Aeolic Greek (original) (raw)

dbo:abstract

L'Eòlic o eoli (en grec antic Αἰολικός i Αἰόλιος) és un dialecte de la llengua grega que engloba un grup de varietats parlades a Lesbos, Beòcia, Tessàlia, l'Eòlida i altres parts de Grècia. Va tenir una breu hegemonia paral·lela a la de Tebes durant el segle iv aC i va ser llengua culta (Safo i Alceu de Mitilene la van usar en els seus poemes) durant un temps. És possible que els seus parlants pertanyessin a la segona (és a dir, l'aquea) onada migratòria d'hel·lens des de les planes de l'Europa central (o segons altres teories, des del que ara és Ucraïna) cap al que va ser la seva terra. El dialecte eoli presenta molts arcaismes en comparació amb altres dialectes grecs, com ara el jònicoàtic, el dòric, el grec nord-occidental i l'arcadoxipriota, però també moltes innovacions. (ca)
Aiolština je souhrnný název pro skupinu nářečí starořečtiny používaných zhruba v letech 800–330 př. n. l. Jmenuje se podle Aiólů a nářečími z této skupiny se mluvilo především v Bojótii a na Lesbu, ale i v Thesálii a na západním pobřeží Malé Asie severně od Smyrny. Nejvýznamnější autoři píšící v tomto nářečí byli Alkaios a Sapfó. (cs)
في اللغويات، اليونانية الأيوليكية (/iːˈɒlɪk/; أيضًا الإيولية/iːˈoʊliən/, ليسبيان أو اللهجة اليسبيكية) هي مجموعة من اللهجات اليونانية القديمة المستخدمة بشكل رئيسي في بيوتيا (منطقة في وسط اليونان) ؛ ثيساليا، في جزيرة لسبوس في بحر إيجة. والمستعمرات اليونانية من أيولس في الأناضول والجزر المجاورة. (ar)
Das Äolische (auch Aiolische) ist ein altgriechischer Dialekt, der vom Stamm der Aioler gesprochen wurde. Das Verbreitungsgebiet des Dialekts umfasste Böotien, Thessalien, die kleinasiatische Westküste und die Insel Lesbos. In Böotien und Thessalien war das Äolische stark von den benachbarten westgriechischen Dialekten beeinflusst. Von den altgriechischen Dialekten ist das Äolische der altertümlichste. Literarisch bedeutsam ist das Äolische durch die Dichtungen von Sappho und Alkaios. Auch die größtenteils auf dem Ionischen beruhende Sprache Homers enthält äolische Elemente. (de)
Η Αιολική ή Αχαϊκή ήταν μια διάλεκτος την οποία μιλούσαν στη Αρχαία Ελλάδα, στις περιοχές της Θεσσαλίας, στη Βοιωτία, στη Λέσβο και στη μικρασιατική ακτή κατά την περίοδο 800 π.Χ.-300 π.Χ. Σε αυτή τη διάλεκτο έγραψαν τα ποιήματά τους η Σαπφώ, ο Αλκαίος και η Κόριννα. (el)
In linguistics, Aeolic Greek (/iːˈɒlɪk/), also known as Aeolian (/iːˈoʊliən/), Lesbian or Lesbic dialect, is the set of dialects of Ancient Greek spoken mainly in Boeotia; in Thessaly; in the Aegean island of Lesbos; and in the Greek colonies of Aeolis in Anatolia and adjoining islands. The Aeolic dialect shows many archaisms in comparison to the other Ancient Greek dialects (Arcadocypriot, Attic, Ionic, and Doric varieties), as well as many innovations. Aeolic Greek is widely known as the language of Sappho and of Alcaeus of Mytilene. Aeolic poetry, which is exemplified in the works of Sappho, mostly uses four classical meters known as the Aeolics: Glyconic (the most basic form of Aeolic line), hendecasyllabic verse, Sapphic stanza, and Alcaic stanza (the latter two are respectively named for Sappho and Alcaeus). In Plato's Protagoras, Prodicus labelled the Aeolic dialect of Pittacus of Mytilene as "barbarian" (barbaros), because of its difference from the Attic literary style: "He didn't know to distinguish the words correctly, being from Lesbos, and having been raised with a barbarian dialect". (en)
