Statute (original) (raw)

dbo:abstract

النظام الأساسي أو الداخلي أو القانون التشريعي هو تشريع رسمي مكتوب للسلطة التشريعية التي تحكم على دولة أو مدينة أو البلد. (ar)
Statut (z lat. statutum = ustanovení, stanovy, řád, pravidla; množné číslo statuta = zákoník, zpodstatnělé příčestí trpné od slovesa statuere = postavit, zřídit, ustanovit) označuje určitý typ základního právního předpisu či dokumentu některých typů organizací, či územních jednotek, zejména statut města. Množným číslem statuta (též dekreta) se označují některé historické zákoníky. Svojí formou může statut připomínat ústavu. Slovo statut není totožné se slovem status (z lat. status = stav, postavení) ve významu stav, situace, právní či společenské postavení atd. Slovo „status“ se v češtině obvykle skloňuje jen počeštěným způsobem, v němž latinská koncovka prvního pádu už přirostla ke kmeni, nikoliv původním způsobem jako slova rytmus, algoritmus či tyfus, respektujícím latinský kmen. Výjimkou je pouze ustálené latinské spojení status quo (= stávající stav), které má v češtině stále 2. pád statu quo. Slovu status se tedy koncové s při skloňování nikdy nemění v t a tedy v žádném pádu nemají slova status a statut navzájem homonymní tvary. Kupříkladu město Plzeň má ze zákona status statutárního města, což mu dává právo vydat si svůj vlastní statut města Plzně, jímž je možno zřídit například samosprávné městské části nebo městské obvody a přenést na ně některé pravomoci města. (cs)
Unter Gesetz versteht man * inhaltlich (materiell) jede Rechtsnorm, welche menschliches Verhalten regelt. * förmlich (formell) jeden Willensakt, welcher im Gesetzgebungsverfahren zustande gekommen ist. Der Gesetzestext ist der konkrete Wortlaut eines Gesetzes. Das durch Gesetz geschaffene Recht heißt Gesetzesrecht. (de)
Leĝo en juro kaj politiko estas aro de normoj kaj reguloj, kiuj difinas, preskribas aŭ permesas certajn rilatojn inter individuoj kaj organizoj. Leĝoj ebligas manieron senpartie trakti tiajn rilatojn kaj puni tiujn, kiuj malhelpas funkciadon de la tuta sistemo. Kutime la ĉefa leĝo de ŝtato estas ĝia konstitucio, ĉiuj ceteraj leĝoj devas esti konformaj al la konstitucio (por kontroli tion ekzistas konstituciaj tribunaloj). Profesie la akuzistoj estas kiuj indikas tiujn kiuj devas esti kontrolitaj ĉu ili obeas kaj sekvas la preskribojn fare de la leĝoj. Poste estos la juĝistoj kiuj pli pesilmetode decidos pri tio. Tre ofte oni uzas preskaŭ sinonime la terminojn kaj konceptojn "leĝo" kaj "juro", foje pro kontaĝo de la angla lingvo, kiu estas unu el malmultaj eŭropaj lingvoj, kiuj havas nur unusolan vorton por du konceptoj, nome "law". Tamen klaras, ke leĝo estas ĉiu teksto kaj dokumento kiu havas juran validecon kaj eblan rezulton, dum juro estas la tuta justica sistemo. (eo)
La ley (en latín, lex, legis) es una norma jurídica dictada por el legislador, es decir, un precepto establecido por la autoridad competente, en que se manda o prohíbe algo en consonancia con la justicia, cuyo incumplimiento conlleva a una sanción.Según el jurista panameño César Quintero, la ley es una «norma dictada por una autoridad pública que a todos ordena, prohíbe o permite, y a la cual todos deben obediencia». Por otro lado, el jurista venezolano Andrés Bello definió la ley como «una declaración de la voluntad soberana que, manifestada en la forma prescrita por la Constitución, manda, prohíbe o permite». Para Bello, lo decisivo para calificar un acto de ley es la forma en que se gesta y no la naturaleza de la disposición en él contenida.En general, las leyes son normas que regulan la convivencia social de una nación. (es)
