Honoré de Balzac (original) (raw)

dbo:abstract

أونوريه دي بلزاك (بالفرنسية: Honoré de Balzac)‏ (ولد في 20 مايو 1799 - 18 أغسطس 1850) وتوفى بباريس في 18 أغسطس 1850 عن عمر يناهز 51 عاماً)، هو كاتب فرنسي وروائي من رواد الأدب الفرنسي في القرن التاسع عشر في الفترة التي اعقبت سقوط نابليون وكاتب مسرحي وناقد أدبي وكاتب مقالة وصحفي. ترك واحدا من أكثر الكتب الروائية إذهالاً في االأدب الفرنسي، مع أكثر من تسعين رواية وقصة قصيرة (137 قصة) نُشرن منذ عام 1829 حتى 1855 مُجمعين بعنوان الملهاة الإنسانية. ويُضاف إلى هذا كتاب مئة قصة فكاهية، وأيضاً روايات نُشرت بأسماء مستعارة وحوالي خمسة وعشرون عملا موجزا. وهو يُعتبر من رواد الرواية الفرنسية، حيث تناول بها في أكثر من نوع، حيث ألف التحفة المجهولة في الرواية الفلسفية، وفي الرواية الخيالية حيث ألف الجلد المسحور، وأيضاً في الرواية الشعرية حيث ألف . وقد برع أيضاً في السياق الواقعي حيث ألف الأب غوريو وأوجيني غراندي، ولكنه يتعلق بالواقعية الحالمة التي يسمو بها قدرته على التخيل الإبداعي. (ar)
Honoré de Balzac (Tours, 20 de maig de 1799 - París, 18 d'agost de 1850) va ser el novel·lista francès més important de la primera meitat del segle xix i el principal representant de l'anomenada "novel·la realista". Treballador infatigable va elaborar una obra monumental, la Comèdia Humana, cicle coherent de diverses desenes de novel·les l'objectiu de les quals és descriure d'una manera quasi exhaustiva la societat francesa de la seva època o, segons la seva famosa frase, "fer-li la competència al registre civil". (ca)
Honoré de Balzac [onoré d balzak] (20. května 1799, Tours – 18. srpna 1850, Paříž), byl francouzský spisovatel, představitel realismu a romantismu, novinář a kritik. Bývá považován za zakladatele kriticko-realistického románu. Balzacovým magnum opus je cyklus devadesáti sedmi románů a povídek pod souborným názvem Lidská komedie. Napsal však i řadu románů s dobrodružnou či fantastickou tematikou, např. Šagrénová kůže, rovněž součást Lidské komedie – v cyklu Filosofických studií. (cs)
Ο Ονορέ ντε Μπαλζάκ (πραγματικό ονοματεπώνυμο Ονορέ Μπαλζάκ) (Τουρ 20 Μαΐου 1799 – Παρίσι 18 Αυγούστου 1850) ήταν Γάλλος λογοτέχνης του πρώτου μισού του 19ου αιώνα. Συγκαταλέγεται στους θεμελιωτές του ρεαλισμού στην ευρωπαϊκή λογοτεχνία, ενώ θεωρείται και ένας από τους σημαντικότερους μυθιστοριογράφους όλων των εποχών. Έφερε εις πέρας ένα μνημειώδες έργο, την Ανθρώπινη Κωμωδία, μία συνεκτική συλλογή αρκετών μυθιστορημάτων που φιλοδοξούν να περιγράψουν σχεδόν εξαντλητικά τη γαλλική κοινωνία της εποχής του. (el)
Honoré de BALZAC, en esperanto Honoreo Balzako (naskiĝis la 20-an de marto 1799, mortis la 18-an de aŭgusto 1850). Li estis franca verkisto, ofte taksata la plej granda majstro de la franca realisma literaturo. Balzac naskiĝis en Tours, kiel filo de provinca familio. Li studis unue juron, sed subskribis kontrakton kun sia patro, ke tiu lin vivtenos dum certa tempo, dum kiu Balzac devas gloriĝi kiel verkisto. Komence li verkadis aventurajn romanojn, kiujn li poste forĵetis, sopiri eniri la aristokratan socion (li alproprigis al si la nobelan prepozicion DE), longe li korespondis kun la pola nobelino Evelina Hanska-Rzewuska, al kiu li edziĝis kelkajn monatojn antaŭ la morto. Dum la tuta vivo li estis persekutata de ekzekuciistoj pro multaj ŝuldoj. Por kovri ilin, li tro multe laboris, trinkante kafon kontraŭ dormo, kio verŝajne elĉerpis kaj mortigis lin en Parizo. Lia verkaro konsistas el grandioza ciklo de romanoj La Homa Komedio, por kiu li planis entute 137 verkojn. En la ciklo li emis studi morojn, provincan vivon, parizan vivon, fari analizajn studojn. Unu el la plej famaj romanoj de la Homa Komedio estas Patro Goriot (Le Père Goriot). (eo)
Honoré de Balzac [ɔnɔ'ʁe d(ə) balˈzak] (* 20. Mai 1799 in Tours; † 18. August 1850 in Paris) war ein französischer Schriftsteller. In den Literaturgeschichten wird er, obwohl er eigentlich zur Generation der Romantiker zählt, mit dem 16 Jahre älteren Stendhal und dem 22 Jahre jüngeren Flaubert als Dreigestirn der großen Realisten gesehen. Sein Hauptwerk ist der 88 Titel umfassende, aber unvollendete Romanzyklus La Comédie humaine (deutsch: Die menschliche Komödie), dessen Romane und Erzählungen ein Gesamtbild der Gesellschaft im Frankreich seiner Zeit zu zeichnen versuchen. (de)
