Tertiary (original) (raw)
El període Terciari és una antiga subdivisió del temps geològic, que abasta el temps des de la fi del Cretaci, fa 65 milions d'anys, fins al començament del Quaternari fa uns 1,6 milions d'anys. Tingué un ús molt estès que encara continua avui en dia; tanmateix, la Comissió Internacional d'Estratigrafia en desaconsella l'ús i recomana en canvi una nomenclatura estratigràfica formal. En lloc del Terciari, es recomana subdividir el Cenozoic en els períodes Paleogen i Neogen. En el seu ús habitual, el Terciari inclou cinc èpoques geològiques: el Paleocè, l'Eocè, l'Oligocè, el Miocè i el Pliocè.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | El període Terciari és una antiga subdivisió del temps geològic, que abasta el temps des de la fi del Cretaci, fa 65 milions d'anys, fins al començament del Quaternari fa uns 1,6 milions d'anys. Tingué un ús molt estès que encara continua avui en dia; tanmateix, la Comissió Internacional d'Estratigrafia en desaconsella l'ús i recomana en canvi una nomenclatura estratigràfica formal. En lloc del Terciari, es recomana subdividir el Cenozoic en els períodes Paleogen i Neogen. En el seu ús habitual, el Terciari inclou cinc èpoques geològiques: el Paleocè, l'Eocè, l'Oligocè, el Miocè i el Pliocè. (ca) Terciér (třetihory) je označení pro geologické období Země zahrnující geologické periody paleogénu a neogénu. Období v roce 1760 na základě studia sedimentů v předhůří Alp označil jako „montes tertiarii“. Jako geologické období byly třetihory popsány až v 19. století. Obě periody třetihor a perioda čtvrtohor (kvartér) člení nejmladší geologickou éru kenozoikum, která následuje po éře mezozoika (druhohory). V roce 2004 Mezinárodní komise pro stratigrafii pojem terciér zrušila, v roce 2005 byl však opět povolen jako neformální označení, které se však v populárně-vědecké i odborné literatuře stále užívá, jelikož je již zažitý mezi odborníky i laickou veřejností. Jeho počátek před 66 miliony let je spojen s velkým vymíráním druhů (např. amonitů a dinosaurů), na jeho konci 2,58 milionů let před dneškem došlo k razantnímu globálnímu ochlazení. (cs) العصر الثالث (بالإنجليزية: Tertiary) وهو مصطلح مهمل رسميا ولكن لا يزال يستخدم على نطاق واسع للفترة الجيولوجية ما بين 66 إلى 2.58 مليون سنة مضت، وهي فترة زمنية تقع بين العصر الطباشيري والرباعي في نطاق حقبة الحياة الحديثة. لم تعد تعترف اللجنة الدولية للطبقات بالعصر الثالث كوحدة رسمية، وقد قسمت هذه الفترة بين عصري الباليوجين والنيوجين من حقبة الحياة الحديثة. بدأت هذه الفترة مع زوال الديناصورات الغير طيرية في حدث انقراض الطباشيري-الباليوجيني في بداية حقبة الحياة الحديثة، وتمتد إلى بداية العصر الجليدي الأخير في نهاية فترة البليوسين. ويشمل العصر الثالث أيضا بداية البليستوسين. (ar) Η Τριτογενής περίοδος αποτελεί έναν ευρέως χρησιμοποιούμενο αλλά απαρχαιωμένο όρο για τη γεωλογική περίοδο 66 εκατομμύρια έως 2,6 εκατομμύρια χρόνια πριν. Η περίοδος ξεκίνησε με το τέλος των μη ιπτάμενων δεινοσαύρων στο συμβάν μαζικής εξαφάνισης της Κρητιδικής-Παλαιογενούς περιόδου, στην αρχή της Καινοζωικής Εποχής, και επεκτάθηκε μέχρι την αρχή της Τεταρτογενούς παγετωνοποίησης στο τέλος της Πλειόκαινου Εποχής. Το χρονικό διάστημα το οποίο καλύπτεται από την τριτογενή περίοδο δεν έχει ακριβές ισοδύναμο στην τρέχουσα γεωλογική χρονολογική κλίμακα, αλλά είναι ουσιαστικά οι συγχωνευμένες Παλαιογενείς και Νεογενείς Περίοδοι, οι οποίες άτυπα ονομάζονται Κατώτερη Τριτογενής Περίοδος και Ανώτερη Τριτογενής Περίοδος, αντίστοιχα. Στο τέλος της Τριτογενούς περιόδου, ο πρώτος Αυστραλοπίθηκος εμφανίστηκε στη Γη. (el) En la geologia historio de la Tero Terciaro estas la unua epoko de la erao Kenozoiko. Terciaro (kiu komenciĝis antaŭ ĉirkaŭ 65 kaj ĉesis antaŭ ĉirkaŭ 2 milionoj da jaroj) estas dividita je kvin periodoj: Paleoceno, Eoceno, Oligoceno, Mioceno kaj Plioceno. (eo) Das Tertiär war ein Erdzeitalter im Rang eines Systems (beziehungsweise einer Periode), das den älteren und weitaus längeren Abschnitt des Känozoikums (der Erdneuzeit) umfasste. Es begann am Ende der Kreidezeit vor 66 Millionen Jahren und dauerte bis zum Beginn des Quartärs vor 2,6 