Engagement (original) (raw)

dbo:abstract

Les esposalles o l'esposori és el període entre una proposta de matrimoni i el matrimoni en sí, que comença amb la cerimònia de casament. Durant aquest període, es diu que els membres de la parella són nuvis, promesos o compromesos. La durada depèn en gran manera de les normes culturals o de l'acord de les parts implicades. Hi ha molts acords o supòsits informals fets per ambdues parts en un compromís en entorns moderns, en els quals s'espera que qualsevol de les parts reafirmi els punts forts dels seus vincles amb l'altra, per mantenir l'amor i la calidesa que s'havia apreciat de l'altra. Això es pot sol·licitar en qualsevol moment, sense expectatives de gratitud ni de reciprocitat, atès l’amor mutu i la comprensió que van afavorir el seu compromís en el primer moment. (ca)
Zasnoubení (latinsky sponsalia) je slib dvou osob (snoubenci) o tom, že spolu vstoupí do manželství. Jde vlastně o určitou přípravnou fázi před uzavřením manželství, v České republice právně neupravenou. Upraveno je ale např. v kanonickém právu a zakládá překážku manželství „impedimentum publicae honestatis“. (cs)
Die Verlobung (gehoben auch Verlöbnis) ist das Versprechen, mit einer anderen Person die Ehe einzugehen. Im europäischen Kulturraum findet die Verlobung in der Regel im Rahmen einer Liebesbeziehung statt. Eingeleitet wird sie hier durch ein gemeinsames Gespräch oder durch den Heiratsantrag einer Seite (auch Hochzeitsantrag genannt). Ein solcher Antrag wurde traditionellerweise bei heterosexuellen Beziehungen zumeist vom Mann erwartet. Die Verlobungszeit ist insbesondere eine Vorbereitungszeit auf die Ehe. Sie endet am Tag der Hochzeit, es sei denn, ein Verlobter tritt von dem Verlöbnis zurück. Das Verlöbnis wird auch durch den Tod eines der Verlobten aufgelöst. Die Bezeichnung Verlobte wird auch zur Bezeichnung eines Brautpaares verwendet. Er bezeichnet im Verfahren der Eheanmeldung oder der Beantragung eines Ehefähigkeitszeugnisses die Personen, die einander heiraten wollen. (de)
Αρραβώνας (ως όρος και έννοια του Ενοχικού Δικαίου) είναι το πράγμα (χρηματικό ποσό ή οτιδήποτε άλλο) που δίνει ο ένας αντισυμβαλλόμενος στον άλλον κατά την κατάρτιση της σύμβασης και για τη διασφάλιση ότι η σύμβαση θα εκτελεσθεί. Η λέξη "αρραβώνας" στην ελληνική γλώσσα εμφανίζεται από τους ελληνιστικούς χρόνους και είναι μάλλον αραβικής προελεύσεως. Στη γλώσσα των συναλλαγών, αντί του νομικού όρου "αρραβώνας", συνηθέστερη είναι η χρήση της λέξεως "καπάρο". Στην καθημερινή νεοελληνική γλώσσα χρησιμοποιούμε τη λέξη "αρραβώνας" για να δηλώσουμε την αμοιβαία υπόσχεση δύο ανθρώπων για μελλοντική σύναψη γάμου, δηλαδή τη μνηστεία. Η διαφορά αυτή οφείλεται στο ότι παραδοσιακώς η σύναψη μνηστείας γινόταν με την καταβολή "αρραβώνα", δηλαδή ενός αντικειμένου αξίας (συνήθως δακτυλιδιού ή κάτι άλλου), το οποίο είχε χαρακτήρα επιβεβαιωτικό συνήθως, δηλαδή ότι όντως συνάφθηκε μνηστεία. Σύμφωνα με το άρθρο 402 του ισχύοντος Αστικού Κώδικα, "αν κατά την κατάρτιση της σύμβασης δόθηκε αρραβώνας, εφόσον δεν ορίστηκε τίποτε άλλο, θεωρείται ότι δόθηκε για την κάλυψη της ζημίας από τη μη εκτέλεση της σύμβασης". Ο κανόνας αυτός είναι ενδοτικού δικαίου. Συνεπώς, οι συμβαλλόμενοι μπορούν να συμφωνήσουν ότι ο αρραβώνας δόθηκε για κάποια άλλη αιτία, όπως α) για να χρησιμεύσει