Rajas (original) (raw)
Rajas (Sanskrit: रजस्) is one of the three Guṇas (tendencies, qualities, attributes), a philosophical and psychological concept developed by the Samkhya school of Hindu philosophy. The other two qualities are Sattva (goodness, balance) and Tamas (lethargy, violence, disorder). Rajas is innate tendency or quality that drives motion, energy and activity. Rajas is sometimes translated as passion, where it is used in the sense of activity, without any particular value and it can contextually be either good or bad. Rajas helps actualize the other two gunas.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | Rajas (Sanskrit, n., रजस्, rajas) ist in der indischen Philosophie und im Hinduismus eine der drei Gunas (Eigenschaften) der feinstofflichen Materie. Die Gunas wurden ursprünglich in der Samkhya-Philosophie systematisiert und stellen Charakteristika der Prakriti (Urmaterie) dar. Die Guna-Lehre fand später auch Eingang in den Vedanta und gehört heute zum hinduistischen Allgemeingut. Jede der drei Gunas hat unterschiedliche Eigenschaften. Rajas ist die Leidenschaft und stellt somit das dynamische und kämpferische Element dar. Ihm wird die Farbe Rot zugeordnet. Die Leidenschaft ist „stützend“ (upastambhaka) und beweglich (chala). Rajas verursacht jede Art von Bewegung und veranlasst im Körper die Tätigkeit der Atemkräfte (pranada) und der Tatorgane (karmendriya). Rajas wirkt antreibend und betrübend und gehört zur Unreinheit (ashuddhi). Auf das Ich-Bewusstsein hat das Verhältnis der drei Gunas wesentlichen Einfluss. Überwiegt Rajas, so wird es das „Glutreiche“ (taijasa) genannt. Es wird davon ausgegangen, dass die Menschen generell unter dem Bann der Leidenschaft stehen. Rajas steht daher für Rastlosigkeit, Bewegung und Energie. Die anderen beiden Gunas sind Sattva und Tamas. (de) En el marco de la filosofía samkhia (una de las seis doctrinas hinduistas), rayas es una de las tres guṇas(las tres modalidades de prakriti, la materia). Siendo Rayas la fuerza que promueve la actividad: * acción * creatividad, ingenio * cambio, mutación, transformación * pasión, excitación * nacimiento, creación, fundación, generación. Así, las personas extremadamente activas, excitables, apasionadas, trabajólicas, tienen en su constitución una preponderancia de rayas. En el hinduismo, rayas se percibe como más positiva que tamas (ignorancia inerte, que es la cualidad de inactividad, oscuridad y pereza), pero menos positiva que sattuá (bondad contemplativa, que es la cualidad de pureza, claridad, calma y meditación). Excepto, quizá, por alguien que ha «trascendido las guṇas» y se ha vuelto completamente ecuánime en todos los campos de la vida relativa. Cada una de las guṇas no puede existir sin las otras.Se hallan presentes en los distintos grados de la materia y lo sutil, incluyendo la mente y la energía del universo.Estas cualidades se mueven en el nivel físico, emocional y mental, en todo el universo —denominado maiá (‘ilusión’)— pues abarcan todo lo existente. (es) Rajas (Sanskrit: रजस्) is one of the three Guṇas (tendencies, qualities, attributes), a philosophical and psychological concept developed by the Samkhya school of Hindu philosophy. The other two qualities are Sattva (goodness, balance) and Tamas (lethargy, violence, disorder). Rajas is innate tendency or quality that drives motion, energy and activity. Rajas is sometimes translated as passion, where it is used in the sense of activity, without any particular value and it can contextually be either good or bad. Rajas helps actualize the other two gunas. (en) Rajas (devanāgarī: रजस्) est un terme sanskrit qui signifie atmosphère, nuées ; poussière, impuretés, pollen ; et dans la philosophie du Sāṃkhya : la Passion, deuxième qualité guṇa de la nature, essence active de la force et du désir, principe de mouvement, l'énergie qui meut la nature et jette l'homme dans la passion et la douleur. (fr) Radźas lub guna radźasu (dewanagari रजोगुण, transkrypcja radźoguna) – guna pasji, charakteryzuje ją wzajemny pociąg kobiety i mężczyzny. Kiedy ta guna wzrasta, rozwija się żądza przyjemności materialnych, czyli pragnienie zadowalania