Azerbaijan Democratic Republic (original) (raw)

dbo:abstract

جمهورية أذربيجان الديمقراطية (بالإنجليزية: Azerbaijan Democratic Republic)‏ تعتبر ثاني جمهورية علمانية ديمقراطية في العالم الإسلامي (بعد ألبانيا). مع انهيار الإمبراطورية الروسية، تعزز النضال من أجل الحرية في أذربيجان. في 28 مايو 1918 تأسست جمهورية أذربيجان الديمقراطية. (ar)
Ázerbájdžánská demokratická republika (ADR, ázerbájdžánsky Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti) byl první úspěšný pokus o vytvoření demokratické a sekulární republiky v islámském světě (dokonce dříve než Atatürkovo Turecko). Vznikla v roce 1918 odtržením od kolabujícího carského Ruska, které bylo uvrženo do chaosu po Říjnové revoluci v roce 1917. Zanikla po obsazení Baku Rudou armádou v roce 1920. (cs)
La República Democràtica de l'Azerbaidjan (àzeri: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti, آذربایجان جومهوریتی) fou el primer estat modern proclamat a l'Azerbaidjan. També fou el primer estat democràtic i secular en el món islàmic (anterior a la República de Turquia). Fou fundada el 28 de maig de 1918 pels membres àzeris del Seim de Transcaucàsia i militants del Consell Nacional Musulmà a Tbilissi. Gandja fou escollida com a capital provisional de la República perquè Bakú estava sota control bolxevic fins a 1919, i Fath Ali-Khan Khoyski en fou nomenat primer ministre. (ca)
Η Λαοκρατική Δημοκρατία του Αζερμπαϊτζάν (ΛΔΑ, αζερικά: Azərbaycan Demokratik Respublikası‎), επίσης γνωστή ως Λαϊκή Δημοκρατία του Αζερμπαϊτζάν (αζερικά: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti‎), ή απλώς ως Αζερμπαϊτζάν στην Σύνοδο Ειρήνης του Παρισιού, 1919–1920, ή Καυκάσιο Αζερμπαϊτζάν σε ορισμένα διπλωματικά έγγραφα στο εξωτερικό, ήταν μια από τις πρώτες κοσμικές σύγχρονες δημοκρατίες στον τουρκικό και μουσουλμανικό κόσμο. Η ΛΔΑ ιδρύθηκε από το Εθνικό Συμβούλιο του Αζερμπαϊτζάν στην Τυφλίδα στις 28 Μαΐου 1918 μετά την κατάρρευση της Ρωσικής Αυτοκρατορίας. Τα καθιερωμένα σύνορά της ήταν με τη Ρωσία στα βόρεια, τη στα βορειοδυτικά, την Πρώτη Δημοκρατία της Αρμενίας στα δυτικά και το Ιράν στα νότια. Ο πληθυσμός της αριθμούσε 2,86 εκατομμύρια. Η Γκατζά ήταν η προσωρινή πρωτεύουσα της Δημοκρατίας καθώς το Μπακού ήταν υπό τον έλεγχο των Μπολσεβίκων. Το όνομα του «Αζερμπαϊτζάν», που υιοθετήθηκε για την χώρα από το ηγετικό κόμμα Μουσαβατ για πολιτικούς λόγους, χρησιμοποιούταν πριν από την ίδρυση της Δημοκρατίας αποκλειστικά για τον προσδιορισμό της γειτονικής περιοχής του σύγχρονου βορειοδυτικού Ιράν. Υπό την ΛΔΑ, αναπτύχθηκε ένα κυβερνητικό σύστημα στο οποίο ένα Κοινοβούλιο εκλεγμένο με βάση την καθολική, ελεύθερη και αναλογική εκπροσώπηση ήταν το ανώτατο όργανο της κρατικής εξουσίας. Το Συμβούλιο Υπουργών αναφερόταν σε αυτό. Ο Φαταλι Χαν Χοϊσκι έγινε ο πρώτος πρωθυπουργός του. Εκτός από την πλειοψηφία του Μουσαβατ, το Αχραρ, το Ιττιχαντ, οι Μουσουλμάνοι Σοσιαλδημοκράτες και οι εκπρόσωποι των αρμενικών (21 από τις 120 έδρες), ρωσικών, πολωνικών, εβραϊκών και γερμανικών μειονοτήτων κέρδισαν έδρες στο κοινοβούλιο. Μερικά μέλη υποστήριξαν πανισλαμιστικές και παντουρκικές θέσεις. Μεταξύ των σημαντικών επιτευγμάτων του Κοινοβουλίου ήταν η επέκταση του δικαιώματος ψήφου στις γυναίκες, καθιστώντας το Αζερμπαϊτζάν ένα από τα πρώτα κράτη στον κόσμο, και την πρώτη χώρα με πλειοψηφία μουσουλμάνων, που παραχώρισε στις γυναίκες ίσα πολιτικά δικαιώματα με τους άνδρες. Ένα άλλο σημαντικό επίτευγμα της ΛΔΑ ήταν η ίδρυση του Κρατικού Πανεπιστημίου του Μπακού, το οποίο ήταν το πρώτο πανεπιστήμιο σύγχρονου τύπου που ιδρύθηκε στο Αζερμπαϊτζάν. (el)
The Azerbaijan Democratic Republic (abbreviated as the ADR; Azerbaijani: Azərbaycan Demokratik Cümhuriyyəti or Azərbaycan Demokratik Respublikası) was the first secular democratic republic in the Turkic and Muslim worlds. The ADR was founded by the Azerbaijani National Council in Tiflis on 28 May 1918 after the collapse of the Transcaucasian Democratic Federative Republic, and ceased to exist on April 28, 1920. Its established borders were with Russia to the north, the Democratic Republic of Georgia to the north-west, the Republic of Armenia to the west, and Iran to the south. It had a population of around 3 million. Ganja was the temporary capital of the Republic as Baku was under Bolshevik control. The name of "Azerbaijan" which the leading Musavat party adopted, for political reasons, was, prior to the establishment of the Azerbaijan Democratic Republic in 1918, exclusively used to identify the adjacent region of contemporary northwestern Iran. Under the ADR, a government system was developed in which a Parliament elected on the basis of universal, free, and proportionate representation was the supreme organ of state authority; the Council of Ministers was held responsible before it. Fatali Khan Khoyski became its first prime minister. Besides the Musavat majority, Ahrar, Ittihad, Muslim Social Democrats as well as representatives of Armenian (21 out of 120 seats), Russian, Polish, and Jewish minorities gained seats in the parliament. Many members supported Pan-Islamist and Pan-Turkist ideas. Among the important accomplishments of the Parliament was the extension of suffrage to women, making Azerbaijan one of the first countries in the world, and the very first majority-Muslim nation, to grant women equal political rights with men. Another important accomplishment of the ADR was the establishment of Baku State University, which was the first modern-type university founded in Azerbaijan. (en)