ως απόδειξη ότι όντως καταρτίσθηκε η σύμβαση (επιβεβαιωτικός αρραβώνας), ή β) υπό την έννοια ότι αυτός που δίνει τον αρραβώνα θα δικαιούται να υπαναχωρήσει από τη σύμβαση με μόνη συνέπεια σε βάρος του ότι θα χάσει τον αρραβώνα (αρραβώνας ως επιτίμιο μεταμέλειας) ή γ) ότι αυτός που δίνει τον αρραβώνα, εάν δεν εκπληρώσει τη σύμβαση, θα χάσει τον αρραβώνα και επιπλέον θα οφείλει πλήρη αποζημίωση στον αντισυμβαλλόμενο για τη ζημία που θα υποστεί από τη μη εκπλήρωση της συμβάσεως (αρραβώνας ως ποινή). (el)
الخِطْبة أو الخطوبة هي وعد بالزواج، وكذلك تقال للفترة الزمنية بين طلب الزواج وعقد القران. المشاركة ليست هي نفسها التي يرجع تاريخها. خلال هذه الفترة، يقال إن الزوجين مخطوبان، أو مقصود، أو ممزوج، أو مرتبطان بالزواج، أو ببساطة مشاركين. يمكن استدعاء العرائس والعرسان المستقبليين إلى الخطوبة أو الزوجة أو الزوج / الزوجة أو المخطوبة أو المخطوبة، على التوالي. تختلف مدة الخطوبة بشكل كبير، وتعتمد إلى حد كبير على المعايير الثقافية أو على اتفاق الأطراف المعنية. كانت الارتباطات الطويلة شائعة في الزيجات المدبرة الرسمية، ولم يكن من غير المألوف بالنسبة للوالدين أن يخطّطوا الأطفال لترتيب الزيجات قبل سنوات طويلة من أن يكون الزوجان المسنّان قد كبروا بما فيه الكفاية. هذا لا يزال شائعا في بعض البلدان. (ar)
Fianĉiĝo estas la reciproka promeso de du personoj iam poste geedziĝi. Se temas pri aliseksa paro, vira (fianĉo) kaj ina (fianĉino). Se estas samseksa paro, tiam du fianĉoj aŭ du fianĉinoj. En multaj modernaj socioj tiu interkonsento ne estas jure liga. Dum antaŭaj jarcentoj tamen la finanĉiĝo estis pli jura ago. Ekzemple en Germanio ankoraŭ ĝis la jaro 1988 ekzistis leĝo, kiu reguligis, ke kiam post fianĉiĝo ne sekvas edziĝo sed la paro dum la tempo de la fianĉeco sekskuniĝis, la viro devis pagi signifan financan kompenson al la partnerino. (eo)
An engagement or betrothal is the period of time between the declaration of acceptance of a marriage proposal and the marriage itself (which is typically but not always commenced with a wedding). During this period, a couple is said to be fiancés (from the French), betrothed, intended, affianced, engaged to be married, or simply engaged. Future brides and grooms may be called fiancée (feminine) or fiancé (masculine), the betrothed, a wife-to-be or husband-to-be, respectively. The duration of the courtship varies vastly, and is largely dependent on cultural norms or upon the agreement of the parties involved. Long engagements were once common in formal arranged marriages, and it was not uncommon for parents betrothing children to arrange marriages many years before the engaged couple were old enough. This is still done in some countries. Many traditional Christian denominations have optional rites for Christian betrothal (also known as 'blessing an engaged couple' or 'declaration of intention') that bless and ratify the intent of a couple to marry before God and the Church. (en)
Ezkon-hitza bikote batek ezkontza aurretik egiten duen ezkontza-promesa da. Juridikoki, ezkontzak prestatzeko kontratua dira, ezkontzaren behin betiko kontratua dakartelako. Ezkontzak ez betetzeak ondare-kalte batzuk dakartza berekin; besteak beste, jasotako guztia itzuli behar izatea, eta kasu batzuetan lau aldiz gehiago ere bai. Gaur egun, ezkon-hitzek ez dute garrantzi juridiko handirik, nahiz eta gizarte-mailan ezkongai-harremanek jarraitzen duten. Hala ere, beste garai batzuetan, askoz erritualizatuagoak eta landuagoak, ezkon-hitza hausteak beste ondorio batzuk izan zitzakeen. Adibidez, Erdi Aroan, ezkonduta ez zeuden senarren arteko sexu-harremanak gertatzen baziren, ezkontza berehala gauzatutzat jotzen zen, eta horrek ondorio guztietarako balio zuen. (eu)
