Refuge in Buddhism (original) (raw)
Los budistas se refugian en las Tres Joyas o Triple Joya (también conocidas como los "Tres Refugios"). Las Tres Joyas son: * el Buda, el iluminado por completo * el Dharma, las enseñanzas expuestas por el Buda * La Sangha, la orden monástica del budismo que practica el Dharma El refugio es común a todas las principales escuelas de budismo. Los textos Pali emplean el motivo brahmánico de un grupo de tres refugios, como se encuentra en Rig Veda 9.97.47, Rig Veda 6.46.9 y Chandogya Upanishad 2.22.3-4.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | Buddhistické útočiště (tibetsky skyabs-'gro), je podle učení Buddhy zaměření své mysli na hodnoty, kterým lze důvěřovat. Přijetí buddhistického útočiště je prvním formálním krokem na cestě buddhismu. Člověk přijímá útočiště u: * buddhy – původně přímo u Buddhy Gautamy, nyní chápáno jako hledání útočiště u nejvyššího buddhistického cíle, tj. stavu osvícení, * dharmy – u (buddhistického) učení, tj. u duchovní cesty, * sanghy – původně u společenství probuzených Buddhových žáků, nyní často chápáno jako útočiště u komunity praktikujících – přátel na cestě. Buddha, dharma a sangha jsou společně pojmenovány jako Tři klenoty a jsou útočištěm u všech buddhistických směrů a škol. (cs) Zuflucht (Sanskrit, n., त्रिशरण, triśaraṇa/Trisharana; Pali: tisaraṇa; „dreifache Zuflucht“) ist ein zentraler Begriff im Buddhismus. Durch die Zufluchtnahme zu den drei Juwelen = Buddha, Dharma, Sangha erklärt man sich nach außen zum Buddhisten. Zufluchtnahme bedeutet, diese Drei Juwelen zu den wesentlichen Pfeilern der persönlichen Glaubens- und Lebenspraxis werden zu lassen, sich also am Buddha, seiner Lehre und der Gemeinschaft zu orientieren. Die Zufluchtnahme kann im Rahmen einer Zeremonie (im Rahmen einer buddhistischen Gemeinschaft) erfolgen und wird in der Regel mit einer Verpflichtung auf die so genannten Fünf Silas, die sittlichen Übungsregeln, verknüpft. Nach der Zufluchtnahme zu Buddha, Dharma und Sangha soll man keine weitere Zuflucht zu unerleuchteten Wesen (Gott, Göttern) nehmen, da diese einem letztlich nicht dabei behilflich sind, Samsara zu überwinden und Nirvana zu erlangen. Die Zufluchtnahme geschieht zu dem Buddha als Lehrer, dem Dharma als Richtschnur und der „erwachten“ Sangha als Vorbild. (de) Rifuĝo estas termino en budhismo, kiu signifas rifuĝi en la tri gemoj (la tri rifuĝoj). Laŭ la esperantista bikŝuo Yaniguti, rifuĝo al la tri gemoj faras la komunan devizon, bazon, kaj eniran pordon por la tuta budhanaro. La tri gemoj estas: * Budho: la budho Gotamo kaj la budhoj de pluraj eraoj, kiuj vervekiĝis. * Darmo: la instruaro, kiu estis instruita de tiuj vervekintoj. * Samgo: la komunumo de bikŝuoj, kiu memoras kaj praktikas tiun instruaron. En Esperanto, la rifuĝado estas recitita jene: "Mi rifuĝas al budho; mi rifuĝas al darmo; mi rifuĝas al samgo." Tiel konfesante oni konscie submetas sin al budho, darmo, kaj samgo. En Palio, la rifuĝado estas recitita jene: Buddhaṃ saraṇaṃ gacchāmiDhammaṃ saraṇaṃ gacchāmiSaṅghaṃ saraṇaṃ gacchāmi Rifuĝo estas praktiko komuna al ĉiu skolo de budhismo. Tekstoj en Palio uzas la bramanan stilfiguron de triopo da rifuĝejoj, kiel oni trovas ilin en la Rigvedo kaj la Ĉandogja upaniŝado. (eo) Los budistas se refugian en las Tres Joyas o Triple Joya (también conocidas como los "Tres Refugios"). Las Tres Joyas son: * el Buda, el iluminado por completo * el Dharma, las enseñanzas expuestas por el Buda * La Sangha, la orden monástica del budismo que practica el Dharma El refugio es común a todas las principales escuelas de budismo. Los textos Pali emplean el motivo brahmánico de un grupo de tres refugios, como se encuentra en Rig