Impact of the COVID-19 pandemic on the environment (original) (raw)

dbo:abstract

أثرت جائحة فيروس كورونا 2019-20 على البيئة والمناخ بشكل ملموس في جوانب عدة؛ فأدى التقلص الحاد في سفر وتنقل الأفراد والنشاطات الاجتماعية والتجارية إلى انخفاض مستوى تلوث الهواء في العديد من المناطق. في الصين، أسفرت عمليات الإغلاق وإجراءات أخرى عن انخفاض بنسبة 25 في المائة من انبعاثات الكربون، والتي قدر أحد علماء أنظمة الأرض أنها ربما قد أنقذت ما لا يقل عن 77000 كائن حي على مدى شهرين. وعلى الرغم من ذلك، فإن التفشي عرقل جهود دبلوماسية بيئية، بما في ذلك التسبب في تأجيل مؤتمر الأمم المتحدة للتغير المناخي لعام 2020، ومن المتوقع أن تؤدي التداعيات الاقتصادية منه إلى إبطاء الاستثمار في تكنولوجيات الطاقة الخضراء. (ar)
Dopad pandemie covidu-19 na životní prostředí zahrnuje množství různorodých efektů celosvětové pandemie onemocnění covid-19 způsobovaného virem SARS-CoV-2, která se postupně rozvinula v prvních měsících roku 2020 po prvním výskytu viru v čínském městě Wu-chan zřejmě v listopadu 2019. V souvislosti se změnami fungování každodenního života lidí i v návaznosti na snahu rychle šíření pandemie zastavit došlo k zlepšení ovzduší a mnoho dalších změn v této oblasti. Mezinárodní agentura pro energii varovala před možnými negativními dopady v dlouhodobém časovém horizontu, jelikož ekonomické otřesy způsobené pandemií mohou řadu firem přinutit ke zrušení nebo odložení investic do obnovitelných zdrojů energie. Agentura však zároveň podpořila rozšiřování možností práce na dálku. (cs)
Die COVID-19-Pandemie im Jahre 2019/2020 machte sich auch durch zahlreiche Folgen für die Umwelt bemerkbar. Die weltweite Massenquarantäne (Lockdown) wurde dabei im Kontext der positiven Auswirkungen auf die Tierwelt und die Umwelt mit dem Begriff Anthropause bezeichnet. Durch Einschränkung der wirtschaftlichen und sozialen Aktivitäten und der individuellen Mobilität gingen die Luftverschmutzung, Gewässerverschmutzung und der Kohlendioxid-Ausstoß in den betroffenen Weltregionen massiv zurück. Andererseits ist, vor allem in Entwicklungs- und Schwellenländern, ein wirtschaftlich bedingter massiver Anstieg von Umweltzerstörungen, insbesondere Entwaldung zu beobachten. (de)
The COVID-19 pandemic has had an impact on the environment, with changes in human activity leading to temporary changes in air pollution, greenhouse gas emissions and water quality. As the pandemic became a global health crisis in early 2020, various national responses including lockdowns and travel restrictions caused substantial disruption to society, travel, energy usage and economic activity, sometimes referred to as the "anthropause". As public health measures were lifted later in the pandemic, its impact has sometimes been discussed in terms of effects on implementing renewable energy transition and climate change mitigation. Upon the onset of the pandemic, some positive effects on the environment as a result of human inactivity were observed. In 2020, carbon dioxide emissions fell by 6.4% or 2.3 billion tonnes globally. In April 2020, NOx emissions fell by up to 30%. In China, lockdowns and other measures resulted in a 26% decrease in coal consumption, and a 50% reduction in nitrogen oxide emissions. Greenhouse gas emissions rebounded later in the pandemic as many countries began lifting restrictions, with the direct impact of pandemic policies having a negligible long-term impact on climate change. Some developed nations introduced so-called "green recovery" economic stimulus packages, aiming to boost economic growth while facilitating renewable energy transition. One of these investments was the European Union's seven-year €1 trillion budget proposal and €750 billion