Anti-Socialist Laws (original) (raw)
القوانين المناهضة للاشتراكية أو القوانين اللاشتراكية كانت سلسلة من الأحكام، تم إصدارها لأول مرة في 19 أكتوبر 1878 من قبل الرايخستاغ الألمانية، واستمر تطبيقها حتى 31 مارس 1881، ومددت أربع مرات بعد ذلك (في مايو 1880 ، في مايو 1884 ، في أبريل 1886 وفي فبراير 1888). صدر التشريع بعد محاولتين فاشلتين لاغتيال القيصر فيلهلم الأول على يد المتطرفين والدكتور ؛ وقد كان من المفترض كبح القوة المتزايدة للحزب الديمقراطي الاجتماعي الألماني، والذي كان السبب في التأثير على المتطرفين.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | Les Lleis anti-socialistes o Lleis socialistes (en alemany: Sozialistengesetze; oficialment Gesetz gegen die der gemeingefährlichen Bestrebungen Sozialdemokratie, aproximadament "Llei contra el perill públic dels esforços socialdemòcrates") van ser una sèrie de lleis aprovades després de dos intents fallits d'assassinar a l'emperador (Kaiser) Guillem I per part dels radicals i el Dr. , i que estaven destinades a frenar la força creixent del Partit Social Demòcrata (SPD, anomenat SAP en aquell temps), al qual culpaven d'haver influït en els assassins. La primera d'aquestes lleis va ser aprovada el 19 d'octubre de 1878 pel Reichstag alemany, per un període limitat, i les posteriors prorrogaren regularment el termini de la seva aplicació. Encara que la llei no va prohibir l'SPD directament, el seu objectiu era paralitzar l'organització a través de diversos mitjans. La prohibició de qualsevol grup o reunió amb els objectius de difondre els principis socialistes, la proscripció dels sindicats i el tancament de 45 diaris són exemples de la repressió. El partit eludí aquestes mesures presentant els seus candidats com a independents de forma ostensible, mitjançant la reubicació de les publicacions a fora d'Alemanya i mitjançant la difusió de punts de vista socialdemòcrates com a publicacions literals dels discursos del Reichstag, que eren parla privilegiada pel que feia a la censura. El principal defensor d'aquestes lleis va ser el canceller Otto von Bismarck, que temia l'esclat d'una revolució socialista similar a la que va crear la Comuna de París l'any 1871. Malgrat els intents del govern per debilitar el SPD, el partit va continuar creixent en popularitat. Un projecte de llei presentat per Bismarck el 1888 que hauria significat la pèrdua de la nacionalitat als socialdemòcrates va ser rebutjada. Després de la dimissió de Bismarck el 1890, el Reichstag no va renovar la legislació, la qual cosa va fer que restés abolida. (ca) القوانين المناهضة للاشتراكية أو القوانين اللاشتراكية كانت سلسلة من الأحكام، تم إصدارها لأول مرة في 19 أكتوبر 1878 من قبل الرايخستاغ الألمانية، واستمر تطبيقها حتى 31 مارس 1881، ومددت أربع مرات بعد ذلك (في مايو 1880 ، في مايو 1884 ، في أبريل 1886 وفي فبراير 1888). صدر التشريع بعد محاولتين فاشلتين لاغتيال القيصر فيلهلم الأول على يد المتطرفين والدكتور ؛ وقد كان من المفترض كبح القوة المتزايدة للحزب الديمقراطي الاجتماعي الألماني، والذي كان السبب في التأثير على المتطرفين. (ar) The Anti-Socialist Laws or Socialist Laws (German: Sozialistengesetze; officially Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie, approximately "Law against the public danger of Social Democratic endeavours") were a series of acts of the parliament of the German Empire, the first of which was passed on 19 October 1878 by the Reichstag lasting until 31 March 1881 and extended four times (May 1880, May 1884, April 1886 and February 1888). The legislation gained widespread support after two failed attempts to assassinate Kaiser Wilhelm I of Germany by the radicals Max Hödel and Karl Nobiling. The laws were designed by Chancellor Otto von Bismarck with the goal of reversing the growing strength of the Social Democratic Party (SPD, named SAP at the time) which was blamed for inspiring the assassins. However, the laws caused the