Millionen Jahren. Das Klima auf der Erde war im Tertiär wesentlich wärmer als heute. Nach dem Massenaussterben der großen Saurier und vieler anderer Tierarten am Ende der Kreidezeit entwickelte sich hauptsächlich im Tertiär die Tier- und Pflanzenwelt, wie wir sie heute kennen. Die Bezeichnung Tertiär soll innerhalb der offiziellen geologischen Zeitskala nicht mehr gebraucht werden. In der Praxis (auch in der Lehre) wird sie aber oft noch verwendet. Die aktuelle Konvention teilt das Tertiär in zwei Zeitalter und verwendet die Begriffe Paläogen für das ältere (66 bis 23.03 mya) und Neogen für das jüngere (23.03 bis 2.588 mya). (de) An tréimhse is luaithe den dá thréimhse sa ré Chéineasóch, 65-2 milliún bliain ó shin. Roinntear í i 5 chuid: pailéicéineach, eocéineach, olagaicéineach, mícéineach, agus plícéineach. Go luath sa tréimhse tharla tógáil ollmhór sléibhte (na hAlpa, na Himileithe, na hAindéis, na Creagaigh) agus rinneadh éagsúlacht mhór i measc na mamach. (ga) Le Tertiaire ou l'ère tertiaire est l'ancien nom d'une ère géologique s'étendant de −66 Ma à −2,58 Ma, soit équivalente au Paléogène et au Néogène actuels. La « Commission internationale de stratigraphie » a regroupé au sein du Cénozoïque l'intervalle de temps géologique qui correspondait auparavant aux anciennes ères Tertiaire et Quaternaire, s'étendant depuis −66 Ma jusqu'à nos jours. (fr) Tersier adalah istilah sebelumnya untuk periode geologi dari 66 juta hingga 2,58 juta tahun yang lalu, rentang waktu yang terjadi antara periode Sekunder dan Kuarter yang digantikan. Tersier tidak lagi diakui sebagai unit formal oleh , tetapi kata ini masih banyak digunakan. Rentang Tersier tradisional telah dibagi antara periode Paleogen dan Neogen dan berlanjut ke tahap pertama Zaman Pleistosen, tahap Gelasian. Periode dimulai dengan punahnya dinosaurus non-unggas dalam peristiwa kepunahan Kapur-Paleogen, pada awal Era Kenozoikum, dan berlanjut ke awal glasiasi kuarter pada akhir Zaman Pliosen. (in) Tertiary (/ˈtɜːr.ʃə.ri, ˈtɜːr.ʃiˌɛr.i/ TUR-shə-ree, TUR-shee-err-ee) is a widely used but obsolete term for the geologic period from 66 million to 2.6 million years ago. The period began with the demise of the non-avian dinosaurs in the Cretaceous–Paleogene extinction event, at the start of the Cenozoic Era, and extended to the beginning of the Quaternary glaciation at the end of the Pliocene Epoch. The time span covered by the Tertiary has no exact equivalent in the current geologic time system, but it is essentially the merged Paleogene and Neogene periods, which are informally called the Early Tertiary and the Late Tertiary, respectively. The Tertiary established the Antarctic as an icy island continent. (en) 第三紀（だいさんき、Tertiary）は地質時代区分の1つである。絶対年代では、6430万年前から260万年前までである。国際地質科学連合（IUGS）は「非公式用語」に位置づけている。三紀層と呼んでいたこともある。 (ja) 제3기(第三紀)는 지구 지질 시대에서 6,500만년 전부터 200만년 전까지의 기간을 말한다. 포유동물과 쌍떡잎 식물이 번성하고 지각의 변동이 심하였다. 1759년 아르뒤노가 지층을 4분하였을 때 세 번째 지층으로 명명한데서 비롯된 명칭이다. 제3기는 약 2600만년 전을 경계로 하여 다시 고(古)제3기와 신(新)제3기로 나뉜다.제3기는 오래된 순으로 팔레오세, 에오세, 올리고세, 마이오세, 플라이오세의 5시기로 세분되는데, 이 가운데 앞의 3시기를 고제3기, 나머지 2기를 신제3기라고 한다. (ko) Trzeciorzęd – według starszych wersji periodyzacji starszy okres ery kenozoicznej, od 65 do 1,8 mln lat temu. Dzieli się na: * neogen (24-1,8 mln lat temu) * pliocen * miocen * paleogen (65-24 mln lat temu) * oligocen * eocen * paleocen. Według podziału dokonanego przez Międzynarodową Unię Nauk Geologicznych w 2004 r. (z późniejszymi poprawkami) trzeciorzęd nie istnieje, era kenozoiczna dzieli się na paleogen, neogen i czwartorzęd (poszerzony o najmłodszy wiek pliocenu, gelas). (pl) Het Tertiair is een geologisch tijdperk dat volgt op het Krijt en wordt opgevolgd door het Kwartair. Het Tertiair duurde van 66,0 tot 2,58 miljoen jaar (Ma) geleden. (nl) Na escala de tempo geológico, o Terciário era um antigo período da era Cenozoica do éon Fanerozoico. O terciário era dividido em 2 períodos, o paleogeno e o neogeno. E congregava as épocas Paleocena, Eocena, Oligocena, Miocena e Pliocena. Não integra mais o Quadro Estratigráfico Internacional da Comissão Internacional