Veda 9.97.47, Rig Veda 6.46.9 y Chandogya Upanishad 2.22.3-4. (es) Les Trois Refuges (sanskrit : त्रिशरणा, IAST : triśaraṇā (« trois refuges ou abris, protections ou points d'appui») ; Pali : saranam gacchami) sont les Trois joyaux au cœur de la pratique bouddhiste, en lesquels les bouddhistes cherchent refuge pour échapper aux souffrances du samsâra. Ces trois refuges sont le Bouddha (l'éveillé), le Dharma (enseignement du bouddha) et le Sangha (communauté bouddhiste). La récitation de la prise des Trois Refuges est une des pratiques rituelles fondamentales du bouddhisme. En « prenant refuge » dans les Trois joyaux, on accepte leur valeur et les règles de vie qui s'ensuivent, et on adhère ainsi à la communauté et à l'enseignement bouddhiques. Cela se fait en général au cours d'une cérémonie conduite par le maître ou l'abbé d'un monastère; durant celle-ci, les pratiquants récitent trois fois la formule de prise de refuge, et cela afin de gagner l'éveil qui libère définitivement de la souffrance. Par ailleurs, la prise de refuge est régulièrement renouvelée à différentes occasions de la vie monastique, ainsi qu'au cours de nombreuses cérémonies publiques. Sous la forme de la prise de refuge, on a ainsi une des pratiques rituelles fondamentales du bouddhisme. Elle est nécessaire pour devenir bouddhiste laïc (upāsaka). Ce rite est répété lors de l'entrée dans la vie monastique. (fr) In Buddhism, refuge or taking refuge refers to a religious practice, which often includes a prayer or recitation performed at the beginning of the day or of a practice session. Since the period of Early Buddhism until present time, all Theravada and mainstream Mahayana schools only take refuge in the Three Jewels (also known as the Triple Gem or Three Refuges) which are the Buddha, the Dharma and the Sangha. However, only Vajrayana school includes an expanded refuge formula known as the Three Jewels and Three Roots. Taking refuge is a form of aspiration to lead a life with the Triple Gem at its core. Taking refuge is done by a short formula in which one names the Buddha, the dharma and the saṅgha as refuges. In early Buddhist scriptures, taking refuge is an expression of determination to follow the Buddha's path, but not a relinquishing of responsibility. Refuge is common to all major schools of Buddhism. In 1880, Henry Steel Olcott and Helena Blavatsky became the first known Westerners of the modern era to receive the Three Refuges and Five Precepts, which is the ceremony by which one traditionally become Buddhist. (en) Umat Buddha memegang perlindungan dalam Tiga Mestika atau Tiga Permata (juga disebut sebagai "Tiga Perlindungan"). Tiga Mestika tersebut adalah: * Sang Buddha, sosok yang tercerahkan penuh * Dharma, ajaran yang disampaikan Buddha * Sangha, ordo monastik Buddha yang mempraktikkan Dharma Perlindungan adalah hal umum dari seluruh aliran Buddha besar. Teks-teks Pali mengambil motif Brahmanikal dari kelompok tiga perlindungam seperti yang ditemukan dalam Regweda 9.97.47, Regweda 6.46.9 dan 2.22.3-4. (in) Het 'nemen van toevlucht' wordt gebruikt als belangrijkste criterium van het boeddhist zijn. Boeddhisten nemen namelijk toevlucht in de zogenaamde Drie Juwelen; de Boeddha, zijn leer Dharma en de spirituele gemeenschap Sangha. (nl) 仏教用語において帰依（きえ、巴: saraṇagamana、梵: śaraṇagamana）とは、拠り所にするという意味。 一般的に仏教に帰依をする際には「三帰五戒」（さんきごかい）とされ、仏・法・僧を拠り所にすることを宣言し（三帰依）、五戒とよばれる戒律と、可能であれば更に「八斎戒」を授かることになる。宗教的には仏教以外の教えを信じることをやめ、「五戒」を守ることを誓ってはじめて正式な仏教徒となるのである。 サンスクリットの「śaraṇa शरण」パーリの「saraṇa」は、保護所・避難所という意味である。いわゆる中国語には「依帰」という言葉が『書経 』に出てくるが、この場合は「頼りにする」という程度の意味である。 * 大乗仏教の一部の宗派では、帰依とは勝れたものに対して自己の身心を帰投して「依伏信奉」することをいう。 * 自帰依、法帰依（自洲自依、法洲法依）（巴: attadīpo attasaraṇo dhammadīpo dhammasaraṇo）という場合の「自帰依」（自灯明）は、四念処の実践を意味する。 