Soyuz-U (original) (raw)

dbo:abstract

La lanzadera espacial Soyuz-U es una versión mejorada de la Soyuz original. La Soyuz-U es parte de la familia de cohetes R-7 basada en el misil R-7 Semyorka. Los miembros de esta familia de cohetes fueron diseñados por la agencia de diseño TsSKB y construidos en la fábrica Progress en Samara, Rusia. Estas dos compañías ahora forman una única compañía: TsSKB-Progress. El primer vuelo de una Soyuz-U tuvo lugar el 18 de mayo de 1973, portando como carga útil el satélite , un satélite militar de vigilancia Zenit. El vehículo Soyuz-U reemplazó a las primitivas variantes del vehículo de lanzamiento Soyuz y al cohete Voskhod, cada uno de los cuales fueron vehículos derivados del R-7. En su momento la Soyuz-U era el único vehículo unificado capaz de lanzar cargas útiles tripuladas y no tripuladas. Hizo su último vuelo el 22 de febrero de 2017 lanzando la nave de carga Progress MS-05 (es)
The Soyuz-U launch vehicle was an improved version of the original Soyuz rocket. Soyuz-U was part of the R-7 family of rockets based on the R-7 Semyorka missile. Members of this rocket family were designed by the TsSKB design bureau and constructed at the Progress factory in Samara, Russia (now a united company, TsSKB-Progress). The first Soyuz-U flight took place on 18 May 1973, carrying as its payload Kosmos 559, a Zenit military surveillance satellite. The final flight of a Soyuz-U rocket took place on 22 February 2017, carrying Progress MS-05 to the International Space Station. Soyuz-U was in use continuously for almost 44 years. Production of R-7 derived launch vehicles peaked in the late 1970s-early 1980s at 55–60 a year. Soyuz-U held the world record of highest launch rate in a year in 1979 with 47 flights until this was beaten by SpaceX's Falcon 9 in 2022. Over its operational lifetime, the Soyuz-U variant flew a total of 786 missions, another world record. Soyuz-U has also been one of the most reliable launchers, with a success rate of 97.3%. The rocket had a streak of 112 consecutive successful launches between 11 July 1990 and 5 May 1996. (en)
Kendaraan peluncuran (LV) Soyuz-U merupakan versi perbaikan dari aslinya Soyuz LV. Soyuz-U adalah bagian dari keluarga roket R-7 berdasarkan rudal R-7 Semyorka. Anggota keluarga ini roket yang dirancang oleh biro desain TsSKB dan dibangun di Progress Factory di Samara, Rusia. (Kedua sekarang sebuah perusahaan bersatu, TsSKB-Progress). Penerbangan pertama Soyuz-U berlangsung pada tanggal 18 Mei 1973, membawa payload Kosmos 559, sebuah satelit pengawasan militer Zenit. Penerbangan terakhir roket Soyuz-U berlangsung pada 22 Februari 2017, membawa ke Stasiun Luar Angkasa Internasional. (in)
소유스-U는 러시아 소유스 로켓의 개량형이다. (ko)
Sojuz-U (również Sojuz 11A511U) – rosyjska rakieta nośna konstrukcji radzieckiej, powstała bezpośrednio z rakiety balistycznej R-7. Najczęściej i najdłużej używana rakieta kosmiczna na świecie – 786 startów w latach 1973–2017, była tzw. „koniem pociągowym”, najpierw radzieckiego, a potem rosyjskiego programu kosmicznego. Sojuz-U zastąpił w służbie poprzednie warianty rakiet Sojuz i Woschod, będąc zmodyfikowaną rakietą zdolną wykonać wszystkie zadania poprzedniczek. Wycofany ze służby po prawie 44 latach. (pl)