Honoré de Balzac (Tours, Indre eta Loira, Frantzia, 1799ko maiatzaren 20a - Paris, Frantzia, 1850eko abuztuaren 18a) frantsesezko idazlea izan zen: eleberrigilea, antzerkigilea, literatura kritikaria, arte kritikaria, saiakeragilea, kazetaria eta . Gustave Flaubert idazlearekin batera, eleberri errealistaren ordezkari nagusia izan zen, eta bere eleberriak Frantsesezko literaturan garrantzitsuenen artean daude. Hala ere, ez zen eleberriak idaztera mugatu, beste hainbat genero landu baitzituen, hala nola filosofia, antzerkia, kazetaritza, gutunak, eta ezin konta ahala asmo eta proiektu utzi zituen paper zorroetan zirriborratuak. La Comédie humaine («Giza komedia») izeneko proiektu handia sortu zuen, beraien artean lotura duten 137 istorio idazteko asmoz. Helburu hori bete ezin izan zuen arren, guztira 91 lan bukatu zituen (istorioak, eleberriak eta saiakerak) eta 46 lan bukatu gabe geratu ziren. Gainera, hogeita hamar ipuin (Les cent contes drolatiques, 1832-1837) eta bost antzerki idatzi zituen. Egunkarietan eta aldizkarietan Balzacen sinadura guztiz preziatua zen. Gutun ugari idatzi zuen; 1850ean bere emazte bihurtu zen , bereziki, gutun truke luze bezain interesgarria izan zuen. (eu)
Honoré de Balzac (/ˈbælzæk/ BAL-zak, more commonly US: /ˈbɔːl-/ BAWL-, French: [ɔnɔʁe d(ə) balzak]; born Honoré Balzac; 20 May 1799 – 18 August 1850) was a French novelist and playwright. The novel sequence La Comédie humaine, which presents a panorama of post-Napoleonic French life, is generally viewed as his magnum opus. Owing to his keen observation of detail and unfiltered representation of society, Balzac is regarded as one of the founders of realism in European literature. He is renowned for his multi-faceted characters; even his lesser characters are complex, morally ambiguous and fully human. Inanimate objects are imbued with character as well; the city of Paris, a backdrop for much of his writing, takes on many human qualities. His writing influenced many famous writers, including the novelists Émile Zola, Charles Dickens, Marcel Proust, Gustave Flaubert, and Henry James, and filmmakers François Truffaut and Jacques Rivette. Many of Balzac's works have been made into films and continue to inspire other writers. An enthusiastic reader and independent thinker as a child, Balzac had trouble adapting to the teaching style of his grammar school. His willful nature caused trouble throughout his life and frustrated his ambitions to succeed in the world of business. When he finished school, Balzac was apprenticed in a law office, but he turned his back on the study of law after wearying of its inhumanity and banal routine. Before and during his career as a writer, he attempted to be a publisher, printer, businessman, critic, and politician; he failed in all of these efforts. La Comédie Humaine reflects his real-life difficulties, and includes scenes from his own experience. Balzac suffered from health problems throughout his life, possibly owing to his intense writing schedule. His relationship with his family was often strained by financial and personal drama, and he lost more than one friend over critical reviews. In 1850, Balzac married Ewelina Hańska, a Polish aristocrat and his longtime love; he died in Paris six months later. (en)
Honoré de Balzac (pronunciación en francés: /ɔnɔʁe d(ə) balzak/; Tours, 20 de mayo de 1799-París, 18 de agosto de 1850) fue un novelista y dramaturgo francés, representante de la llamada novela realista del siglo XIX. Trabajador infatigable, elaboró una obra monumental, La comedia humana, ciclo coherente de varias decenas de novelas cuyo objetivo era describir de modo casi exhaustivo la sociedad francesa postnapoleónica de su tiempo para, según su famosa frase, hacerle «la competencia al registro civil». Es considerada generalmente como su magnum opus. Gracias a su aguda observación de los detalles y a su representación sin filtros de la sociedad, Balzac está considerado como uno de los fundadores del realismo en la literatura europea.Es famoso por sus personajes polifacéticos: incluso sus personajes menores son complejos, moralmente ambiguos y plenamente humanos. Los objetos inanimados también están impregnados de carácter: la ciudad de París, telón de fondo de gran parte de sus escritos, adquiere muchas cualidades humanas. Su obra influyó en muchos escritores famosos, como los novelistas Émile Zola, Charles Dickens, Marcel Proust, Gustave Flaubert y Henry James, y los cineastas François Truffaut y Jacques Rivette. Muchas de las obras de Balzac han sido llevadas al cine y siguen inspirando a otros escritores. Balzac, que ya de niño era un lector entusiasta y un pensador independiente, tuvo problemas para adaptarse al estilo de enseñanza de su colegio. Su carácter voluntarioso le causó problemas durante toda su vida y frustró sus ambiciones de triunfar en el mundo de los negocios. Cuando terminó