Ego psychology (original) (raw)
La psicologia del jo (en anglés ego psychology) és una escola de psicoanàlisi arrelada en el model estructural freudià de la ment humana. Al costat del neofreudisme culturalista (Karen Horney, Abram Kardiner, etc.), l'annafreudisme, l'escola de Chicago (Franz Alexander), i la Self Psycology, més tardana, l'la psicologia del jo, representada per Rudolph Loewenstein, Ernst Kris, Erik Erikson, David Rapapport (1911-1960), i sobretot Heinz Hartmann, és una de les grans línies de pensament de la història del freudisme nord-americà, i un component principal de l'anomenada escola de Nova York que li va servir de suport.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | علم نفس الأنا (بالإنجليزية: Ego psychology) هو مدرسة التحليل النفسي المبنية على النظرية التركيبية للنفس لفرويد ونموذج الهو، والأنا والأنا العليا. ويُطلق عليه اسم المدرسة الأمريكية. وتؤكد هذه المدرسة على أن نمو الشخصية يمتد على مدى العمر كله. وبالمثل لا تنكر الصراعات النفسية التي تعكس رغبات الهو ودفعاته، إلا أنها تقر أن دوافع الأنا مثل التوافق والكفاءة والهوية والحميمية والاكتمال لا تقل أهمية. يعتبر إريك إريكسون وآنا فرويد وهاينز هارتمان ولويس لوينشتاين من رواد هذه المدرسة. يتفاعل الفرد مع العالم الخارجي وكذلك يستجيب لقوى داخلية. يستخدم العديد من المحللين النفسيين النظرية التركيبية للنفس، والتي تسمى الأنا لشرح كيفية إتمام ذلك من خلال مختلف وظائف الأنا. يُركز أتباع علم نفس الأنا على تطور الأنا العادية والمرضية، وإدارتها لدوافع ليـبيدية وعدوانية، وطريقة تكيفها مع الواقع. (ar) La psicologia del jo (en anglés ego psychology) és una escola de psicoanàlisi arrelada en el model estructural freudià de la ment humana. Al costat del neofreudisme culturalista (Karen Horney, Abram Kardiner, etc.), l'annafreudisme, l'escola de Chicago (Franz Alexander), i la Self Psycology, més tardana, l'la psicologia del jo, representada per Rudolph Loewenstein, Ernst Kris, Erik Erikson, David Rapapport (1911-1960), i sobretot Heinz Hartmann, és una de les grans línies de pensament de la història del freudisme nord-americà, i un component principal de l'anomenada escola de Nova York que li va servir de suport. (ca) Die Ich-Psychologie ist eine psychologisch-psychoanalytische Theorie. Sie ergänzt die klassische Psychoanalyse um Aspekte der Ich-Entwicklung, der Abwehrmechanismen sowie der Funktionen des Ichs. Als Begründer der Ich-Psychologie werden häufig Anna Freud (Das Ich und die Abwehrmechanismen, 1936) und insbesondere Heinz Hartmann (Ich-Psychologie und Anpassungsproblem, 1939) genannt. Aber schon Sigmund Freud hat einige Aspekte der Ich-Psychologie vorweggenommen. (de) Ego psychology is a school of psychoanalysis rooted in Sigmund Freud's structural id-ego-superego model of the mind. An individual interacts with the external world as well as responds to internal forces. Many psychoanalysts use a theoretical construct called the ego to explain how that is done through various ego functions. Adherents of ego psychology focus on the ego's normal and pathological development, its management of libidinal and aggressive impulses, and its adaptation to reality. (en) Niaren psikologia (ingelesez: ego psychology) giza adimenaren egitura-eredu freudiarrean errotutako psikoanalisi eskola da. (Karen Horney, , etab.), eta Chicagoko Eskolarekin batera eta -ren ondoren, Ego Psychology-a, , , Erik Erikson, (1911-1960) eta, gehienbat, bezalako etorkinen eskutik, freudismo estatubatuarraren historiako pentsamendu-ildo nagusietako bat eta “New Yorkeko Eskola”, NYPS (New York Psychoanalytic Society), delakoaren funtsezko osagai bat da, oinarri