Hydrogen embrittlement (original) (raw)
التقصف الهيدروجيني هو العملية التي تجعل معظم المعادن (وبالأخص الحديد الصلب) تصبح هشة وأكثر قابلية للكسر، بسبب تعرضها للهيدروجين.يحدث التقصف الهيدروجيني عادةً بشكل غير مقصود أثناء عمليات تشكيل المعادن، حيث يتم دخول عنصر الهيدروجين بين جزيئات المادة مما يتسبب في عملية التقصف الهيدروجيني.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | التقصف الهيدروجيني هو العملية التي تجعل معظم المعادن (وبالأخص الحديد الصلب) تصبح هشة وأكثر قابلية للكسر، بسبب تعرضها للهيدروجين.يحدث التقصف الهيدروجيني عادةً بشكل غير مقصود أثناء عمليات تشكيل المعادن، حيث يتم دخول عنصر الهيدروجين بين جزيئات المادة مما يتسبب في عملية التقصف الهيدروجيني. (ar) La fragilització per hidrogen és el procés pel qual diversos metalls, especialment acer d'alta resistència, esdevenen fràgils i fracturen després d'haver estat exposats a l'hidrogen. La fragilització per hidrogen sol ser el resultat d'una introducció no intencionada d'aquest element en metalls susceptibles durant les operacions de conformació o d'acabat. Aquest fenomen fou descrit per primer cop el 1875. La fragilització d'hidrogen també es fa servir per descriure la formació del zircaloy. És comú l'ús del terme en aquest context en la . (ca) Vodíková křehkost je proces, kdy se kovy, zejména ocel, stávají křehkými následkem působení vodíku. Příčinou je difuze vodíku do krystalové mřížky kovu, například při svařování, což se označuje jako tzv. fish eye vada. Při svařování dojde k difuzi vodíku do svaru (ať nedostatečnou ochrannou atmosférou svaru, nebo špatným technologickým postupem) a jeho uvěznění v mřížce kovu. Po čase dojde k rekombinaci vodíku a vodík se změní z 2H na H2, a tím zvětší svůj objem, takže vzniknou vnitřní napětí. Při zatížení svaru pak dojde k jeho prasknutí. (cs) Unter der Wasserstoffversprödung versteht man die Änderung der Sprödigkeit, die durch das Eindringen und die Einlagerung von Wasserstoff in ein Metallgitter verursacht wird. Diese Folge einer Korrosion ähnelt einer Materialermüdung – in der Folge kommt es zu wasserstoffbedingter Rissbildung, womit der Einsatz anfälliger Materialien begrenzt wird. (de) Hydrogen embrittlement (HE), also known as hydrogen-assisted cracking or hydrogen-induced cracking (HIC), is a reduction in the ductility of a metal due to absorbed hydrogen. Hydrogen atoms are small and can permeate solid metals. Once absorbed, hydrogen lowers the stress required for cracks in the metal to initiate and propagate, resulting in embrittlement. Hydrogen embrittlement occurs most notably in steels, as well as in iron, nickel, titanium, cobalt, and their alloys. Copper, aluminium, and stainless steels are less susceptible to hydrogen embrittlement. The essential facts about the nature of hydrogen embrittlement have been known since the 19th century.Hydrogen embrittlement is maximised at around room temperature in steels, and most metals are relatively immune to hydrogen embrittlement at temperatures above 150 °C. Hydrogen embrittlement requires the presence of both atomic ("diffusible") hydrogen and a mechanical stress to induce crack growth, although that stress may be applied or residual. Hydrogen embrittlement increases at lower strain rates. In general, higher-strength materials are more susceptible to hydrogen embrittlement. Metals can be exposed to hydrogen from two types of sources: gaseous hydrogen and hydrogen chemically generated at the metal surface. Gaseous hydrogen is molecular hydrogen and does not cause embrittlement though it can cause hot hydrogen