La Azerbajĝana Demokratia Respubliko aŭ (ADR; azerbajĝane Azərbaycan Demokratik Respublikası aŭ Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti) estis la unua laika demokratia respubliko en la tuta islama mondo (antaŭe al Turkio). La Azerbajĝana Demokratia Respubliko estis fondata la 28-an de majo 1918 post la kolapso de la Rusa Imperio, kiu komenciĝis per la Rusa Revolucio en 1917 far la Nacia Konsilio de Azerbajĝano en Tbiliso.Ĝiaj landlimoj estis establitaj norde kun Rusio, nordoriente kun la Kartvela Demokratia Respubliko, okcidente kun la Armena Demokratia Respubliko, kaj sude kun la Persa Imperio. Ĝi havis areon de 120.000 km ² kaj ĉ. 6.000.000. da loĝantoj. Ganĝa estis la provizora ĉefurbo de la respubliko ĉar Bakuo estis sub la kontrolo de la bolŝevikoj. Sub la ADR, registarsistemo estis evoluigita en kiu parlamento elektita sur la bazo de universalaĵo, libera, kaj proporcia reprezentantaro, estis la supera organo de ŝtatinstanco kaj Ministra konsilantaro tenis respondecon antaŭ ĝi. Fatali Ĥan Ĥojski iĝis ĝia unua ĉefministro. Krom la Musavat-plimulto, Ehrar, Ittihad, islama-socialdemokratoj same kiel reprezentantoj de la armena (21 el 120 seĝoj), la rusa, la pola, juda kaj germanaj malplimultoj akiris seĝojn en la parlamento. Kelkaj membroj apogis tutislamismajn kaj tuttjurkismajn ideojn. Inter la gravaj akiroj de la Parlamento estis la etendaĵo de balotrajto al virinoj, igante Azerbajĝanon la unua islama nacio por koncedi ke virinoj korespondas al politikaj rajtoj kun viroj. En tiu plenumo, Azerbajĝano ankaŭ iris antaŭ Britio kaj Usono. Alia grava akiro de ADR estis la establado de la Ŝtata Universitato de Bakuo, kio estis la unua moderna universitato fondita en Azerbajĝano. (eo)
Die Demokratische Republik Aserbaidschan (Aserbaidschanisch: Azərbaycan Demokratik Respublikası; kurz: ADR) war nach der Volksrepublik Krim die erste demokratische und säkulare Republik in der muslimischen Welt. Daneben wurde Aserbaidschan von den Anhängern des Kommunismus auch als „Volksrepublik Aserbaidschan“ (aserbaid.: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti, kurz: AXC) deklariert, sodass heute beide Bezeichnungen synonym verwendet werden. Die demokratische Republik wurde am 28. Mai 1918, nach dem Zerfall des Russischen Reiches, von der Aserbaidschanischen Nationalversammlung in Tiflis gegründet und grenzte im Norden an Russland, im Nordwesten an die Demokratische Republik Georgien, im Westen an die Demokratische Republik Armenien und im Süden an Persien. Der Staat hatte eine Fläche von etwa 100.000 km² und eine Bevölkerung von 6 Millionen. Gəncə war anfangs die Hauptstadt, als Baku noch unter bolschewistischer Kontrolle stand. Unter den wichtigsten Errungenschaften des Parlamentes war die Ausweitung des Wahlrechts der Frauen. Mit der Einführung des Frauenwahlrechts war die Demokratische Republik Aserbaidschan nicht nur der erste mehrheitlich muslimische Staat, der Frauen die gleichen politischen Rechte gab wie Männern, sondern einer der ersten Staaten weltweit. Die heutige Republik Aserbaidschan betrachtet sich als Rechtsnachfolger der Demokratischen Republik Aserbaidschan. (de)
Azerbaijango Errepublika Demokratikoa (azerbaijaneraz: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti; batzuetan Azerbaijango Herri Errepublika) Azerbaijango lehenengo errepublika modernoa izan zen. Errepublika lehenago Errusiar Inperioako lurraldean eratu zen, 1917ko Errusiar Iraultzaren ostean. Errepublika hau 1918ko maiatzaren 28an sortu zen. Gobernuko buruak zetozen batez ere. Sortu zenean, eta Errusiako Sobietar Errepublika Sozialista Federatiboa zuen mugakide iparraldean, Armeniako Errepublika Demokratikoa mendebaldean, Persia hegoaldean eta Kaspiar itsaso ekialdean. Hiriburua hasieran Gəncə izan zen, 1918ko iraila arte, eta gero Baku. zerabilten. 1918. kalkuluen arabera, Azerbaijango Errepublika Demokratikoa 99.908 km²-ko azalera zeukan, eta 2.862.000 biztanle zeuden. Sorreratik bertatik, barne eta kanpo arazo ugari izan zituen Azerbaijango Errepublikak. Azerbaijan Armeniarekin gerran egon zen 1918tik 1920ra, Karabakh Garaian autonomiaren gaia zela eta. Azerbaijango armadak gerra irabazi zuen. Errepublikak bi urte baizik ez zuen iraun. 1920ko apirilaren 28ean, herrialde hura konkistatu zuen sobietarren Armada Gorriak. Hiru herrialdeen independentziarekin apurtu zen eta sobietar errepublika sozialista bihurtu zen Azerbaijan. Sobietar Batasunaren desegitearen ondoren, 1991an, Azerbaijanek independentzia berreskuratu. Azerbaijango Errepublika, Errepublika Demokratikoan Azerbaijango oinordeko da. (eu)
