Galyna Starodubets - Academia.edu (original) (raw)
Papers by Galyna Starodubets
The Person and the Challenges. The Journal of Theology, Education, Canon Law and Social Studies Inspired by Pope John Paul II
The article analyzes the religious situation in the Ukrainian society, as well as its impact on t... more The article analyzes the religious situation in the Ukrainian society, as well as its impact on the formation and development of military-religious relations in the Armed Forces of Ukraine in 1991–2017. Religion, as one of the leading forms of social consciousness, is an important factor in the formation of civil society and in the development of channels of its communication with state institutions. The Church has traditionally played the role of an important subject of the socio-political life in the history of the Ukrainian people. The relationship between Russian-Ukrainian relations and their impact on state-religious relations in Ukraine and its Armed Forces has been studied. The main tendencies of the development of military-religious relations in the Armed Forces of Ukraine have been clarified. The transformation processes that influenced the change of the existing models of support of religious needs for the servicemen of the Armed Forces of Ukraine in the studied period, ar...
Історичні і політологічні дослідження, 2017
Характеризується стиль роботи і професійної поведінки партійних чиновників найвищого рангу західн... more Характеризується стиль роботи і професійної поведінки партійних чиновників найвищого рангу західних областей України в перші повоєнні роки з огляду на конкретно-історичні умови їх професійного становлення в рамках командноадміністративної системи. Партійні лідери західних областей розглядаються як типові представники нового покоління, яке вивчало історію не з підручників, а творило її своїми «руками», своєю безпосередньою участю. Звертається увага, що авторитарний, навіть диктаторський стиль управління супроводжував партійно-радянську еліту на усіх щаблях її кар'єрного росту. Піднімаючись із «низів», вони змушені були постійно прогинатися під систему, доводити свою «пролетарськість» та відданість Партії, перманентно наражаючись на небезпеку потрапити до лав «ворогів народу». Тому культивування партфункціонерами в собі жорсткого, вольового, безапеляційного керівника було детерміноване іманентною потребою завоювати та зберегти високий соціальний статус. Наголошується, що загальний стиль поведінки номенклатурних посадовців західних областей України в 1944-1946 роках цілком вписувався в командно-адміністративну систему сталінського зразка. Переважна більшість партійних керівників за інерцією продовжували використовувати військові методи управління, виявляючи схильність до бюрократизму, надмірної жорсткості та жорстокості. Характер взаємовідносин усередині влади та її представників із місцевим населенням визначався низкою чинників об'єктивного та суб'єктивного характеру: низький рівень професійно-освітньої підготовки переважної більшості чиновників вищої та середньої ланки управління; часта змінюваність кадрів; досить напружений графік роботи за умови практично ненормованого робочого дня; побутова невлаштованість. Серйозними суб'єктивними чинниками можна вважати: незнання прибулими (таких була абсолютна більшість) місцевих умов і традицій; панування атмосфери тотального страху, беззаконня, вседозволеності, що в сукупності сприяло формуванню у свідомості як місцевих мешканців, так і партійно-радянських функціонерів образу радянського службовця як окупанта. Ключові слова: партійні чиновники, ВКП(б), радянська влада, секретар обкому, професійна поведінка, західні області України.
Naukovì zapiski, 2020
Основні вектори громадсько-політичної діяльності сільського жіноцтва Волині наприкінці 1920-х-на ... more Основні вектори громадсько-політичної діяльності сільського жіноцтва Волині наприкінці 1920-х-на початку 1930-х років Анотація. Мета статті полягає у визначенні основних напрямків громадськополітичної діяльності сільського жіноцтва Волині в період розгортання політики колективізації сільського господарства наприкінці 1920-хна початку 1930-х років. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, абстрагування й узагальнення) та спеціально-історичних методів (історикотипологічному, історико-системному та методі діахронного аналізу суспільно-історичної реальності) у поєднанні з принципами історизму, об'єктивності, системності та розвитку. Наукова новизна роботи полягає у тому, що: вперше предметом дослідження виступило сільське жіноцтво Волині в період першої сталінської п'ятирічки. Визначено основні чинники, які впливали на динаміку включення волинських селянок у процес соціалістичних перетворень на селі. Визначено форми та способи залучення жінок-активісток до організації: агітаційнопропагандистської роботи серед своїх односельчанок щодо їх участі в виборах місцевих Рад, ліквідації безграмотності, боротьби з «класовими ворогами» на селі та створення колгоспів. Висновки. Впродовж 1920-х років радянська влада значну увагу приділяла вирішенню так званого «жіночого питання». У період розгортання курсу на соціалістичну перебудову села, жінвідділи активізували роботу в напрямку залучення жінокактивісток до процесу реалізації завдань більшовицької партії, насамперед щодо створення колгоспів. Важливими векторами громадсько-політичної діяльності жіночого активу Волинських сіл у досліджуваний період виступали: 1. Політична соціалізація селянок шляхом залучення їх до участі у виборах до місцевих рад, до роботи в сільрадах як у складі депутатського корпусу, так і посадовців (голів та секретарів сільрад). 2. Участь у кампанії з ліквідації мало-і безграмотності дорослого населення, рівень грамотності якого в цьому регіоні був одним із найнижчих в Україні. 3. Проведення агітаційно-пропагандистської кампанії на підтримку сталінської політики колективізації сільського господарства та боротьби з «класово ворожими елементами» села.
