Gelinada Grinchenko | V.N. Karazin Kharkiv National University (original) (raw)
Papers by Gelinada Grinchenko
Traitors, Collaborators and Deserters in Contemporary European Politics of Memory, 2018
Traitors, Collaborators and Deserters in Contemporary European Politics of Memory, 2017
Basing their study on conceptualizations current in anthropology, history, memory studies, and cu... more Basing their study on conceptualizations current in anthropology, history, memory studies, and cultural sociology, Eleonora Narvselius and Gelinada Grinchenko offer a new, complex approach to understanding the violations of loyalty and trust that constitute betrayal, as well as their present-day revisions. Acts of betrayal and their subsequent reinterpretations are viewed through the prism of power, boundary-making, and actorship. The main argument is that in the shifting political–ideological contexts of twentieth-century Europe, these three variables correlate in various, but not infinite, ways. This introductiory chapter addresses several possible strategies evident in revising the old and constructing the new “formulas of betrayal” in the current European context. One part of these strategies refers to the political and legal modalities of betrayal, while in others the cultural and social underpinnings of moral border-crossing and change of loyalty are decisive. The following chapters in the volume take the underlying motivations of “formulas of betrayal” into consideration in more detail.
Reclaiming the Personal, 2015
Traitors, Collaborators and Deserters in Contemporary European Politics of Memory: Formulas of Betrayal (Palgrave Macmillan Memory Studies) Ed. by Gelinada Grinchenko and Eleonora Narvselius, 2018
This book does not seek to examine proofs of betrayal or the legal base of accusations of disloya... more This book does not seek to examine proofs of betrayal or the legal base
of accusations of disloyalty throughout history. Instead, it is geared to
demonstrate how certain “formulas of betrayal” were formed, imposed,
and exploited for the purpose of achieving specific political, moral,
and ideological goals in twentieth-century Europe. It contends that accusations of betrayal, acquittal, and withdrawal of the charges, and
sometimes even complete reversal of meaning of the act theretofore
considered treachery, are not invented at random. The comparative
approach applied within the volume makes it possible to observe how
certain patterns of betrayal emerge in a multitude of cultural and political
contexts across Europe.
Traitors, Collaborators and Deserters in Contemporary European Politics of Memory: Formulas of Betrayal (Palgrave Macmillan Memory Studies) Ed. by Gelinada Grinchenko and Eleonora Narvselius, 2018
This chapter aims to explore a controversial theme that emerged in the wake of the warfare, namel... more This chapter aims to explore a controversial theme that emerged in
the wake of the warfare, namely allusions to betrayal directed at Soviet
forced laborers or, more exactly, female forced laborers. As persons with
links to the enemy, after their return home they were encountered with
suspicion, insults and abuse. In this respect, they were not different
from a great number of their compatriots whom the Soviet authorities
regarded as unreliable subjects and possible collaborators. Soviet POWs,
repatriated Ostarbeiters, population of the occupied territories—practically
everyone who was exposed to German propaganda and had contacts
with Germans fell under suspicion of disloyalty. It should be noted
straight away that female Ostarbeiters were never directly accused of anything in the official discourse, where the word “betrayal” was not applied
to them. Arguably, this detail exposes the gendered nature of betrayal
which was ascribed by means of allusions, subtext, and innuendoes that
were decoded by the recipients, and subsequently applied in everyday
practices much more straightforwardly.
«Непотрібні люди»: злочин, суд, (не)пам’ять (Нацистське насильство щодо пацієнтів психіятричних лікарень, інтернатів для хворих дітей та будинків інвалідів у контексті повоєнних судів та меморіяльних практик). Тематичний випуск, Україна Модерна 28, 2020
Commenced in Nazi-ruled Germany during the 1930s, mass killings of patients in psychiatric facili... more Commenced in Nazi-ruled Germany during the 1930s, mass killings of patients in psychiatric facilities and homes for the disabled (including children)—who were considered “useless to society,” “superfluous eaters,” or a “threat to racial purity”— continued also in German-occupied Soviet territories during the Second World War. The “Aktion T4” involuntary euthanasia program, under whose parameters these killings had been initiated and carried out in Germany itself, officially ended in the summer of 1941; meanwhile, mass killings of civilians registered as patients commenced in Soviet Ukrainian psychiatric medical institutions, homes for the disabled, occupational therapy facilities (“labour colonies”), and other similar places. According to the data that are currently available, almost all researchers agree that nearly twenty thousand people were killed at Soviet psychiatric facilities. In Nazi-occupied Ukraine, mass killings were carried out at psychiatric hospitals and occupational therapy facilities in Vinnytsia, Ihren, Kyiv, Poltava, Kharkiv, Chernihiv, and a number of other places. The Nazi crime of involuntary euthanasia of psychiatric patients in Soviet clinics was different from that committed on German territory. The research and motivations surrounding the specific differences are the subject of this special issue of Ukraina Moderna.
