О связи проблем равенства и делимости слов для полугрупп с одним определяющим соотношением (original) (raw)
Related papers
О конъюнктивном употреблении разделительных союзов (на материале польского и русского языков)
Przegląd Wschodnioeuropejski, 2021
The author considers the problem of conjunctive use of disjunctive conjunctions in the perspective of functional grammar. In the first part of the article, the author verifies the logical approach to conjunctions, especially disjunctive conjunctions. The linguistic meaning of a conjunction is defined as information on the credibility or applicability of a (semantically) compound sentence under condition [10, 01], which means the alternative participation of referents in the described situation. In the following chapters, the author analyses several language facts, i.e. sentences that contain a disjunctive relationship but which, nevertheless, express the general meaning of conjunction. The author explains this phenomenon by the fact that, in such sentences, there are the types of configurations of conjunctions with exponents of other semantic categories: quantification and modality.
Об одном свойстве взвешенных сумм одинаковых степеней как матричных произведений
Vestn. Samar. Gos. Tekhn. Univ. Ser. Fiz.-Mat. Nauki, 2010
Конечная сумма взвешенных одинаковых степеней представлена в матричной форме. Это выражается наличием двух матричных компонентов, первый из которых не содержит, а второй содержит заданные весовые коэффициенты. Показательно, что если максимум степенных оснований в суммах рассматриваемого типа имеет значение не меньшее, чем значение степенного показателя, относящегося к ее слагаемым, то первый матричный компонент является одинаковым для всех сумм, отвечающих указанному условию. Выявленное свойство общности матричного представления использовано для получения модифицированной конечной суммы с увеличенным числом весовых коэффициентов. Ключевые слова: конечная сумма взвешенных одинаковых степеней, весовые коэффициенты, матричный компонент, модифицированная конечная сумма.
Равномерность распределения в шкале наименований
2003
There was checked statistical properties of pseudo-random sequences given from Fibonacci generator. There is touched improvement of the creation scheme of such sequences based on results of numerical experiments.Проверены статистические свойства псевдослучайных последовательностей, полученных из генератора Фибоначчи. Намечено улучшение схемы порождения таких последовательностей, основанное на результатах численных экспериментов
О пороге родства и индексе стабильности в базисной лексике при массовом сравнении: атлантические языки / [Discussion], 2014
О пороге родства и индексе стабильности в базисной лексике при массовом сравнении: атлантические языки / [Discussion] On the threshold of relationship and the “stability index” of basic lexicon in mass comparison: Atlantic languages – Journal of Language Relationship, 11, 2014, p. 187-237 (en russe) Microsoft Word - 11_discussion_Pozdniakov.doc (jolr.ru)
Одиниці виміру в «Матеріалах до словника подільського говору»: особливості номінації
Acta Academiae Beregsasiensis, Philologica, 2024
Стаття присвячена мало дослідженій тематичній групі лексики української мови – назвам одиниць виміру. Докладний аналіз історії вивчення цієї лексики в україністиці дозволив автору констатувати, що ареал українських діалектологічних студій цієї тематичної групи лексики доволі вузький, навіть усупереч евристичній цінності цієї лексики. Отож предметом дослідження стали назви одиниць виміру в подільському говорі, зафіксовані в «Матеріалах до словника подільського говору» - 58 назв, вилучених методом суцільної вибірки. Робота над укладанням словника розпочалася в 50-ті роки ХХ ст., а тому ми передбачали, що там представлені вже архаїзовані на сьогодні назви одиниць виміру. Аналіз лексики на позначення назв одиниць виміру в говірках Поділля засвідчив, що досліджувана тематична група лексики ставить розгалужену за численністю, багату за варіативністю та давньою за походженням сформовану лексику-семантичну мікросистему. У статті змодельовано структурну організацію засвідчених назв, встановлено, що тематична група лексики «Назви одиниць виміру» формується на базі 6 лексико-семантичних груп: 1) назви одиниць виміру площі, 2) назви одиниць виміру рідини, 3) назви одиниць виміру довжини й відстані, 4) назви одиниць виміру ваги, 5) назви одиниць виміру сипучих тіл, 6) назви одиниць виміру збіжжя. Кожна група проаналізована на предмет особливостей номінації відповідних назв, встановлено назви з прозорою і затемненою мотивацією, запозичені назви. З огляду на провідний сільськогосподарський тип діяльності подолян, найчисельнішою виявилася група назв одиниць виміру площі. Саме в цій групі засвідчено найбільшу кількість немотивованих назв. Серед них багато запозичень із німецької, польської, латинської, румунської, тюркських та ін. мов. Спостережено активність принципу антропоцентризму в номінації одиниць виміру. З’ясовано, що сучасні подільські говірки й до сьогодні зберігають архаїчні назви одиниць виміру, які допомагають пролити світло на етимологію окремих лексем відповідної тематичної групи в українській літературній мові.
Мельничук, В. А. Об одной особенности оценочной динамики церковнославянизмов в русском языке (на примере слова прелесть) / В. А. Мельничук // Филологические науки. Вопросы теории и практики. – 2017. – № 11-2(77). – С. 113-117, 2017
В статье рассматривается семантическая и оценочная динамика слова "прелесть" в русском литературном языке XVIII-XXI вв. и в церковном социолекте. Обращение к данным Национального корпуса русского языка позволило уточнить временной промежуток, когда оценочный компонент слова "прелесть", вследствие развившейся энантиосемии, начал обнаруживать зависимость от тематики текста. В религиозных и нравоучительных текстах оно выступает как слово с отрицательной оценкой. Исторически обусловленный разрыв традиции религиозной прозы вывел отрицательное значение слова "прелесть" на периферию. Однако в XXI в. оно вновь стало функционировать, причем не только в номинативной, но и идентифицирующей функции в церковном социолекте.
Препозиция несогласованных зависимых в русской именной группе
Preposed non-adjectival dependents in Russian NPs (in Russian) In Russian, non-adjectival phrases which are constituents of a nominal phrase normally follow the head. However, when these phrases are pronominal and the initial position in the noun phrase is occupied by another constituent, their preposition is also possible. Arguably, the position they take is related to the Wackernagel position, and the fact it is most frequently occupied by pronouns is indicative of their cliticization.
Взаимодействие некоторых характеристик русских именных групп (статистический аспект)
А. Б. Макарова, С. С. Сай. Взаимодействие некоторых характеристик русских именных групп (статистический аспект) // Д. В. Герасимов и др. (ред.). Четвертая конференция по типологии и грамматике для молодых исследователей. Материалы. СПб: Нестор-История. 119–124, 2007
А. Б. Макарова, С. С. Сай Санкт-Петербург ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ НЕКОТОРЫХ ХАРАКТЕРИСТИК РУССКИХ ИМЕННЫХ ГРУПП (статистический аспект)