Studia Historica Nitriensia
The purpose of the research is to reveal the specifics of women's organizations formation in the ... more The purpose of the research is to reveal the specifics of women's organizations formation in the form of "women departments", "women delegate meetings", "women councils" in Volyn region during the first postwar years; to elucidate the content of their activities through the prism of political and propaganda work and participation in the process of the collective farm system formation in the region. The methodological basis of the research is the principles of historicism, scientificity, a combination of systemic and regional approaches, an authorial objectivity, a moderate narrative constructivism, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical genetic, historical typological, historical systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact for the first time in the historiography of the Ukrainian women movement on the basis of previously unknown archival documents there has been elucidated the topic of women's participation in the Sovietization of the western regions of Ukraine during the first postwar decade, in particular, in Volyn; there has been highlighted the policy of the Bolshevik government's use of women as an effective brought to you by CORE View metadata, citation and similar papers at core.ac.uk
Eminak
The purpose of article is to use the example of Zhytomyr Oblast and describe the daily survival p... more The purpose of article is to use the example of Zhytomyr Oblast and describe the daily survival practices of women collective farmers in the conditions of the reconstruction of the collective farm system and the famine of 1946-1947 and the peculiarities of their perception of those transformational processes, which they were witnesses and participants of. Scientific novelty. The topic of everyday life in the Ukrainian village in the period of late Stalinism is considered from the aspect of experience of Ukrainian collective farmers women for the first time in Ukrainian historiography. Conclusion. The core of the post-war reconstruction of the Ukrainian village was the restoration of the collective farm system. Given the changes in the demographic situation caused by the war and the German occupation of Ukrainian territories, women were the main mobilization resource for replenishing the ranks of collective farm workers. The memories of peasant women/peasants of Zhytomyr region provi...
Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: History, 2022
The Purpose of the article is to reveal, on the example of the Ternopil region, the peculiarities... more The Purpose of the article is to reveal, on the example of the Ternopil region, the peculiarities of the radio broadcasting process and its dynamics in the western regions of the Ukrainian Soviet Socialistic Republic (USSR) as well as to show the establishment of radio broadcasting in the first postwar years like one of the Bolshevik propaganda tools in the Sovietization. The methodological basis of the study includes the principles of historicism, scientific compliance, combination of system and regional approaches, authorial objectivity, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical-genetic, historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty of the study is based on the original problem formulation, as the researched topic has not been considered in Ukrainian historiography before. In addition, a significant amount of the archival documents that have not been involved in scientific circul...
The article is devoted to an analysis of gender aspects of the Bolshevik authorities’ state polic... more The article is devoted to an analysis of gender aspects of the Bolshevik authorities’ state policy during the Sovietisation process of the Ukrainian regions immediately after the October Revolution in the 1920s, and of the Western regions of Ukraine in the first post-war years. The main forms and content of public and political activities of female peasants were determined by the comparative method. The Soviet government initiated different activities to involve women in all spheres of life. It was caused, on the one hand, by the necessity of their labor mobilisation in a difficult demographic situation, the expansion of the social base of support for the Bolshevik Party and, on the other hand, it promoted the USSR’s role in the international arena. In terms of the implementation of the policy of gender equality proclaimed by the Bolsheviks, the so-called “Zhenotdely” were created in Russia in 1919. The experience of their activities was transferred to Ukraine in the 1920s and, after more than a decade’s pause, it was implemented in the western regions of Ukraine. Due to the lack of alternative civil society institutions, local “Zhenotdely” partially took over their functions and ran a number of important social spheres. Since the initiative to create “Zhenotdely” was not directed “from below” but “from above” and their activities were fully controlled by the relevant Committees of the CP(b)U, these organisations ipso facto could not reflect the interests of civil society. Generally, the implementation of state gender policy in the Ukrainian regions during the period we defined was carried out in terms of the so-called socialist transformations and was aimed at establishing and legitimising Soviet power there.