«Непотрібні люди»: злочин, суд, (не)пам’ять (Нацистське насильство щодо пацієнтів психіятричних лікарень, інтернатів для хворих дітей та будинків інвалідів у контексті повоєнних судів та меморіяльних практик). Тематичний випуск, Україна Модерна, 2020
Розпочаті в 1930-х рр. у нацистській Німеччині масові вбивства пацієнтів психіятричних закладів т... more Розпочаті в 1930-х рр. у нацистській Німеччині масові вбивства пацієнтів психіятричних закладів та будинків інвалідів (зокрема дитячих) як людей, «непотрібних суспільству», як «зайвих їдців» чи то «загрожувачів расової чистоти», були продовжені й на радянських окупованих територіях. Попри те, що програму умертвіння Т-4, у межах якої було ініційовано та здійснено ці вбивства на території самої Німеччини, було офіційно завершено влітку 1941 р., саме відтоді почалося масове винищення цивільних громадян, які перебували на лікуванні в радянських медичних інституціях психіятричного профілю, будинках інвалідів, трудових колоніях та подібних закладах. За даними, якими на сьогодні послуговуються майже всі дослідники, близько 20 тис. людей було вбито в психіятричних закладах на радянських територіях. В окупованій Україні масові вбивства відбулись у Вінницькій, Ігренській, Київській, Полтавській, Харківській, Чернігівській та низці інших психіятричних лікарень і лікувально-трудових колоній. Нацистський злочин з убивства душевнохворих у радянських лікарнях відрізнявся від здійсненого на території Німеччини і мав специфіку, дослідженню якої присвячено матеріяли цього тематичного числа часопису.
Der vorliegende Artikel beschreibt die Phasen der Entwicklung der Oral History in der Ukraine, ih... more Der vorliegende Artikel beschreibt die Phasen der Entwicklung der Oral History in der Ukraine, ihre Besonderheiten sowie die Breite der bearbeiteten Forschungsthemen. Vor diesem Hintergrund wird auch die fortschreitende Institutionalisierung
dieser Forschungsrichtung dargestellt.
This article examines the various components of the image of Soviet children, who were deported t... more This article examines the various components of the image of Soviet children, who were deported to Nazi Germany during the Second World War to perform forced labour, within the culture of remembrance of the USSR and post-Soviet Ukraine. In her analysis, the author emphasises that throughout the Soviet period the topic of forced labour had mostly instrumental significance and was used for a variety of propaganda tasks: during the war, to mobilise the population to struggle against the enemy; in its aftermath, to underscore and contrast the essence and policies of the post-war Western ‘democracies’ and the USSR; and, from the late 1960s, to accuse capitalist countries, above all the Federal Republic of Germany, of preparing for undertakings such as a new war or an arms race. With the collapse of the USSR, the Ostarbeiters’ ‘territory of memory’ enlarged dramatically. In the new climate of democratic transformation, there were socio-legal initiatives which aimed to regulate the status of forced labourers, and the first steps were taken towards institutionalising Ostarbeiter associations. This, in turn, facilitated the process of analysing the construction and presentation of the image of the child Ostarbeiter on the level of state-legal regulation, institutional support, public interest and scholarly research that is taking place in contemporary Ukraine.
Keywords: Ostarbeiter; child forced labourers; culture of remembrance; Second World War.
This article describes the specific features of the Soviet variant of construction of the "discou... more This article describes the specific features of the Soviet variant of construction of the "discourse of suffering" as the main content-generating component of the memory of forced labor during the period of the Second World War. Here we mainly examine the variety of literary and journalistic recreations of the suffering of forced laborers, been proposed during the Soviet time. The source base thus encompasses newspaper articles, agitation and propaganda materials (including brochures and leaflets issued during the war and in the first postwar years), published letters, memoirs, and samples of folkloric works created by forced laborers, works of poetry and prose written by Soviet writers, fictional and documentary films, etc.