La República Democrática de Azerbaiyán (en azerí: Azərbaycan Demokratik Respublikası o Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti) fue la primera república democrática y laica en el mundo musulmán. La República Democrática Azerbaiyán fue fundada tras el colapso del Imperio ruso, que comenzó con la Revolución rusa de 1917 por el Consejo Nacional de Azerbaiyán en Tiflis. Sus fronteras fueron establecidas con Rusia en el norte, la República Democrática de Georgia en el noroeste del país, la República Democrática de Armenia en el oeste y Persia en el sur. Tenía una superficie total de aproximadamente 120.000 km² y una población de seis millones de habitantes. Ganyá fue la capital provisional de la República porque Bakú estaba bajo control bolchevique hasta 1919. La independencia fue declarada el 28 de mayo de 1918 en Tiflis por el Consejo Nacional Azerbaiyano. La República existió solo 23 meses. El 27 de abril de 1920, el XI Ejército Rojo entró en Bakú y la República Democrática de Azerbaiyán cayó. Fue proclamada la República Socialista Soviética de Azerbaiyán. (es)
La république démocratique d'Azerbaïdjan (RDA ; en azéri Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti (AXC)) ou dans les documents diplomatique l'Azerbaïdjan du Caucase constitue la première tentative réussie d'établir un régime laïque et démocratique dans le monde musulman (antérieur à la république de Turquie). (fr)
Republik Demokratik Azerbaijan (Azerbaijan: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti/Azərbaycan Demokratik Cümhuriyyəti) adalah republik demokratik dan sekuler pertama di dunia Muslim. Republik ini didirikan pada tanggal 28 Mei 1918, setelah jatuhnya kekaisaran Rusia yang dimulai dengan Revolusi Rusia tahun 1917. Kemerdekaannya dinyatakan oleh Dewan Nasional Azerbaijan di Tiflis. Republik ini berbatasan dengan Rusia di utara, Republik Demokratik Georgia di barat-laut, Republik Demokratik Armenia di barat, dan Kekaisaran Persia di selatan. Luas negara ini secara kasar sekitar 120.000 km², dengan populasi 6 juta jiwa. Ganja merupakan ibu kota sementara republik ini karena Baku dikuasai oleh kaum Bolshevik. Di bawah Republik Demokratis Azerbaijan, sistem pemerintahan berkembang, dengan parlemen terpilih berdasarkan perwakilan semesta, bebas, dan proporsional. Parlemen ini merupakan organ tertinggi kekuasaan negara dan dewan Menteri yang memegang tanggung jawab. Fatali Khan Khoyski menjadi perdana mentri pertama. Di samping mayoritas nasionalis partai Musavat Azerbaijan, Ehrar, Ittihad, Muslim Sosial-Demokrat, ada juga perwakilan Armenia (21 dari 120 kursi), Rusia, Polandia, Yahudi, dan minoritas Jerman. Beberapa anggota mendukung ide Pan-Islamis dan Pan-Turkisme. Keberhasilan parlemen dalam memberikan hak memilih kepada kaum wanita membuat Azerbaijan menjadi negara Muslim pertama di dunia yang memberi wanita hak politik yang sama dengan pria. Azerbaijan bahkan mendahului negara seperti Britania Raya dan Amerika Serikat. Pencapaian penting lainnya adalah didirikannya Universitas Negara Baku, yang merupakan universitas modern pertama yang pernah didirikan di Azerbaijan. (in)
아제르바이잔 민주공화국(아제르바이잔어: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti 아제르바이잔 할그 쥠후리얘티)은 튀르크와 이슬람 세계에서 처음으로 수립된 세속주의와 민주주의 공화국이었다. 오늘날 아제르바이잔의 전신인 아제르바이잔 민주공화국은 1918년 5월, 자캅카스 민주연방공화국이 붕괴된 후 티플리스에 있는 아제르바이잔 민족위원회의 주도로 수립되었다. 그 당시 확정된 국경선은 북쪽으로 러시아, 북서쪽으로 조지아 민주공화국, 서쪽으로 아르메니아, 그리고 남쪽으로 이란과 맞닿아 있었다. 당시 아제르바이잔 민주공화국의 인구는 약 300만명이었다. 당시에는 바쿠가 볼셰비키의 통제 아래 있었기 때문에 간자가 공화국의 임시 수도였다. 이 정치적인 이유로 채택한 "아제르바이잔"이라는 국명은 1918년 아제르바이잔 민주공화국이 수립되기 이전 이란 북서부의 인접 지역을 일컫는데 쓰였던 역사가 깊은 이름이었다. 아제르바이잔 민주공화국 체제에서는 민주주의 정치 원리를 기반으로 한 의회가 국가의 최고 권위 기관인 정부 체계가 마련되었으며, 그 전까지는 각료회의가 정부의 최고 권위 기관 역할을 했다. 무사바트당의 구성원들이 의회 의석 대부분을 차지했으나, 아르메니아인, 러시아인, 폴란드인, 독일인 등 다양한 민족들과 다양한 성향을 지닌 인물들 역시 의회 활동에 참여했으며, 의회 구성원들 가운데 일부는 범이슬람과 범투르크주의를 지지하기도 했다. 민주주의 정치 원리를 기반으로 성립된 아제르바이잔 민주공화국 의회는 여러 가지 괄목할 성과를 냈는데, 하나는 여성에게 참정권을 확대하여 아제르바이잔이 투르크와 이슬람 세계에서 최초로 여성에게 남성과 동등한 참정권을 부여한 국가가 되는데 크게 기여한 것이고, 다른 하나는 아제르바이잔에 최초의 근대식 대학인 를 설립한 것이다. (ko)
アゼルバイジャン民主共和国（アゼルバイジャンみんしゅきょうわこく、アゼルバイジャン語: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti / آذربایجان خلق جمهوریتی）は、1918年から1920年にかけてアゼルバイジャンに存在した国家である。アゼルバイジャン人民共和国とも称する。ロシア革命にともない、民族主義政党を中心として独立を果たしたが、イギリス軍に占領されたためにやってきたロシア社会主義連邦ソビエト共和国の赤軍にバクーを陥落されてアゼルバイジャン・ソビエト社会主義共和国に発展的解消する。 (ja)
