Bytecode (original) (raw)
Bajtkód neboli byte code [bait kəud] (p-code [ˈpiː ˌkəud], anglicky portable code [ˈpoːtəbl kəud], „přenositelný kód“) je v informatice označení pro různé formy instrukčních sad navržených pro realizaci snadno přenositelných aplikací a jejich efektivní běh na libovolné platformě. Zřejmě nejznámějším programovacím jazykem využívajícím bajtkód je Java. Na cílovém počítači je nutné nainstalovat běhové prostředí, které zajistí prostředí pro spuštění bajtkódu.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | El bytecode (o byte-code) és un codi intermedi més abstracte que el codi màquina. Habitualment és tractat com un fitxer binari que conté un similar a un mòdul objecte, que és un fitxer binari produït pel compilador el contingut del qual és el codi objecte o codi màquina. El bytecode rep el seu nom perquè usualment cada codi d'operació té una longitud d'un byte, si bé que la longitud del codi de les instruccions varia. Cada instrucció té un codi d'operació entre 0 i 255 seguit de paràmetres tals com els registres o les adreces de memòria. Aquesta seria la descripció d'un cas típic, si bé l'especificació del bytecode depèn àmpliament del llenguatge. Com a codi intermedi, es tracta d'una forma de sortida utilitzada pels implementadors de llenguatges per reduir la dependència respecte del maquinari específic i facilitar la interpretació. Menys freqüentment s'utilitza el bytecode com a codi intermedi en un compilador. Alguns sistemes, anomenats traductors dinàmics o compiladors «» tradueixen el bytecode a codi màquina immediatament abans de la seva execució per millorar la velocitat d'execució. Els programes en bytecode solen ser interpretats per un intèrpret de bytecode (en general anomenat màquina virtual, ja que és anàleg a un ordinador). El seu avantatge és la seva portabilitat: el mateix codi binari pot ser executat en diferents plataformes i arquitectures. És el mateix avantatge que presenten els llenguatges interpretats. Tanmateix, com el bytecode és en general menys abstracte, més compacte i més orientat a la màquina que un programa pensat per a la seva modificació per humans, el seu rendiment sol ser millor que el dels llenguatges interpretats. A causa d'aquesta millora en el rendiment, molts llenguatges interpretats, de fet, es compilen per convertir-los en bytecode i després són executats per un intèrpret de bytecode. Entre aquests llenguatges es troben Perl, PHP i Python. El codi Java sol ser transmès com a bytecode a la màquina receptora, que utilitza un compilador just a temps o jit per les seves inicials en anglès, per traduir el bytecode en codi màquina abans de la seva execució. Són així mateix interessants els denominats p-Codes, similars a bytecodes però els codis d'operació de les quals poden constar de més d'un byte i poden ser variables en grandària, com els opcodes de moltes CPUs. Aquests codis treballen a nivell molt alt, incloent instruccions de l'estil de «imprimeix aquesta cadena» o «borra la pantalla». Per exemple, BASIC utilitza p-Codes. (ca) «شيفرة البايت» أو كود البايت ، يُطلق عليه أيضًا «الكود-باء»، هو شكل من أشكال مجموعة التعليمات المصممة للتنفيذ الفعال بواسطة مترجم برمجي. على عكس الشيفرة المصدرية التي يمكن قراءتها من قبل الإنسان، فإن «البايت كود» عبارة عن أكواد رقمية وثوابت ومراجع (عادة عناوين رقمية) تشَفِّر ما ينتج من تحليل المترجم وإجراء التحليل الدلاليّ لأشياء مثل النوع والنطاق وأعماق كائنات البرنامج المتداخلة. ينبع اسم «البايت كود» من مجموعات التعليمات التي تحتوي على أكواد تشغيل أحادية البايت مَتبُوعَة بعوامل اختيارية (معطى أو وسيط). قد يتم إخراج التمثيلات المتوسطة مثل «البايت كود» عن طريق تطبيقات لغة البرمجة لتسهيل التفسير، أو يمكن استخدامها لتقليل الاعتماد على الأجهزة ونظام التشغيل من خلال السماح بتشغيل نفس الشيفرة عبر الأنظمة أو المنصات الأساسية، على أجهزة مختلفة. غالبًا ما يتم تنفيذ «البايت كود» بشكل مباشر على جهاز افتراضي أو يمكن ترجمته إلى لغة الآلة للحصول على أداء أفضل. نظرًا لأن تعليمات «البايت كود» تتم معالجتها بواسطة برنامج، فقد تكون معقدة بشكل تعسفي، ولكنها مع ذلك غالبًا ما تشبه تعليمات الأجهزة التقليدية: تعد أجهزة المكدس (ستاك) الافتراضية هي الأكثر شيوعًا، ولكن تم أيضًا إنشاء آلات التسجيل الافتراضية. غالبًا ما يتم تخزين الأجزاء المختلفة في ملفات منفصلة، على غرار وحدات الكائن، ولكن يتم تحميلها ديناميكيًا أثناء التنفيذ. (ar) Bajtkód neboli byte code [bait kəud] (p-code [ˈpiː ˌkəud], anglicky portable code [ˈpoːtəbl kəud], „přenositelný kód“) je v informatice označení pro různé formy instrukčních sad navržených pro realizaci snadno přenositelných aplikací a jejich efektivní běh na libovolné platformě. Zřejmě nejznámějším programovacím jazykem využívajícím bajtkód je Java. Na cílovém počítači je nutné nainstalovat běhové prostředí, které zajistí prostředí pro spuštění bajtkódu. (cs) Der Bytecode ist in der Informatik eine Sammlung von Befehlen für eine virtuelle Maschine. Bei Kompilierung eines Quelltextes mancher Programmiersprachen oder Umgebungen – wie beispielsweise Java – wird nicht direkt Maschinencode, sondern ein Zwischencode, der Bytecode, erstellt. Dieser Code ist in der Regel unabhängig von realer Hardware. Er entsteht als Resultat einer semantischen Analyse des Quelltexts und ist im Vergleich zu diesem oft relativ kompakt und wesentlich effizienter interpretierbar als der originale Quelltext. (de) Duonkodo aŭ bajtkodo estas intera kodo - pli abstrakta ol maŝinkodo