| dbo:abstract |
اتسم الإسلام في ألبانيا (1913–1944) بعلمنة متزايدة للمجتمع الألباني والتي بدأت مع الاستقلال الألباني في 1912 متّبعة تأثيرات من الصحوة الوطنية الألبانية. في خلال فترة ما بين الحربين، نشأت مؤسسات إسلامية محلية جديدة مثل المشيخة الإسلامية الألبانية قطعت العلاقات مع الدولة العثمانية وركزت على توطين الإسلام في ألبانيا. لعبت الدولة الألبانية أيضًا دورًا هامًا في تلك العملية عبر تدخل الدولة والضغط لتقبل تلك المؤسسات والمجتمع الإسلامي الأوسع تلك الإصلاحات. كانت الإجراءات التي اتُبعت تحظر الحجاب وغيره والتي فُسرت على أنها عصرنة لألبانيا. سببت هذه الأحداث توترات ضمن أجزاء من المجتمع الإسلامي بين المحافظين وأولئك الذين رأوا أنفسهم تقدميين ما سبب مناقشات وتأملات حول الدور المستقبلي للإسلام في ألبانيا والهوية الألبانية. شهدت حقبة ما بين الحربين أيضًا انتشار الإسلام الصوفي في ألبانيا بطرائق مختلفة اكتسبت أتباعًا جددًا، وكانت أكبرها الطريقة البكتاشية التي نقلت مقرها العالمي إلى ألبانيا. (ar) Islam in Albania (1913–1944) was characterised by an increasing secularisation of Albanian society which had begun with Albanian Independence in 1912 carrying on influences from the Albanian National Awakening. During the interwar period, new local Muslim institutions such as the Muslim Community of Albania arose that severed ties with the Ottoman Caliphate and placed a focus on localising Islam in Albania. The Albanian state also played a significant role in that process through state interference and pressuring the uptake of reforms by those institutions and wider Muslim society. Measures that were adopted were banning the veil and others which were interpreted as modernising Albania. These events caused tensions within parts of Muslim society between conservatives and those who viewed themselves as progressives which caused discussions and reflections about the future role of Islam in Albania and Albanian identity. The interwar era also saw Sufi Islam expand in Albania with various orders gaining new adherents with the largest, the Bektashi Order moving its world headquarters to Albania. (en) Іслам в Албанії (1913—1944) характеризувався зростаючою секуляризацією албанського суспільства, яка почалася з незалежності Албанії в 1912 році, впливаючи на албанське національне пробудження. У міжвоєнний період виникли нові місцеві мусульманські установи, такі як Мусульманська громада Албанії, яка розірвала зв'язки з Османським халіфатом і зосередила увагу на локалізації ісламу в Албанії. Албанська держава також відіграла значну роль у цьому процесі через втручання у релігійні справи та тиск на різноманітні інституції, підштовхуючи їх на прийняття реформ. Наприклад, жінкам було заборонено носити одяг, що закриває їхнє обличчя, і це пояснювалося необхідністю модернізації Албанії. Ці події спричинили напругу в мусульманському суспільстві між консерваторами та тими, хто вважав себе прогресистами, що спричинило дискусії та роздуми щодо майбутньої ролі ісламу в Албанії та албанській ідентичності. У міжвоєнну епоху в Албанії набув поширення суфізм, різні течії здобували нових прихильників, найбільша, бекташіанство, досягає розквіту. (uk) |
| rdfs:comment |
اتسم الإسلام في ألبانيا (1913–1944) بعلمنة متزايدة للمجتمع الألباني والتي بدأت مع الاستقلال الألباني في 1912 متّبعة تأثيرات من الصحوة الوطنية الألبانية. في خلال فترة ما بين الحربين، نشأت مؤسسات إسلامية محلية جديدة مثل المشيخة الإسلامية الألبانية قطعت العلاقات مع الدولة العثمانية وركزت على توطين الإسلام في ألبانيا. لعبت الدولة الألبانية أيضًا دورًا هامًا في تلك العملية عبر تدخل الدولة والضغط لتقبل تلك المؤسسات والمجتمع الإسلامي الأوسع تلك الإصلاحات. كانت الإجراءات التي اتُبعت تحظر الحجاب وغيره والتي فُسرت على أنها عصرنة لألبانيا. سببت هذه الأحداث توترات ضمن أجزاء من المجتمع الإسلامي بين المحافظين وأولئك الذين رأوا أنفسهم تقدميين ما سبب مناقشات وتأملات حول الدور المستقبلي للإسلام في ألبانيا والهوية الألبانية. شهدت حقبة ما بين الحربين أيضًا انتشار الإسلام الصوفي في ألبانيا بطرائق مختلفة اكتسب (ar) Islam in Albania (1913–1944) was characterised by an increasing secularisation of Albanian society which had begun with Albanian Independence in 1912 carrying on influences from the Albanian National Awakening. During the interwar period, new local Muslim institutions such as the Muslim Community of Albania arose that severed ties with the Ottoman Caliphate and placed a focus on localising Islam in Albania. The Albanian state also played a significant role in that process through state interference and pressuring the uptake of reforms by those institutions and wider Muslim society. Measures that were adopted were banning the veil and others which were interpreted as modernising Albania. These events caused tensions within parts of Muslim society between conservatives and those who viewed t (en) Іслам в Албанії (1913—1944) характеризувався зростаючою секуляризацією албанського суспільства, яка почалася з незалежності Албанії в 1912 році, впливаючи на албанське національне пробудження. У міжвоєнний період виникли нові місцеві мусульманські установи, такі як Мусульманська громада Албанії, яка розірвала зв'язки з Османським халіфатом і зосередила увагу на локалізації ісламу в Албанії. Албанська держава також відіграла значну роль у цьому процесі через втручання у релігійні справи та тиск на різноманітні інституції, підштовхуючи їх на прийняття реформ. Наприклад, жінкам було заборонено носити одяг, що закриває їхнє обличчя, і це пояснювалося необхідністю модернізації Албанії. Ці події спричинили напругу в мусульманському суспільстві між консерваторами та тими, хто вважав себе прогреси (uk) |
