Vitalii Bryzhnik - Academia.edu (original) (raw)

Uploads

Статті і тези (the articles and the theses) by Vitalii Bryzhnik

Категорії. За результатами Всеукр. круглого столу «Читання пам’яті Івана Бойченка – 2023. Людина. Історія. Справедливість» , 2023

У розгляді теоретично основних філософських творів давньогрецьких мислителів Платона і Арістотеля... more У розгляді теоретично основних філософських творів давньогрецьких мислителів Платона і Арістотеля було виокремлено ідейну суть і соціальне значення концептів людської свободи і соціальної справедливости. - In reviewing theoretically the main philosophical works of the ancient Greek thinkers Plato and Aristotle, the author highlights the ideological essence and social significance of the concepts of human freedom and social justice.

Міжнародна науково-практична конференція "Фундаментальні та прикладні проблеми суспільства: історія, сьогодення, майбутнє". , 2024

У контексті розгляду довоєнних і післявоєнних робіт Макса Горкгаймера з антропології було виокрем... more У контексті розгляду довоєнних і післявоєнних робіт Макса Горкгаймера з антропології було виокремлено як теоретично основне його розуміння соціокультурних та психологічних причин політичного насильства, що коїли носії фашизоїдної свідомости. - In the context of the consideration of Max Horkheimer's pre-war and post-war works on anthropology, his understanding of the socio-cultural and psychological causes of political violence committed by the bearers of fascistic consciousness was highlighted as theoretically fundamental.

«Філософія економіки: актуальний дискурс в умовах війни». Матеріали круглого столу (26 червня 2023 року), 2023

Через застосування філософського аналізу до теоретично основного твору економічної теорії Фрідріх... more Через застосування філософського аналізу до теоретично основного твору економічної теорії Фрідріха фон Гаєка "Конституція свободи" було виявлено ідейну актуальність поняття духа індивідуальної соціально-економічної ініціативи окремої людини, як вихованця й носія західної культури, щодо історичних реалій сучасного українського суспільства.

Гуманітарні студії: Збірник наукових праць, 2012

Стаття присвячена виявленню залежності соціальних реалій сьогодення від динамізму символічних змі... more Стаття присвячена виявленню залежності соціальних реалій сьогодення від динамізму символічних змістів у культурних просторах людства. The article is devoted the exposure of dependence of present social realities on dynamism of symbolic senses in cultural spaces of humanity.

Політологічний вісник, 2013

В аналізі книги Т. Адорно «Неґативна діалектика» розглянуто залежність становлення соціального бу... more В аналізі книги Т. Адорно «Неґативна діалектика» розглянуто залежність становлення соціального буття від активності індивідуальної свідомості. Експлікований основний арґумент онтології Адорно — відмінність «соціальної реальності» та «об’єктивної дійсності». In the analysis of book Т. Аdоrnо «Negative dialectics» is considered dependence of becoming of social existence on activity оf individual consciousnesс. Basic argument оf Аdоrno ontology is opened out — difference of «social reality» and «objective actuality».

«Дні науки філософ. факультету – 2014». Міжн. наук. конференція., 2014

У контексті розгляду соціяльно-філософських робіт німецького мислителя Макса Вебера було дослідже... more У контексті розгляду соціяльно-філософських робіт німецького мислителя Макса Вебера було досліджено такий антропологічний аспект його творів, як три типи "леґітимного панування".

«Дні науки філософ. факультету – 2015». Міжн. наук. конференція. (Матеріали доповідей та виступів)., 2015

Досліджено феномен тиранічної влади в контексті аналізи діялоґів давньогрецького мислителя Платон... more Досліджено феномен тиранічної влади в контексті аналізи діялоґів давньогрецького мислителя Платона. Відповідно до ідейних переконань філософа, завадою поширенню цього феномену у просторі суспільного буття людей мусить відбутися досконалий соціяльний устрій як ідеальне втілення соціяльної справедливости.