Intermarum history policy culture, 2021
The purpose of the study. The peculiarities of everyday life in the Ukrainian village during the ... more The purpose of the study. The peculiarities of everyday life in the Ukrainian village during the late Stalinism in the framework of women’s survival experience during the first postwar decade are highlighted in the article. The research is based on the memories of peasant women of Zhytomyr region, whose childhood took place in the 1940s. Methodological basis of the study is historical-anthropological approach, with one of its manifestations being the history of everyday life. Scientific novelty. The research of rural everyday life of peasants in Zhytomyr region from the standpoint of gender approach is accomplished for the first time. The survival strategies of rural women in the postwar period are emphasized. The following components of rural everyday life are analysed: work in a collective farm, ways to meet the material and household needs of the family, the behaviour of peasants in the famine circumstances in 1946-1947. Conclusions. Women’s survival strategies in the post-war ev...
Eminak, 2018
Рецензія на книгу: Міщанин В. Радянізація Закарпаття 1944-1950 рр. Монографія. Ужгород: ТОВ «РІК-... more Рецензія на книгу: Міщанин В. Радянізація Закарпаття 1944-1950 рр. Монографія. Ужгород: ТОВ «РІК-У», 2018. 644 с.
Studia Historica Nitriensia
The aim of the article is to define the specifics of formation of future history teachers’ profes... more The aim of the article is to define the specifics of formation of future history teachers’ professional competencies. Research competencies are seen among preferential ones, which are to be acquired by higher education applicants of the educational qualification Master in Secondary Education (History). The empirical basis of the research is the results obtained by instructors of the Department during teaching the special courses “History of Stalinism” and “History of New Independent States”. The article highlights methodological techniques and practices, implemented by educationalists in the process of teaching the mentioned special courses, aiming at forming professional competencies of students obtaining Master’s degree. Using the materials of the laboratory “Studying the Soviet Past of the Stalin’s Era” (audio and video recordings of interviews with women from villages in Zhytomyr Region, who were raised in the conditions of the Stalin’s regime) is the peculiarity of the educatio...
Eminak, 2021
Основна мета статті полягає у тому, щоб на прикладі волинського регіону розкрити детермінанти пол... more Основна мета статті полягає у тому, щоб на прикладі волинського регіону розкрити детермінанти політичної та соціальної мобілізації селянок у період першого десятиріччя становлення радянської влади. Визначено, що основним агентом впливу на процес організації жіночого руху та формування його змісту і форм виступала більшовицька партія. Зазначено, що емансипаційна політика більшовиків ґрунтувалася на константі невіддільності жіночого руху від загально пролетарського.
Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series: History
Основні вектори громадсько-політичної діяльності сільського жіноцтва Волині наприкінці 1920-х-на ... more Основні вектори громадсько-політичної діяльності сільського жіноцтва Волині наприкінці 1920-х-на початку 1930-х років Анотація. Мета статті полягає у визначенні основних напрямків громадськополітичної діяльності сільського жіноцтва Волині в період розгортання політики колективізації сільського господарства наприкінці 1920-хна початку 1930-х років. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, абстрагування й узагальнення) та спеціально-історичних методів (історикотипологічному, історико-системному та методі діахронного аналізу суспільно-історичної реальності) у поєднанні з принципами історизму, об'єктивності, системності та розвитку. Наукова новизна роботи полягає у тому, що: вперше предметом дослідження виступило сільське жіноцтво Волині в період першої сталінської п'ятирічки. Визначено основні чинники, які впливали на динаміку включення волинських селянок у процес соціалістичних перетворень на селі. Визначено форми та способи залучення жінок-активісток до організації: агітаційнопропагандистської роботи серед своїх односельчанок щодо їх участі в виборах місцевих Рад, ліквідації безграмотності, боротьби з «класовими ворогами» на селі та створення колгоспів. Висновки. Впродовж 1920-х років радянська влада значну увагу приділяла вирішенню так званого «жіночого питання». У період розгортання курсу на соціалістичну перебудову села, жінвідділи активізували роботу в напрямку залучення жінокактивісток до процесу реалізації завдань більшовицької партії, насамперед щодо створення колгоспів. Важливими векторами громадсько-політичної діяльності жіночого активу Волинських сіл у досліджуваний період виступали: 1. Політична соціалізація селянок шляхом залучення їх до участі у виборах до місцевих рад, до роботи в сільрадах як у складі депутатського корпусу, так і посадовців (голів та секретарів сільрад). 2. Участь у кампанії з ліквідації мало-і безграмотності дорослого населення, рівень грамотності якого в цьому регіоні був одним із найнижчих в Україні. 3. Проведення агітаційно-пропагандистської кампанії на підтримку сталінської політики колективізації сільського господарства та боротьби з «класово ворожими елементами» села.
Problems of humanities. History
дослідження-на підставі аналізу праць публіцистів українського повстанського підпілля розкрити ос... more дослідження-на підставі аналізу праць публіцистів українського повстанського підпілля розкрити особливості бачення ними тогочасної міжнародної ситуації та векторів зовнішньої політики національно-визвольного руху в умовах завершення Другої світової війни та післявоєнного облаштування світу. Методологія дослідження спирається на поєднання принципів історизму й об'єктивності та загальнонаукових і спеціальноісторичних методів наукової праці. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії українського визвольного руху першої половини ХХ ст. проаналізовано праці публіцистів українського повстанського підпілля, присвячені проблемам міжнародної ситуації повоєнного часу. Визначено, що надважливим завданням для керівництва українського визвольного руху було формулювання та чітка артикуляція його завдань і мети, без чого неможливою була б мотивація учасників повстанської боротьби. Його реалізацією займалися низка провідних ідеологів націона-Галина Стародубець Проблеми гуманітарних наук. Серія Історія. Випуск 2/44 (2019) 254
Східноєвропейський історичний вісник
Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu "Ostrozʹka akademìâ". Serìâ Ìstoričnì nauki
Галина Стародубець ГЕНДЕРНІ СТРАТЕГІЇ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ВЛАДИ В УМОВАХ РАДЯНІЗАЦІЇ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ ... more Галина Стародубець ГЕНДЕРНІ СТРАТЕГІЇ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ВЛАДИ В УМОВАХ РАДЯНІЗАЦІЇ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ ТА БІЛОРУСІЇ В 1944-1946 РР. У статті аналізуються форми і методи реалізації гендерних стратегій більшовицької влади в умовах радянізації західних областей України та Білорусії в 1944-1946 рр. Зроблено висновок про активне залучення жіноцтва цих регіонів до процесу радянізації. Шляхом створення жіночих відділів у структурі обкомів партії держава отримала можливість мобілізовувати жінок на відбудову народного господарства, проведення публічних заходів агітаційно-пропагандистського характеру. Жінки західноукраїнського регіону часто використовувалися партійно-радянською владою як інструменти антиповстанської боротьби.
Східноєвропейський історичний вісник
Бібліографічний опис статті: Starodubets, H. (2019). Women's experience of participation in the p... more Бібліографічний опис статті: Starodubets, H. (2019). Women's experience of participation in the process of the sovietization in the Western regions of Ukraine in the conditions of Stalin's regime.
Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series: History.
Summary. The purpose of the study is to identify models of femininity in the gender policy of the... more Summary. The purpose of the study is to identify models of femininity in the gender policy of the Stalinist regime in relation to the rural part of Western Ukrainian women in the first postwar decade; to analyze the ways and methods of their construction by instruments of party propaganda. The work is based on socio-cultural and feminist methodology, which requires the study of society taking into account its multicomponent nature, including such an important stratification parameter as "gender". In addition, the methodological guidelines of the study are the principles of historicism, systematization, scientificity, verification, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (comparative, chronological and historical-systemic) methods. The scientific novelty is that for the first time in the historiography of the gender policy of the Stalinist regime in the western regions of Ukraine during the period of late Stalini...