zmysłów. Człowiek będący pod wpływem guny pasji pragnie szacunku społecznego czy narodowego, chce mieć szczęśliwą rodzinę, dzieci, żonę i dom itd. Przywiązanie do owoców swojej pracy wiąże człowieka (dosłowne znaczenie słowa guna to sznur). Praca konieczna jest dla zadowolenia żony, dzieci i społeczeństwa oraz utrzymania swego prestiżu. Cały materialny świat znajduje się mniej lub bardziej pod wpływem guny pasji. Według kryteriów tej guny, współczesna cywilizacja jest uważana za bardzo zaawansowaną. W poprzednich jugach cywilizację uważano za bardzo zaawansowaną, jeśli była w gunie dobroci. Człowiek w gunie pasji może być zaangażowany w jakąś działalność przynoszącą korzyści; posiada tyle ile może i wydaje to na dobre cele. Czasami próbuje otwierać szpitale, wspomaga jakieś instytucje dobroczynne itd. (pl) Rajas of Rajoguna (Sanskriet रजोगुण ) is in de Indiase filosofie een van de drie gunas of hoedanigheden van de natuur, en duidt de dynamische eigenschap der dingen aan. Deze guna wordt geassocieerd met de kleur rood. Als adjectief wordt in het Nederlands de term rajasisch gebruikt. Rajas in overdosis wordt ook geassocieerd met vuur, passie, opwinding, actie en transformatie. (nl) Ра́джас (санскр. रजस्) или ра́джо-гу́на — в философии санкхьи, одной из шести школ философии индуизма, одно из качеств (гун) материальной природы — гуна страсти или гуна деятельности. Если индивид или элемент проявляет большую активность, страсть или возбуждение, такая личность или элемент находится под воздействием раджаса. Раджас противопоставляется, с одной стороны, более низкому качеству тамаса или тамо-гуны — качеству бездействия, тьмы, невежества и лени; а с другой стороны, качеству саттвы или саттва-гуны, которое характеризуется чистотой, благочестием и умиротворённостью. Раджас проявляется в следующем: * Деятельность, направленная на результат * Перемена, изменения * Страсть, возбуждение * Рождение, сотворение Страсть — чувство, которое часто ассоциируется с созданием чего-то нового. Раджас считается более возвышенным качеством, чем тамас, и менее положительным, нежели саттва. Хотя раджас характеризуется поисками наслаждений и на своей начальной стадии приносит определённую долю удовлетворения, его конечным результатом является страдание. Человек в гуне страсти жаждет наслаждаться и видит в этом смысл жизни. Для удовлетворения чувств человек должен иметь некоторый почёт в обществе, счастливую семью, материальный достаток. Таковы продукты раджо-гуны. Пока человек желает этого, он вынужден тяжело трудиться, поскольку дом, семья, престиж нуждаются в постоянном поддержании. Деятельность человека в раджо-гуне направлена на достижение результатов. Человек зарабатывает столько, сколько может, и тратит это на благие цели. Иногда он тратит деньги на строительство лечебных учреждений, занимается благотворительностью и т. д., чтобы поднять свой престиж и статус в обществе. Таким образом, современный материальный мир в большей или меньшей степени находится под влиянием именно этой гуны, но считается, что прежде в ведийском обществе преобладала саттва-гуна. В «Санкхья-карике» раджас имеет свойства «побуждающий и подвижный» (С.-к.13). Раджас вызывает перевоплощения в сансаре (С.-к. 45). (ru) Раджас (санскр. रजस्) або раджа-гуна — одна з якостей (гун) матеріальної природи в філософії санкх'ї, однієї з шести шкіл філософії індуїзму, гуна пристрасті або гуна діяльності. Якщо індивід чи елемент проявляє велику активність, пристрасть або збудження, така особистість чи елемент перебуває під впливом раджасу. Раджас протиставляється з одного боку тамасу або тамо-гуні - якості бездіяльності, темряви, неуцтва й ліні, а з іншого боку якості саттви або саттва-гуні, яка характеризується чистотою, благочестям і умиротворенням. Раджас проявляється в наступному: * Діяльність, спрямована на результат * Зміна, зміни * Пристрасть, збудження * Народження, створення Пристрасть це почуття, яке часто асоціюється зі створенням чогось нового. Раджас вважається більш піднесеним якістю, ніж тамас і менш позитивним ніж саттва. Хоча раджас характеризується пошуками насолод, і на своїй початковій стадії приносить певну частку задоволення, його