sed malpli abstrakta ol programlingvo. Kutime estas traktita kiel la kiu enhavas ruligelban programon simila al , kiu estas dosiero por la kompililo kaj kies enhavo estas la aŭ maŝinkodo. La duonkodo estas fojfoje nomita bajtkodo (de angla byte) ĉar kutime ĉiu havas longon de unu bajto, eble sekvata de parametroj. Ĉiu instrukcio havas inter 0 kaj 255 sekvita de parametroj kiel la registroj aŭ la memorodirektoj. Tiu estus la priskribo de tipa kazo, sed la precize priskibo de duonkodo ege dependas de la lingvo. La programoj en duonkodo devas esti interpretitaj de interpretilo (ĝenerale nomita virtuala maŝino, pro tio ke ĝi estas analoga al komputilo). Ĝia avantaĝo estas ĝia : la sama binara kodo eblas ekzekutita en diversaj platformoj kaj arkitekturoj. Estas la sama avantaĝo kiun prezentas la interpretitaj lingvoj. Tamen, ĉar la duonkodo estas ĝenerale malpli abstrakta, pli kompakta kaj pli orientita al la maŝino, ĝia rapideco estas pli bona ol tiu de la interpretitaj lingvoj. Pro tiu plibonigo de la rapideco, multaj interpretitaj lingvoj, fakte estas kompilitaj por konverti ilin al duonkodo kaj poste estas ekzekutitaj de interpretilo de duonkodo. Inter tiuj lingvoj trovas Perl, PHP kaj Python. La kodo de Javo estas disponigita kiel duonkodo al la maŝino, kiu uzas kompililon laŭbezone (angle: just-in-time) por traduki bajtkodo al maŝinkodo ĵus antaŭ ĝia ruliĝo. (eo) Bytecode (also called portable code or p-code) is a form of instruction set designed for efficient execution by a software interpreter. Unlike human-readable source code, bytecodes are compact numeric codes, constants, and references (normally numeric addresses) that encode the result of compiler parsing and performing semantic analysis of things like type, scope, and nesting depths of program objects. The name bytecode stems from instruction sets that have one-byte opcodes followed by optional parameters. Intermediate representations such as bytecode may be output by programming language implementations to ease interpretation, or it may be used to reduce hardware and operating system dependence by allowing the same code to run cross-platform, on different devices. Bytecode may often be either directly executed on a virtual machine (a p-code machine, i.e., interpreter), or it may be further compiled into machine code for better performance. Since bytecode instructions are processed by software, they may be arbitrarily complex, but are nonetheless often akin to traditional hardware instructions: virtual stack machines are the most common, but virtual register machines have been built also. Different parts may often be stored in separate files, similar to object modules, but dynamically loaded during execution. (en) En informatique, le bytecode (terme anglais signifiant « code en bytes ») est un code intermédiaire entre les instructions machines et le code source, qui n'est pas directement exécutable. Le bytecode (également appelé code portable ou p-code) peut être créé à la volée et résider en mémoire (compilation à la volée, JIT en anglais) ou bien résider dans un fichier, généralement binaire qui représente le programme, tout comme un fichier de code objet produit par un compilateur. Puisque c'est un code qui n'est pas exécutable directement par un processeur (à l'exception de certains processeurs gérant le bytecode Java nativement), il est utilisé par les créateurs de langages de programmation en guise de code intermédiaire réduisant la dépendance vis-à-vis du matériel et facilitant son interprétation sur plusieurs architectures. Certains compilateurs, comme LLVM, et langages de scripts, comme SmallTalk, Java ou certaines implémentations de Ruby (telles que JRuby, Ruby.NET ou SmallRuby), utilisent le bytecode comme représentation intermédiaire avant la transformation en code machine vers l'architecture cible (x86, ARM, MIPS, etc.). Certains systèmes, appelés « traducteurs dynamiques » ou « compilateurs à la volée » (JIT (just-in-time) compilers en anglais), traduisent le bytecode en code machine au fur et à mesure de l’exécution, cela permet d’accélérer l’exécution sur les boucles ou les fonctions appelées plusieurs fois tout en évitant de stocker sur disque ou de transférer via les réseaux des données précompilées. Cette technique est notamment utilisée dans le langage Java et dans les émulateurs de systèmes (ordinateurs ou consoles de jeu par exemple), retranscrivant les instructions d'un langage machine à un autre et plus généralement d'une architecture matérielle à une autre. Un programme à base de bytecode est exécuté par un interpréteur appelé machine virtuelle, car elle exécute le code tout comme un microprocesseur. L'avantage est la portabilité : le même bytecode peut être exécuté sur diverses plates-formes ou architectures pour lesquelles un interpréteur existe. Un programme sous forme de bytecode peut donc être transmis d'une machine à une autre, et être interprété puis exécuté sans modification de celui-ci par différents types d'architectures matérielles. L'avantage est le même que pour les scripts, qui sont directement interprétés (et non compilés en bytecode). Cependant, le bytecode est plus concret, plus compact et plus facile à manipuler qu'un script, prévu pour être intelligible par l'homme. Pour ces raisons, les performances des interpréteurs de bytecode sont généralement