Інститут народознавства нацІональної академІї наук україни українська асоцІацІя дослІдникІв жІноч... more Інститут народознавства нацІональної академІї наук україни українська асоцІацІя дослІдникІв жІночої ІсторІї українська асоцІацІя усної ІсторІї Представництво Фонду ІменІ ГайнрІха Бьолля в українІ жінки ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ: ГЕНДЕРНА СПЕЦИфІкА ДОСВІДУ В чАСИ ЕкСТРЕмАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА Збірник наукових праць за науковою редакцією Гелінади Грінченко, катерини кобченко та оксани кісь CENTRAL AND EAST EUROPEAN WOMEN AND THE SECOND WORLD WAR: gENDERED ExpERiENCES iN A TimE Of ExTREmE viOLENCE Edited by Gelinada Grinchenko, Kateryna Kobchenko, Oksana Kis київ 2015 кyiv 2015 удк 305-055.2"364"(4-191.2-11) ББк 60.54(44+45)в6+68.49(44+45)23 ж72 ж72 ЗМІСТ передмова катерина кобченко, оксана кісь, Гелінада Грінченко І жІнки у друГІй свІтовІй вІйнІ: сучасна ІсторІоГраФІя та Пам'ять Жіночі обличчя війни: ключові теми і підходи у західній феміністській історіографії оксана кісь Жіночі долі та жіноча пам'ять про війну олена рождественська, вікторія семенова, ольга нікітіна-ден Бестен ІІ радянськІ жІнки: вІд ПарамІлІтарних Практик до БойовоГо досвІду Жінки як військовий ресурс тоталітарної влади: радянські гендерні стратегії передвоєнного часу катерина кобченко «Сталінські соколиці»: радянські жінки-льотчиці у Червоній армії під час Другої світової війни кармен Шайде ІІІ жІнки-вІйськовоПолоненІ: статус І доля «баба з рушницею» як образ ворога: військовополонені червоноармійки у концентраційному таборі равенсбрюк Бернхард Штребель радянські жінки-військовополонені: стратегії виживання, досвід, долі тетяна Пастушенко 15 9 40 61 79 89 103 рекомендовано до друку вченою радою Інституту народознавства нан україни (протокол № 1 від 27 січня 2015 р.) рецензенти: Оксана Маланчук-Рибак, докторка історичних наук, професорка; Олександр Лисенко, доктор історичних наук, професор дизайн ольги ващевської Жінки центральної та східної Європи у другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства : зб. наук. праць / за наук. ред. докторки істор. наук Г. Грінченко, канд. істор. наук к. кобченко, канд. істор. наук о. кісь. -київ : тов «арт книГа», 2015. -335, [1] с.
УснА ІсТОрІЯ В пОсТрАДЯнсьКиХ ДОслІДниЦьКиХ прАКТиКАХ (нА приКлАДІ сУЧАсниХ бІлОрУсІЇ, рОсІЇ ТА У... more УснА ІсТОрІЯ В пОсТрАДЯнсьКиХ ДОслІДниЦьКиХ прАКТиКАХ (нА приКлАДІ сУЧАсниХ бІлОрУсІЇ, рОсІЇ ТА УКрАЇни) У статті проаналізовано стан усної історії у сучасних Білорусії, Росії та Україні, виділено основні тенденції й перспективи розвитку цього напрямку, схарактеризовано його теоретико-методологічні та тематичні пріоритети, розглянуто динаміку інституціоналізації усної історії у зазначених країнах. Авторки виділяють два етапи у розвитку усної історії та окреслюють їхні характерні риси, наводять приклади робіт, які ілюструють широкий спектр тематичних уподобань усних істориків, говорять про поділ усної історії на «професіональну» й «любительську» та пов'язану з цим певну депрофесіоналізацію усноісторичної практики тощо. Значне місце у статті відведене аналізу поширених у сучасній білоруській, російській й українській історіографіях способів конструювання історій на базі усних свідчень та пов'язаних із цими способами основних варіантів оприлюднення результатів усноісторичних досліджень. Поряд із обґрунтуванням спільних тенденцій авторки виділяють відмінності інституціоналізації усної історії у пострадянських Білорусії, Росії та Україні. * Грінченко Гелінада Геннадіївна -доктор історичних наук, доцент, професор кафедри українознавства Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна; Реброва Ірина Вікторівна -кандидат історичних наук, доцент кафедри історії і соціальних комунікацій соціальногуманітарного факультету Кубанського державного технологічного університету (Краснодар, Російська Федерація); Романова Ірина Миколаївна -кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту історії Національної академії наук Білорусії (Мінськ). Укр.іст.журн. -2012. -№4
Cuadernos de Historia Contemporánea, 2013
This article describes the specific features of the Soviet variant of construction of the "discou... more This article describes the specific features of the Soviet variant of construction of the "discourse of suffering" as the main content-generating component of the memory of forced labor during the period of the Second World War. Here we mainly examine the variety of literary and journalistic recreations of the suffering of forced laborers, been proposed during the Soviet time. The source base thus encompasses newspaper articles, agitation and propaganda materials (including brochures and leaflets issued during the war and in the first postwar years), published letters, memoirs, and samples of folkloric works created by forced laborers, works of poetry and prose written by Soviet writers, fictional and documentary films, etc.