sobre Estratigrafia da União Internacional de Ciências Geológicas. A expressão antiga "extinção K-T", hoje extinção K-Pl faz referência ao Terciário (K = Cretáceo, T = Terciário) A lacuna deixada pela extinção do período Terciário deu lugar a dois novos períodos no Quadro Estratigráfico Internacional: O período Paleógeno (constituído pelas épocas Paleoceno, Eoceno e Oligoceno); e o período Neógeno (constituído pelas épocas Mioceno e Plioceno). Mantém-se, no final da era Cenozoica, o período Quaternário (constituído pelas épocas Pleistoceno e Holoceno). (pt) Третичный период (Третичная система, третичное время) — устаревшее название (широко применялось до середины XX века) временного интервала геологической истории Земли. Охватывал промежуток времени от мел-палеогенового вымирания (примерно 66 млн лет назад) до начала последнего ледникового периода (около 1,8 млн лет назад). Считался одним из двух геологических периодов кайнозойской эры. В конце третичного периода на Земле появились первые австралопитеки. Согласно текущей геохронологической шкале промежуток времени, ранее известный как «третичный период», охватывает палеоген, неоген и часть антропогена. Третичный (ru) Tertiär är en tidigare använd geologisk tidsperiod som varade mellan 65,5–2,6 miljoner år sedan. Den ingick ursprungligen i ett äldre geologiskt system med fyra geologiska perioder: primär, sekundär, tertiär och kvartär. I nutida geologi är tertiärtiden ersatt av perioderna paleogen och neogen, som utgör de första 96% av tiden i eran kenozoikum. I Sverige finns det kända tertiära avlagringar i främst Skåne och Blekinge. I synnerhet finns upp till 180 meter mäktiga kalkavlagringar i Skåne från tertiärs nedersta etage, från Dan-tiden. Under tertiärtiden ersatte däggdjuren de tidigare kräldjuren som de dominerande ryggradsdjuren på land och fåglarna utvecklades i många olika former. (sv) 第三紀（英語：Tertiary Period），是地球地質年代中的一段時期，是古近紀及新近紀的舊稱。 國際地層委員會（International Commission on Stratigraphy）已不再承認第三紀是正式的地質年代名稱，並拆分為古近紀與新近紀兩個時期。然而地質學界仍廣泛使用第三紀一詞。 在過去，古近紀和新近紀也曾分別被叫做早第三紀和晚第三紀。 早第三紀（古近紀）: * 古新世 * 始新世 * 漸新世 晚第三紀（新近紀）: * 中新世 * 上新世 (zh) Трети́нний пері́од — назва інтервалу геологічної історії Землі, що охоплює проміжок часу від вимирання динозаврів (приблизно 65 млн років тому) до початку останнього льодовикового періоду (близько 1,8 млн років тому). У такому тлумаченні мова йде про кайнозой без плейстоцену (останньої частини кайнозою). Вважався одним з двох геологічних періодів кайнозойської ери. Термін запропоновано у 1759 році італійським геологом Джованні Ардуіно, який, ґрунтуючись на геології Північної Італії, розбив шкалу часу на , і третинний періоди. Пізніше до них додався четвертинний період. У 1828 році шотландський геолог включив третинний період в свою більш детально доопрацьовану систему класифікації. Він розбив третинний період на чотири епохи, базуючись на процентному вмісту у викопних молюсків, що нагадували сучасні види. Для епох Лайель використав грецькі назви: Еоцен, Міоцен, Древній пліоцен і Новий пліоцен. Хоча таке ділення було адекватне лише для регіону, який вивчав вчений (частина Альп і рівнини Італії), при спробі застосувати його до інших частин Європи і Америки воно виявилося непридатним, у зв'язку з чим використання викопних молюсків у визначенні епох припинилося, а самі епохи були перейменовані і переглянуті. Згідно з сучасною термінологією, проміжок часу, раніше відомий як «третинний період», почався на початку палеоцену і тривав до кінця пліоцену; він ділиться на палеоген і неоген. (uk) |
| dbo:wikiPageID | 30253 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 8087 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1121106014 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Before_Present dbr:Quaternary dbr:Bird dbr:International_Commission_on_Stratigraphy dbr:Eocene dbr:Gelasian dbr:Giovanni_Arduino_(geologist) dbr:Greek_language dbr:Miocene dbr:Mollusk dbr:Cretaceous–Paleogene_extinction_event dbr:Period_(geology) dbr:Stratum dbr:Cenozoic dbr:Alps dbr:Flood_myth dbr:Northern_Italy dbr:Paleocene dbr:Paleogene dbr:Fossil dbr:Charles_Lyell dbc:Cenozoic dbr:Dinosaur dbr:Pleistocene dbr:Pliocene dbr:Mesozoic dbr:Neogene dbr:Oligocene dbr:Quaternary_glaciation dbr:Scriptural_geologist dbr:Geologic_time |