attack (see below). It is the atomic hydrogen from chemical attack which causes embrittlement because the atomic hydrogen dissolves quickly into the metal at room temperature. Gaseous hydrogen is found in pressure vessels and pipelines. Electrochemical sources of hydrogen include acids (as may be encountered during pickling, etching, or cleaning), corrosion (typically due to aqueous corrosion or cathodic protection), and electroplating. Hydrogen can be introduced into the metal during manufacturing by the presence of moisture during welding or while the metal is molten. The most common causes of failure in practice are poorly-controlled electroplating or damp welding rods. Hydrogen embrittlement as a term can be used to refer specifically to the embrittlement that occurs in steels and similar metals at relatively low hydrogen concentrations, or it can be used to encompass all embrittling effects that hydrogen has on metals. These broader embrittling effects include hydride formation, which occurs in titanium and vanadium but not in steels, and hydrogen-induced blistering, which only occurs at high hydrogen concentrations and does not require the presence of stress. However, hydrogen embrittlement is almost always distinguished from high temperature hydrogen attack (HTHA), which occurs in steels at temperatures above 400 °C and involves the formation of methane pockets. As of 2016, the mechanism by which hydrogen causes embrittlement in steels is not fully understood and continues to be debated. (en) La fragilisation par l'hydrogène est un phénomène qui provoque la fissuration des métaux au contact de l'hydrogène. Le rôle de l'hydrogène dissous dans un métal est connu depuis la fin du XIXe siècle. L'hydrogène peut se mettre en solution : * au cours de l'élaboration du métal (hydrogène endogène) (réduction du minerai, coulée du lingot ou coulée continue), d'où l'importance du dégazage du métal en fusion et de la maîtrise de l'humidité ; * au cours d'une réaction chimique volontaire, comme l'électrozingage, et de manière générale les réactions électrolytiques ; * lors du soudage ; * lors de la corrosion. (fr) 水素脆化（すいそぜいか、水素ぜい化、英語: hydrogen embrittlement）とは、鋼材中に吸収された水素により鋼材の強度（延性または靭性）が低下する現象のこと。 (ja) 수소취성화 또는 수소 유도 균열(hydrogen-induced cracking, HIC), 수소 유기 균열(hydrogen-assisted cracking, HAC)으로도 알려진 수소취성(Hydrogen embrittlement, HE)은 흡수된 수소로 인해 금속의 연성이 감소하는 현상이다. 수소 원자는 작고 고체 금속을 투과할 수 있다. 일단 흡수되면 수소는 금속의 균열이 시작되고 전파되어 취화되는 데 필요한 응력을 낮춘다. 수소 취성은 강철, 철, 니켈, 티타늄, 코발트 및 그 합금에서 가장 두드러지게 발생한다. 구리, 알루미늄 및 스테인리스강은 수소 취성에 덜 민감하다. 수소 취성의 특성에 대한 기본적인 사실은 19세기부터 알려져 왔다. 수소 취성은 강철의 상온 부근에서 최대이며 대부분의 금속은 150°C 이상의 온도에서 수소 취성에 비교적 안전하다. 수소 취성은 원자(확산) 수소와 크랙 성장을 유도하기 위한 기계적 응력이 모두 필요하지만 응력이 가해지거나 잔류할 수 있다. 낮은 변형 속도에서 수소 취성이 증가한다. 일반적으로 고강도 재료는 수소 취성에 더 취약하다. (ko) Waterstofbrosheid (ook wel: waterstofbroosheid) is het bros worden van metalen doordat waterstof in de haarscheurtjes van het materiaal opgesloten raakt. Hierdoor verzwakt het metaal met bros worden tot gevolg. Waterstofbrosheid werd al in 1875 beschreven, maar de exacte fysische achtergrond is anno 2013 nog steeds niet geheel begrepen. Het fenomeen komt vooral voor in staal met hoge treksterkte. Bij de Kongresshalle (Berlin)[1] stortte op 21 mei 1980 een deel van het dak in door waterstofbrosheid in het voorgespannen beton. RVS-bouten en -moeren die gebruikt worden in constructies waar temperatuurverschillen en chemicaliën een rol spelen, zoals in een zwembad, kunnen ten gevolge van waterstofbrosheid in de bevestigingsconstructie