recovery plan, "Next Generation EU", which seeks to reserve 25% of EU spending for climate-friendly expenditure. However, decreased human activity during the pandemic diverted attention from ongoing activities such as accelerated deforestation of the Amazon rainforest and increased poaching in parts of Africa. The hindrance of environmental policy efforts, combined with economic slowdown may have contributed to slowed investment in green energy technologies. The pandemic also led to increased medical waste. Production and use of medical equipment such as personal protective equipment contributed to plastic waste. The medical response required a larger than normal number of masks, gloves, needles, syringes, and medications. During 2020, approximately 65 billion gloves and 129 billion face masks were used every month, and disposed of. Enforced public use of PPE has posed challenges to conventional waste management. Greenhouse gas emissions resulting from the treatment process of this plastic waste ranged from 14 to 33.5 tons of CO2 per ton of mask, the largest share being from production and transport. (en)
La disrupción global causada por la pandemia de COVID-19 ha causado numerosos efectos en el medio ambiente y el clima. Debido al cese de la actividad, se ha confirmado una importante disminución de dióxido de nitrógeno (NO2), una de las principales sustancias emitidas por el transporte y la industria. La severa disminución de la movilidad ha hecho que muchas regiones hayan experimentado una reducción en la contaminación del aire. En China, el confinamiento y otras medidas resultaron en una reducción de las emisiones de partículas, que podrían haber evitado al menos 77.000 fallecimientos en dos meses, así como una bajada de un 25% de las emisiones de dióxido de carbono. Aun así, la pandemia también ha interrumpido algunas iniciativas de diplomacia medioambiental, causando la postergación de la Conferencia de las Naciones Unidas sobre Cambio Climático de 2020. (es)
Les perturbations mondiales provoquées par la pandémie de Covid-19 ont eu de nombreux impacts sur l'environnement et le climat. La baisse marquée des déplacements a permis à de nombreuses régions d'enregistrer une chute de la pollution de l'air. En Chine, les confinements et autres mesures ont entraîné une réduction de 25 pour cent des émissions de carbone et une réduction de 50 pour cent des émissions d'oxydes d'azote, qu'un scientifique spécialiste du système Terre estime qu'elles ont pu sauver 77 000 vies en deux mois. Cependant, l'épidémie a également perturbé les efforts de diplomatie environnementale, dont le report de la Conférence de Glasgow de 2020 sur les changements climatiques, et les retombées économiques pourraient ralentir l'investissement dans les technologies des énergies vertes. On a également montré la diminution globale des droits des peuples indigènes sur leurs terres ancestrales (en), alors que ceux-ci sont reconnus comme plus à même que les peuples non indigènes de préserver la biodiversité et l'écosystème dans les pays les plus boisés du monde. (fr)
Kekacauan akibat pandemi COVID-19 memengaruhi lingkungan hidup dan iklim. Berkurangnya aktivitas modern manusia, seperti pergerakan kendaraan bermotor, menyebabkan tingkat pencemaran udara dan air di berbagai daerah mengalami penurunan. Di Tiongkok, karantina wilayah dan beberapa faktor lainnya telah mengakibatkan turunnya emisi karbon sebesar 25 persen dan emisi nitrogen oksida sebesar 50 persen. Ilmuwan memperkirakan bahwa penurunan emisi tersebut telah menyelamatkan 77.000 kehidupan di Bumi dalam kurun waktu dua bulan. Meskipun demikian, pandemi juga berpengaruh pada aktivitas ilegal seperti penebangan hutan hujan Amazon dan perburuan liar di Afrika, mempersulit upaya diplomasi kebijakan lingkungan, dan menyebabkan melemahnya ekonomi yang bisa jadi memperlambat perkembangan energi ramah lingkungan. (in)