De Democratische Republiek Azerbeidzjan (Azerbeidzjaans: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti) was de eerste democratische en seculaire republiek in de moslimwereld. Het was een van de kortstondige Turkstalige seculiere republieken die ontstonden na het uiteenvallen van het Russische Rijk en de opkomst van de Jonge Turken in Turkije en de Jadid in Rusland. Vlak voor de oprichting van de Democratische Republiek Azerbeidzjan probeerde een ander Turks volk, de Krimtataren, hetzelfde, maar hun Volksrepubliek Krim hield het minder dan een maand uit tussen 1917 en 1918. (nl)
Demokratyczna Republika Azerbejdżanu – państwo powstałe 28 maja 1918 roku w ramach rozpadu istniejącej przez trzy miesiące Zakaukaskiej Demokratycznej Republiki Federacyjnej, obejmującej uwolnione od władzy Imperium Rosyjskiego terytoria współczesnej Armenii, Azerbejdżanu i Gruzji. Stolicą państwa ogłoszono Baku, jednak z powodu trwających tam walk z bolszewikami, siedzibą rządu została Gandża. DRA pozostawała w sporze terytorialnym z Armenią o Nachiczewan, Zangezur i Karabach, a z Gruzją o okręg zakatalski. Toczono także nieustanną wojnę z Republiką Górską o południowy Dagestan. Azerbejdżan zgłaszał również pretensje terytorialne do Persji, aż do podpisania porozumienia w 1919 roku. 30 listopada 1918 roku interwencyjne siły brytyjskie, które zajęły wcześniej Baku, przekazały miasto Azerbejdżanowi. 25 kwietnia 1919 roku bolszewicy w Rejonie Lenkoran ogłosili powstanie republiki radzieckiej. Wojska azerskie były wówczas uwikłane w walką z Białą Gwardią gen. Antona Denikina na północy, wskutek czego nie podjęły akcji przeciwko bolszewikom w Lenkoran. 25 kwietnia 1920 roku Armia Czerwona podjęła marsz w kierunku Baku, które zajęła 27 kwietnia, ogłaszając powstanie Azerbejdżańskiej SRR. Dzień później rząd Demokratycznej Republiki Azerbejdżanu, chcąc uniknąć wojny domowej, ogłosił likwidację republiki. (pl)
La Repubblica Democratica di Azerbaigian è stata la prima repubblica nel mondo islamico. Fu creata dallo scioglimento della Repubblica Federale Democratica Transcaucasica a causa della guerra armeno-azera scatenata da cause religiose e logistiche riguardo alla guerra contro l'Impero ottomano, a cui l'Azerbaigian avrebbe voluto arrendersi ma l'Armenia no. Dal 13 aprile 1918 la città principale, Baku, era sotto il controllo della Comune di Baku della Federazione Rivoluzionaria Armena, per cui la capitale della Repubblica Democratica fu inizialmente Ganja, nell'interno. Nel luglio 1918 parte del territorio viene occupata dagli ottomani giunti attraverso la Persia, accolti come liberatori. Il 1º agosto il territorio costiero fu conquistato dall'esercito britannico giunto via mare dalla Persia e vi impose la Dittatura Centrocaspiana. Con la battaglia di Baku il 15 settembre il governo riprese il controllo dell'intero territorio, eccetto la regione di Lankaran, ove i britannici e i russi crearono la Dittatura militare provvisoria del Mughan, territorio riconquistato solo il 23 giugno 1919. In seguito all'arrivo dei bolscevichi il 28 aprile 1920 la Repubblica divenne la RSS Azera. (it)
Азербайджа́нская Демократи́ческая Респу́блика (АДР) (азерб. Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti (AXC), آذربایجان جومهوریتی), в советской трактовке Азербайджа́нская буржуа́зная респу́блика (Азербайджанская Республика) — независимое государство, провозглашённое Временным национальным советом мусульман Закавказья (Национальный совет Азербайджана) 28 мая 1918 года в Тифлисе при прекращении существования Закавказской федерации. Азербайджанская Демократическая Республика была провозглашена Временным национальным советом мусульман Закавказья (Национальный совет Азербайджана) в пределах преимущественно населённых мусульманами территорий бывшего Кавказского наместничества — Бакинской, Елизаветпольской губернии, а также Закатальского округа. В период с мая по октябрь 1918 года на большей части территории АДР находились турецкие войска, с ноября 1918 года по август 1919 года — в Баку и восточной части страны находились британские войска. 27 апреля 1920 г. части 11-й армии РККА перешли границу АДР и 28 апреля вошли в Баку. АДР прекратила существование, и была провозглашена Азербайджанская Социалистическая Советская Республика. (ru)
A República Democrática do Azerbaijão (em azeri: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti) foi a primeira tentativa bem-sucedida de estabelecer uma república democrática e secular no mundo muçulmano (pré-datado da República da Turquia). A República Democrática do Azerbaijão foi fundada em 28 de maio de 1918, após o colapso do Império Russo, que começou com a Revolução Russa de 1917 pelo em Tiflis. Seus limites foram estabelecidos com a Rússia ao norte; a República Democrática da Geórgia, no noroeste; a República Democrática da Armênia, no oeste; e o Império Qajar, no sul. Possuía uma população de 2 milhões. Ganja foi a capital provisória da República, Baku estava sob controle bolchevique. Sob a República Democrática do Azerbaijão, um sistema de governo foi desenvolvido