ソユーズU（Soyuz-U, ロシア語: Союз-У）打ち上げロケットは、世界初の大陸間弾道ミサイルR-7 セミョールカを原型とするR-7ロケットシリーズの一つ。TsSKB設計局で開発され、ロシアのサマーラのプログレスの工場で生産されていた（両社は統合して現在はTsSKB-プログレスとなっている）。ソユーズUの最初の打ち上げは1973年5月18日に行われ、ゼニット衛星をコスモス559号として軌道へ投入した。ソユーズUは初期のソユーズの派生型やボスホートロケットを置き換えた。それまでは有人用と無人用に別々の型のロケットを用意していたが、ソユーズUの登場によりその必要が無くなった。末期にはロシア連邦宇宙局によって国際宇宙ステーション(ISS)へのプログレス補給船の打ち上げに年間数機が使用されていた。プログレス補給船以外の衛星打上げに使われたソユーズUロケットは、2014年4月16日のEgyptSat-2の打ち上げが最後となった。ソユーズUロケットは2015年には退役してソユーズ-2.1aに置き換えられる予定であったが、2015年に生産が終了された後、製造済み分が打ち上げられることになった。2017年2月22日5時58分33秒（UTC）のバイコヌール宇宙基地ガガーリン発射台からのプログレスMS-05の打ち上げが最終飛行となり、43年786回、成功率97.3%の打ち上げ記録を残して幕を引いた。 (ja)
O Soyuz-U ou foguete 11A511U na série de foguetes soviéticos é uma versão do veículo de lançamento Soyuz introduzida em 1973. O veículo Soyuz-U substituiu veículos de lançamento Soyuz mais recente e o foguete Voskhod, os quais são veículos derivados do R-7 ICBM soviético. A Soyuz-U foi um veículo unificado capaz de lançar cargas tripuladas e não tripuladas. O primeiro Soyuz-U voou em 18 de maio de 1973, e até no dia 24 de novembro de 2011. Um total de 749 veículos do modelo Soyuz-U tinham sido lançados, com 19 lançamentos mal sucedidos. Havia uma variação do Soyuz-U, o Soyuz-U2 ou o lançador 11A511U2. Este usava os mesmos mecanismos que o Soyuz-U básico, porem utilizava um querosene sintético de alta energia, o Syntin, ao invés do querosene normal como era utilizado no primeiro estágio do foguete. Esta variação realizou seu último voo em 1996, após o fim da produção de Syntin. (pt)
«Союз-У» — трёхступенчатая ракета-носитель (РН) среднего класса из семейства Р-7. Предназначалась для выведения на околоземную орбиту космических аппаратов народнохозяйственного, научно-исследовательского («Ресурс-Ф», «Фотон») и специального назначения (спутники серии «Космос»), а также пилотируемых и грузовых космических кораблей серий «Союз» и «Прогресс». Являлась модификацией ракеты-носителя «Союз», разработанной на базе предыдущих вариантов ракеты Р-7А в 1973 году. Отличие РН «Союз-У» от предшественников заключалось в применении на первой и второй ступенях двигателей с повышенными энергетическими характеристиками. «Союз-У», заменивший собой РН «Восход», стал базовой ракетой для запуска космических аппаратов (КА) различного назначения (спутников дистанционного зондирования Земли, КА для экспериментов по материаловедению, также космических кораблей «Союз» и «Прогресс»). (ru)
«Союз-У» (індекс ГРАУ — 11А511У) — радянська, а потім російська уніфікована ракета-носій середнього класу сімейства Р-7. Модифікація ракети-носія «Союз». Створена 1973 року на заміну ракети-носія «Восход» для виведення на довколаземну орбіту радянських/російських пілотованих і вантажних космічних кораблів типу «Союз» і «Прогрес», космічних апаратів спеціального призначення (серії ), соціально-економічного (типу ), технологічного і медико-біологічного призначення (типу і ). Двигуни першого і другого ступенів мають підвищені енергетичні характеристики. Перший запуск відбувся 18 травня 1973 року, останній запуск з космодрому Плесецьк відбувся 17 травня 2012 року з виведенням РН Союз-У з експлуатації ВКО РФ й подальшою його заміною на Ангару. Запуски з Байконура планують здійснювати до 2015 року. Підтверджений показник експлуатаційної надійності — 0,985. Використовуються головні обтічники таких діаметрів: 2,7 м; 3,0 м; 3,3 м; 3,7 м. (uk)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:height