socialist movement to strengthen at times. This resulted in Bismarck dropping the laws and changing his coalition, eventually becoming an ally of his former enemies the Catholic Centre Party which appealed to Catholic workers who opposed socialism. (en) Sozialistengesetz ist die Kurzbezeichnung für das Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie, das von 1878 bis 1890 im Deutschen Reich galt und während dieser Zeit mehrfach verlängert wurde. Wegen der verschiedenen Einzelbestimmungen in 30 Paragraphen, der viermaligen Verlängerung und wegen kleiner Modifizierungen spricht man oft auch im Plural von den Sozialistengesetzen. Das Gesetz verbot sozialistische, sozialdemokratische, kommunistische Vereine, Versammlungen und Schriften, deren Zweck der Umsturz der bestehenden Staats- und Gesellschaftsordnung sei.Aus dem Sozialistengesetz resultierte die Verlagerung sozialdemokratischer Aktivitäten in den Untergrund bzw. ins Ausland sowie Massenverhaftungen und -ausweisungen. Lediglich die Sozialdemokraten im Reichstag blieben aufgrund ihrer parlamentarischen Immunität unangetastet. Trotz der massiven Repressionspolitik war die Kandidatur und Wahl sozialdemokratischer Politiker als Privatpersonen weiterhin möglich und die einzige legale Möglichkeit zur politisch-rechtlichen Interessenvertretung. Die neuere Forschung verweist für eine angemessene Analyse der Sozialistengesetze auf die Bedeutung des internationalen Kontextes, wo Sozialisten zum Teil schärferen Repressionen ausgesetzt waren als im Deutschen Reich. (de) Les lois antisocialistes ou plus littéralement lois socialistes (Sozialistengesetz en allemand) est une série de textes législatifs dirigés contre les sociaux-démocrates dans l'Empire allemand. La première loi est constituée de 30 paragraphes. Elle est ensuite modifiée et republiée de manière annuelle d'où l'usage du pluriel pour désigner cet ensemble de textes. Elle est votée au Reichstag le 19 octobre 1878 par une majorité constituée des conservateurs et de la plupart des nationaux-libéraux. Le Bundesrat la vote deux jours plus tard. L'Empereur Guillaume Ier promulgue la loi, qui passe au journal officiel le 22 octobre. Elle est par la suite prorogée à 4 reprises jusqu'au 30 septembre 1890. La loi interdit les organisations socialistes et sociales-démocrates, ainsi que toutes leurs activités au sein de l'Empire allemand. Les partis politiques sont également interdits. Les personnalités politiques sociales-démocrates peuvent se présenter aux élections mais en tant que candidats indépendants. Les parlementaires élus forment cependant des groupes parlementaires non officiels au Reichstag et dans d'autres parlements régionaux. (fr) Las Leyes Antisocialistas (Sozialistengesetze; oficialmente denominadas Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie, «Ley contra las aspiraciones socialdemócratas que suponen un peligro público») fueron una serie de leyes que el Reichstag sancionó entre el 19 de octubre de 1878 y marzo de 1881. Fueron reformadas y ampliadas en cuatro oportunidades, la última en 1888. Se promulgaron como consecuencia de los atentados fallidos de Max Hödel y Karl Nobiling contra Guillermo I de Alemania para contrarrestar la creciente fuerza del Partido Social Demócrata de Alemania (SPD, llamado SAP en ese momento), acusado de inspirar aquellos hechos. Aunque la ley no ilegalizó el SPD, pretendía paralizar su actividad por diversos medios. La prohibición de cualquier grupo o reunión cuyos objetivos fueran difundir los principios socialdemócratas, la proscripción de los sindicatos y el cierre de 45 periódicos son ejemplos de este tipo de represión. El partido eludió estas medidas haciendo que sus candidatos se presentaran como independientes, publicando sus escritos desde fuera de Alemania y difundiendo los puntos de vista socialdemócratas