em que o Parlamento eleito em função de representação universal, livre, e proporcional, foi o órgão supremo da autoridade do Estado e do Conselho de Ministros responsáveis perante ele. tornou-se seu primeiro-ministro. Além da maioria de , , , os , assim como representantes dos armênios (21 dos 120 lugares), russos, poloneses, minorias judaicas e alemães ganharam assentos no parlamento. Alguns membros apoiavam o pan-islamismo e idéias do pan-turquismo. Entre as importantes realizações do Parlamento foi a extensão do sufrágio para as mulheres, fazendo com que o Azerbaijão fosse a primeira nação muçulmana a conceder às mulheres direitos políticos iguais aos homens. Nesta realização, o Azerbaijão também precedeu o Reino Unido e os Estados Unidos. Outra realização importante da República Democrática do Azerbaijão foi a criação da , que foi a primeira universidade de tipo moderno fundada no Azerbaijão. Tendo estabelecido um governo estável, a República Democrática do Azerbaijão decidiu realizar uma postura mais neutra frente à Guerra Civil Russa e em 16 de junho de 1916 assinou um tratado de defesa coletiva com a Geórgia contra o Exército Branco do general Anton Denikin, que por sua vez, tinha assinado um pacto militar com a Armênia; logo após, a Armênia inicia uma guerra contra a República Democrática do Azerbaijão, a fim de conquistar a região de Karabakh. Mas a derrota de Denikin contra o Exército Vermelho impede a realização deste plano e a Armênia é obrigada a pôr fim com a guerra contra a República Democrática do Azerbaijão, poucos dias antes da intervenção do Exército Vermelho no Azerbaijão. Com efeito, a República é muito rapidamente confrontada com a ameaça dos socialistas russos. A Rússia decide reocupar o território do Azerbaijão que havia deixado à sua sorte depois da Revolução de 1917. Finalmente, o exército russo se aproximou da fronteira da República, movendo-se para os líderes da República com a desmobilização do exército e as tropas russas entram no país. A República Democrática do Azerbaijão está em uma situação difícil. As forças de Denikin, o Exército Branco estava se aproximando mais e mais das fronteiras e que não pode contar com a ajuda do Irã, que não queria um país independente, rico em petróleo em suas vizinhanças e do Exército britânico comandado pelo General Thomson é indiferente ao destino do país. Em 28 de abril de 1918, a República Democrática do Azerbaijão foi ocupada pelas forças czaristas e perde sua independência. Em 1920, o país é ocupado pelo Exército Vermelho e incorporado em 1922 a República Socialista Federativa Soviética Transcaucasiana no seio da União Soviética e em 1936 e se tornou uma República Socialista Soviética do Azerbaijão. (pt)
Demokratiska republiken Azerbajdzjan (DRA, azerbajdzjanska: آذربایجان خلق جمهوریتی, Azərbaycan Demokratik Respublikası) var det första moderna upprättandet av en republik i Azerbajdzjan som varade mellan år 1918 och 1920. DRA skapades efter Kejsardömet Rysslands kollaps, som inleddes med den ryska revolutionen 1917. Republiken hade gränser till Demokratiska republiken Georgien i nordväst, Ryska socialistiska federativa sovjetrepubliken i norr, Demokratiska republiken Armenien och Osmanska riket i väst, Persien i syd och Kaspiska havet i öst. Landet hade en landyta på omkring 99.908,87 km² (jämfört med dagens Azerbajdzjans yta på 86,600 km²) och ett invånarantal på ca. 2,86 miljoner. Republikens huvudstad var Baku och språket var azerbajdzjanska. Efter uppbrotten från den Transkaukasiska demokratiska federativa republiken 1918 styrdes landet av det nationalistiska Musavatpartiet. Sedan landet utsattes för permanenta interna och externa problem kunde den unga nationen inte stå emot Ryska SFSRs röda arméns invasion, och republiken kollapsade den 28 april 1920 till att bli Azerbajdzjanska SSR. (sv)
Азербайджанська Демократична Республіка (АДР) (азерб. Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti (AXC)), 1918–1920 — незалежна держава, проголошена Тимчасовою Національною Радою мусульман Закавказзя 15 (28) травня 1918 року у Тифлісі під час припинення існування Закавказької федерації. Азербайджанську Демократичну Республіку було проголошено в межах переважно населених мусульманами територій колишнього Кавказького намісництва — Бакинської, Єлизаветпольської губернії, а також Закатальського округу. У період з травня до жовтня 1918 року на більшій частині території АДР перебували османські війська, з листопада 1918 року до серпня 1919 року — в Баку та східній частині країни перебували британські війська. 27 квітня 1920 року частини 11-ї Армії РСЧА перетнули кордон АДР і 28 квітня увійшли до Баку. АДР припинила своє існування, й було проголошено Азербайджанську Соціалістичну Радянську Республіку. (uk)
亞塞拜然民主共和國（亞塞拜然語：Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti），是伊斯蘭世界中首個建立的議會民主制國家（早於土耳其）。 (zh)