Zuzenbidean, legea horretarako eskume duen erakundeak ezartzen duen izaera orokorreko mota bat da, oro har herrialdearen legebiltzarrean proposatu, eztabaidatu eta onesten dena. Zentzu zabalean, arau juridiko guztien multzo edo legediari deritzo, adiera hau zuzenbidean zehatza ez bada ere. (eu)
In Éirinn, acht nó dlí de chuid an , a bhfuil Dáil Éireann agus Seanad Éireann mar chuid de. De réir , caithfidh Uachtarán na hÉireann a lorg láimhe a chur ar reacht ionas go rachaidh an dlí i bhfeidhm. (ga)
A statute is a formal written enactment of a legislative authority that governs the legal entities of a city, state, or country by way of consent. Typically, statutes command or prohibit something, or declare policy. Statutes are rules made by legislative bodies; they are distinguished from case law or precedent, which is decided by courts, and regulations issued by government agencies. (en)
En droit, la loi (du latin lex, legis, qui signifie loi) est une règle juridique. La notion de loi se définit par rapport au contrat et au traité (qui résultent d'une négociation entre égaux (sur le plan du droit)) mais aussi par rapport à d'autres sources de droit : la tradition (us et coutumes), la jurisprudence, les lois fondamentales (constitution, « grande charte », etc.), et les règlements et autres actes écrits du pouvoir exécutif. La loi est l'œuvre du pouvoir législatif, souvent incarné par un parlement représentant du peuple. Dans les pays qui ont gardé des formes de démocratie directe, la loi peut être votée par l'ensemble des citoyens. La loi dans son sens le plus large correspond à une norme juridique, quelle qu'en soit la nature. (fr)
( 이 문서는 법의 형식중 하나인 법률에 관한 것입니다. 도덕 등과 구분되는 넓은 의미의 법에 대해서는 법 문서를, 플라톤의 대화편에 대해서는 법률 (플라톤) 문서를 참고하십시오.) 법률(法律, 독일어: Gesetz)은 주로 입법부의 심의와 의결을 거치고, 국가 원수가 서명·공포하여 효력이 발생하는 법의 한 형식이다. 일반적으로 헌법의 효력 아래에 위치한다. 법률은 헌법보다는 구체적이지만, 원칙적으로 일반적이고 추상적이어야 한다. 일반적이라는 의미는 불특정 다수인, 즉 적용 대상이 모든 사람임을 말한다. 또한 추상적이라는 의미는 법률이 모든 사건에 적용되어야 한다는 것을 뜻한다. 그러나 모든 법률이 일반적이고 추상적일 수는 없으며, 사회국가적이나 행정국가적 요청을 실현하기 위하여 개별적이고 구체적인 사항을 규율하는 법률도 있으며 이러한 법률을 처분적 법률 또는 ‘처분법률’(독일어: Maßnahmegesetz)이라고 한다. 일반적으로 법률은 규칙이나 명령보다는 상위에 있으므로, 법률은 규칙이나 명령의 기준이 된다. 그러나 법률은 헌법의 하위에 위치하므로, 헌법에 위배되는 법률은 무효이다. 따라서 법률이 헌법에 위배되는지를 심판하는 헌법재판이 있는 나라는 그 역할을 맡는 기관을 두고 있으며, 대법원이나 별도의 헌법재판소가 그 역할을 담당한다. 헌법에서 반드시 법률로 정하도록 규정한 사항을 법률사항 또는 입법사항이라고 한다. 일반적으로 ‘법률이 정하는 바에 따라’라거나 ‘법률에 의하지 않고는’이라는 표현과 같이 규정된다. 대한민국 헌법 제12조 1항에서 “누구든지 법률에 의하지 아니하고는 체포·구속·압수·수색 또는 심문을 받지 아니하며”라고 규정되어 있는데, 여기서 체포·구속·압수·수색 또는 심문이 입법사항에 해당한다. 따라서 해당 사항을 법률이 아닌 명령이나 규칙으로 규율한다면 이는 헌법에 합치하지 않는 것이다. 법률은 국가가 국가의 권력에 복종하는 인민으로서의 국민을 규율하는 이른바 공법(헌법·형법·소송법·세법 등)과 평등(平等) 및 대등(對等)의 입장에서 국민을 규율하는 사법(私法)으로 구별된다. (ko)
Il termine legge viene usato nel diritto con una molteplicità di significati, tutti legati alla cogenza della norma giuridica. (it)
法律（ほうりつ）とは、国家や連邦国家の構成単位の議会の議決を経て（英: statute）、あるいは、統治者ないし国家により制定される、主に国民の自由と財産を制限する実定法規範（英: law、独: Gesetz、仏: loi、羅: lex）。 (ja)
Wetten zijn geschreven rechtsregels. Elke wet is onderdeel van het recht, maar het recht is breder dan enkel wetten. Ook de rechtspraak (jurisprudentie), de rechtsleer en gewoonten zijn rechtsbronnen. De aankondiging van een wet wordt soms een edict genoemd. (nl)
Ustawa – akt normatywny o charakterze ogólnym i abstrakcyjnym, powszechnie obowiązującym, uchwalany przez najwyższe organy państwowe, wyposażone we władzę ustawodawczą. (pl)