The Person and the Challenges. The Journal of Theology, Education, Canon Law and Social Studies Inspired by Pope John Paul II
The article analyzes the religious situation in the Ukrainian society, as well as its impact on t... more The article analyzes the religious situation in the Ukrainian society, as well as its impact on the formation and development of military-religious relations in the Armed Forces of Ukraine in 1991–2017. Religion, as one of the leading forms of social consciousness, is an important factor in the formation of civil society and in the development of channels of its communication with state institutions. The Church has traditionally played the role of an important subject of the socio-political life in the history of the Ukrainian people. The relationship between Russian-Ukrainian relations and their impact on state-religious relations in Ukraine and its Armed Forces has been studied. The main tendencies of the development of military-religious relations in the Armed Forces of Ukraine have been clarified. The transformation processes that influenced the change of the existing models of support of religious needs for the servicemen of the Armed Forces of Ukraine in the studied period, ar...
Історичні і політологічні дослідження, 2017
Характеризується стиль роботи і професійної поведінки партійних чиновників найвищого рангу західн... more Характеризується стиль роботи і професійної поведінки партійних чиновників найвищого рангу західних областей України в перші повоєнні роки з огляду на конкретно-історичні умови їх професійного становлення в рамках командноадміністративної системи. Партійні лідери західних областей розглядаються як типові представники нового покоління, яке вивчало історію не з підручників, а творило її своїми «руками», своєю безпосередньою участю. Звертається увага, що авторитарний, навіть диктаторський стиль управління супроводжував партійно-радянську еліту на усіх щаблях її кар'єрного росту. Піднімаючись із «низів», вони змушені були постійно прогинатися під систему, доводити свою «пролетарськість» та відданість Партії, перманентно наражаючись на небезпеку потрапити до лав «ворогів народу». Тому культивування партфункціонерами в собі жорсткого, вольового, безапеляційного керівника було детерміноване іманентною потребою завоювати та зберегти високий соціальний статус. Наголошується, що загальний стиль поведінки номенклатурних посадовців західних областей України в 1944-1946 роках цілком вписувався в командно-адміністративну систему сталінського зразка. Переважна більшість партійних керівників за інерцією продовжували використовувати військові методи управління, виявляючи схильність до бюрократизму, надмірної жорсткості та жорстокості. Характер взаємовідносин усередині влади та її представників із місцевим населенням визначався низкою чинників об'єктивного та суб'єктивного характеру: низький рівень професійно-освітньої підготовки переважної більшості чиновників вищої та середньої ланки управління; часта змінюваність кадрів; досить напружений графік роботи за умови практично ненормованого робочого дня; побутова невлаштованість. Серйозними суб'єктивними чинниками можна вважати: незнання прибулими (таких була абсолютна більшість) місцевих умов і традицій; панування атмосфери тотального страху, беззаконня, вседозволеності, що в сукупності сприяло формуванню у свідомості як місцевих мешканців, так і партійно-радянських функціонерів образу радянського службовця як окупанта. Ключові слова: партійні чиновники, ВКП(б), радянська влада, секретар обкому, професійна поведінка, західні області України.
Naukovì zapiski, 2020
Основні вектори громадсько-політичної діяльності сільського жіноцтва Волині наприкінці 1920-х-на ... more Основні вектори громадсько-політичної діяльності сільського жіноцтва Волині наприкінці 1920-х-на початку 1930-х років Анотація. Мета статті полягає у визначенні основних напрямків громадськополітичної діяльності сільського жіноцтва Волині в період розгортання політики колективізації сільського господарства наприкінці 1920-хна початку 1930-х років. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, абстрагування й узагальнення) та спеціально-історичних методів (історикотипологічному, історико-системному та методі діахронного аналізу суспільно-історичної реальності) у поєднанні з принципами історизму, об'єктивності, системності та розвитку. Наукова новизна роботи полягає у тому, що: вперше предметом дослідження виступило сільське жіноцтво Волині в період першої сталінської п'ятирічки. Визначено основні чинники, які впливали на динаміку включення волинських селянок у процес соціалістичних перетворень на селі. Визначено форми та способи залучення жінок-активісток до організації: агітаційнопропагандистської роботи серед своїх односельчанок щодо їх участі в виборах місцевих Рад, ліквідації безграмотності, боротьби з «класовими ворогами» на селі та створення колгоспів. Висновки. Впродовж 1920-х років радянська влада значну увагу приділяла вирішенню так званого «жіночого питання». У період розгортання курсу на соціалістичну перебудову села, жінвідділи активізували роботу в напрямку залучення жінокактивісток до процесу реалізації завдань більшовицької партії, насамперед щодо створення колгоспів. Важливими векторами громадсько-політичної діяльності жіночого активу Волинських сіл у досліджуваний період виступали: 1. Політична соціалізація селянок шляхом залучення їх до участі у виборах до місцевих рад, до роботи в сільрадах як у складі депутатського корпусу, так і посадовців (голів та секретарів сільрад). 2. Участь у кампанії з ліквідації мало-і безграмотності дорослого населення, рівень грамотності якого в цьому регіоні був одним із найнижчих в Україні. 3. Проведення агітаційно-пропагандистської кампанії на підтримку сталінської політики колективізації сільського господарства та боротьби з «класово ворожими елементами» села.