(en)
Soyuz-U/Fregat: (en)
Soyuz-U/Ikar: (en)
Soyuz-U: (en)

dbp:mass

(en)
Soyuz-U/Fregat: (en)
Soyuz-U/Ikar: (en)
Soyuz-U: (en)

dbp:stages

(en)
Soyuz-U/Fregat: 3 (en)
Soyuz-U/Ikar: 3 (en)
Soyuz-U: 2 (en)

dct:subject

rdf:type

rdfs:comment

Kendaraan peluncuran (LV) Soyuz-U merupakan versi perbaikan dari aslinya Soyuz LV. Soyuz-U adalah bagian dari keluarga roket R-7 berdasarkan rudal R-7 Semyorka. Anggota keluarga ini roket yang dirancang oleh biro desain TsSKB dan dibangun di Progress Factory di Samara, Rusia. (Kedua sekarang sebuah perusahaan bersatu, TsSKB-Progress). Penerbangan pertama Soyuz-U berlangsung pada tanggal 18 Mei 1973, membawa payload Kosmos 559, sebuah satelit pengawasan militer Zenit. Penerbangan terakhir roket Soyuz-U berlangsung pada 22 Februari 2017, membawa ke Stasiun Luar Angkasa Internasional. (in)
소유스-U는 러시아 소유스 로켓의 개량형이다. (ko)
Sojuz-U (również Sojuz 11A511U) – rosyjska rakieta nośna konstrukcji radzieckiej, powstała bezpośrednio z rakiety balistycznej R-7. Najczęściej i najdłużej używana rakieta kosmiczna na świecie – 786 startów w latach 1973–2017, była tzw. „koniem pociągowym”, najpierw radzieckiego, a potem rosyjskiego programu kosmicznego. Sojuz-U zastąpił w służbie poprzednie warianty rakiet Sojuz i Woschod, będąc zmodyfikowaną rakietą zdolną wykonać wszystkie zadania poprzedniczek. Wycofany ze służby po prawie 44 latach. (pl)
La lanzadera espacial Soyuz-U es una versión mejorada de la Soyuz original. La Soyuz-U es parte de la familia de cohetes R-7 basada en el misil R-7 Semyorka. Los miembros de esta familia de cohetes fueron diseñados por la agencia de diseño TsSKB y construidos en la fábrica Progress en Samara, Rusia. Estas dos compañías ahora forman una única compañía: TsSKB-Progress. El primer vuelo de una Soyuz-U tuvo lugar el 18 de mayo de 1973, portando como carga útil el satélite , un satélite militar de vigilancia Zenit. (es)
The Soyuz-U launch vehicle was an improved version of the original Soyuz rocket. Soyuz-U was part of the R-7 family of rockets based on the R-7 Semyorka missile. Members of this rocket family were designed by the TsSKB design bureau and constructed at the Progress factory in Samara, Russia (now a united company, TsSKB-Progress). The first Soyuz-U flight took place on 18 May 1973, carrying as its payload Kosmos 559, a Zenit military surveillance satellite. The final flight of a Soyuz-U rocket took place on 22 February 2017, carrying Progress MS-05 to the International Space Station. (en)
ソユーズU（Soyuz-U, ロシア語: Союз-У）打ち上げロケットは、世界初の大陸間弾道ミサイルR-7 セミョールカを原型とするR-7ロケットシリーズの一つ。TsSKB設計局で開発され、ロシアのサマーラのプログレスの工場で生産されていた（両社は統合して現在はTsSKB-プログレスとなっている）。ソユーズUの最初の打ち上げは1973年5月18日に行われ、ゼニット衛星をコスモス559号として軌道へ投入した。ソユーズUは初期のソユーズの派生型やボスホートロケットを置き換えた。それまでは有人用と無人用に別々の型のロケットを用意していたが、ソユーズUの登場によりその必要が無くなった。末期にはロシア連邦宇宙局によって国際宇宙ステーション(ISS)へのプログレス補給船の打ち上げに年間数機が使用されていた。 (ja)
O Soyuz-U ou foguete 11A511U na série de foguetes soviéticos é uma versão do veículo de lançamento Soyuz introduzida em 1973. O veículo Soyuz-U substituiu veículos de lançamento Soyuz mais recente e o foguete Voskhod, os quais são veículos derivados do R-7 ICBM soviético. A Soyuz-U foi um veículo unificado capaz de lançar cargas tripuladas e não tripuladas. O primeiro Soyuz-U voou em 18 de maio de 1973, e até no dia 24 de novembro de 2011. Um total de 749 veículos do modelo Soyuz-U tinham sido lançados, com 19 lançamentos mal sucedidos. (pt)
«Союз-У» (індекс ГРАУ — 11А511У) — радянська, а потім російська уніфікована ракета-носій середнього класу сімейства Р-7. Модифікація ракети-носія «Союз». Створена 1973 року на заміну ракети-носія «Восход» для виведення на довколаземну орбіту радянських/російських пілотованих і вантажних космічних кораблів типу «Союз» і «Прогрес», космічних апаратів спеціального призначення (серії ), соціально-економічного (типу ), технологічного і медико-біологічного призначення (типу і ). Двигуни першого і другого ступенів мають підвищені енергетичні характеристики. (uk)
«Союз-У» — трёхступенчатая ракета-носитель (РН) среднего класса из семейства Р-7. Предназначалась для выведения на околоземную орбиту космических аппаратов народнохозяйственного, научно-исследовательского («Ресурс-Ф», «Фотон») и специального назначения (спутники серии «Космос»), а также пилотируемых и грузовых космических кораблей серий «Союз» и «Прогресс». Являлась модификацией ракеты-носителя «Союз», разработанной на базе предыдущих вариантов ракеты Р-7А в 1973 году. Отличие РН «Союз-У» от предшественников заключалось в применении на первой и второй ступенях двигателей с повышенными энергетическими характеристиками. (ru)

rdfs:label

Soyuz-U (en)
Soyuz-U (es)
Soyuz-U (in)
ソユーズU (ja)
소유스-U (ko)
Sojuz-U (pl)
Soyuz-U (pt)
Союз-У (ru)
Союз-У (uk)

is dbo:launchVehicle of

is dbo:wikiPageWikiLink of