solamente mediante la publicación de las transcripciones de los discursos de los diputados del Reichstag, indemnes a la censura. El principal defensor de estas leyes fue el canciller Otto von Bismarck, quien temía el estallido de una revolución socialista similar a la que había dado lugar a la Comuna de París en 1871. A pesar de los intentos del gobierno por debilitar al SPD, el partido continuó creciendo en popularidad. Un proyecto de ley presentado por Bismarck en 1888 que habría permitido la desnaturalización (pérdida de la ciudadanía) de los socialdemócratas fue rechazado. Después de la renuncia de Bismarck en 1890, el Reichstag no renovó la legislación, que finalmente perdió vigencia. (es) 반사회주의자 법(Anti-Socialist Law) 은 오토 폰 비스마르크가 1878년 10월 19일에 입법한 것으로 사회민주당(독일)의 확장을 막기 위함이었다. 막스 호델과 카를 노빌링은 각각 카이저 빌헬름 1세를 암살하려 시도하였지만 실패로 돌아갔다. 이에 위협을 느낀 비스마르크가 이 법을 통과시키기에 이르렀다. 이 법은 4번의 연장을 거쳤지만, 1890년 비스마르크의 사임이후 이 법은 유명무실해졌다. 비스마르크는 이 법을 통하여 사회주의자의 확장을 억제하는 동시에 사회주의의 대안으로 소외계층에 대한 복지를 강화하였다. 의료보험과 산업재해보험을 만들어 어려움에 처한 국민들에게 혜택이 가도록 노력하였다. 이것은 사회보장제도의 시작이며 세계 최초이기도 하다. (ko) Le Leggi antisocialiste o Leggi socialiste (in tedesco Sozialistengesetze; ufficialmente Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie = "Legge contro le mire socialmente pericolose della Socialdemocrazia") furono una serie di leggi, la prima delle quali fu approvata il 19 ottobre 1878 dal Reichstag tedesco per un periodo limitato, mentre quelle successive estendevano regolarmente il termine della loro applicazione. (it) 社会主義者鎮圧法（しゃかいしゅぎしゃちんあつほう）（Sozialistengesetz（独）,Anti-Socialist Laws（英））は、1878年、2度の皇帝狙撃事件をきっかけにオットー・フォン・ビスマルクが制定した法律のこと（実際は社会主義者は狙撃事件とは無関係）。 主にドイツ社会主義労働者党（後のドイツ社会民主党）をターゲットにしたもので、社会主義的な結社を禁止し、集会・出版を制限した。これによりドイツの社会主義活動は一時衰えるが、やがて再び盛り上がりを見せた。 1890年、皇帝ヴィルヘルム2世が更新反対を唱えたため、廃止された。 (ja) De socialistenwet (Duits Sozialistengesetz, officieel Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie) was een wet die van 1878 tot 1890 van kracht was in het Duitse Keizerrijk. De wet verbood bijeenkomsten en schriftelijke uitingen van de Sozialistische Arbeiterpartei (SAP), de latere Sozialdemokratische Partei Deutschlands. Aanleiding voor de socialistenwet was een mislukte moordaanslag op keizer Wilhelm I in mei 1878. Initiatiefnemer was rijkskanselier Otto von Bismarck, die de revolutionaire SAP al eerder als had aangemerkt. De wet werd in oktober 1878 goedgekeurd door een meerderheid van conservatieven en nationaal-liberalen in de Rijksdag. (nl) As Leis Antissocialistas (em alemão: Sozialistengesetze; oficialmente Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie - Lei contra o perigo público das tentativas social-democratas) foram uma série de leis aprovadas pelo Reichstag a partir de 1878, depois de duas tentativas de assassinar o Kaiser Wilhelm I pelos radicais e . O principal promotor da medida foi o chanceler Otto von Bismarck, que temia uma revolução socialista similar à que se produzira na Comuna de Paris em 1871. O objetivo das leis era reduzir a crescente força do Partido Social-Democrata da Alemanha (SPD), agremiação que supostamente teria influenciado Hödel e Nobiling. À época da edição das Leis, o SPD ainda era intitulada Partido Socialista dos Trabalhadores da Alemanha (em alemão: Sozialistische Arbeiterpartei Deutschlands, SAP). As Leis não atacavam diretamente o SAP, mas sim pretendiam limitar o seu papel por várias vias: foram dissolvidas quaisquer reuniões em que se tratassem temas socialistas, os sindicatos foram tornados ilegais e 45 jornais foram encerrados. Em resposta, o SAP fez com que os seus candidatos se apresentassem como independentes, relocalizando as publicações fora da Alemanha e difundindo as opiniões social-democratas como publicações textuais dos discursos no Reichstag, que tinham um tratamento imune à censura. As Leis Antissocialistas não deram resultado