Міжнародна наукова конференція «Дні науки філософського факультету – 2016» , 2016

У контексті аналізи філософського твору французького мислителя Мішеля де Монтеня «Проби» було роз... more У контексті аналізи філософського твору французького мислителя Мішеля де Монтеня «Проби» було розглянуто суть особистої відповідальности освіченої людини як нового, неспадкового аристократа.

Міжнародна наукова конференція «Дні науки філософського факультету – 2017», 2017

У контексті ранніх філософських творів Герберта Маркузе, Макса Горкгаймера й Теодора Адорно було ... more У контексті ранніх філософських творів Герберта Маркузе, Макса Горкгаймера й Теодора Адорно було розглянуто антропологічний чинник історичного процесу.

Вісник Київського інститут бізнесу і технологій, 2018

Розглянуто ґенезу авторитарної влади відповідно до теоретичних позицій соціяльної-психології німе... more Розглянуто ґенезу авторитарної влади відповідно до теоретичних позицій соціяльної-психології німецько-американського фройдомарксиста Еріха Фрома, що були викладені у книжці "Втеча від свободи"

VІ всеукраїнська наукова конференція «Філософія як культурна політика сучасності», 2018

У контексті розгляду філософсько-освітніх творів Теодора Адорно експліковано суть колективної пам... more У контексті розгляду філософсько-освітніх творів Теодора Адорно експліковано суть колективної пам'яті західних европейців, яка, за Адорно, мусить відбутися в суспільстві освітнім чинником здійснення в ньому ідеї демократії.

Filosofiya osvity. Philosophy of Education, Dec 1, 2015

Стаття присвячена розгляду основних елементів філософії освіти Теодора Адорно. Було зауважено кри... more Стаття присвячена розгляду основних елементів філософії освіти Теодора Адорно. Було зауважено критичне ставлення цього соціального мислителя до «напівосвіти» як до культурного продукту індустріально-масової цивілізації. - The article is devoted to consideration of the basic elements of Theodor Adorno’s Philosophy of Education. The author analyzes the philosopher’s critical attitude to “semi-education” as a cultural product of mass industrial civilization.

Київські філософські студії-2019. Матеріали наукової конференції (м. Київ, 16-17 травня 2019 р.): тези доповідей , 2019

У контексті розгляду філософсько-освітніх творів німецьких мислителів Макса Шелера та Карла Яспер... more У контексті розгляду філософсько-освітніх творів німецьких мислителів Макса Шелера та Карла Ясперса зауважено освітянська суть їхніх намірів реформувати вищу освіту відповідно до потреби соціокультурної розбудови тодішнього німецького суспільства як громадянського.

Збірник наукових праць ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Особистість студента і соціокультурне середовище університету в суспільному контексті»., 2019

Через дослідження творів Макса Шелера та Карла Ясперса, присвячених освітянським завданням націон... more Через дослідження творів Макса Шелера та Карла Ясперса, присвячених освітянським завданням національного університету, розглянуто основну мету названого освітнього закладу – виховання студента особистістю.

Формування патріотичної та громадянської свідомості учнів: теорія і практика : моногр., 2018

У статті розглянуто досвід західнонімецької філософії, котра в повоєнний період історії Німеччини... more У статті розглянуто досвід західнонімецької філософії, котра в повоєнний період історії Німеччини здійснилася виховним, теоретичним чинником повоєнного відтворення громадянської свідомости західних німців.

Аналіз провідного вітчизняного та зорубіжного досвіду щодо стратегій вищої освіти в умовах інтернаціоналізації для стійкого розвитку суспільства: препринт (аналітичні матеріали) , 2019

У даному аналітичному дослідженні розглянуто національні стратегії Австрії, Чехії, Словаччини та ... more У даному аналітичному дослідженні розглянуто національні стратегії Австрії, Чехії, Словаччини та Польщі щодо реалізації у цих європейських країнах четвертої (освітньої) цілі Плану «Перетворення нашого світу: Порядок денний в області стійкого розвитку на період до 2030 року», ухваленого Генеральною Асамблеєю ООН 25 вересня 2015 року. Також досліджено стратегії внутрішньої політики закладів вищої освіти цих країн як чинники впровадження четвертої (освітньої) цілі «Порядку денного – 2030» у соціокультурний простір цих європейських суспільств.