Los esponsales son la promesa de matrimonio mutuamente aceptada; quienes contraen esponsales son esposos. Jurídicamente, los esponsales son un contrato, de naturaleza preparatoria, ya que conducen al contrato definitivo del matrimonio.El incumplimiento de los esponsales lleva consigo ciertos perjuicios patrimoniales, entre los cuales encontramos el hecho de tener que devolver todo lo recibido y en algunos casos hasta cuatro veces más. En la actualidad los esponsales no tienen una gran relevancia jurídica, aunque a nivel social perviven bajo la forma de noviazgo. Sin embargo en otras épocas, mucho más ritualizadas y elaboradas, del compromiso de contraer matrimonio en fecha próxima podían extraerse consecuencias bastante serias. Por ejemplo, durante la Edad Media, si tenían lugar relaciones sexuales entre esposos no casados, se entendía consumado de inmediato el matrimonio, siendo este válido para todos los efectos. En sentido impropio, como una licencia poética, y también en el hablar popular, se llama esponsales al matrimonio; de hecho, la palabra esposo designa en sentido vulgar a la persona que ha contraído matrimonio, y no a la comprometida a hacerlo, como es su sentido técnico (la palabra técnica en dicho caso sería cónyuge). Muchas denominaciones cristianas tradicionales tienen ritos opcionales para los esponsales (también conocidos como 'bendición de una pareja comprometida' o 'declaración de intención') que bendicen y ratifican la intención de una pareja de casarse ante Dios y la Iglesia. (es)
Pertunangan merupakan masa peralihan antara lamaran dengan pernikahan. Biasanya dalam pertunangan terdapat tradisi saling memberikan hadiah. Tradisi pertunangan berbeda menurut suku, agama, dll, misalnya di India Barat pasangan itu saling tukar , sementara wanita Tiongkok pada awal abad ke-20 dituntut memberikan hadiah yang pas bagi calon suaminya dalam waktu seminggu setelah pertunangan, kalau tidak mau pernikahannya kandas.Pertunangan yang panjang pernah menjadi umum dalam tetek bengek pernikahan yang resmi, tetapi tidak umum bagi orang tua mempertunangkan anaknya hingga mengatur hingga beberapa tahun sebelumnya sebelum pasangan yang bertunangan itu cukup umur untuk menikah. (in)
Il fidanzamento (dal verbo latino “fidere”, aver fede, e, pertanto, fidarsi, confidare) è un accordo fra due persone che decidono di contrarre matrimonio. (it)
婚約（こんやく、フランス語:fiançailles, 英語:engagement, betrothal）とは、結婚の約束をすること。婚約した相手をフランス語では「fiancé(e) フィアンセ」と言い、日本語では「婚約者」と言う。 (ja)
Les fiançailles (tiré du latin confiare signifiant « confier à ») sont, pour un couple, une déclaration d'intention de mariage. Le terme de fiançailles désigne le jour de cette déclaration, ainsi que le temps qui sépare ledit jour de celui du mariage. Ce n'est pas nécessairement un acte religieux. Une bague de fiançailles matérialise parfois cette décision. (fr)
약혼(約婚)은 결혼을 약속하는 것이며 청혼과 결혼 사이의 시간을 일컫는다. 이 기간 동안 연인을 약혼자라고 부른다. 약혼은 혼약(婚約)이라고도 한다. (ko)
