Firedamp (original) (raw)
غاز المناجم هو غاز مشتعل يوجد في مناجم الفحم. يطلق هذا الاسم على عدد من الغازات القابلة للاشتعال، خاصة غاز الميثان الذي يشيع وجوده خاصة في المناطق التي يوجد فيها الفحم الحجري. يتراكم الغاز في جيوب في الفحم والطبقات المجاورة، وعند التوغل في هذه المناطق وتحرير الغاز، يمكن أن يحدث انفجار. تاريخياً، كان جيب الميثان المعرّض للضغط الشديد يعرف باسم «كيس من القذارة».
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | غاز المناجم هو غاز مشتعل يوجد في مناجم الفحم. يطلق هذا الاسم على عدد من الغازات القابلة للاشتعال، خاصة غاز الميثان الذي يشيع وجوده خاصة في المناطق التي يوجد فيها الفحم الحجري. يتراكم الغاز في جيوب في الفحم والطبقات المجاورة، وعند التوغل في هذه المناطق وتحرير الغاز، يمكن أن يحدث انفجار. تاريخياً، كان جيب الميثان المعرّض للضغط الشديد يعرف باسم «كيس من القذارة». (ar) El grisú (paraula que prové del foc grec) és un gas que es presenta de manera natural i que principalment està compost de metà, que es desprèn de les capes de carbó d'hulla i dels terrenys rocosos. Aquest gas és molt temut pels miners i han causat històricament moltes explosions en les mines amb nombroses víctimes. (ca) Grizuo estas ordinara nomo de eksplodema mingaso. Ĝi estas miksaĵo de metano kaj aero, aperante en la karbominejoj. La metano formas bruleman, eksplodeman miksaĵon kun la aero en larĝa konsista spektro. La eksplodon kaŭzas ofte malferma flamo aŭ elektra fajrero. Oni povas eviti akumuliĝon, eksplodon de la metano en la karbominado per diversaj metodoj: aerumado, forkonduko. La grizuo ofte kaŭzas minejan akcidenton, hodiaŭ ĉefe en Ĉinio. Por konstroli aeron de la minejo, oni uzas la , pli frue . Spite al ĉio, la grizuo povas eksplodi, se pirit-riĉa karbo formas fajreron okaze de ekspluatado per metalaj iloj. La eksplodon helpas ankaŭ la fajna karbopulvo en la aero. (eo) Firedamp is any flammable gas found in coal mines, typically coalbed methane. It is particularly found in areas where the coal is bituminous. The gas accumulates in pockets in the coal and adjacent strata and when they are penetrated the release can trigger explosions. Historically, if such a pocket was highly pressurized, it was termed a "bag of foulness". (en) Grubengas ist eine Gasmischung, die in der Erdgeschichte durch Inkohlung entstanden ist und beim modernen Abbau von Steinkohle freigesetzt wird. Sie wird im Bergbaujargon als schlagende Wetter bezeichnet. Hauptbestandteil des Grubengases ist Methan (CH4). (de) Grisu ikatz-meategietan sortzen den gas sukoia da. Metanoz (% 77-99), goi-mailako hidrokarburoz eta gas karbonikoz dago osatua. Osagai nagusia metanoa da, baina beste gas batzuk ere izan ditzake: karbono dioxidoa, etanoa, nitrogenoa eta, proportzio txikiagoan, hidrogenoa, helioa eta argona. Materia organikoa ikatz bihurtu bitartean sortzen da grisua, aldi berean, eta, airea baino arinagoa denez, meategietako goiko aldeetan biltzen da. Airean grisuak duen proportzioa % 5-15 bitartekoa denean, nahastura leherkor bihurtzen da. Horregatik, meategietan neurgailuak izaten dira grisuaren edukia neurtzeko eta aire-sarrerak zaintzeko. Grisuak hildako asko eragin ditu meategietan. (eu) Le grisou est l'une des formes de carbone fossile. Il se distingue du gaz naturel par sa composition et sa formation. Il est composé à plus de 90 % de méthane. Ce gaz invisible et inodore se dégage des couches