| dbp:celestialBody | earth (en) |
| dbp:chronoUnit | Period (en) |
| dbp:color | Tertiary (en) |
| dbp:formerlyUsedBy | ICS (en) |
| dbp:lowerBoundaryDef | K-Pg extinction event (en) |
| dbp:lowerGsspAcceptDate | N/A (en) |
| dbp:lowerGsspLocation | None (en) |
| dbp:name | Tertiary (en) |
| dbp:nameFormality | Informal (en) |
| dbp:stratUnit | System (en) |
| dbp:timeEnd | 2.600000 (xsd:double) |
| dbp:timeStart | 66 (xsd:integer) |
| dbp:timeline | Cenozoic (en) |
| dbp:timescalesUsed | ICS Time Scale (en) |
| dbp:timespanFormality | Informal (en) |
| dbp:upperBoundaryDef | Beginning of the Quaternary glaciation (en) |
| dbp:upperGsspAcceptDate | N/A (en) |
| dbp:upperGsspLocation | None (en) |
| dbp:usage | Regional (en) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Infobox_geologic_timespan dbt:About dbt:Authority_control dbt:Cite_EB1911 dbt:IPAc-en dbt:Reflist dbt:Respell dbt:Short_description dbt:Wiktionary |
| dcterms:subject | dbc:Cenozoic |
| gold:hypernym | dbr:Term |
| rdf:type | owl:Thing |
| rdfs:comment | El període Terciari és una antiga subdivisió del temps geològic, que abasta el temps des de la fi del Cretaci, fa 65 milions d'anys, fins al començament del Quaternari fa uns 1,6 milions d'anys. Tingué un ús molt estès que encara continua avui en dia; tanmateix, la Comissió Internacional d'Estratigrafia en desaconsella l'ús i recomana en canvi una nomenclatura estratigràfica formal. En lloc del Terciari, es recomana subdividir el Cenozoic en els períodes Paleogen i Neogen. En el seu ús habitual, el Terciari inclou cinc èpoques geològiques: el Paleocè, l'Eocè, l'Oligocè, el Miocè i el Pliocè. (ca) العصر الثالث (بالإنجليزية: Tertiary) وهو مصطلح مهمل رسميا ولكن لا يزال يستخدم على نطاق واسع للفترة الجيولوجية ما بين 66 إلى 2.58 مليون سنة مضت، وهي فترة زمنية تقع بين العصر الطباشيري والرباعي في نطاق حقبة الحياة الحديثة. لم تعد تعترف اللجنة الدولية للطبقات بالعصر الثالث كوحدة رسمية، وقد قسمت هذه الفترة بين عصري الباليوجين والنيوجين من حقبة الحياة الحديثة. بدأت هذه الفترة مع زوال الديناصورات الغير طيرية في حدث انقراض الطباشيري-الباليوجيني في بداية حقبة الحياة الحديثة، وتمتد إلى بداية العصر الجليدي الأخير في نهاية فترة البليوسين. ويشمل العصر الثالث أيضا بداية البليستوسين. (ar) En la geologia historio de la Tero Terciaro estas la unua epoko de la erao Kenozoiko. Terciaro (kiu komenciĝis antaŭ ĉirkaŭ 65 kaj ĉesis antaŭ ĉirkaŭ 2 milionoj da jaroj) estas dividita je kvin periodoj: Paleoceno, Eoceno, Oligoceno, Mioceno kaj Plioceno. (eo) An tréimhse is luaithe den dá thréimhse sa ré Chéineasóch, 65-2 milliún bliain ó shin. Roinntear í i 5 chuid: pailéicéineach, eocéineach, olagaicéineach, mícéineach, agus plícéineach. Go luath sa tréimhse tharla tógáil ollmhór sléibhte (na hAlpa, na Himileithe, na hAindéis, na Creagaigh) agus rinneadh éagsúlacht mhór i measc na mamach. (ga) Le Tertiaire ou l'ère tertiaire est l'ancien nom d'une ère géologique s'étendant de −66 Ma à −2,58 Ma, soit équivalente au Paléogène et au Néogène actuels. La « Commission internationale de stratigraphie » a regroupé au sein du Cénozoïque l'intervalle de temps géologique qui correspondait auparavant aux anciennes ères Tertiaire et Quaternaire, s'étendant depuis −66 Ma jusqu'à nos jours. (fr) Tertiary (/ˈtɜːr.ʃə.ri, ˈtɜːr.ʃiˌɛr.i/ TUR-shə-ree, TUR-shee-err-ee) is a widely used but obsolete term for the geologic period from 66 million to 2.6 million years ago. The period began with the demise of the non-avian dinosaurs in the Cretaceous–Paleogene extinction event, at the start of the Cenozoic Era, and extended to the beginning of the Quaternary glaciation at the end of the Pliocene Epoch. The time span covered by the Tertiary has no exact equivalent in the current geologic time system, but it is essentially the merged Paleogene and Neogene periods, which are informally called the Early Tertiary and the Late Tertiary, respectively. The Tertiary established the Antarctic as an icy island continent. (en) 第三紀（だいさんき、Tertiary）は地質時代区分の1つである。