Циклічні споруди закладів торгівлі – взірці архітектури київського модернізму (original) (raw)
Related papers
Будівля аеровокзалу як взірець архітектури модернізму
PROКиїв, 2024
Архітектурне середовище інфраструктури авіаційного транспорту налічує об’єкти, які окрім основних технологічних функцій виконують й додаткові функції. Серед останніх – формування сталого образу забудови аеропорту, який сприяє його пізнаванню як головних воріт міста та країни в цілому. Багато років ці функції у Міжнародному аеропорту (далі – МА) «Бориспіль» виконував аеровокзал (сучасний термінал В). Його планувальні та конструктивні рішення були інноваційними для періоду проєктування та будівництва (1959 – 1965 рр.). Будівля аеровокзалу: - є взірцем архітектури модернізму (1960-1990-і роки); - побудована за індивідуальним проєктом, розробленим державним інститутом з проєктування «Київпроєкт» за участю зонального науково-дослідного інституту експериментального проєктування (КиївЗНДІЕП), проєктного інституту «Промбудпроєкт» та ін.; - впродовж понад 50 років експлуатації зазнала перепланувань, реконструкцій, модернізацій та консервації. Складники вітчизняної спадщини архітектури модернізму є об’єктами дослідження та переосмислення.
Наука та будівництво, 2022
Будівельна галузь України 60-70 років минулого століття характеризується реалізацією нових наукових і технічних рішень ефективних збірних залізобетонних конструкцій, методів проектування на засаді застосування електронної обчислюваної техніки, нарешті, створенням будівель нової архітектури, у якій головним формоутворюючим засобом є просторові геометричні побудови. Цей напрямок у забудові Києва отримав назву Київський модернізм та представлений понад 70 об’єктами. Серед них дві будівлі критих ринків, побудовані за експериментальними проектами архітектора Алли Анищенко. Об’єкт дослідження − циклічна будівля «Залізничний ринок» з покриттям у вигляді висячої залізобетонної оболонки і зовнішньою ґратчастою конічною стіною на вул. Кудряшова, 1, у Солом’янському районі Києва. Мета статті – оприлюднення результатів визначення технічного стану тримальних конструкцій будівлі після довготривалої експлуатації та виведення з експлуатаційного режиму. Наразі місцевою владою вирішується питання щодо подальшого її використання. Вважається за необхідне збереження об’єкта дослідження як взірця і пам’ятки архітектури, будівельної науки і техніки 60-70 років минулого століття. Методи дослідження – вивчення та аналіз проектних та літературних матеріалів, опрацювання відомостей з історії будівництва та експлуатації об’єкта дослідження, візуальне обстеження будівельних конструкцій, визначення механічних характеристик бетону фундаментів, стін і покриття неруйнівними методами. Дослідження встановили, що механічні та фізичні зміни тримальних конструкцій будівлі після майже 50-ти років експлуатації не набули відчутних негативних розмірів. Міцність бетону залізобетонних конструкцій становить 90-100% від проектної і може бути врахована у дослідженнях при визначені категорії технічного стану конструктивних складових будівлі. За умов проведення додаткових інструментальних досліджень пальового фундамента, включаючи дослідження основ безпосередньо в зоні фундаментів, та перевірочних розрахунків відповідно до змін в будівельних нормах і стандартах така інформація в подальшому має бути врахована в проектних рішеннях нового комплексу забудови. При цьому будівля критого ринку має становити одну з головних композиційних частин. Результати дослідження передбачається впровадити у проект реконструкції об’єкту. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єктів досліджень – реконструкція аналогічних циклічних споруд різного призначення: ринків, будівель спортивних закладів, бюветів мінеральних вод тощо.
Авангардний модернізм в сакральній архітектурі Центральної Європи
Teorìâ ì praktika dizajnu, 2022
Представлено антропософську теорію архітектури, яка припускала що світ і людина пронизані різними типами духовних сил, які завдяки формам об'єктів видимого світу можуть бути зміцнені або послаблені. Репрезентовано розуміння гармонії форм у формотворенні сакрального простору, а також використання їх антиіндивідуалістичного потенціалу для відродження соціальних та релігійних спільнот. Розглянуто архітектуру сакральних споруд, зведених за принципом класицистичної архітектури. Визначено, що форми, створені Фолькером Гіенке, Йозефом Гочаром та Аладаром Аркайем, не належать до жодної із «мов» архітектурного виразу, які були створені дотепер. Представлено погляд на таємничу природу з'єднання людей у суспільствіблизький до видів зв'язків, що пов'язують релігійні громади, а також концепція архітектури як мосту між небом і землею, яка також змінила підхід до будівлі як виключно матеріального об'єкта. Проаналізована форми сакральної споруди та способу організації інтер'єрів, що дозволило зробити висновок, що ідеї відродження єдності навколишнього ландшафту, схильність використовувати місцеві матеріали (насамперед камінь), але також більш загальне, філософське ставлення, що дозволяє розглядати архітектуру як елемент, який пов'язує сили космосу з життям людини, що поєднує вірян різних конфесій. Розглянуто використання метафоричної мови архітектури засноване на світі візуальних людських виробів та їх іконографічних відмінних рисах. Виявлено необхідність враховувати взаємозв'язок між певними формами та повідомленнями, що через них передаються у формотворенні сакрального простору. Також представлено спробу адаптувати принципи модернізму до потреб формотворення сакрального простору. З'ясовано, що проблеми формації нового стилю виникли внаслідок змін у самій архітектурі, та труднощі у визначенні його характерних рис-внаслідок змін в історіографії. Виявлено тенденції формотворення сакрального простору у ХХ ст. Ключові слова: формоутворення, сакральний простір, сакральна архітектура, традиція, архітектурний модернізм, символ, мистецтво.