кінцевим результатом є страждання. Людина в гуні пристрасті розвиває в собі жагу матеріальних задоволень. Вона жадає насолоджуватися і бачить у цьому сенс життя. Для задоволення почуттів людина повинна мати певну пошану в суспільстві, щасливу сім'ю, матеріальний достаток. Такі продукти раджа-гуни. Доти, доки людина бажає цього, вона змушена тяжко працювати, оскільки будинок, сім'я, престиж потребують постійної підтримки. Діяльність людини в раджа-гуні спрямована на досягнення результатів. Людина заробляє стільки, скільки може, і витрачає це на благі цілі. Іноді вона витрачає гроші на будівництво лікувальних установ, займається благодійністю тощо, щоб підняти свій престиж і статус у суспільстві. Таким чином, сучасний матеріальний світ більшою чи меншою мірою перебуває під впливом саме цієї гуни, але вважається, що колись у ведичному суспільстві переважала саттва-гуна. (uk) |
| dbo:wikiPageID | 476342 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 5676 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1107515657 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Prakriti dbr:Samkhya dbr:Sanskrit dbr:Mutation dbr:Samkhyakarika dbc:Guna dbr:Tamas_(philosophy) dbr:Action_(philosophy) dbr:Hindu_philosophy dbr:Hinduism dbr:Birth dbr:Sattva dbr:Guṇa |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Hindudharma dbt:About dbt:Reflist dbt:IAST dbt:Indian_philosophy |
| dcterms:subject | dbc:Guna |
| gold:hypernym | dbr:Gunas |
| rdf:type | yago:Abstraction100002137 yago:Cognition100023271 yago:Concept105835747 yago:Content105809192 yago:Idea105833840 yago:PsychologicalFeature100023100 yago:WikicatHinduPhilosophicalConcepts yago:WikicatPhilosophicalConcepts |
| rdfs:comment | Rajas (Sanskrit: रजस्) is one of the three Guṇas (tendencies, qualities, attributes), a philosophical and psychological concept developed by the Samkhya school of Hindu philosophy. The other two qualities are Sattva (goodness, balance) and Tamas (lethargy, violence, disorder). Rajas is innate tendency or quality that drives motion, energy and activity. Rajas is sometimes translated as passion, where it is used in the sense of activity, without any particular value and it can contextually be either good or bad. Rajas helps actualize the other two gunas. (en) Rajas (devanāgarī: रजस्) est un terme sanskrit qui signifie atmosphère, nuées ; poussière, impuretés, pollen ; et dans la philosophie du Sāṃkhya : la Passion, deuxième qualité guṇa de la nature, essence active de la force et du désir, principe de mouvement, l'énergie qui meut la nature et jette l'homme dans la passion et la douleur. (fr) Rajas of Rajoguna (Sanskriet रजोगुण ) is in de Indiase filosofie een van de drie gunas of hoedanigheden van de natuur, en duidt de dynamische eigenschap der dingen aan. Deze guna wordt geassocieerd met de kleur rood. Als adjectief wordt in het Nederlands de term rajasisch gebruikt. Rajas in overdosis wordt ook geassocieerd met vuur, passie, opwinding, actie en transformatie. (nl) Rajas (Sanskrit, n., रजस्, rajas) ist in der indischen Philosophie und im Hinduismus eine der drei Gunas (Eigenschaften) der feinstofflichen Materie. Die Gunas wurden ursprünglich in der Samkhya-Philosophie systematisiert und stellen Charakteristika der Prakriti (Urmaterie) dar. Die Guna-Lehre fand später auch Eingang in den Vedanta und gehört heute zum hinduistischen Allgemeingut. Die anderen beiden Gunas sind Sattva und Tamas. (de) En el marco de la filosofía samkhia (una de las seis doctrinas hinduistas), rayas es una de las tres guṇas(las tres modalidades de prakriti, la materia). Siendo Rayas la fuerza que promueve la actividad: * acción * creatividad, ingenio * cambio, mutación, transformación * pasión, excitación * nacimiento, creación, fundación, generación. Así, las personas extremadamente activas, excitables, apasionadas, trabajólicas, tienen en su constitución una preponderancia de rayas. (es) Radźas lub guna radźasu (dewanagari रजोगुण, transkrypcja radźoguna) – guna pasji, charakteryzuje ją wzajemny pociąg kobiety i mężczyzny. Kiedy ta guna wzrasta, rozwija się żądza przyjemności materialnych, czyli pragnienie zadowalania zmysłów. Człowiek