom dbr:Greek_Orthodox_Patriarch_of_Jerusalem dbr:Greek_Orthodox_Patriarchate_of_Antioch dbr:Greek_Orthodox_Patriarchate_of_Jerusalem dbr:Monastery_of_Euthymius dbr:Mosynopolis dbr:Movses_Khorenatsi dbr:Myndus dbr:Myra dbr:Constantinus_(consul_457) dbr:Consubstantiality dbr:Coptic_Rite dbr:Coptic_Theological_Seminary dbr:Coptic_history dbr:Coptic_literature dbr:Coptic_period dbr:The_New_Church_(Swedenborgian) dbr:Theodora_(wife_of_Justinian_I) dbr:Theodore_of_Mopsuestia dbr:Theodoret dbr:Theological_differences_between_the_Ca...hurch_and_the_Eastern_Orthodox_Church dbr:Theotokos dbr:Dalisandus_(Isauria) dbr:Danaba dbr:Eritrean_Catholic_Church dbr:Marriage_in_the_Catholic_Church dbr:The_Myth_of_God_Incarnate dbr:Orcistus dbr:Ordination_of_women_and_the_Catholic_Church dbr:Andrew_the_Apostle dbr:André_de_Halleux dbr:Anglican_doctrine dbr:Annunciation_(Memling) dbr:Anthedon_(Palestine) dbr:Antioch dbr:Antioch_on_the_Maeander dbr:Antiochia_ad_Cragum dbr:Antipatris dbr:Apamea,_Syria dbr:Apamea_(Phrygia) dbr:Apollonia_(Illyria) dbr:Apollonos_Hieron dbr:Apophatic_theology dbr:Apostolic_succession dbr:Aqaba dbr:Argyroupoli,_Rethymno dbr:Armenian_Catholic_Church dbr:Armenian_Patriarchate_of_Constantinople dbr:Basil_of_Seleucia dbr:Basilica dbr:Basilinopolis dbr:Bassianus_(bishop) dbr:Beroea dbr:Limassol dbr:Limyra dbr:Local_Church_controversies dbr:Madaba dbr:Madenşehri dbr:Magnesia_ad_Sipylum dbr:Malankara_Orthodox_Syrian_Church dbr:Mallus_(Cilicia) dbr:Malta dbr:Calendion dbr:Choma_(Lycia) dbr:Silifke dbr:Simeon_Stylites dbr:Slavery_and_religion dbr:State_church_of_the_Roman_Empire dbr:Stratonicea_(Caria) dbr:Stratopedarches dbr:Clerical_celibacy dbr:Clerici_vagantes dbr:Communicatio_idiomatum dbr:Youth_organizations_in_the_United_States dbr:Yumurtalık dbr:Zakonopravilo dbr:Zaliche dbr:Zeno_(emperor) dbr:Zile dbr:Zoora dbr:Zygris dbr:Çankırı dbr:İskenderun dbr:Federation_of_Reformed_Churches dbr:Francis_Dominic_Bencini dbr:Hadrianopolis_(Phrygia) dbr:Harpasa dbr:Henana_of_Adiabene dbr:Henotikon dbr:Ibas_of_Edessa dbr:John_III_(bishop_of_Jerusalem) dbr:John_Maron dbr:Leonard_Abel dbr:Leontius_of_Byzantium dbr:Palaeopolis_(Lydia) dbr:Palimpsest dbr:Pamphilus_the_Theologian dbr:Parnassus_(Cappadocia) dbr:Patriarch dbr:Patriarchate_of_Alexandria_(disambiguation) dbr:Pentarchy dbr:Philoxenus_of_Mabbug dbr:Magydus dbr:Synod_of_Tyre dbr:Syriac_Christianity dbr:Syriac_Orthodox_Patriarch_of_Antioch_and_All_the_East dbr:West_Syriac_Rite dbr:March_10_(Eastern_Orthodox_liturgics) dbr:Matthew_Nakkar dbr:May_28_(Eastern_Orthodox_liturgics) dbr:Verecundus_of_Junca dbr:Babylon_Fortress dbr:Baniyas |
| is dbp:canonizedBy of | dbr:Flavian_of_Constantinople |
| is dbp:next of | dbr:Council_of_Ephesus |
| is dbp:previous of | dbr:Second_Council_of_Constantinople |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Council_of_Chalcedon |
