Minsk agreements (original) (raw)

dbo:abstract

كانت اتفاقيات مينسك عبارة عن سلسلة من الاتفاقيات الدولية التي سعت إلى إنهاء الحرب في منطقة دونباس في أوكرانيا. الاتفاقية الأولى، المعروفة باسم بروتوكول مينسك، صيغت في عام 2014 من قبل مجموعة الاتصال الثلاثية بشأن أوكرانيا، والتي تتألف من أوكرانيا وروسيا ومنظمة الأمن والتعاون في أوروبا (OSCE)، بوساطة زعماء فرنسا وألمانيا فيما يُعرف بصيغة نورماندي. بعد محادثات مكثفة في مينسك، بيلاروسيا، وقع ممثلو مجموعة الاتصال الثلاثية وقادة جمهورية دونيتسك الشعبية (DPR) وجمهورية لوغانسك الشعبية (LPR) آنذاك على الاتفاقية في 5 سبتمبر 2014 وبدون الاعتراف بوضعهم. جاء هذا الاتفاق في أعقاب عدة محاولات سابقة لوقف القتال في المنطقة بهدف تنفيذ وقف فوري لإطلاق النار. فشلت الاتفاقية في وقف القتال، وبالتالي تبعها اتفاقية منقحة ومحدثة، هي اتفاقية مينسك الثانية، والتي وُقع عليها في 12 فبراير 2015. تتألف هذه الاتفاقية من مجموعة من الإجراءات، بما في ذلك وقف إطلاق النار، وسحب الأسلحة الثقيلة من خط المواجهة، والإفراج عن أسرى الحرب، والإصلاح الدستوري في أوكرانيا، ومنح الحكم الذاتي لمناطق معينة من دونباس وإعادة السيطرة على حدود الدولة إلى الحكومة الأوكرانية. وبينما خفت حدة القتال بعد توقيع الاتفاقية، لم تنتهِ بالكامل أبدًا، ولم تُنفَّذ بنود الاتفاقية بالكامل. اتفقت أحزاب صيغة نورماندي على أن اتفاقية مينسك الثاني ستبقى الأساس لأي حل مستقبلي للصراع. وسط تصاعد التوترات بين روسيا وأوكرانيا في أوائل عام 2022، اعترفت روسيا رسميًا بجمهوريات لوغانسك ودونيتسك الشعبية في 21 فبراير 2022. بعد هذا القرار، في 22 فبراير 2022، أعلن الرئيس الروسي فلاديمير بوتين أن اتفاقيات مينسك «لم تعد موجودة»، وأن أوكرانيا، وليس روسيا، هي المسؤولة عن انهيارها. ثم غزت روسيا أوكرانيا في 24 فبراير 2022. (ar)
The Minsk agreements were a series of international agreements which sought to end the Donbas war fought between armed Russian separatist groups and Armed Forces of Ukraine, with Russian regular forces playing a central part. The first, known as the Minsk Protocol, was drafted in 2014 by the Trilateral Contact Group on Ukraine, consisting of Ukraine, Russia, and the Organization for Security and Co-operation in Europe (OSCE), with mediation by the leaders of France and Germany in the so-called Normandy Format. After extensive talks in Minsk, Belarus, the agreement was signed on 5 September 2014 by representatives of the Trilateral Contact Group and, without recognition of their status, by the then-leaders of the self-proclaimed Donetsk People's Republic (DPR) and Luhansk People's Republic (LPR). This agreement followed multiple previous attempts to stop the fighting in the region and aimed to implement an immediate ceasefire. The agreement failed to stop fighting, and was thus followed with a revised and updated agreement, Minsk II, which was signed on 12 February 2015. This agreement consisted of a package of measures, including a ceasefire, withdrawal of heavy weapons from the front line, release of prisoners of war, constitutional reform in Ukraine granting self-government to certain areas of Donbas and restoring control of the state border to the Ukrainian government. While fighting subsided following the agreement's signing, it never ended completely, and the agreement's provisions were never fully implemented. Amid rising tensions between Russia and Ukraine in early 2022, Russia officially recognised the Luhansk and Donetsk people's republics on 21 February 2022. Following that decision, on 22 February 2022, Russian president Vladimir Putin declared that the Minsk agreements "no longer existed", and that Ukraine, not Russia, was to blame for their collapse. Russia then invaded Ukraine on 24 February 2022. (en)