e os sociais-democratas continuaram a crescer em popularidade e apoio social. A proposta de Bismarck para retirar a nacionalidade alemã aos social-democratas foi rechaçada. Após a demissão do chanceler, o Reichstag não renovou a normativa, e as Leis perderam a eficácia em 1890. Posteriormente, com o retorno à legalidade dos partidos operários, o SAP alterou a sua nomenclatura, passando a se chamar Partido Social-Democrata da Alemanha (em alemão: Sozialdemokratische Partei Deutschlands, SPD), partido de orientação marxista, revolucionário, anticlerical e pacifista. (pt) Socialistlagen (tyska: Sozialistengesetze, Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie) var en lag i Tyskland som antogs 1878, och förbjöd socialistisk propaganda. Två på en kort tid förövade mordattentat på kejsaren Vilhelm I, vilka visserligen inte ledde sitt ursprung direkt från socialdemokraterna, tillskrevs dock den av dem befordrade anarkistiska agitationen och blev den närmaste anledningen till den i oktober 1878 av tyska riksdagen antagna socialistlagen. Genom dess förbud för möten och skrifter av socialistisk eller kommunistisk natur och offentlig socialistisk agitation i allmänhet gavs socialdemokratin en undantagsställning, som bekräftades vid lagens upprepade förnyanden. Rikskansler Otto von Bismarck var emellertid angelägen om att kombinera socialistlagen med ett socialt lagstiftningsarbete, varigenom han hoppades kunna bryta udden av den spirande rörelsen. Genom ett kejserligt budskap till riksdagen den 17 november 1881 bebådades framläggandet av förslag om olycksfalls-, sjuk- och invaliditetsförsäkring. Sjukförsäkringen blev genomförd i juni 1883 och olycksfallsförsäkringen i juli 1884. I juni 1889 sattes kronan på verket av en allmän folkpensionslag. Dessa och andra sociala förbättringar hindrade dock inte den tyska vänsterns fortsatta tillväxt. Socialistlagen upphörde att gälla den 30 september 1890. (sv) Закон про боротьбу з небезпечними видами соціал-демократії, або антисоціалістичний закон (нім. Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie; скорочено: нім. Sozialistengesetz); через регулярні доповнення також часто називають в множині — ухвалений 19 жовтня 1878 р. більшістю з консервативних і ліберальних депутатів Рейхстагу Німецької імперії. Через два дні, 21 жовтня, затверджений Бундесратом. Одразу після підписання кайзером Вільгельмом I (Наслідний принц Фредерік був підписаний від його імені) закон був оприлюднений та набрав чинності 22 жовтня 1878 р. та залишався чинним з доповненнями до 30 вересня 1890 р. Закон заборонив соціалістичні і соціал-демократичні організації та їх діяльність у Німецькій імперії. Ця заборона означала і заборону відповідних партій. Ідеологічно орієнтовані політики могли обиратись лише як самостійні кандидати, до того ж, їхні виборчі кампанії зазнавали великих перешкод з боку влади. Будучи обраними, вони створювали соціалістичні партії в Рейхстазі та деяких законодавчих органах федеральних земель, однак вони не мали жодного права вести свою діяльність за межами парламенту. (uk) 《社會主義者鎮壓法》（德語：Sozialistengesetze），正式名称为《镇压社会民主党危害社会治安法令》（德語：Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie），是德国首相俾斯麦政府颁布的镇压社会主义者的法律。1878年10月19日在德意志帝国议会通过。该法共30条，规定社会主义、社会民主主义、共产主义的组织皆属于非法，其各种活动必须解散，禁止为该类组织印刷宣传品和提供集会场所，在公共安全受威胁的城市小戒严，从事受禁处罚款或判刑。该法令一直持续至1881年3月31日，期间得到多次延长。1890年，俾斯麦辞职后，该法令停止生效。 (zh) «Исключительный закон против социалистов» (полное название — «Закон против общественно-опасных стремлений социал-демократии»; нем. Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie, сокр. — Sozialistengesetz, букв. — «Закон о социалистах») — имперский закон, действовавший в Германской империи, с 22 октября 1878 года по 30 сентября 1890 года. Закон запрещал социалистические, социал-демократические объединения, собрания и издания, целью которых было свержение существующего государственного и общественного строя. «Закон о социалистах» способствовал вытеснению социал-демократов в подполье и в эмиграцию, а также массовым арестам и высылкам. Однако, в соответствии с принципом депутатской неприкосновенности, он не затронул тех социал-демократов, которые были избраны в рейхстаг. В период действия Закона социал-демократы могли выдвигать свою кандидатуру на выборах и быть избранными в представительные органы в качестве частных лиц, что оставалось для них единственной законной возможностью для участия в политической и правовой жизни страны. (ru) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Reichsgesetzblatt34_1878.jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | https://www.jstor.org/stable/260248 https://www.jstor.org/stable/44583622 https://archive.org/details/outlawedpartysoc00lidt |
| dbo:wikiPageID | 4634371 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 14881 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1122682567 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbc:Political_repression_in_Germany dbr:Berlin dbr:Anti-terrorism_legislation dbc:1870s_in_Germany dbc:19th_century_in_law dbr:List_of_ideological_symbols dbr:Reichstag_of_the_German_Empire dbr:Copenhagen dbr:Max_Hödel dbr:Friedrich_Engels dbr:General_German_Workers'_Association dbr:German_Empire dbr:Conservatism_in_Germany dbr:Red_rosebuds dbc:1878_in_Germany dbc:1879_in_Germany dbc:1880_in_Germany dbc:1881_in_Germany dbr:Social_Democratic_Party_of_Germany dbr:Social_Democratic_Workers'_Party_of_Germany dbr:Zürich dbr:Emblem dbr:Centre_Party_(Germany) dbr:Wilhelm_II,_German_Emperor dbr:Wilhelm_Liebknecht dbr:Lois_scélérates dbr:Anarchism dbr:Ferdinand_Lassalle dbr:Franco-Prussian_War dbr:Otto_von_Bismarck dbr:Paris_Commune dbr:Wilhelm_Hasenclever dbr:Hamburg dbr:Social-democratic dbc:Social_Democratic_Party_of_Germany dbr:August_Bebel dbc:Politics_of_the_German_Empire dbr:Act_of_Parliament dbr:Chancellor_of_Germany dbr:Johann_Most dbr:Karl_Marx dbr:Karl_Nobiling dbr:National_Liberal_Party_(Germany) dbr:State_Socialism_(Germany) dbr:Wilhelm_I_of_Germany dbr:Socialist_revolution dbr:File:Leipziger_Prozess,_SAPD,_1872-03.jpg dbr:File:Plakat_Sozialistengesetz_1890.jpg dbr:File:Reichsgesetzblatt34_1878.jpg |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Authority_control dbt:Citation_needed dbt:Reflist dbt:Short_description |
| dcterms:subject | dbc:Political_repression_in_Germany dbc:1870s_in_Germany dbc:19th_century_in_law dbc:1878_in_Germany dbc:1879_in_Germany dbc:1880_in_Germany dbc:1881_in_Germany dbc:Social_Democratic_Party_of_Germany dbc:Politics_of_the_German_Empire |
| gold:hypernym | dbr:Series |
| rdf:type | owl:Thing dbo:TelevisionShow |
| rdfs:comment | القوانين المناهضة للاشتراكية أو القوانين اللاشتراكية كانت سلسلة من الأحكام، تم إصدارها لأول مرة في 19 أكتوبر 1878 من قبل الرايخستاغ الألمانية، واستمر تطبيقها حتى 31 مارس 1881، ومددت أربع مرات بعد ذلك (في مايو 1880 ، في مايو 1884 ، في أبريل 1886 وفي فبراير 1888). صدر التشريع بعد محاولتين فاشلتين لاغتيال القيصر فيلهلم الأول على يد المتطرفين والدكتور ؛ وقد كان من المفترض كبح القوة المتزايدة للحزب الديمقراطي الاجتماعي الألماني، والذي كان السبب في التأثير على المتطرفين. (ar) 반사회주의자 법(Anti-Socialist Law) 은 오토 폰 비스마르크가 1878년 10월 19일에 입법한 것으로 사회민주당(독일)의 확장을 막기 위함이었다. 막스 호델과 카를 노빌링은 각각 카이저 빌헬름 1세를 암살하려 시도하였지만 실패로 돌아갔다. 이에 위협을 느낀 비스마르크가 이 법을 통과시키기에 이르렀다. 이 법은 4번의 연장을 거쳤지만, 1890년 비스마르크의 사임이후 이 법은 유명무실해졌다. 비스마르크는 이 법을 통하여 사회주의자의 확장을 억제하는 동시에 사회주의의 대안으로 소외계층에 대한 복지를 강화하였다. 의료보험과 산업재해보험을 만들어 어려움에 처한 국민들에게 혜택이 가도록 노력하였다. 