dbo:motto

(The flag once raised will never fall!)
Bir kərə yüksələn bayraq bir daha enməz!

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:nationalMotto

(The flag once raised will never fall!) (en)
Bir kərə yüksələn bayraq bir daha enməz! (en)

dbp:p

Transcaucasian Democratic Federative Republic (en)

dbp:yearLeader

1918 (xsd:integer)
1919 (xsd:integer)
1920 (xsd:integer)

dct:subject

rdf:type

rdfs:comment

جمهورية أذربيجان الديمقراطية (بالإنجليزية: Azerbaijan Democratic Republic)‏ تعتبر ثاني جمهورية علمانية ديمقراطية في العالم الإسلامي (بعد ألبانيا). مع انهيار الإمبراطورية الروسية، تعزز النضال من أجل الحرية في أذربيجان. في 28 مايو 1918 تأسست جمهورية أذربيجان الديمقراطية. (ar)
Ázerbájdžánská demokratická republika (ADR, ázerbájdžánsky Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti) byl první úspěšný pokus o vytvoření demokratické a sekulární republiky v islámském světě (dokonce dříve než Atatürkovo Turecko). Vznikla v roce 1918 odtržením od kolabujícího carského Ruska, které bylo uvrženo do chaosu po Říjnové revoluci v roce 1917. Zanikla po obsazení Baku Rudou armádou v roce 1920. (cs)
La República Democràtica de l'Azerbaidjan (àzeri: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti, آذربایجان جومهوریتی) fou el primer estat modern proclamat a l'Azerbaidjan. També fou el primer estat democràtic i secular en el món islàmic (anterior a la República de Turquia). Fou fundada el 28 de maig de 1918 pels membres àzeris del Seim de Transcaucàsia i militants del Consell Nacional Musulmà a Tbilissi. Gandja fou escollida com a capital provisional de la República perquè Bakú estava sota control bolxevic fins a 1919, i Fath Ali-Khan Khoyski en fou nomenat primer ministre. (ca)
La république démocratique d'Azerbaïdjan (RDA ; en azéri Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti (AXC)) ou dans les documents diplomatique l'Azerbaïdjan du Caucase constitue la première tentative réussie d'établir un régime laïque et démocratique dans le monde musulman (antérieur à la république de Turquie). (fr)
アゼルバイジャン民主共和国（アゼルバイジャンみんしゅきょうわこく、アゼルバイジャン語: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti / آذربایجان خلق جمهوریتی）は、1918年から1920年にかけてアゼルバイジャンに存在した国家である。アゼルバイジャン人民共和国とも称する。ロシア革命にともない、民族主義政党を中心として独立を果たしたが、イギリス軍に占領されたためにやってきたロシア社会主義連邦ソビエト共和国の赤軍にバクーを陥落されてアゼルバイジャン・ソビエト社会主義共和国に発展的解消する。 (ja)
De Democratische Republiek Azerbeidzjan (Azerbeidzjaans: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti) was de eerste democratische en seculaire republiek in de moslimwereld. Het was een van de kortstondige Turkstalige seculiere republieken die ontstonden na het uiteenvallen van het Russische Rijk en de opkomst van de Jonge Turken in Turkije en de Jadid in Rusland. Vlak voor de oprichting van de Democratische Republiek Azerbeidzjan probeerde een ander Turks volk, de Krimtataren, hetzelfde, maar hun Volksrepubliek Krim hield het minder dan een maand uit tussen 1917 en 1918. (nl)
亞塞拜然民主共和國（亞塞拜然語：Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti），是伊斯蘭世界中首個建立的議會民主制國家（早於土耳其）。 (zh)
Η Λαοκρατική Δημοκρατία του Αζερμπαϊτζάν (ΛΔΑ, αζερικά: Azərbaycan Demokratik Respublikası‎), επίσης γνωστή ως Λαϊκή Δημοκρατία του Αζερμπαϊτζάν (αζερικά: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti‎), ή απλώς ως Αζερμπαϊτζάν στην Σύνοδο Ειρήνης του Παρισιού, 1919–1920, ή Καυκάσιο Αζερμπαϊτζάν σε ορισμένα διπλωματικά έγγραφα στο εξωτερικό, ήταν μια από τις πρώτες κοσμικές σύγχρονες δημοκρατίες στον τουρκικό και μουσουλμανικό κόσμο. Η ΛΔΑ ιδρύθηκε από το Εθνικό Συμβούλιο του Αζερμπαϊτζάν στην Τυφλίδα στις 28 Μαΐου 1918 μετά την κατάρρευση της Ρωσικής Αυτοκρατορίας. Τα καθιερωμένα σύνορά της ήταν με τη Ρωσία στα βόρεια, τη στα βορειοδυτικά, την Πρώτη Δημοκρατία της Αρμενίας στα δυτικά και το Ιράν στα νότια. Ο πληθυσμός της αριθμούσε 2,86 εκατομμύρια. Η Γκατζά ήταν η προσωρινή πρωτεύουσα της Δημοκρατίας κα (el)