Читання пам’яті Івана Бойченка – 2018. Людина. Історія. Суспільство: Всеукр. круглий стіл (26 жовт. 2018 р.) : [матеріали доповідей та виступів] , 2018

Розглянуто неґативне значення впливу соціяльної ідеології посттоталітарного суспільства на громад... more Розглянуто неґативне значення впливу соціяльної ідеології посттоталітарного суспільства на громадську думку відповідно до соціяльно-теоретичних позицій філософа-неомарксиста Теодорно Адорно.

Особистість студента та соціокультурне середовище університету в суспільному контексті». Збірник наукових праць ІІ Всеукраїнської науковопрактичної конференції 14 червня 2018 р., м. Київ. , 2018

У контексті розгляду філософсько-освітніх робіт педставника критичної теорії суспільства Теодора ... more У контексті розгляду філософсько-освітніх робіт педставника критичної теорії суспільства Теодора Адорно зауважено його ставлення до студента як до втілення оновленої європейської особистості.

«Велет українського слова» (до 200-ліття Пантелеймона Куліша): збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, 18 жовтня 2019 р., 2019

У контексті розгляду філософсько-освітніх творів представника критичної теорії суспільства Теодор... more У контексті розгляду філософсько-освітніх творів представника критичної теорії суспільства Теодора Адорно проналізовано його ставлення до мови як до чинника ідейного впливу на освітній процес в університеті.

Читання пам’яті Івана Бойченка – 2019. Людина. Історія. Мораль: Всеукр. круглий стіл (25 жовт. 2019 р.), 2019

У контексті розгляду філософсько-освітніх текстів німецького соціяльного мислителя Теодора Адорно... more У контексті розгляду філософсько-освітніх текстів німецького соціяльного мислителя Теодора Адорно зауважено його ставлення до суті особистої моральности університетського викладача як принципового чинника його просвітницької праці.

«Філософія економіки: актуальний дискурс в умовах війни». Матеріали круглого столу (26 червня 2023 року), 2023

Гуманітарні студії: Збірник наукових праць, 2012

Політологічний вісник, 2013

«Дні науки філософ. факультету – 2014». Міжн. наук. конференція., 2014

«Дні науки філософ. факультету – 2015». Міжн. наук. конференція. (Матеріали доповідей та виступів)., 2015

Міжнародна наукова конференція «Дні науки філософського факультету – 2016» , 2016

Міжнародна наукова конференція «Дні науки філософського факультету – 2017», 2017

Вісник Київського інститут бізнесу і технологій, 2018

VІ всеукраїнська наукова конференція «Філософія як культурна політика сучасності», 2018

Filosofiya osvity. Philosophy of Education, Dec 1, 2015

Київські філософські студії-2019. Матеріали наукової конференції (м. Київ, 16-17 травня 2019 р.): тези доповідей , 2019

Формування патріотичної та громадянської свідомості учнів: теорія і практика : моногр., 2018

Читання пам’яті Івана Бойченка – 2019. Людина. Історія. Мораль: Всеукр. круглий стіл (25 жовт. 2019 р.), 2019

International Scientific Journal of Universities and Leadership , 2024

Max Horkheimer, a prominent German social thinker and one of the founders of critical social theo... more Max Horkheimer, a prominent German social thinker and one of the founders of critical social theory, delivered his speech «Academic Study at the University» to future students of Goethe University Frankfurt at the graduation ceremony on 12 May 1952. In his capacity as rector of the university, Horkheimer addressed the graduates of Frankfurt’s grammar schools in a speech in which he clearly defined both the educational task of his university and the actions that the newly arrived students were expected to take. Both as the rector of a German university and as a German social philosopher, which is not indifferent to the social and political problems of his homeland, a significant part of which fell under the ideological and political power of Eastern totalitarianism, while the other has not yet completely shaken off the totalitarian and ideological legacy of the past, in his speech, Horkheimer outlined his understanding of the university as an enlightening factor in the elimination of that ideological burden on the minds of West Germans, continuing to use the concept of das Studium as an theoreticallу defining philosophical and educational concept in his works.

