Argument from authority (original) (raw)
التوسل بالمرجعية (بالإنجليزية: argument from authority أو appeal to authority) هو أحد صور الحجج المنطقية التي يُستخدم فيها دعم مرجعية ما كدليل على استنتاج الحجة. التوسل بالمرجعية هو أحد صور المغالطات المنطقية على الرغم من أنه يُستخدم كصورة مفحمة عندما يتفق كل أطراف الجدال على مصداقية المرجع في السياق.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | التوسل بالمرجعية (بالإنجليزية: argument from authority أو appeal to authority) هو أحد صور الحجج المنطقية التي يُستخدم فيها دعم مرجعية ما كدليل على استنتاج الحجة. التوسل بالمرجعية هو أحد صور المغالطات المنطقية على الرغم من أنه يُستخدم كصورة مفحمة عندما يتفق كل أطراف الجدال على مصداقية المرجع في السياق. (ar) L'apel·lació a l'autoritat o Argumentum ex auctoritate o sovint abreujat com ex auctoritate és una locució llatina que significa «argument per autoritat». Es tracta d'un fenomen discursiu en la retòrica i en discussions jurídiques quan la persona pretén tenir raó, per l'ofici de la seva autoritat o de la seva funció, com ex auctoritate imperatoris (per autoritat de l'emperador) sense haver-hi cap obligació de donar arguments o ex auctoritate legis («per autoritat de la llei»). En lloc de desenvolupar una motivació pròpia per una opinió o una tesi, s'apel·la a un autor o publicació respectada per l'assistència o el lectorat que defensa la mateixa idea. En la retòrica, el problema rau en l'acceptança, o no, pel públic de l'autor de l'argument d'autoritat citat, un risc que ja palesa en l'obra de Ciceró. Era un element clau en la filosofia escolàstica i neotomista i ensenya els seus límits quan es troben texts contradictoris d'autoritats aleshores reconegudes com la bíblia o l'obra d'Agustí d'Hipona, una font inexhaurible de discussions bizantines. (ca) Ein argumentum ad verecundiam (lat. für „Beweis durch Ehrfurcht“) oder Autoritätsargument ist ein Argument, das eine These durch die Berufung auf eine Autorität, wie zum Beispiel einen Experten oder einen Vorgesetzten, beweisen will. Da Autorität als solche keine Garantie für Wahrheit ist, handelt es sich nicht um eine logisch zwingende Schlussfolgerung. (de) Η προσφυγή στην αυθεντία είναι ένα είδος λογικού επιχειρήματος επίσης γνωστού και ως argumentum ad verecundiam (Λατ. επιχείρημα προς σεβασμό) ή (Λατ. το είπε ο αυτός ο ίδιος), το οποίο χρησιμοποιείται όταν η μίας θέσης είναι ευθέως ανάλογη με την αξιοπιστία, τις γνώσεις ή το αξίωμα του προτείνοντος τη θέση. Αποτελεί μέθοδο απόκτησης και συχνά είναι λογική πλάνη. (el) An argument from authority (argumentum ab auctoritate), also called an appeal to authority, or argumentum ad verecundiam, is a form of argument in which the opinion of an authority on a topic is used as evidence to support an argument. Some consider that it is used in a cogent form if all sides of a discussion agree on the reliability of the authority in the given context, and others consider it to be a fallacy to cite the views of an authority on the discussed topic as a means of supporting an argument. Wikiquote has quotations related to Argument from authority. (en) Un argumentum ad verecundiam, argumento de autoridad o magister dixit es una forma de falacia. Consiste en defender algo como verdadero porque quien es citado en el argumento tiene autoridad en la materia. Los pitagóricos utilizaban este tipo de argumento para apoyar su conocimiento: si alguien les preguntaba «por qué», respondían «el maestro lo ha dicho» (en latín, magister dixit) o porque «él mismo lo ha dicho» (en latín, ipse dixit). Ejemplo 1: * «La raíz cuadrada de 2 es irracional, porque así lo dijo Euclides». La raíz de 2 da como resultado un número irracional (no puede ser expresado como la división de dos números enteros), pero no porque lo haya dicho Euclides, sino porque hay una demostración matemática que prueba la irracionalidad de la raíz cuadrada de 2. Nótese que, a pesar de que el argumento