Inhibitory postsynaptic potential (original) (raw)
En neurosciences, un potentiel postsynaptique inhibiteur (PPSI) est une augmentation temporaire du potentiel de membrane postsynaptique provoqué par un flux d'ions chargés négativement entrant dans la cellule postsynaptique. Cela constitue l'opposé du potentiel postsynaptique excitateur, qui est généralement causé par un flux entrant d'ions positifs dans la cellule.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | في العلوم العصبية، يُعد الجهد التثبيطي البعد مشبكي أو الجهد التثبيطي التالي للمشبك*(IPSP) نوع من الجهود المشبكية (والجهود البعد مشبكية) التي تجعل الخلايا العصبية بعد المشبكية أقل احتمالية لتوليد جهود الفعل. يعتبر هذا التغيير في الجهد الغشائي أقل شيوعًا من الEPSP. الIPSP عبارة عن فرط الاستقطاب، حيث تعمل بعض الناقلات العصبية على تحفيز التدفق الصافي للشحنة الموجبة (عادةً على شكل أيون البوتاسيوم K+ منتشر خارج الخلية)، مما يجعل الجزء الداخلي من الغشاء أكثر سلبية. نظرًا لأن فرط الاستقطاب هذا يجذب جهود الغشاء بعيدًا عن العتبة، مما يزيد من صعوبة توليد نبضة عصبية، يُطلق عليه اسم الجهد التثبيطي البعد مشبكي (IPSP). إن عكس الجهد التثبيطي البعد مشبكي (IPSP)هو الجهد الاستثاري البعد مشبكي (EPSP)، وهو نوع من الجهود المشبكية (والجهود البعد مشبكية) التي تجعل الخلايا العصبية بعد المشبكية أكثر احتمالية لتوليد جهود الفعل، وهو عبارة عن إزالة الاستقطاب الناجمة عن التدفق الصافي للكاتيونات (عادةً أيون الصوديومNa +). نظرًا لأن هذا التسريب للشحنة الموجبة يجلب جهود الغشاء نحو العتبة التي يتم عندها توليد النبضات العصبية، يُطلق عليها اسم الجهد الاستثاري البعد مشبكي (EPSP). عندما تكون احتمالية توليد جهود الفعل كبيرة (EPSP)، فذلك يعني ازالة الاستقطاب المؤقت للجهد الغشائي البعد مشبكي، والناجم عن تدفق الأيونات الموجبة إلى الخلية البعد مشبكية، وهذا يحدث نتيجة لفتح قنوات أيونوتروبية. في المقابل، ينتج ال IPSP عن تدفق الأيونات السالبة إلى الخلية أو الأيونات الموجبة خارج الخلية. يمكن أن تنتج الEPSPs أيضًا عن انخفاض في الشحن الإيجابية الخارجة، في حين أن IPSPs ناتجة أحيانًا عن زيادة في تدفق الشحن الإيجابية الداخلة. يُسمى تدفق الأيونات الذي يسبب EPSP تيار استثاري بعد مشبكي (EPSC). إن تفاعل ال EPSPs و IPSPs المتنافسين في مئات أو حتى آلاف المشابك على خلية عصبية واحدة يحدد ما إذا كان الدافع العصبي الذي يصل إلى النهايات العصبية القبل مشبكية سيتم تجديده (استثاري) أو تثبيطه (تثبيطي) في الغشاء بعد المشبكي عن طريق إما إزالة أو فرط الاستقطاب، على التوالي. تم فحص IPSP لأول مرة في العصبونات الحركية بواسطة David P.C Lloyd وJohn Eccles و Rodolfo Llinás في الخمسينيات والستينيات. يمكن أن تحدث IPSPs في جميع المشابك الكيميائية، والتي تستخدم إفراز الناقلات العصبية لتوليد إشارات من خلية إلى خلية. تطلق الخلايا العصبية المثبطة قبل المشبكية نواقل عصبية ترتبط بعد ذلك بالمستقبلات البعد مشبكية؛ هذا يؤدي إلى تغيير في نفاذية الغشاء العصبي البعد مشبكي لأيونات معينة. يتم توليد تيار كهربائي يغير الجهد الغشائي بعد المشبكي لخلق جهد بعد مشبكي أكثر سلبية، أي أن جهود الغشاء بعد المشبكية تصبح أكثر سلبية من جهد الراحة الغشائي، وهذا ما يسمى بفرط الاستقطاب. لتوليد جهد فعل، يجب إزالة استقطاب الغشاء بعد المشبكي - يجب أن يصل جهد الغشاء إلى عتبة جهد أكثر إيجابية من جهد الراحة الغشائي. لذلك، فإن فرط الاستقطاب في الغشاء بعد المشبكي يقلل من احتمالية حدوث إزالة الاستقطاب بشكل كافٍ لتوليد جهد فعل في العصبون بعد المشبكي. يمكن أن يحدث إزالة الاستقطاب أيضًا بسبب IPSP إذا كان جهد الاعتكاس بين عتبة جهد الراحة وعتبة جهد الفعل. هناك طريقة أخرى للنظر في الIPSPs وهي أنها أيضًا تغير في موصلية الكلوريد في الخلية العصبية لأنها تقلل من القوة الدافعة. هذا لأنه إذا تسبب الناقل العصبي المنطلق في الشق المشبكي في زيادة نفاذية الغشاء بعد المشبكي إلى أيونات الكلوريد عن طريق الارتباط بقنوات أيونات الكلوريد الترابطية والتسبب في فتحها، فإن أيونات الكلوريد، التي تكون بتركيز أكبر في الشق المشبكي، تنتشر في الخلايا العصبية بعد المشبكي. نظرًا لأن هذه هي أيونات سالبة الشحنة، ينتج عن فرط الاستقطاب، مما يجعل احتمال إنشاء جهود الفعل أقل في الخلايا العصبية بعد المشبكية. يمكن استخدام أقطاب كهربائية دقيقة لقياس جهود ما بعد المشبكي في المشابك الإثارية (الاستثارية) أو المثبطة (التثبيطية). بشكل عام، تعتمد جهو الفعل البعد مشبكية على نوع وتوليفة قناة المستقبل، وجهد الاعتكاس لجهود ما بعد المشبك، والجهد العتبة المحتمل، والنفاذية الأيونية لقناة الأيونات، بالإضافة إلى تركيزات الأيونات داخل وخارج الخلية؛ هذا يحدد ما إذا كان اثارياً (استثارياً) أو مثبطًا (تثبيطياً). يريد