De Minsk-akkoorden waren een aantal overeenkomsten met als doel een einde te maken aan de onrust in de Oekraïense oblasten Loehansk en Donetsk. Op 5 september 2014 werd in Minsk, Wit-Rusland, onder internationale druk, een staakt-het-vuren afgesproken in het Akkoord van Minsk ('Minsk I'). Aan beide kanten werd het bestand echter regelmatig geschonden. Een nieuwe overeenkomst, 'Minsk II', kwam op 12 februari 2015 tot stand. (nl)
O Protocolo de Minsk ou Tratado de Minsk foi um acordo assinado por representantes da Ucrânia, da Rússia, da República Popular de Donetsk (DNR), e da República Popular de Lugansk (LNR) para pôr fim à guerra no leste da Ucrânia, em 5 de setembro de 2014. O acordo foi assinado depois de prolongadas conversações em Minsk, a capital da Bielorrússia, sob os auspícios da Organização para a Segurança e Cooperação na Europa (OSCE). O acordo, que se seguiu a várias tentativas anteriores no sentido de parar os combates em Donbass, no leste da Ucrânia, implementou um cessar-fogo imediato. No entanto, o acordo fracassou no seu objetivo de cessar grande parte dos combates na Ucrânia oriental. (pt)
Мі́нські уго́ди (домо́вленості) — усталений узагальнювальний термін на позначення трьох спільних документів сторін — учасників врегулювання ситуації на Донбасі в Нормандському форматі: 1. * Мінський протокол («Перша Мінська угода») — угода про тимчасове перемир'я у Війні на сході України, досягнута на переговорах у Мінську 5 вересня 2014. Укладений учасниками Тристоронньої контактної групи: послом Гайді Тальявіні (від ОБСЄ), другим Президентом України Леонідом Кучмою (від України), послом Російської Федерації в Україні Михайлом Зурабовим (від Росії). Крім того, під Протоколом стоять підписи Олександра Захарченка (очільник проросійської маріонеткової псевдореспубліки «ДНР») та Ігоря Плотницького (очільник проросійської маріонеткової псевдореспубліки «ЛНР»). 2. * Меморандум про виконання положень Протоколу за результатами консультацій Тристоронньої контактної групи стосовно кроків, спрямованих на імплементацію Мирного плану Президента України Петра Порошенка та ініціатив Президента Росії Володимира Путіна — підписаний учасниками контактної групи в Мінську 19 вересня 2014, в якому домовлено про припинення вогню, зупинку військ на поточній лінії зіткнення, встановлення 30-кілометрової зони безпеки, відведення важкого озброєння. 3. * Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу — узгоджений на саміті в Мінську 11-12 лютого 2015 лідерами Німеччини, Франції, України та Росії у форматі «нормандської четвірки», і підписаний контактною групою (Тальявіні, Кучма, Зурабов, а також Захарченко і Плотницький). Так звана «Друга Мінська угода». Зустріч тривала 17 годин, в результаті якої було підписано Декларацію на підтримку Комплексу заходів з виконання мінських угод, також визначено кроки з імплементації угод. Резолюцією Ради безпеки ООН 2202 (2015) від 17 лютого 2015 були схвалені Комплекс заходів та «Декларація Президента РФ, Президента України, Президента Франції та Канцлера Німеччини на підтримку Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод, прийнятого 12 лютого 2015 року», виключно під якою стоять підписи лідерів держав. З офіційної точки зору, не існує різних «Мінських угод». Є лише Протокол (який містить низку домовленостей) і Комплекс заходів щодо їх виконання. Мінські домовленості є політичними, а не юридично обов'язковими документами, адже вони не ратифіковані Верховною Радою України як міжнародно-правові договори. 21 лютого 2022 президент Російської Федерації Володимир Путін підписав укази про визнання Російською Федерацією «незалежності» «ДНР» та «ЛНР». У заяві президентів України та Естонії від 22 лютого з цього приводу зазначено, що визнання Росією т. зв. «Д/ЛНР» підтверджує її свідомий односторонній вихід з Мінських домовленостей. У тому ж ключі висловилися Верховна Рада, низка іноземних держав включно з Росією. (uk)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:longName