no es válido, la conclusión es cierta (que la raíz de 2 es un número irracional es verdadero). El error no está en la conclusión, sino en el razonamiento lógico utilizado para llegar a ella. No se debe caer en el error de creer que si algo se intenta demostrar por autoridad, entonces es falso. Ejemplo 2: * A: «El cielo es celeste, porque así lo dice Newton». * B: «Que lo diga Newton no prueba que sea cierto, así que el cielo no es celeste». En este caso, tanto A como B cometen una falacia. A realiza un argumentum ad verecundiam, pero B comete un argumentum ad logicam (como ha detectado que A ha cometido una falacia, no solo rechaza su conclusión, sino que además, acepta como verdadera la conclusión opuesta por este motivo). Ejemplo 3: * «La evolución existe, porque así lo dijo Darwin ». La evolución existe, pero no porque Darwin lo haya dicho, sino porque hay una demostración científica que lo comprueba (por mucho que Darwin hiciera la demostración científica). Aquí se observa que se menciona un hecho verídico; sin embargo, no se aportan pruebas más que la teoría de Darwin (Se comete una falacia ya qué no porque Darwin lo haya dicho es verdad) (es) Ad verecundiam argudioa, agintearen argudioa edo magister dixit, falazia logiko bat da. Zerbait egiazkoa dela defendatzeko argudioan gai horretan aditua edo jakituna den norbait aipatzean datza. Pitagorikoek beren jakintza jendaurrean balioztatzeko argudio mota hau erabiltzen zuten: norbaitek "zergatik" galdetzen bazien, pitagorikoek "maisuak horrela esan duelako" (latinez magister dixit) edo "berak esan duelako" (latinez ipse dixit) erantzuten zuten, alegia, Pitagorasek. Autoritate politikoa, ekonomikoa edo kulturala duen norbaitek bere esparruarekin zerikusirik ez duen zerbaiti buruz hitz egiten edo iritzia ematen duenean, errazagoa da esaten duenaren sinesgarritasuna zalantzan jartzea; baina, zer gertatzen da autoritatea zientifikoa denean? Bermatuta dago esaten duenaren sinesgarritasuna? Ez beti, eta informazioaren sinesgarritasuna bermatzeko, oso garrantzitsua da jakitea zer iritzi duen komunitate zientifikoak adituak esandakoaz.Kontuz, beraz, nolabaiteko ospea edo autoritatea duen norbaitek ematen duen informazioarekin. Izan ere, pertsona baten ospeak edo autoritateak ez du bihurtzen erabateko egiaren jabe. (eu) 権威に訴える論証（けんいにうったえるろんしょう、英: argument from authority, appeal to authority）とは、命題が真であることを立証するために、権威によって裏付ける帰納的推論の一つである。統計を利用したの形をとることが多い。権威がその主題に関しては専門ではなかったり、専門家の間でもその主題に関して意見が一致していない場合があり、権威に訴える論証は往々にして誤謬となる。権威に訴える論証の逆は、発言者の権威の欠如などを理由にその主張を偽であるとする人身攻撃である。 不明瞭な言葉でも、権威のある人の意見を正しいと思いやすく、影響されやすいという心理傾向のことを、権威への隷属（けんいへのれいぞく）という。ただし、単に権威が行った表明が真であると主張するだけなら誤謬とは言えない。それは真かもしれないが、単に証明できないか、権威に帰することで真であると仮定しているだけだった場合、その仮定自体は批評の対象となり、結果として実際には間違いが判明することがある。権威の表明と相反する批評が行われるとき、その表明を権威が行ったという事実は、批評を無視する論証とはなり得ない。 (ja) L’argument d'autorité consiste à invoquer une autorité lors d'une argumentation, en accordant de la valeur à un propos en fonction de son origine plutôt que de son contenu. Ce moyen rhétorique diffère de l'emploi de la raison ou de la violence. L'argument d'autorité est parfois également désigné par trois formules latines : * argumentum ad verecundiam : « argument de respect » ; * argumentum ad potentiam : « argument de pouvoir » ; * Ipse dixit : « Lui-même l'a dit », « lui » désignant l'autorité citée. C'est le stratagème XXX (30e) de la classification de Schopenhauer dans La Dialectique éristique. La construction de cet argument est déterminée socialement par la position du locuteur et les catégories de perception associées à la position du récepteur. Le locuteur peut ainsi exercer un effet d'imposition, argument d'autorité utilisé de manière hyperbolique, propre à décourager toute critique. (fr) 권위에 의한 논증 (Appeal from authority, authoritative argument, appeal to authority)는 명제가 참인 것을 입증하기 위해서, 그 권위를 제시하는 귀납적 추론의 하나이다. 통계를 이용한 의 형태를 취하는 것이 많다. 