IPSPs دائمًا إبقاء جهود الغشاء أكثر سلبية من عتبة جهد الفعل ويمكن اعتبارها «فرط استقطاب عابر». تتنافس EPSPs و IPSPs مع بعضها البعض في العديد من نقاط التشابك العصبي في الخلايا العصبية. هذا يحدد ما إذا كان جهد الفعل في الطرف قبل المشبكي يتجدد في الغشاء بعد المشبكي أم لا. بعض الناقلات العصبية الشائعة المشاركة في IPSPs هي غابا والجليسين. يمكن أن يؤثر حجم الخلية العصبية أيضًا على الجهود التثبيطية البعد مشبكية IPSP. يحدث التحميع الزمني (التجميع الوقتي) البسيط للجهود البعد مشبكية في الخلايا العصبية الأصغر، بينما في الخلايا العصبية الأكبر يسمح العدد الأكبر من المشابك والمستقبلات الأيونوتروبية بالإضافة إلى المسافة الأطول من المشبك إلى السوما، بإطالة التفاعلات بين الخلايا العصبية. (ar) Ein inhibitorisches (hemmendes) postsynaptisches Potential (IPSP) (englisch inhibitory postsynaptic potential, von lateinisch inhibere „hemmen“) ist eine lokale Änderung des Membranpotentials an der postsynaptischen Membran tierischer und menschlicher Nervenzellen, die durch Hyperpolarisation der Zellmembran an der Synapse dazu führt, dass die Erregung der Zelle gehemmt und das Auslösen von Aktionspotentialen durch exzitatorische postsynaptische Potentiale (EPSP) erschwert wird. Die Transmitter der hemmenden Synapsen rufen eine Zellantwort hervor, durch die in der postsynaptischen Membran Kanäle geöffnet werden, die spezifisch Kalium- oder Chlorid-Ionen passieren lassen. Durch das Öffnen dieser Ionenkanäle kommt es in der Regel zu einem Kalium-Ionen-Ausstrom aus der Nervenzelle beziehungsweise zu einem Chlorid-Ionen-Einstrom in die Nervenzelle. In beiden Fällen kommt es dadurch zu einer (zunächst lokalen) Hyperpolarisation der postsynaptischen Membran beziehungsweise zu Bedingungen, die eine Bildung von Aktionspotentialen erschweren oder verhindern. Die postsynaptischen Rezeptoren können ionotrop (der Rezeptor ist zugleich Kanal), aber auch metabotrop (der Rezeptor steht am Anfang einer Signaltransduktion mit Auswirkung auf Ionenkanäle) sein; insbesondere im letzteren Fall ist auch die Schließung (präziser: Senkung der Offenwahrscheinlichkeit) von Natrium- oder Calciumkanälen möglich, womit EPSPs direkt gehemmt werden. (de) An inhibitory postsynaptic potential (IPSP) is a kind of synaptic potential that makes a postsynaptic neuron less likely to generate an action potential. IPSP were first investigated in motorneurons by David P. C. Lloyd, John Eccles and Rodolfo Llinás in the 1950s and 1960s. The opposite of an inhibitory postsynaptic potential is an excitatory postsynaptic potential (EPSP), which is a synaptic potential that makes a postsynaptic neuron more likely to generate an action potential. IPSPs can take place at all chemical synapses, which use the secretion of neurotransmitters to create cell to cell signalling. Inhibitory presynaptic neurons release neurotransmitters that then bind to the postsynaptic receptors; this induces a change in the permeability of the postsynaptic neuronal membrane to particular ions. An electric current that changes the postsynaptic membrane potential to create a more negative postsynaptic potential is generated, i.e. the postsynaptic membrane potential becomes more negative than the resting membrane potential, and this is called hyperpolarisation. To generate an action potential, the postsynaptic membrane must depolarize—the membrane potential must reach a voltage threshold more positive than the resting membrane potential. Therefore, hyperpolarisation of the postsynaptic membrane makes it less likely for depolarisation to sufficiently occur to generate an action potential in the postsynaptic neurone. Depolarization can also occur due to an IPSP if the reverse potential is between the resting threshold and the action potential threshold. Another way to look at inhibitory postsynaptic potentials is that they are also a chloride conductance change in the neuronal cell because it decreases the driving force. This is because, if the neurotransmitter released into the synaptic cleft causes an increase in the permeability of the postsynaptic membrane to chloride ions by binding to ligand-gated chloride ion channels and causing them to open, then chloride ions, which are in greater