Traitors, Collaborators and Deserters in Contemporary European Politics of Memory, 2018
Traitors, Collaborators and Deserters in Contemporary European Politics of Memory, 2017
Basing their study on conceptualizations current in anthropology, history, memory studies, and cu... more Basing their study on conceptualizations current in anthropology, history, memory studies, and cultural sociology, Eleonora Narvselius and Gelinada Grinchenko offer a new, complex approach to understanding the violations of loyalty and trust that constitute betrayal, as well as their present-day revisions. Acts of betrayal and their subsequent reinterpretations are viewed through the prism of power, boundary-making, and actorship. The main argument is that in the shifting political–ideological contexts of twentieth-century Europe, these three variables correlate in various, but not infinite, ways. This introductiory chapter addresses several possible strategies evident in revising the old and constructing the new “formulas of betrayal” in the current European context. One part of these strategies refers to the political and legal modalities of betrayal, while in others the cultural and social underpinnings of moral border-crossing and change of loyalty are decisive. The following chapters in the volume take the underlying motivations of “formulas of betrayal” into consideration in more detail.
Reclaiming the Personal, 2015
Traitors, Collaborators and Deserters in Contemporary European Politics of Memory: Formulas of Betrayal (Palgrave Macmillan Memory Studies) Ed. by Gelinada Grinchenko and Eleonora Narvselius, 2018
This book does not seek to examine proofs of betrayal or the legal base of accusations of disloya... more This book does not seek to examine proofs of betrayal or the legal base
of accusations of disloyalty throughout history. Instead, it is geared to
demonstrate how certain “formulas of betrayal” were formed, imposed,
and exploited for the purpose of achieving specific political, moral,
and ideological goals in twentieth-century Europe. It contends that accusations of betrayal, acquittal, and withdrawal of the charges, and
sometimes even complete reversal of meaning of the act theretofore
considered treachery, are not invented at random. The comparative
approach applied within the volume makes it possible to observe how
certain patterns of betrayal emerge in a multitude of cultural and political
contexts across Europe.
Traitors, Collaborators and Deserters in Contemporary European Politics of Memory: Formulas of Betrayal (Palgrave Macmillan Memory Studies) Ed. by Gelinada Grinchenko and Eleonora Narvselius, 2018
This chapter aims to explore a controversial theme that emerged in the wake of the warfare, namel... more This chapter aims to explore a controversial theme that emerged in
the wake of the warfare, namely allusions to betrayal directed at Soviet
forced laborers or, more exactly, female forced laborers. As persons with
links to the enemy, after their return home they were encountered with
suspicion, insults and abuse. In this respect, they were not different
from a great number of their compatriots whom the Soviet authorities
regarded as unreliable subjects and possible collaborators. Soviet POWs,
repatriated Ostarbeiters, population of the occupied territories—practically
everyone who was exposed to German propaganda and had contacts
with Germans fell under suspicion of disloyalty. It should be noted
straight away that female Ostarbeiters were never directly accused of anything in the official discourse, where the word “betrayal” was not applied
to them. Arguably, this detail exposes the gendered nature of betrayal
which was ascribed by means of allusions, subtext, and innuendoes that
were decoded by the recipients, and subsequently applied in everyday
practices much more straightforwardly.