The Azerbaijan Democratic Republic (abbreviated as the ADR; Azerbaijani: Azərbaycan Demokratik Cümhuriyyəti or Azərbaycan Demokratik Respublikası) was the first secular democratic republic in the Turkic and Muslim worlds. The ADR was founded by the Azerbaijani National Council in Tiflis on 28 May 1918 after the collapse of the Transcaucasian Democratic Federative Republic, and ceased to exist on April 28, 1920. Its established borders were with Russia to the north, the Democratic Republic of Georgia to the north-west, the Republic of Armenia to the west, and Iran to the south. It had a population of around 3 million. Ganja was the temporary capital of the Republic as Baku was under Bolshevik control. The name of "Azerbaijan" which the leading Musavat party adopted, for political reasons, w (en)
La Azerbajĝana Demokratia Respubliko aŭ (ADR; azerbajĝane Azərbaycan Demokratik Respublikası aŭ Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti) estis la unua laika demokratia respubliko en la tuta islama mondo (antaŭe al Turkio). La Azerbajĝana Demokratia Respubliko estis fondata la 28-an de majo 1918 post la kolapso de la Rusa Imperio, kiu komenciĝis per la Rusa Revolucio en 1917 far la Nacia Konsilio de Azerbajĝano en Tbiliso.Ĝiaj landlimoj estis establitaj norde kun Rusio, nordoriente kun la Kartvela Demokratia Respubliko, okcidente kun la Armena Demokratia Respubliko, kaj sude kun la Persa Imperio. Ĝi havis areon de 120.000 km ² kaj ĉ. 6.000.000. da loĝantoj. Ganĝa estis la provizora ĉefurbo de la respubliko ĉar Bakuo estis sub la kontrolo de la bolŝevikoj. (eo)
Die Demokratische Republik Aserbaidschan (Aserbaidschanisch: Azərbaycan Demokratik Respublikası; kurz: ADR) war nach der Volksrepublik Krim die erste demokratische und säkulare Republik in der muslimischen Welt. Daneben wurde Aserbaidschan von den Anhängern des Kommunismus auch als „Volksrepublik Aserbaidschan“ (aserbaid.: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti, kurz: AXC) deklariert, sodass heute beide Bezeichnungen synonym verwendet werden. Die heutige Republik Aserbaidschan betrachtet sich als Rechtsnachfolger der Demokratischen Republik Aserbaidschan. (de)
La República Democrática de Azerbaiyán (en azerí: Azərbaycan Demokratik Respublikası o Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti) fue la primera república democrática y laica en el mundo musulmán. La República Democrática Azerbaiyán fue fundada tras el colapso del Imperio ruso, que comenzó con la Revolución rusa de 1917 por el Consejo Nacional de Azerbaiyán en Tiflis. Sus fronteras fueron establecidas con Rusia en el norte, la República Democrática de Georgia en el noroeste del país, la República Democrática de Armenia en el oeste y Persia en el sur. Tenía una superficie total de aproximadamente 120.000 km² y una población de seis millones de habitantes. Ganyá fue la capital provisional de la República porque Bakú estaba bajo control bolchevique hasta 1919. (es)
Azerbaijango Errepublika Demokratikoa (azerbaijaneraz: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti; batzuetan Azerbaijango Herri Errepublika) Azerbaijango lehenengo errepublika modernoa izan zen. Errepublika lehenago Errusiar Inperioako lurraldean eratu zen, 1917ko Errusiar Iraultzaren ostean. Errepublika hau 1918ko maiatzaren 28an sortu zen. Gobernuko buruak zetozen batez ere. Sortu zenean, eta Errusiako Sobietar Errepublika Sozialista Federatiboa zuen mugakide iparraldean, Armeniako Errepublika Demokratikoa mendebaldean, Persia hegoaldean eta Kaspiar itsaso ekialdean. Hiriburua hasieran Gəncə izan zen, 1918ko iraila arte, eta gero Baku. zerabilten. (eu)
Republik Demokratik Azerbaijan (Azerbaijan: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti/Azərbaycan Demokratik Cümhuriyyəti) adalah republik demokratik dan sekuler pertama di dunia Muslim. Republik ini didirikan pada tanggal 28 Mei 1918, setelah jatuhnya kekaisaran Rusia yang dimulai dengan Revolusi Rusia tahun 1917. Kemerdekaannya dinyatakan oleh Dewan Nasional Azerbaijan di Tiflis. Republik ini berbatasan dengan Rusia di utara, Republik Demokratik Georgia di barat-laut, Republik Demokratik Armenia di barat, dan Kekaisaran Persia di selatan. Luas negara ini secara kasar sekitar 120.000 km², dengan populasi 6 juta jiwa. Ganja merupakan ibu kota sementara republik ini karena Baku dikuasai oleh kaum Bolshevik. (in)