En lag kan dels vara en av lagstiftande myndighet utfärdad föreskrift (författning) med ett antal (en eller flera) bestämmelser, dels en lagsamling, ett samlat verk av bestämmelser (till exempel common law, Code Napoléon och 1734 års lag, se nedan), ofta nedtecknad. Sådan lagstiftning upprätthålls av staten i någon form inom ett territorium, eller av den institution, som har hand om rättsskipningen där någon egentlig stat ej står att finna. Även den internationella rätten, folkrätten, kan räknas som lag, men reglerna för dess implementerande i nationell lag skiljer sig från land till land. Ett exempel på internationell rättsregel är Europakonventionen – enligt en grundlagsbestämmelse i Sverige (2 kapitlet 19 § regeringsformen) får annan svensk lag inte strida mot den konventionen. (sv)
No direito, uma lei (do latim lex, legio, do verbo lego, legere, lectum, verbo "ler") é um documento escrito editado por uma autoridade competente e de acordo com um procedimento específico, e que veicula normas jurídicas. Em seu sentido amplo, esse termo compreende todos os atos normativos contidos no processo legislativo. (pt)
Зако́н в юриспруденции — нормативно-правовой акт, который принимается представительным (законодательным) органом государственной власти в особом порядке, регулирует определённые общественные отношения и обеспечивается возможностью применения мер государственного принуждения. Кроме того, в широком смысле под законом понимается любой нормативно-правовой акт, действующий в рамках конкретной правовой системы. Исторически закон пришёл на смену правовому обычаю. Закон является основным источником права в странах континентальной правовой семьи. Порядок принятия законов в подавляющем большинстве стран следующий: законодательная инициатива — обсуждение законопроекта — принятие закона — его опубликование. По значению и характеру содержащихся в законах правовых норм различают органические (конституционные) и обыкновенные законы. Конституционные законы предопределяют содержание текущего законодательства, закрепляют основные начала и принципы общественного и государственного строя, порядок образования и деятельности, а также компетенцию государственных органов, устанавливают избирательную систему, основные права и обязанности граждан. (ru)
法規（英語：Statute；制定法）是由立法機關正式明文寫成的律例，用以管治國家、城市或地方。一般而言，法規的作用在於命令或禁止一類事物、或用作頒布一項政策。法規一詞通常用以區別立法機關參照由法院判定的判例法以及由行政機關頒佈的規例而制定的法律。法規有些時候會被稱為法例或「」。作為法律的其中一個來源，法規也常被視作（相對於）。理想而言，所有法規都應該與一地的（如憲法）一致。法規也是與普通法形成對比的。除非另有訂明，法規一般在獲得通過的時候，就獲得它享有的效力。法規大致可分為以下數類：公共或私人、解釋性或補救性、以及永久性或臨時性。臨時性法規在制定的時候，通常會訂明其時效，法規會在時效屆滿時失效，或在時效屆滿前被撤銷。永久性法規沒有訂明時效，因此也就沒有時效限制；不過，若果一條法規是由另一條臨時性法規規範，而有關法規本身卻沒有列明時效，該法規仍舊會隨著具規範性的臨時性法規因時效屆滿而相繼失去效力。在某些國家，法規在成為法律以前，須先獲得政府內的最高行政當局同意，最終收錄成為法典的一部份。在不少國家，法規會收錄到法典內，並按不同的主題分類（稱為法典化），《美國法典》就是一個例子。 (zh)
Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим органом влади), або безпосередньо народом. Відповідно до усталеної світової практики закони (як і інші нормативно-правові акти) в Україні приймаються на підставі Конституції України і повинні відповідати їй. Закони регулюють приватну і публічну сфери суспільних відносин: найбільш важливі питання суспільного устрою, права і свободи громадян, структуру і організацію державної влади, закріплюють правове становище фізичних і юридичних осіб, відносини між ними. Законотворча діяльність Верховної Ради України на сьогоднішній день[коли?] налічує понад 172 650 законів[джерело?]. (uk)

dbo:wikiPageWikiLink

rdfs:comment

النظام الأساسي أو الداخلي أو القانون التشريعي هو تشريع رسمي مكتوب للسلطة التشريعية التي تحكم على دولة أو مدينة أو البلد. (ar)