bien meilleures que celles des interpréteurs de scripts. Pour bénéficier de ces avantages, aujourd'hui de nombreux langages interprétés sont en fait compilés en bytecode avant d'être exécutés par un interpréteur. C'est le cas par exemple de PHP (lorsqu'il est utilisé pour des applications), de Tcl, de Python. Un programme Java est habituellement transmis sous forme de bytecode à une machine hôte qui utilisera une compilation à la volée pour traduire le bytecode en code machine avant exécution. Les implémentations actuelles de Perl et de Ruby utilisent non pas du bytecode, mais une structure en arbre qui se rapproche de la représentation intermédiaire des compilateurs. Les diffèrent des bytecodes par le codage de leurs opérations, qui peut être de plusieurs octets avec une taille variable, tout comme les opcodes de nombreux processeurs. Ils ont un plus haut niveau descriptif, comme « afficher cette chaine de caractères » ou encore « effacer l'écran ». Le BASIC et quelques versions de Pascal utilisent un p-code. (fr) El bytecode o código intermedio es un lenguaje intermedio más abstracto que el lenguaje máquina. Habitualmente, es tratado como un archivo binario que contiene un programa ejecutable similar a un módulo objeto, que es un archivo binario producido por el compilador cuyo contenido es el código objeto o código máquina . El código intermedio recibe su nombre porque usualmente cada código de operación tiene una longitud de un byte, si bien la longitud del código de las instrucciones varía. Cada instrucción tiene un código de operación entre 0 y 255 seguido de parámetros tales como los registros o las direcciones de memoria. Esta sería la descripción de un caso típico, si bien la especificación del bytecode depende ampliamente del lenguaje. Como código intermedio, se trata de una forma de salida utilizada por los implementadores de lenguajes para reducir la dependencia respecto del hardware específico y facilitar la interpretación. Menos frecuentemente se utiliza el bytecode como código intermedio en un compilador. Algunos sistemas, llamados traductores dinámicos o compiladores justo a tiempo, traducen el bytecode a código máquina inmediatamente antes de su ejecución para mejorar la velocidad de ejecución. Los programas en bytecode suelen ser interpretados por un intérprete de bytecode (en general, llamado máquina virtual, dado que es análogo a un ordenador). Su ventaja es su portabilidad: el mismo código binario puede ser ejecutado en diferentes plataformas y arquitecturas. Es la misma ventaja que presentan los lenguajes interpretados. Sin embargo, como el bytecode es en general menos abstracto, más compacto y más orientado a la máquina que un programa pensado para su modificación por humanos, su rendimiento suele ser mejor que el de los lenguajes interpretados. A causa de esa mejora en el rendimiento, muchos lenguajes interpretados, de hecho, se compilan para convertirlos en bytecode y después son ejecutados por un intérprete de bytecode. Entre esos lenguajes se encuentran Perl, Gambas, PHP y Python. En el caso de Java se suele transmitir como bytecode a la máquina receptora, que utiliza un compilador just-in-time para compilar el bytecode en código máquina nativo antes de su ejecución, ahorrando así procesos de interpretación. Son asimismo interesantes los denominados códigos p, similares a los códigos intermedios pero cuyos códigos de operación pueden constar de más de un byte y pueden ser variables en tamaño, como los opcodes de muchas CPU. Estos códigos trabajan a muy alto nivel, incluyendo instrucciones del estilo de «imprime esta cadena» o «borra la pantalla». Por ejemplo, BASIC utiliza p-Code. En noviembre de 2019, Mozilla, Fasty, Intel y Red Hat forman la Bytecode Alliance, una empresa que tiene por finalidad promover el uso del lenguaje WebAssembly en entornos Linux e integrando cualquier navegador como Safari, Chrome o Firefox. (es) In informatica, il bytecode è un linguaggio intermedio più astratto tra il linguaggio macchina e il linguaggio di programmazione, usato per descrivere le operazioni che costituiscono un programma. È così chiamato perché spesso le operazioni hanno un codice che occupa un solo byte, anche se la lunghezza dell'intera istruzione può variare perché ogni operazione ha un numero specifico di parametri su cui operare. I parametri di queste operazioni possono consistere di registri o indirizzi di memoria, un po' come accade per il linguaggio macchina. (it) バイトコード (bytecode) は、バイト指向の、中間表現のコードすなわち中間コードの総称である。中間表現についての一般的な解説は中間表現の記事を参照のこと。バイトコードという名前は命令の構成がバイト指向であること、すなわち命令長がバイト可変長であったり、命令中のフィールドの区切りがバイト区切りに合っているといったことから来ている。特にJavaの場合オペコードが1バイトである（Javaバイトコードの記事を参照）。しかし、仮想マシンの機械語をバイトコードと呼ぶことがJavaで広く一般的になったことから、前述のようなバイト指向でなくともバイトコードと呼んでいることも多い。バイト単位でなくビット単位の場合は、ビットコードとも呼ばれる。ワード指向のためにワードコードという語を使っている例も見られる。 (ja) 바이트코드(Bytecode, portable code, p-code)는 특정 하드웨어가 아닌 가상 컴퓨터에서 돌아가는 실행 프로그램을 위한 이진 표현법이다. 하드웨어가 아닌 소프트웨어에 의해 처리되기 때문에, 보통 기계어보다 더 추상적이다. 역사적으로 바이트코드는 대부분의 명령 집합이 0개 이상의 매개 변수를 갖는 1바이트 크기의 명령 코드(opcode)였기 때문에 바이트코드라 불리게 되었다. 바이트코드는 특정 하드웨어에 대한 의존성을 줄이고, 인터프리팅도 쉬운 결과물을 생성하고자 하는 프로그래밍 언어에 의해, 출력 코드의 한 형태로 사용된다. 컴파일되어 만들어진 바이트코드는 특정 하드웨어의 기계 코드를 만드는 컴파일러의 입력으로 사용되거나, 가상 컴퓨터에서 바로 실행된다. 사람이 읽기 쉽도록 쓰인 소스 코드와 비교하면, 바이트 코드는 덜 추상적이며, 더 간결하고, 더 컴퓨터 중심적이다. 예를 들어 바이트코드는 변수의 접근 범위(지역변수 또는 전역변수 인지 여부) 등과 같은 의미 분석 단계의 결과를 부호화한다. 