仏法僧の「三宝」に帰依することを、先の様に三帰依（さんきえ、巴: ti-saraṇa、梵: tri-śaraṇa）というが、この三帰依の文章は仏道に入る儀式である『受戒会』や『得度』にも用いられ、しばしば音楽法要にも使われる。 (ja) 귀의(歸依)는 불(佛, Buddha) · 법(法, Dharma) · 승(僧, Saṃgha)의 3보(三寶)에 귀투(歸投)하여 믿음에 몸을 맡기고 신앙함을 말한다. 이를 삼귀의(三歸依)라고 하며, 불교신앙의 전부를 나타낸다. 그리고 귀명(歸命)은 범어 나마스의 역어로, 그 음을 따서 나무(南無)라 하는데, 이는 귀의한 마음을 말로 나타낸 것이다. 3보(三寶)에 대해서 귀의하는 맹서의 말은 일반적으로 삼귀의문(三歸依文)이라고 불리는데, "나무귀의불(南無歸依佛), 나무귀의법(南無歸依法), 나무귀의승(南無歸依僧)"이라는 문구이다. 불교도로서의 계(戒)를 받을 때에 맹세의 말로 세 번 되풀이해서 왼다. 즉 이 맹세로 불교도가 되는 일이 결정된다. 무엇 때문에 3보에 귀의하는가 하는 이유에 관해서는 다음과 같이 설명되어 있다: * 귀의불무상존(歸依佛無上尊): 부처는 최상무상(最上無上)의 인격 완성자이기 때문에 귀의한다. * 귀의법이욕존(歸依法離欲尊): 불법은 탐욕을 떠나게 하는 존귀한 가르침이기 때문에 귀의한다. * 귀의승화합존(歸依僧和合尊): 불교 교단은 평등화합의 이상사회이기 때문에 귀의한다 (ko) Trzy schronienia (skr. triśarana; pali: tisarana) – w buddyzmie przyjęcie Trzech schronień jest pierwszym krokiem oznaczającym wejście na buddyjską ścieżkę. Mówi się o tym, że każda czująca istota, bez względu na to, w jakim odrodziła się ciele, poszukuje w życiu szczęścia oraz poczucia bezpieczeństwa i unika cierpienia. Próbujemy realizować te cele gromadząc rzeczy materialne i podejmując różnego rodzaju działania, które dają nam poczucie tymczasowego zaspokojenia. Jednak rzeczy światowe w których zwykle szukamy schronienia są nietrwałe i zawsze kończą się cierpieniem. Niezależnie od tego jak wiele majątku zgromadzimy, jak wysoką pozycję i uznanie osiągniemy, jak bardzo kochającą rodzinę będziemy mieli, jak wiele zrobimy dla swojego kraju czy społeczeństwa – wszystko to nie jest prawdziwym schronieniem, ponieważ przemija, jest nietrwałe. Majątek, sława i bliskość rodziny kończą się najpóźniej w chwili śmierci. Kraje i społeczeństwa również przemijają, jak pokazuje historia. Nie powinno się też przyjmować schronienia w duchach, istotach nadprzyrodzonych, istotach boskich i w Brahmie. Jedynym autentycznym schronieniem w buddyzmie jest więc przyjęcie schronienia wBuddzie, Dharmie i Sandze. W języku tybetańskim termin kjab dro, tłumaczony jako „przyjmować schronienie” oznacza dokładnie: * Kjab – „chronić” lub „coś, co ma moc ochraniania” * dro – „iść” Bardziej precyzyjne tłumaczenie oddające dynamikę i ciągłość procesu powinno brzmieć: „iść po schronienie” lub „udawać się po schronienie”. Podobnie również sanskrycki termin saranam gaććhami zawiera pierwiastek „iść”, co wskazuje też na to, że przyjęcie schronienia jest tylko początkiem procesu, a nie jednorazowym aktem. (na podstawie [LRIN]) (pl) Притулок (санскр. त्रिशरणत्रिशरण, triśaraṇa IAST (тришарана); палі: tisarana) — формула клятвенної обітниці в буддизмі, що промовляється при посвяченні монахами і монахинями, а також мирянами, охочими долучитися до вчення Будди. Прийняти Притулок – значить приєднатися до сангхи, тобто громади буддистів. Цей ритуал є аналогом проголошення сповідницької формули в теїстичних релігіях – проголошення формули, в якій в якості притулку визнається Триратна (санскр .: «триратна», пали: «тіратна» - «три скарби»): Будда, його вчення (дхарма) і громада (сангха). Для прийняття Притулку для того, хто вирішив присвятити своє життя дослідженню буддийської дхарми, стати послідовником буддизму, може бути достатьньо вимовити формулу прийняття Притулку в присутності трьох монахів або навіть мирян-буддистів, або, якщо поблизу немає тих, що сповідують буддизм, неофіт може прийняти Дхарму (вчення Будди) самостійно, наприклад – перед статуєю Будди або навіть без неї. Прийняття Притулку – ініціатичний (Присвятний) акт, значення якого дуже важлив в буддизмі. Процесс прийняття Прихистку полягає в трикратному повторенні загальновідомої формули: Я шукаю Притулок в Будді. Я шукаю Притулок в Дхармі. Я шукаю Притулок в Сангхзі. О Благодатний, прийми нас під свій захист відтепер і до кінця! і є моментом прийому в сангху – в братство буддистів (Дхарму Будди). Формула ця зафіксована в Кхуддака-нікаї – одному з розділів буддійського канону, записаного близько 100 р. до н.