«Непотрібні люди»: злочин, суд, (не)пам’ять (Нацистське насильство щодо пацієнтів психіятричних лікарень, інтернатів для хворих дітей та будинків інвалідів у контексті повоєнних судів та меморіяльних практик). Тематичний випуск, Україна Модерна 28, 2020
Commenced in Nazi-ruled Germany during the 1930s, mass killings of patients in psychiatric facili... more Commenced in Nazi-ruled Germany during the 1930s, mass killings of patients in psychiatric facilities and homes for the disabled (including children)—who were considered “useless to society,” “superfluous eaters,” or a “threat to racial purity”— continued also in German-occupied Soviet territories during the Second World War. The “Aktion T4” involuntary euthanasia program, under whose parameters these killings had been initiated and carried out in Germany itself, officially ended in the summer of 1941; meanwhile, mass killings of civilians registered as patients commenced in Soviet Ukrainian psychiatric medical institutions, homes for the disabled, occupational therapy facilities (“labour colonies”), and other similar places. According to the data that are currently available, almost all researchers agree that nearly twenty thousand people were killed at Soviet psychiatric facilities. In Nazi-occupied Ukraine, mass killings were carried out at psychiatric hospitals and occupational therapy facilities in Vinnytsia, Ihren, Kyiv, Poltava, Kharkiv, Chernihiv, and a number of other places. The Nazi crime of involuntary euthanasia of psychiatric patients in Soviet clinics was different from that committed on German territory. The research and motivations surrounding the specific differences are the subject of this special issue of Ukraina Moderna.
«Непотрібні люди»: злочин, суд, (не)пам’ять (Нацистське насильство щодо пацієнтів психіятричних лікарень, інтернатів для хворих дітей та будинків інвалідів у контексті повоєнних судів та меморіяльних практик). Тематичний випуск, Україна Модерна, 2020
Розпочаті в 1930-х рр. у нацистській Німеччині масові вбивства пацієнтів психіятричних закладів т... more Розпочаті в 1930-х рр. у нацистській Німеччині масові вбивства пацієнтів психіятричних закладів та будинків інвалідів (зокрема дитячих) як людей, «непотрібних суспільству», як «зайвих їдців» чи то «загрожувачів расової чистоти», були продовжені й на радянських окупованих територіях. Попри те, що програму умертвіння Т-4, у межах якої було ініційовано та здійснено ці вбивства на території самої Німеччини, було офіційно завершено влітку 1941 р., саме відтоді почалося масове винищення цивільних громадян, які перебували на лікуванні в радянських медичних інституціях психіятричного профілю, будинках інвалідів, трудових колоніях та подібних закладах. За даними, якими на сьогодні послуговуються майже всі дослідники, близько 20 тис. людей було вбито в психіятричних закладах на радянських територіях. В окупованій Україні масові вбивства відбулись у Вінницькій, Ігренській, Київській, Полтавській, Харківській, Чернігівській та низці інших психіятричних лікарень і лікувально-трудових колоній. Нацистський злочин з убивства душевнохворих у радянських лікарнях відрізнявся від здійсненого на території Німеччини і мав специфіку, дослідженню якої присвячено матеріяли цього тематичного числа часопису.
Der vorliegende Artikel beschreibt die Phasen der Entwicklung der Oral History in der Ukraine, ih... more Der vorliegende Artikel beschreibt die Phasen der Entwicklung der Oral History in der Ukraine, ihre Besonderheiten sowie die Breite der bearbeiteten Forschungsthemen. Vor diesem Hintergrund wird auch die fortschreitende Institutionalisierung
dieser Forschungsrichtung dargestellt.
This article examines the various components of the image of Soviet children, who were deported t... more This article examines the various components of the image of Soviet children, who were deported to Nazi Germany during the Second World War to perform forced labour, within the culture of remembrance of the USSR and post-Soviet Ukraine. In her analysis, the author emphasises that throughout the Soviet period the topic of forced labour had mostly instrumental significance and was used for a variety of propaganda tasks: during the war, to mobilise the population to struggle against the enemy; in its aftermath, to underscore and contrast the essence and policies of the post-war Western ‘democracies’ and the USSR; and, from the late 1960s, to accuse capitalist countries, above all the Federal Republic of Germany, of preparing for undertakings such as a new war or an arms race. With the collapse of the USSR, the Ostarbeiters’ ‘territory of memory’ enlarged dramatically. In the new climate of democratic transformation, there were socio-legal initiatives which aimed to regulate the status of forced labourers, and the first steps were taken towards institutionalising Ostarbeiter associations. This, in turn, facilitated the process of analysing the construction and presentation of the image of the child Ostarbeiter on the level of state-legal regulation, institutional support, public interest and scholarly research that is taking place in contemporary Ukraine.