권위가 그 주제에 관해서는 전문은 아니거나, 전문가의 사이에서도 그 주제에 관해서 의견이 일치하고 있지 않는 경우가 있어, 권위에 의한 논증은 때때로 오류가 된다. 따라서 권위에 의한 논증을 인용할 경우, 발언의 타당성을 명확히 인지해야 하며, 자신의 발언에 대한 뒷받침으로서 작용하는 것이 좋다. 권위에 의한 논증의 역은, 발언자의 권위의 결여 등을 이유로 그 주장을 거짓이라고 하는 인신 공격이다. 다만, 단지 권위가 말한 표명이 참이라고 주장하는 것 뿐이면 오류라고는 할 수 없다. 그것은 참일지도 모르지만, 단지 증명할 수 없거나, 권위에 돌아가는 것으로 참이라고 가정하고 있을 뿐이었던 경우, 그 가정 자체는 비평의 대상이 되어, 결과적으로 실제로는 실수가 판명되는 일이 있다. 권위의 표명과 상반되는 비평을 할 때, 그 표명을 권위가 했다는 사실은, 비평을 무시하는 논증은 될 수 없다. (ko) L'argumentum ab auctoritate, detto anche argomento autorevole e appello all'autorità, è uno speciale argomento induttivo solitamente presentato sotto forma di , che sostiene la tesi dal generale allo specifico. (it) Het beroep op autoriteit of argumentum ad verecundiam (Latijn voor 'argument uit respect') is een wijze van redeneren waarbij een bewering berust op de autoriteit of de geloofwaardigheid van degene die de bewering doet. Wanneer de argumentatie foutief gebruikt wordt, is het een drogreden. (nl) Argument z autorytetu (łac. argumentum ab auctoritate), również argumentum ad verecundiam (łac. „argument do nieśmiałości”) – pozamerytoryczny sposób argumentowania polegający na powoływaniu się na jakiś autorytet, którego druga strona nie uznaje lub z którym nie zgadza się w danej kwestii, ale nie śmie go zakwestionować wskutek skrępowania poczuciem szacunku lub obawą narażenia się na zarzut zarozumiałości. Użycie argumentum ad verecundiam wywołuje tak zwany efekt autorytetu. Według cały proces ma następujący przebieg: 1. * Osoba A jest (deklaruje się, że jest) autorytetem w kwestii S. 2. * Osoba A stawia twierdzenie C na temat S. 3. * Zatem C jest prawdą. Gdy osoba przywoływana jako autorytet w przedmiocie faktycznie nim nie jest, dochodzi do błędu poznawczego. Bardziej formalnie, jeśli osoba A nie ma kwalifikacji do stawiania rzetelnych twierdzeń w temacie S, warunek do uznania C za prawdziwe nie będzie spełniony. (pl) Ett auktoritetsargument (argumentum ab auctoritate) är en form av argument där något påstås vara sant för att en auktoritet (ofta akademisk) påstår det. Auktoritetsargument är en form av genetiska argument. Form: * Auktoritet A påstår att P är sant * Alltså är P sant Exempel: * Professorn i cellbiologi menar att cellplasma mest består av vatten * Alltså består cellplasma mest av vatten Auktoritetsargument kan leda till argumentationsfel eftersom sanningshalten i en uppgift inte beror på vem som framför den. Detta gäller även uppgifter som lämnas av sakkunniga, även om det i induktiva resonemang kan antas troligare för sakkunniga att lämna sanna uppgifter. Exempel: * Professorn i cellbiologi menar att cellplasma mest består av guld * Alltså består cellplasma mest av guld Auktoritetsargument åberopas ofta när någons auktoritet inom ett område förs fram som stöd åt ett uttalande inom ett annat område. Exempel: * Professorn i cellbiologi menar att månen har en underjordisk ocean * Alltså har månen en underjordisk ocean (sv) Звернення до авторитету (лат. argumentum ad verecundiam, англ. appeal to authority, argument from authority) — логічна хиба, що полягає у зловживанні почуттями поваги до відомої людини, знаменитості чи експерта в певній галузі для отримання згоди із пропонованим висновком. Цей риторичний прийом може й не бути хибою (див. нижче), але у випадках, коли робиться посилання на автора, що не є спеціалістом в даній галузі, він є хибним завжди. Крім того, коректність його використання може бути дуже відносною. Наприклад, у суперечці двох неспеціалістів щодо теорії відносності, звернення до тверджень Ейнштейна є переконливими та авторитетними. Однак, якщо те ж саме питання дискутується фізиками, використання такого прийому становитиме логічну хибу. Також, посилання на авторитет Ейнштейна в дискусії щодо, наприклад, теологічних питань, є безумовною хибою незалежно від того, хто бере участь в дискусії. Згідно з Шопенгауером, чим обмеженішими є знання та вміння індивіда тим більша кількість авторитетів мають для нього значення, і навпаки, за наявності здібностей людина мало або зовсім не визнає авторитетів, хоча звісно погоджується з відомими фахівцями у маловідомих їй галузях, хоч і з певним недовір'ям. Умови коректного звернення до авторитету: 1. * Аргумент має бути коректним незалежно від авторитету експерта, що його підтримує; тобто, ніякий авторитет не може мати сили, якщо сам аргумент є некоректним. 