그래서 일반적으로 소스 코드를 직접 분석/실행하는 것보다 더 좋은 성능을 보여 준다. 바이트코드 프로그램은 보통 한 번에 하나의 명령어를 읽은 후 실행한다. 이러한 형태의 바이트코드 인터프리터는 높은 이식성을 갖는다. 또 다른 형태로서 실시간 번역기 또는 저스트 인 타임(just-in-time, JIT) 컴파일러라 불리는 시스템은 실행 중에 필요에 따라서 바이트코드를 기계어로 번역한다. 이 방법은 가상 컴퓨터의 이식성을 없애지만, 바이트코드 자체에 대한 이식성을 잃지는 않는다. 예를 들어, 자바와 C# 코드는 보통 바이트코드 형태로 컴파일되어 저장되며, 실행 전에 JIT 컴파일러에 의해 기계 코드로 번역된다. 이 번역으로 인해 프로그램 실행 전에 지연시간이 발생하게 되지만, 보통 인터프리터보다는 훨씬 좋은 성능을 보여 준다. (ko) Bytecode is een soort machinetaal die het resultaat is van de (gedeeltelijke) compilatie van een computerprogramma. In tegenstelling tot "echte" machinetaal is bytecode niet geschikt om direct op een processor te worden uitgevoerd.Bytecode kan worden uitgevoerd op een virtuele machine (zoals de .NET Common Language Runtime (CLR) of de Java Virtual Machine) of later vertaald worden naar "echte" machinetaal. Deze benadering maakt het mogelijk platform-onafhankelijke programma's te schrijven: op elk platform waarvoor een Virtuele Machine beschikbaar is, kan dan hetzelfde programma worden uitgevoerd. (nl) Kod bajtowy (ang. bytecode) – nazwa reprezentacji kodu używanej przez maszyny wirtualne oraz przez niektóre kompilatory. Kod składa się z ciągu instrukcji (których kody operacji mają zwykle długość jednego bajta, stąd nazwa), które nie odpowiadają bezpośrednio instrukcjom procesora i mogą zawierać instrukcje wysokiego poziomu (takie jak np. stwórz obiekt klasy X, połącz dwa łańcuchy itd.), jednak w przeciwieństwie do kodu źródłowego wymagają analizy tylko pojedynczych poszczególnych operacji. W przeciwieństwie do maszyn fizycznych, które prawie zawsze są maszynami rejestrowymi, większość (choć nie wszystkie) maszyn wirtualnych to maszyny stosowe. (pl) Bytekod är ett namn för en slags kompilerad programkod. Till skillnad från maskinkod, som är knuten till en specifik dator, sägs bytekod vara abstrakt eller virtuell eftersom den oftast är obunden till en maskinarkitektur. Namnet kommer av att instruktionskoderna, inklusive eventuella parametrar, representerades av en eller flera bytes, i ett sammanhang där CPU-instruktioner typiskt använde (ett eller flera) hela 16 eller 32-bitars ord för samma sak. Parameterarna är registernummer, minnesadresser, eller andra konstanter. Normalt tolkas och exekveras bytekod av en bytekodtolk (ibland kallad virtuell maskin eftersom tolken implementerar en tänkt maskin vars maskinkod är bytekoderna). Fördelen med en tolk i programvara är portabilitet: för att köra ett bytekodprogram på en ny maskin krävs endast en bytekodtolk på den maskinen, saknas denna kan den relativt enkelt skrivas. Bytekod kan även översättas (kompileras) till maskinkod för bättre prestanda. Bland programspråk som kompileras till olika former av bytekod kan nämnas (kronologiskt): * Vissa former av Pascal (till exempel UCSD-Pascal som använder P-kod maskin) * Vissa BASIC-varianter * Java * PHP * Perl * Tcl * Språk i .NET-familjen: C#, Visual Basic .NET, m.fl. Forth använder sig av liknande kodstrategier för att uppnå portabilitet. (sv) Байт-код (байтко́д; англ. bytecode, также иногда p-код, p-code от portable code) — стандартное , в которое может быть переведена компьютерная программа автоматическими средствами. По сравнению с исходным кодом, удобным для создания и чтения человеком, байт-код — это компактное представление программы, уже прошедшей синтаксический и семантический анализ. В нём в явном виде закодированы типы, области видимости и другие конструкции. С технической точки зрения байт-код представляет собой машинно-независимый код низкого уровня, генерируемый транслятором из исходного кода. Многие современные языки программирования, особенно интерпретируемые, используют байт-код для облегчения и ускорения работы интерпретатора. Трансляция в байт-код является методом, промежуточным по эффективности между прямой интерпретацией и компиляцией в машинный код. По форме байт-код похож на машинный код, но предназначен для исполнения не реальным процессором, а виртуальной машиной. В качестве виртуальной машины обычно выступает интерпретатор соответствующего языка программирования (иногда дополненный JIT- или AOT-компилятором). Спецификации байт-кода и исполняющих его виртуальных машин могут сильно различаться для разных языков: часто байт-код состоит из инструкций для виртуальной машины, однако могут использоваться и машины. Тем не менее, большинство инструкций байт-кода обычно эквивалентны одной или нескольким командам ассемблера. Байт-код называется так, потому что длина каждого кода операции традиционно составляет один байт. Каждая инструкция обычно представляет собой однобайтовый код операции (от 0 до 255), за которым могут следовать различные параметры, например, номер регистра или адрес в памяти. (ru) Em ciência da computação, bytecode (traduzindo ao pé da letra, código em bytes — não confundir com código-máquina) é o resultado de um processo semelhante ao dos compiladores de código-fonte que não é imediatamente executável. Em oposição, o bytecode irá ser interpretado numa máquina virtual, que fará a execução. Assim, o bytecode é um estágio intermediário entre o código-fonte (escrito numa linguagem de programação específica) e a aplicação final, sendo a sua vantagem principal a dualidade entre a portabilidade — o bytecode irá produzir o mesmo resultado em qualquer arquitectura — e a ausência da necessidade do pré-processamento típico dos compiladores — o bytecode é encarado como um produto final, cuja validação da sintaxe e tipos de dados (entre outras funções dos compiladores) não será necessária. Como exemplo de plataformas que geram bytecode, temos Java (que corre sobre a máquina virtual Java), .NET (que corre sobre a Common Language Runtime) e Lua. (pt) 位元組碼（英語：Bytecode）通常指的是已經經過編譯，但與特定機器碼無關，需要直譯器轉譯後才能成為機器碼的中間代碼。