Censorship in Belarus, although prohibited by the country's constitution, is enforced by a number of laws. These include a law that makes insulting the president punishable by up to five years in prison, and another that makes criticizing Belarus abroad punishable by up to two years in prison. Freedom of the press in Belarus remains extremely restricted. State-owned media are subordinated to the president and harassment and censorship of independent media are routine. The government subjects both independent and foreign media to systematic political intimidation, especially for reporting on the deteriorating economy and human rights abuses. Journalists are harassed and detained for reporting on unauthorized demonstrations or working with unregistered media outlets. Journalists have been killed in suspicious circumstances. Most local independent outlets regularly practice self-censorship. Reporters Without Borders ranked Belarus 154th out of 178 countries in its 2010 Press Freedom Index. In the 2011 Freedom House Freedom of the Press report, Belarus scored 92 on a scale from 10 (most free) to 99 (least free), because the Lukashenko regime systematically curtails press freedom. This score placed Belarus 9th from the bottom of the 196 countries included in the report and earned the country a "Not Free" status. In 2021, after a year-long purge on independent media by Lukashenko regime, the country dropped down to the 158th place in the PFI rating. (en)
La censure en Biélorussie, bien qu'interdite par la constitution du pays, est imposée par un certain nombre de lois. Celles-ci incluent une loi qui rend l'insulte au président passible de cinq ans de prison, et une autre qui rend la critique de la Biélorussie à l'étranger passible de deux ans de prison. La liberté de la presse en Biélorussie reste extrêmement restreinte. Les médias publics sont subordonnés au président et le harcèlement et la censure des médias indépendants sont monnaie courante. Le gouvernement soumet les médias indépendants et étrangers à une intimidation politique systématique, en particulier pour avoir rendu compte de la détérioration de l'économie et des violations des droits de l'homme. Des journalistes sont harcelés et détenus pour avoir couvert des manifestations non autorisées ou travaillé avec des médias non enregistrés. Des journalistes ont été tués dans des circonstances suspectes. Ainsi, le 20 octobre 2004, Veronika Tcherkassova, journaliste du journal d'opposition Solidarnost, a été tuée à Minsk dans des circonstances qui n'ont toujours pas été éclaircies. La plupart des points de vente indépendants locaux pratiquent régulièrement l'autocensure. (fr)
Цензура в Республике Беларусь — контроль государственных органов Республики Беларусь за содержанием и распространением информации, в том числе печатной продукции, музыкальных и сценических произведений, произведений изобразительного искусства, кинемато- и фотографических произведений, передач радио и телевидения с целью ограничения либо недопущения распространения идей и сведений, которые власть полагает вредными или нежелательными. Свободу слова в Белоруссии гарантирует Конституция Республики Беларусь и другие законодательные акты, регулирующие деятельность средств массовой информации. Согласно ст. 33 Конституции, «монополизация средств массовой информации государством, общественными объединениями или отдельными гражданами, а также цензура не допускаются». Однако, по мнению белорусских и зарубежных критиков президента Александра Лукашенко, его приход к власти в 1994 г. сопровождался ухудшением свободы прессы и СМИ. Основные источники информации для населения — телевизионные каналы Беларусь 1, ОНТ и СТВ находятся под контролем государства, которое, по мнению тех же оппозиционеров и многих зарубежных наблюдателей, проводит на них политику, несовместимую с плюрализмом. В частности, на государственных телеканалах и радиостанциях не предоставляется слово представителям белорусской оппозиции. В 2011 году наличие цензуры стало одним из оснований для официального разрыва отношений со страной со стороны Deutsche Bank и Royal Bank of Scotland. В ответ на протесты в Белоруссии (2020–2021) весной 2021 года были приняты поправки в законы о СМИ, массовых мероприятиях, противодействии экстремизму, органах внутренних дел, Кодекс об административных правонарушениях, Уголовный кодекс. По мнению экспертов, пакет нормативных актов, с осуждением которого выступил Комитет защиты журналистов, ещё сильнее ущемляет свободу слова и право на распространение информации. По словам Андрея Бастунца, председателя Белорусской ассоциации журналистов, поправки были введены, чтобы узаконить репрессивные практики по отношению ко СМИ, что стали массово применяться с 2020 года при игнорировании норм конституции и международных договоров. Многие формулировки в законах, по мнению экспертов, намеренно размытые, чтобы можно было практически любую непонравившуюся публикацию квалифицировать как правонарушение, например нанесение вреда национальным интересам. При этом, что такое «национальный интерес», определяют чиновники, отождествляя понятие с интересами сохранения режима Лукашенко. В частности, де-факто введён запрет на стримы с несанкционированных акций (при том что получить санкцию на них оппонентам режима немыслимо). За любую критику властей автор публикации рискует попасть под уголовное преследование по статье о дискредитации Республики Беларусь и получить до четырёх лет лишения свободы. С 2020 года массовыми стали блокировки общественно-политических сайтов, что значительно ударило по их посещаемости и доходам от рекламы. (ru)