de charbon et des terrains encaissants lors de leur exploitation. Comme le radon, à très faible dose, il fait partie de l'atmosphère normale des mines profondes et il s'en dégage d'autant plus que le charbon est fracturé ou exploité. Entre 5 et 15 % dans l'air, le grisou devient dangereux car, en de telles proportions, le mélange air-grisou est très explosif. Très redoutées des mineurs, les explosions, appelées « coups de grisou », ont causé de nombreuses victimes dans les mines profondes du monde entier. Les compagnies minières préviennent les risques par la ventilation primaire et secondaire des chantiers de taille, puits et galeries, mais il existe toujours un risque de rupture d'une poche de grisou accumulée dans un système de failles. (fr) El grisú (del francés grisou) es un gas que puede encontrarse en las minas subterráneas de carbón, capaz de formar atmósferas explosivas. (es) Meatán a fhaightear i mianaigh. Bíonn meascán meatáin is aeir inlasta nó inphléasctha ag comhréireacha áirithe, agus ba chúis le cuid mhaith tubaistí mianaigh é. Tá gá bunúsach leis an mbaol seo a laghdú chun feidhmiú go slán sábháilte i mianaigh guail. Ceann de na bealaí is fearr chun í a bhrath is ea lampa sábháilteachta Davy. (ga) Il grisù o grisou è un gas combustibile inodore e incolore, costituito prevalentemente da metano e altri gas: azoto, anidride carbonica ed etano in quantità variabili, e in percentuali molto inferiori elio, neon e idrogeno. (it) Grauwvuur is een voornamelijk in Vlaanderen gebruikte term voor een kolenstofexplosie: het ontploffen van steenkoolstof in een steenkoolmijn of in ruimten waar kolenstof aanwezig is zoals opslagplaatsen. Grauwvuur heeft eenzelfde effect als een mijngasontploffing. (nl) Grisu é uma mistura do CH4 (Metano – Gás Natural), que ocorre naturalmente nas minas de carvão, com o O2 (Oxigênio) do ar, formando em ambientes fechados uma mistura explosiva que detona facilmente na presença de chamas ou centelhas, e constituía um grande perigo na mineração de carvão. No século XIX, quando a iluminação empregava lampiões, os acidentes eram frequentes, até que em 1815 Humphry Davy (Químico britânico) inventou uma lâmpada de segurança, na qual a chama era protegida por uma tela metálica. A tela dissipava o calor da chama de forma a que os gases do lado de fora não atingiam a temperatura necessária à ignição, que ficava impossibilitada. A lâmpada também servia como indicador da presença da mistura explosiva, pois neste caso a chama mudava de aspecto. Atualmente as instalações elétricas das minas de carvão são especiais, evitando as centelhas que também poderiam causar acidentes de detonação do grisu. (pt) Руднико́вий газ — горючий газ без кольору і смаку, переважно без запаху, що виділяється з пластів кам'яного вугілля або тріщин прилеглих порід. Основною складовою його є метан (утворює з повітрям вибухову суміш) з домішками діоксиду вуглецю та азоту, іноді водню, етану, важких вуглеводнів. Основні заходи боротьби з рудниковим газом — вентиляція гірничих виробок і дегазація . (uk) Ру́дничный газ — в основном метан (CH4) — горючий, бесцветный газ, выделяющийся из каменноугольных (метан угольных пластов), иногда металлических и каменно-соляных рудников, и в смеси с воздухом (6—16 об. рудничного газа на 94—84 об. воздуха) образующий гремучую