位元組碼通常不像源碼一樣可以讓人閱讀，而是編碼後的數值常量、引用、指令等構成的序列。 位元組碼主要為了實現特定軟體運行和軟體環境、與硬體環境無關。位元組碼的實現方式是通過編譯器和虛擬機器。編譯器將源碼編譯成位元組碼，特定平臺上的虛擬機器將位元組碼轉譯為可以直接執行的指令。位元組碼的典型應用為Java bytecode。 (zh) Байт-код або байтко́д (англ. byte-code), іноді також використовується термін псевдокод (не плутати з неформальним записом алгоритму) — машино-незалежний код низького рівня, що генерується транслятором і виконується інтерпретатором. Більшість інструкцій байт-коду еквівалентні одній або кільком командам Асемблера. Трансляція в байт-код займає проміжне положення між компіляцією в машинний код і інтерпретацією. Байт-код називається так тому, що довжина кожного коду операції — один байт, але довжина коду команди різна. Кожна інструкція є однобайтовим кодом операції від 0 до 255, за яким слідують такі параметри, як регістри або адреси пам'яті. Це в типовому випадку, але специфікація байт-коду значно відрізняється в мовах програмування. Програма на байт-коді зазвичай виконується інтерпретатором байт-коду (його ще називають віртуальною машиною, оскільки він подібний до комп'ютера). Перевага — в портативності, тобто один і той же байт-код може виконуватися на різних платформах і архітектурі — цю перевагу мають всі мови, що інтерпретуються. Проте, оскільки байт-код зазвичай є менш абстрактним, компактним і більш «комп'ютерним» ніж початковий код, ефективність байт-коду зазвичай вища, ніж чиста інтерпретація початкового коду, призначеного для правки людиною. З цієї причини багато сучасних інтерпретованих мов насправді транслюють в байт-код і запускають інтерпретатор байт-коду. До таких мов відносяться Perl, PHP і Python. Програми на Java зазвичай передаються на цільову машину у вигляді байт-коду, який перед виконання транслюється в машинний код «на льоту» — за допомогою JIT-компіляції. У стандарті відкритих завантажувачів Open Firmware фірми Sun Microsystems байт-код представляє оператори мови Forth. В той же час можливе створення процесорів, для яких даний байт-код є безпосередньо машинним кодом (такі процесори існують, наприклад, для Java і Forth). Також деякий інтерес представляє p-код (p-code), який схожий на байт-код, але фізично може бути менш лаконічним і сильно варіюватися по довжині інструкції. Він працює на дуже високому рівні, наприклад «надрукувати рядок» або «очистити екран». P-код використовується в деяких реалізаціях BASIC і Паскаля. (uk) |
| dbo:wikiPageID | 89997 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 18149 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1124581452 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Python_(programming_language) dbr:Rubinius dbr:Ruby_(programming_language) dbr:Scheme_48 dbr:Opcode dbr:Berkeley_Packet_Filter dbc:Virtualization dbr:Perl dbr:V8_(JavaScript_engine) dbr:Visual_Basic_(classic) dbr:Visual_FoxPro dbr:Intermediate_representation dbr:Interpreter_(computing) dbr:KEYB_(command) dbr:.NET dbr:Common_Language_Runtime dbr:Common_Lisp dbr:Compiler dbr:Cross-platform dbr:Run_time_(program_lifecycle_phase) dbr:SQLite dbr:Esoteric_programming_language dbr:Object_file dbr:O-code dbr:Eiffel_(programming_language) dbr:Emacs dbr:Emacs_Lisp dbr:Embeddable_Common_Lisp dbr:GNU_lightning dbr:MultiValue dbr:Multiplan dbr:Dalvik_(software) dbr:Oberon_operating_system dbr:Android_(operating_system) dbr:Apache_Flex dbr:Lisp_(programming_language) dbr:Lua_(programming_language) dbr:MATLAB dbr:MS-DOS dbr:Machine_language dbr:Smalltalk dbr:Stack_machine dbr:Steel_Bank_Common_Lisp dbr:Common_Intermediate_Language dbr:P-code_machine dbr:Parallax_Propeller dbr:Malbolge dbr:BCPL dbr:Byte dbr:Byte_Code_Engineering_Library dbr:CLISP dbr:C_Sharp_(programming_language) dbr:Tiny_BASIC dbr:UCSD_Pascal dbr:WebAssembly dbr:Just-in-time_compilation dbr:AWK dbr:ActionScript dbr:Adobe_AIR dbr:Adobe_Flash dbr:Amsterdam_Compiler_Kit dbr:Dart_(programming_language) dbr:Erlang_(programming_language) dbr:Ethereum dbr:Forth_(programming_language) dbr:PHP dbr:Parallax,_Inc._(company) dbr:Parrot_virtual_machine dbr:Pascal_(programming_language) dbr:Machine_code dbr:Microcontroller dbr:Source_code dbr:Pyramid_2000 dbr:HHVM dbr:Java_(programming_language) dbr:Javassist dbr:Tcl dbr:YARV dbr:Abstract_syntax_tree dbr:KEYBOARD.SYS dbr:Keiko_bytecode dbr:EiffelStudio dbr:Java_bytecode dbr:Java_virtual_machine dbr:Z-machine dbr:Register_machine dbr:Dis_virtual_machine dbr:BANCStar_programming_language dbc:Bytecodes dbr:Pick_operating_system dbr:IBM_i dbr:Icon_(programming_language) dbr:Inferno_(operating_system) dbr:Infocom dbr:Instruction_set dbr:OCaml dbr:Oberon-2 dbr:ObjectWeb_ASM dbr:Operating_system dbr:R_(programming_language) dbr:Raku_(programming_language) dbr:Virtual_machine dbr:Runtime_system dbr:Semantic_analysis_(compilers) dbr:Unicon_(programming_language) dbr:Visual_C++ dbr:Programming_language dbr:SWEET16 dbr:PC_DOS dbr:BCEL dbr:Interpreter_(computer_software) dbr:LLVM_IR dbr:CMUCL dbr:Platform_(computing) dbr:Human-readable_code dbr:ZCODE |
| dbp:cs1Dates | y (en) |