Studia Historica Nitriensia
The purpose of the research is to reveal the specifics of women's organizations formation in the ... more The purpose of the research is to reveal the specifics of women's organizations formation in the form of "women departments", "women delegate meetings", "women councils" in Volyn region during the first postwar years; to elucidate the content of their activities through the prism of political and propaganda work and participation in the process of the collective farm system formation in the region. The methodological basis of the research is the principles of historicism, scientificity, a combination of systemic and regional approaches, an authorial objectivity, a moderate narrative constructivism, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical genetic, historical typological, historical systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact for the first time in the historiography of the Ukrainian women movement on the basis of previously unknown archival documents there has been elucidated the topic of women's participation in the Sovietization of the western regions of Ukraine during the first postwar decade, in particular, in Volyn; there has been highlighted the policy of the Bolshevik government's use of women as an effective brought to you by CORE View metadata, citation and similar papers at core.ac.uk
Eminak
The purpose of article is to use the example of Zhytomyr Oblast and describe the daily survival p... more The purpose of article is to use the example of Zhytomyr Oblast and describe the daily survival practices of women collective farmers in the conditions of the reconstruction of the collective farm system and the famine of 1946-1947 and the peculiarities of their perception of those transformational processes, which they were witnesses and participants of. Scientific novelty. The topic of everyday life in the Ukrainian village in the period of late Stalinism is considered from the aspect of experience of Ukrainian collective farmers women for the first time in Ukrainian historiography. Conclusion. The core of the post-war reconstruction of the Ukrainian village was the restoration of the collective farm system. Given the changes in the demographic situation caused by the war and the German occupation of Ukrainian territories, women were the main mobilization resource for replenishing the ranks of collective farm workers. The memories of peasant women/peasants of Zhytomyr region provi...
Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Series: History, 2022
The Purpose of the article is to reveal, on the example of the Ternopil region, the peculiarities... more The Purpose of the article is to reveal, on the example of the Ternopil region, the peculiarities of the radio broadcasting process and its dynamics in the western regions of the Ukrainian Soviet Socialistic Republic (USSR) as well as to show the establishment of radio broadcasting in the first postwar years like one of the Bolshevik propaganda tools in the Sovietization. The methodological basis of the study includes the principles of historicism, scientific compliance, combination of system and regional approaches, authorial objectivity, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical-genetic, historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty of the study is based on the original problem formulation, as the researched topic has not been considered in Ukrainian historiography before. In addition, a significant amount of the archival documents that have not been involved in scientific circul...
The article is devoted to an analysis of gender aspects of the Bolshevik authorities’ state polic... more The article is devoted to an analysis of gender aspects of the Bolshevik authorities’ state policy during the Sovietisation process of the Ukrainian regions immediately after the October Revolution in the 1920s, and of the Western regions of Ukraine in the first post-war years. The main forms and content of public and political activities of female peasants were determined by the comparative method. The Soviet government initiated different activities to involve women in all spheres of life. It was caused, on the one hand, by the necessity of their labor mobilisation in a difficult demographic situation, the expansion of the social base of support for the Bolshevik Party and, on the other hand, it promoted the USSR’s role in the international arena. In terms of the implementation of the policy of gender equality proclaimed by the Bolsheviks, the so-called “Zhenotdely” were created in Russia in 1919. The experience of their activities was transferred to Ukraine in the 1920s and, after more than a decade’s pause, it was implemented in the western regions of Ukraine. Due to the lack of alternative civil society institutions, local “Zhenotdely” partially took over their functions and ran a number of important social spheres. Since the initiative to create “Zhenotdely” was not directed “from below” but “from above” and their activities were fully controlled by the relevant Committees of the CP(b)U, these organisations ipso facto could not reflect the interests of civil society. Generally, the implementation of state gender policy in the Ukrainian regions during the period we defined was carried out in terms of the so-called socialist transformations and was aimed at establishing and legitimising Soviet power there.