concentration in the synaptic cleft, diffuse into the postsynaptic neuron. As these are negatively charged ions, hyperpolarisation results, making it less likely for an action potential to be generated in the postsynaptic neuron. Microelectrodes can be used to measure postsynaptic potentials at either excitatory or inhibitory synapses. In general, a postsynaptic potential is dependent on the type and combination of receptor channel, reverse potential of the postsynaptic potential, action potential threshold voltage, ionic permeability of the ion channel, as well as the concentrations of the ions in and out of the cell; this determines if it is excitatory or inhibitory. IPSPs always want to keep the membrane potential more negative than the action potential threshold and can be seen as a "transient hyperpolarization". EPSPs and IPSPs compete with each other at numerous synapses of a neuron. This determines whether or not the action potential at the presynaptic terminal regenerates at the postsynaptic membrane. Some common neurotransmitters involved in IPSPs are GABA and glycine. (en) En neurosciences, un potentiel postsynaptique inhibiteur (PPSI) est une augmentation temporaire du potentiel de membrane postsynaptique provoqué par un flux d'ions chargés négativement entrant dans la cellule postsynaptique. Cela constitue l'opposé du potentiel postsynaptique excitateur, qui est généralement causé par un flux entrant d'ions positifs dans la cellule. (fr) 억제성 시냅스후 전위(영어: inhibitory postsynaptic potential, IPSP)는 향후 활동전위가 시냅스후 뉴런에서 또는 에서 일어날 확률을 감소시키는 시냅스후 전위이다. 스냅스 중 상당수는 흥분성이 아닌 억제성이다. 억제성 시냅스란 과분극화를 일으키는 시냅스후 전위인데, 신경전달물질의 작용으로 개방되는 수용체 분자의 이온 통로는 K+나 Cl– 또는 이 두 이온 모두에 대해 선택적으로 작용하는 통로가 된다. 이와 같은 과분극 상태의 시냅스에서 기록한 전압 변동을 억제성 시냅스후 전위라 한다. 이 전위는 시냅스후 신경의 막전위를 변경시켜 활동전위의 발생 역치를 높인다. 예컨대 만약 억제성 시냅스에서 어떤 전달물질이 K+의 통로만을 선택적으로 열면 K+이온이 세포 바깥으로 흘러 나오게 되는데, 이런 K+의 유출은 막전위를 –75mV까지 내려가게 하거나 K+의 통로가 닫힐 때까지 계속되어 K+ 이온의 전기화학적 기울기를 낮춘다. 이런 현상은 과분극화를 초래하면 결과적으로 를 높이게 된다. 시냅스후 전위에 기인되는 막전위와 시냅스후 신경이 활동전위를 발생기키는 역치 사이의 관련이 중요한데, 여기에는 Cl–가 관련된다. (ko) Um potencial pós-sináptico inibitório (IPSP ou inhibitory postsynaptic potential, em inglês) é um tipo de potencial sináptico que faz um neurônio pós-sináptico menos provável de gerar potencial de ação. O oposto de um potencial pós-sináptico inibitório é um potencial pós-sináptico excitatório (EPSP), que é um potencial sináptico e melhora a saúde ajudando na forma pré sinapses que torna um neurônio pós-sináptico mais suscetível a gerar um potencial de ação. Eles podem acontecer em qualquer sinapse química, que utiliza a secreção de neurotransmissores para criar uma sinalização celular. Neurônios pré-sinápticos inibitórios liberam neurotransmissores que, em seguida, se ligam aos receptores pós-sinápticos; isso induz uma mudança na condutância pós-sináptica conforme os canais iônicos abrem ou fecham. Uma corrente elétrica que muda o potencial de membrana pós-sináptica para criar um potencial pós-sináptico mais negativo é gerada. A despolarização também pode ocorrer devido a um IPSP se o potencial reverso é entre o limite de descanso e o potencial de ação limite. Outra maneira de ver o potencial pós-sináptico inibitório é que ele é também uma mudança de condutância de cloreto na célula neuronal, porque diminui a força de condução. Microeletrodos podem ser usados para medir potenciais pós-sinápticos em sinapses inibitórias ou excitatórias. Em geral, um potencial pós-sináptico é dependente do tipo e combinação de canal receptor, o potencial reverso do potencial pós-sináptico, voltagem do potencial de ação limite, a permeabilidade iônica do canal de íons, bem como as concentrações dos íons dentro e fora da célula; isto determina se é excitatório ou inibitório. IPSPs sempre querem manter o potencial de membrana mais negativo do que o potencial de ação limite e podem ser visto como um "hiperpolarização transitória". EPSPs e IPSPs competem uns com os outros em várias sinapses de um neurônio e isto determina se o potencial de ação no terminal pré-sináptico irá regenerar na membrana pós-sináptica ou não. Alguns neurotransmissores comuns envolvidos no IPSPs são o GABA e a