2. * Авторитетне джерело має бути у галузі, до якої належить питання диспуту. 3. * Питання диспуту повинне бути цілком в межах компетенції експерта. 4. * Тлумачення питання експертом має бути коректне (тобто, наприклад, тлумачення статистичних результатів повинне бути виконано спеціалістом зі статистики). 5. * Експерт повинен бути неупередженим (на його судження не повинні впливати сторонні причини, як наприклад, гроші, залякування, і т. ін.) 6. * Експертне судження повинно бути репрезентативним щодо проблеми (не базуватись на нерепрезентативній вибірці). 7. * У випадку конфлікту суджень з боку різних експертів, повинен використовуватись належний до даної галузі механізм прийняття рішень. (uk) Um argumento de autoridade (argumentum ab auctoritate), também chamado de apelo à autoridade, ou argumentum ad verecundiam, é uma forma de argumento em que a opinião de uma autoridade sobre um tópico é usada como evidência para apoiar um argumento. Alguns consideram que é usado de forma convincente se todos os lados de uma discussão concordarem sobre a confiabilidade da autoridade no contexto dado,e outros consideram uma falácia citar as opiniões pessoais de uma autoridade sobre um tópico discutido como meio de apoiar um argumento. (pt) Апелляция к авторитету (лат. argumentum ad verecundiam — «аргумент к скромности») — вид оспаривания аргументаций, предложение считать некоторое утверждение корректным потому, что такое утверждение сделано неким источником, считающимся авторитетным. Заблуждение заключается в том, что истинность или ложность высказывания может не зависеть от мнения используемого авторитетного источника; кроме того, авторитетный источник может ошибаться в выводах, даже основываясь на корректных предпосылках. С другой стороны, обращение к авторитету является важной частью неформальной логики. Поскольку невозможно быть экспертом во всех областях современного знания, зачастую приходится полагаться на мнение авторитетов в этих областях. В самом утверждении, что конкретное мнение авторитета является корректным, не содержится логической ошибки. Однако такая ошибка возникает, если пытаться утверждать, что авторитетное мнение всегда принципиально корректно и, следовательно, не должно подвергаться критике. Такая ошибка также возникает в случае апеллирования к мнению авторитетного источника, который не является экспертом в той области, к которой относится конкретный аргумент. Выражение «Argumentum ad verecundiam» было впервые применено английским философом Дж. Локком в его труде «Опыт о человеческом разумении» (Essay Concerning Human Understanding, 1690, кн. IV, ч. XVII). Латинское слово «verecundia» означает скромность, выражение «Argumentum ad verecundiam» — буквально «аргумент к скромности». Сам Локк так объяснял смысл предлагаемого термина: «Когда некоторые люди достигают высокого положения, для других считается нескромным умалять их достоинства и подвергать сомнению их авторитетность». (ru) 訴諸權威（英語：Appeal to authority；拉丁語：Argumentum ad verecundiam）或称偽托權威、援假權威，是一種特殊類型的歸納論證謬誤，通常以的形式來表達。雖然有時某些類別的訴諸權威能够成为有力的歸納論證，但是这种论证通常都存在被誤用的情况。 (zh) |