е. на мові палі і, як вірять буддисти, він представляє слова самого Будди. У Ваджраяні (тантричний буддизм) до описаної формули додається ще один член: «Я приходжу до Гуру, як до притулку» . Ще однією особливістю Ваджраяни є доповнення традиційних Трьох Притулків поняттям «внутрішніх притулків», інакше іменованих «трьома країнами»: вчитель (гуру), божество споглядання (йідам) і захисники Навчання, що часто замінюють собою початкову формулу . Перед прийняттям Притулку людина повинна бути ознайомлена з основами буддизму. Передбачається, що той, хто прийняв Прихисток буде дотримуватися п'яти простих обітниць мирського послідовника буддизму (упасакі): * Не вбивати. * Не красти. * Не допускати неправильного сексуальної поведінки (адюльтер і ін.) * Не допускати проступків в мові (не обмовляти, не зневажати і т. д.) * Не вживати одурманюючих речовин. (uk) Прибежище (санскр. त्रिशरण, IAST: triśaraṇa (тришарана); пали: tisarana) — формула клятвенного обета в буддизме, произносимая при посвящении монахами и монахинями, а также мирянами, желающими приобщиться к учению Будды. Принять Прибежище — значит присоединиться к Сангхе (общине буддистов). Принятие Прибежища в буддизме — это ритуал, совершаемый при вступлении в буддийскую общину. Этот ритуал — аналог произнесения исповедальной формулы в теистических религиях — произнесение формулы, в которой в качестве прибежища признается Триратна (санскр.: «триратна», пали: «тиратна» — «три сокровища»): Будда, его учение (дхарма) и община (сангха). Для принятие Прибежища для того, кто решил посвятить свою жизнь исследованию буддийской дхармы, стать последователем буддизма, может быть достаточно произнести формулу принятия Прибежища в присутствии трёх монахов или даже мирян-буддистов, либо, если поблизости нет исповедующих буддизм, неофит может принять Дхарму (учение Будды) самостоятельно, например — перед статуей Будды или даже без оной. Принятие Прибежища — инициатический (посвятительный) акт, значение которого очень важно в буддизме. Процесс принятия Прибежища заключается в трёхкратном повторении общеизвестной формулы: Я ищу Прибежища в Будде. Я ищу Прибежища в Дхарме. Я ищу Прибежища в Сангхе. О Благодатный, прими нас под свою защиту отныне и до кончины! — и является моментом приёма в сангху — в братство исповедующих буддизм (Дхарму Будды). Формула эта зафиксирована в Кхуддака-никае — одном из разделов буддийского канона, записанного около 100 г. до н. э. на языке пали и, как верят буддисты, представляющие слова самого Будды. В Ваджраяне (тантрическом буддизме) к описанной формуле добавляется ещё один член: «Я прихожу к Гуру как к Прибежищу».. Ещё одной особенностью Ваджраяны является дополнение традиционных Трех Прибежищ понятием «внутренних Прибежищ», иначе именуемых «тремя корнями»: учитель (гуру), божество созерцания (йидам) и защитники Учения, зачастую заменяющими собой изначальную формулу. Перед принятием Прибежища человек должен быть ознакомлен с основами буддизма. Предполагается, что принявший Прибежище знаком с основами буддизма, и будет соблюдать пять простых обетов мирского последователя буддизма (упасаки): — Не убивать. — Не воровать. — Не допускать неправильного сексуального поведения (адюльтер и др.) — Не допускать проступков в речи (не клеветать, не злословить и т. д.) — Не употреблять одурманивающих веществ. (ru) 皈依（巴利語：saranam gacchami），又作歸依、歸命、歸信、入信，佛教術語，是成為正式佛教徒之前的宣誓儀式。佛教信徒在完成皈依儀式後，就是正式佛教徒，依性別之男女可以稱為「優婆塞」或「優婆夷」。在上座部佛教及大乘佛教的多數派別，都主張三皈依（巴利語：Tisarana），即皈依佛、法、僧等三寶，又稱皈依三宝，誓願終生信從三宝，直至未来解脱成佛。