смесь, воспламенение которой в рудниках приводит к взрывам и часто, к многочисленным человеческим жертвам. В порах угля и окружающих горных породах рудничный газ находится часто под значительным давлением (до 30 атм.). Выделение рудничного газа может быть постепенным или внезапным, наиболее опасно второе. Запах рудничного газа зависит от примеси паров тяжёлых углеводородов. (ru) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Constantin_meunier,_il_grisù,_1888-90.jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | https://books.google.com/books%3Fid=7igDAAAAMBAJ&pg=PT21 |
| dbo:wikiPageID | 505455 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 9325 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1120952109 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Carbon_dioxide dbr:Carbon_monoxide dbr:Pyrite dbr:Royal_Society dbr:Davy_lamp dbr:Humphry_Davy dbr:Hydrogen_sulfide dbr:Whitedamp dbr:Maypole_Colliery_disaster dbr:Safety_lamp dbr:Gas dbr:Gauze dbr:Wallsend_Colliery dbr:Geordie_lamp dbr:George_Stephenson dbr:Sir_James_Lowther,_4th_Baronet dbr:Damp_(mining) dbr:Tyneside dbr:Darr_Mine_disaster dbr:Whitehaven dbr:Mining_accident dbr:Abercarn_colliery_disaster dbc:Natural_gas_safety dbr:Gresford_disaster dbr:Felling_mine_disaster dbr:Flammable dbc:Coal_mining dbc:Fuel_gas dbr:Afterdamp dbc:Mine_safety dbr:Bituminous_coal dbr:Blackdamp dbr:Coal_dust dbr:Coal_mining dbr:Coalbed_methane dbr:Popular_Science dbr:Newcastle_upon_Tyne dbr:Udston_mining_disaster dbr:Stinkdamp dbr:File:Stephenson-safety-lamp.jpg dbr:File:Constantin_meunier,_il_grisù,_1888-90.jpg dbr:File:Davy_lamp.png |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Authority_control dbt:More_citations_needed dbt:Reflist dbt:Short_description dbt:Unreferenced_section dbt:Use_dmy_dates dbt:Damp |
| dcterms:subject | dbc:Natural_gas_safety dbc:Coal_mining dbc:Fuel_gas dbc:Mine_safety |
| gold:hypernym | dbr:Gas |
| rdf:type | owl:Thing dbo:ChemicalCompound |
| rdfs:comment | غاز المناجم هو غاز مشتعل يوجد في مناجم الفحم. يطلق هذا الاسم على عدد من الغازات القابلة للاشتعال، خاصة غاز الميثان الذي يشيع وجوده خاصة في المناطق التي يوجد فيها الفحم الحجري. يتراكم الغاز في جيوب في الفحم والطبقات المجاورة، وعند التوغل في هذه المناطق وتحرير الغاز، يمكن أن يحدث انفجار. تاريخياً، كان جيب الميثان المعرّض للضغط الشديد يعرف باسم «كيس من القذارة». (ar) El grisú (paraula que prové del foc grec) és un gas que es presenta de manera natural i que principalment està compost de metà, que es desprèn de les capes de carbó d'hulla i dels terrenys rocosos. Aquest gas és molt temut pels miners i han causat històricament moltes explosions en les mines amb nombroses víctimes. (ca) Firedamp is any flammable gas found in coal mines, typically coalbed methane. It is particularly found in areas where the coal is bituminous. The gas accumulates in pockets in the coal and adjacent strata and when they are penetrated the release can trigger explosions. Historically, if such a pocket was highly pressurized, it was termed a "bag of foulness". (en) Grubengas ist eine Gasmischung, die in der Erdgeschichte durch Inkohlung entstanden ist und beim modernen Abbau von Steinkohle freigesetzt wird. Sie wird im Bergbaujargon als schlagende Wetter bezeichnet. Hauptbestandteil des Grubengases ist Methan (CH4). (de) Grisu ikatz-meategietan sortzen