| dbo:wikiPageID | 37568781 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 23423 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1124510475 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Carl_Cohen_(philosopher) dbr:Carl_Sagan dbr:Milgram_experiment dbc:Authority dbr:Argument dbr:Defeasible_reasoning dbr:Confirmation_bias dbr:Chromosomes dbr:Cognitive_biases dbr:Appeal_to_poverty dbr:Physics dbr:Ad_hominem dbc:Genetic_fallacies dbr:Ipse_dixit dbr:Albert_Einstein dbr:Ethos dbr:Fallacy dbr:Chromosome dbr:Groupthink dbr:Irving_Copi dbr:Stress_(psychological) dbc:Relevance_fallacies dbr:Asch_conformity_experiments dbr:Authority dbr:Authority_(sociology) dbr:Authority_bias dbr:Manifesto_of_the_Ninety-Three dbr:Name-dropping dbr:Philosophy_of_testimony dbr:Theophilus_Painter dbr:Credentialism dbr:Milgram_experiments dbr:Asch_effect |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Anchor dbt:Div_col dbt:Div_col_end dbt:Pb dbt:Quote dbt:Reflist dbt:Short_description dbt:Var dbt:Wikiquote dbt:Fallacies |
| dcterms:subject | dbc:Authority dbc:Genetic_fallacies dbc:Relevance_fallacies |
| gold:hypernym | dbr:Form |
| rdf:type | yago:WikicatLogicalFallacies yago:WikicatParadoxes yago:Ability105616246 yago:Abstraction100002137 yago:Cognition100023271 yago:Communication100033020 yago:Content105809192 yago:Contradiction107206887 yago:Fallacy105893916 yago:Falsehood106756407 yago:Idea105833840 yago:Know-how105616786 yago:LogicalFallacy105894143 yago:Message106598915 yago:Method105660268 yago:Misconception105893653 yago:Paradox106724559 yago:PsychologicalFeature100023100 yago:WikicatGeneticFallacies yago:Statement106722453 yago:Technique105665146 yago:WikicatPropagandaTechniques yago:WikicatRelevanceFallacies |
| rdfs:comment | التوسل بالمرجعية (بالإنجليزية: argument from authority أو appeal to authority) هو أحد صور الحجج المنطقية التي يُستخدم فيها دعم مرجعية ما كدليل على استنتاج الحجة. التوسل بالمرجعية هو أحد صور المغالطات المنطقية على الرغم من أنه يُستخدم كصورة مفحمة عندما يتفق كل أطراف الجدال على مصداقية المرجع في السياق. (ar) Ein argumentum ad verecundiam (lat. für „Beweis durch Ehrfurcht“) oder Autoritätsargument ist ein Argument, das eine These durch die Berufung auf eine Autorität, wie zum Beispiel einen Experten oder einen Vorgesetzten, beweisen will. Da Autorität als solche keine Garantie für Wahrheit ist, handelt es sich nicht um eine logisch zwingende Schlussfolgerung. (de) Η προσφυγή στην αυθεντία είναι ένα είδος λογικού επιχειρήματος επίσης γνωστού και ως argumentum ad verecundiam (Λατ. επιχείρημα προς σεβασμό) ή (Λατ. το είπε ο αυτός ο ίδιος), το οποίο χρησιμοποιείται όταν η μίας θέσης είναι ευθέως ανάλογη με την αξιοπιστία, τις γνώσεις ή το αξίωμα του προτείνοντος τη θέση. Αποτελεί μέθοδο απόκτησης και συχνά είναι λογική πλάνη. (el) An argument from authority (argumentum ab auctoritate), also called an appeal to authority, or argumentum ad verecundiam, is a form of argument in which the opinion of an authority on a topic is used as evidence to support an argument. Some consider that it is used in a cogent form if all sides of a discussion agree on the reliability of the authority in the given context, and others consider it to be a fallacy to cite the views of an authority on the discussed topic as a means of supporting an argument. Wikiquote has quotations related to Argument from authority. (en) 権威に訴える論証（けんいにうったえるろんしょう、英: argument from authority, appeal to authority）とは、命題が真であることを立証するために、権威によって裏付ける帰納的推論の一つである。統計を利用したの形をとることが多い。権威がその主題に関しては専門ではなかったり、専門家の間でもその主題に関して意見が一致していない場合があり、権威に訴える論証は往々にして誤謬となる。権威に訴える論証の逆は、発言者の権威の欠如などを理由にその主張を偽であるとする人身攻撃である。 不明瞭な言葉でも、権威のある人の意見を正しいと思いやすく、影響されやすいという心理傾向のことを、権威への隷属（けんいへのれいぞく）という。ただし、単に権威が行った表明が真であると主張するだけなら誤謬とは言えない。それは真かもしれないが、単に証明できないか、権威に帰することで真であると仮定しているだけだった場合、その仮定自体は批評の対象となり、結果として実際には間違いが判明することがある。権威の表明と相反する批評が行われるとき、その表明を権威が行ったという事実は、批評を無視する論証とはなり得ない。 (ja) 권위에 의한 논증 (Appeal from authority, authoritative argument, appeal to authority)는 명제가 참인 것을 입증하기 위해서, 그 권위를 제시하는 귀납적 추론의 하나이다. 통계를 이용한 의 형태를 취하는 것이 많다. 권위가 그 주제에 관해서는 전문은 아니거나, 전문가의 사이에서도 그 주제에 관해서 의견이 일치하고 있지 않는 경우가 있어, 권위에 의한 논증은 때때로 오류가 된다. 따라서 권위에 의한 논증을 인용할 경우, 발언의 타당성을 명확히 인지해야 하며, 자신의 발언에 대한 뒷받침으로서 작용하는 것이 좋다. 권위에 의한 논증의 역은, 발언자의 권위의 결여 등을 이유로 그 주장을 거짓이라고 하는 인신 공격이다. 