De verloving is het wederzijds geven van een trouwbelofte. De verloving geeft geen rechtsvordering tot het aangaan van het huwelijk, noch tot schadevergoeding wegens niet-vervulling van de belofte. De verloving zelf is dan ook een informele gebeurtenis, waarvoor geen officiële handelingen zijn vereist. (nl)
Förlovning är historiskt sett ett tillkännagivande av, man eklaterar, att en parrelation avser att leda till äktenskap eller registrerat partnerskap. Efter att ena partnern friat till den andre, och denne svarat ja, är paret förlovade fram till dess att vigseln eller registreringen har fullbordats. Av tradition växlar man vid förlovning förlovningsringar. Förlovning kan firas som en familjehögtid. Symbolen för förlovning är ⚬. (sv)
Zaręczyny, dawniej także zrękowiny (łac. sponsalia) – uroczysta umowa zawarta między mężczyzną i kobietą, na mocy której przyrzekają sobie wzajemnie zawarcie małżeństwa, stając się narzeczonymi; występująca w różnych kulturach, religiach i systemach prawnych. W niektórych okresach historycznych i społecznościach funkcjonowały zaręczyny jednostronne, podczas których przyrzeczenie składała jedna osoba. Zaręczyny są w pewnych kulturach połączone z ofiarowaniem kobiecie przez mężczyznę pierścionka zaręczynowego, który w niektórych religiach powinien zostać wcześniej pobłogosławiony przez kapłana lub rodziców. (pl)
Обручение (также сговор, помолвка, рукобитие) — предварительный договор о заключении брака (лат. mentio et repromissio nuptiarum futurarum — определение римского юриста ), имевший раньше и сохранивший отчасти до сих пор не только бытовое, но и юридическое значение. (ru)
Noivado é o período de tempo transcorrido entre a promessa de casamento (matrimônio) feita entre duas pessoas e a celebração da boda. O noivado é uma relação que supõe um maior comprometimento que o namoro, pois estabelece a promessa de futuro casamento. A festa de noivado (normalmente denominada apenas noivado) é a celebração que anuncia à sociedade que duas pessoas resolveram prometer-se em matrimônio. (pt)
Зару́чини — урочисте скріплення згоди обох сторін на весілля. Вони завжди відбуваються у домі нареченої у вихідний день. Окрім родичів, на заручини запрошуються подруги молодої та друзі молодого. В деяких регіонах побутує думка, що на заручини потрібно йти непарною кількістю людей, начебто йдемо для парубка половинку брати. У давні часи до заручин ретельно готувались, влаштовували гарне застілля, наймали музик. На заручинах молодята сидять одне біля одного, як на весіллі. Назва "заручини" походить від обрядового з’єднання рук молодих на хлібі, зерні, що, за народним звичаєм, набувало юридичної сили. Після договору не можна відмовлятись від шлюбу, а якщо таке трапилось, то (в давнину) осуджували винуватця. До такої дівчини хлопці не хотіли засилати старостів, а дівчата таким хлопцям підсували гарбузи. Вони боялись, що з ними таке може повторитися. На заручинах руки молодих зв'язують. Староста кладе хліб на столі і накриває його рушником, бере руку нареченої і кладе її поверх рушника, на руку нареченої лягала рука нареченого, а зверху — руки всіх присутніх свідків. Потім староста зв'язував всі руки рушником, примовляючи: «Не в'яжеться вузол, а в'яжеться слово, хто цей вузол розв'яже, хай дасть гроші на вінчання». Після чого хрещений батько або староста розв'язував