이것은 사회보장제도의 시작이며 세계 최초이기도 하다. (ko) Le Leggi antisocialiste o Leggi socialiste (in tedesco Sozialistengesetze; ufficialmente Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie = "Legge contro le mire socialmente pericolose della Socialdemocrazia") furono una serie di leggi, la prima delle quali fu approvata il 19 ottobre 1878 dal Reichstag tedesco per un periodo limitato, mentre quelle successive estendevano regolarmente il termine della loro applicazione. (it) 社会主義者鎮圧法（しゃかいしゅぎしゃちんあつほう）（Sozialistengesetz（独）,Anti-Socialist Laws（英））は、1878年、2度の皇帝狙撃事件をきっかけにオットー・フォン・ビスマルクが制定した法律のこと（実際は社会主義者は狙撃事件とは無関係）。 主にドイツ社会主義労働者党（後のドイツ社会民主党）をターゲットにしたもので、社会主義的な結社を禁止し、集会・出版を制限した。これによりドイツの社会主義活動は一時衰えるが、やがて再び盛り上がりを見せた。 1890年、皇帝ヴィルヘルム2世が更新反対を唱えたため、廃止された。 (ja) 《社會主義者鎮壓法》（德語：Sozialistengesetze），正式名称为《镇压社会民主党危害社会治安法令》（德語：Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie），是德国首相俾斯麦政府颁布的镇压社会主义者的法律。1878年10月19日在德意志帝国议会通过。该法共30条，规定社会主义、社会民主主义、共产主义的组织皆属于非法，其各种活动必须解散，禁止为该类组织印刷宣传品和提供集会场所，在公共安全受威胁的城市小戒严，从事受禁处罚款或判刑。该法令一直持续至1881年3月31日，期间得到多次延长。1890年，俾斯麦辞职后，该法令停止生效。 (zh) Les Lleis anti-socialistes o Lleis socialistes (en alemany: Sozialistengesetze; oficialment Gesetz gegen die der gemeingefährlichen Bestrebungen Sozialdemokratie, aproximadament "Llei contra el perill públic dels esforços socialdemòcrates") van ser una sèrie de lleis aprovades després de dos intents fallits d'assassinar a l'emperador (Kaiser) Guillem I per part dels radicals i el Dr. , i que estaven destinades a frenar la força creixent del Partit Social Demòcrata (SPD, anomenat SAP en aquell temps), al qual culpaven d'haver influït en els assassins. (ca) The Anti-Socialist Laws or Socialist Laws (German: Sozialistengesetze; officially Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie, approximately "Law against the public danger of Social Democratic endeavours") were a series of acts of the parliament of the German Empire, the first of which was passed on 19 October 1878 by the Reichstag lasting until 31 March 1881 and extended four times (May 1880, May 1884, April 1886 and February 1888). (en) Las Leyes Antisocialistas (Sozialistengesetze; oficialmente denominadas Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie, «Ley contra las aspiraciones socialdemócratas que suponen un peligro público») fueron una serie de leyes que el Reichstag sancionó entre el 19 de octubre de 1878 y marzo de 1881. Fueron reformadas y ampliadas en cuatro oportunidades, la última en 1888. Se promulgaron como consecuencia de los atentados fallidos de Max Hödel y Karl Nobiling contra Guillermo I de Alemania para contrarrestar la creciente fuerza del Partido Social Demócrata de Alemania (SPD, llamado SAP en ese momento), acusado de inspirar aquellos hechos. (es) Sozialistengesetz ist die Kurzbezeichnung für das Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie, das von 1878 bis 1890 im Deutschen Reich galt und während dieser Zeit mehrfach verlängert wurde. Wegen der verschiedenen Einzelbestimmungen in 30 Paragraphen, der viermaligen Verlängerung und wegen kleiner Modifizierungen spricht man oft auch im Plural von den Sozialistengesetzen. (de) Les lois antisocialistes ou plus littéralement lois socialistes (Sozialistengesetz en allemand) est une série de textes législatifs dirigés contre les sociaux-démocrates dans l'Empire allemand. La première loi est constituée de 30 paragraphes. Elle est ensuite modifiée et republiée de manière annuelle d'où l'usage du pluriel pour désigner cet ensemble de textes. Elle est votée au Reichstag le 19 octobre 1878 par une majorité constituée des conservateurs et de la plupart des nationaux-libéraux. Le Bundesrat la vote deux jours plus tard. L'Empereur Guillaume Ier promulgue la loi, qui passe au journal officiel le 22 octobre. Elle est par la suite prorogée à 4 reprises jusqu'au 30 septembre 1890. (fr) De socialistenwet (Duits Sozialistengesetz, officieel Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie) was een wet die van 1878 tot 1890 van kracht was in het Duitse Keizerrijk. De wet verbood bijeenkomsten en schriftelijke uitingen van de Sozialistische