코로나19 바이러스 범유행으로 환경에도 영향을 미친다. 여행의 대폭적인 감소와 같은 현대인의 활동이 감소됨으로 인해 많은 지역이 대기오염이나 수질오염이 감소되었다. 중화인민공화국에서는 록다운 등의 조치로 탄소배출량이 25% 감소하고 질소산화물 배출량이 50% 감소해 한 지구환경 과학자는 이것이 2개월 동안 최소 77,000명의 목숨을 구한 것으로 추정했다. 환경의 기타 긍정적인 영향은 지속 가능한 에너지 이행을 위한 구조·시스템의 투자와, EU의 7개년 예산안, EU지출의 25%를 확보하려는 7500억 유로의 재생계획 '차세대 EU' 등의 환경보호에 관한 기타 목표 등이 있다. 하지만 이번 사태는 아마존 열대우림과 아프리카 밀렵 등 불법행위에 동원되었으며, 환경외교 활동에 방해가 되어 녹색에너지 기술에 대한 투자가 늦어질 것으로 예상되었다. (ko)
Covid-19-pandemin har haft flera olika effekter på miljön och atmosfären. Eftersom man har minskat på resande mellan olika orter så har flera regioner haft en kraftig minskning av flera olika föroreningar. Framförallt den mätbara kvävedioxiden och andra luftburna partiklar (PM2,5). Man kan tydligt se effekterna i Kina då man i flera stora städer har upplevt en blå himmel där det tidigare har varit smog. Utsläpp av koldioxid i Kina har sjunkit med 25 procent i början av året. Tydligast är resultaten från mätningarna av kvävedioxid som visar på förändringar både i Kina och norra Italien. Utsläppen av koldioxid till atmosfären minskade tillfälligt under covid-19-pandemin, som mest -17 % (osäkerhetsintervall –11 till –25 %) globalt den 7 april 2020. Minskningen berodde på de restriktioner som infördes av många länder för att hejda pandemin och påverkade i första hand transporter på land (-36 %, –7.5 MtCO2/dag), flygtransporter (–60 %, –1.7 MtCO2/dag), men även industrin (–19 %, –4.3 MtCO2/dag) och kraftsektorn (–7.4 %, –3.3 MtCO2/dag). För hela perioden 1 januari till 30 april 2020 så bedöms förändringen i utsläpp (preliminärt) vara –7.8 %, 937 MtCO2). Minskningen land för land var i genomsnitt –26 % när restriktionerna i respektive land var som störst, i Sverige bedöms de till –28 % i stort sett hela april och det berodde till ungefär två tredjedelar på minskningar av transporter på land. IEA varnar för att i det ekonomiska kaoset som kommer i spåren av covid-19-pandemin, kommer satsningarna på grön energi att minska, vilket motverkar minskningen av utsläpp av koldioxid under pandemin. Stockholms Universitet menar att antalet för tidiga dödsfall i Stockholmsområdet kommer att minska från nivån 300-400 per år eftersom trafiken har minskat drastiskt under coronaviruspandemin. (sv)
由COVID-19引起的全球性破坏已经对环境和气候产生了许多影响。计划旅行因此出現大幅减少，使得许多地区的空气污染大幅下降。在中国，对城市地区的封锁和其他措施使碳排放量减少了25％，氮氧化物排放量則减少了50％，一位地球系统科学家估计，这可以在两个月内挽救至少77,000条生命。其他对环境的积极影响包括国家政府系统控制的投资，以实现可持续的能源转化型以及与环境保护有关的其他目标，例如欧盟的7年1万亿欧元预算提案和7500亿欧元的“下一代欧盟”恢复计划。力求将欧盟支出的25％保留给气候友好型产业的支出。然而，疫情也掩盖了非法活动，例如在亚马逊雨林的砍伐和非洲的偷猎活动，阻碍了环境外交的努力，这会产生许多在经济上的不良性作用，并有许多人推测这将减慢对绿色能源技术的投资的发展进度。 (zh)
11 березня 2020 року спалах COVID-19 (до цього відомої як тяжкий респіраторний синдром) був проголошений ВООЗ пандемією. На 5 липня 2020 року випадки коронавірусної хвороби зареєстровані у 188 країнах та регіонах світу. Станом на листопад 2021 року триваюча пандемія COVID-19 забрала життя понад 5 мільйонів людей. У зв'язку з небезпечністю хвороби більшість країн запровадили локдаун, щоб захистити людей, сповільнити поширення хвороби, та забезпечити наявність місць у лікарнях. Ці карантинні обмеження порушили звичне життя у всьому світі, знизивши рівень і частоту людської діяльності та виробництва. Незважаючи на серйозність цієї події, унаслідок бездіяльності людей виявлено очевидні позитивні наслідки для навколишнього середовища. Зафіксовано скорочення споживання викопного палива, а також зниження економічної активності у