den gas sukoia da. Metanoz (% 77-99), goi-mailako hidrokarburoz eta gas karbonikoz dago osatua. Osagai nagusia metanoa da, baina beste gas batzuk ere izan ditzake: karbono dioxidoa, etanoa, nitrogenoa eta, proportzio txikiagoan, hidrogenoa, helioa eta argona. Materia organikoa ikatz bihurtu bitartean sortzen da grisua, aldi berean, eta, airea baino arinagoa denez, meategietako goiko aldeetan biltzen da. Airean grisuak duen proportzioa % 5-15 bitartekoa denean, nahastura leherkor bihurtzen da. Horregatik, meategietan neurgailuak izaten dira grisuaren edukia neurtzeko eta aire-sarrerak zaintzeko. Grisuak hildako asko eragin ditu meategietan. (eu) El grisú (del francés grisou) es un gas que puede encontrarse en las minas subterráneas de carbón, capaz de formar atmósferas explosivas. (es) Meatán a fhaightear i mianaigh. Bíonn meascán meatáin is aeir inlasta nó inphléasctha ag comhréireacha áirithe, agus ba chúis le cuid mhaith tubaistí mianaigh é. Tá gá bunúsach leis an mbaol seo a laghdú chun feidhmiú go slán sábháilte i mianaigh guail. Ceann de na bealaí is fearr chun í a bhrath is ea lampa sábháilteachta Davy. (ga) Il grisù o grisou è un gas combustibile inodore e incolore, costituito prevalentemente da metano e altri gas: azoto, anidride carbonica ed etano in quantità variabili, e in percentuali molto inferiori elio, neon e idrogeno. (it) Grauwvuur is een voornamelijk in Vlaanderen gebruikte term voor een kolenstofexplosie: het ontploffen van steenkoolstof in een steenkoolmijn of in ruimten waar kolenstof aanwezig is zoals opslagplaatsen. Grauwvuur heeft eenzelfde effect als een mijngasontploffing. (nl) Руднико́вий газ — горючий газ без кольору і смаку, переважно без запаху, що виділяється з пластів кам'яного вугілля або тріщин прилеглих порід. Основною складовою його є метан (утворює з повітрям вибухову суміш) з домішками діоксиду вуглецю та азоту, іноді водню, етану, важких вуглеводнів. Основні заходи боротьби з рудниковим газом — вентиляція гірничих виробок і дегазація . (uk) Grizuo estas ordinara nomo de eksplodema mingaso. Ĝi estas miksaĵo de metano kaj aero, aperante en la karbominejoj. La metano formas bruleman, eksplodeman miksaĵon kun la aero en larĝa konsista spektro. La eksplodon kaŭzas ofte malferma flamo aŭ elektra fajrero. Oni povas eviti akumuliĝon, eksplodon de la metano en la karbominado per diversaj metodoj: aerumado, forkonduko. (eo) Le grisou est l'une des formes de carbone fossile. Il se distingue du gaz naturel par sa composition et sa formation. Il est composé à plus de 90 % de méthane. Ce gaz invisible et inodore se dégage des couches de charbon et des terrains encaissants lors de leur exploitation. Comme le radon, à très faible dose, il fait partie de l'atmosphère normale des mines profondes et il s'en dégage d'autant plus que le charbon est fracturé ou exploité. (fr) Ру́дничный газ — в основном метан (CH4) — горючий, бесцветный газ, выделяющийся из каменноугольных (метан угольных пластов), иногда металлических и каменно-соляных рудников, и в смеси с воздухом (6—16 об. рудничного газа на 94—84 об. воздуха) образующий гремучую смесь, воспламенение которой в рудниках приводит к взрывам и часто, к многочисленным человеческим жертвам. (ru) Grisu é uma mistura do CH4 (Metano – Gás Natural), que ocorre naturalmente nas minas de carvão, com o O2 (Oxigênio) do ar, formando em ambientes fechados uma mistura explosiva que detona facilmente na presença de chamas ou centelhas, e constituía um grande perigo na mineração de carvão. Atualmente as instalações elétricas das minas de carvão são especiais, evitando as centelhas que também poderiam causar acidentes de detonação do grisu. (pt) |