Le grec éolien est un ensemble dialectal du grec ancien parlé principalement en Béotie, sur l'ile Lesbos et dans les colonies grecques de l'Anatolie. (fr)
El eólico (Αιολική διάλεκτος en griego; Dialectus Aeolica en latín) es uno de los dialectos del griego antiguo hablado en la costa noroeste de Asia Menor, la Eólida, Tesalia, Beocia, en la isla de Lesbos, en islas adyacentes y en otras colonias griegas (Véase Dialectos del griego antiguo). Lingüísticamente, el griego eólico debería ser considerado no tanto como un dialecto, sino como una lengua estrechamente emparentada con el griego clásico (Ático). Supuestamente ambas lenguas habrían tenido un grado de inteligibilidad alta. Es probable que los hablantes de eólico representaran la segunda ola migratoria de griegos (helenos) desde Europa central (o según otras opiniones desde lo que hoy es Ucrania) hasta lo que hoy es su casa. Otros autores afirman que era la lengua de quienes emigraron de Tesalia, patria del mítico fundador de la etnia eolia: Eolo, de quien tomó su nombre. Escribieron en dialecto eólico los poetas líricos Alceo de Mitilene y Safo de Lesbos. (es)
Dalam linguistik, Yunani Aiolia (juga dieja Aiolik, Lesbia, atau dialek Lesbik) adalah serangkaian . Dialek tersebut biasanya dipakai di Boiotia (wilayah di Yunani Tengah); Thessalia, di pulau Aegea Lesbos; dan koloni- Aiolis di Anatolia dan pulau-pulau sekitar. (in)
Il dialetto eolico, parlato dalla stirpe greca degli Eoli, è un importante sottogruppo linguistico del greco classico. Insieme al dorico, all'attico e allo ionico, è una delle principali lingue letterarie della Grecia antica. Esso inoltre influenza fortemente l'arcado-cipriota, disceso dal dialetto miceneo: ciò ha fatto pensare che un dialetto con alcune caratteristiche proprie dell'eolico fosse già presente nella Grecia centro-meridionale un po' prima del 1000 a.C., ed abbia così influenzato le parlate del Peloponneso nella violenta fase di transizione fra l'età del bronzo e l'età del ferro. (it)
Eolisch of Lesbisch is een dialect van het Oudgrieks dat gesproken werd in Thessalië, Boeotië, noordelijk Klein-Azië, het eiland Lesbos en op de Griekse kolonies van Asia Minor(Aeolis). Typisch voor dit dialect is het veelvuldig gebruik van archaïsmen alsook neologismen. Eolisch Grieks is vooral bekend als de taal van de dichters Sappho en Alcaeus. Hun poëzie behoort tot de hoogtepunten van de Oudgriekse poëzie en is meestal in een van deze vier versmaten geschreven, met name de hendacasyllabus, het Glyconische vers, de saffische strofe en de . Deze laatste twee werden natuurlijk dat de bekendste dichters genoemd. In de platonische dialoog Protagoras wordt bij monde van Prodicus het Eolische dialect afgeschilderd als barbaars, omdat het grote verschillen met het Attisch vertoont: Hij wist de woorden niet correct te onderscheiden, omdat hij van Lesbos was en opgegroeid was met een barbaars dialect. (Plato, Protagoras 341c) (nl)
Eólico ou eólio (também conhecido como grego lésbio) é um termo linguístico usado para descrever um conjunto de sub-dialetos arcaicos do grego antigo, falados principalmente na Beócia, região da Grécia central, na ilha de Lesbos, próxima à costa da Ásia Menor, e em outras colônias gregas. O dialeto eólico apresentava diversos arcaísmos, em comparação com outros dialetos gregos, como o jônico, o ático e o dórico, entre outros, assim como diversas inovações. O eólico é relativamente conhecido por ter sido o idioma usado nos escritos da poetisa Safo, e por