зв'язку з обмеженням транспортного сполучення, закриття підприємств та іншими обмежувальними заходами після запровадження карантину внаслідок пандемії COVID-19. Оскільки діяльність людини призупинилась у всьому світі (що часто називають «антропаузою»), спостерігалося значне зменшення використання горючих корисних копалин, споживання ресурсів та утилізації відходів, що призводило до меншого забруднення повітря та води у багатьох регіонах світу. Зокрема, під час пандемії COVID-19 відбулося різке та стійке зниження кількості запланованих авіарейсів та інших видів транспортного сполучення, що призвело до зменшення викиду вуглецю в атмосферу в усьому світі. У 2020 році викиди парникових газів у всьому світі розпочали значно зменшуватися, та майже досягли початкової цільової межі кількості викидів відповідно до Паризької угоди про зміну клімату, а також значне скорочення викидів парникових газів та інших видів забруднення повітря. Екологічні звіти показали, що викиди вуглекислого газу зменшилися на 931,8 мільйонів тонн, а викиди оксиду азоту — на 30 %. У Китаї локдаун та інші карантинні заходи призвели до зменшення споживання вугілля на 26 %, а викидів оксидів азоту — на 50 %. Дослідник екосистеми Землі Маршалл Берк підрахував, що 2 місяці зменшення забруднення, ймовірно, врятували життя 77 тисяч жителів Китаю. Серед іншого позитивного впливу на навколишнє середовище були інвестиції, направлені органами управління держав та наддержавних установ, у напрямі енергетичного переходу та з іншими напрямками, пов'язаними із захистом навколишнього середовища. Однією з цих інвестицій була семирічна пропозиція Європейського Союзу виділення 1 трильйона євро з бюджету та план відновлення в розмірі 750 мільярдів євро під назвою , в якому висловлено намір зарезервувати 25 % витрат ЄС на екологічні витрати. Проте зниження людської активності під час пандемії відвернуло увагу від поточної незаконної шкідливої діяльності людини, такої як та поширення браконьєрства в Африці. Зниження зусиль, направлених на питання екологічної політики у поєднанні зі сповільненням економіки, можливо, сприяли сповільненню направлення інвестицій у технології зеленої енергетики. Інший негативний побічний ефект пандемії включав глобальне збільшення кількості біомедичних відходів у зв'язку з тим, що лікувальні заклади надають допомогу більшій, ніж зазвичай, кількості хворих. Додаткові запобіжні дезінфекційні заходи, необхідні при лікуванні хворих із COVID-19, також відіграли важливу роль у збільшенні кількості медичних відходів. Виробництво та використання захисних засобів з пластику, зокрема комплектів засобів індивідуального захисту, збільшило під час пандемії кількість відходів з пластику, які становлять загрозу для навколишнього середовища. Під час пандемії збільшилась потреба в захисних масках, рукавичках, голках, шприцах і ліках, ніж зазвичай. Щомісяця використовувалися та утилізувалися приблизно 65 мільярдів рукавичок і 129 мільярдів масок для обличчя. Використання захисних індивідуальних засобів у громадських місцях запроваджено більшістю урядів країн, і створювало додаткове навантаження для проведення утилізації відходів. Викиди парникових газів унаслідок проведення утилізації цих пластикових відходів становили від 14 до 33,5 тонн вуглекислого газу на тонну використаних засобів захисту. Найбільша частка з них припадала на їх виробництво та транспортування. (uk)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:reason

most studies during 2020 - need later studies to measure whole of 2020 (en)

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdfs:comment

