Arquitectura en ferro, del ferro o arquitectura metàl·lica són denominacions historiogràfiques d'una tècnica constructiva i estil arquitectònic del segle xix, originats en la disponibilitat de nous materials que es va produir durant la Revolució Industrial. (ca)
عمارة الحديد الصب هي عمارة تستخدم الحديد الصب في المباني والعناصر المعمارية، التي تتنوع بين الجسور والمستودعات والشرفات والأسوار. طورت أعمال التكرير خلال الثورة الصناعية في أواخر القرن الثامن عشر نوعًا من الحديد الصب رخيص الثمن ومناسبًا لمجموعة من الاستخدامات، ليصبح شائع الاستخدام كمواد إنشائية بحلول منتصف القرن التاسع عشر (وأحيانًا للمباني بكاملها)، ولا سيما في العناصر المعمارية المنقوشة مثل الأسوار والشرفات، ولكنه لم يعد رائجًا بعد عام 1900، واستعيض عنه بالصلب الحديث والخرسانة لأغراض إنشائية. (ar)
Cast-iron architecture is the use of cast iron in buildings and objects, ranging from bridges and markets to warehouses, balconies and fences. Refinements developed during the Industrial Revolution in the late 18th century made cast iron relatively cheap and suitable for a range of uses, and by the mid-19th century it was common as a structural material (and sometimes for entire buildings), and particularly for elaborately patterned architectural elements such as fences and balconies, until it fell out of fashion after 1900 as a decorative material, and was replaced by modern steel and concrete for structural purposes. (en)
Eisenarchitektur, auch Gusseisen-Architektur bzw. mit dem engl. Begriff Cast-Iron-Architektur, ist ein Architekturstil, bei dem das Baumaterial Gusseisen eine strukturelle Rolle spielt. Der Stil entwickelte sich in der Zeit der Industriellen Revolution, als Gusseisen bezahlbar massengefertigt wurde, während moderne Stahlerzeugungsverfahren noch nicht entwickelt waren. (de)
Arquitectura en hierro, del hierro o arquitectura metálica son denominaciones historiográficas de una técnica constructiva y estilo arquitectónico del siglo XIX, originados en la disponibilidad de nuevos materiales que se produjo durante la Revolución Industrial. En la época preindustrial hubo esporádicamente construcciones de hierro, y hay testimonios de construcción de varias pagodas chinas en hierro en la dinastía Tang (en el siglo IX; no confundir con la llamada pagoda de Hierro, realmente de ladrillo, cuyo color se asemeja al del hierro). Tampoco debe confundirse con la arquitectura de la Edad del Hierro, de las primeras civilizaciones históricas o protohistórica, en el I milenio a. C. La referencia al hierro debe entenderse una denominación genérica, ya que realmente se usó tanto hierro, como diversas fundiciones y acero. (es)
Le métal commence à être utilisé dans l'architecture et le génie civil à la fin du XVIIIe siècle et son essor, parallèle à celui de la révolution industrielle qui conditionne la production et le marché du fer et de la fonte, sera donc plus rapide en Angleterre que dans le reste de l'Europe, et sera ralenti par les guerres napoléoniennes. Il est d'abord utilisé en renfort des structures en pierre, par exemple par Jacques-Germain Soufflot pour la construction du Panthéon de Paris, puis pour les ponts en Angleterre, pour les charpentes (premier exemple, la reconstruction de la coupole de la halle au blé à Paris par François-Joseph Bélanger), les planchers, les halles, les gares, les passages couverts, les grands pavillons des expositions universelles, tous bâtiments de transit ou transitoires, mais, pour des raisons culturelles, son utilisation en façade est extrêmement rare dans les villes européennes, le métal ne s'y montrant pas, à l'exemple de la verrière du Grand Palais qui sera cachée derrière une façade en pierre sans rôle structurel. Les premiers bâtiments avec des façades en fonte, après quelques exemples isolés en Grande-Bretagne, sont donc construits aux États-Unis vers 1850, d'abord par James Bogardus à New York. Puis c'est à Chicago que seront mis au point par William Le Baron Jenney les constructions à ossature en acier permettant les premiers gratte-ciel (première école de Chicago) En Europe, l'art nouveau tentera au tournant du siècle une utilisation plus visible du fer et de la fonte, mais l'essor parallèle du béton armé (premier brevet de la poutre-étrier déposé en 1892, par Hennebique, père du procédé éponyme, et bâtisseur du premier bâtiment en béton armé au monde : l'immeuble 1 rue Danton