絶対年代では、6430万年前から260万年前までである。国際地質科学連合（IUGS）は「非公式用語」に位置づけている。三紀層と呼んでいたこともある。 (ja) 제3기(第三紀)는 지구 지질 시대에서 6,500만년 전부터 200만년 전까지의 기간을 말한다. 포유동물과 쌍떡잎 식물이 번성하고 지각의 변동이 심하였다. 1759년 아르뒤노가 지층을 4분하였을 때 세 번째 지층으로 명명한데서 비롯된 명칭이다. 제3기는 약 2600만년 전을 경계로 하여 다시 고(古)제3기와 신(新)제3기로 나뉜다.제3기는 오래된 순으로 팔레오세, 에오세, 올리고세, 마이오세, 플라이오세의 5시기로 세분되는데, 이 가운데 앞의 3시기를 고제3기, 나머지 2기를 신제3기라고 한다. (ko) Trzeciorzęd – według starszych wersji periodyzacji starszy okres ery kenozoicznej, od 65 do 1,8 mln lat temu. Dzieli się na: * neogen (24-1,8 mln lat temu) * pliocen * miocen * paleogen (65-24 mln lat temu) * oligocen * eocen * paleocen. Według podziału dokonanego przez Międzynarodową Unię Nauk Geologicznych w 2004 r. (z późniejszymi poprawkami) trzeciorzęd nie istnieje, era kenozoiczna dzieli się na paleogen, neogen i czwartorzęd (poszerzony o najmłodszy wiek pliocenu, gelas). (pl) Het Tertiair is een geologisch tijdperk dat volgt op het Krijt en wordt opgevolgd door het Kwartair. Het Tertiair duurde van 66,0 tot 2,58 miljoen jaar (Ma) geleden. (nl) 第三紀（英語：Tertiary Period），是地球地質年代中的一段時期，是古近紀及新近紀的舊稱。 國際地層委員會（International Commission on Stratigraphy）已不再承認第三紀是正式的地質年代名稱，並拆分為古近紀與新近紀兩個時期。然而地質學界仍廣泛使用第三紀一詞。 在過去，古近紀和新近紀也曾分別被叫做早第三紀和晚第三紀。 早第三紀（古近紀）: * 古新世 * 始新世 * 漸新世 晚第三紀（新近紀）: * 中新世 * 上新世 (zh) Terciér (třetihory) je označení pro geologické období Země zahrnující geologické periody paleogénu a neogénu. Období v roce 1760 na základě studia sedimentů v předhůří Alp označil jako „montes tertiarii“. Jako geologické období byly třetihory popsány až v 19. století. Obě periody třetihor a perioda čtvrtohor (kvartér) člení nejmladší geologickou éru kenozoikum, která následuje po éře mezozoika (druhohory). V roce 2004 Mezinárodní komise pro stratigrafii pojem terciér zrušila, v roce 2005 byl však opět povolen jako neformální označení, které se však v populárně-vědecké i odborné literatuře stále užívá, jelikož je již zažitý mezi odborníky i laickou veřejností. (cs) Das Tertiär war ein Erdzeitalter im Rang eines Systems (beziehungsweise einer Periode), das den älteren und weitaus längeren Abschnitt des Känozoikums (der Erdneuzeit) umfasste. Es begann am Ende der Kreidezeit vor 66 Millionen Jahren und dauerte bis zum Beginn des Quartärs vor 2,6 Millionen Jahren. Das Klima auf der Erde war im Tertiär wesentlich wärmer als heute. Nach dem Massenaussterben der großen Saurier und vieler anderer Tierarten am Ende der Kreidezeit entwickelte sich hauptsächlich im Tertiär die Tier- und Pflanzenwelt, wie wir sie heute kennen. (de) Η Τριτογενής περίοδος αποτελεί έναν ευρέως χρησιμοποιούμενο αλλά απαρχαιωμένο όρο για τη γεωλογική περίοδο 66 εκατομμύρια έως 2,6 εκατομμύρια χρόνια πριν. Η περίοδος ξεκίνησε με το τέλος των μη ιπτάμενων δεινοσαύρων στο συμβάν μαζικής εξαφάνισης της Κρητιδικής-Παλαιογενούς περιόδου, στην αρχή της Καινοζωικής Εποχής, και επεκτάθηκε μέχρι την αρχή της Τεταρτογενούς παγετωνοποίησης στο τέλος της Πλειόκαινου Εποχής. Το χρονικό διάστημα το οποίο καλύπτεται από την τριτογενή περίοδο δεν έχει ακριβές ισοδύναμο στην τρέχουσα γεωλογική χρονολογική κλίμακα, αλλά είναι ουσιαστικά οι συγχωνευμένες Παλαιογενείς και Νεογενείς Περίοδοι, οι οποίες άτυπα ονομάζονται Κατώτερη Τριτογενής Περίοδος και Ανώτερη Τριτογενής Περίοδος, αντίστοιχα. Στο τέλος της Τριτογενούς περιόδου, ο πρώτος Αυστραλοπίθηκος εμφανίσ (el) Tersier adalah istilah sebelumnya untuk periode geologi dari 66 juta hingga 2,58 juta tahun yang lalu, rentang waktu yang terjadi antara periode Sekunder dan Kuarter yang digantikan. Tersier tidak lagi diakui sebagai unit formal oleh , tetapi kata ini masih banyak digunakan. Rentang Tersier tradisional telah dibagi antara periode Paleogen dan Neogen dan berlanjut ke tahap pertama Zaman Pleistosen, tahap Gelasian. (in) Третичный период (Третичная система, третичное время) — устаревшее название (широко применялось до середины XX века) временного интервала геологической истории Земли. Охватывал промежуток времени от мел-палеогенового вымирания (примерно 66 млн лет назад) до начала