la escuela, Balzac se hizo a regañadientes aprendiz en un despacho notarial, pero abondonó el estudio del derecho tras cansarse de su inhumanidad y su rutina banal. Antes y durante su carrera de escritor, intentó ser editor, impresor, hombre de negocios, crítico y político; en todos estos esfuerzos fracasó. La comedia humana refleja sus dificultades reales e incluye escenas tomadas de su propia experiencia. Balzac sufrió problemas de salud durante toda su vida, posiblemente debidos a su intenso ritmo de escritura. La relación con su familia fue a menudo tensa por culpa de sus problemas financieros y personales, y perdió más de un amigo a causa de sus mordaces críticas. En 1850, Balzac se casó con Ewelina Hańska, una aristócrata polaca y su amor de toda la vida; murió en París cinco meses después. (es)
Honoré de Balzac, né Honoré Balzac le 20 mai 1799 (1er prairial an VII du calendrier républicain) à Tours et mort le 18 août 1850 à Paris, est un écrivain français. Romancier, dramaturge, critique littéraire, critique d'art, essayiste, journaliste et imprimeur, il a laissé l'une des plus imposantes œuvres romanesques de la littérature française, avec plus de quatre-vingt-dix romans et nouvelles parus de 1829 à 1855, réunis sous le titre de La Comédie humaine. À cela s'ajoutent Les Cent Contes drolatiques, ainsi que des romans de jeunesse publiés sous des pseudonymes et quelque vingt-cinq œuvres ébauchées. Il est un maître du roman français, dont il a abordé plusieurs genres, du roman philosophique avec Le Chef-d'œuvre inconnu au roman fantastique avec La Peau de chagrin ou encore au roman poétique avec Le Lys dans la vallée. Il a surtout excellé dans la veine du réalisme, avec notamment Le Père Goriot et Eugénie Grandet. Comme il l'explique dans son avant-propos à La Comédie humaine, il a pour projet d'identifier les « espèces sociales » de son époque, tout comme Buffon avait identifié les espèces zoologiques. Ayant découvert par ses lectures de Walter Scott que le roman pouvait aspirer à une « valeur philosophique », il veut explorer les différentes classes sociales et les individus qui les composent afin d'« écrire l'histoire oubliée par tant d'historiens, celle des mœurs » et de « faire concurrence à l'état civil ». L'auteur décrit la montée du capitalisme, l'essor de la bourgeoisie face à la noblesse, dans une relation complexe faite de mépris et d'intérêts communs. Intéressé par les êtres qui ont un destin, il crée des personnages plus grands que nature : « Chacun, chez Balzac, même les portières, a du génie » (Baudelaire). Ses opinions politiques sont ambiguës : s'il affiche des convictions légitimistes en pleine monarchie de Juillet, il s'est auparavant déclaré libéral et défendra les ouvriers en 1840 et en 1848, même s'il ne leur accorde aucune place dans ses romans. Tout en professant des idées conservatrices, il a produit une œuvre admirée par Marx et Engels, et qui invite par certains aspects à l'anarchisme et à la révolte. Outre sa production littéraire, il a écrit des articles dans les journaux et a dirigé successivement deux revues, qui feront faillite. Convaincu de la haute mission de l'écrivain, qui doit régner par la pensée, il lutte pour le respect des droits d'auteur et contribue à la fondation de la Société des gens de lettres. Travailleur forcené, fragilisant par ses excès une santé précaire, endetté à la suite d'investissements hasardeux et d'excès somptuaires, fuyant ses créanciers sous de faux noms dans différentes demeures, Balzac a aussi eu de nombreuses liaisons amoureuses avant d'épouser en 1850 la comtesse Hańska, qu'il avait courtisée pendant dix-sept ans. Comme l'argent qu'il gagnait avec sa plume ne suffisait pas à payer ses dettes, il avait sans cesse en tête des projets mirobolants : une imprimerie, un journal, une mine d'argent. C'est dans un palais situé rue Fortunée qu'il meurt profondément endetté au milieu d'un luxe inouï. Lu et admiré dans toute l'Europe, Balzac a fortement influencé les écrivains de son temps et du siècle suivant. Le roman L'Éducation sentimentale de Gustave Flaubert est directement inspiré du Lys dans la vallée, et Madame Bovary, de La Femme de trente ans[réf. nécessaire]. Le principe du retour de personnages évoluant et se transformant au sein d'un vaste cycle romanesque a notamment inspiré Émile Zola (1840-1902) , Guy de Maupassant (1850-1893) et Marcel Proust (1871-1922). Ses œuvres continuent d'être rééditées. Le cinéma a adapté La Marâtre dès 1906 ; depuis, les adaptations cinématographiques et télévisuelles de cette œuvre immense se sont multipliées, avec plus d'une centaine de films et de téléfilms produits à travers le monde. (fr)