à Paris achevé en 1900) interrompra ces tentatives. Aux États-Unis, où la tradition de la construction métallique s'est irréversiblement imposée à la place du béton, le progrès sera continu et amènera à la réalisation des tours en acier et en verre du style international après l'arrivée des architectes du Bauhaus chassés d'Allemagne par les nazis (notamment Ludwig Mies van der Rohe à Chicago — seconde école de Chicago). Les progrès continus dans l'utilisation architecturale des métaux permettront jusqu'à nos jours des renouveaux stylistiques et technologiques. Les Architectes après s'être sentis dépassés par la technologie et la situation de standardisation du bâtiment, la réaborderont dans les années 1970, avec particulier pour le métal le courant architectural High-Tech : Jean Prouvé, Renzo Piano, Richard Rogers, Norman Foster. À cette époque l'espace prend forme avec des structures géodésiques et tridimensionnelles sur des formes développables et aussi non développables (architecture cubique ou bien architecture boule, « coquille d’œuf » hippie, selle de cheval), déjà connues avec le béton banché du début du siècle qui est devenu béton projetable sur armatures. Puis le métal permettra l'apparition des formes complexes de l'architecture déconstructiviste (où on se sert positivement de ce qui était défaut dans le constructivisme par exemple hyperstaticité de la structure) ou l'architecture molle du XXIe siècle où le beau est organique, donc sans angle droit, ni dans la vue de l'extérieur ni dans celle de l'intérieur, une conception qui peut-être rappelle la feuille d'acanthe de la colonne corinthienne et les végétaux figés de l'Art Nouveau. La création des formes s'appuie maintenant non plus sur les valeurs esthétiques traditionnelles, formes canoniques, mais sur la demande d'un beau nouveau utilisant la conception assistée par ordinateur, les progrès de fabrication du métal et ceux du calcul de ses mises en structure porteuse. L'informatique est devenue nécessaire au fonctionnement du bâtiment moderne en place qui subit ses contraintes d'environnement (dilation déformante, effets du vent, effets du sol, éclairage et température internes, etc.) et met l’Homme totalement à l’abri des quatre éléments. (fr)
L'architettura del ferro è un tipo di produzione architettonica diffusasi in Europa tra la fine dell'Ottocento e la prima metà del Novecento. I luoghi di maggiore diffusione di questa tecnologia applicata sono la Francia e l'Inghilterra, sebbene abbia avuto una buona diffusione anche in Italia. (it)
Чавун у будівництві та архітектурі (у англомовній літературі — чавунна архітектура, англ. cast-iron architecture) — використання чавуну в будівництві та архітектурі як будівельного матеріалу для виготовлення як відповідальних несучих конструкцій (колони, балки, каркаси, несучі стіни, несучі частини перекрить тощо), так і невідповідальних другорядних конструкцій і малих архітектурних форм (альтакок, фонтанів тощо) та для суто декоративних (перила, грати, огорожі, декоративні оздоблення тощо) і суміжних будівельних матеріалів (трубопроводів, трубопровідної арматури, батарей тощо). Період використання чавуну як будівельного матеріалу припадає в основному на 1779—1880 роки (подекуди до 1900 року), пізніше він був замінений якіснішими будівельними матеріалами — спочатку зварним залізом (ковким залізом), потім сталлю і в багатьох сферах використання його вже давно є питанням історії. Хоча чавун у будівництві використовувався в багатьох країнах, лише в деяких з них (Британія, США, Франція та в деяких їхніх колоніях, наприклад в Австралії) він набув в цій сфері особливо широкого і різноманітного застосування. Тобто він був розповсюджений у країнах, де обсяги промислового виробництва заліза у вигляді чавуну досягли високого рівня до винайдення способів масового виробництва сталі. Як конструкційний матеріал чавун використовувався у мостобудуванні, будівництві цивільних і промислових будівель та при спорудженні інших об'єктів. В перші десятиліття залізничного транспорту чавун був матеріалом, з якого виготовляли злізничні рейки. Витіснення чавуну з будівельної галузі відбулося через те, що поряд з певними позитивними конструкційними якостями (значна міцність на стискання) чавун має значні негативні властивості (мала міцність на розтяг, крихкість) порівняно з ковким (зварним) залізом та зі