Alceu de Mitilene; a poesia eólica, da qual o exemplo mais famoso é a própria obra de Safo, usa na maior parte do tempo quatro métricas clássicas conhecidas como as , que são: (a forma mais básica do verso eólico, o , a , e a estrofe (as últimas duas receberam o nome em homenagem a Safo e Alceu, respectivamente). Em Protágoras, de Platão, Pródico chama o dialeto eólico de bárbaro, ao referir-se a Pítaco de Mitilene: Ele não sabia distinguir as palavras corretamente, pois era de Lesbos, e havia sido criado com um dialeto bárbaro. O dialeto eólico soava tão estranho aos atenienses na época de Sócrates e Platão a ponto de ser denominado - talvez por um certo orgulho exclusivista no estilo literário ático - barbaros. (pt)
Еолійський діалект (Αἰολικός; званий також Лесбоська грецька) — лінгвістичний термін для позначення архаїчних грецьких субдіалектів, на яких говорили жителі Беотії (район центральної Греції), Еоліда (на заході Малої Азії), о-ва Лесбос (біля Малої Азії) та інших грецьких колоній. Еолійський діалект зберіг безліч архаїзмів в порівнянні з іншими давньогрецькими діалектами (напр. Іонійсько-аттичним, дорійським, північно-західним і аркадо-кіпрським), однак і розвинув багато інновацій. Еолійський діалект відомий як мова творів Сапфо і Алкея з Мітілени. Еолійська поезія найчастіше використовувала чотири класичних розміри, відомі як «еолійська метризована силабіка»: гліконей (основна еолійська строфа), фалеків вірш, сапфічний вірш і алкеїв вірш (всі розміри названі по іменах поетів). (uk)
Aioliska, eoliska eller lesbiska är en grupp forngrekiska dialekter som talades i Boiotien (en region i centrala Grekland), Thessalien, på den egeiska ön Lesbos och i Aiolien, det vill säga de grekiska kolonierna på fastlandet i Mindre Asien. Flera betydande poeter skrev på aioliska, bland andra Sapfo. (sv)
Эоли́йский или Эоли́ческий гре́ческий (Αἰολικός; называемый также лесбо́сский гре́ческий) — это лингвистический термин для обозначения архаических греческих субдиалектов, на которых говорили жители Беотии (район центральной Греции), Эолиды (на западе Малой Азии), о‑ва Лесбос (близ Малой Азии) и других греческих колоний. Эолийский диалект сохранил множество архаизмов по сравнению с другими древнегреческими диалектами (напр. ионийско‑аттическим, дорийским, северо‑западным и аркадо‑кипрским), однако и развил много инноваций. Эолийский диалект известен более всего как язык сочинений Сапфо и Алкея из Митилены. Эолийская поэзия, самый известный пример которой — работы Сапфо, чаще всего использует четыре классических размера, известные как «эолийская метризованная силлабика»: (основная эолийская строфа), фалекейский стих, сапфический стих и алкеев стих (все размеры названы по именам разработавших их поэтов). В диалоге Платона «Протагор» (341c) Продик, говоря о Питтаке из Митилены, называет эолийский диалект «варварским»: Тот не умел правильно различать слова, как лесбосец, воспитанный на варварском наречии Видимо, во время Сократа и Платона эолийский диалект звучал столь странно для афинян, что из исключительной гордости аттическим литературным стилем мог быть назван «варварским». (ru)
伊歐里斯希臘語，又稱萊斯博斯希臘語，是古希臘語方言之一，傳統使用範圍包括位於希臘半島中部的波也奥西亚、色萨利、位於小亞細亞西北的伊奧利亞以及其近鄰島嶼萊斯博斯島。該方言主要以其抒情詩傳統著稱，著名使用者包括來自萊斯博斯島的莎芙和阿尔卡埃乌斯。 (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:altname

Aeolian dialect (en)
Lesbian dialect (en)
Lesbic dialect (en)

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdfs:comment