International Scientific Journal of Universities and Leadership , 2024

A short article by Max Horkheimer, a well-known German neo-Marxist social philosopher and one of ... more A short article by Max Horkheimer, a well-known German neo-Marxist social philosopher and one of the founders of critical social theory, was published in the eighth issue of the Frankfurter Studentenzeitung, the student newspaper of the University of Frankfurt, which was published in December 1951. This text is another work of the Frankfurt thinker from his cycle of philosophical and educational works devoted to the philosophical consideration of such a spiritually influential phenomenon of German culture as the German university. Horkheimer continued his line of ideological orientation towards the concept of das Studium in German educational philosophy when he was rector of the University of Frankfurt in the early fifties of the last century. The German philosopher defined the theoretical connection that should bind together philosophy as theoretical knowledge that emancipates human consciousness from the pressure of totalitarian, ruling ideology, and sociology as a science that is able to provide society, which has embarked on the path of humanistic transformations in its environment, with relevant positive scientific and objective knowledge.

International Scientific Journal of Universities and Leadership , 2023

Твір німецького соціального мислителя Теодора Адорно, одного з чільних представників Франкфуртськ... more Твір німецького соціального мислителя Теодора Адорно, одного з чільних представників Франкфуртської школи, «До університетського вивчення філософії» був вперше опублікований 1955 року у другому числі часопису Diskus. Frankfurter Studentenzeitung. Не зраджуючи властивому собі способу викладати свої думки, в антиідеологічний спосіб поєднавши тезову форму тексту з есеїстькою манерою викладу, Адорно представив на суд сучасників своє ставлення до філософії як ідейно визначальної навчальної дисципліни, присутньої оновленій в університетській освіті.

International Scientific Journal of Universities and Leadership , 2023

Свою роботу «Філософія та університетське навчання» німецький соціальний мислитель, освітянин і з... more Свою роботу «Філософія та університетське навчання» німецький соціальний мислитель, освітянин і засновник критичної теорії суспільства Макс Горкгаймер написав як промову, яку зачитав 6 серпня 1948 року у Франкфуртському університеті ще до свого повернення з еміграції, із США, до повоєнної Західної Німеччини. У цьому творі, яким німецький філософ започаткував цикл своїх філософсько-освітніх робіт, була продовжена попередня тема книжки «Діалектика Просвітництва» (1947). Тут знайшло своє теоретичне продовження Горкгамерова критика ідеологічної ліквідації явища західного індивідуума, що було виконано в повоєнній статті «Авторитет і сім’я в сучасності» (1947-1949).

Філософія освіти. Philosophy of Education, 2021

Роботу «Табу на покликання вчителя » німецький соціяльний філософ і представник критичної теорії ... more Роботу «Табу на покликання вчителя » німецький соціяльний філософ і представник критичної теорії Теодор Адорно прочитав як доповідь 21 травня 1965 року в Берлінському інституті освітніх досліджень (Західний Берлін). У цій доповіді Адорно розглянув соціяльно-психологічні й соціокультурні причини, які в контексті західноевропейської культури історично зумовили cуспільне виникнення множини психологічних табу на педагогічну працю шкільного вчителя. Філософ теоретично вивів діялектичний зв’язок людської неприязні й огиди до роботи вчителя з культурної традиції німецького суспільства, що історично розвивалося як пізньобуржуазне. - The work “Taboos on the teaching vocation” was read by the German social philosopher and representative of critical theory Theodor Adorno as a report on May 21, 1965 at the Berlin Institute for Educational Research (West Berlin). In this report, Adorno considered the socio-psychological and socio-cultural reasons that in the context of Western European culture have historically led to the social emergence of many psychological taboos on the pedagogical work of the school teacher. The philosopher theoretically deduced the dialectical connection between human hostility and disgust for the work of the teacher from the cultural tradition of German society, which historically developed as late bourgeois.