последнего ледникового периода (около 1,8 млн лет назад). Считался одним из двух геологических периодов кайнозойской эры. В конце третичного периода на Земле появились первые австралопитеки. Третичный (ru) Na escala de tempo geológico, o Terciário era um antigo período da era Cenozoica do éon Fanerozoico. O terciário era dividido em 2 períodos, o paleogeno e o neogeno. E congregava as épocas Paleocena, Eocena, Oligocena, Miocena e Pliocena. Não integra mais o Quadro Estratigráfico Internacional da Comissão Internacional sobre Estratigrafia da União Internacional de Ciências Geológicas. A expressão antiga "extinção K-T", hoje extinção K-Pl faz referência ao Terciário (K = Cretáceo, T = Terciário) (pt) Трети́нний пері́од — назва інтервалу геологічної історії Землі, що охоплює проміжок часу від вимирання динозаврів (приблизно 65 млн років тому) до початку останнього льодовикового періоду (близько 1,8 млн років тому). У такому тлумаченні мова йде про кайнозой без плейстоцену (останньої частини кайнозою). Вважався одним з двох геологічних періодів кайнозойської ери. (uk) Tertiär är en tidigare använd geologisk tidsperiod som varade mellan 65,5–2,6 miljoner år sedan. Den ingick ursprungligen i ett äldre geologiskt system med fyra geologiska perioder: primär, sekundär, tertiär och kvartär. I nutida geologi är tertiärtiden ersatt av perioderna paleogen och neogen, som utgör de första 96% av tiden i eran kenozoikum. I Sverige finns det kända tertiära avlagringar i främst Skåne och Blekinge. I synnerhet finns upp till 180 meter mäktiga kalkavlagringar i Skåne från tertiärs nedersta etage, från Dan-tiden. (sv) |
| rdfs:label | Tertiary (en) العصر الثالث (ar) Terciari (ca) Terciér (cs) Tertiär (de) Τριτογενής περίοδος (el) Terciaro (eo) Treasach (ga) Tersier (in) Tertiaire (géologie) (fr) 第三紀 (ja) 제3기 (ko) Trzeciorzęd (pl) Tertiair (nl) Третичный период (ru) Terciário (pt) Tertiär (sv) Третинний період (uk) 第三紀 (zh) |
| owl:sameAs | freebase:Tertiary http://d-nb.info/gnd/4129379-4 http://sw.cyc.com/concept/Mx4r-5ySep0lQdeZUdWnS8PRyA wikidata:Tertiary dbpedia-af:Tertiary dbpedia-als:Tertiary dbpedia-ar:Tertiary dbpedia-be:Tertiary dbpedia-bg:Tertiary http://bs.dbpedia.org/resource/Tercijar dbpedia-ca:Tertiary dbpedia-cs:Tertiary dbpedia-da:Tertiary dbpedia-de:Tertiary dbpedia-el:Tertiary dbpedia-eo:Tertiary dbpedia-et:Tertiary dbpedia-fa:Tertiary dbpedia-fi:Tertiary dbpedia-fr:Tertiary dbpedia-ga:Tertiary dbpedia-he:Tertiary http://hi.dbpedia.org/resource/तृतीय_कल्प dbpedia-hr:Tertiary dbpedia-hu:Tertiary http://hy.dbpedia.org/resource/Երրորդական_ժամանակաշրջան dbpedia-id:Tertiary dbpedia-is:Tertiary dbpedia-ja:Tertiary dbpedia-ka:Tertiary dbpedia-kk:Tertiary dbpedia-ko:Tertiary http://lt.dbpedia.org/resource/Terciaras http://lv.dbpedia.org/resource/Terciārs dbpedia-mk:Tertiary http://ml.dbpedia.org/resource/ടെർഷ്യറി dbpedia-ms:Tertiary dbpedia-nl:Tertiary dbpedia-nn:Tertiary dbpedia-no:Tertiary dbpedia-oc:Tertiary dbpedia-pl:Tertiary dbpedia-pms:Tertiary dbpedia-pt:Tertiary dbpedia-ro:Tertiary dbpedia-ru:Tertiary dbpedia-sh:Tertiary dbpedia-simple:Tertiary dbpedia-sk:Tertiary dbpedia-sl:Tertiary dbpedia-sr:Tertiary dbpedia-sv:Tertiary dbpedia-tr:Tertiary dbpedia-uk:Tertiary http://uz.dbpedia.org/resource/Uchlamchi_sistema dbpedia-vi:Tertiary http://wa.dbpedia.org/resource/Trevéns_tîçreces dbpedia-zh:Tertiary https://global.dbpedia.org/id/p6fv |
| skos:exactMatch | http://globalwordnet.org/ili/i116681 |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Tertiary?oldid=1121106014&ns=0 |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Tertiary |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Tertiary_(disambiguation) |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Tertiaries dbr:Tertiary_(geology) dbr:Tertiary_Period dbr:Tertiary_Period. dbr:Tertiary_era dbr:Tertiary_period dbr:Tertiary_system dbr:Tertiary_orogeny dbr:Mantelatas |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Caddidae dbr:Cagayan_River dbr:Caguas_Valley dbr:Caja_del_Rio dbr:Calabozos dbr:Calcaire_de_Rognac dbr:Caliente_Range