grote risico's veroorzaken. Ook bij koolstofstalen bevestigingsmiddelen die elektrolytisch zijn verzinkt bestaat het gevaar van het optreden van waterstofbrosheid. Om waterstofbrosheid te voorkomen kan er bij de oppervlaktebehandeling, het beitsen van het metaal, een zogenaamde beitsrem of inhibitor worden toegevoegd. Deze stof zorgt ervoor dat er geen waterstof wordt gevormd waardoor waterstofbrosheid niet zal optreden. (nl) L'infragilimento da idrogeno (in inglese: hydrogen embrittlement) è un processo chimico-fisico che interessa diversi metalli, fra cui gli acciai ad alta resistenza, rendendoli fragili e soggetti a frattura. L'infragilimento da idrogeno è spesso il risultato di un'introduzione indesiderata di idrogeno nei metalli durante lavorazioni di formatura e di finitura e aumenta la formazione di cricche nel materiale. L'infragilimento da idrogeno è anche responsabile della formazione degli idruri nelle leghe di zirconio. L'uso del termine in questo contesto è comune nell'ingegneria nucleare. (it) Väteförsprödning (ibland kallat hydrogenförsprödning) är ett fenomen som uppträder i metaller när de utsätts för väte och mekanisk spänning. Det atomvärda vätet diffunderar ut i materialet och omvandlas till molekylärt väte i korngränserna. skapas vid defekter i materialets struktur (exempelvis inneslutningar och slaggrester). Mikroporerna växer med tiden till sig (spricktillväxt) på grund av spänningar (antingen kvarvarande eller pålagd spänning) vilket kan resultera i . Väteförsprödning kallas ibland felaktigt för korrosion men är egentligen ett sprödbrott. Dock kan väte skapas genom en korrosionsprocess vilket i sin tur leder till väteförsprödning. Väte kan även skapas genom elektrolytiska ytbehandlingar men kan även finnas med sedan smältan. Austenitiska, ferritiska och martensitiska stål liksom nickelbaserade legeringar och titanlegeringar är speciellt känsliga för väte. Andra metaller såsom aluminium är också känsliga för väteförsprödning. När det gäller aluminium kan väteförsprödning bromsas genom att legera aluminiumet med koppar. Detta koppar lägger sig i korngränserna vilket man utgår från är anledningen till det retarderade förloppet. Väteförsprödning accelereras av förhöjd temperatur och liten spänning. (sv) Kruchość wodorowa – rodzaj degradacji metalu, spowodowanej przenikaniem i gromadzeniem się atomów wodoru wewnątrz metalu. Kruchość wodorowa jest pojęciem ogólnym, odnoszącym się do grupy zjawisk różniących się przebiegiem. Nazwa pochodzi od zmian w strukturze i wyglądzie metalu (który staje się kruchy), jakie zachodzą na skutek tego procesu. Zjawisko zostało po raz pierwszy opisane w 1875 roku przez W.H. Johnsona. (pl) Fragilização por hidrogênio é o processo que pode afetar vários metais, mais notadamente aço de alta resistência. Os principais efeitos incluem a diminuição da ductilidade, trincas ou até mesmo ruptura. A fragilização por hidrogênio pode se tornar um problema de engenharia, especialmente no contexto de uma economia do hidrogênio. Entretanto, existem processos comercialmente utilizados e seguros para evitar o enfraquecimento por hidrogênio, globalmente utilizado na indústria. A fragilização por hidrogênio é também usada para descrever a formação do hidreto de liga de zircônio. Este uso do termo neste contexto é comum na indústria nuclear. (pt) Водородное охрупчивание (англ. Hydrogen embrittlement) — процесс охрупчивания и разрушения некоторых металлов вследствие воздействия атомарного водорода. Наиболее подвержены водородному