| dbp:date | May 2019 (en) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Citation_needed dbt:Efn dbt:More_citations_needed dbt:Notelist dbt:Redirect2 dbt:Reflist dbt:Short_description dbt:Use_dmy_dates dbt:Wiktionary dbt:Program_execution |
| dcterms:subject | dbc:Virtualization dbc:Bytecodes |
| gold:hypernym | dbr:Form |
| rdf:type | yago:WikicatAssemblyLanguages yago:Abstraction100002137 yago:ArtificialLanguage106894544 yago:AssemblyLanguage106899310 yago:Communication100033020 yago:Language106282651 yago:ProgrammingLanguage106898352 dbo:MusicGenre yago:WikicatProgrammingLanguages |
| rdfs:comment | Bajtkód neboli byte code [bait kəud] (p-code [ˈpiː ˌkəud], anglicky portable code [ˈpoːtəbl kəud], „přenositelný kód“) je v informatice označení pro různé formy instrukčních sad navržených pro realizaci snadno přenositelných aplikací a jejich efektivní běh na libovolné platformě. Zřejmě nejznámějším programovacím jazykem využívajícím bajtkód je Java. Na cílovém počítači je nutné nainstalovat běhové prostředí, které zajistí prostředí pro spuštění bajtkódu. (cs) Der Bytecode ist in der Informatik eine Sammlung von Befehlen für eine virtuelle Maschine. Bei Kompilierung eines Quelltextes mancher Programmiersprachen oder Umgebungen – wie beispielsweise Java – wird nicht direkt Maschinencode, sondern ein Zwischencode, der Bytecode, erstellt. Dieser Code ist in der Regel unabhängig von realer Hardware. Er entsteht als Resultat einer semantischen Analyse des Quelltexts und ist im Vergleich zu diesem oft relativ kompakt und wesentlich effizienter interpretierbar als der originale Quelltext. (de) In informatica, il bytecode è un linguaggio intermedio più astratto tra il linguaggio macchina e il linguaggio di programmazione, usato per descrivere le operazioni che costituiscono un programma. È così chiamato perché spesso le operazioni hanno un codice che occupa un solo byte, anche se la lunghezza dell'intera istruzione può variare perché ogni operazione ha un numero specifico di parametri su cui operare. I parametri di queste operazioni possono consistere di registri o indirizzi di memoria, un po' come accade per il linguaggio macchina. (it) バイトコード (bytecode) は、バイト指向の、中間表現のコードすなわち中間コードの総称である。中間表現についての一般的な解説は中間表現の記事を参照のこと。バイトコードという名前は命令の構成がバイト指向であること、すなわち命令長がバイト可変長であったり、命令中のフィールドの区切りがバイト区切りに合っているといったことから来ている。特にJavaの場合オペコードが1バイトである（Javaバイトコードの記事を参照）。しかし、仮想マシンの機械語をバイトコードと呼ぶことがJavaで広く一般的になったことから、前述のようなバイト指向でなくともバイトコードと呼んでいることも多い。バイト単位でなくビット単位の場合は、ビットコードとも呼ばれる。ワード指向のためにワードコードという語を使っている例も見られる。 (ja) 位元組碼（英語：Bytecode）通常指的是已經經過編譯，但與特定機器碼無關，需要直譯器轉譯後才能成為機器碼的中間代碼。位元組碼通常不像源碼一樣可以讓人閱讀，而是編碼後的數值常量、引用、指令等構成的序列。 位元組碼主要為了實現特定軟體運行和軟體環境、與硬體環境無關。位元組碼的實現方式是通過編譯器和虛擬機器。編譯器將源碼編譯成位元組碼，特定平臺上的虛擬機器將位元組碼轉譯為可以直接執行的指令。位元組碼的典型應用為Java bytecode。 (zh) «شيفرة البايت» أو كود البايت ، يُطلق عليه أيضًا «الكود-باء»، هو شكل من أشكال مجموعة التعليمات المصممة للتنفيذ الفعال بواسطة مترجم برمجي. على عكس الشيفرة المصدرية التي يمكن قراءتها من قبل الإنسان، فإن «البايت كود» عبارة عن أكواد رقمية وثوابت ومراجع (عادة عناوين رقمية) تشَفِّر ما ينتج من تحليل المترجم وإجراء التحليل الدلاليّ لأشياء مثل النوع والنطاق وأعماق كائنات البرنامج المتداخلة. (ar) El bytecode (o byte-code) és un codi intermedi més abstracte que el codi màquina. Habitualment és tractat com un fitxer binari que conté un similar a un mòdul objecte, que és un fitxer binari produït pel compilador el contingut del qual és el codi objecte o codi màquina. (ca) Bytecode (also called portable code or p-code) is a form of instruction set designed for efficient execution by a software interpreter. Unlike human-readable source code, bytecodes are compact numeric codes, constants, and references (normally numeric addresses) that encode the result of compiler parsing and performing semantic analysis of things like type, scope, and nesting depths of program objects. (en) Duonkodo aŭ bajtkodo estas intera kodo - pli abstrakta ol maŝinkodo sed malpli abstrakta ol programlingvo. Kutime estas traktita kiel la kiu enhavas ruligelban programon simila al , kiu estas dosiero por la kompililo kaj kies enhavo estas la aŭ maŝinkodo. La duonkodo estas fojfoje nomita bajtkodo (de angla byte) ĉar kutime ĉiu havas longon de unu bajto, eble sekvata de parametroj. Ĉiu instrukcio havas inter 0 kaj 255 sekvita de parametroj kiel la registroj aŭ la memorodirektoj. Tiu estus la priskribo de tipa kazo, sed la precize priskibo de duonkodo ege dependas de la lingvo. (eo) El bytecode o código intermedio es un lenguaje intermedio más abstracto que el lenguaje máquina. Habitualmente, es tratado como un archivo binario que contiene un programa ejecutable similar a un módulo objeto, que es un archivo binario producido por el compilador cuyo contenido es el código objeto o código máquina . En noviembre de 2019, Mozilla, Fasty, Intel y Red Hat forman la Bytecode Alliance, una empresa que tiene por finalidad promover el uso del lenguaje WebAssembly en entornos Linux e integrando cualquier navegador como Safari, Chrome o Firefox. (es) En informatique, le bytecode (terme anglais signifiant « code en bytes ») est un code intermédiaire entre les instructions machines et le code source, qui n'est pas directement exécutable. Le bytecode (également appelé code portable ou p-code) peut être créé à la volée et résider en mémoire (compilation à la volée, JIT en anglais) ou bien résider dans un fichier, généralement binaire qui représente le programme, tout comme un fichier de code objet produit par un compilateur. (fr) 바이트코드(Bytecode, portable code, p-code)는 특정 하드웨어가 아닌 가상 컴퓨터에서 돌아가는 실행 프로그램을 위한 이진 표현법이다. 