руки. На заручинах сватів обдаровували: чоловіків перев'язували рушниками, жінок — хустками. В сучасних заручинах на перший план виступає не бажання домовитися про весілля, а публічно оголосити родичам та друзям про намір молодят одружитись. Також у сучасному сватанні поєднують такі обрядові традиції, як прихід старостів з житнім хлібом, замотаним у рушник, та пляшкою — для цікавості нерідко шукають старовинну сулію і затикають її кукурудзяним качаном; розмови про бичка та теличку, які забавляють публіку, перев'язування старостів, обмін подарунками. У наші часи під час заручин наречений може дарувати нареченій заручальний перстень — символ шлюбної пропозиції. (uk)
订婚是一种立約行為，以及相應社会仪式，即訂婚典禮，亦可引申指代從求婚被應允（訂立婚約）到正式結婚之間的時段。現代多数訂婚儀式会在當天宴请双方親友，告知众人此对情侣双方准备结婚。東亞傳統的訂婚儀式包括納采、、下文定，現代多簡化至只保留納徵。有些法律也不再保留儀式或書面的要求，如中華民國民法，將訂婚規範為婚約，不以儀式、書面或交換禮物等習俗上所慣行的活動為必要，僅訂婚之當事人雙方互相有合意，具將締結正式婚姻之意思，即可成立婚約。但訂婚後，未必具備法律上之親屬關係，現代多數國家規定，正式結婚後，雙方始享有為配偶之法律資格與地位。 (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

rdfs:comment

Zasnoubení (latinsky sponsalia) je slib dvou osob (snoubenci) o tom, že spolu vstoupí do manželství. Jde vlastně o určitou přípravnou fázi před uzavřením manželství, v České republice právně neupravenou. Upraveno je ale např. v kanonickém právu a zakládá překážku manželství „impedimentum publicae honestatis“. (cs)
Fianĉiĝo estas la reciproka promeso de du personoj iam poste geedziĝi. Se temas pri aliseksa paro, vira (fianĉo) kaj ina (fianĉino). Se estas samseksa paro, tiam du fianĉoj aŭ du fianĉinoj. En multaj modernaj socioj tiu interkonsento ne estas jure liga. Dum antaŭaj jarcentoj tamen la finanĉiĝo estis pli jura ago. Ekzemple en Germanio ankoraŭ ĝis la jaro 1988 ekzistis leĝo, kiu reguligis, ke kiam post fianĉiĝo ne sekvas edziĝo sed la paro dum la tempo de la fianĉeco sekskuniĝis, la viro devis pagi signifan financan kompenson al la partnerino. (eo)
Pertunangan merupakan masa peralihan antara lamaran dengan pernikahan. Biasanya dalam pertunangan terdapat tradisi saling memberikan hadiah. Tradisi pertunangan berbeda menurut suku, agama, dll, misalnya di India Barat pasangan itu saling tukar , sementara wanita Tiongkok pada awal abad ke-20 dituntut memberikan hadiah yang pas bagi calon suaminya dalam waktu seminggu setelah pertunangan, kalau tidak mau pernikahannya kandas.Pertunangan yang panjang pernah menjadi umum dalam tetek bengek pernikahan yang resmi, tetapi tidak umum bagi orang tua mempertunangkan anaknya hingga mengatur hingga beberapa tahun sebelumnya sebelum pasangan yang bertunangan itu cukup umur untuk menikah. (in)
Il fidanzamento (dal verbo latino “fidere”, aver fede, e, pertanto, fidarsi, confidare) è un accordo fra due persone che decidono di contrarre matrimonio. (it)
婚約（こんやく、フランス語:fiançailles, 英語:engagement, betrothal）とは、結婚の約束をすること。婚約した相手をフランス語では「fiancé(e) フィアンセ」と言い、日本語では「婚約者」と言う。 (ja)
Les fiançailles (tiré du latin confiare signifiant « confier à ») sont, pour un couple, une déclaration d'intention de mariage. Le terme de fiançailles désigne le jour de cette déclaration, ainsi que le temps qui sépare ledit jour de celui du mariage. Ce n'est pas nécessairement un acte religieux. Une bague de fiançailles matérialise parfois cette décision. (fr)
약혼(約婚)은 결혼을 약속하는 것이며 청혼과 결혼 사이의 시간을 일컫는다. 이 기간 동안 연인을 약혼자라고 부른다. 약혼은 혼약(婚約)이라고도 한다. (ko)