Зародження модернізму в сакральній архітектурі
Theory and practice of design
Проаналізовано знакові храми ХХ ст. – храми Мозера в Базелі та Мецгера в Люцерні, які згадуються разом як приклади модерністської сакральної архітектури в Швейцарії.Представлено антропософську теорію архітектури, яка припускала що світ і людина пронизані різними типами духовних сил, які завдяки формам об’єктів видимого світу можуть бути зміцнені або послаблені. Репрезентовано розуміння гармонії форм у формотворенні сакрального простору.Розглянуто архітектуру сакральних споруд, зведених за принципом класицистичної архітектури. Визначено, що форми, створені Мозером та Мецгером, не належать до жодної із «мов» архітектурного виразу, які були створені дотепер.Представлено погляд на таємничу природу з’єднання людей у суспільстві – близький до видів зв’язків, що пов’язують релігійні громади, а також концепція архітектури як мосту між небом і землею, яка також змінила підхід до будівлі як виключно матеріального об’єкта.Проаналізована форми сакральної споруди та способу організації інтер’єрі...
Автентична та сучасна символіка в архітектурному й культурному просторі міста
2018
Харківський національний університет будівництва й архітектури М. А. Курушина Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна АВТЕНТИЧНА ТА СУЧАСНА СИМВОЛІКА В АРХІТЕКТУРНОМУ Й КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ МІСТА У статті порушено проблему поєднання минулого й сучасного у просторі міста. У який спосіб і якою мірою органічно між собою пов'язані ці елементи, які коди вони містять, які подальші перспективи розвитку міського простору-питання, відповіді на які вимагають спільних зусиль учених різних галузей. Автори наголошують на важливості вивчення символічних контекстів міста. З одного боку, символіка-це те, що на рівні підсвідомості має бути зрозумілим кожному, з другого-проблеми у зчитуванні символічних кодів виникають внаслідок певних змін, що постійно відбуваються в суспільстві. У статті місто досліджено як текст, що є динамічним і постійно змінним. Доведено, що місто завжди виступало дзеркалом суспільного життя. Тому динаміка міських змін і способи її фіксації й інтерпретації мають бути у фокусі сучасних урбаністичних досліджень. Ключові слова: мова міста, семіотичний код, символ. В статье рассматривается проблема соединения прошлого и современности в пространстве города. Каким образом и насколько органично между собою связаны эти элементы, какие коды они содержат, какие дальнейшие перспективы развития городского пространства-вопросы, ответы на которые требуют общих усилий ученых разных направлений. Авторы отмечают необходимость изучения символических контекстов города. С одной стороны, символика-это то, что на уровне подсознания должно быть понятно каждому, с другой стороны, проблемы в считывании символических кодов происходят вследствие определенных изменений, которые постоянно происходят в обществе. В статье город исследован как текст, который является динамичным и постоянно изменяется. Доказано, что город всегда выступал зеркалом общественной жизни. Поэтому динамика городских изменений и способы их фиксации и интерпретации должны быть в фокусе современных урбанистических исследований. Ключевые слова: язык города, семиотический код, символ. The article deals with the problem of combining the past and the modern in town space. In what way and to what extent these elements are connected to each other-those are the issues requiring mutual effort of scientists in different fields. The authors accentuate the importance of studying symbolic urban contexts. On the one hand, symbolism is something that must be clear to everyone, on the other hand, problems in reading symbolic codes arise due to constant changes that take place in society. The article considers town as a text that is
2017
This thesis clarifies the definition of “shopping mall’s social space” concept. In the work author analyzed domestic and international experience of shopping malls’ social spaces development and operation by the criteria of functional content, metric characteristics and compositional solution. In the first chapter the literature review on the research topic was conducted. Based on the review, the term “shopping mall’s social space” was formulated. Author determined that department stores as well as shopping arcades and galleries were the prototypes of modern malls, and the mall itself is a combination of architectural and planning approaches used in the abovementioned building types design. In the second chapter author analyzed already-established research methods of socio-cultural objects and public complexes, particularly shopping malls. Based on this analysis, systematic approach was identified as the main one for this study. In this chapter structural analysis of shopping mall using the general concepts of system analysis was conducted as well as the analysis of social space functioning as mall’s subsystem using the method of the “black box”. Based on this model the general structure of further research was formed. Also the empirical research base was formed which consists of the analysis of shopping malls located in Western Europe and Ukraine. The methodological sequence was developed for more detailed study of the 30 selected malls. In the third chapter the architectural factors of influence were defined: urban location, construction site profile, size of shopping mall, conditions of construction, aesthetics and design features; as well as economic, marketing, climatic, ecological, social and psychological ones. Author conducted the analysis of these factors’ impact on the formation of architectural and planning design of social space. Also in this chapter the following architectural means of space design were analysed: three-dimensional organization, architectural-planning layout, tectonic expression, rhythmic organization, scale, means of navigation, color and lighting solutions, interior objects. In the fourth chapter author developed a social spaces typology according to size, planning layout type, set of functional areas and their planning layout type. Author proposed to consider a social space as a reduced and controlled city center as well as principles of architectural design and planning layout of social spaces (ergonomic, organic, principle of social openness, principle of harmony, flexibility and multifunctionality). Each of the principles is supported by developed typological, metric and aesthetic guidelines.