Unter Gesetz versteht man * inhaltlich (materiell) jede Rechtsnorm, welche menschliches Verhalten regelt. * förmlich (formell) jeden Willensakt, welcher im Gesetzgebungsverfahren zustande gekommen ist. Der Gesetzestext ist der konkrete Wortlaut eines Gesetzes. Das durch Gesetz geschaffene Recht heißt Gesetzesrecht. (de)
Zuzenbidean, legea horretarako eskume duen erakundeak ezartzen duen izaera orokorreko mota bat da, oro har herrialdearen legebiltzarrean proposatu, eztabaidatu eta onesten dena. Zentzu zabalean, arau juridiko guztien multzo edo legediari deritzo, adiera hau zuzenbidean zehatza ez bada ere. (eu)
In Éirinn, acht nó dlí de chuid an , a bhfuil Dáil Éireann agus Seanad Éireann mar chuid de. De réir , caithfidh Uachtarán na hÉireann a lorg láimhe a chur ar reacht ionas go rachaidh an dlí i bhfeidhm. (ga)
A statute is a formal written enactment of a legislative authority that governs the legal entities of a city, state, or country by way of consent. Typically, statutes command or prohibit something, or declare policy. Statutes are rules made by legislative bodies; they are distinguished from case law or precedent, which is decided by courts, and regulations issued by government agencies. (en)
En droit, la loi (du latin lex, legis, qui signifie loi) est une règle juridique. La notion de loi se définit par rapport au contrat et au traité (qui résultent d'une négociation entre égaux (sur le plan du droit)) mais aussi par rapport à d'autres sources de droit : la tradition (us et coutumes), la jurisprudence, les lois fondamentales (constitution, « grande charte », etc.), et les règlements et autres actes écrits du pouvoir exécutif. La loi est l'œuvre du pouvoir législatif, souvent incarné par un parlement représentant du peuple. Dans les pays qui ont gardé des formes de démocratie directe, la loi peut être votée par l'ensemble des citoyens. La loi dans son sens le plus large correspond à une norme juridique, quelle qu'en soit la nature. (fr)
Il termine legge viene usato nel diritto con una molteplicità di significati, tutti legati alla cogenza della norma giuridica. (it)
法律（ほうりつ）とは、国家や連邦国家の構成単位の議会の議決を経て（英: statute）、あるいは、統治者ないし国家により制定される、主に国民の自由と財産を制限する実定法規範（英: law、独: Gesetz、仏: loi、羅: lex）。 (ja)
Wetten zijn geschreven rechtsregels. Elke wet is onderdeel van het recht, maar het recht is breder dan enkel wetten. Ook de rechtspraak (jurisprudentie), de rechtsleer en gewoonten zijn rechtsbronnen. De aankondiging van een wet wordt soms een edict genoemd. (nl)
Ustawa – akt normatywny o charakterze ogólnym i abstrakcyjnym, powszechnie obowiązującym, uchwalany przez najwyższe organy państwowe, wyposażone we władzę ustawodawczą. (pl)
No direito, uma lei (do latim lex, legio, do verbo lego, legere, lectum, verbo "ler") é um documento escrito editado por uma autoridade competente e de acordo com um procedimento específico, e que veicula normas jurídicas. Em seu sentido amplo, esse termo compreende todos os atos normativos contidos no processo legislativo. (pt)
法規（英語：Statute；制定法）是由立法機關正式明文寫成的律例，用以管治國家、城市或地方。一般而言，法規的作用在於命令或禁止一類事物、或用作頒布一項政策。法規一詞通常用以區別立法機關參照由法院判定的判例法以及由行政機關頒佈的規例而制定的法律。法規有些時候會被稱為法例或「」。作為法律的其中一個來源，法規也常被視作（相對於）。理想而言，所有法規都應該與一地的（如憲法）一致。法規也是與普通法形成對比的。除非另有訂明，法規一般在獲得通過的時候，就獲得它享有的效力。法規大致可分為以下數類：公共或私人、解釋性或補救性、以及永久性或臨時性。臨時性法規在制定的時候，通常會訂明其時效，法規會在時效屆滿時失效，或在時效屆滿前被撤銷。永久性法規沒有訂明時效，因此也就沒有時效限制；不過，若果一條法規是由另一條臨時性法規規範，而有關法規本身卻沒有列明時效，該法規仍舊會隨著具規範性的臨時性法規因時效屆滿而相繼失去效力。在某些國家，法規在成為法律以前，須先獲得政府內的最高行政當局同意，最終收錄成為法典的一部份。在不少國家，法規會收錄到法典內，並按不同的主題分類（稱為法典化），《美國法典》就是一個例子。 (zh)