| rdfs:label | غاز المناجم (ar) Grisú (ca) Grubengas (de) Grizuo (eo) Grisú (es) Grisu (eu) Gal mhianaigh (ga) Firedamp (en) Grisou (fr) Grisù (it) Grauwvuur (nl) Grisu (pt) Рудничный газ (ru) Рудниковий газ (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Firedamp http://d-nb.info/gnd/4158335-8 wikidata:Firedamp dbpedia-ar:Firedamp dbpedia-be:Firedamp dbpedia-bg:Firedamp dbpedia-ca:Firedamp dbpedia-de:Firedamp dbpedia-eo:Firedamp dbpedia-es:Firedamp dbpedia-et:Firedamp dbpedia-eu:Firedamp dbpedia-fr:Firedamp dbpedia-ga:Firedamp dbpedia-hu:Firedamp dbpedia-it:Firedamp dbpedia-nl:Firedamp dbpedia-pt:Firedamp dbpedia-ro:Firedamp dbpedia-ru:Firedamp dbpedia-sr:Firedamp dbpedia-tr:Firedamp dbpedia-uk:Firedamp http://wa.dbpedia.org/resource/Grizou https://global.dbpedia.org/id/3eWF9 |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Firedamp?oldid=1120952109&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Constantin_meunier,_il_grisù,_1888-90.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Davy_lamp.png wiki-commons:Special:FilePath/Stephenson-safety-lamp.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Firedamp |
| is dbo:industry of | dbr:Jenbacher |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Fire_damp dbr:Fire-damp dbr:Methane_Explosion dbr:Methane_explosion dbr:Mine_Gas dbr:Mine_gas |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Carbon_Creek_(Star_Trek:_Enterprise) dbr:Bedford_Colliery dbr:Bedford_Colliery_disaster dbr:Bedwas_Navigation_Colliery dbr:Preston_Island dbr:Rudolf_Fischer_(writer) dbr:List_of_disasters_in_Great_Britain_and_Ireland_by_death_toll dbr:Miners_(poem) dbr:Mostyn_Colliery dbr:Methanometer dbr:Bentley_Colliery dbr:Blantyre_mining_disaster dbr:Bodensee–Toggenburg_railway dbr:Bradford_Colliery dbr:Davy_lamp dbr:Humphry_Davy dbr:John_Scott_Haldane dbr:Joseph_Austin_Holmes dbr:List_of_shipwrecks_in_May_1860 dbr:List_of_shipwrecks_in_September_1860 dbr:Listvyazhnaya_mine_disaster dbr:USS_Maine_(1889) dbr:Vermelles dbr:Dust_explosion dbr:List_of_industrial_disasters dbr:List_of_mining_disasters_in_Lancashire dbr:List_of_recipients_of_the_George_Medal,_1950s dbr:Whitedamp dbr:1875_in_the_United_Kingdom dbr:1880_in_the_United_Kingdom dbr:1887_in_the_United_Kingdom dbr:1894_in_the_United_Kingdom dbr:1910_in_the_United_Kingdom dbr:1918_in_the_United_Kingdom dbr:1923_Bellbird_Mining_Disaster dbr:1931_in_the_United_Kingdom dbr:Compagnie_des_mines_de_Béthune dbr:Compagnie_minière_de_Carmaux dbr:Coppull dbr:Cramlington dbr:Maypole_Colliery_disaster dbr:Ryton,_Tyne_and_Wear dbr:Safety_lamp dbr:Sainte_Marie_Coal_Mine dbr:Ellesmere_Colliery dbr:Elsecar_Collieries dbr:Gas_venting dbr:George_Frederick_Ansell dbr:North_East_England dbr:Six_Bells_Colliery dbr:Tyldesley_Coal_Company dbr:1862_in_Wales dbr:1865_in_Wales dbr:1879_in_Belgium dbr:1887_in_Scotland dbr:1894_in_Wales dbr:Cilfynydd dbr:Clifton,_Greater_Manchester dbr:Clydach_Vale dbr:Coal_Mines_Act_1911 dbr:Coleford,_Somerset dbr:Geordie_lamp