Intermarum history policy culture, 2021
The purpose of the study. The peculiarities of everyday life in the Ukrainian village during the ... more The purpose of the study. The peculiarities of everyday life in the Ukrainian village during the late Stalinism in the framework of women’s survival experience during the first postwar decade are highlighted in the article. The research is based on the memories of peasant women of Zhytomyr region, whose childhood took place in the 1940s. Methodological basis of the study is historical-anthropological approach, with one of its manifestations being the history of everyday life. Scientific novelty. The research of rural everyday life of peasants in Zhytomyr region from the standpoint of gender approach is accomplished for the first time. The survival strategies of rural women in the postwar period are emphasized. The following components of rural everyday life are analysed: work in a collective farm, ways to meet the material and household needs of the family, the behaviour of peasants in the famine circumstances in 1946-1947. Conclusions. Women’s survival strategies in the post-war ev...
Eminak, 2018
Рецензія на книгу: Міщанин В. Радянізація Закарпаття 1944-1950 рр. Монографія. Ужгород: ТОВ «РІК-... more Рецензія на книгу: Міщанин В. Радянізація Закарпаття 1944-1950 рр. Монографія. Ужгород: ТОВ «РІК-У», 2018. 644 с.
Studia Historica Nitriensia
The aim of the article is to define the specifics of formation of future history teachers’ profes... more The aim of the article is to define the specifics of formation of future history teachers’ professional competencies. Research competencies are seen among preferential ones, which are to be acquired by higher education applicants of the educational qualification Master in Secondary Education (History). The empirical basis of the research is the results obtained by instructors of the Department during teaching the special courses “History of Stalinism” and “History of New Independent States”. The article highlights methodological techniques and practices, implemented by educationalists in the process of teaching the mentioned special courses, aiming at forming professional competencies of students obtaining Master’s degree. Using the materials of the laboratory “Studying the Soviet Past of the Stalin’s Era” (audio and video recordings of interviews with women from villages in Zhytomyr Region, who were raised in the conditions of the Stalin’s regime) is the peculiarity of the educatio...
Eminak, 2021
Основна мета статті полягає у тому, щоб на прикладі волинського регіону розкрити детермінанти пол... more Основна мета статті полягає у тому, щоб на прикладі волинського регіону розкрити детермінанти політичної та соціальної мобілізації селянок у період першого десятиріччя становлення радянської влади. Визначено, що основним агентом впливу на процес організації жіночого руху та формування його змісту і форм виступала більшовицька партія. Зазначено, що емансипаційна політика більшовиків ґрунтувалася на константі невіддільності жіночого руху від загально пролетарського.
Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series: History
Основні вектори громадсько-політичної діяльності сільського жіноцтва Волині наприкінці 1920-х-на ... more Основні вектори громадсько-політичної діяльності сільського жіноцтва Волині наприкінці 1920-х-на початку 1930-х років Анотація. Мета статті полягає у визначенні основних напрямків громадськополітичної діяльності сільського жіноцтва Волині в період розгортання політики колективізації сільського господарства наприкінці 1920-хна початку 1930-х років. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, абстрагування й узагальнення) та спеціально-історичних методів (історикотипологічному, історико-системному та методі діахронного аналізу суспільно-історичної реальності) у поєднанні з принципами історизму, об'єктивності, системності та розвитку. Наукова новизна роботи полягає у тому, що: вперше предметом дослідження виступило сільське жіноцтво Волині в період першої сталінської п'ятирічки. Визначено основні чинники, які впливали на динаміку включення волинських селянок у процес соціалістичних перетворень на селі. Визначено форми та способи залучення жінок-активісток до організації: агітаційнопропагандистської роботи серед своїх односельчанок щодо їх участі в виборах місцевих Рад, ліквідації безграмотності, боротьби з «класовими ворогами» на селі та створення колгоспів. Висновки. Впродовж 1920-х років радянська влада значну увагу приділяла вирішенню так званого «жіночого питання». У період розгортання курсу на соціалістичну перебудову села, жінвідділи активізували роботу в напрямку залучення жінокактивісток до процесу реалізації завдань більшовицької партії, насамперед щодо створення колгоспів. Важливими векторами громадсько-політичної діяльності жіночого активу Волинських сіл у досліджуваний період виступали: 1. Політична соціалізація селянок шляхом залучення їх до участі у виборах до місцевих рад, до роботи в сільрадах як у складі депутатського корпусу, так і посадовців (голів та секретарів сільрад). 2. Участь у кампанії з ліквідації мало-і безграмотності дорослого населення, рівень грамотності якого в цьому регіоні був одним із найнижчих в Україні. 3. Проведення агітаційно-пропагандистської кампанії на підтримку сталінської політики колективізації сільського господарства та боротьби з «класово ворожими елементами» села.
Problems of humanities. History
дослідження-на підставі аналізу праць публіцистів українського повстанського підпілля розкрити ос... more дослідження-на підставі аналізу праць публіцистів українського повстанського підпілля розкрити особливості бачення ними тогочасної міжнародної ситуації та векторів зовнішньої політики національно-визвольного руху в умовах завершення Другої світової війни та післявоєнного облаштування світу. Методологія дослідження спирається на поєднання принципів історизму й об'єктивності та загальнонаукових і спеціальноісторичних методів наукової праці. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії українського визвольного руху першої половини ХХ ст. проаналізовано праці публіцистів українського повстанського підпілля, присвячені проблемам міжнародної ситуації повоєнного часу. Визначено, що надважливим завданням для керівництва українського визвольного руху було формулювання та чітка артикуляція його завдань і мети, без чого неможливою була б мотивація учасників повстанської боротьби. Його реалізацією займалися низка провідних ідеологів націона-Галина Стародубець Проблеми гуманітарних наук. Серія Історія. Випуск 2/44 (2019) 254
Східноєвропейський історичний вісник
Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu "Ostrozʹka akademìâ". Serìâ Ìstoričnì nauki
Галина Стародубець ГЕНДЕРНІ СТРАТЕГІЇ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ВЛАДИ В УМОВАХ РАДЯНІЗАЦІЇ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ ... more Галина Стародубець ГЕНДЕРНІ СТРАТЕГІЇ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ВЛАДИ В УМОВАХ РАДЯНІЗАЦІЇ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ ТА БІЛОРУСІЇ В 1944-1946 РР. У статті аналізуються форми і методи реалізації гендерних стратегій більшовицької влади в умовах радянізації західних областей України та Білорусії в 1944-1946 рр. Зроблено висновок про активне залучення жіноцтва цих регіонів до процесу радянізації. Шляхом створення жіночих відділів у структурі обкомів партії держава отримала можливість мобілізовувати жінок на відбудову народного господарства, проведення публічних заходів агітаційно-пропагандистського характеру. Жінки західноукраїнського регіону часто використовувалися партійно-радянською владою як інструменти антиповстанської боротьби.
Східноєвропейський історичний вісник
Бібліографічний опис статті: Starodubets, H. (2019). Women's experience of participation in the p... more Бібліографічний опис статті: Starodubets, H. (2019). Women's experience of participation in the process of the sovietization in the Western regions of Ukraine in the conditions of Stalin's regime.
Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series: History.
Summary. The purpose of the study is to identify models of femininity in the gender policy of the... more Summary. The purpose of the study is to identify models of femininity in the gender policy of the Stalinist regime in relation to the rural part of Western Ukrainian women in the first postwar decade; to analyze the ways and methods of their construction by instruments of party propaganda. The work is based on socio-cultural and feminist methodology, which requires the study of society taking into account its multicomponent nature, including such an important stratification parameter as "gender". In addition, the methodological guidelines of the study are the principles of historicism, systematization, scientificity, verification, as well as the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (comparative, chronological and historical-systemic) methods. The scientific novelty is that for the first time in the historiography of the gender policy of the Stalinist regime in the western regions of Ukraine during the period of late Stalini...