Honoré de Balzac (Tours 20 Bealtaine 1799 - 18 Lúnasa 1850), an scríbhneoir Frainicise is mó le rá den chéad chuid den 19ú haois. Tá aithne air mar mháistir an úrscéil réalaí. Rugadh i dTours in na Fraince é; cailleadh i 1850 é i bPáras. (ga)
Honoré de Balzac (pengucapan bahasa Prancis: [ɔnɔʁe də balzak]) (20 Mei 1799 – 18 Agustus 1850) ialah seorang novelis dan dramawan asal Prancis. Karya magnum opus adalah sebuah dari cerita pendek dan bermain bersama di dalam teater yang berjudul , yang mempertunjukkan panorama kehidupan orang Prancis setelah runtuhnya kekuasaan Napoléon Bonaparte pada tahun 1815. Karena observatifnya yang tajam akan detail dan perwakilan masyarakat yang tidak tersaring, Balzac dianggap sebagai salah seorang pelopor realisme di . Ia terkenal oleh multi aspek karakternya; bahkan juga karakternya yang kompleks sekalipun, secara moral ambigu dan sangat kemanusiaan. Tulisannya banyak memberikan ilham para pengaranglainnya yang terkenal, di antaranya adalah novelis Marcel Proust, Émile Zola, Charles Dickens, Fyodor Dostoyevsky, Gustave Flaubert, Marie Corelli, Henry James, William Faulkner, Jack Kerouac, and Italo Calvino begitu pula para filsafat yang penting seperti Friedrich Engels. Karya Balzac juga banyak yang difilmkan, dan terus memberikan aspirasi pada penulis yang lainnya. Sebagai seorang anak, ia adalah pembaca yang antusias dan berpikiran bebas. Balzac memiliki kesulitan beradaptasi dengan gaya pengajaran di sekolah tata bahasanya. Sifat sukarela menimbulkan kesulitan di sepanjang hidupnya dan frustrasi akan ambisinya untuk berhasil di dalam dunia bisnis. Ketika sekolahnya selesai, Balzac bekerja sebagai juru tulis hukum, akan tetapi dia membalikkan punggungnya terhadap hukum karena bosan akan ketidak-manusiaan dan segala rutinitasnya yang dangkal. Sebelum dan selama kariernya sebagai penulis, ia mencoba untuk menjadi penerbit, pencetak, bisnis, pengkritik, dan politik. Ia gagal dengan semua pekerjaan tersebut. La Comédie Humaine menceritakan kisah nyatanya atas kesulitan tersebut, termasuk juga bagian dari pengalamannya sendiri. Balzac menderita karena kesehatannya yang tidak baik di sepanjang hidupnya, kemungkinan itu terjadi karena jadwal penulisannya yang intens. Hubungannya dengan keluarga kerap tegang karena masalah keuangan dan drama pribadi, dan ia kehilangan lebih dari satu orang teman lewat tinjauan kritik. Pada tahun 1850, ia menikah dengan , kekasih lamanya; ia meninggal lima bulan kemudian. (in)
Honoré de Balzac, nato Honoré Balzac (AFI: bal'zak; Tours, 20 maggio 1799 – Parigi, 18 agosto 1850) è stato uno scrittore, drammaturgo, critico letterario, saggista, giornalista, stampatore francese fra i maggiori della sua epoca, nonché il principale maestro del romanzo realista del XIX secolo.Scrittore prolifico, ha elaborato un'opera monumentale: La Commedia umana, ciclo di numerosi romanzi e racconti che hanno l'obiettivo di descrivere in modo quasi esaustivo la società francese a lui contemporanea o, come disse più volte l'autore stesso, di «fare concorrenza allo stato civile». La veridicità di quest'opera colossale ha portato Friedrich Engels a dichiarare di aver imparato più dal "reazionario" Balzac che da tutti gli economisti. La sua opera fu di grande influenza per molti autori come Flaubert, Zola, Proust e Giono ed è stata anche utilizzata per svariati film e telefilm.A Balzac è stato intitolato il cratere Balzac sulla superficie del pianeta Mercurio. (it)
オノレ・ド・バルザック（フランス語: Honoré de Balzac 発音例, 1799年5月20日 - 1850年8月18日）は、19世紀のフランスを代表する小説家。イギリスの作家サマセット・モームは、『世界の十大小説』のなかで、バルザックを「確実に天才とよぶにふさわしい人物」と述べている。バルザックは90篇の長編・短編からなる小説群『人間喜劇』を執筆した。これは19世紀ロシア文学（ドストエフスキー、トルストイ）のさきがけとなった写実的小説群である。『レ・ミゼラブル』で著名なヴィクトル・ユーゴーや、アレクサンドル・デュマの親友でもある。ド・バルザックの「ド」は、貴族を気取った自称である。 (ja)