다만, 단지 권위가 말한 표명이 참이라고 주장하는 것 뿐이면 오류라고는 할 수 없다. 그것은 참일지도 모르지만, 단지 증명할 수 없거나, 권위에 돌아가는 것으로 참이라고 가정하고 있을 뿐이었던 경우, 그 가정 자체는 비평의 대상이 되어, 결과적으로 실제로는 실수가 판명되는 일이 있다. 권위의 표명과 상반되는 비평을 할 때, 그 표명을 권위가 했다는 사실은, 비평을 무시하는 논증은 될 수 없다. (ko) L'argumentum ab auctoritate, detto anche argomento autorevole e appello all'autorità, è uno speciale argomento induttivo solitamente presentato sotto forma di , che sostiene la tesi dal generale allo specifico. (it) Het beroep op autoriteit of argumentum ad verecundiam (Latijn voor 'argument uit respect') is een wijze van redeneren waarbij een bewering berust op de autoriteit of de geloofwaardigheid van degene die de bewering doet. Wanneer de argumentatie foutief gebruikt wordt, is het een drogreden. (nl) Um argumento de autoridade (argumentum ab auctoritate), também chamado de apelo à autoridade, ou argumentum ad verecundiam, é uma forma de argumento em que a opinião de uma autoridade sobre um tópico é usada como evidência para apoiar um argumento. Alguns consideram que é usado de forma convincente se todos os lados de uma discussão concordarem sobre a confiabilidade da autoridade no contexto dado,e outros consideram uma falácia citar as opiniões pessoais de uma autoridade sobre um tópico discutido como meio de apoiar um argumento. (pt) 訴諸權威（英語：Appeal to authority；拉丁語：Argumentum ad verecundiam）或称偽托權威、援假權威，是一種特殊類型的歸納論證謬誤，通常以的形式來表達。雖然有時某些類別的訴諸權威能够成为有力的歸納論證，但是这种论证通常都存在被誤用的情况。 (zh) L'apel·lació a l'autoritat o Argumentum ex auctoritate o sovint abreujat com ex auctoritate és una locució llatina que significa «argument per autoritat». Es tracta d'un fenomen discursiu en la retòrica i en discussions jurídiques quan la persona pretén tenir raó, per l'ofici de la seva autoritat o de la seva funció, com ex auctoritate imperatoris (per autoritat de l'emperador) sense haver-hi cap obligació de donar arguments o ex auctoritate legis («per autoritat de la llei»). En lloc de desenvolupar una motivació pròpia per una opinió o una tesi, s'apel·la a un autor o publicació respectada per l'assistència o el lectorat que defensa la mateixa idea. En la retòrica, el problema rau en l'acceptança, o no, pel públic de l'autor de l'argument d'autoritat citat, un risc que ja palesa en l'obr (ca) Un argumentum ad verecundiam, argumento de autoridad o magister dixit es una forma de falacia. Consiste en defender algo como verdadero porque quien es citado en el argumento tiene autoridad en la materia. Los pitagóricos utilizaban este tipo de argumento para apoyar su conocimiento: si alguien les preguntaba «por qué», respondían «el maestro lo ha dicho» (en latín, magister dixit) o porque «él mismo lo ha dicho» (en latín, ipse dixit). Ejemplo 1: * «La raíz cuadrada de 2 es irracional, porque así lo dijo Euclides». Ejemplo 2: Ejemplo 3: * «La evolución existe, porque así lo dijo Darwin ». (es) Ad verecundiam argudioa, agintearen argudioa edo magister dixit, falazia logiko bat da. Zerbait egiazkoa dela defendatzeko argudioan gai horretan aditua edo jakituna den norbait aipatzean datza. Pitagorikoek beren jakintza jendaurrean balioztatzeko argudio mota hau erabiltzen zuten: norbaitek "zergatik" galdetzen bazien, pitagorikoek "maisuak horrela esan duelako" (latinez magister dixit) edo "berak esan duelako" (latinez ipse dixit) erantzuten zuten, alegia, Pitagorasek. (eu) L’argument d'autorité consiste à invoquer une autorité lors d'une argumentation, en accordant de la valeur à un propos en fonction de son origine plutôt que de son contenu. Ce moyen rhétorique diffère de l'emploi de la raison ou de la violence. L'argument d'autorité est parfois également désigné par trois formules latines : * argumentum ad verecundiam : « argument de respect » ; * argumentum ad potentiam : « argument de pouvoir » ; * Ipse dixit : « Lui-même l'a dit », « lui » désignant l'autorité citée. (fr) Argument z autorytetu (łac. argumentum ab auctoritate), również argumentum ad