dbr:Campos_Basin dbr:Canadian_Arctic_Rift_System dbr:Caproidae dbr:Caquetá_moist_forests dbr:Carlo_Fornasini dbr:Carlos_Ameghino dbr:Carpathian_Mountains dbr:Carrillo_(canton) dbr:Castellane dbr:Castlereagh_Scribbly_Gum_and_Agnes_Banks_Woodlands dbr:Amoria_(gastropod) dbr:Princess_Margaret_Rose_Cave dbr:Promephitis dbr:Provence dbr:Psychopsidae dbr:Ptaquiloside dbr:Puget_Sound_faults dbr:Quaternary dbr:Quinkana dbr:Rock_Run_(Martins_Creek_tributary) dbr:Rockhound_State_Park dbr:Ronald_Pearson_Tripp dbr:Ropar_Wetland dbr:Rubio_Peak_Formation dbr:Rudnik_(mountain) dbr:San_Borja_volcanic_field dbr:San_Cristóbal_mine_(Bolivia) dbr:San_Juan_River_(Colorado_River_tributary) dbr:San_Juan_volcanic_field dbr:San_Pedro_(Chile_volcano) dbr:Sandanski–Petrich_Valley dbr:Sandettie_Bank dbr:Santa_Clarita_Valley dbr:Santa_Marta_montane_forests dbr:Santa_Rita_Fault dbr:Sarir_field dbr:Sasthamcotta_Lake dbr:Satu_Mare dbr:Savoy_Prealps dbr:Sawfly dbr:Scalpay,_Outer_Hebrides dbr:Scandinavian_Mountains dbr:Schafberg_(Löbau) dbr:Scovern_Hot_Springs,_California dbr:Energy_in_Jordan dbr:Epeirogenic_movement dbr:Ephemeral_acid_saline_lake dbr:Epipompilus dbr:List_of_ant_genera dbr:List_of_ant_subfamilies dbr:List_of_fossil_bird_genera dbr:List_of_geochronologic_names dbr:Paul_Julius_Menzel dbr:Léon_Pervinquière dbr:Metanephrops_challengeri dbr:Monti_Marsicani dbr:Moravče_Valley dbr:Moreae dbr:Oil_sands dbr:The_Morning_of_the_Magicians dbr:Parks_and_open_spaces_in_the_London_Borough_of_Bexley dbr:Swiss_Plateau dbr:Barton,_Australian_Capital_Territory dbr:Bartonian dbr:Battle_Mountain,_Nevada dbr:Baurusuchus dbr:Bavarian_Forest dbr:Bay_of_Santander dbr:Bazman dbr:Beaumaris,_Victoria dbr:Beberibe_Cliffs_Natural_Monument dbr:Berzasca dbr:Betulaceae dbr:Big_Burro_Mountains dbr:Big_Four_Mountain dbr:Bighorn_Mountains dbr:Bingham_Canyon_Mine dbr:Biology dbr:Black_Canyon_of_the_Gunnison_National_Park dbr:Black_Diamond_Mines_Regional_Preserve dbr:Black_Forest dbr:Black_Hills dbr:Bogotá_Fault dbr:Boring_Lava_Field dbr:Botanic_Garden_of_Casimir_the_Great_University,_Bydgoszcz dbr:Bouri_Field dbr:Bran,_Charente-Maritime dbr:David_Linton_(geographer) dbr:David_P._Penhallow dbr:Dent_Peninsula dbr:Desmodium_tweedyi dbr:Alfred_Gabriel_Nathorst dbr:Aliso_Canyon_Oil_Field dbr:Antarctic_Floristic_Kingdom dbr:Anthracotherium dbr:Antiguraleus_abbreviatus dbr:Anton_Rzehak dbr:Architecture_of_Aarhus dbr:Arcto-Tertiary_Geoflora dbr:Hoffell dbr:Hohe_Acht dbr:Homberg_(Efze) dbr:Horizon_Guyot dbr:Hornsby_Plateau dbr:Huaynaputina dbr:Hugh_Falconer dbr:Jom-Bolok_volcanic_field dbr:Joseph_Prestwich dbr:Judith_Mountains dbr:Julia_Anna_Gardner dbr:Bibionidae dbr:List_of_World_Heritage_Sites_in_Hungary dbr:List_of_World_Heritage_Sites_in_Slovakia dbr:List_of_flood_basalt_provinces dbr:List_of_index_fossils dbr:List_of_islands_of_Scotland dbr:List_of_mountains_in_Poland dbr:List_of_national_parks_of_the_United_States dbr:Little_Llangothlin_Nature_Reserve dbr:Pawnee_National_Grassland dbr:Payún_Matrú dbr:Pempidine dbr:Percy_M._Butler dbr:Perlilla dbr:Persian_Gulf_desert_and_semi-desert dbr:Peter_H._Raven dbr:Petrified_Forest_National_Park dbr:Reiek dbr:Reynolds_Peak_(California) dbr:Rheindahlen dbr:Rhenish_Massif dbr:Ribera_del_Duero dbr:Riding_Mountain_National_Park dbr:Riemer_See dbr:Rift_Valley_Province dbr:Rila_Monastery_Nature_Park dbr:Ring_of_Fire dbr:Rio_Grande_Rise dbr:River_Findhorn dbr:River_Sherford dbr:River_Torrens dbr:Riverside_Mountains dbr:Robert_Caspary dbr:Charles-Théophile_Gaudin dbr:Cyrillaceae dbr:Uatuma–Trombetas_moist_forests dbr:Ubehebe_Craters dbr:Uersfeld dbr:Uinta_Basin dbr:Ukhaatherium dbr:Unguía_Fault dbr:University_of_Benin_Teaching_Hospital dbr:Urrao_Fault dbr:Usme_Fault dbr:Vandenboschia_speciosa dbr:Vega_State_Park dbr:Venado_Peak dbr:Venezuelan_Andes dbr:Venezuelan_Llanos dbr:Verdugo_Mountains dbr:Vestiges_of_the_Natural_History_of_Creation dbr:Villmar dbr:Vivianite dbr:Deal_Test_Site dbr:Delaware_Basin dbr:East_Antarctic_Shield dbr:East_Hesse_Highlands dbr:Eastern_Asiatic_Region dbr:Infiernillo_(volcanic_field) dbr:Inquisitor_hebes