( 발자크는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 발자크 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 오노레 드 발자크(Honoré de Balzac)는 1799년 5월 20일 (공화력 7년 목월 1일), 투르에서 오노레 발자크(Honoré Balzac)라는 이름으로 태어나, 1850년 8월 18일, 파리에서 사망한 프랑스의 한 작가이다. 그는 소설가, 극작가, 문예 비평가, 수필가, 저널리스트, 인쇄업자로서 활동했다. 발자크는 1829년부터 1855년까지 출간된 90편이 넘는 소설들을 하나의 작품으로 묶은 작품인 《인간 희극》을 남겼다. 그는 《100편의 해학 이야기》를 비롯하여 청년 시절에 필명으로 쓴 소설들과 25편의 완성되지 못한 작품들 역시 창작한 바 있다. 발자크는 프랑스 소설의 대가로 알려져 있다. 그는 《》과 같은 철학적인 소재를 다룬 소설, 《나귀 가죽》과 같은 판타지 소설 등 다양한 장르의 소설을 썼다. 그는 특히 《고리오 영감》이나 《외제니 그랑데》에서 볼 수 있는 사실주의 문체에 두각을 보였다. 발자크는 자신이 인간 희극의 서문에서 설명했듯이 뷔퐁이 동물의 종을 식별했던 것처럼 당대 사회의 부류들을 식별하고자 했다. 소설이 '철학적인 가치'에 도달할 수 있다고 말한 월터 스콧의 소설을 읽음으로써 그는 많은 역사가들에게 잊혀진 역사와 그 사회에 관하여 서술하고 민중의 실제 모습과 소설을 겨루며 상이한 사회 계층과 그 사회를 이루는 개개인을 탐구하고자 했다. 작가는 자본주의의 대두와 새 현실을 받아들이지 못한 귀족을 흡수한 부르주아지들을 묘사하고 있다. 숙명을 띤 존재에게서 인상을 받은 그는 자연이 창조한 것보다 더 많은 인물들을 창조해냈다 ”발자크가의 모든 것은 문까지도 천재적이다.” (보들레르) 정치에 관한 발자크의 견해는 일관되지 않은 애매한 면이 있다고 볼 수 있다. 왕당파로서 그는 7월 왕정에 대하여 강한 지지를 보이기도 했다. 하지만 그런 반면, 이전에는 자신을 자유주의자라 칭한 적이 있다. 발자크가 쓴 소설에서 노동자들은 주요 등장 인물로는 나오지 않았지만, 발자크는 1840~1848년도 당시 이런 노동자들을 지지했다. 보수주의 이념을 지지하던 그는 마르크스와 엥겔스가 인정한, 반면 어떤 면에 있어서는 무정부주의자와 반란자들이 관심을 보인 작품을 썼다. 문예 활동 이외에 그는 신문에 기사를 투고하고 훗날 파산하게 되는 두 개의 정기간행물을 성공적으로 편집했다. 작가의 고상한 사명을 확신하던, 사유에 의해 지배당하듯이 살았던 그는 저작권 보장을 위해 싸우고, 문인협회 설립에 이바지했다. 과로로 몸이 약해져 건강이 위태롭던 광적인 작업가였지만, 위험한 투자와 과소비로 인해 여러 거주지에서 가명을 쓰며 채권자들을 피해 살던 발자크. 그는 1850년, 그가 마음에 들어보이고자 17년간 노력한 한스카 공녀와의 결혼 전까지 많은 여성들과의 관계에 있었다. 그가 글을 써가며 번 돈은 부채를 갚기에 충분하지 않았다. 이로 인해 그는 항상 인쇄업 같은 사업을 마음에 두었다. 포르튀네 로(rue Fortunée)에 위치한 궁전에서 그는 엄청난 사치 속에서 엄청난 부채를 안고 사망했다. 전 유럽에서 인정받고 읽힌 발자크의 소설은 당대와 후대의 작가들에게 큰 영향을 끼쳤다. 귀스타브 플로베르는 소설 《감정교육》을 쓸 때 《골짜기의 백합》에서 영감을 받았다. 그뿐만이 아니라, 《보바리 부인》을 쓴 이는 쓸 때 《서른 살의 여인》에서 영감을 받았다. 광대한 양의 소설 속에서 변모하며 살아가는 등장인물들이 인간 희극 내 다른 작품에서도 등장한다는 점은 에밀 졸라와 마르셀 프루스트에게 큰 영감을 주기도 하였다. 이런 발자크의 작품들은 오늘날에도 여전히 출판되고 있다. 《계모》는 1906년 영화화되었다. 이후에도 발자크의 수많은 작품들은 영화와 드라마 등으로 각색되며 전 세계에서 새로이 만들어졌다. (ko)
Honoré de Balzac, geboren als Honoré Balzac (Tours, 20 mei 1799 – Parijs, 18 augustus 1850) was een van de belangrijkste Franse schrijvers van de eerste helft van de negentiende eeuw. Balzac was een romantisch schrijver, van wie het werk ook realistische elementen vertoont. Het realistische aspect uit zich vooral in de uitvoerige beschrijvingen die Balzacs stijl karakteriseren. Zijn bekendste werk is La Comédie humaine, een reeks romans geschreven met de bedoeling een volledig beeld te geven van de Franse maatschappij na de val van Napoleon. Balzac schreef hiervoor zo'n honderdtal romans die een beeld toonden van de sociale toestanden in de verschillende klassen. Enkele romans zijn uitgegroeid tot klassiekers in de Franse literatuur, zoals Eugénie Grandet en Le Père Goriot. Hierdoor wordt Balzac beschouwd als een van de grote romanciers van de Franse en zelfs van de wereldliteratuur. Balzac was een van de grondleggers van de realistische roman. (nl)
Honoré de Balzac wym. [ɔnɔ'ʀe ‘də bal’zak], Honoriusz Balzak (ur. 20 maja 1799 w Tours, zm. 18 sierpnia 1850 w Paryżu) – powieściopisarz francuski, obok Dickensa i Tołstoja jeden z najważniejszych twórców współczesnej powieści europejskiej, autor monumentalnego cyklu powieściowego Komedia ludzka (La comédie humaine). Jego wszystkie powieści miłosne (omnes fabulae amatoriae) umieszczone zostały w index librorum prohibitorum dekretami z lat 1841, 1842 i 1864. (pl)
Honoré de Balzac (Tours, 20 de maio de 1799 – Paris, 18 de agosto de 1850) foi um prolífico escritor francês, notável por suas agudas observações psicológicas. É considerado o fundador do Realismo na literatura moderna. Sua magnum opus, A Comédia Humana, consiste de 95 romances, novelas e contos que procuram retratar todos os níveis da sociedade francesa da época, em particular a florescente burguesia após a queda de Napoleão Bonaparte em 1815. Entre seus romances mais famosos, destacam-se A Mulher de Trinta Anos (1831-32), Eugènie Grandet (1833), O Pai Goriot (1834), O Lírio do Vale (1835), As Ilusões Perdidas (1839), A Prima Bette (1846) e O Primo Pons (1847). Desde Le Dernier Chouan (1829), que depois se transformaria em Les Chouans (1829, na tradução brasileira A Bretanha), Balzac denunciou ou abordou os problemas do dinheiro, da usura, da hipocrisia familiar, da constituição dos verdadeiros poderes na França liberal burguesa e, ainda que o meio operário não apareça diretamente em suas obras, discorreu sobre fenômenos sociais a partir da pintura dos ambientes rurais, como em Os Camponeses, de 1844. Além de romances, escreveu também "estudos filosóficos" (como A Procura do Absoluto, 1834) e estudos analíticos (como a Fisiologia do Casamento, que causou escândalo ao ser publicado em 1829). Balzac tinha uma enorme capacidade de trabalho, usada sobretudo para cobrir as dívidas que acumulava. De certo modo, as suas despesas foram a razão pela qual, desde 1832 até sua morte, se dedicou incansavelmente à literatura. Sua extensa obra influenciou nomes como Proust, Zola, Dickens, Dostoiévski, Flaubert, Henry James, Machado de Assis, Castelo Branco e Ítalo Calvino, e é constantemente adaptada para o cinema. Participante da vida mundana parisiense, teve vários relacionamentos, entre eles um célebre caso amoroso, desde 1832, com a polaca Ewelina Hańska, com quem veio a se casar pouco antes de morrer. (pt)