De verloving is het wederzijds geven van een trouwbelofte. De verloving geeft geen rechtsvordering tot het aangaan van het huwelijk, noch tot schadevergoeding wegens niet-vervulling van de belofte. De verloving zelf is dan ook een informele gebeurtenis, waarvoor geen officiële handelingen zijn vereist. (nl)
Förlovning är historiskt sett ett tillkännagivande av, man eklaterar, att en parrelation avser att leda till äktenskap eller registrerat partnerskap. Efter att ena partnern friat till den andre, och denne svarat ja, är paret förlovade fram till dess att vigseln eller registreringen har fullbordats. Av tradition växlar man vid förlovning förlovningsringar. Förlovning kan firas som en familjehögtid. Symbolen för förlovning är ⚬. (sv)
Zaręczyny, dawniej także zrękowiny (łac. sponsalia) – uroczysta umowa zawarta między mężczyzną i kobietą, na mocy której przyrzekają sobie wzajemnie zawarcie małżeństwa, stając się narzeczonymi; występująca w różnych kulturach, religiach i systemach prawnych. W niektórych okresach historycznych i społecznościach funkcjonowały zaręczyny jednostronne, podczas których przyrzeczenie składała jedna osoba. Zaręczyny są w pewnych kulturach połączone z ofiarowaniem kobiecie przez mężczyznę pierścionka zaręczynowego, który w niektórych religiach powinien zostać wcześniej pobłogosławiony przez kapłana lub rodziców. (pl)
Обручение (также сговор, помолвка, рукобитие) — предварительный договор о заключении брака (лат. mentio et repromissio nuptiarum futurarum — определение римского юриста ), имевший раньше и сохранивший отчасти до сих пор не только бытовое, но и юридическое значение. (ru)
Noivado é o período de tempo transcorrido entre a promessa de casamento (matrimônio) feita entre duas pessoas e a celebração da boda. O noivado é uma relação que supõe um maior comprometimento que o namoro, pois estabelece a promessa de futuro casamento. A festa de noivado (normalmente denominada apenas noivado) é a celebração que anuncia à sociedade que duas pessoas resolveram prometer-se em matrimônio. (pt)
订婚是一种立約行為，以及相應社会仪式，即訂婚典禮，亦可引申指代從求婚被應允（訂立婚約）到正式結婚之間的時段。現代多数訂婚儀式会在當天宴请双方親友，告知众人此对情侣双方准备结婚。東亞傳統的訂婚儀式包括納采、、下文定，現代多簡化至只保留納徵。有些法律也不再保留儀式或書面的要求，如中華民國民法，將訂婚規範為婚約，不以儀式、書面或交換禮物等習俗上所慣行的活動為必要，僅訂婚之當事人雙方互相有合意，具將締結正式婚姻之意思，即可成立婚約。但訂婚後，未必具備法律上之親屬關係，現代多數國家規定，正式結婚後，雙方始享有為配偶之法律資格與地位。 (zh)
الخِطْبة أو الخطوبة هي وعد بالزواج، وكذلك تقال للفترة الزمنية بين طلب الزواج وعقد القران. المشاركة ليست هي نفسها التي يرجع تاريخها. خلال هذه الفترة، يقال إن الزوجين مخطوبان، أو مقصود، أو ممزوج، أو مرتبطان بالزواج، أو ببساطة مشاركين. يمكن استدعاء العرائس والعرسان المستقبليين إلى الخطوبة أو الزوجة أو الزوج / الزوجة أو المخطوبة أو المخطوبة، على التوالي. تختلف مدة الخطوبة بشكل كبير، وتعتمد إلى حد كبير على المعايير الثقافية أو على اتفاق الأطراف المعنية. (ar)
Les esposalles o l'esposori és el període entre una proposta de matrimoni i el matrimoni en sí, que comença amb la cerimònia de casament. Durant aquest període, es diu que els membres de la parella són nuvis, promesos o compromesos. La durada depèn en gran manera de les normes culturals o de l'acord de les parts implicades. (ca)
Αρραβώνας (ως όρος και έννοια του Ενοχικού Δικαίου) είναι το πράγμα (χρηματικό ποσό ή οτιδήποτε άλλο) που δίνει ο ένας αντισυμβαλλόμενος στον άλλον κατά την κατάρτιση της σύμβασης και για τη διασφάλιση ότι η σύμβαση θα εκτελεσθεί. Η λέξη "αρραβώνας" στην ελληνική γλώσσα εμφανίζεται από τους ελληνιστικούς χρόνους και είναι μάλλον αραβικής προελεύσεως. (el)