охрупчиванию высокопрочные стали, а также сплавы титана и никеля. Водород может попадать в расплавленный металл и оставаться в нём (в перенасыщенном состоянии) после затвердевания. Диффузия водорода в твёрдый металл может происходить при повышенных температурах (тепловая обработка, сварка), при гальванизации, при коррозии и декапировании. Точный механизм водородного охрупчивания неизвестен, одним из объяснений может являться рекомбинация атомарного водорода в молекулярный на дислокациях и нанопорах с сопровождающим этот процесс резким возрастанием давления и последующим зарождением трещин в металле. Во многих случаях водородное охрупчивание — обратимый процесс, и если растрескивание ещё не началось, водород может быть удалён из металла посредством отжига. (ru) 氢脆（英語：hydrogen embrittlement）是指金属材料在冶炼、加工、热处理、酸洗和电镀等过程中，或在含氢介质中长期使用时，材料由于吸氢或氢渗而造成机械性能严重退化，发生脆断的现象． 人们不仅在普通的钢材中发现氢脆现象，在不锈钢、铝合金、钛合金、和中也都有此现象． 从机械性能上看，氢脆有以下表现：氢对金属材料的屈服强度和极限强度影响不大，但使延伸率是断面收缩率严重下降，明显缩短，冲击韧性值显著降低。在低于断裂强度拉伸应力的持续作用下，材料经过一段时期后会突然脆断。 (zh) Водне́ва кри́хкість або водне́ве окри́хчення (англ. Hydrogen embrittlement, HE також англ. Hydrogen assisted cracking, HAC і англ. Hydrogen-induced cracking, HIC) — вид деградації (корозії) металевого матеріалу, що спричинена проникненням та нагромадженням у металі атомів водню. «Воднева крихкість» або «водневе окрихчення» є узагальненим поняттям, яке стосується групи явищ, що різняться своїм перебігом. Назва походить від змін у структурі та властивостях металу (він стає крихким), що проявляються як результат цього процесу. Під водневою крихкістю зазвичай розуміють всю сукупність негативних явищ, викликаних підвищеним вмістом водню в металі. Шкідливий вплив водню на метал проявляється насамперед у зниженні міцності та пластичних властивостей останнього. Таке зниження пластичності металів може коливатися в широкому діапазоні: від декількох відсотків до майже повної втрати пластичності. Вплив водню на механічні властивості металу може прискорювати звичайне для даного металу в'язке руйнування або змінювати характер руйнування від в'язкого внутрізеренного до крихкого міжзеренного. Під впливом водню значно зростає чутливість металів до наявності тріщин. Це робить реальною небезпеку катастрофічного крихкого руйнування конструкцій, що за звичайних умов мають достатню тримальну здатність. Явище водневої крихкості було описане вперше у 1875 році В. Джонсоном (англ. W.H. Johnson). (uk) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Steel-with-Hydrogen-Induced-Cracks-01.jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | https://ntrs.nasa.gov/archive/nasa/casi.ntrs.nasa.gov/20160005654.pdf http://www.sandia.gov/matlsTechRef/ http://www.msm.cam.ac.uk/phase-trans/2014/hydrogen.html http://www.hydrogen.energy.gov/pdfs/progress05/v_a_4_adams.pdf https://web.archive.org/web/20110518222127/http:/www.uni-saarland.de/fak8/wwm/research/phd_barnoush/hydrogen.pdf |
| dbo:wikiPageID | 1063470 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 33516 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1113835248 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Electrochemical_machining dbr:Electrochemistry dbr:Electrolysis_of_water dbr:Electroplating dbr:List_of_copper_alloys dbr:Melting dbr:Residual_stress dbr:Alloy dbc:Hydrogen dbr:Arc_welding dbr:Hydrogen dbr:Hydrogen_sulfide dbr:Beryllium_copper dbr:Phase_transformation_crystallography dbr:Deformation_(engineering) dbr:Delamination dbr:Design_of_experiments dbr:Molybdenum dbr:Pressure_vessel dbr:Nucleation