Arbeiterpartei (SAP), de latere Sozialdemokratische Partei Deutschlands. (nl) As Leis Antissocialistas (em alemão: Sozialistengesetze; oficialmente Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie - Lei contra o perigo público das tentativas social-democratas) foram uma série de leis aprovadas pelo Reichstag a partir de 1878, depois de duas tentativas de assassinar o Kaiser Wilhelm I pelos radicais e . O principal promotor da medida foi o chanceler Otto von Bismarck, que temia uma revolução socialista similar à que se produzira na Comuna de Paris em 1871. (pt) Socialistlagen (tyska: Sozialistengesetze, Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie) var en lag i Tyskland som antogs 1878, och förbjöd socialistisk propaganda. Två på en kort tid förövade mordattentat på kejsaren Vilhelm I, vilka visserligen inte ledde sitt ursprung direkt från socialdemokraterna, tillskrevs dock den av dem befordrade anarkistiska agitationen och blev den närmaste anledningen till den i oktober 1878 av tyska riksdagen antagna socialistlagen. Socialistlagen upphörde att gälla den 30 september 1890. (sv) «Исключительный закон против социалистов» (полное название — «Закон против общественно-опасных стремлений социал-демократии»; нем. Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie, сокр. — Sozialistengesetz, букв. — «Закон о социалистах») — имперский закон, действовавший в Германской империи, с 22 октября 1878 года по 30 сентября 1890 года. (ru) Закон про боротьбу з небезпечними видами соціал-демократії, або антисоціалістичний закон (нім. Gesetz gegen die gemeingefährlichen Bestrebungen der Sozialdemokratie; скорочено: нім. Sozialistengesetz); через регулярні доповнення також часто називають в множині — ухвалений 19 жовтня 1878 р. більшістю з консервативних і ліберальних депутатів Рейхстагу Німецької імперії. Через два дні, 21 жовтня, затверджений Бундесратом. Одразу після підписання кайзером Вільгельмом I (Наслідний принц Фредерік був підписаний від його імені) закон був оприлюднений та набрав чинності 22 жовтня 1878 р. та залишався чинним з доповненнями до 30 вересня 1890 р. (uk) |
| rdfs:label | القوانين المناهضة للاشتراكية (ar) Lleis antisocialistes alemanyes (ca) Sozialistengesetz (de) Anti-Socialist Laws (en) Leyes antisocialistas (es) Leggi antisocialiste (it) Lois antisocialistes (fr) 社会主義者鎮圧法 (ja) 반사회주의자 법 (ko) Socialistenwet (nl) Исключительный закон против социалистов (ru) Leis Antissocialistas (pt) Socialistlagen (sv) Антисоціалістичний закон (uk) 社會主義者鎮壓法 (zh) |
| owl:sameAs | freebase:Anti-Socialist Laws http://d-nb.info/gnd/4055788-1 http://d-nb.info/gnd/1186996196 http://viaf.org/viaf/8530155919129839730004 wikidata:Anti-Socialist Laws dbpedia-ar:Anti-Socialist Laws dbpedia-be:Anti-Socialist Laws dbpedia-ca:Anti-Socialist Laws dbpedia-da:Anti-Socialist Laws dbpedia-de:Anti-Socialist Laws dbpedia-es:Anti-Socialist Laws dbpedia-fi:Anti-Socialist Laws dbpedia-fr:Anti-Socialist Laws dbpedia-it:Anti-Socialist Laws dbpedia-ja:Anti-Socialist Laws dbpedia-ko:Anti-Socialist Laws http://ne.dbpedia.org/resource/समाजवादी_विरुद्ध_असाधारण_कानुन dbpedia-nl:Anti-Socialist Laws dbpedia-no:Anti-Socialist Laws dbpedia-pt:Anti-Socialist Laws dbpedia-ru:Anti-Socialist Laws dbpedia-sv:Anti-Socialist Laws dbpedia-tr:Anti-Socialist Laws dbpedia-uk:Anti-Socialist Laws dbpedia-zh:Anti-Socialist Laws https://global.dbpedia.org/id/4roHu |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Anti-Socialist_Laws?oldid=1122682567&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Johannmost.jpg wiki-commons:Special:FilePath/August_Bebel_2.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Leipziger_Prozess,_SAPD,_1872-03.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Plakat_Sozialistengesetz_1890.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Reichsgesetzblatt34_1878.