dbr:George_Stephenson dbr:German_Renewable_Energy_Sources_Act dbr:Minnie_Pit_Disaster dbr:Contraband_(coal_mine) dbr:The_Proud_Valley dbr:Ladyshore_Colliery dbr:Marsh_gas dbr:2010_Zonguldak_mine_disaster dbr:Benoît_Rouquayrol dbr:Leigh,_Greater_Manchester dbr:Liège dbr:Mammoth_Mine_disaster dbr:Cambrian_Colliery dbr:Sir_James_Lowther,_4th_Baronet dbr:Standardville,_Utah dbr:Collier_(ship) dbr:Zollverein_Coal_Mine_Industrial_Complex dbr:Harry_Clasper dbr:Henri_Meyer dbr:March_1955 dbr:Mechanically_powered_flashlight dbr:1953_in_Belgium dbr:Bruay-sur-l'Escaut dbr:Brunner_Mine dbr:Brunner_Mine_disaster dbr:Bulli,_New_South_Wales dbr:Trimdon_Grange dbr:Trimsaran dbr:Tyldesley dbr:Tyneside dbr:UK_Coal dbr:West_Stanley_Pit_disasters dbr:Western_Jharia_Area dbr:Westhoughton dbr:Whitehaven dbr:William_Henry_(chemist) dbr:Drummond_Mine_explosion dbr:Health_and_environmental_impact_of_the_coal_industry dbr:January_1918 dbr:June_1904 dbr:Mina_Rosita_Vieja_disaster dbr:Minden_Coalfield dbr:Mine_railway dbr:Mining_accident dbr:Abercarn_colliery_disaster dbr:Allerton_Bywater_colliery_explosion dbr:Amasra_mine_explosion dbr:Easington_Colliery dbr:Eugène_Baudin dbr:Fatfield dbr:Federal_Mines_Safety_Act_of_1910 dbr:Felling,_Tyne_and_Wear dbr:Fire_damp dbr:Bank_Hall_Colliery dbr:Barnburgh_Main_Colliery dbr:Barometer dbr:Bridgewater_Collieries dbr:Chatterley_Whitfield dbr:Glossary_of_coal_mining_terminology dbr:Gorniczy_Agregat_Gasniczy dbr:History_of_chemistry dbr:History_of_coal_miners dbr:History_of_coal_mining dbr:Gresford_Colliery dbr:Gresford_disaster dbr:Guardian_(sculpture) dbr:Haig_Colliery dbr:Hapton_Valley_Colliery dbr:Harraton dbr:Hartley_Colliery_disaster dbr:Henry_Küss dbr:Astley_Deep_Pit_disaster dbr:Astley_Green_Colliery dbr:The_Brave_Don't_Cry dbr:Jenbacher dbr:Fire-damp dbr:Astley,_Greater_Manchester dbr:Atherton,_Greater_Manchester dbr:Abbeystead_disaster dbr:Afterdamp dbr:Chesterton,_Staffordshire dbr:Albion_Colliery dbr:John_Brass_(colliery_manager) dbr:Lancashire_Coalfield dbr:Bioluminescence dbr:Bituminous_coal dbr:Blackdamp dbr:Coal-seam_fire dbr:Coal_Glen_mine_disaster dbr:Coal_dust dbr:Coal_mining dbr:Coalbed_methane dbr:Cogeneration dbr:Edinburgh_and_Glasgow_Railway dbr:Holditch_Colliery_disaster dbr:Yew_Tree_Colliery dbr:Diglake_Colliery_Disaster dbr:Auguste_Denayrouze dbr:Burngrange_mining_disaster dbr:Pike_River_Mine_disaster dbr:St_George's_Church,_Tyldesley dbr:Great_Boys_Colliery dbr:Methane_Explosion dbr:Methane_explosion dbr:Industrial_Revolution dbr:Methane dbr:Middleton,_Leeds dbr:Netherton,_Wakefield dbr:Newbottle,_Tyne_and_Wear dbr:Oaks_explosion dbr:Castle_Gate_Mine_disaster dbr:Senghenydd_colliery_disaster dbr:Klaus_Siebold dbr:Mammoth,_Pennsylvania dbr:Manvers_Main_Colliery dbr:Self-contained_self-rescue_device dbr:Shubin_(ghost) dbr:Nestor_Gréhant dbr:Somerset_Coalfield dbr:Luisenthal_mine_disaster dbr:Lundhill_Colliery_explosion dbr:Occupational_toxicology dbr:South_Yorkshire_Coalfield dbr:Fire-setting dbr:Firedamp_whistle dbr:Wood_Pit_disaster dbr:Rolling_Mill_Mine dbr:Shakerley_Collieries dbr:Wheat_lamp dbr:SC_Eintracht_Hamm dbr:Udston_mining_disaster dbr:Risca_colliery_disasters dbr:Stewart_Turner dbr:Mine_Gas dbr:Mine_gas |
| is gold:hypernym of | dbr:Contraband_(coal_mine) |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Firedamp |