أثرت جائحة فيروس كورونا 2019-20 على البيئة والمناخ بشكل ملموس في جوانب عدة؛ فأدى التقلص الحاد في سفر وتنقل الأفراد والنشاطات الاجتماعية والتجارية إلى انخفاض مستوى تلوث الهواء في العديد من المناطق. في الصين، أسفرت عمليات الإغلاق وإجراءات أخرى عن انخفاض بنسبة 25 في المائة من انبعاثات الكربون، والتي قدر أحد علماء أنظمة الأرض أنها ربما قد أنقذت ما لا يقل عن 77000 كائن حي على مدى شهرين. وعلى الرغم من ذلك، فإن التفشي عرقل جهود دبلوماسية بيئية، بما في ذلك التسبب في تأجيل مؤتمر الأمم المتحدة للتغير المناخي لعام 2020، ومن المتوقع أن تؤدي التداعيات الاقتصادية منه إلى إبطاء الاستثمار في تكنولوجيات الطاقة الخضراء. (ar)
코로나19 바이러스 범유행으로 환경에도 영향을 미친다. 여행의 대폭적인 감소와 같은 현대인의 활동이 감소됨으로 인해 많은 지역이 대기오염이나 수질오염이 감소되었다. 중화인민공화국에서는 록다운 등의 조치로 탄소배출량이 25% 감소하고 질소산화물 배출량이 50% 감소해 한 지구환경 과학자는 이것이 2개월 동안 최소 77,000명의 목숨을 구한 것으로 추정했다. 환경의 기타 긍정적인 영향은 지속 가능한 에너지 이행을 위한 구조·시스템의 투자와, EU의 7개년 예산안, EU지출의 25%를 확보하려는 7500억 유로의 재생계획 '차세대 EU' 등의 환경보호에 관한 기타 목표 등이 있다. 하지만 이번 사태는 아마존 열대우림과 아프리카 밀렵 등 불법행위에 동원되었으며, 환경외교 활동에 방해가 되어 녹색에너지 기술에 대한 투자가 늦어질 것으로 예상되었다. (ko)
由COVID-19引起的全球性破坏已经对环境和气候产生了许多影响。计划旅行因此出現大幅减少，使得许多地区的空气污染大幅下降。在中国，对城市地区的封锁和其他措施使碳排放量减少了25％，氮氧化物排放量則减少了50％，一位地球系统科学家估计，这可以在两个月内挽救至少77,000条生命。其他对环境的积极影响包括国家政府系统控制的投资，以实现可持续的能源转化型以及与环境保护有关的其他目标，例如欧盟的7年1万亿欧元预算提案和7500亿欧元的“下一代欧盟”恢复计划。力求将欧盟支出的25％保留给气候友好型产业的支出。然而，疫情也掩盖了非法活动，例如在亚马逊雨林的砍伐和非洲的偷猎活动，阻碍了环境外交的努力，这会产生许多在经济上的不良性作用，并有许多人推测这将减慢对绿色能源技术的投资的发展进度。 (zh)
Dopad pandemie covidu-19 na životní prostředí zahrnuje množství různorodých efektů celosvětové pandemie onemocnění covid-19 způsobovaného virem SARS-CoV-2, která se postupně rozvinula v prvních měsících roku 2020 po prvním výskytu viru v čínském městě Wu-chan zřejmě v listopadu 2019. V souvislosti se změnami fungování každodenního života lidí i v návaznosti na snahu rychle šíření pandemie zastavit došlo k zlepšení ovzduší a mnoho dalších změn v této oblasti. (cs)
Die COVID-19-Pandemie im Jahre 2019/2020 machte sich auch durch zahlreiche Folgen für die Umwelt bemerkbar. Die weltweite Massenquarantäne (Lockdown) wurde dabei im Kontext der positiven Auswirkungen auf die Tierwelt und die Umwelt mit dem Begriff Anthropause bezeichnet. Durch Einschränkung der wirtschaftlichen und sozialen Aktivitäten und der individuellen Mobilität gingen die Luftverschmutzung, Gewässerverschmutzung und der Kohlendioxid-Ausstoß in den betroffenen Weltregionen massiv zurück. (de)
La disrupción global causada por la pandemia de COVID-19 ha causado numerosos efectos en el medio ambiente y el clima. Debido al cese de la actividad, se ha confirmado una importante disminución de dióxido de nitrógeno (NO2), una de las principales sustancias emitidas por el transporte y la industria. La severa disminución de la movilidad ha hecho que muchas regiones hayan experimentado una reducción en la contaminación del aire. En China, el confinamiento y otras medidas resultaron en una reducción de las emisiones de partículas, que podrían haber evitado al menos 77.000 fallecimientos en dos meses, así como una bajada de un 25% de las emisiones de dióxido de carbono. Aun así, la pandemia también ha interrumpido algunas iniciativas de diplomacia medioambiental, causando la postergaci (es)
The COVID-19 pandemic has had an impact on the environment, with changes in human activity leading to temporary changes in air pollution, greenhouse gas emissions and water quality. As the pandemic became a global health crisis in early 2020, various national responses including lockdowns and travel restrictions caused substantial disruption to society, travel, energy usage and economic activity, sometimes referred to as the "anthropause". As public health measures were lifted later in the pandemic, its impact has sometimes been discussed in terms of effects on implementing renewable energy transition and climate change mitigation. (en)