w gunie pasji może być zaangażowany w jakąś działalność przynoszącą korzyści; posiada tyle ile może i wydaje to na dobre cele. Czasami próbuje otwierać szpitale, wspomaga jakieś instytucje dobroczynne itd. (pl) Ра́джас (санскр. रजस्) или ра́джо-гу́на — в философии санкхьи, одной из шести школ философии индуизма, одно из качеств (гун) материальной природы — гуна страсти или гуна деятельности. Если индивид или элемент проявляет большую активность, страсть или возбуждение, такая личность или элемент находится под воздействием раджаса. Раджас противопоставляется, с одной стороны, более низкому качеству тамаса или тамо-гуны — качеству бездействия, тьмы, невежества и лени; а с другой стороны, качеству саттвы или саттва-гуны, которое характеризуется чистотой, благочестием и умиротворённостью. (ru) Раджас (санскр. रजस्) або раджа-гуна — одна з якостей (гун) матеріальної природи в філософії санкх'ї, однієї з шести шкіл філософії індуїзму, гуна пристрасті або гуна діяльності. Якщо індивід чи елемент проявляє велику активність, пристрасть або збудження, така особистість чи елемент перебуває під впливом раджасу. Раджас протиставляється з одного боку тамасу або тамо-гуні - якості бездіяльності, темряви, неуцтва й ліні, а з іншого боку якості саттви або саттва-гуні, яка характеризується чистотою, благочестям і умиротворенням. Раджас проявляється в наступному: (uk) |
| rdfs:label | Rajas (de) Rayas (hinduismo) (es) Rajas (fr) Rajas (en) Rajas (nl) Radźas (pl) Rajas (pt) Раджас (ru) Раджас (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Rajas yago-res:Rajas wikidata:Rajas http://bn.dbpedia.org/resource/রজঃ_(গুণ) dbpedia-de:Rajas dbpedia-es:Rajas dbpedia-fa:Rajas dbpedia-fr:Rajas http://hi.dbpedia.org/resource/रजस् dbpedia-ka:Rajas http://kn.dbpedia.org/resource/ರಜಸ್ dbpedia-la:Rajas http://lt.dbpedia.org/resource/Radžasas dbpedia-mr:Rajas http://new.dbpedia.org/resource/रजस dbpedia-nl:Rajas dbpedia-pl:Rajas dbpedia-pt:Rajas dbpedia-ru:Rajas http://ta.dbpedia.org/resource/இராட்சத_குணம் http://te.dbpedia.org/resource/రజోగుణం dbpedia-uk:Rajas https://global.dbpedia.org/id/Ui7D |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Rajas?oldid=1107515657&ns=0 |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Rajas |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Raja_(disambiguation) |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Rājasic dbr:Rajasic dbr:Rajoguńa |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Rukmini dbr:Samkhya dbr:Sattvic_diet dbr:Pathinettampadi dbr:Samkhyakarika dbr:Bengal_Subah dbr:Brahma dbr:Brahma_Purana dbr:Brahma_Vaivarta_Purana dbr:Devi_Upanishad dbr:Juchitepec dbr:Vishnu dbr:Vishnu_Sahasranama dbr:Devasena dbr:Dosha dbr:Index_of_Eastern_philosophy_articles dbr:Index_of_philosophy_articles_(R–Z) dbr:Jagaddhatri dbr:List_of_philosophical_concepts dbr:Prakṛti dbr:Cosmology dbr:Ancient_philosophy dbr:Vana_Parva dbr:Pura_Luhur_Batukaru dbr:Classical_planet dbr:Friederike_Irina_Bruning dbr:Ghazipur_district dbr:Giridih dbr:Giridih_district dbr:Gondi_people dbr:Anglo-Nepalese_War dbr:Lingam dbr:Shiva dbr:Ziauddin_Ahmad dbr:Kerala_mural_painting dbr:Mahavidya dbr:Tamas_(philosophy) dbr:Maya_Sita dbr:Aurangabad_Cantonment dbr:Tripundra dbr:Kathakali dbr:Pehlwani dbr:Nishkama_Karma dbr:Akshamalika_Upanishad dbr:Akshi_Upanishad dbr:Alappuzha dbr:Amar_Singh_Thapa dbr:Aiśvarya dbr:Dakṣiṇācāra dbr:Durga dbr:Nondualism dbr:Padma_Division dbr:Battle_of_Anandpur dbr:Four_Kumaras dbr:Raja_(disambiguation) dbr:Hindu_cosmology dbr:History_of_Shaktism dbr:Chhinnamasta dbr:Jharkhand dbr:Kalagni_Rudra_Upanishad dbr:Lakshmi dbr:Jabali_Upanishad dbr:Tilaka dbr:Yoga_(philosophy) dbr:Modh dbr:Pradhana dbr:Arya:_A_Philosophical_Review dbr:Cittabhumi dbr:Indrani dbr:Narayana dbr:O_Manishi_Katha dbr:Raja_Harishchandra dbr:Rajendrapuram dbr:Yoga_Sutras_of_Patanjali dbr:Sharanga dbr:Sattva dbr:Sariraka_Upanishad dbr:Guṇa dbr:Yakshini dbr:Tanmatras dbr:Narayan_dynasty dbr:Sthiti dbr:Surdas dbr:Varaha_Upanishad dbr:Shakdvipa dbr:Vettakkorumakan dbr:Vamachara dbr:Tattva_(Shaivism) dbr:Rājasic dbr:Rajasic dbr:Rajoguńa |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Rajas |