Protocol on the results of consultations of the Trilateral Contact Group with respect to the joint steps aimed at the implementation of the Peace Plan of the President of Ukraine, P. Poroshenko, and the initiatives of the President of Russia, V. Putin (en)

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdfs:comment

De Minsk-akkoorden waren een aantal overeenkomsten met als doel een einde te maken aan de onrust in de Oekraïense oblasten Loehansk en Donetsk. Op 5 september 2014 werd in Minsk, Wit-Rusland, onder internationale druk, een staakt-het-vuren afgesproken in het Akkoord van Minsk ('Minsk I'). Aan beide kanten werd het bestand echter regelmatig geschonden. Een nieuwe overeenkomst, 'Minsk II', kwam op 12 februari 2015 tot stand. (nl)
O Protocolo de Minsk ou Tratado de Minsk foi um acordo assinado por representantes da Ucrânia, da Rússia, da República Popular de Donetsk (DNR), e da República Popular de Lugansk (LNR) para pôr fim à guerra no leste da Ucrânia, em 5 de setembro de 2014. O acordo foi assinado depois de prolongadas conversações em Minsk, a capital da Bielorrússia, sob os auspícios da Organização para a Segurança e Cooperação na Europa (OSCE). O acordo, que se seguiu a várias tentativas anteriores no sentido de parar os combates em Donbass, no leste da Ucrânia, implementou um cessar-fogo imediato. No entanto, o acordo fracassou no seu objetivo de cessar grande parte dos combates na Ucrânia oriental. (pt)
كانت اتفاقيات مينسك عبارة عن سلسلة من الاتفاقيات الدولية التي سعت إلى إنهاء الحرب في منطقة دونباس في أوكرانيا. الاتفاقية الأولى، المعروفة باسم بروتوكول مينسك، صيغت في عام 2014 من قبل مجموعة الاتصال الثلاثية بشأن أوكرانيا، والتي تتألف من أوكرانيا وروسيا ومنظمة الأمن والتعاون في أوروبا (OSCE)، بوساطة زعماء فرنسا وألمانيا فيما يُعرف بصيغة نورماندي. بعد محادثات مكثفة في مينسك، بيلاروسيا، وقع ممثلو مجموعة الاتصال الثلاثية وقادة جمهورية دونيتسك الشعبية (DPR) وجمهورية لوغانسك الشعبية (LPR) آنذاك على الاتفاقية في 5 سبتمبر 2014 وبدون الاعتراف بوضعهم. جاء هذا الاتفاق في أعقاب عدة محاولات سابقة لوقف القتال في المنطقة بهدف تنفيذ وقف فوري لإطلاق النار. (ar)
The Minsk agreements were a series of international agreements which sought to end the Donbas war fought between armed Russian separatist groups and Armed Forces of Ukraine, with Russian regular forces playing a central part. The first, known as the Minsk Protocol, was drafted in 2014 by the Trilateral Contact Group on Ukraine, consisting of Ukraine, Russia, and the Organization for Security and Co-operation in Europe (OSCE), with mediation by the leaders of France and Germany in the so-called Normandy Format. After extensive talks in Minsk, Belarus, the agreement was signed on 5 September 2014 by representatives of the Trilateral Contact Group and, without recognition of their status, by the then-leaders of the self-proclaimed Donetsk People's Republic (DPR) and Luhansk People's Republic (en)
Мі́нські уго́ди (домо́вленості) — усталений узагальнювальний термін на позначення трьох спільних документів сторін — учасників врегулювання ситуації на Донбасі в Нормандському форматі: 1. * Мінський протокол («Перша Мінська угода») — угода про тимчасове перемир'я у Війні на сході України, досягнута на переговорах у Мінську 5 вересня 2014. Укладений учасниками Тристоронньої контактної групи: послом Гайді Тальявіні (від ОБСЄ), другим Президентом України Леонідом Кучмою (від України), послом Російської Федерації в Україні Михайлом Зурабовим (від Росії). Крім того, під Протоколом стоять підписи Олександра Захарченка (очільник проросійської маріонеткової псевдореспубліки «ДНР») та Ігоря Плотницького (очільник проросійської маріонеткової псевдореспубліки «ЛНР»). 2. * Меморандум про виконання (uk)

rdfs:label

اتفاقيات مينسك (ar)
Minskaj interkonsentoj (eo)
Minsk agreements (en)
Minsk-akkoorden (nl)
Protocolo de Minsk (pt)
Мінські угоди (uk)

owl:sameAs

is dbo:wikiPageRedirects of