Aiolština je souhrnný název pro skupinu nářečí starořečtiny používaných zhruba v letech 800–330 př. n. l. Jmenuje se podle Aiólů a nářečími z této skupiny se mluvilo především v Bojótii a na Lesbu, ale i v Thesálii a na západním pobřeží Malé Asie severně od Smyrny. Nejvýznamnější autoři píšící v tomto nářečí byli Alkaios a Sapfó. (cs)
في اللغويات، اليونانية الأيوليكية (/iːˈɒlɪk/; أيضًا الإيولية/iːˈoʊliən/, ليسبيان أو اللهجة اليسبيكية) هي مجموعة من اللهجات اليونانية القديمة المستخدمة بشكل رئيسي في بيوتيا (منطقة في وسط اليونان) ؛ ثيساليا، في جزيرة لسبوس في بحر إيجة. والمستعمرات اليونانية من أيولس في الأناضول والجزر المجاورة. (ar)
Das Äolische (auch Aiolische) ist ein altgriechischer Dialekt, der vom Stamm der Aioler gesprochen wurde. Das Verbreitungsgebiet des Dialekts umfasste Böotien, Thessalien, die kleinasiatische Westküste und die Insel Lesbos. In Böotien und Thessalien war das Äolische stark von den benachbarten westgriechischen Dialekten beeinflusst. Von den altgriechischen Dialekten ist das Äolische der altertümlichste. Literarisch bedeutsam ist das Äolische durch die Dichtungen von Sappho und Alkaios. Auch die größtenteils auf dem Ionischen beruhende Sprache Homers enthält äolische Elemente. (de)
Η Αιολική ή Αχαϊκή ήταν μια διάλεκτος την οποία μιλούσαν στη Αρχαία Ελλάδα, στις περιοχές της Θεσσαλίας, στη Βοιωτία, στη Λέσβο και στη μικρασιατική ακτή κατά την περίοδο 800 π.Χ.-300 π.Χ. Σε αυτή τη διάλεκτο έγραψαν τα ποιήματά τους η Σαπφώ, ο Αλκαίος και η Κόριννα. (el)
Le grec éolien est un ensemble dialectal du grec ancien parlé principalement en Béotie, sur l'ile Lesbos et dans les colonies grecques de l'Anatolie. (fr)
Dalam linguistik, Yunani Aiolia (juga dieja Aiolik, Lesbia, atau dialek Lesbik) adalah serangkaian . Dialek tersebut biasanya dipakai di Boiotia (wilayah di Yunani Tengah); Thessalia, di pulau Aegea Lesbos; dan koloni- Aiolis di Anatolia dan pulau-pulau sekitar. (in)
Il dialetto eolico, parlato dalla stirpe greca degli Eoli, è un importante sottogruppo linguistico del greco classico. Insieme al dorico, all'attico e allo ionico, è una delle principali lingue letterarie della Grecia antica. Esso inoltre influenza fortemente l'arcado-cipriota, disceso dal dialetto miceneo: ciò ha fatto pensare che un dialetto con alcune caratteristiche proprie dell'eolico fosse già presente nella Grecia centro-meridionale un po' prima del 1000 a.C., ed abbia così influenzato le parlate del Peloponneso nella violenta fase di transizione fra l'età del bronzo e l'età del ferro. (it)
Aioliska, eoliska eller lesbiska är en grupp forngrekiska dialekter som talades i Boiotien (en region i centrala Grekland), Thessalien, på den egeiska ön Lesbos och i Aiolien, det vill säga de grekiska kolonierna på fastlandet i Mindre Asien. Flera betydande poeter skrev på aioliska, bland andra Sapfo. (sv)
伊歐里斯希臘語，又稱萊斯博斯希臘語，是古希臘語方言之一，傳統使用範圍包括位於希臘半島中部的波也奥西亚、色萨利、位於小亞細亞西北的伊奧利亞以及其近鄰島嶼萊斯博斯島。該方言主要以其抒情詩傳統著稱，著名使用者包括來自萊斯博斯島的莎芙和阿尔卡埃乌斯。 (zh)
L'Eòlic o eoli (en grec antic Αἰολικός i Αἰόλιος) és un dialecte de la llengua grega que engloba un grup de varietats parlades a Lesbos, Beòcia, Tessàlia, l'Eòlida i altres parts de Grècia. Va tenir una breu hegemonia paral·lela a la de Tebes durant el segle iv aC i va ser llengua culta (Safo i Alceu de Mitilene la van usar en els seus poemes) durant un temps. És possible que els seus parlants pertanyessin a la segona (és a dir, l'aquea) onada migratòria d'hel·lens des de les planes de l'Europa central (o segons altres teories, des del que ara és Ucraïna) cap al que va ser la seva terra. (ca)