하드웨어가 아닌 소프트웨어에 의해 처리되기 때문에, 보통 기계어보다 더 추상적이다. 역사적으로 바이트코드는 대부분의 명령 집합이 0개 이상의 매개 변수를 갖는 1바이트 크기의 명령 코드(opcode)였기 때문에 바이트코드라 불리게 되었다. 바이트코드는 특정 하드웨어에 대한 의존성을 줄이고, 인터프리팅도 쉬운 결과물을 생성하고자 하는 프로그래밍 언어에 의해, 출력 코드의 한 형태로 사용된다. 컴파일되어 만들어진 바이트코드는 특정 하드웨어의 기계 코드를 만드는 컴파일러의 입력으로 사용되거나, 가상 컴퓨터에서 바로 실행된다. 사람이 읽기 쉽도록 쓰인 소스 코드와 비교하면, 바이트 코드는 덜 추상적이며, 더 간결하고, 더 컴퓨터 중심적이다. 예를 들어 바이트코드는 변수의 접근 범위(지역변수 또는 전역변수 인지 여부) 등과 같은 의미 분석 단계의 결과를 부호화한다. 그래서 일반적으로 소스 코드를 직접 분석/실행하는 것보다 더 좋은 성능을 보여 준다. (ko) Em ciência da computação, bytecode (traduzindo ao pé da letra, código em bytes — não confundir com código-máquina) é o resultado de um processo semelhante ao dos compiladores de código-fonte que não é imediatamente executável. Em oposição, o bytecode irá ser interpretado numa máquina virtual, que fará a execução. Assim, o bytecode é um estágio intermediário entre o código-fonte (escrito numa linguagem de programação específica) e a aplicação final, sendo a sua vantagem principal a dualidade entre a portabilidade — o bytecode irá produzir o mesmo resultado em qualquer arquitectura — e a ausência da necessidade do pré-processamento típico dos compiladores — o bytecode é encarado como um produto final, cuja validação da sintaxe e tipos de dados (entre outras funções dos compiladores) não será (pt) Kod bajtowy (ang. bytecode) – nazwa reprezentacji kodu używanej przez maszyny wirtualne oraz przez niektóre kompilatory. Kod składa się z ciągu instrukcji (których kody operacji mają zwykle długość jednego bajta, stąd nazwa), które nie odpowiadają bezpośrednio instrukcjom procesora i mogą zawierać instrukcje wysokiego poziomu (takie jak np. stwórz obiekt klasy X, połącz dwa łańcuchy itd.), jednak w przeciwieństwie do kodu źródłowego wymagają analizy tylko pojedynczych poszczególnych operacji. (pl) Bytecode is een soort machinetaal die het resultaat is van de (gedeeltelijke) compilatie van een computerprogramma. In tegenstelling tot "echte" machinetaal is bytecode niet geschikt om direct op een processor te worden uitgevoerd.Bytecode kan worden uitgevoerd op een virtuele machine (zoals de .NET Common Language Runtime (CLR) of de Java Virtual Machine) of later vertaald worden naar "echte" machinetaal. (nl) Bytekod är ett namn för en slags kompilerad programkod. Till skillnad från maskinkod, som är knuten till en specifik dator, sägs bytekod vara abstrakt eller virtuell eftersom den oftast är obunden till en maskinarkitektur. Namnet kommer av att instruktionskoderna, inklusive eventuella parametrar, representerades av en eller flera bytes, i ett sammanhang där CPU-instruktioner typiskt använde (ett eller flera) hela 16 eller 32-bitars ord för samma sak. Parameterarna är registernummer, minnesadresser, eller andra konstanter. Forth använder sig av liknande kodstrategier för att uppnå portabilitet. (sv) Байт-код (байтко́д; англ. bytecode, также иногда p-код, p-code от portable code) — стандартное , в которое может быть переведена компьютерная программа автоматическими средствами. По сравнению с исходным кодом, удобным для создания и чтения человеком, байт-код — это компактное представление программы, уже прошедшей синтаксический и семантический анализ. В нём в явном виде закодированы типы, области видимости и другие конструкции. С технической точки зрения байт-код представляет собой машинно-независимый код низкого уровня, генерируемый транслятором из исходного кода. (ru) Байт-код або байтко́д (англ. byte-code), іноді також використовується термін псевдокод (не плутати з неформальним записом алгоритму) — машино-незалежний код низького рівня, що генерується транслятором і виконується інтерпретатором. Більшість інструкцій байт-коду еквівалентні одній або кільком командам Асемблера. Трансляція в байт-код займає проміжне положення між компіляцією в машинний код і інтерпретацією. В той же час можливе створення процесорів, для яких даний байт-код є безпосередньо машинним кодом (такі процесори існують, наприклад, для Java і Forth). (uk) |
| rdfs:label | شيفرة البايت (ar) Bytecode (ca) Bajtkód (cs) Bytecode (de) Bajtkodo (eo) Bytecode (en) Bytecode (es) Bytecode (fr) Bytecode (it) 바이트코드 (ko) バイトコード (ja) Kod bajtowy (pl) Bytecode (nl) Bytecode (pt) Байт-код (ru) Bytekod (sv) Байт-код (uk) 字节码 (zh) |
| owl:sameAs | freebase:Bytecode yago-res:Bytecode wikidata:Bytecode dbpedia-ar:Bytecode http://bn.dbpedia.org/resource/বাইটকোড dbpedia-ca:Bytecode dbpedia-cs:Bytecode dbpedia-da:Bytecode dbpedia-de:Bytecode dbpedia-eo:Bytecode dbpedia-es:Bytecode dbpedia-et:Bytecode dbpedia-fa:Bytecode dbpedia-fi:Bytecode dbpedia-fr:Bytecode dbpedia-he:Bytecode http://hy.dbpedia.org/resource/Բայթկոդ dbpedia-it:Bytecode dbpedia-ja:Bytecode dbpedia-ko:Bytecode http://ky.dbpedia.org/resource/Псевдокод dbpedia-nl:Bytecode dbpedia-pl:Bytecode dbpedia-pt:Bytecode dbpedia-ru:Bytecode dbpedia-simple:Bytecode dbpedia-sl:Bytecode dbpedia-sq:Bytecode dbpedia-sr:Bytecode dbpedia-sv:Bytecode http://te.dbpedia.org/resource/బైట్_కోడ్ dbpedia-th:Bytecode dbpedia-tr:Bytecode dbpedia-uk:Bytecode dbpedia-vi:Bytecode dbpedia-zh:Bytecode https://global.dbpedia.org/id/4zGyj |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Bytecode?oldid=1124581452&ns=0 |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Bytecode |