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Wilhelm_Hasenclever.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Wilhelm_Liebknecht_2.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Anti-Socialist_Laws |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Socialist_Laws |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Antisocialist_Laws dbr:Antisocialist_law dbr:Antisocialist_laws dbr:Anti-socialist_laws dbr:Anti-Socialist_law dbr:Anti-socialist_law dbr:Sozialistengesetz dbr:Sozialistengesetze |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Carl_Ulrich dbr:Rose_Street_Club dbr:Rudolf_Rocker dbr:List_of_films_set_in_Berlin dbr:Paternalistic_conservatism dbr:Borsdorf dbr:Botho_zu_Eulenburg dbr:Der_Wahre_Jacob_(magazine) dbr:Alfred_Grotjahn dbr:Anti-terrorism_legislation dbr:History_of_democratic_socialism dbr:History_of_social_democracy dbr:Holger_Börner dbr:Horst_Bartel dbr:Julius_Motteler dbr:Union_of_German_Book_Printers dbr:Verena_Conzett dbr:Der_Sozialdemokrat dbr:Wilhelm_Blos dbr:Max_Hödel dbr:Else_Höfs dbr:Georg_Adolph_Demmler dbr:1878_in_Germany dbr:1881_in_Germany dbr:Edward_Aveling dbr:Emma_Ihrer dbr:Free_Association_of_German_Trade_Unions dbr:Free_Conservative_Party dbr:Fritz_Kater dbr:General_Commission_of_German_Trade_Unions dbr:George_Sylvester_Viereck dbr:Gerhart_Hauptmann dbr:German_Free-minded_Party dbr:German_Hat_Workers'_Union dbr:German_People's_Party_(1868) dbr:German_Progress_Party dbr:German_Tobacco_Workers'_Union dbr:Conservatism_in_Germany dbr:Cordon_sanitaire_(politics) dbr:The_Origin_of_the_Family,_Private_Property_and_the_State dbr:Marriage_of_Iron_and_Rye dbr:Ottilie_Pohl dbr:Otto_Sillier dbr:Liberal_Union_(Germany) dbr:Ludwig_Frank dbr:Ludwig_Weber_(pastor) dbr:Social_Democratic_Party_of_Germany dbr:Social_Democratic_Workers'_Party_of_Germany dbr:Sternenfels dbr:Franz_Mehring dbr:Friedrich_Wilhelm_Fritzsche dbr:Fritz_Köster dbr:Kulturkampf dbr:Max_Kayser_(politician) dbr:August_Merges dbr:Adolf_Hofrichter dbr:Central_Union_of_Carpenters_and_Kindred_Trades_of_Germany dbr:Central_Union_of_Construction_Workers dbr:Central_Union_of_Masons dbr:Central_Union_of_Shoemakers_of_Germany dbr:Trade_union dbr:Wilhelm_II,_German_Emperor dbr:William_E._Trautmann dbr:Hedwig_Krüger dbr:Heinrich_Stühmer dbr:Lois_scélérates dbr:Wilhelm_Rosenberg dbr:Aloys_Rink dbr:Eduard_Bernstein dbr:Eugen_Richter dbr:Ferdinand_Lassalle dbr:Otto_Braun dbr:Otto_Graf_zu_Stolberg-Wernigerode dbr:Otto_von_Bismarck dbr:Central_Union_of_Potters dbr:Die_Neue_Zeit dbr:Eduard_Fuchs dbr:Falk_Laws dbr:German_Agrarian_League dbr:German_tariff_of_1879 dbr:Grand_Duchy_of_Hesse dbr:Hans-Sachs-Chor_Nürnberg dbr:History_of_socialism dbr:History_of_terrorism dbr:History_of_the_Social_Democratic_Party_of_Germany dbr:Josef_Simon_(trade_unionist) dbr:Wilhelm_Hasenclever dbr:Marie_Wackwitz dbr:Hermann_Paul_Reißhaus dbr:History_of_Germany dbr:Jacob_Audorf dbr:Marxist_Workers_School dbr:Wage_Labour_and_Capital dbr:August_Bebel dbr:Karl_Kautsky dbr:Karl_Liebknecht dbr:Karl_Nobiling dbr:Karl_Wilhelm_Stolle dbr:Religion_in_Germany dbr:August_Dreesbach dbr:Marianne_Menzzer dbr:Philipp_Mainländer dbr:Social_democracy dbr:Socialist_Labor_Party_of_America dbr:Antisocialist_Laws dbr:Antisocialist_law dbr:Antisocialist_laws dbr:Kostja_Zetkin dbr:Anti-socialist_laws dbr:National_Liberal_Party_(Germany) dbr:Raphael_Friedeberg dbr:Red-baiting dbr:Christianity_in_the_19th_century dbr:Rudolf_von_Bennigsen dbr:Philipp_Scheidemann dbr:Socialist_Laws dbr:New_York_Social_Revolutionary_Club dbr:Trade_unions_in_Germany dbr:State_Socialism_(Germany) dbr:Rose_symbolism dbr:Simon_Katzenstein dbr:Paul_Grottkau dbr:Wilhelminism dbr:Anti-Socialist_law dbr:Anti-socialist_law dbr:Sozialistengesetz dbr:Sozialistengesetze |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Anti-Socialist_Laws |