Statut (z lat. statutum = ustanovení, stanovy, řád, pravidla; množné číslo statuta = zákoník, zpodstatnělé příčestí trpné od slovesa statuere = postavit, zřídit, ustanovit) označuje určitý typ základního právního předpisu či dokumentu některých typů organizací, či územních jednotek, zejména statut města. Množným číslem statuta (též dekreta) se označují některé historické zákoníky. Svojí formou může statut připomínat ústavu. (cs)
Leĝo en juro kaj politiko estas aro de normoj kaj reguloj, kiuj difinas, preskribas aŭ permesas certajn rilatojn inter individuoj kaj organizoj. Leĝoj ebligas manieron senpartie trakti tiajn rilatojn kaj puni tiujn, kiuj malhelpas funkciadon de la tuta sistemo. Kutime la ĉefa leĝo de ŝtato estas ĝia konstitucio, ĉiuj ceteraj leĝoj devas esti konformaj al la konstitucio (por kontroli tion ekzistas konstituciaj tribunaloj). Profesie la akuzistoj estas kiuj indikas tiujn kiuj devas esti kontrolitaj ĉu ili obeas kaj sekvas la preskribojn fare de la leĝoj. Poste estos la juĝistoj kiuj pli pesilmetode decidos pri tio. (eo)
La ley (en latín, lex, legis) es una norma jurídica dictada por el legislador, es decir, un precepto establecido por la autoridad competente, en que se manda o prohíbe algo en consonancia con la justicia, cuyo incumplimiento conlleva a una sanción.Según el jurista panameño César Quintero, la ley es una «norma dictada por una autoridad pública que a todos ordena, prohíbe o permite, y a la cual todos deben obediencia». Por otro lado, el jurista venezolano Andrés Bello definió la ley como «una declaración de la voluntad soberana que, manifestada en la forma prescrita por la Constitución, manda, prohíbe o permite». Para Bello, lo decisivo para calificar un acto de ley es la forma en que se gesta y no la naturaleza de la disposición en él contenida.En general, las leyes son normas que regulan (es)
( 이 문서는 법의 형식중 하나인 법률에 관한 것입니다. 도덕 등과 구분되는 넓은 의미의 법에 대해서는 법 문서를, 플라톤의 대화편에 대해서는 법률 (플라톤) 문서를 참고하십시오.) 법률(法律, 독일어: Gesetz)은 주로 입법부의 심의와 의결을 거치고, 국가 원수가 서명·공포하여 효력이 발생하는 법의 한 형식이다. 일반적으로 헌법의 효력 아래에 위치한다. 법률은 헌법보다는 구체적이지만, 원칙적으로 일반적이고 추상적이어야 한다. 일반적이라는 의미는 불특정 다수인, 즉 적용 대상이 모든 사람임을 말한다. 또한 추상적이라는 의미는 법률이 모든 사건에 적용되어야 한다는 것을 뜻한다. 그러나 모든 법률이 일반적이고 추상적일 수는 없으며, 사회국가적이나 행정국가적 요청을 실현하기 위하여 개별적이고 구체적인 사항을 규율하는 법률도 있으며 이러한 법률을 처분적 법률 또는 ‘처분법률’(독일어: Maßnahmegesetz)이라고 한다. 법률은 국가가 국가의 권력에 복종하는 인민으로서의 국민을 규율하는 이른바 공법(헌법·형법·소송법·세법 등)과 평등(平等) 및 대등(對等)의 입장에서 국민을 규율하는 사법(私法)으로 구별된다. (ko)
Зако́н в юриспруденции — нормативно-правовой акт, который принимается представительным (законодательным) органом государственной власти в особом порядке, регулирует определённые общественные отношения и обеспечивается возможностью применения мер государственного принуждения. Кроме того, в широком смысле под законом понимается любой нормативно-правовой акт, действующий в рамках конкретной правовой системы. Исторически закон пришёл на смену правовому обычаю. Закон является основным источником права в странах континентальной правовой семьи. (ru)
En lag kan dels vara en av lagstiftande myndighet utfärdad föreskrift (författning) med ett antal (en eller flera) bestämmelser, dels en lagsamling, ett samlat verk av bestämmelser (till exempel common law, Code Napoléon och 1734 års lag, se nedan), ofta nedtecknad. (sv)
Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим органом влади), або безпосередньо народом. Відповідно до усталеної світової практики закони (як і інші нормативно-правові акти) в Україні приймаються на підставі Конституції України і повинні відповідати їй. Законотворча діяльність Верховної Ради України на сьогоднішній день[коли?] налічує понад 172 650 законів[джерело?]. (uk)

is gold:hypernym of