dbr:122_Leadenhall_Street dbr:Chemical_milling dbr:Low_hydrogen_annealing dbr:Nascent_hydrogen dbr:Oxygen-free_copper dbr:City_of_London dbr:Cobalt dbr:NACE_International dbr:Concentration dbr:Copper dbr:Corrosion dbr:Low_alloy_steel dbr:Stress_(mechanics) dbr:Cleaning dbr:Fatigue_(material) dbr:Hardness_comparison dbr:Plasticity_(physics) dbr:Prestressed_concrete dbr:Steam dbr:Tensile_strength dbr:Austenitic_stainless_steel dbr:Titanium dbr:Welding dbr:Dislocation dbr:Dislocation_creep dbr:Ductility dbr:Galvanization dbr:Heat_treating dbr:Helium dbr:Aluminium dbc:Materials_degradation dbr:Eastern_span_replacement_of_the_San_Francisco–Oakland_Bay_Bridge dbr:Brittleness dbr:Nickel dbr:Oxygen dbr:Palladium dbr:Carbonization dbr:Chromium dbr:Diffusion dbr:Fracture dbr:Fracture_toughness dbr:Grain_boundary dbr:Steel dbr:Stress_corrosion_cracking dbr:Vanadium dbr:Molecular_dynamics dbr:Quality_control dbr:Hardness dbr:International_Organization_for_Standardization dbr:Iron dbr:Hydride dbr:Hydrogen_analyzer dbr:Hydrogen_damage dbr:Hydrogen_pipeline_transport dbr:Hydrogen_safety dbr:Absorption_(chemistry) dbr:Acid dbc:Electrochemistry dbc:Metalworking dbc:Corrosion dbr:Blister dbr:Sulfur dbr:High-strength_low-alloy_steel dbr:High_temperature_hydrogen_attack dbr:Ductile-to-brittle_transition dbr:Austempering dbr:Phosphate dbr:Phosphating dbr:Plasma_(physics) dbr:Metal_hydride dbr:Tensile_stress dbr:Methane dbr:Casting dbr:Cathodic_protection dbr:Ceramic_engineering dbr:Rockwell_scale dbr:Rolling_(metalworking) dbr:Room_temperature dbr:Stainless_steel dbr:Sulfide_stress_cracking dbr:Ultimate_tensile_strength dbr:Water dbr:Crystal_lattice dbr:Low-cycle_fatigue dbr:Strain_rate dbr:ASTM dbr:Solubility dbr:Plating dbr:Pickling_(metal) dbr:Permeation dbr:Strength_of_materials dbr:Rising_step_load_testing dbr:Ductile_failure dbr:Hydrogen_piping dbr:Edge_dislocation dbr:Welding_rods dbr:File:Hydrogen_Belittlement.png dbr:File:Intergranular_Crack_SEM_Micrograph.jpg dbr:File:Steel-with-Hydrogen-Induced-Cracks-01.jpg dbr:Shear_bolt |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Mechanical_failure_modes dbt:Chem dbt:Cn dbt:Div_col dbt:Div_col_end dbt:H2O dbt:Reflist dbt:See_also dbt:Short_description |
| dcterms:subject | dbc:Hydrogen dbc:Materials_degradation dbc:Electrochemistry dbc:Metalworking dbc:Corrosion |
| gold:hypernym | dbr:Process |
| rdf:type | owl:Thing dbo:Election |
| rdfs:comment | التقصف الهيدروجيني هو العملية التي تجعل معظم المعادن (وبالأخص الحديد الصلب) تصبح هشة وأكثر قابلية للكسر، بسبب تعرضها للهيدروجين.يحدث التقصف الهيدروجيني عادةً بشكل غير مقصود أثناء عمليات تشكيل المعادن، حيث يتم دخول عنصر الهيدروجين بين جزيئات المادة مما يتسبب في عملية التقصف الهيدروجيني. (ar) La fragilització per hidrogen és el procés pel qual diversos metalls, especialment acer d'alta resistència, esdevenen fràgils i fracturen després d'haver estat exposats a l'hidrogen. La fragilització per hidrogen sol ser el resultat d'una introducció no intencionada d'aquest element en metalls susceptibles durant les operacions de conformació o d'acabat. Aquest fenomen fou descrit per primer cop el 1875. La fragilització d'hidrogen també es fa servir per descriure la formació del zircaloy. És comú l'ús del terme en aquest context en la . (ca) Vodíková křehkost je proces, kdy se kovy, zejména ocel, stávají křehkými následkem působení vodíku. Příčinou je difuze vodíku do krystalové mřížky kovu, například při svařování, což se označuje jako tzv. fish eye vada. Při svařování dojde k difuzi vodíku do svaru (ať