verecundiam (łac. „argument do nieśmiałości”) – pozamerytoryczny sposób argumentowania polegający na powoływaniu się na jakiś autorytet, którego druga strona nie uznaje lub z którym nie zgadza się w danej kwestii, ale nie śmie go zakwestionować wskutek skrępowania poczuciem szacunku lub obawą narażenia się na zarzut zarozumiałości. Użycie argumentum ad verecundiam wywołuje tak zwany efekt autorytetu. Według cały proces ma następujący przebieg: (pl) Апелляция к авторитету (лат. argumentum ad verecundiam — «аргумент к скромности») — вид оспаривания аргументаций, предложение считать некоторое утверждение корректным потому, что такое утверждение сделано неким источником, считающимся авторитетным. Заблуждение заключается в том, что истинность или ложность высказывания может не зависеть от мнения используемого авторитетного источника; кроме того, авторитетный источник может ошибаться в выводах, даже основываясь на корректных предпосылках. (ru) Ett auktoritetsargument (argumentum ab auctoritate) är en form av argument där något påstås vara sant för att en auktoritet (ofta akademisk) påstår det. Auktoritetsargument är en form av genetiska argument. Form: * Auktoritet A påstår att P är sant * Alltså är P sant Exempel: * Professorn i cellbiologi menar att cellplasma mest består av vatten * Alltså består cellplasma mest av vatten Exempel: * Professorn i cellbiologi menar att cellplasma mest består av guld * Alltså består cellplasma mest av guld Exempel: (sv) Звернення до авторитету (лат. argumentum ad verecundiam, англ. appeal to authority, argument from authority) — логічна хиба, що полягає у зловживанні почуттями поваги до відомої людини, знаменитості чи експерта в певній галузі для отримання згоди із пропонованим висновком. Цей риторичний прийом може й не бути хибою (див. нижче), але у випадках, коли робиться посилання на автора, що не є спеціалістом в даній галузі, він є хибним завжди. Крім того, коректність його використання може бути дуже відносною. Наприклад, у суперечці двох неспеціалістів щодо теорії відносності, звернення до тверджень Ейнштейна є переконливими та авторитетними. Однак, якщо те ж саме питання дискутується фізиками, використання такого прийому становитиме логічну хибу. Також, посилання на авторитет Ейнштейна в дискусії (uk) |
| rdfs:label | توسل بالمرجعية (ar) Apel·lació a l'autoritat (ca) Argumentum ad verecundiam (de) Προσφυγή στην αυθεντία (el) Argument from authority (en) Argumento ad verecundiam (es) Ad verecundiam argudioa (eu) Argument d'autorité (fr) Argumentum ab auctoritate (it) 권위에 호소하는 논증 (ko) Beroep op autoriteit (nl) 権威に訴える論証 (ja) Argument z autorytetu (pl) Argumentum ad verecundiam (pt) Апелляция к авторитету (ru) Auktoritetsargument (sv) Звернення до авторитету (uk) 訴諸權威 (zh) |
| owl:sameAs | freebase:Argument from authority yago-res:Argument from authority wikidata:Argument from authority dbpedia-af:Argument from authority dbpedia-ar:Argument from authority dbpedia-bg:Argument from authority dbpedia-br:Argument from authority dbpedia-ca:Argument from authority dbpedia-de:Argument from authority dbpedia-el:Argument from authority dbpedia-es:Argument from authority dbpedia-et:Argument from authority dbpedia-eu:Argument from authority dbpedia-fa:Argument from authority dbpedia-fi:Argument from authority dbpedia-fr:Argument from authority dbpedia-he:Argument from authority dbpedia-hu:Argument from authority http://hy.dbpedia.org/resource/Հեղինակության_վկայակոչում dbpedia-it:Argument from authority dbpedia-ja:Argument from authority dbpedia-ko:Argument from authority http://lt.dbpedia.org/resource/Apeliavimas_į_autoritetą dbpedia-nl:Argument from authority dbpedia-no:Argument from authority dbpedia-pl:Argument from authority dbpedia-pt:Argument from authority dbpedia-ro:Argument from authority dbpedia-ru:Argument from authority dbpedia-sh:Argument from authority dbpedia-simple:Argument from authority