In linguistics, Aeolic Greek (/iːˈɒlɪk/), also known as Aeolian (/iːˈoʊliən/), Lesbian or Lesbic dialect, is the set of dialects of Ancient Greek spoken mainly in Boeotia; in Thessaly; in the Aegean island of Lesbos; and in the Greek colonies of Aeolis in Anatolia and adjoining islands. The Aeolic dialect shows many archaisms in comparison to the other Ancient Greek dialects (Arcadocypriot, Attic, Ionic, and Doric varieties), as well as many innovations. (en)
El eólico (Αιολική διάλεκτος en griego; Dialectus Aeolica en latín) es uno de los dialectos del griego antiguo hablado en la costa noroeste de Asia Menor, la Eólida, Tesalia, Beocia, en la isla de Lesbos, en islas adyacentes y en otras colonias griegas (Véase Dialectos del griego antiguo). Lingüísticamente, el griego eólico debería ser considerado no tanto como un dialecto, sino como una lengua estrechamente emparentada con el griego clásico (Ático). Supuestamente ambas lenguas habrían tenido un grado de inteligibilidad alta. Es probable que los hablantes de eólico representaran la segunda ola migratoria de griegos (helenos) desde Europa central (o según otras opiniones desde lo que hoy es Ucrania) hasta lo que hoy es su casa. Otros autores afirman que era la lengua de quienes emigraron de (es)
Eolisch of Lesbisch is een dialect van het Oudgrieks dat gesproken werd in Thessalië, Boeotië, noordelijk Klein-Azië, het eiland Lesbos en op de Griekse kolonies van Asia Minor(Aeolis). Typisch voor dit dialect is het veelvuldig gebruik van archaïsmen alsook neologismen. In de platonische dialoog Protagoras wordt bij monde van Prodicus het Eolische dialect afgeschilderd als barbaars, omdat het grote verschillen met het Attisch vertoont: Hij wist de woorden niet correct te onderscheiden, omdat hij van Lesbos was en opgegroeid was met een barbaars dialect. (Plato, Protagoras 341c) (nl)
Eólico ou eólio (também conhecido como grego lésbio) é um termo linguístico usado para descrever um conjunto de sub-dialetos arcaicos do grego antigo, falados principalmente na Beócia, região da Grécia central, na ilha de Lesbos, próxima à costa da Ásia Menor, e em outras colônias gregas. Em Protágoras, de Platão, Pródico chama o dialeto eólico de bárbaro, ao referir-se a Pítaco de Mitilene: Ele não sabia distinguir as palavras corretamente, pois era de Lesbos, e havia sido criado com um dialeto bárbaro. (pt)
Эоли́йский или Эоли́ческий гре́ческий (Αἰολικός; называемый также лесбо́сский гре́ческий) — это лингвистический термин для обозначения архаических греческих субдиалектов, на которых говорили жители Беотии (район центральной Греции), Эолиды (на западе Малой Азии), о‑ва Лесбос (близ Малой Азии) и других греческих колоний. Эолийский диалект сохранил множество архаизмов по сравнению с другими древнегреческими диалектами (напр. ионийско‑аттическим, дорийским, северо‑западным и аркадо‑кипрским), однако и развил много инноваций. (ru)
Еолійський діалект (Αἰολικός; званий також Лесбоська грецька) — лінгвістичний термін для позначення архаїчних грецьких субдіалектів, на яких говорили жителі Беотії (район центральної Греції), Еоліда (на заході Малої Азії), о-ва Лесбос (біля Малої Азії) та інших грецьких колоній. Еолійський діалект зберіг безліч архаїзмів в порівнянні з іншими давньогрецькими діалектами (напр. Іонійсько-аттичним, дорійським, північно-західним і аркадо-кіпрським), однак і розвинув багато інновацій. (uk)

owl:sameAs

is dbo:wikiPageWikiLink of