Keywords: Ostarbeiter; child forced labourers; culture of remembrance; Second World War.
This article describes the specific features of the Soviet variant of construction of the "discou... more This article describes the specific features of the Soviet variant of construction of the "discourse of suffering" as the main content-generating component of the memory of forced labor during the period of the Second World War. Here we mainly examine the variety of literary and journalistic recreations of the suffering of forced laborers, been proposed during the Soviet time. The source base thus encompasses newspaper articles, agitation and propaganda materials (including brochures and leaflets issued during the war and in the first postwar years), published letters, memoirs, and samples of folkloric works created by forced laborers, works of poetry and prose written by Soviet writers, fictional and documentary films, etc.
Інститут народознавства нацІональної академІї наук україни українська асоцІацІя дослІдникІв жІноч... more Інститут народознавства нацІональної академІї наук україни українська асоцІацІя дослІдникІв жІночої ІсторІї українська асоцІацІя усної ІсторІї Представництво Фонду ІменІ ГайнрІха Бьолля в українІ жінки ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ: ГЕНДЕРНА СПЕЦИфІкА ДОСВІДУ В чАСИ ЕкСТРЕмАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА Збірник наукових праць за науковою редакцією Гелінади Грінченко, катерини кобченко та оксани кісь CENTRAL AND EAST EUROPEAN WOMEN AND THE SECOND WORLD WAR: gENDERED ExpERiENCES iN A TimE Of ExTREmE viOLENCE Edited by Gelinada Grinchenko, Kateryna Kobchenko, Oksana Kis київ 2015 кyiv 2015 удк 305-055.2"364"(4-191.2-11) ББк 60.54(44+45)в6+68.49(44+45)23 ж72 ж72 ЗМІСТ передмова катерина кобченко, оксана кісь, Гелінада Грінченко І жІнки у друГІй свІтовІй вІйнІ: сучасна ІсторІоГраФІя та Пам'ять Жіночі обличчя війни: ключові теми і підходи у західній феміністській історіографії оксана кісь Жіночі долі та жіноча пам'ять про війну олена рождественська, вікторія семенова, ольга нікітіна-ден Бестен ІІ радянськІ жІнки: вІд ПарамІлІтарних Практик до БойовоГо досвІду Жінки як військовий ресурс тоталітарної влади: радянські гендерні стратегії передвоєнного часу катерина кобченко «Сталінські соколиці»: радянські жінки-льотчиці у Червоній армії під час Другої світової війни кармен Шайде ІІІ жІнки-вІйськовоПолоненІ: статус І доля «баба з рушницею» як образ ворога: військовополонені червоноармійки у концентраційному таборі равенсбрюк Бернхард Штребель радянські жінки-військовополонені: стратегії виживання, досвід, долі тетяна Пастушенко 15 9 40 61 79 89 103 рекомендовано до друку вченою радою Інституту народознавства нан україни (протокол № 1 від 27 січня 2015 р.) рецензенти: Оксана Маланчук-Рибак, докторка історичних наук, професорка; Олександр Лисенко, доктор історичних наук, професор дизайн ольги ващевської Жінки центральної та східної Європи у другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства : зб. наук. праць / за наук. ред. докторки істор. наук Г. Грінченко, канд. істор. наук к. кобченко, канд. істор. наук о. кісь. -київ : тов «арт книГа», 2015. -335, [1] с.