Honoré de Balzac, född 20 maj 1799 i Tours, Indre-et-Loire, död 18 augusti 1850 i Paris, var en fransk författare. Han var en av realismens förkämpar. Balzacs huvudsakliga epos utgörs av La Comédie humaine, "Den mänskliga komedin", så benämnd efter Dante Alighieris La divina commedia (1308–1321, Den gudomliga komedin). (sv)
Оноре́ де Бальза́к (фр. Honoré de Balzac [ɔnɔʁe də balˈzak]; 20 мая 1799[…], Тур, Первая Французская республика — 18 августа 1850[…], Париж, Вторая французская республика) — французский писатель: романист, драматург, литературный и художественный критик, эссеист, журналист и издатель; один из основоположников реализма в европейской литературе. Крупнейшее произведение Бальзака — серия романов и повестей «Человеческая комедия», рисующая картину жизни современного писателя французского общества. Творчество Бальзака пользовалось большой популярностью в Европе и ещё при жизни принесло ему репутацию одного из величайших прозаиков XIX века. Произведения Бальзака повлияли на творчество таких крупных писателей, как Чарльз Диккенс, Фёдор Достоевский, Эмиль Золя, Уильям Фолкнер и других. (ru)
Оноре́ де Бальза́к (фр. Honoré de Balzac; 20 травня 1799 — 18 серпня 1850) — французький романіст і драматург. Серію романів «Людська комедія», яка зображає панораму післянаполеонової Франції, вважають його головним твором. Завдяки його завзятим спостереженням за деталями та за невикривлене висвітлення суспільства, Бальзака вважають одним із засновників реалізму в . Він відомий за створення багатогранних персонажів, найменші з яких усе одно є складними, морально неоднозначними та цілковито людяними. Неживі об'єкти в його творах теж наділені характером, наприклад, часто описуваний ним Париж набуває людських властивостей. Його творами надихалися як багато відомих письменників як-от Еміль Золя, Чарльз Дікенс, Гюстав Флобер, Джек Керуак, Куросава Акіра та Генрі Джеймс, так і філософів як-от Фрідріх Енгельс. Багато творів Бальзака екранізували, і вони продовжують надихати нових письменників. Бальзак був хворобливим упродовж усього свого життя, що могло бути спричиненим його напруженим робочим графіком. Його стосунки з родиною були завжди натягнутими через фінансові проблеми та особисті непорозуміння. 1850 року Бальзак одружився з Евеліною Ганською, польською поміщицею українського походження та коханням усього його життя. (uk)
奥诺雷·德·巴尔扎克（法語：Honoré de Balzac，1799年5月20日－1850年8月18日），原名奧諾雷·巴爾扎克（Honoré Balzac），法国19世纪著名作家，法国现实主义文学成就最高者之一。他创作的《人间喜剧》（Comédie Humaine）共91部小说，写了两千四百多个人物，是人类文学史上罕见的文学丰碑，被称为法国社会的“百科全书”。 (zh)

dbo:notableWork

dbp:title

Reader's Guide: Themes in the Novels of Balzac (en)

dbp:wikiPageUsesTemplate

dcterms:subject

rdf:type

rdfs:comment

Honoré de Balzac (Tours, 20 de maig de 1799 - París, 18 d'agost de 1850) va ser el novel·lista francès més important de la primera meitat del segle xix i el principal representant de l'anomenada "novel·la realista". Treballador infatigable va elaborar una obra monumental, la Comèdia Humana, cicle coherent de diverses desenes de novel·les l'objectiu de les quals és descriure d'una manera quasi exhaustiva la societat francesa de la seva època o, segons la seva famosa frase, "fer-li la competència al registre civil". (ca)
Honoré de Balzac [onoré d balzak] (20. května 1799, Tours – 18. srpna 1850, Paříž), byl francouzský spisovatel, představitel realismu a romantismu, novinář a kritik. Bývá považován za zakladatele kriticko-realistického románu. Balzacovým magnum opus je cyklus devadesáti sedmi románů a povídek pod souborným názvem Lidská komedie. Napsal však i řadu románů s dobrodružnou či fantastickou tematikou, např. Šagrénová kůže, rovněž součást Lidské komedie – v cyklu Filosofických studií. (cs)
Ο Ονορέ ντε Μπαλζάκ (πραγματικό ονοματεπώνυμο Ονορέ Μπαλζάκ) (Τουρ 20 Μαΐου 1799 – Παρίσι 18 Αυγούστου 1850) ήταν Γάλλος λογοτέχνης του πρώτου μισού του 19ου αιώνα. Συγκαταλέγεται στους θεμελιωτές του ρεαλισμού στην ευρωπαϊκή λογοτεχνία, ενώ θεωρείται και ένας από τους σημαντικότερους μυθιστοριογράφους όλων των εποχών. Έφερε εις πέρας ένα μνημειώδες έργο, την Ανθρώπινη Κωμωδία, μία συνεκτική συλλογή αρκετών μυθιστορημάτων που φιλοδοξούν να περιγράψουν σχεδόν εξαντλητικά τη γαλλική κοινωνία της εποχής του. (el)