Філософія освіти. Philosophy of Education, 2019

Український переклад роботи німецького філософа-неомарксиста Теодора Адорно «Виховання після Аушв... more Український переклад роботи німецького філософа-неомарксиста Теодора Адорно «Виховання після Аушвіца» присвячений 75-тій річниці визволення в'язнів нацистського концентраційного табору Аушвіц. У цій роботі, яку Теодор Адорно зачитав як доповідь на Гесенському радіо 18-го квітня 1966 року, була продовжена попередня тема особливого значення - плекання в посттоталітарному суспільстві нової, антиідеологічної освіти як засобу гуманістичного виховного впливу на нього. - The Ukrainian translation of the work of the German neo-Marxist philosopher Theodor Adorno «Education after Auschwitz» is dedicated to the 75th anniversary of the liberation of prisoners of the Nazi concentration camp Auschwitz. In this work, which Theodor Adorno read as a report on Hesse Radio on April 18, 1966, the previous theme of special importance – the cultivation of a new, anti-ideological education in post-totalitarian society as a means of humanistic educational influence on this society – was continued.

Філософія освіти. Philosophy of Education, 2019

Ця розмова соціяльного філософа Теодора Адорно, представника критичної теорії суспільства, з Гель... more Ця розмова соціяльного філософа Теодора Адорно, представника критичної теорії суспільства, з Гельмутом Бекером, політичним публіцистом і теоретиком освіти, відбулася 1966 року й була опублікована у збірці філософського-освітніх робіт Теодора Адорно, що мала назву «Виховання до повноліття». У цій розмові Адорно та Бекер критично розглянули множину аспектів тодішньої західнонімецької освіти, яка, на їхнє переконання, не виконувала власне основне завдання – своєю роботою вона не сприяла представникам західнонімецького юнацтва стати соціяльно активними людьми. - This conversation by social philosopher Theodor Adorno, a representative of the critical theory of society, with Hellmut Becker, a political publicist and theorist of education, took place in 1966 and was published in the collection of Theodor Adorno`s philosophical and educational works Upbringing to responsibility. By this conversation Adorno and Becker critically examined the many aspects of the then West German education, which they believed did not fulfill their main task – it did not encourage the representatives of West German youth to become socially active people.

Філософія освіти. Philosophy of Education, 2018

Роботу «Філософія і вчитель» Теодор Адорно вперше прочитав як доповідь у Будинку студентів міста ... more Роботу «Філософія і вчитель» Теодор Адорно вперше прочитав як доповідь у Будинку студентів міста Франкфурта-наМайні в листопаді 1961 року. У цій доповіді Адорно продовжив тему критики тих чинників тодішньої освіти Західної Німеччини, які унеможливлюють особисту боротьбу інтелектуала з культурними залишками тоталітарного суспільства. - Teodor Adorno’s work Philosophy and Teachers was first read as a report at the Frankfurt Studenthome in November 1961. In this report Adorno continued the topic of criticism of those factors of the then formation of West Germany, which made impossible a personal fight intellectual to with the cultural remnants of a totalitarian society.

Sententiae, 2020

Доповідь, яку німецький соціяльний філософ Макс Горкгаймер - один із засновників критичної теорії... more Доповідь, яку німецький соціяльний філософ Макс Горкгаймер - один із засновників критичної теорії суспільства - виголосив 1932 року на засіданні Кантівського товариства міста Франкфурта-на-Майні. Цей твір був опублікований у першому числі "Часопису соціяльних досліджень", друкованого орґану Інституту соціяльних досліджень (Франкфуртський університет), який Макс Горакгаймер тоді очолював.