glicina. (pt) Inhibitorisk postsynaptisk potential (IPSP) är process i nervsystemet, där en ökning av membranpotentialen orsakats av inhibitorisk signalering från en . Detta kommer minska chansen att cellen depolariseras, vilket medför en minskning av chansen att cellen fortleder en signal från signalsubstanser. (sv) Postsynaptyczny potencjał hamujący (ang. inhibitory postsynaptic potential, IPSP) – kierujący w stronę hiperpolaryzacji potencjał stopniowany wywołany bodźcem odebranym zazwyczaj przez dendryty i ciało komórki. Stan ten może zostać osiągnięty m.in. poprzez otwieranie kanałów chlorkowych wynikające z działania neurotransmitera hamującego – kwasu gamma-aminomasłowego (w skrócie GABA). Przeciwieństwem postsynaptycznego potencjału hamującego jest postysnaptyczny potencjał pobudzający który prowadzi do depolaryzacji błony neuronu. (pl) Тормозный постсинапти́ческий потенциа́л — это разновидность постсинаптического потенциала, которая приводит к тому, что активность постсинаптического нейрона понижается, и менее вероятным становится возникновение потенциала действия. Противоположностью тормозному постсинаптическому потенциалу является возбуждающий постсинаптический потенциал, который приводит к тому, что активность постсинаптического нейрона повышается, и возникновение потенциала действия становится более вероятным. Возникновение различных типов постсинаптических потенциалов возможно в различных типах химических синапсов, которые используют секрецию тех или иных нейромедиаторов для обеспечения нейротрансмиссии (межклеточной передачи сигнала). Тормозящие (ингибирующие) пресинаптические нейроны выделяют в синапс тормозные нейромедиаторы (например, такие, как ГАМК, глицин, серотонин, в зависимости от типа нейрона). Эти тормозные нейромедиаторы затем связываются с соответствующими специфическими «тормозными» постсинаптическими рецепторами. В результате активации этих тормозных рецепторов происходят изменения в активности постсинаптического нейрона, в частности открываются или закрываются ионные каналы (например, каналы ионов хлора в случае ГАМК-А рецептора или каналы ионов калия в случае 5-HT1A-рецептора). Это приводит к изменению электрической проводимости мембраны постсинаптического нейрона. Генерируется электрический ток, который изменяет постсинаптический потенциал — постсинаптическая мембрана становится более электроотрицательной (более отрицательно заряженной). Если исходный потенциал мембраны находится между порогом покоя и порогом возникновения потенциала действия, то в результате воздействия этого ингибирующего потенциала может произойти деполяризация клетки. Тормозные постсинаптические потенциалы также приводят к изменению проницаемости мембраны для ионов хлора, поскольку в результате изменения потенциала мембраны изменяется электростатическая сила, воздействующая на хлорные каналы. Для измерения постсинаптических потенциалов в возбуждающих и тормозных синапсах могут использоваться микроэлектроды. В целом, результирующий постсинаптический потенциал клетки зависит от комбинации факторов: типы и комбинации рецепторов и ионных каналов клетки, одновременно подвергающихся воздействию, характер воздействий (агонистический или антагонистический), исходный постсинаптический потенциал клетки, реверсный потенциал, порог возникновения потенциала действия, проницаемость ионных каналов клетки для тех или иных ионов, а также градиент концентрации ионов внутри и снаружи клетки. Вся эта совокупность факторов в конечном счёте и определяет, будет ли клетка в состоянии возбуждения или в состоянии покоя либо даже угнетения. Тормозные постсинаптические потенциалы всегда направлены на то, чтобы снизить (сделать более электроотрицательным) мембранный потенциал клетки и удержать его ниже порога возникновения потенциала действия. Таким образом, тормозный постсинаптический потенциал может рассматриваться как своего рода «временная гиперполяризация» клетки. Тормозные и возбуждающие постсинаптические потенциалы конкурируют друг с другом на множестве синаптических терминалей нейрона. Их суммация и предопределяет то, будет или не будет потенциал действия, сгенерированный пресинаптической клеткой в конкретном синапсе, повторен (регенерирован) подобным же потенциалом действия на постсинаптической мембране. Эта же суммация всех имеющихся потенциалов предопределяет и то, какой будет реакция постсинаптической клетки на очередной, «ещё один», тормозный или возбуждающий сигнал, не достигающий сам по себе величины потенциала действия. Некоторые типичные нейромедиаторы, вовлечённые в генерацию тормозных постсинаптических потенциалов — это ГАМК и глицин, и — во многих, но не во всех, случаях (в зависимости от типа рецептора) — серотонин. (ru) Гальмівний постсинаптичний потенціал — це різновид , яка призводить до того, що активність постсинаптичного нейрон а знижується, і менш ймовірним стає виникнення потенціалу дії. Протилежністю гальмівного постсинаптичного потенціалу є , який призводить до того, що активність постсинаптичного нейрона підвищується, і виникнення потенціалу дії стає більш ймовірним . Виникнення різних типів постсинаптичних потенціалів можливо в різних типах хімічних синапсів, які використовують секрецію тих чи інших нейромедіатор ів для забезпечення ( міжклітинної передачі сигналу). Гальмують (інгібіторні) пресинаптичні нейрони виділяють в синапс гальмівні нейромедіатори (наприклад, такі, як ГАМК, гліцин, серотонін, залежно від типу нейрона). Ці гальмівні нейромедіатори потім зв'язуються з відповідними специфічними «гальмівними» постсинаптическими рецепторами. В результаті активації цих гальмівних рецепторів відбуваються зміни в активності постсинаптичного нейрона, зокрема відкриваються або закриваються іонні канали (наприклад, канали іонів хлор а в разі ГАМК-А рецептора або канали іонів калію у разі 5-HT 1A -рецептора). Це призводить до зміни електричної провідності мембрани постсинаптичного нейрона. Генерується електричний струм, який змінює - постсинаптична мембрана стає більш електронегативною (більше негативно зарядженої). Якщо вихідний потенціал мембрани знаходиться між порогом спокою і порогом виникнення потенціалу дії, то в результаті впливу цього інгібіторного потенціалу може відбутися деполяризація клітини. Гальмівні постсинаптичні потенціали також призводять до зміни проникності мембрани для іонів хлору, оскільки в результаті зміни потенціалу мембрани змінюється електростатична сила, що впливає на хлорні канали. Для вимірювання постстінаптічних потенціалів в збудливих і гальмівних синапсах можуть використовуватися мікроелектроди. В цілому, результуючий постсинаптичний потенціал клітини залежить від комбінації факторів: типи і комбінації рецепторів та іонних каналів клітини, одночасно піддаються впливу, характер впливів (агоністичні або антагоністичний), вихідний постсинаптичний потенціал клітини, реверсний потенціал, поріг виникнення потенціалу дії, проникність іонних каналів клітини для тих чи інших іонів, а також градієнт концентрації іонів всередині і зовні клітини. Вся ця сукупність факторів в кінцевому рахунку і визначає, чи буде клітка в стані збудження або в стані спокою або навіть гноблення. Гальмівні постсинаптичні потенціали завжди спрямовані на те, щоб знизити (зробити більш електронегативний) мембранний потенціал клітини і утримати його нижче порога виникнення потенціалу дії. Таким чином, гальмівної постсинаптичний потенціал може розглядатися як свого роду «тимчасова гіперполяризація» клітини. Гальмівні і збуджувальні постсинаптичні потенціали конкурують один з одним на безлічі синаптичних терміналей нейрона. Їх сумація і зумовлює те, буде чи не буде потенціал дії, з генерований пресинаптичною клітиною в конкретному синапсі, повторений подібним же потенціалом дії на постсинаптичні мембрані. Ця ж сумація всіх наявних потенціалів зумовлює й те, якою буде реакція постсинаптичної клітини на черговий, «ще один», гальмівний або збудливий сигнал, що не досягає сам по собі величини потенціалу дії. Деякі типові нейромедіатори, залучені в генерацію гальмівних постсинаптичних потенціалів - це ГАМК і гліцин, і - у багатьох, але не у всіх, випадках (залежно від типу рецептора) - серотонін. (uk) 抑制性突觸後神經電位（英語：Inhibitory postsynaptic potential，IPSP）是一種突觸後電位，可使突觸後神經元降低產生動作電位的可能。1950年代和1960年代，David P. Lloyd、John Eccles和RodolfoLlinás首先在運動神經元中研究IPSP。與之相反的是興奮性突觸後電位，它是一種使突觸後神經元更可能產生動作電位的突觸電位。