nedostatečnou ochrannou atmosférou svaru, nebo špatným technologickým postupem) a jeho uvěznění v mřížce kovu. Po čase dojde k rekombinaci vodíku a vodík se změní z 2H na H2, a tím zvětší svůj objem, takže vzniknou vnitřní napětí. Při zatížení svaru pak dojde k jeho prasknutí. (cs) Unter der Wasserstoffversprödung versteht man die Änderung der Sprödigkeit, die durch das Eindringen und die Einlagerung von Wasserstoff in ein Metallgitter verursacht wird. Diese Folge einer Korrosion ähnelt einer Materialermüdung – in der Folge kommt es zu wasserstoffbedingter Rissbildung, womit der Einsatz anfälliger Materialien begrenzt wird. (de) 水素脆化（すいそぜいか、水素ぜい化、英語: hydrogen embrittlement）とは、鋼材中に吸収された水素により鋼材の強度（延性または靭性）が低下する現象のこと。 (ja) 수소취성화 또는 수소 유도 균열(hydrogen-induced cracking, HIC), 수소 유기 균열(hydrogen-assisted cracking, HAC)으로도 알려진 수소취성(Hydrogen embrittlement, HE)은 흡수된 수소로 인해 금속의 연성이 감소하는 현상이다. 수소 원자는 작고 고체 금속을 투과할 수 있다. 일단 흡수되면 수소는 금속의 균열이 시작되고 전파되어 취화되는 데 필요한 응력을 낮춘다. 수소 취성은 강철, 철, 니켈, 티타늄, 코발트 및 그 합금에서 가장 두드러지게 발생한다. 구리, 알루미늄 및 스테인리스강은 수소 취성에 덜 민감하다. 수소 취성의 특성에 대한 기본적인 사실은 19세기부터 알려져 왔다. 수소 취성은 강철의 상온 부근에서 최대이며 대부분의 금속은 150°C 이상의 온도에서 수소 취성에 비교적 안전하다. 수소 취성은 원자(확산) 수소와 크랙 성장을 유도하기 위한 기계적 응력이 모두 필요하지만 응력이 가해지거나 잔류할 수 있다. 낮은 변형 속도에서 수소 취성이 증가한다. 일반적으로 고강도 재료는 수소 취성에 더 취약하다. (ko) L'infragilimento da idrogeno (in inglese: hydrogen embrittlement) è un processo chimico-fisico che interessa diversi metalli, fra cui gli acciai ad alta resistenza, rendendoli fragili e soggetti a frattura. L'infragilimento da idrogeno è spesso il risultato di un'introduzione indesiderata di idrogeno nei metalli durante lavorazioni di formatura e di finitura e aumenta la formazione di cricche nel materiale. L'infragilimento da idrogeno è anche responsabile della formazione degli idruri nelle leghe di zirconio. L'uso del termine in questo contesto è comune nell'ingegneria nucleare. (it) Kruchość wodorowa – rodzaj degradacji metalu, spowodowanej przenikaniem i gromadzeniem się atomów wodoru wewnątrz metalu. Kruchość wodorowa jest pojęciem ogólnym, odnoszącym się do grupy zjawisk różniących się przebiegiem. Nazwa pochodzi od zmian w strukturze i wyglądzie metalu (który staje się kruchy), jakie zachodzą na skutek tego procesu. Zjawisko zostało po raz pierwszy opisane w 1875 roku przez W.H. Johnsona. (pl) 氢脆（英語：hydrogen embrittlement）是指金属材料在冶炼、加工、热处理、酸洗和电镀等过程中，或在含氢介质中长期使用时，材料由于吸氢或氢渗而造成机械性能严重退化，发生脆断的现象． 人们不仅在普通的钢材中发现氢脆现象，在不锈钢、铝合金、钛合金、和中也都有此现象． 从机械性能上看，氢脆有以下表现：氢对金属材料的屈服强度和极限强度影响不大，但使延伸率是断面收缩率严重下降，明显缩短，冲击韧性值显著降低。在低于断裂强度拉伸应力的持续作用下，材料经过一段时期后会突然脆断。 (zh) Hydrogen embrittlement (HE), also known as hydrogen-assisted cracking or hydrogen-induced cracking (HIC), is a reduction in the ductility of a metal due to absorbed hydrogen. Hydrogen atoms are small and can permeate solid metals. Once absorbed, hydrogen lowers the stress required for cracks in the metal to initiate and propagate, resulting in embrittlement. Hydrogen embrittlement occurs most notably in steels, as well as in iron, nickel, titanium, cobalt, and their alloys. Copper, aluminium, and stainless steels are less susceptible to hydrogen embrittlement. (en) La fragilisation par l'hydrogène est un phénomène qui provoque la fissuration des métaux au contact de l'hydrogène. Le rôle de l'hydrogène dissous dans un métal est connu depuis la fin du XIXe siècle. L'hydrogène peut se mettre en solution : (fr) Waterstofbrosheid (ook wel: waterstofbroosheid) is het bros worden van metalen doordat waterstof in de haarscheurtjes van het materiaal opgesloten raakt. Hierdoor