Цензура в Білорусі, хоча і де-юре заборонена конституцією країни, де-факто існує в низці законів, наприклад існує закон, який передбачає покарання за наклеп на Президента Білорусі позбавленням волі на строк до п'яти років, або інший закон, який передбачає покарання двома роками ув'язнення за створення негативного образу Білорусі закордоном. Свобода преси в Білорусі залишається вкрай обмеженою. Державні ЗМІ підпорядковуються президенту, а переслідування та цензурування незалежних ЗМІ є звичним явищем. Уряд піддає як незалежні білоруські, так і іноземні ЗМІ, систематичному залякуванню, особливо за висвітлення погіршення економічної ситуації та порушення прав людини. Журналістів переслідують і затримують за повідомлення про несанкціоновані демонстрації або за роботу в незареєстрованих ЗМІ. Декількох журналістів було вбито за підозрілих обставин. Більшість білоруських незалежних видань практикують самоцензуру. Міжнародна недержавна організація «Репортери без кордонів» 2021 р. поставила Білорусь на 158 місце зі 180 країн в індексі свободи преси. У звіті правозахисної організації «Freedom House» за 2011 рік Білорусь набрала 92 бали за шкалою свободи преси, оскільки режим Лукашенка систематично обмежує свободу преси. Ця шкала простягається від 10 балів (найбільш вільна преса) до 99 (найменш переслідувана преса. Цей показник поставив Білорусь на 9-те місце з кінця серед 196 країн, включених до звіту, із статусом «Невільна преса». У відповідь на протести в Білорусі (з 2020) навесні 2021 р. Національні збори режиму Лукашенка прийняли зміни до законів про ЗМІ, масові заходи, протидію екстремізму, правоохоронну діяльність, Кодекс про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс. На думку експертів, пакет нормативно-правових актів, засуджений , додатково пригнічує свободу слова та право на поширення інформації. За словами голови Білоруської асоціації журналістів Андрія Бастунця, поправки були внесені, щоб узаконити репресивну практику щодо засобів масової інформації, яка широко застосовується з 2020 року, нехтуючи конституцією та міжнародними договорами. Експерти зазначають, що багато формулювань законів навмисно розмиті, тому практично будь-яку непопулярну публікацію можна кваліфікувати як порушення, наприклад, нанесення шкоди національним інтересам. Водночас те, що становить «національний інтерес», визначається чиновниками, які ототожнюють це з інтересами збереження режиму Лукашенка. Зокрема, фактично забороняється стримування несанкціонованих дій (хоча санкції на них від опонентів режиму неможливо отримати). За будь-яку критику влади, автор ризикує бути притягнутим до відповідальності за статтею «про дискредитацію Республіки Білорусь» і отримати до чотирьох років в'язниці. З 2020 року блокування соціально-політичних сайтів («Naviny.by», «Салідарнасць», «Єврорадіо» та десятки інших) набуло широкого поширення, що суттєво вплинуло на їхній трафік та доходи від реклами. (uk)
Censorship in Belarus, although prohibited by the country's constitution, is enforced by a number of laws. These include a law that makes insulting the president punishable by up to five years in prison, and another that makes criticizing Belarus abroad punishable by up to two years in prison. (en)
La censure en Biélorussie, bien qu'interdite par la constitution du pays, est imposée par un certain nombre de lois. Celles-ci incluent une loi qui rend l'insulte au président passible de cinq ans de prison, et une autre qui rend la critique de la Biélorussie à l'étranger passible de deux ans de prison. La plupart des points de vente indépendants locaux pratiquent régulièrement l'autocensure. (fr)
Цензура в Білорусі, хоча і де-юре заборонена конституцією країни, де-факто існує в низці законів, наприклад існує закон, який передбачає покарання за наклеп на Президента Білорусі позбавленням волі на строк до п'яти років, або інший закон, який передбачає покарання двома роками ув'язнення за створення негативного образу Білорусі закордоном. (uk)
Цензура в Республике Беларусь — контроль государственных органов Республики Беларусь за содержанием и распространением информации, в том числе печатной продукции, музыкальных и сценических произведений, произведений изобразительного искусства, кинемато- и фотографических произведений, передач радио и телевидения с целью ограничения либо недопущения распространения идей и сведений, которые власть полагает вредными или нежелательными. В 2011 году наличие цензуры стало одним из оснований для официального разрыва отношений со страной со стороны Deutsche Bank и Royal Bank of Scotland. (ru)