藏傳佛教將三皈依加上皈依上師，成為四皈依。 今日的華語，時常把信奉一種宗教統稱為皈依，比如「非回教徒一旦皈依回教，若要脫離並不容易」、「伊凡卡皈依猶太教，兩人修成正果」、「历史上对君士坦丁大帝为何、是否真正皈依基督教的猜测从未停止过」。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Veneration_of_the_Thr...seum,_Berlin_-_DSC01642.jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | https://www.encyclopedia.com/religion/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/precepts http://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:867441/FULLTEXT01.pdf http://elibrary.ibc.ac.th/files/public/Peter%20Harvey%20-%20An%20Introduction%20to%20Buddhist%20Ethics~%20Foundations%2C%20Values%20and%20Issues.pdf https://web.archive.org/web/20180819011419/http:/www.diva-portal.org/smash/get/diva2:867441/FULLTEXT01.pdf https://viewonbuddhism.org/refuge.html https://tricycle.org/beginners/buddhism/three-jewels-of-buddhism/ https://studybuddhism.com/en/glossary/refuge https://southerncrossreview.org/16/kirchoff.htm http://www.lamrim.com/prayers/ https://thangka.de/thangka-gallery.php https://thubtenchodron.org/2012/06/lay-precepts-purification/ https://web.archive.org/web/20171223130040/http:/www.encyclopedia.com:80/religion/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/precepts |
| dbo:wikiPageID | 874231 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 21997 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1117208426 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Cambridge_University_Press dbr:Princeton_University_Press dbr:Sangha dbr:Sangha_(Buddhism) dbr:Sanskrit dbr:Saṅkhāra dbr:Nordic_Institute_of_Asian_Studies dbr:Monumenta_Serica dbr:Deity_yoga dbr:Deva_(Buddhism) dbc:Tibetan_Buddhist_practices dbc:Vajrayana_practices dbr:Vairocana dbr:Vajrapani dbr:Vajrayana dbr:Kalama_Sutra dbr:Offering_(Buddhism) dbr:Enlightenment_in_Buddhism dbr:Gautama_Buddha dbc:Statements_of_faith dbr:Theravada dbr:Longchenpa dbr:Mahayana_sutras dbr:Bodhisattva dbr:Mahayana dbr:Sutra dbr:Buddha dbr:Buddhism dbr:Buddhist_devotion dbc:Buddhist_devotion dbr:Cengage dbr:Three_Jewels_and_Three_Roots dbr:Tibetan_Buddhism dbr:Trikaya dbr:Tripiṭaka dbr:Early_Buddhism dbr:Amitābha dbr:Early_Buddhist_Texts dbr:Faith_in_Buddhism dbr:Four_stages_of_enlightenment dbr:Anicca dbr:Noble_Eightfold_Path dbr:Pali dbr:Dharma dbr:Reason dbr:Helena_Blavatsky dbr:Hinduism dbc:Faith_in_Buddhism dbr:Field_of_merit dbr:Five_Precepts dbr:Rig_Veda dbc:Buddhist_philosophical_concepts dbr:Chandogya_Upanishad dbr:Henry_Steel_Olcott dbr:Tradition dbr:Dharma_(Buddhism) dbr:Authority dbr:Avalokiteśvara dbr:Manjushri dbr:Springer_Nature dbr:Buddhahood dbc:Buddhist_practices dbr:Facts_on_File dbr:Patimokkha dbr:Taylor_and_Francis dbr:Śrāvakayāna dbr:Vidyadhara_(Buddhism) dbr:Monasticism dbr:Vajradhara dbr:Tantras_(Buddhism) dbr:Dhamma dbr:Thomson_Gale dbr:Three_Refuges dbr:File:Bodleian_MS._Burm._a._12_Life_of_the_Buddha_15-18.jpg dbr:File:35_Buddha.jpg dbr:File:Gautama_Buddha_first_sermon_in_Sarnath.jpg dbr:File:India,_Uttar_or_Madhya_Pradesh,_S...73.66.2_-_Cleveland_Museum_of_Art.tif dbr:File:Three_Jewels_symbol_colour.svg dbr:File:Veneration_of_the_Three_Jewels,_C...logical_Museum,_Berlin_-_DSC01642.JPG |
| dbp:bn | শরন (en) |
| dbp:bnLatn | Shôrôn (en) |
| dbp:ja | 帰依 (en) |
| dbp:jaLatn | kie (en) |
| dbp:km | (en) សរណៈ (en) |
| dbp:ko | 귀의 (en) |
| dbp:koLatn | gwiui (en) |
| dbp:my | (en) သရဏ (en) |
| dbp:pi | saraṇa (en) |
| dbp:sa | शरण (en) |
| dbp:si | සරණ (en) |
| dbp:ta | Saranam / saran சரணம் (en) |
| dbp:th | สรณะ, ที่พึ่ง ที่ระลึก (en) |
| dbp:title | Refuge (en) |
| dbp:tl | Kanlungan (en) |
| dbp:tlTglg | ᜃᜈ᜴ᜎᜓᜅᜈ᜴ (en) |