| is dbo:genre of | dbr:Byte_Code_Engineering_Library dbr:Javassist dbr:ObjectWeb_ASM |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Byte-code dbr:Byte-code_compiler dbr:Byte-compile dbr:Byte-compiler dbr:Byte_Code dbr:Byte_code dbr:Bytecodes dbr:Bitcode dbr:P-Code dbr:P-Codes dbr:P-code dbr:Intermediate_code dbr:Portable_code |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Presto_(browser_engine) dbr:ProGuard dbr:Python_(programming_language) dbr:Scheme_(programming_language) dbr:Scheme_48 dbr:Enhanced_TV_Binary_Interchange_Format dbr:List_of_file_signatures dbr:List_of_filename_extensions_(A–E) dbr:Not_Quite_C dbr:MAJC dbr:Programmable_calculator dbr:Byte-code dbr:Byte-code_compiler dbr:Byte-compile dbr:Byte-compiler dbr:Byte_Code dbr:Byte_code dbr:Bytecodes dbr:Bigloo dbr:Android_Runtime dbr:Applet dbr:Application_binary_interface dbr:Julia_(programming_language) dbr:List_of_ECMAScript_engines dbr:List_of_compilers dbr:Little_Smalltalk dbr:Per_Brinch_Hansen dbr:Perl dbr:Phantom_OS dbr:Resin_(software) dbr:Retrotranslator dbr:Ring_(programming_language) dbr:DWARF dbr:V8_(JavaScript_engine) dbr:EAccelerator dbr:Incremental_compiler dbr:Instruction_selection dbr:Intermediate_representation dbr:Interpreter_(computing) dbr:PHP_accelerator dbr:List_of_programming_languages_by_type dbr:Common_Lisp dbr:Comparison_of_HTML5_and_Flash dbr:Comparison_of_command_shells dbr:Compiler dbr:S-algol dbr:SCUMM dbr:SableVM dbr:Espruino dbr:Genetic_improvement_(computer_science) dbr:Occasionally_connected_computing dbr:Oaklisp dbr:Elixir_(programming_language) dbr:Emacs dbr:Emacs_Lisp dbr:Embeddable_Common_Lisp dbr:GNU_Compiler_for_Java dbr:GNU_Emacs dbr:GNU_Guile dbr:General_Magic dbr:Glossary_of_computer_science dbr:Golo_(programming_language) dbr:Google_Native_Client dbr:Mocha_(decompiler) dbr:Monty_Python dbr:Mruby dbr:Bitcode dbr:Computing_platform dbr:Control_table dbr:Cross-platform_software dbr:Dalvik_(software) dbr:Yhc dbr:Apache_Groovy dbr:Apache_Harmony dbr:AppleScript dbr:Lisp_(programming_language) dbr:List_of_.NET_libraries_and_frameworks dbr:Lua_(programming_language) dbr:MIDletPascal dbr:MIVA_Script dbr:MVEL dbr:Smalltalk dbr:Stack_machine dbr:Common_Intermediate_Language dbr:Comparison_of_application_virtualization_software dbr:Compiled_language dbr:Component-oriented_database dbr:Computer_programming dbr:Zerynth dbr:Kernel_(operating_system) dbr:P-Code_(disambiguation) dbr:P-code_machine dbr:Parallax_Propeller dbr:Parrot_intermediate_representation dbr:Parser_Grammar_Engine dbr:Typed_assembly_language dbr:A♯_(Axiom) dbr:BASIC09 dbr:BASIC_interpreter dbr:Byte_Code_Engineering_Library dbr:CLISP dbr:CPython dbr:Web2py dbr:WebAssembly dbr:WebKit dbr:Web_template_system dbr:IonCube dbr:Just-in-time_compilation dbr:Linear_genetic_programming dbr:List_of_BASIC_dialects dbr:APL_(programming_language) dbr:AWK dbr:ActionScript dbr:Adobe_Flash dbr:Adobe_SWC_file dbr:Adventure_Game_Interpreter dbr:Alice_(programming_language) dbr:Amber_Smalltalk dbr:Amsterdam_Compiler_Kit dbr:DADiSP dbr:DVD-Video dbr:Dan_Ingalls dbr:DataFlex dbr:Erlang_(programming_language) dbr:Ethereum dbr:Ethereum_Classic dbr:Euphoria_(programming_language) dbr:Excelsior_JET dbr:Extensible_Embeddable_Language dbr:Forth_(programming_language) dbr:NumPy dbr:P-Code dbr:PC-9800_series dbr:Parrot_virtual_machine dbr:Pascal_(programming_language) dbr:Diem_(digital_currency) dbr:Machine_code dbr:Source_code dbr:List_of_JBoss_software dbr:List_of_Python_software dbr:Visual_Eiffel dbr:PowerHouse_(programming_language) dbr:Profiling_(computer_programming) dbr:QuakeC dbr:Reverse_engineering dbr:HHVM dbr:Haskell dbr:Haskell_Platform dbr:Haxe dbr:Async/await dbr:JD_Decompiler dbr:Java_code_coverage_tools dbr:Javassist dbr:Tcl dbr:The_Game_Creators dbr:YARV dbr:TakaTuka dbr:SQL_PL dbr:AssemblyScript dbr:ACPI dbr:API dbr:Jikes_RVM dbr:LCC_(compiler) dbr:Binary_translation dbr:EiffelStudio dbr:High-level_language_computer_architecture dbr:High-level_programming_language dbr:Java_applet dbr:Java_bytecode dbr:Java_compiler dbr:Java_performance dbr:Toi_(programming_language) dbr:Why_the_lucky_stiff dbr:Mobile_security dbr:Reflective_programming dbr:Threaded_code dbr:Aspect_weaver dbr:Assembly_(CLI) dbr:BANCStar_programming_language dbr:BEAM_(Erlang_virtual_machine) dbr:Bootstrapping_(compilers) dbr:C-- dbr:Play_Framework dbr:PostScript_fonts dbr:Software_cracking dbr:SpiderMonkey dbr:IKVM.NET dbr:Infocom dbr:Instruction_set_architecture dbr:Integer_BASIC dbr:Interlisp dbr:Merobase dbr:MicroPython dbr:OCaml dbr:Oberon-2 dbr:ObjectWeb_ASM dbr:Object_Pascal dbr:OpenFL dbr:Open_Firmware dbr:R_(programming_language) dbr:Racket_(programming_language) dbr:Seccomp dbr:WxBasic dbr:Runtime_system dbr:Semantic_dictionary_encoding dbr:Static_single-assignment_form dbr:Scripting_language dbr:Soot_(software) dbr:Write_once,_run_anywhere dbr:IDL_(programming_language) dbr:ISLISP dbr:Programming_language dbr:Executable dbr:Execution_(computing) dbr:NWScript dbr:Synergy_DBL dbr:Programming_language_implementation dbr:Multi-function_printer dbr:MultiValue_database dbr:UNCOL dbr:RapidQ dbr:Smart_contract dbr:P-Codes dbr:P-code dbr:Intermediate_code dbr:Portable_code |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Bytecode |