УснА ІсТОрІЯ В пОсТрАДЯнсьКиХ ДОслІДниЦьКиХ прАКТиКАХ (нА приКлАДІ сУЧАсниХ бІлОрУсІЇ, рОсІЇ ТА У... more УснА ІсТОрІЯ В пОсТрАДЯнсьКиХ ДОслІДниЦьКиХ прАКТиКАХ (нА приКлАДІ сУЧАсниХ бІлОрУсІЇ, рОсІЇ ТА УКрАЇни) У статті проаналізовано стан усної історії у сучасних Білорусії, Росії та Україні, виділено основні тенденції й перспективи розвитку цього напрямку, схарактеризовано його теоретико-методологічні та тематичні пріоритети, розглянуто динаміку інституціоналізації усної історії у зазначених країнах. Авторки виділяють два етапи у розвитку усної історії та окреслюють їхні характерні риси, наводять приклади робіт, які ілюструють широкий спектр тематичних уподобань усних істориків, говорять про поділ усної історії на «професіональну» й «любительську» та пов'язану з цим певну депрофесіоналізацію усноісторичної практики тощо. Значне місце у статті відведене аналізу поширених у сучасній білоруській, російській й українській історіографіях способів конструювання історій на базі усних свідчень та пов'язаних із цими способами основних варіантів оприлюднення результатів усноісторичних досліджень. Поряд із обґрунтуванням спільних тенденцій авторки виділяють відмінності інституціоналізації усної історії у пострадянських Білорусії, Росії та Україні. * Грінченко Гелінада Геннадіївна -доктор історичних наук, доцент, професор кафедри українознавства Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна; Реброва Ірина Вікторівна -кандидат історичних наук, доцент кафедри історії і соціальних комунікацій соціальногуманітарного факультету Кубанського державного технологічного університету (Краснодар, Російська Федерація); Романова Ірина Миколаївна -кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту історії Національної академії наук Білорусії (Мінськ). Укр.іст.журн. -2012. -№4
Cuadernos de Historia Contemporánea, 2013
This article describes the specific features of the Soviet variant of construction of the "discou... more This article describes the specific features of the Soviet variant of construction of the "discourse of suffering" as the main content-generating component of the memory of forced labor during the period of the Second World War. Here we mainly examine the variety of literary and journalistic recreations of the suffering of forced laborers, been proposed during the Soviet time. The source base thus encompasses newspaper articles, agitation and propaganda materials (including brochures and leaflets issued during the war and in the first postwar years), published letters, memoirs, and samples of folkloric works created by forced laborers, works of poetry and prose written by Soviet writers, fictional and documentary films, etc.
Formulas of Betrayal Bridges an obvious gap in the market of Anglophone academic literature as it... more Formulas of Betrayal Bridges an obvious gap in the market of Anglophone academic literature as it provides a multidisciplinary and transnational perspective on the subject of treason, betrayal and collaboration Focuses not on historical underpinnings, but rather on mnemonic transformations of the " facts " of betrayal and collaboration Suggests an updated scholarly perspective that incorporates theoretical suggestions of memory studies, anthropology and cultural studies This volume offers a multidisciplinary approach to shaping and imposition of " formulas for betrayal " as a result of changing memory politics in postwar Europe. The contributors, who specialize in history, sociology, anthropology, memory studies, media studies and cultural studies, discuss the exertion of political control over memory (including the selection, imposition, silencing or ideological " twisting " of facts), the usage of " formulas for betrayal " in various cultural-political contexts, and the discursive framing of the betraying subject for the purpose of legitimizing various memory regimes and ideologies.
Українська асоціація Усної історії Харківський національний Університет імені в. н. каразіна У по... more Українська асоціація Усної історії Харківський національний Університет імені в. н. каразіна У пошУках власного голосУ: усна історія як теорія, метод та джерело Збірник наукових статей за редакції Гелінади Грінченко і Наталії Ханенко-Фрізен Харків ПП «торГсін ПлЮс» 2010 УДК 930.2-028.16(082) ББК 65.211я4 У 11 рекомендовано до друку вченою радою філософського факультету Харківського національного університету імені в. н. каразіна, протокол № 3 від 19.11.2010 р. Рецензенти: Волошин Ю. В. -доктор історичних наук, професор кафедри історії України Полтавського державного педагогічного університету ім. в. Г. короленка Філіппова О. А. -кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Харківського національного університету імені в. н. каразіна У11 У пошуках власного голосу: Усна історія як теорія, метод та джерело. зб. наук. ст. / за ред. Г. Г. Грінченко, н. Ханенко-Фрізен. -Харків : ПП «торГсін ПлЮс», 2010. -248 с. ISBN 978-617-03-0173-4.
![Research paper thumbnail of “Прошу вас мене не забувати”: усні історії українських остарбайтерів / Г. Грінченко (гол. ред.), І. Ястреб, О. Стасюк [та ін.]. — Х. : Право, 2009. — 208 с.](https://attachments.academia-assets.com/33661167/thumbnails/1.jpg)
](