| dbp:vi | Quy y (en) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Gautama_Buddha dbt:Annotated_link dbt:Authority_control dbt:Buddhism_topics dbt:Citation dbt:Cn dbt:En_dash dbt:External_links dbt:Main dbt:Poemquote dbt:RTGS dbt:Refbegin dbt:Refend dbt:Reflist dbt:Sfn dbt:Short_description dbt:Buddhism dbt:Buddhist_term |
| dbp:zh | 皈依 (en) |
| dbp:zhLatn | Guīyī (en) |
| dcterms:subject | dbc:Tibetan_Buddhist_practices dbc:Vajrayana_practices dbc:Statements_of_faith dbc:Buddhist_devotion dbc:Faith_in_Buddhism dbc:Buddhist_philosophical_concepts dbc:Buddhist_practices |
| rdf:type | owl:Thing |
| rdfs:comment | Los budistas se refugian en las Tres Joyas o Triple Joya (también conocidas como los "Tres Refugios"). Las Tres Joyas son: * el Buda, el iluminado por completo * el Dharma, las enseñanzas expuestas por el Buda * La Sangha, la orden monástica del budismo que practica el Dharma El refugio es común a todas las principales escuelas de budismo. Los textos Pali emplean el motivo brahmánico de un grupo de tres refugios, como se encuentra en Rig Veda 9.97.47, Rig Veda 6.46.9 y Chandogya Upanishad 2.22.3-4. (es) Umat Buddha memegang perlindungan dalam Tiga Mestika atau Tiga Permata (juga disebut sebagai "Tiga Perlindungan"). Tiga Mestika tersebut adalah: * Sang Buddha, sosok yang tercerahkan penuh * Dharma, ajaran yang disampaikan Buddha * Sangha, ordo monastik Buddha yang mempraktikkan Dharma Perlindungan adalah hal umum dari seluruh aliran Buddha besar. Teks-teks Pali mengambil motif Brahmanikal dari kelompok tiga perlindungam seperti yang ditemukan dalam Regweda 9.97.47, Regweda 6.46.9 dan 2.22.3-4. (in) Het 'nemen van toevlucht' wordt gebruikt als belangrijkste criterium van het boeddhist zijn. Boeddhisten nemen namelijk toevlucht in de zogenaamde Drie Juwelen; de Boeddha, zijn leer Dharma en de spirituele gemeenschap Sangha. (nl) 仏教用語において帰依（きえ、巴: saraṇagamana、梵: śaraṇagamana）とは、拠り所にするという意味。 一般的に仏教に帰依をする際には「三帰五戒」（さんきごかい）とされ、仏・法・僧を拠り所にすることを宣言し（三帰依）、五戒とよばれる戒律と、可能であれば更に「八斎戒」を授かることになる。宗教的には仏教以外の教えを信じることをやめ、「五戒」を守ることを誓ってはじめて正式な仏教徒となるのである。 サンスクリットの「śaraṇa शरण」パーリの「saraṇa」は、保護所・避難所という意味である。いわゆる中国語には「依帰」という言葉が『書経 』に出てくるが、この場合は「頼りにする」という程度の意味である。 * 大乗仏教の一部の宗派では、帰依とは勝れたものに対して自己の身心を帰投して「依伏信奉」することをいう。 * 自帰依、法帰依（自洲自依、法洲法依）（巴: attadīpo attasaraṇo dhammadīpo dhammasaraṇo）という場合の「自帰依」（自灯明）は、四念処の実践を意味する。 仏法僧の「三宝」に帰依することを、先の様に三帰依（さんきえ、巴: ti-saraṇa、梵: tri-śaraṇa）というが、この三帰依の文章は仏道に入る儀式である『受戒会』や『得度』にも用いられ、しばしば音楽法要にも使われる。 (ja) 귀의(歸依)는 불(佛, Buddha) · 법(法, Dharma) · 승(僧, Saṃgha)의 3보(三寶)에 귀투(歸投)하여 믿음에 몸을 맡기고 신앙함을 말한다. 이를 삼귀의(三歸依)라고 하며, 불교신앙의 전부를 나타낸다. 그리고 귀명(歸命)은 범어 나마스의 역어로, 그 음을 따서 나무(南無)라 하는데, 이는 귀의한 마음을 말로 나타낸 것이다. 3보(三寶)에 대해서 귀의하는 맹서의 말은 일반적으로 삼귀의문(三歸依文)이라고 불리는데, "나무귀의불(南無歸依佛), 나무귀의법(南無歸依法), 나무귀의승(南無歸依僧)"이라는 문구이다. 불교도로서의 계(戒)를 받을 때에 맹세의 말로 세 번 되풀이해서 왼다. 즉 이 맹세로 불교도가 되는 일이 결정된다. 무엇 때문에 3보에 귀의하는가 하는 이유에 관해서는 다음과 같이 설명되어 있다: * 귀의불무상존(歸依佛無上尊): 부처는 최상무상(最上無上)의 인격 완성자이기 때문에 귀의한다. * 귀의법이욕존(歸依法離欲尊): 불법은 탐욕을 떠나게 하는 존귀한 가르침이기 때문에 귀의한다. * 귀의승화합존(歸依僧和合尊): 불교 교단은 평등화합의 이상사회이기 때문에 귀의한다 (ko) 皈依（巴利語：saranam gacchami），又作歸依、歸命、歸信、入信，佛教術語，是成為正式佛教徒之前的宣誓儀式。佛教信徒在完成皈依儀式後，就是正式佛教徒，依性別之男女可以稱為「優婆塞」或「優婆夷」。在上座部佛教及大乘佛教的多數派別，都主張三皈依（巴利語：Tisarana），即皈依佛、法、僧等三寶，又稱皈依三宝，誓願終生信從三宝，直至未来解脱成佛。藏傳佛教將三皈依加上皈依上師，成為四皈依。 今日的華語，時常把信奉一種宗教統稱為皈依，比如「非回教徒一旦皈依回教，若要脫離並不容易」、「伊凡卡皈依猶太教，兩人修成正果」、「历史上对君士坦丁大帝为何、是否真正皈依基督教的猜测从未停止过」。 (zh) Buddhistické útočiště (tibetsky skyabs-'gro), je podle učení Buddhy zaměření své mysli na hodnoty, kterým lze důvěřovat. Přijetí buddhistického útočiště je prvním formálním krokem na cestě buddhismu. Člověk přijímá útočiště u: * buddhy – původně přímo u Buddhy Gautamy, nyní chápáno jako hledání útočiště u nejvyššího buddhistického cíle, tj. stavu osvícení, * dharmy – u (buddhistického) učení, tj. u duchovní cesty, * sanghy – původně u společenství probuzených Buddhových žáků, nyní často chápáno jako útočiště u komunity praktikujících – přátel na cestě. (cs) Zuflucht (Sanskrit, n., त्रिशरण, triśaraṇa/Trisharana; Pali: tisaraṇa; „dreifache Zuflucht“) ist ein zentraler Begriff im Buddhismus. Durch die Zufluchtnahme zu den drei Juwelen = Buddha, Dharma, Sangha erklärt man sich nach außen zum Buddhisten. Zufluchtnahme bedeutet, diese Drei Juwelen zu den wesentlichen Pfeilern der persönlichen Glaubens- und Lebenspraxis werden zu lassen, sich also am Buddha, seiner Lehre und der Gemeinschaft zu orientieren. Die Zufluchtnahme kann im Rahmen einer Zeremonie (im Rahmen einer buddhistischen Gemeinschaft) erfolgen und wird in der Regel mit einer Verpflichtung auf die so genannten Fünf Silas, die sittlichen Übungsregeln, verknüpft. (de) Rifuĝo estas termino en budhismo, kiu signifas rifuĝi en la tri gemoj (la tri rifuĝoj). Laŭ la esperantista bikŝuo Yaniguti, rifuĝo al la tri gemoj faras la komunan devizon, bazon, kaj eniran pordon por la tuta budhanaro. La tri gemoj estas: * Budho: la budho Gotamo kaj la budhoj de pluraj eraoj, kiuj vervekiĝis. * Darmo: la instruaro, kiu estis instruita de tiuj vervekintoj. * Samgo: la komunumo de bikŝuoj, kiu memoras kaj praktikas tiun instruaron. En Palio, la rifuĝado estas recitita jene: Buddhaṃ saraṇaṃ gacchāmiDhammaṃ saraṇaṃ gacchāmiSaṅghaṃ saraṇaṃ gacchāmi (eo) Les Trois Refuges (sanskrit : त्रिशरणा, IAST : triśaraṇā (« trois refuges ou abris, protections ou points d'appui») ; Pali : saranam gacchami) sont les Trois joyaux au cœur de la pratique bouddhiste, en lesquels les bouddhistes cherchent refuge pour échapper aux souffrances du samsâra. Sous la forme de la prise de refuge, on a ainsi une des pratiques rituelles fondamentales du bouddhisme. Elle est nécessaire pour devenir bouddhiste laïc (upāsaka). Ce rite est répété lors de l'entrée dans la vie monastique. (fr) In Buddhism, refuge or taking refuge refers to a religious practice, which often includes a prayer or recitation performed at the beginning of the day or of a practice session. Since the period of Early Buddhism until present time, all Theravada and mainstream Mahayana schools only take refuge in the Three Jewels (also known as the Triple Gem or Three Refuges) which are the Buddha, the Dharma and the Sangha. However, only Vajrayana school includes an expanded refuge formula known as the Three Jewels and Three Roots. (en) Trzy schronienia (skr. triśarana; pali: tisarana) – w buddyzmie przyjęcie Trzech schronień jest pierwszym krokiem oznaczającym wejście na buddyjską ścieżkę. Mówi się o tym, że każda czująca istota, bez względu na to, w jakim odrodziła się ciele, poszukuje w życiu szczęścia oraz poczucia bezpieczeństwa i unika cierpienia. Próbujemy realizować te cele gromadząc rzeczy materialne i podejmując różnego rodzaju działania, które dają nam poczucie tymczasowego zaspokojenia. Jednak rzeczy światowe w których zwykle szukamy schronienia są nietrwałe i zawsze kończą się cierpieniem. Niezależnie od tego jak wiele majątku zgromadzimy, jak wysoką pozycję i uznanie osiągniemy, jak bardzo kochającą rodzinę będziemy mieli, jak wiele zrobimy dla swojego kraju czy społeczeństwa – wszystko to nie jest prawdziwy (pl) Притулок (санскр. त्रिशरणत्रिशरण, triśaraṇa IAST (тришарана); палі: tisarana) — формула клятвенної обітниці в буддизмі, що промовляється при посвяченні монахами і монахинями, а також мирянами, охочими долучитися до вчення Будди. Процесс прийняття Прихистку полягає в трикратному повторенні загальновідомої формули: Я шукаю Притулок в Будді. Я шукаю Притулок в Дхармі. Я шукаю Притулок в Сангхзі. О Благодатний, прийми нас під свій захист відтепер і до кінця! (uk) Прибежище (санскр. त्रिशरण, IAST: triśaraṇa (тришарана); пали: tisarana) — формула клятвенного обета в буддизме, произносимая при посвящении монахами и монахинями, а также мирянами, желающими приобщиться к учению Будды. Процесс принятия Прибежища заключается в трёхкратном повторении общеизвестной формулы: Я ищу Прибежища в Будде. Я ищу Прибежища в Дхарме. Я ищу Прибежища в Сангхе. О Благодатный, прими нас под свою защиту отныне и до кончины! — — Не убивать. — Не воровать. — Не допускать неправильного сексуального поведения (адюльтер и др.) — Не употреблять одурманивающих веществ. (ru) |