Переосмислення важкої спадщини радянських часів у сучасному Києві
Одинадцяті Платонівські читання , 2023
Based on two case studies of the recontextualisation of Soviet monuments in Kyiv after Russia’s fullscale invasion of Ukraine on 24 February 2022, we analyse how Ukrainians are rethinking their difficult heritage, not by destroying monumental works but by giving them new meanings.
Сучасний монументально-декоративний живопис у дизайні громадського інтер’єру готелів м. Києва
Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобицький держ. педагогічний університет ім. Івана Франка. Випуск № 36, Том 3. С. 23 -- 31, 2021
У статті досліджується сучасний монументально-декоративний живопис у дизайні громадського інтер'єру готелів столиці України. Розглядаються такі три готелі, як «Прем'єр Палац», «Поділ Плаза» і «Мир», котрі на початку ХХІ ст. піддавалися реставрації професіональними митцями у досягненні нового обліку. Наполеглива робота допомогла втілити презентацію дизайн-проєктів з урахуванням неординарних тем, стилю і художньої індивідуальності. Вивчення теми визначає особливості розміщення монументально-декоративного розпису з організацією кількох споріднених зал, які між собою утворюють мистецький архітектурно-планувальний комплекс. До таких об'єктів належать ресторан «Галерея» при бутик-готелі «Поділ Плаза» і банкетна зала «Старе місто» при готелі «Мир». Готель високого класу «Прем'єр Палац» має в архітектурному плануванні просторову залу басейну і тренажерну залу, у яких гостям надається до уваги по одній (проте визначній) монументальній композиції, яка цілісно тримає організацію дизайнерського узгодження на собі, досягаючи завершеного змісту в художньому навантаженні. У монументальних розписах наводяться асоціативні варіації культурологічного, філософського, історичного, мистецького осмислення, де кожен глядач може побачити власні сюжети, поєднуючи їх зі своїм набутим досвідом. Монументально-декоративний розпис «Ніч на Івана Купала» у басейні, дозволяє тим, хто проживає, відчути українські традиції. Настінний живопис «Вітрувіанська людина у безмежжі часу» за умов спортивних навантажень допомагає врівноважити психофізіологічний стан і по-філософськи завершити загальне зображення картини 3D. Характеризуються зали ресторану «Галерея», в яких представлено середовище античної класики, завдяки формотворенню дизайнерського обладнання і розписам «Відпочинок», «Банкетне гуляння» і «Обговорення теми». Групу відкритих зон із планування має банкетна зала «Старе місто», де візуально передані перспективні зображення вулиць, ліхтарів за допомогою розписів на багатьох різнорівневих стінах, формуючи ілюзію масштабного простору. Такий прийом застосування монументального живопису є актуальним у розширенні внутрішнього середовища і збагаченні зорового навантаження шляхом подання серії архітектурно-пейзажних сюжетів, утворюючи «відкритість» стін по периметру зали. Проаналізовані концепції настінних зображень як джерела інспірації, вирішують головні завдання. По-перше, привертають інтерес відвідувачів на вивчення історії та культури. По-друге, забезпечують комфортом проведення часу в естетично-функціональному інтер'єрі, вирішеного домінантою монументально-декоративного живопису. Ключові слова: монументально-декоративний живопис, дизайн інтер'єру, готелі Києва, тематичне вирішення, стильові особливості.
Верхние Торговые ряды в Москве в контексте архитектуры европейских пассажей XIX века
Вопросы всеобщей истории архитектуры / Questions of the History of World Architecture, 2016
Upper Trading Rows in Moscow and Architecture of Shopping Arcades in 19th Century The article is focused on study of development of shopping arcades as of separate building type in 19th century Europe. The main purpose is to consider a wide cultural and architectural context of spread this typology from post-Napoleonic Paris to other European cities. The author analyzes some special features of Upper Trading Rows in Moscow that became the largest one from similar sets. Having compare this building with Galleria Vittorio Emanuele II, significant example of urban architecture as well as engineer solutions of that time, it can be clear what Upper Trading Rows are marked by not only regional peculiarity (e.g. at plans or exterior design) but also by another way of technical thinking.