IPSP可以發生在所有化學突觸中，這些突觸使用神經遞質的分泌來產生細胞間的信號傳遞。抑制性突觸前神經元釋放神經遞質，然後再與突觸後受體結合。這引起突觸後神經元的細胞膜對特定離子的通透性改變。產生改變突觸後膜電位以產生更多負突觸後電位的電流，即突觸後膜電位變得比靜止膜電位更負，這被稱為超極化。為了產生動作電位，突觸後神經元的細胞膜必須去極化，即膜電位必須達到比靜止膜電位更正的電壓閾值。因此，突觸後膜的超極化使得在突觸後神經元發生去極化並產生動作電位的可能性較小。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/IPSPflowchart.jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageID | 465517 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 21782 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1083807501 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Rodolfo_Llinás dbc:Graded_potentials dbr:Benzodiazepines dbr:Depolarisation dbr:Pentobarbital dbr:Depolarization dbr:Depolarization-induced_suppression_of_inhibition dbr:Ligand-gated_ion_channel dbr:Postsynaptic_potential dbc:Memory dbr:Chemical_synapse dbr:Neuron dbr:GABA dbr:Glycine dbr:Barbiturates dbr:Action_potential dbr:Locus_coeruleus dbr:Acetylcholine dbr:Cell_membrane dbr:Hippocampus dbr:Hyperpolarization_(biology) dbr:Chloride dbr:Chloride_channel dbr:John_Eccles_(neurophysiologist) dbc:Neural_synapse dbr:Phenobarbital dbr:Picrotoxin dbr:Metabotropic_receptors dbr:Temporal_summation dbr:Neurotransmitter_receptor dbr:Nonspiking_neurons dbr:Shunting_inhibition dbr:Olfactory_bulb dbr:Excitatory_postsynaptic_potential dbr:Spinal_cord dbr:Microelectrodes dbr:Synaptic_potential dbr:Olfactory_cortex dbr:Ionotropic_receptors dbr:Tufted_cells dbr:Glutamate dbr:G-protein dbr:Inositol_triphosphate dbr:File:IPSPflowchart.jpg dbr:File:IPSPsummation.JPG |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Reflist dbt:Short_description dbt:Nervous_system_physiology |
| dcterms:subject | dbc:Graded_potentials dbc:Memory dbc:Neural_synapse |
| gold:hypernym | dbr:Kind |
| rdf:type | yago:WikicatMemoryProcesses yago:Abstraction100002137 yago:Act100030358 yago:Activity100407535 yago:Event100029378 yago:Procedure101023820 yago:PsychologicalFeature100023100 yago:YagoPermanentlyLocatedEntity |
| rdfs:comment | En neurosciences, un potentiel postsynaptique inhibiteur (PPSI) est une augmentation temporaire du potentiel de membrane postsynaptique provoqué par un flux d'ions chargés négativement entrant dans la cellule postsynaptique. Cela constitue l'opposé du potentiel postsynaptique excitateur, qui est généralement causé par un flux entrant d'ions positifs dans la cellule. (fr) 억제성 시냅스후 전위(영어: inhibitory postsynaptic potential, IPSP)는 향후 활동전위가 시냅스후 뉴런에서 또는 에서 일어날 확률을 감소시키는 시냅스후 전위이다. 스냅스 중 상당수는 흥분성이 아닌 억제성이다. 억제성 시냅스란 과분극화를 일으키는 시냅스후 전위인데, 신경전달물질의 작용으로 개방되는 수용체 분자의 이온 통로는 K+나 Cl– 또는 이 두 이온 모두에 대해 선택적으로 작용하는 통로가 된다. 이와 같은 과분극 상태의 시냅스에서 기록한 전압 변동을 억제성 시냅스후 전위라 한다. 이 전위는 시냅스후 신경의 막전위를 변경시켜 활동전위의 발생 역치를 높인다. 예컨대 만약 억제성 시냅스에서 어떤 전달물질이 K+의 통로만을 선택적으로 열면 K+이온이 세포 바깥으로 흘러 나오게 되는데, 이런 K+의 유출은 막전위를 –75mV까지 내려가게 하거나 K+의 통로가 닫힐 때까지 계속되어 K+ 이온의 전기화학적 기울기를 낮춘다. 이런 현상은 과분극화를 초래하면 결과적으로 를 높이게 된다. 시냅스후 전위에 기인되는 막전위와 시냅스후 신경이 활동전위를 발생기키는 역치 사이의 관련이 중요한데, 여기에는 Cl–가 관련된다. (ko) Inhibitorisk postsynaptisk potential (IPSP) är process i nervsystemet, där en ökning av membranpotentialen orsakats av inhibitorisk signalering från en . Detta kommer minska chansen att cellen depolariseras, vilket medför en minskning av chansen att cellen fortleder en signal från signalsubstanser. (sv) Postsynaptyczny potencjał hamujący (ang. inhibitory postsynaptic potential, IPSP) – kierujący w stronę hiperpolaryzacji potencjał stopniowany wywołany bodźcem odebranym zazwyczaj przez dendryty i ciało komórki. Stan ten może zostać osiągnięty m.in. poprzez otwieranie kanałów chlorkowych wynikające z działania neurotransmitera hamującego – kwasu gamma-aminomasłowego (w skrócie GABA). Przeciwieństwem postsynaptycznego potencjału hamującego jest postysnaptyczny potencjał pobudzający który prowadzi do depolaryzacji błony neuronu. (pl) 抑制性突觸後神經電位（英語：Inhibitory postsynaptic potential，IPSP）是一種突觸後電位，可使突觸後神經元降低產生動作電位的可能。1950年代和1960年代，David P. Lloyd、John Eccles和RodolfoLlinás首先在運動神經元中研究IPSP。與之相反的是興奮性突觸後電位，它是一種使突觸後神經元更可能產生動作電位的突觸電位。IPSP可以發生在所有化學突觸中，這些突觸使用神經遞質的分泌來產生細胞間的信號傳遞。抑制性突觸前神經元釋放神經遞質，然後再與突觸後受體結合。這引起突觸後神經元的細胞膜對特定離子的通透性改變。產生改變突觸後膜電位以產生更多負突觸後電位的電流，即突觸後膜電位變得比靜止膜電位更負，這被稱為超極化。為了產生動作電位，突觸後神經元的細胞膜必須去極化，即膜電位必須達到比靜止膜電位更正的電壓閾值。因此，突觸後膜的超極化使得在突觸後神經元發生去極化並產生動作電位的可能性較小。 (zh) في العلوم العصبية، يُعد الجهد التثبيطي البعد مشبكي أو الجهد التثبيطي التالي للمشبك*(IPSP) نوع من الجهود المشبكية (والجهود البعد مشبكية) التي تجعل الخلايا العصبية بعد المشبكية أقل احتمالية لتوليد جهود الفعل. إن تفاعل ال EPSPs و IPSPs المتنافسين في مئات أو حتى آلاف المشابك على خلية عصبية واحدة يحدد ما إذا كان الدافع العصبي الذي يصل إلى النهايات العصبية القبل مشبكية سيتم تجديده (استثاري) أو تثبيطه (تثبيطي) في الغشاء بعد المشبكي عن طريق إما إزالة أو فرط الاستقطاب، على التوالي. تم فحص IPSP لأول مرة في العصبونات الحركية بواسطة David P.C Lloyd وJohn Eccles و Rodolfo Llinás في الخمسينيات والستينيات. (ar) Ein inhibitorisches (hemmendes) postsynaptisches Potential (IPSP) (englisch inhibitory postsynaptic potential, von lateinisch inhibere „hemmen“) ist eine lokale Änderung des Membranpotentials an der postsynaptischen Membran tierischer und menschlicher Nervenzellen, die durch Hyperpolarisation der Zellmembran an der Synapse dazu führt, dass die Erregung der Zelle gehemmt und das Auslösen von Aktionspotentialen durch exzitatorische postsynaptische Potentiale (EPSP) erschwert wird. (de) An inhibitory postsynaptic potential (IPSP) is a kind of synaptic potential that makes a postsynaptic neuron less likely to generate an action potential. IPSP were first investigated in motorneurons by David P. C. Lloyd, John Eccles and Rodolfo Llinás in the 1950s and 1960s. The opposite of an inhibitory postsynaptic potential is an excitatory postsynaptic potential (EPSP), which is a synaptic potential that makes a postsynaptic neuron more likely to generate an action potential. IPSPs can take place at all chemical synapses, which use the secretion of neurotransmitters to create cell to cell signalling. Inhibitory presynaptic neurons release neurotransmitters that then bind to the postsynaptic receptors; this induces a change in the permeability of the postsynaptic neuronal membrane to pa (en) Um potencial pós-sináptico inibitório (IPSP ou inhibitory postsynaptic potential, em inglês) é um tipo de potencial sináptico que faz um neurônio pós-sináptico menos provável de gerar potencial de ação. O oposto de um potencial pós-sináptico inibitório é um potencial pós-sináptico excitatório (EPSP), que é um potencial sináptico e melhora a saúde ajudando na forma pré sinapses que torna um neurônio pós-sináptico mais suscetível a gerar um potencial de ação. Eles podem acontecer em qualquer sinapse química, que utiliza a secreção de neurotransmissores para criar uma sinalização celular. Neurônios pré-sinápticos inibitórios liberam neurotransmissores que, em seguida, se ligam aos receptores pós-sinápticos; isso induz uma mudança na condutância pós-sináptica conforme os canais iônicos abrem (pt) Тормозный постсинапти́ческий потенциа́л — это разновидность постсинаптического потенциала, которая приводит к тому, что активность постсинаптического нейрона понижается, и менее вероятным становится возникновение потенциала действия. Противоположностью тормозному постсинаптическому потенциалу является возбуждающий постсинаптический потенциал, который приводит к тому, что активность постсинаптического нейрона повышается, и возникновение потенциала действия становится более вероятным. (ru) Гальмівний постсинаптичний потенціал — це різновид , яка призводить до того, що активність постсинаптичного нейрон а знижується, і менш ймовірним стає виникнення потенціалу дії. Протилежністю гальмівного постсинаптичного потенціалу є , який призводить до того, що активність постсинаптичного нейрона підвищується, і виникнення потенціалу дії стає більш ймовірним . Виникнення різних типів постсинаптичних потенціалів можливо в різних типах хімічних синапсів, які використовують секрецію тих чи інших нейромедіатор ів для забезпечення ( міжклітинної передачі сигналу). (uk) |
| rdfs:label | جهد تثبيطي بعد مشبكي (ar) Inhibitorisches postsynaptisches Potential (de) Inhibitory postsynaptic potential (en) Potentiel postsynaptique inhibiteur (fr) 억제성 시냅스후 전위 (ko) Potencial pós-sináptico inibitório (pt) Potencjał postsynaptyczny hamujący (pl) Тормозный постсинаптический потенциал (ru) Inhibitorisk postsynaptisk potential (sv) Гальмівний постсинаптичний потенціал (uk) 抑制性突觸後電位 (zh) |