Honoré de Balzac [ɔnɔ'ʁe d(ə) balˈzak] (* 20. Mai 1799 in Tours; † 18. August 1850 in Paris) war ein französischer Schriftsteller. In den Literaturgeschichten wird er, obwohl er eigentlich zur Generation der Romantiker zählt, mit dem 16 Jahre älteren Stendhal und dem 22 Jahre jüngeren Flaubert als Dreigestirn der großen Realisten gesehen. Sein Hauptwerk ist der 88 Titel umfassende, aber unvollendete Romanzyklus La Comédie humaine (deutsch: Die menschliche Komödie), dessen Romane und Erzählungen ein Gesamtbild der Gesellschaft im Frankreich seiner Zeit zu zeichnen versuchen. (de)
Honoré de Balzac (Tours 20 Bealtaine 1799 - 18 Lúnasa 1850), an scríbhneoir Frainicise is mó le rá den chéad chuid den 19ú haois. Tá aithne air mar mháistir an úrscéil réalaí. Rugadh i dTours in na Fraince é; cailleadh i 1850 é i bPáras. (ga)
オノレ・ド・バルザック（フランス語: Honoré de Balzac 発音例, 1799年5月20日 - 1850年8月18日）は、19世紀のフランスを代表する小説家。イギリスの作家サマセット・モームは、『世界の十大小説』のなかで、バルザックを「確実に天才とよぶにふさわしい人物」と述べている。バルザックは90篇の長編・短編からなる小説群『人間喜劇』を執筆した。これは19世紀ロシア文学（ドストエフスキー、トルストイ）のさきがけとなった写実的小説群である。『レ・ミゼラブル』で著名なヴィクトル・ユーゴーや、アレクサンドル・デュマの親友でもある。ド・バルザックの「ド」は、貴族を気取った自称である。 (ja)
Honoré de Balzac wym. [ɔnɔ'ʀe ‘də bal’zak], Honoriusz Balzak (ur. 20 maja 1799 w Tours, zm. 18 sierpnia 1850 w Paryżu) – powieściopisarz francuski, obok Dickensa i Tołstoja jeden z najważniejszych twórców współczesnej powieści europejskiej, autor monumentalnego cyklu powieściowego Komedia ludzka (La comédie humaine). Jego wszystkie powieści miłosne (omnes fabulae amatoriae) umieszczone zostały w index librorum prohibitorum dekretami z lat 1841, 1842 i 1864. (pl)
Honoré de Balzac, född 20 maj 1799 i Tours, Indre-et-Loire, död 18 augusti 1850 i Paris, var en fransk författare. Han var en av realismens förkämpar. Balzacs huvudsakliga epos utgörs av La Comédie humaine, "Den mänskliga komedin", så benämnd efter Dante Alighieris La divina commedia (1308–1321, Den gudomliga komedin). (sv)
奥诺雷·德·巴尔扎克（法語：Honoré de Balzac，1799年5月20日－1850年8月18日），原名奧諾雷·巴爾扎克（Honoré Balzac），法国19世纪著名作家，法国现实主义文学成就最高者之一。他创作的《人间喜剧》（Comédie Humaine）共91部小说，写了两千四百多个人物，是人类文学史上罕见的文学丰碑，被称为法国社会的“百科全书”。 (zh)
أونوريه دي بلزاك (بالفرنسية: Honoré de Balzac)‏ (ولد في 20 مايو 1799 - 18 أغسطس 1850) وتوفى بباريس في 18 أغسطس 1850 عن عمر يناهز 51 عاماً)، هو كاتب فرنسي وروائي من رواد الأدب الفرنسي في القرن التاسع عشر في الفترة التي اعقبت سقوط نابليون وكاتب مسرحي وناقد أدبي وكاتب مقالة وصحفي. ترك واحدا من أكثر الكتب الروائية إذهالاً في االأدب الفرنسي، مع أكثر من تسعين رواية وقصة قصيرة (137 قصة) نُشرن منذ عام 1829 حتى 1855 مُجمعين بعنوان الملهاة الإنسانية. ويُضاف إلى هذا كتاب مئة قصة فكاهية، وأيضاً روايات نُشرت بأسماء مستعارة وحوالي خمسة وعشرون عملا موجزا. (ar)
Honoré de BALZAC, en esperanto Honoreo Balzako (naskiĝis la 20-an de marto 1799, mortis la 18-an de aŭgusto 1850). Li estis franca verkisto, ofte taksata la plej granda majstro de la franca realisma literaturo. Lia verkaro konsistas el grandioza ciklo de romanoj La Homa Komedio, por kiu li planis entute 137 verkojn. En la ciklo li emis studi morojn, provincan vivon, parizan vivon, fari analizajn studojn. Unu el la plej famaj romanoj de la Homa Komedio estas Patro Goriot (Le Père Goriot). (eo)
Honoré de Balzac (pronunciación en francés: /ɔnɔʁe d(ə) balzak/; Tours, 20 de mayo de 1799-París, 18 de agosto de 1850) fue un novelista y dramaturgo francés, representante de la llamada novela realista del siglo XIX. Trabajador infatigable, elaboró una obra monumental, La comedia humana, ciclo coherente de varias decenas de novelas cuyo objetivo era describir de modo casi exhaustivo la sociedad francesa postnapoleónica de su tiempo para, según su famosa frase, hacerle «la competencia al registro civil». Es considerada generalmente como su magnum opus. (es)
Honoré de Balzac (/ˈbælzæk/ BAL-zak, more commonly US: /ˈbɔːl-/ BAWL-, French: [ɔnɔʁe d(ə) balzak]; born Honoré Balzac; 20 May 1799 – 18 August 1850) was a French novelist and playwright. The novel sequence La Comédie humaine, which presents a panorama of post-Napoleonic French life, is generally viewed as his magnum opus. (en)
Honoré de Balzac (Tours, Indre eta Loira, Frantzia, 1799ko maiatzaren 20a - Paris, Frantzia, 1850eko abuztuaren 18a) frantsesezko idazlea izan zen: eleberrigilea, antzerkigilea, literatura kritikaria, arte kritikaria, saiakeragilea, kazetaria eta . Gustave Flaubert idazlearekin batera, eleberri errealistaren ordezkari nagusia izan zen, eta bere eleberriak Frantsesezko literaturan garrantzitsuenen artean daude. Hala ere, ez zen eleberriak idaztera mugatu, beste hainbat genero landu baitzituen, hala nola filosofia, antzerkia, kazetaritza, gutunak, eta ezin konta ahala asmo eta proiektu utzi zituen paper zorroetan zirriborratuak. (eu)