Die Verlobung (gehoben auch Verlöbnis) ist das Versprechen, mit einer anderen Person die Ehe einzugehen. Im europäischen Kulturraum findet die Verlobung in der Regel im Rahmen einer Liebesbeziehung statt. Eingeleitet wird sie hier durch ein gemeinsames Gespräch oder durch den Heiratsantrag einer Seite (auch Hochzeitsantrag genannt). Ein solcher Antrag wurde traditionellerweise bei heterosexuellen Beziehungen zumeist vom Mann erwartet. Die Verlobungszeit ist insbesondere eine Vorbereitungszeit auf die Ehe. Sie endet am Tag der Hochzeit, es sei denn, ein Verlobter tritt von dem Verlöbnis zurück. Das Verlöbnis wird auch durch den Tod eines der Verlobten aufgelöst. Die Bezeichnung Verlobte wird auch zur Bezeichnung eines Brautpaares verwendet. Er bezeichnet im Verfahren der Eheanmeldung oder d (de)
Los esponsales son la promesa de matrimonio mutuamente aceptada; quienes contraen esponsales son esposos. Jurídicamente, los esponsales son un contrato, de naturaleza preparatoria, ya que conducen al contrato definitivo del matrimonio.El incumplimiento de los esponsales lleva consigo ciertos perjuicios patrimoniales, entre los cuales encontramos el hecho de tener que devolver todo lo recibido y en algunos casos hasta cuatro veces más. (es)
An engagement or betrothal is the period of time between the declaration of acceptance of a marriage proposal and the marriage itself (which is typically but not always commenced with a wedding). During this period, a couple is said to be fiancés (from the French), betrothed, intended, affianced, engaged to be married, or simply engaged. Future brides and grooms may be called fiancée (feminine) or fiancé (masculine), the betrothed, a wife-to-be or husband-to-be, respectively. The duration of the courtship varies vastly, and is largely dependent on cultural norms or upon the agreement of the parties involved. (en)
Ezkon-hitza bikote batek ezkontza aurretik egiten duen ezkontza-promesa da. Juridikoki, ezkontzak prestatzeko kontratua dira, ezkontzaren behin betiko kontratua dakartelako. Ezkontzak ez betetzeak ondare-kalte batzuk dakartza berekin; besteak beste, jasotako guztia itzuli behar izatea, eta kasu batzuetan lau aldiz gehiago ere bai. (eu)
Зару́чини — урочисте скріплення згоди обох сторін на весілля. Вони завжди відбуваються у домі нареченої у вихідний день. Окрім родичів, на заручини запрошуються подруги молодої та друзі молодого. В деяких регіонах побутує думка, що на заручини потрібно йти непарною кількістю людей, начебто йдемо для парубка половинку брати. У давні часи до заручин ретельно готувались, влаштовували гарне застілля, наймали музик. На заручинах молодята сидять одне біля одного, як на весіллі. У наші часи під час заручин наречений може дарувати нареченій заручальний перстень — символ шлюбної пропозиції. (uk)

rdfs:label

Engagement (en)
خطوبة (ar)
Esposalles (ca)
Zasnoubení (cs)
Verlobung (de)
Αρραβώνας (el)
Fianĉiĝo (eo)
Esponsales (es)
Ezkon-hitz (eu)
Pertunangan (in)
Fiançailles (fr)
Fidanzamento (it)
婚約 (ja)
약혼 (ko)
Verloving (nl)
Zaręczyny (pl)
Noivado (pt)
Обручение (ru)
Förlovning (sv)
Заручини (uk)
訂婚 (zh)

is dbo:wikiPageWikiLink of