Les perturbations mondiales provoquées par la pandémie de Covid-19 ont eu de nombreux impacts sur l'environnement et le climat. La baisse marquée des déplacements a permis à de nombreuses régions d'enregistrer une chute de la pollution de l'air. En Chine, les confinements et autres mesures ont entraîné une réduction de 25 pour cent des émissions de carbone et une réduction de 50 pour cent des émissions d'oxydes d'azote, qu'un scientifique spécialiste du système Terre estime qu'elles ont pu sauver 77 000 vies en deux mois. Cependant, l'épidémie a également perturbé les efforts de diplomatie environnementale, dont le report de la Conférence de Glasgow de 2020 sur les changements climatiques, et les retombées économiques pourraient ralentir l'investissement dans les technologies des énergies (fr)
Kekacauan akibat pandemi COVID-19 memengaruhi lingkungan hidup dan iklim. Berkurangnya aktivitas modern manusia, seperti pergerakan kendaraan bermotor, menyebabkan tingkat pencemaran udara dan air di berbagai daerah mengalami penurunan. Di Tiongkok, karantina wilayah dan beberapa faktor lainnya telah mengakibatkan turunnya emisi karbon sebesar 25 persen dan emisi nitrogen oksida sebesar 50 persen. Ilmuwan memperkirakan bahwa penurunan emisi tersebut telah menyelamatkan 77.000 kehidupan di Bumi dalam kurun waktu dua bulan. Meskipun demikian, pandemi juga berpengaruh pada aktivitas ilegal seperti penebangan hutan hujan Amazon dan perburuan liar di Afrika, mempersulit upaya diplomasi kebijakan lingkungan, dan menyebabkan melemahnya ekonomi yang bisa jadi memperlambat perkembangan energi ramah (in)
Covid-19-pandemin har haft flera olika effekter på miljön och atmosfären. Eftersom man har minskat på resande mellan olika orter så har flera regioner haft en kraftig minskning av flera olika föroreningar. Framförallt den mätbara kvävedioxiden och andra luftburna partiklar (PM2,5). Man kan tydligt se effekterna i Kina då man i flera stora städer har upplevt en blå himmel där det tidigare har varit smog. Utsläpp av koldioxid i Kina har sjunkit med 25 procent i början av året. Tydligast är resultaten från mätningarna av kvävedioxid som visar på förändringar både i Kina och norra Italien. (sv)
11 березня 2020 року спалах COVID-19 (до цього відомої як тяжкий респіраторний синдром) був проголошений ВООЗ пандемією. На 5 липня 2020 року випадки коронавірусної хвороби зареєстровані у 188 країнах та регіонах світу. Станом на листопад 2021 року триваюча пандемія COVID-19 забрала життя понад 5 мільйонів людей. У зв'язку з небезпечністю хвороби більшість країн запровадили локдаун, щоб захистити людей, сповільнити поширення хвороби, та забезпечити наявність місць у лікарнях. Ці карантинні обмеження порушили звичне життя у всьому світі, знизивши рівень і частоту людської діяльності та виробництва. Незважаючи на серйозність цієї події, унаслідок бездіяльності людей виявлено очевидні позитивні наслідки для навколишнього середовища. Зафіксовано скорочення споживання викопного палива, а також (uk)

rdfs:label

أثر جائحة فيروس كورونا على البيئة (ar)
Dopad pandemie covidu-19 na životní prostředí (cs)
Umweltauswirkungen der COVID-19-Pandemie (de)
Impacto medioambiental de la pandemia de COVID-19 (es)
Dampak pandemi COVID-19 terhadap lingkungan (in)
Conséquences environnementales de la pandémie de Covid-19 (fr)
Impact of the COVID-19 pandemic on the environment (en)
COVID-19 전염병이 환경에 미치는 영향 (ko)
Miljöeffekter av covid-19-pandemin (sv)
Вплив пандемії COVID-19 на навколишнє середовище (uk)
2019冠状病毒病疫情对环境的影响 (zh)

owl:sameAs

foaf:depiction

is dbo:wikiPageRedirects of