Honoré de Balzac, né Honoré Balzac le 20 mai 1799 (1er prairial an VII du calendrier républicain) à Tours et mort le 18 août 1850 à Paris, est un écrivain français. Romancier, dramaturge, critique littéraire, critique d'art, essayiste, journaliste et imprimeur, il a laissé l'une des plus imposantes œuvres romanesques de la littérature française, avec plus de quatre-vingt-dix romans et nouvelles parus de 1829 à 1855, réunis sous le titre de La Comédie humaine. À cela s'ajoutent Les Cent Contes drolatiques, ainsi que des romans de jeunesse publiés sous des pseudonymes et quelque vingt-cinq œuvres ébauchées. (fr)
Honoré de Balzac (pengucapan bahasa Prancis: [ɔnɔʁe də balzak]) (20 Mei 1799 – 18 Agustus 1850) ialah seorang novelis dan dramawan asal Prancis. Karya magnum opus adalah sebuah dari cerita pendek dan bermain bersama di dalam teater yang berjudul , yang mempertunjukkan panorama kehidupan orang Prancis setelah runtuhnya kekuasaan Napoléon Bonaparte pada tahun 1815. (in)
Honoré de Balzac, nato Honoré Balzac (AFI: bal'zak; Tours, 20 maggio 1799 – Parigi, 18 agosto 1850) è stato uno scrittore, drammaturgo, critico letterario, saggista, giornalista, stampatore francese fra i maggiori della sua epoca, nonché il principale maestro del romanzo realista del XIX secolo.Scrittore prolifico, ha elaborato un'opera monumentale: La Commedia umana, ciclo di numerosi romanzi e racconti che hanno l'obiettivo di descrivere in modo quasi esaustivo la società francese a lui contemporanea o, come disse più volte l'autore stesso, di «fare concorrenza allo stato civile». La veridicità di quest'opera colossale ha portato Friedrich Engels a dichiarare di aver imparato più dal "reazionario" Balzac che da tutti gli economisti. La sua opera fu di grande influenza per molti autori co (it)
( 발자크는 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 발자크 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 오노레 드 발자크(Honoré de Balzac)는 1799년 5월 20일 (공화력 7년 목월 1일), 투르에서 오노레 발자크(Honoré Balzac)라는 이름으로 태어나, 1850년 8월 18일, 파리에서 사망한 프랑스의 한 작가이다. 그는 소설가, 극작가, 문예 비평가, 수필가, 저널리스트, 인쇄업자로서 활동했다. 발자크는 1829년부터 1855년까지 출간된 90편이 넘는 소설들을 하나의 작품으로 묶은 작품인 《인간 희극》을 남겼다. 그는 《100편의 해학 이야기》를 비롯하여 청년 시절에 필명으로 쓴 소설들과 25편의 완성되지 못한 작품들 역시 창작한 바 있다. 발자크는 프랑스 소설의 대가로 알려져 있다. 그는 《》과 같은 철학적인 소재를 다룬 소설, 《나귀 가죽》과 같은 판타지 소설 등 다양한 장르의 소설을 썼다. 그는 특히 《고리오 영감》이나 《외제니 그랑데》에서 볼 수 있는 사실주의 문체에 두각을 보였다. (ko)
Honoré de Balzac, geboren als Honoré Balzac (Tours, 20 mei 1799 – Parijs, 18 augustus 1850) was een van de belangrijkste Franse schrijvers van de eerste helft van de negentiende eeuw. Balzac was een romantisch schrijver, van wie het werk ook realistische elementen vertoont. Het realistische aspect uit zich vooral in de uitvoerige beschrijvingen die Balzacs stijl karakteriseren. (nl)
Honoré de Balzac (Tours, 20 de maio de 1799 – Paris, 18 de agosto de 1850) foi um prolífico escritor francês, notável por suas agudas observações psicológicas. É considerado o fundador do Realismo na literatura moderna. Sua magnum opus, A Comédia Humana, consiste de 95 romances, novelas e contos que procuram retratar todos os níveis da sociedade francesa da época, em particular a florescente burguesia após a queda de Napoleão Bonaparte em 1815. (pt)
Оноре́ де Бальза́к (фр. Honoré de Balzac [ɔnɔʁe də balˈzak]; 20 мая 1799[…], Тур, Первая Французская республика — 18 августа 1850[…], Париж, Вторая французская республика) — французский писатель: романист, драматург, литературный и художественный критик, эссеист, журналист и издатель; один из основоположников реализма в европейской литературе. (ru)
Оноре́ де Бальза́к (фр. Honoré de Balzac; 20 травня 1799 — 18 серпня 1850) — французький романіст і драматург. Серію романів «Людська комедія», яка зображає панораму післянаполеонової Франції, вважають його головним твором. Бальзак був хворобливим упродовж усього свого життя, що могло бути спричиненим його напруженим робочим графіком. Його стосунки з родиною були завжди натягнутими через фінансові проблеми та особисті непорозуміння. 1850 року Бальзак одружився з Евеліною Ганською, польською поміщицею українського походження та коханням усього його життя. (uk)

rdfs:label

Honoré de Balzac (en)
أونوريه دي بلزاك (ar)
Honoré de Balzac (ca)
Honoré de Balzac (cs)
Honoré de Balzac (de)
Ονορέ ντε Μπαλζάκ (el)
Honoré de Balzac (eo)
Honoré de Balzac (es)
Honoré de Balzac (eu)
Honoré de Balzac (ga)
Honoré de Balzac (fr)
Honoré de Balzac (in)
Honoré de Balzac (it)
オノレ・ド・バルザック (ja)
오노레 드 발자크 (ko)
Honoré de Balzac (nl)
Honoré de Balzac (pl)
Honoré de Balzac (pt)
Бальзак, Оноре де (ru)
Honoré de Balzac (sv)
Оноре де Бальзак (uk)
奥诺雷·德·巴尔扎克 (zh)

is dbo:author of

is dbo:writer of