gisa balio zitzaiona. (eu) L'Ego-psychology ou la psychologie du Moi est un concept introduit pour la première fois par Heinz Hartmann en 1937, dans un exposé à la Société psychanalytique de Vienne. Ce concept a fait l'objet de controverses parmi les psychanalystes. Ces idées furent très vite adoptées aux États-Unis alors qu'il faut attendre les années 1950 pour qu'elles trouvent un écho en Europe. (fr) La psicología del yo (en inglés ego psychology) es una escuela de psicoanálisis enraizada en el modelo freudiano de la psiquis humana. Junto al neofreudismo culturalista (Karen Horney, Abram Kardiner, etcétera), al annafreudismo, a la Escuela de Chicago (Franz Alexander), y después a la Self Psychology, más tardía, la Ego Psychology, representada por inmigrantes como Rudolph Loewenstein, Ernst Kris, Erik Erikson, David Rapapport (1911-1960), y sobre todo Heinz Hartmann, es una de las grandes líneas de pensamiento de la historia del freudismo estadounidense, y un componente principal de lo que se denomina «escuela de Nueva York», la NYPS (New York Psychoanalytic Society: Sociedad Psicoanalítica de Nueva York) que le sirvió de soporte. Varios psicólogos del yo (como los vieneses Hartmann y Kris y el polaco-francés Loewenstein) eran europeos que emigraron huyendo del nazismo y se asentaron por esto en EE. UU. Rudolph Loewenstein abordó psicoanalíticamente el tema del nazismo, la judeofobia y el exilio en su libro Psychanalyse de L'Antisemitism, donde señaló que: "todo el proceso del crecimiento y desarrollo psicológico del hombre es una serie de conflictos e intentos de adaptación a un entorno cambiante". (es) La psicologia dell'Io, rappresenta un'importante branca della psicoanalisi che sostiene la teoria secondo la quale l'Io possiede, anche nelle situazioni di forte conflitto intrapsichico (ad esempio, di tipo nevrotico), processi funzionali "liberi da conflitti", sostanzialmente autonomi e distinti rispetto all'Es. La parte "libera da conflitti" dell'Io è quella che si occupa, anche in situazioni di disagio emotivo, del rapporto con la realtà e dell'esecuzione delle funzioni psichiche di base (quali i processi cognitivi, etc.). Obiettivo del trattamento psicoanalitico, secondo tale approccio, è quindi quello di rinforzare ed ampliare la sfera dell'Io libera da conflitti, favorendo un miglior adattamento all'ambiente reale. All'interno della teoria della clinica della Psicologia dell'Io, ampio spazio è dato all'analisi delle difese, ovvero alle modalità costitutive dei meccanismi di difesa messi in atto per la gestione (o come conseguenza) del conflitto intrapsichico e delle istanze pulsionali. I maggiori esponenti di questa importante corrente della storia della psicoanalisi, che si sviluppò negli Stati Uniti a partire dalla fine degli anni '30, sono stati Heinz Hartmann (ritenuto l'autore di avanguardia di questo orientamento), David Rapaport, Margaret Mahler, ed Anna Freud, figlia di Sigmund Freud.Tra i suoi precursori vengono solitamente considerati anche lo psichiatra Harry Stack Sullivan (pioniere dei cosiddetti approcci interpersonali in psichiatria) e la psicoanalista Karen Horney. La Psicologia dell'Io, in cui sono enfatizzati alcuni assetti definibili come "maggiormente razionalistici" rispetto a quelli di altre correnti psicoanalitiche, conobbe molta fortuna in ambito statunitense tra gli anni '40 e gli anni '70.A partire dagli anni '80 ha conosciuto un relativo declino, ed è stata in gran parte sostituita, nell'attenzione dei clinici, dagli approcci della psicoanalisi relazionale ed intersoggettiva. (it) 자아심리학 (自我心理学, 독일어: Ich Psychologie)은 안나 프로이트에 의해서 창시된 정신분석의 1학파. 