verzwakt het metaal met bros worden tot gevolg. Waterstofbrosheid werd al in 1875 beschreven, maar de exacte fysische achtergrond is anno 2013 nog steeds niet geheel begrepen. Het fenomeen komt vooral voor in staal met hoge treksterkte. Bij de Kongresshalle (Berlin)[1] stortte op 21 mei 1980 een deel van het dak in door waterstofbrosheid in het voorgespannen beton. (nl) Fragilização por hidrogênio é o processo que pode afetar vários metais, mais notadamente aço de alta resistência. Os principais efeitos incluem a diminuição da ductilidade, trincas ou até mesmo ruptura. A fragilização por hidrogênio pode se tornar um problema de engenharia, especialmente no contexto de uma economia do hidrogênio. Entretanto, existem processos comercialmente utilizados e seguros para evitar o enfraquecimento por hidrogênio, globalmente utilizado na indústria. (pt) Водне́ва кри́хкість або водне́ве окри́хчення (англ. Hydrogen embrittlement, HE також англ. Hydrogen assisted cracking, HAC і англ. Hydrogen-induced cracking, HIC) — вид деградації (корозії) металевого матеріалу, що спричинена проникненням та нагромадженням у металі атомів водню. «Воднева крихкість» або «водневе окрихчення» є узагальненим поняттям, яке стосується групи явищ, що різняться своїм перебігом. Назва походить від змін у структурі та властивостях металу (він стає крихким), що проявляються як результат цього процесу. Під водневою крихкістю зазвичай розуміють всю сукупність негативних явищ, викликаних підвищеним вмістом водню в металі. Шкідливий вплив водню на метал проявляється насамперед у зниженні міцності та пластичних властивостей останнього. Таке зниження пластичності металів м (uk) Väteförsprödning (ibland kallat hydrogenförsprödning) är ett fenomen som uppträder i metaller när de utsätts för väte och mekanisk spänning. Det atomvärda vätet diffunderar ut i materialet och omvandlas till molekylärt väte i korngränserna. skapas vid defekter i materialets struktur (exempelvis inneslutningar och slaggrester). Mikroporerna växer med tiden till sig (spricktillväxt) på grund av spänningar (antingen kvarvarande eller pålagd spänning) vilket kan resultera i . (sv) Водородное охрупчивание (англ. Hydrogen embrittlement) — процесс охрупчивания и разрушения некоторых металлов вследствие воздействия атомарного водорода. Наиболее подвержены водородному охрупчиванию высокопрочные стали, а также сплавы титана и никеля. Водород может попадать в расплавленный металл и оставаться в нём (в перенасыщенном состоянии) после затвердевания. (ru) |
| rdfs:label | تقصف هيدروجيني (ar) Fragilització per hidrogen (ca) Vodíková křehkost (cs) Wasserstoffversprödung (de) Hydrogen embrittlement (en) Infragilimento da idrogeno (it) Fragilisation par l'hydrogène (fr) 水素脆化 (ja) 수소취성화 (ko) Waterstofbrosheid (nl) Kruchość wodorowa (pl) Fragilização por hidrogênio (pt) Водородное охрупчивание (ru) Väteförsprödning (sv) Воднева крихкість (uk) 氢脆 (zh) |
| rdfs:seeAlso | dbr:Stress_corrosion_cracking |
| owl:sameAs | freebase:Hydrogen embrittlement wikidata:Hydrogen embrittlement dbpedia-ar:Hydrogen embrittlement dbpedia-ca:Hydrogen embrittlement dbpedia-cs:Hydrogen embrittlement dbpedia-de:Hydrogen embrittlement dbpedia-fa:Hydrogen embrittlement dbpedia-fr:Hydrogen embrittlement dbpedia-it:Hydrogen embrittlement dbpedia-ja:Hydrogen embrittlement dbpedia-ko:Hydrogen embrittlement dbpedia-nl:Hydrogen embrittlement dbpedia-no:Hydrogen embrittlement dbpedia-pl:Hydrogen embrittlement dbpedia-pt:Hydrogen embrittlement dbpedia-ru:Hydrogen embrittlement dbpedia-sv:Hydrogen embrittlement dbpedia-uk:Hydrogen embrittlement dbpedia-zh:Hydrogen embrittlement https://global.dbpedia.org/id/4nsP8 |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Hydrogen_embrittlement?oldid=1113835248&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Hydrogen_Belittlement.png wiki-commons:Special:FilePath/Intergranular_Crack_SEM_Micrograph.