| owl:sameAs | freebase:Inhibitory postsynaptic potential yago-res:Inhibitory postsynaptic potential wikidata:Inhibitory postsynaptic potential dbpedia-ar:Inhibitory postsynaptic potential dbpedia-de:Inhibitory postsynaptic potential dbpedia-fr:Inhibitory postsynaptic potential dbpedia-ko:Inhibitory postsynaptic potential dbpedia-pl:Inhibitory postsynaptic potential dbpedia-pt:Inhibitory postsynaptic potential dbpedia-ru:Inhibitory postsynaptic potential dbpedia-sv:Inhibitory postsynaptic potential dbpedia-uk:Inhibitory postsynaptic potential dbpedia-zh:Inhibitory postsynaptic potential https://global.dbpedia.org/id/EQNy |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Inhibitory_postsynaptic_potential?oldid=1083807501&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/IPSPflowchart.jpg wiki-commons:Special:FilePath/IPSPsummation.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Inhibitory_postsynaptic_potential |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Inhibitor |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Inhibitory_synapse dbr:Inhibitory dbr:IPSP dbr:Synaptic_inhibition dbr:Inhibitory_Post-Synaptic_Current dbr:Inhibitory_neurotransmission dbr:Inhibitory_post-synaptic_potential dbr:Inhibitory_post_synaptic_potential dbr:Inhibitory_postsynaptic_current dbr:Inhibitory_postsynaptic_potentials dbr:Inhibitory_postsynaptic_process dbr:Inhibitory_synapses |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Amino_acid_neurotransmitter dbr:Pregnanolone dbr:Progesterone_(medication) dbr:Electrotonic_potential dbr:Neuroligin dbr:Metabotropic_glutamate_receptor dbr:List_of_steroids dbr:Pharmacodynamics_of_progesterone dbr:Pharmacokinetics_of_progesterone dbr:Deep_cerebellar_nuclei dbr:Depressant dbr:Integro-differential_equation dbr:Interneuron dbr:Neurotransmitter dbr:List_of_neurosteroids dbr:Inhibitor dbr:Postsynaptic_potential dbr:Tim_Vogels dbr:Membrane_potential dbr:Chemical_synapse dbr:Neuron dbr:Quantal_neurotransmitter_release dbr:Clobazam dbr:Clonazepam dbr:Gamma-Hydroxybutyric_acid dbr:Glycine dbr:Golgi_tendon_reflex dbr:Brain-derived_neurotrophic_factor dbr:Mirtazapine dbr:Muscimol dbr:CssII dbr:Androsterone dbr:Chloride_potassium_symporter_5 dbr:Stellate_cell dbr:Computational_neurogenetic_modeling dbr:Zuranolone dbr:Metaplasticity dbr:Neuroplasticity dbr:Parallel_processing_(psychology) dbr:Synaptic_plasticity dbr:Stimulus_(physiology) dbr:Summation_(neurophysiology) dbr:Action_potential dbr:Cenobamate dbr:GABAA_receptor dbr:GABAA_receptor_negative_allosteric_modulator dbr:Ionotropic_GABA_receptor dbr:Local_field_potential dbr:Long-term_depression dbr:3α-Androstanediol dbr:Acamprosate dbr:Allopregnanolone dbr:Etiocholanolone dbr:Flopropione dbr:Parkinson's_disease dbr:Cellular_neuroscience dbr:Didactic_organisation dbr:Edward_George_Gray dbr:Glycine_receptor dbr:Golexanolone dbr:Golgi_cell dbr:Hanatoxin dbr:Hippocampus dbr:Neural_facilitation dbr:Motor_unit_recruitment dbr:Histamine dbr:Jeff_W._Lichtman dbr:Ventrobasal_complex dbr:John_Eccles_(neurophysiologist) dbr:Binocular_neurons dbr:Rectoanal_inhibitory_reflex dbr:Artificial_neuron dbr:Autapse dbr:Axo-axonic_synapse dbr:Phenibut dbr:Pindolol dbr:Grey_column dbr:Inhibitory_synapse dbr:Methohexital dbr:Onchocerciasis dbr:Quisqualamine dbr:Cerebral_cortex dbr:Scratch_reflex dbr:Shunting_(neurophysiology) dbr:Neomammalian_brain dbr:Neural_substrate_of_locomotor_central_pattern_generators_in_mammals dbr:Neurosteroid dbr:Neurosteroidogenesis_inhibitor dbr:Neurotransmitter_receptor dbr:Extinction_(psychology) dbr:Low-threshold_spikes dbr:Perineuronal_net dbr:Shunting_inhibition dbr:Excitatory_postsynaptic_potential dbr:Excitatory_synapse dbr:Synaptic_noise dbr:Motor_unit dbr:Inhibitory dbr:IPSP dbr:Synaptic_inhibition dbr:Inhibitory_Post-Synaptic_Current dbr:Inhibitory_neurotransmission dbr:Inhibitory_post-synaptic_potential dbr:Inhibitory_post_synaptic_potential dbr:Inhibitory_postsynaptic_current dbr:Inhibitory_postsynaptic_potentials dbr:Inhibitory_postsynaptic_process dbr:Inhibitory_synapses |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Inhibitory_postsynaptic_potential |