Філософія освіти. Philosophy of Education, 2019

Статтю «Нотатка про гуманітарну науку та освіту» німецький соціяльний філософ Теодор Адорно, пред... more Статтю «Нотатка про гуманітарну науку та освіту» німецький соціяльний філософ Теодор Адорно, представник критичної теорії суспільства, опублікував 1962 року. У цій філософсько-освітній роботі Теодор Адорно продовжив попередню тему свого критичного розгляду цілісної єдности елементів культури індустріально-масового соціуму, які сприяють утвердженню в суспільству його ідеології як цілком панівної. На переконання Теодора Адорно, сукупний вплив тих елементів, зокрема, культуріндустрії, системної філософії, науково орієнтованого пізнання тощо на колективну свідомість західних європейців виконує функцію дієвого чинника владного контролю над їхнім спільним життям. - The article "The Note on the Humanities and Education" by the german social philosopher Theodor Adorno, a representative of the critical theory of society, was published in 1962. In this philosophical-educational work Theodor Adorno continued the preliminary theme of his critical consideration of the unity of the elements of the culture of the industrial-mass society, which contribute to establishment in social life of industrial-mass ideology as completely dominant. In his philosophical-educational works Theodor Adorno also carried out a critical attack on the school and university education of post-war West Germany. According to the philosopher, this education remains traditionally unchanged, which makes it impossible for any serious anti-ideological transformation in its system.

International Scientific Journal of Universities and Leadership, 2022

The German social philosopher Theodor Adorno, the representative of the critical theory of societ... more The German social philosopher Theodor Adorno, the representative of the critical theory of society, wrote this work as a speech in 1959, ten years after his return from exile in West Germany. In his characteristic manner of neo-Marxist criticism of the educational system of West Germany, Adorno critically noted the dynamics of the process of democratisation of higher education and universities in this country. According to the neo-Marxist philosopher, the principled enemy of the ideology of bourgeois society, the democratisation of universities in that country faces serious obstacles on its way. Namely: the limited access to university education for young people from workers' families, which means insufficient social openness of universities. The predominance of material interest in the educational work of some teachers, which is obviously caused by the priority of material values of the industrial society. There is an absolute lack in the educational process of the personal par...

Skhid, 2018

Свою роботу "Актуальність філософії" молодий філософ-неомарксист Теодор Адорно прочитав улітку 19... more Свою роботу "Актуальність філософії" молодий філософ-неомарксист Теодор Адорно прочитав улітку 1931 року як лекцію, вступаючи на посаду приват-доцента Франкфуртського університету імені Йогана Вольфґанґа Ґете. У цій лекції Т. Адорно критично проаналізував філософію позитивізму, неокантіанство, філософію життя та феноменологічне вчення Едмунда Гуссерля, ідейно впливових течій і шкіл німецької філософії, що мали статус панівного теоретичного знання в суспільстві. Також Т. Адорно здійснив неомарксистську критику онтологічних проєктів таких німецьких філософів, як Макс Шелер та Мартін Гайдеґґер, які зазнали ідейного впливу Гуссерлевого вчення. На переконання Т. Адорно, ці онтологічні проєкти через первинну присутність у них ірраціоналістичних елементів існування людини формують таку манеру суб'єктивного мислення, що не спроможне дієво поєднати його суб'єкта із зовнішньою дійсністю. - A young philosopher neo-marxist Theodor Adorno read his work "Actuality of Philosophy" in the summer of 1931 as a іnaugural lecture of privatdozent of the Goethe University of Frankfurt am Main. In this lecture young Adorno critically analyzed to the philosophy of positivism, neo-kantianism, the philosophy of life and the phenomenological learning of Edmund Husserl, theoretically influential currents and schools of German philosophy, which had the status of dominant theoretical knowledge in society. Adorno also carried out the neo-marxist critique of the ontological projects of such German philosophers as Max Scheler and Martin Heidegger, who were subjected to the theoretically influence of the Husserl's learning. According to Adorno these ontological projects through the primary presence in itself an irrational elements of human existence, form the kind of subjective thinking that can not effectively combine its subject with external reality.