сталлю. Поступове і врешті-решт майже повне витиснення чавуну з будівельної галузі відбулося після винайдення і широкого впровадження у промисловість спочатку пудлінгування (1784), що дало у великих масштабах краще за якістю ковке (зварне) залізо аніж давав кричний процес, і особливо — після винайдення способів масового виробництва ливарної сталі (бесемерівський, 1855; мартенівський, 1864; томасівський, 1878), що має набагато кращі конструкційні властивості. У сучасній будівельній галузі і в архітектурі чавун використовується дуже обмежено. У виробництві несучих конструкцій місце, яке свого часу посідав чавун, наразі посіли сталь або інші конструкційні матеріали. Тим не менш, чавун і зараз (2019) подекуди використовується у будівництві. З чавуну виготовляють елементи будівельних конструкцій, в тому числі й таких відповідальних, як опорні частини залізобетонних балок, ферм, тунелі метрополітену, башмаки під колони тощо. (uk)
Arquitectura en ferro, del ferro o arquitectura metàl·lica són denominacions historiogràfiques d'una tècnica constructiva i estil arquitectònic del segle xix, originats en la disponibilitat de nous materials que es va produir durant la Revolució Industrial. (ca)
عمارة الحديد الصب هي عمارة تستخدم الحديد الصب في المباني والعناصر المعمارية، التي تتنوع بين الجسور والمستودعات والشرفات والأسوار. طورت أعمال التكرير خلال الثورة الصناعية في أواخر القرن الثامن عشر نوعًا من الحديد الصب رخيص الثمن ومناسبًا لمجموعة من الاستخدامات، ليصبح شائع الاستخدام كمواد إنشائية بحلول منتصف القرن التاسع عشر (وأحيانًا للمباني بكاملها)، ولا سيما في العناصر المعمارية المنقوشة مثل الأسوار والشرفات، ولكنه لم يعد رائجًا بعد عام 1900، واستعيض عنه بالصلب الحديث والخرسانة لأغراض إنشائية. (ar)
Cast-iron architecture is the use of cast iron in buildings and objects, ranging from bridges and markets to warehouses, balconies and fences. Refinements developed during the Industrial Revolution in the late 18th century made cast iron relatively cheap and suitable for a range of uses, and by the mid-19th century it was common as a structural material (and sometimes for entire buildings), and particularly for elaborately patterned architectural elements such as fences and balconies, until it fell out of fashion after 1900 as a decorative material, and was replaced by modern steel and concrete for structural purposes. (en)
Eisenarchitektur, auch Gusseisen-Architektur bzw. mit dem engl. Begriff Cast-Iron-Architektur, ist ein Architekturstil, bei dem das Baumaterial Gusseisen eine strukturelle Rolle spielt. Der Stil entwickelte sich in der Zeit der Industriellen Revolution, als Gusseisen bezahlbar massengefertigt wurde, während moderne Stahlerzeugungsverfahren noch nicht entwickelt waren. (de)
L'architettura del ferro è un tipo di produzione architettonica diffusasi in Europa tra la fine dell'Ottocento e la prima metà del Novecento. I luoghi di maggiore diffusione di questa tecnologia applicata sono la Francia e l'Inghilterra, sebbene abbia avuto una buona diffusione anche in Italia. (it)
Arquitectura en hierro, del hierro o arquitectura metálica son denominaciones historiográficas de una técnica constructiva y estilo arquitectónico del siglo XIX, originados en la disponibilidad de nuevos materiales que se produjo durante la Revolución Industrial. La referencia al hierro debe entenderse una denominación genérica, ya que realmente se usó tanto hierro, como diversas fundiciones y acero. (es)
Le métal commence à être utilisé dans l'architecture et le génie civil à la fin du XVIIIe siècle et son essor, parallèle à celui de la révolution industrielle qui conditionne la production et le marché du fer et de la fonte, sera donc plus rapide en Angleterre que dans le reste de l'Europe, et sera ralenti par les guerres napoléoniennes. (fr)
Чавун у будівництві та архітектурі (у англомовній літературі — чавунна архітектура, англ. cast-iron architecture) — використання чавуну в будівництві та архітектурі як будівельного матеріалу для виготовлення як відповідальних несучих конструкцій (колони, балки, каркаси, несучі стіни, несучі частини перекрить тощо), так і невідповідальних другорядних конструкцій і малих архітектурних форм (альтакок, фонтанів тощо) та для суто декоративних (перила, грати, огорожі, декоративні оздоблення тощо) і суміжних будівельних матеріалів (трубопроводів, трубопровідної арматури, батарей тощо). (uk)