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Steel-with-Hydrogen-Induced-Cracks-01.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Hydrogen_embrittlement |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Hydrogen_cracking dbr:Hydrogen-induced_cracking dbr:Hydrogen_Embrittlement dbr:Hydrogen_embritlement |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Cadmium dbr:Cadmium_tetrafluoroborate dbr:Pratt_&_Whitney_J57 dbr:Electrogalvanization dbr:Environmental_stress_fracture dbr:Metallurgical_failure_analysis dbr:Derailment dbr:Arc_welding dbr:Hydrogen dbr:Hydrogen_cracking dbr:Hydrogen_economy dbr:Richard_Oriani dbr:Cupronickel dbr:Uranium_hydride dbr:Index_of_electrical_engineering_articles dbr:Index_of_physics_articles_(H) dbr:Intergranular_fracture dbr:List_of_pipeline_accidents_in_the_United_States_in_2014 dbr:1984_Romeoville_petroleum_refinery_disaster dbr:Corium_(nuclear_reactor) dbr:SABRE_(rocket_engine) dbr:Gas-rich_meteorites dbr:Gas_metal_arc_welding dbr:Low_hydrogen_annealing dbr:Nascent_hydrogen dbr:Offshore_wind_power dbr:Oxy-fuel_welding_and_cutting dbr:Oxygen-free_copper dbr:Zirconium_alloy dbr:Titanium_adhesive_bonding dbr:Galvanic_anode dbr:Copper_conductor dbr:Orbital_propellant_depot dbr:Static_fatigue dbr:Fatigue_(material) dbr:Fuel_fleas dbr:Pit_(nuclear_weapon) dbr:Plasma_arc_welding dbr:Striation_(fatigue) dbr:Maraging_steel dbr:Mechanical_plating dbr:Micro_pitting dbr:CANDU_reactor dbr:Titanium_hydride dbr:Dislocation dbr:Galvanization dbr:Glass-to-metal_seal dbr:Iron_aluminide dbr:Iron–hydrogen_alloy dbr:Liquid_metal_embrittlement dbr:Liquid_rocket_propellant dbr:Alan_Turnbull_(scientist) dbr:Ammonia dbr:Ducol dbr:Eastern_span_replacement_of_the_San_Francisco–Oakland_Bay_Bridge dbr:Brazing dbr:Nuclear_fuel dbr:Chromium dbr:Fractography dbr:History_of_Formula_One_regulations dbr:Kappa-carbide dbr:Stress_corrosion_cracking dbr:Stirling_engine dbr:HY-80 dbr:Asteroidal_water dbr:Iron(II)_hydride dbr:Tappan_Zee_Bridge_(2017–present) dbr:Hybrid_power dbr:Hydride dbr:Hydrogen-cooled_turbo_generator dbr:Hydrogen_analyzer dbr:Hydrogen_compounds dbr:Hydrogen_damage dbr:Hydrogen_pipeline_transport dbr:Hydrogen_production dbr:Hydrogen_safety dbr:Hydrogen_technologies dbr:Hydrogenography dbr:Hyperbaric_welding dbr:AMPP_(Association_for_Materials_Protection_and_Performance) dbr:John_Bockris dbr:Herbert_H._Uhlig dbr:High_temperature_hydrogen_attack dbr:Tube_(fluid_conveyance) dbr:Surface_integrity dbr:Phosphorus dbr:Sofa_bed dbr:Cathodic_protection dbr:Severfield dbr:MAPP_gas dbr:Metal-induced_embrittlement dbr:Shielded_metal_arc_welding dbr:Sulfide_stress_cracking dbr:Neutron_radiation dbr:Precooled_jet_engine dbr:Nanoscale_secondary_ion_mass_spectrometry dbr:Zinc_flake_coating dbr:Shielding_gas dbr:Pickling_(metal) dbr:Segregation_(materials_science) dbr:Pebble-bed_reactor dbr:Period_1_element dbr:Phase-field_model dbr:Schikorr_reaction dbr:Rising_step_load_testing dbr:Hydrogen-induced_cracking dbr:Hydrogen_Embrittlement dbr:Hydrogen_embritlement |
| is rdfs:seeAlso of | dbr:Hydrogen_safety |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Hydrogen_embrittlement |