dbpedia-sv:Argument from authority dbpedia-tr:Argument from authority dbpedia-uk:Argument from authority dbpedia-vi:Argument from authority dbpedia-zh:Argument from authority https://global.dbpedia.org/id/2sivo |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Argument_from_authority?oldid=1124510475&ns=0 |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Argument_from_authority |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Proof_by_authority dbr:Appeal_to_Authority dbr:Appeal_to_authority dbr:False_authority dbr:Argumentum_ad_verecundiam dbr:Appeal_to_false_authority dbr:Eminence-based_medicine dbr:Appeal_to_authority_fallacy dbr:Appeal_to_authrority dbr:Appeal_to_inappropriate_authority dbr:Appeal_to_misleading_authority dbr:Appeal_to_superiority dbr:Appeal_to_testimony dbr:Appeal_to_unqualified_authority dbr:Appeals_to_authority dbr:Eminence-based_decision-making dbr:Logical_fallacy/Appeal_to_Authority dbr:Logical_fallacy/Appeal_to_authority dbr:Autos_ephe dbr:Internet_fallacy dbr:Inverse_ad_hominem dbr:Proof_by_tenure dbr:Argument_by_Authority dbr:Argument_by_abundant_testimony dbr:Argument_by_appeal_to_the_wisdom_of_Peter dbr:Argument_by_authority dbr:Argument_from_supported_authorities dbr:Argument_to_authority dbr:Argument_to_respect dbr:Arguments_from_authority dbr:Argumentum_ab_auctoritate dbr:Fallacy_from_authority dbr:Fallacy_of_authority dbr:False_appeal_to_authority dbr:Credential_fallacy dbr:Ad_verecundiam dbr:Wikipedia_fallacy dbr:Pro_hominem dbr:Verecundiam |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Question_authority dbr:Roger_Bacon dbr:Scientism dbr:Milgram_experiment dbr:Book_of_Jonah dbr:Anti-authoritarianism dbr:Appeal_to_the_law dbr:Appeal_to_tradition dbr:Argumentation_scheme dbr:Argumentum_ad_baculum dbr:Charles_G._Heyd dbr:Decision-making dbr:Index_of_logic_articles dbr:Index_of_philosophy_articles_(A–C) dbr:Esteban_de_Garibay dbr:Edward_Wright_(mathematician) dbr:Labelling dbr:Military_impostor dbr:Proof_by_authority dbr:Appeal_to_Authority dbr:Lee_Rogers_Berger dbr:Strip_(Unix) dbr:Competitive_debate_in_the_United_States dbr:Kesamutti_Sutta dbr:Key_exchange dbr:Appeal_to_authority dbr:Medical_Press_and_Circular dbr:The_Owl_and_the_Nightingale dbr:Authority_(textual_criticism) dbr:Ipse_dixit dbr:False_authority dbr:Edmond_Hoyle dbr:Formal_fallacy dbr:Islamic_attitudes_towards_science dbr:Scientific_consensus dbr:List_of_Greek_phrases dbr:List_of_Latin_phrases_(A) dbr:List_of_Latin_phrases_(I) dbr:Attribute_substitution dbr:Courtier's_reply dbr:Teodoro_de_Almeida dbr:Argumentum_ad_populum dbr:Argumentum_ad_verecundiam dbr:Authority_bias dbr:Appeal_to_false_authority dbr:Circular_reasoning dbr:Freethought dbr:Eminence-based_medicine dbr:Appeal_to_authority_fallacy dbr:Appeal_to_authrority dbr:Appeal_to_inappropriate_authority dbr:Appeal_to_misleading_authority dbr:Appeal_to_superiority dbr:Appeal_to_testimony dbr:Appeal_to_unqualified_authority dbr:Appeals_to_authority dbr:Eminence-based_decision-making dbr:Quran dbr:Logical_fallacy/Appeal_to_Authority dbr:Logical_fallacy/Appeal_to_authority dbr:Experto_crede dbr:Objections_to_evolution dbr:When_contact_changes_minds dbr:The_Demon-Haunted_World dbr:Trading_up_the_chain dbr:Nobel_disease dbr:Autos_ephe dbr:Internet_fallacy dbr:Inverse_ad_hominem dbr:Proof_by_tenure dbr:Argument_by_Authority dbr:Argument_by_abundant_testimony dbr:Argument_by_appeal_to_the_wisdom_of_Peter dbr:Argument_by_authority dbr:Argument_from_supported_authorities dbr:Argument_to_authority dbr:Argument_to_respect dbr:Arguments_from_authority dbr:Argumentum_ab_auctoritate dbr:Fallacy_from_authority dbr:Fallacy_of_authority dbr:False_appeal_to_authority dbr:Credential_fallacy dbr:Ad_verecundiam dbr:Wikipedia_fallacy dbr:Pro_hominem dbr:Verecundiam |
| is rdfs:seeAlso of | dbr:Chromosome |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Argument_from_authority |