dbr:Inquisitor_waihoraensis dbr:Kutai_Basin dbr:North_American_porcupine dbr:Nymphaea_lotus dbr:Leucitite dbr:Leucospermum_arenarium dbr:Leucospermum_cuneiforme dbr:Leucospermum_fulgens dbr:Leucospermum_grandiflorum dbr:Leucospermum_pedunculatum dbr:Leucospermum_praecox dbr:Limax_maximus dbr:List_of_lava_domes dbr:List_of_local_nature_reserves_in_Buckinghamshire dbr:List_of_national_monuments_of_the_United_States dbr:Paleontology_in_New_Hampshire dbr:Paleontology_in_Texas dbr:The_Devil's_Nest dbr:Paleontology_in_Alaska dbr:Paleontology_in_Indiana dbr:Paulownia dbr:Pedology dbr:Penninic dbr:Prehistory_of_the_United_States dbr:Uranium_ore dbr:Pseudomys_vandycki dbr:North_American_Atlantic_Region dbr:Northmoor_Hill_Wood dbr:Norwegian_trench dbr:Nothofagus_cunninghamii dbr:1139_Ganja_earthquake dbr:1884_Colchester_earthquake dbr:1925_Montana_earthquake dbr:Colorado_Plateau dbr:Comoro_Islands dbr:Conosmilia dbr:Constantin_von_Ettingshausen dbr:Conus_abruptus dbr:Cordillera_Central_páramo dbr:Cottaer_Spitzberg dbr:Courthouse_Mountain dbr:Cowles_Mountain dbr:Crane_fly dbr:Crazy_Mountains dbr:Cretaceous–Paleogene_boundary dbr:Cryosophileae dbr:Mary_R._Dawson dbr:Masaya_Volcano dbr:Matchless_Mountain_(Colorado) dbr:Mazamitla dbr:Mentone_Girls'_Grammar_School dbr:Rupelian dbr:Saint-Martin-le-Pin dbr:Saint-Paul-la-Roche dbr:Sakhalin dbr:Salientia dbr:Chemostratigraphy dbr:Cheshire_Basin dbr:Ellerhoop-Thiensen_Arboretum dbr:Ernst_Gustav_Zaddach dbr:Gemmaterebra dbr:Gemmi_Fault dbr:Gemmula_orba dbr:Gemmula_peraspera dbr:Gemmula_waihaoensis dbr:GeoCenter_Møns_Klint dbr:Geography_of_Ethiopia dbr:Geography_of_Kolkata dbr:Geography_of_London dbr:Geography_of_Tennessee dbr:Geography_of_the_Czech_Republic dbr:Geological_Observations_on_South_America dbr:Geology_of_Australia dbr:Geology_of_Chad dbr:Geology_of_Chile dbr:Geology_of_Colombia dbr:Geology_of_Dartmoor_National_Park dbr:Geology_of_Germany dbr:Geology_of_Hainan_Island dbr:Geology_of_Indonesia dbr:Geology_of_Iran dbr:Geology_of_Jersey dbr:Geology_of_Madagascar dbr:Geology_of_Monmouthshire dbr:Geology_of_Nepal dbr:Geology_of_Oklahoma dbr:Geology_of_Reykjanes_Peninsula dbr:Geology_of_Saskatchewan dbr:Geology_of_Seychelles dbr:Geology_of_Washington,_D.C. dbr:Geology_of_the_Antarctic_Peninsula dbr:Geology_of_the_Death_Valley_area dbr:Geology_of_the_Grand_Teton_area dbr:Geology_of_the_Zion_and_Kolob_canyons_area dbr:Geology_of_the_southern_North_Sea dbr:Louis_Ramond_de_Carbonnières dbr:Lower_Moselle dbr:Melchior_Neumayr dbr:Navesink_Highlands dbr:North_China_Craton dbr:Norton_Bay dbr:Ochil_Fault dbr:Pachypodium_habitats dbr:Tourism_in_Azerbaijan dbr:Pachypodium_brevicaule dbr:Prehistoric_Scotland dbr:Robert_Masterman_Stainforth dbr:Spanish_wine dbr:Ultisol dbr:Out-of-place_artifact dbr:Paleontology_in_Kentucky dbr:Quercus_tomentella dbr:Qaflankuh_Mountain_Range dbr:Quartz-porphyry dbr:Queen_Elizabeth_Islands_Subplate dbr:Wildlife_of_Saudi_Arabia dbr:1759_in_science dbr:Christmas_Island dbr:Christopher_Anne_Suczek dbr:Chubut_Province dbr:Cima_volcanic_field dbr:Cimarron_Range,_New_Mexico dbr:Cimitarra_Fault |
| is dbp:age of | dbr:Savoy_Prealps dbr:Schafberg_(Löbau) dbr:Perlilla dbr:Courthouse_Mountain dbr:Mont_Colombier dbr:Mount_McDowell dbr:Arcalod dbr:Sierra_Nevada_(Spain) dbr:Silver_Mountain_(San_Miguel_County,_Colorado) dbr:Sistema_Central dbr:Britton_Hill dbr:Aiguille_du_Midi dbr:Alps dbr:Barrel_Springs_Formation dbr:Palmyra_Peak dbr:Greifensteine dbr:Taubenberg dbr:Aremberg_(mountain) dbr:Sunshine_Mountain |
| is dbp:formerlyPartOf of | dbr:Bartonian dbr:Rupelian dbr:Gelasian dbr:Aquitanian_(stage) dbr:Lutetian dbr:Ypresian dbr:Zanclean dbr:Tortonian dbr:Danian dbr:Thanetian dbr:Chattian dbr:Langhian dbr:Burdigalian dbr:Piacenzian dbr:Messinian dbr:Selandian dbr:Serravallian |
| is dbp:geology of | dbr:Doty_Hills |
| is dbp:healthcare of | dbr:Rajagiri_Hospital |
| is dbp:period of | dbr:Navesink_Highlands dbr:Gleichberge dbr:Hominy_Hills |
| is gold:hypernym of | dbr:Elisabeth_Canori_Mora dbr:Berthe_Petit |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Tertiary |