La Repubblica Democratica di Azerbaigian è stata la prima repubblica nel mondo islamico. Fu creata dallo scioglimento della Repubblica Federale Democratica Transcaucasica a causa della guerra armeno-azera scatenata da cause religiose e logistiche riguardo alla guerra contro l'Impero ottomano, a cui l'Azerbaigian avrebbe voluto arrendersi ma l'Armenia no. Dal 13 aprile 1918 la città principale, Baku, era sotto il controllo della Comune di Baku della Federazione Rivoluzionaria Armena, per cui la capitale della Repubblica Democratica fu inizialmente Ganja, nell'interno. (it)
아제르바이잔 민주공화국(아제르바이잔어: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti 아제르바이잔 할그 쥠후리얘티)은 튀르크와 이슬람 세계에서 처음으로 수립된 세속주의와 민주주의 공화국이었다. 오늘날 아제르바이잔의 전신인 아제르바이잔 민주공화국은 1918년 5월, 자캅카스 민주연방공화국이 붕괴된 후 티플리스에 있는 아제르바이잔 민족위원회의 주도로 수립되었다. 그 당시 확정된 국경선은 북쪽으로 러시아, 북서쪽으로 조지아 민주공화국, 서쪽으로 아르메니아, 그리고 남쪽으로 이란과 맞닿아 있었다. 당시 아제르바이잔 민주공화국의 인구는 약 300만명이었다. 당시에는 바쿠가 볼셰비키의 통제 아래 있었기 때문에 간자가 공화국의 임시 수도였다. 이 정치적인 이유로 채택한 "아제르바이잔"이라는 국명은 1918년 아제르바이잔 민주공화국이 수립되기 이전 이란 북서부의 인접 지역을 일컫는데 쓰였던 역사가 깊은 이름이었다. (ko)
Demokratyczna Republika Azerbejdżanu – państwo powstałe 28 maja 1918 roku w ramach rozpadu istniejącej przez trzy miesiące Zakaukaskiej Demokratycznej Republiki Federacyjnej, obejmującej uwolnione od władzy Imperium Rosyjskiego terytoria współczesnej Armenii, Azerbejdżanu i Gruzji. Stolicą państwa ogłoszono Baku, jednak z powodu trwających tam walk z bolszewikami, siedzibą rządu została Gandża. 30 listopada 1918 roku interwencyjne siły brytyjskie, które zajęły wcześniej Baku, przekazały miasto Azerbejdżanowi. (pl)
Demokratiska republiken Azerbajdzjan (DRA, azerbajdzjanska: آذربایجان خلق جمهوریتی, Azərbaycan Demokratik Respublikası) var det första moderna upprättandet av en republik i Azerbajdzjan som varade mellan år 1918 och 1920. (sv)
A República Democrática do Azerbaijão (em azeri: Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti) foi a primeira tentativa bem-sucedida de estabelecer uma república democrática e secular no mundo muçulmano (pré-datado da República da Turquia). A República Democrática do Azerbaijão foi fundada em 28 de maio de 1918, após o colapso do Império Russo, que começou com a Revolução Russa de 1917 pelo em Tiflis. Seus limites foram estabelecidos com a Rússia ao norte; a República Democrática da Geórgia, no noroeste; a República Democrática da Armênia, no oeste; e o Império Qajar, no sul. Possuía uma população de 2 milhões. Ganja foi a capital provisória da República, Baku estava sob controle bolchevique. (pt)
Азербайджа́нская Демократи́ческая Респу́блика (АДР) (азерб. Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti (AXC), آذربایجان جومهوریتی), в советской трактовке Азербайджа́нская буржуа́зная респу́блика (Азербайджанская Республика) — независимое государство, провозглашённое Временным национальным советом мусульман Закавказья (Национальный совет Азербайджана) 28 мая 1918 года в Тифлисе при прекращении существования Закавказской федерации. (ru)
Азербайджанська Демократична Республіка (АДР) (азерб. Azərbaycan Xalq Cümhuriyyəti (AXC)), 1918–1920 — незалежна держава, проголошена Тимчасовою Національною Радою мусульман Закавказзя 15 (28) травня 1918 року у Тифлісі під час припинення існування Закавказької федерації. 27 квітня 1920 року частини 11-ї Армії РСЧА перетнули кордон АДР і 28 квітня увійшли до Баку. АДР припинила своє існування, й було проголошено Азербайджанську Соціалістичну Радянську Республіку. (uk)

rdfs:label

Azerbaijan Democratic Republic (en)
جمهورية أذربيجان الديمقراطية (ar)
República Democràtica de l'Azerbaidjan (ca)
Ázerbájdžánská demokratická republika (cs)
Demokratische Republik Aserbaidschan (de)
Λαοκρατική Δημοκρατία του Αζερμπαϊτζάν (el)
Azerbajĝana Demokratia Respubliko (eo)
Azerbaijango Errepublika Demokratikoa (eu)
República Democrática de Azerbaiyán (es)
Republik Demokratik Azerbaijan (in)
Repubblica Democratica di Azerbaigian (it)
République démocratique d'Azerbaïdjan (fr)
아제르바이잔 민주공화국 (ko)
アゼルバイジャン民主共和国 (ja)
Democratische Republiek Azerbeidzjan (nl)
República Democrática do Azerbaijão (pt)
Demokratyczna Republika Azerbejdżanu (pl)
Азербайджанская Демократическая Республика (ru)
Demokratiska republiken Azerbajdzjan (sv)
亞塞拜然民主共和國 (zh)
Азербайджанська Демократична Республіка (uk)

owl:sameAs

is dbo:birthPlace of