Роботу «Що означає «опрацювання Минулого» Адорно вперше прочитав як доповідь 6 листопада 1959 рок... more Роботу «Що означає «опрацювання Минулого» Адорно вперше прочитав як доповідь 6 листопада 1959 року перед Координаційною радою з питань християнсько-єврейської співпраці. У цій доповіді Адорно розглянув суть соціальної ідеології, панівної в повоєнній Німеччині, яка зумовлювала стратегії суспільного примирення з політичними злочинами колишньої націонал-соціалістичної влади. На думку філософа, соціальна ідеологія суспільства споживання використовує чималу кількість відповідних засобів, аби стабілізувати свій панівний статус у суспільстві. Й передусім вона намагається ліквідувати колективну історичну пам’ять людей про жахи воєнного періоду, прагнучи витиснути їх із колективної свідомості, зокрема й завдяки спогадам людей про «кращі часи» життя під «опікою» попередньої, тоталітарної влади. Філософ назвав суроґатною ідентичність цих людей, соціально інтеґрованих лише завдяки авторитету владної особистості. Вони не ототожнюють себе з жертвами тоталітарного режиму через уплив на їхню свідом...

Переднє слово Макса Горкгамера, німецького соціяльного філософа-неомарксиста і засновника критичн... more Переднє слово Макса Горкгамера, німецького соціяльного філософа-неомарксиста і засновника критичної теорії суспільства, до першого числа «Часопису соціяльних досліджень» («Zeitschrift für Sozialforschung»), можна зрозуміти як проґрамне визначення нового директора «Інституту соціяльних досліджень» (університет Франкфурта-на-Майні) центральних складових наступної дослідницької праці, яку виконуватиме колектив очолюваного ним наукового закладу. - The foreword by Max Horkhammer, the German neo-Marxist social philosopher and founder of the critical theory of society, to the first issue of the "Journal of Social Research" ("Zeitschrift für Sozialforschung") can be understood as a program definition of the new director of the "Institute for Social Research" (University of Frankfurt am Main) of the central components of the next research work, which will be carried out by the team of the scientific institution headed by him.

Стаття молодого німецького філософа-фройдомарксиста Еріха Фромма «Політика і психоаналіз» є друго... more Стаття молодого німецького філософа-фройдомарксиста Еріха Фромма «Політика і психоаналіз» є другою роботою з проєкту його соціяльно-психологічної методології об’єктивного розуміння індивідуума. - The article Politics and Psychoanalysis by the young German philosopher and Freudo-Marxist Erich Fromm is the second work from the project of his social-psychological methodology for the objective understanding of an individuum.

Невеликий за обсягом нарис «Психологія і соціологія» молодого німецького філософа-фройдомарксиста... more Невеликий за обсягом нарис «Психологія і соціологія» молодого німецького філософа-фройдомарксиста Еріха Фромма «Психоаналіз і соціологія» являє собою першу теоретичну роботу в контексті його проєкту діялектичного поєднання методу психоаналізу Зиґмунда Фройда і методу соціологічного пізнання. - The short essay Psychology and Sociology by the young Freudo-Marxist philosopher Erich Fromm is the first theoretical work in the context of his project of dialectical combination of Sigmund Freud's method of psychoanalysis and the method of sociological cognition.

У роботі «Тези про мову філософів» (1930) молодий соціяльний філософ Теодор Адорно викладає своє ... more У роботі «Тези про мову філософів» (1930) молодий соціяльний філософ Теодор Адорно викладає своє критичне бачення того аспекту фундаментальної онтології Мартіна Гайдеґера, що стосується його філософії мови. - In his work "Theses on the Language of Philosophers" (1930), the young social philosopher Theodor Adorno presents his critical vision of the aspect of Martin Heidegger's fundamental ontology that relates to his philosophy of language.

Чільний представник критичної теорії суспільства Теодор Адорно свою роботу «Тези про потребу» нап... more Чільний представник критичної теорії суспільства Теодор Адорно свою роботу «Тези про потребу» написав 1942 року в США, куди цей німецький соціяльний філософ емігрував після приходу в Німеччині нацистів до влади. У цих тезах Адорно через неoмарксистську критику сучасного йому буржуазного надмірно технізованого суспільства застосував одну з категорії соціяльної теорії Карла Маркса – категорію потреби. - The leading representative of the critical theory of society Theodor Adorno, wrote his work "Theses on Need" in 1942 in the USA, where this German social philosopher emigrated after the Nazis came to power in Germany. In these theses, Adorno used one of the categories of Karl Marx's social theory, the category of need, by a neo-Marxist critique of his contemporary bourgeois over-technologised society.