| rdfs:label | Buddhistické útočiště (cs) Zuflucht (Buddhismus) (de) Rifuĝo (budhismo) (eo) Refugio (budismo) (es) Perlindungan (Buddha) (in) Trois Refuges (fr) 帰依 (ja) 귀의 (ko) Toevlucht (boeddhisme) (nl) Refuge in Buddhism (en) Trzy schronienia (pl) Прибежище (буддизм) (ru) 皈依 (zh) Прихисток (буддизм) (uk) |
| owl:sameAs | wikidata:Refuge in Buddhism dbpedia-bg:Refuge in Buddhism http://ceb.dbpedia.org/resource/Sërënë dbpedia-cs:Refuge in Buddhism dbpedia-de:Refuge in Buddhism dbpedia-eo:Refuge in Buddhism dbpedia-es:Refuge in Buddhism dbpedia-fr:Refuge in Buddhism dbpedia-he:Refuge in Buddhism dbpedia-hu:Refuge in Buddhism dbpedia-id:Refuge in Buddhism dbpedia-ja:Refuge in Buddhism dbpedia-ko:Refuge in Buddhism http://lt.dbpedia.org/resource/Trys_brangenybės http://ml.dbpedia.org/resource/അഭയസ്ഥാനം_(ബുദ്ധമതം) dbpedia-nl:Refuge in Buddhism dbpedia-no:Refuge in Buddhism dbpedia-pl:Refuge in Buddhism dbpedia-ru:Refuge in Buddhism http://si.dbpedia.org/resource/තිසරණ dbpedia-sk:Refuge in Buddhism dbpedia-th:Refuge in Buddhism dbpedia-uk:Refuge in Buddhism http://ur.dbpedia.org/resource/تری_رتن dbpedia-vi:Refuge in Buddhism dbpedia-zh:Refuge in Buddhism https://global.dbpedia.org/id/29gAi |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Refuge_in_Buddhism?oldid=1117208426&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Three_Jewels_symbol_colour.svg wiki-commons:Special:FilePath/Gautama_Buddha_first_sermon_in_Sarnath.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Bodleian_MS._Burm._a._12_Life_of_the_Buddha_15-18.jpg wiki-commons:Special:FilePath/35_Buddha.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Veneration_of_the_Thr...logical_Museum,_Berlin_-_DSC01642.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Refuge_in_Buddhism |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Saraṇa dbr:Three_Jewels dbr:Refuge_(Buddhism) dbr:Taking_refuge dbr:3_jewels dbr:The_Refuge_(Buddhism) dbr:Refuge_ceremony dbr:Three_Refuges dbr:Three_Treasures_of_Buddhism dbr:Three_refuges dbr:Threefold_Refuge dbr:Buddhist_Refuge dbr:Triple_Gem dbr:Triple_Gems dbr:Triple_gem dbr:Triple_jewel dbr:Triple_refuge dbr:Tisarana |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Bodhicitta dbr:Wai_khru dbr:Ngöndro dbr:Eleven-Faced_Avalokitesvara_Heart_Dharani_Sutra dbr:Mulian_Rescues_His_Mother dbr:Nagpur dbr:Saraṇa dbr:Buddhism dbr:Three_Jewels dbr:Three_Jewels_and_Three_Roots dbr:Trikaya dbr:Gadaw dbr:Garanshin dbr:Julius_Goldwater dbr:Five_precepts dbr:Forced_conversion dbr:Hiranya_Varna_Mahavihar dbr:Japamala dbr:Jieba dbr:Kangiten dbr:Bishop_of_the_Buddhist_Churches_of_America dbr:Henry_Steel_Olcott dbr:Tibetan_art dbr:Relic_of_the_tooth_of_the_Buddha dbr:Awgatha dbr:Refuge_(Buddhism) dbr:Shiga_Yoshisato dbr:Xuyun dbr:Sarana dbr:Upasampadā dbr:Five_Tathāgatas dbr:Taking_refuge dbr:3_jewels dbr:The_Refuge_(Buddhism) dbr:Refuge_ceremony dbr:Three_Refuges dbr:Three_Treasures_of_Buddhism dbr:Three_refuges dbr:Threefold_Refuge dbr:Buddhist_Refuge dbr:Triple_Gem dbr:Triple_Gems dbr:Triple_gem dbr:Triple_jewel dbr:Triple_refuge dbr:Tisarana |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Refuge_in_Buddhism |