혹은 지그문트 프로이트가 전개한 심리적 구조론에 근거하는 정신분석을 가리킨다. 일반 심리학에서의 자아 심리학과 구별하기 위해서, 특히 정신분석적 자아 심리학이라고 불리기도 한다. 대표적인 연구자로 자아의 방위기제를 정리·분류한 안나 프로이트, 자아의 적응 기능을 중시한 , 심리 - 사회적 발달 단계를 가정한 에릭 에릭슨들이 있다. (ko) 自我心理学（じがしんりがく、独: Ich Psychologie）は、アンナ・フロイトによって創始された精神分析の一学派。もしくはジークムント・フロイトの展開した心的構造論に基づく精神分析を指す。 一般心理学における自我心理学と区別するために、特に精神分析的自我心理学とよばれることもある。代表的な研究者に、自我の防衛機制を整理・分類したアンナ・フロイト、自我の適応機能を重視した、心理―社会的発達段階を仮定したエリク・エリクソンらがいる。 (ja) Э́го-психоло́гия — направление психоанализа. Отличается выдвижением на первый план Эго (в то время как Фрейд в основном исследовал Оно), а также вниманием к адаптации личности в окружающем мире, вопросам свободы личности, автономии личности и особенностям личностной работы. Основные представители данного направления: А. Фрейд, Х. Гартман, Р. Спитц, М. Малер, Э. Глоувер и Э. Эриксон. Основные идеи эго-психологии разрабатывались на основании данных детского психоанализа. Первоначально образовались два направления эго-психологии: А. Фрейд изучала защитные механизмы Я (Эго), а Х. Гартман делал упор на вторичные аспекты Я — рациональное мышление, рациональное действие и т. п. Однако, общим было представление о Я как о главной формирующей силе личности, не зависящей (как это считал Фрейд) от Оно, отвечающей за идентичность личности. Много нового ввёл в Эго-психологию ученик А. Фрейд — Э. Эриксон, плодотворно изучавший вопросы развития личности, выделивший возрастные стадии развития личности, перемежающиеся кризисами. Эго-психология была объектом критики Жака Лакана. (ru) Е́го-психоло́гія — напрям психоаналізу. Відрізняється висуненням на перший план Его (в той час як Фрейд в основному досліджував Воно), а також увагою до адаптації особистості в навколишньому світі, питань свободи особистості, автономії особистості та особливостей особистісної роботи. Основні представники цього напряму: Анна Фрейд, Х. Гартман, Р. Спітц, Маргарет Малер, Е. Глоувер і Ерік Еріксон. Основні ідеї его-психології розроблялися на підставі даних дитячого психоаналізу. Спочатку утворилися два напрями его-психології: А. Фрейд вивчала захисні механізми Я (Его), а Е. Гартман робив наголос на вторинні аспекти Я — раціональне мислення, раціональну дію тощо. Однак, загальним було уявлення про Я, як про головну формувальну силу особистості, що не залежить від Воно (як вважав Фрейд), відповідального за ідентичність особистості. Багато нового ввів у Его-психологію учень А. Фрейд — Ерік Еріксон, що плідно вивчав питання розвитку особистості, виділивши вікові стадії розвитку особистості, які перемежовуються кризами. Его-психологія була об'єктом критики Жака Лакана. (uk) |
| dbo:wikiPageID | 2220762 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 29135 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1121675197 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Psychoanalysis dbr:Rudolph_Loewenstein_(psychoanalyst) dbr:Schizophrenia dbr:Reality_principle dbr:Beethoven dbr:Perception dbr:René_Spitz dbr:Repression_(psychology) dbr:Charles_Brenner_(psychiatrist) dbr:David_Rapaport dbr:Inhibitory_control dbr:Libido dbr:Reaction_formation dbr:Reality_testing dbr:Memory dbr:Ernst_Kris dbr:Paul_Federn dbr:Consciousness dbr:Anna_Freud dbr:Anna_Freud_Centre dbr:Sigmund_Freud dbr:Denial dbr:Id,_ego_and_super-ego dbr:Oskar_Pfister dbr:Psychopathology dbr:Splitting_(psychology) dbr:Stimulus_(physiology) dbc:Ego_psychology dbc:Personality_theories dbr:Displacement_(psychology) dbr:Heinz_Hartmann dbr:E._R._Dodds dbr:Edith_Jacobson dbr:Erik_Erikson dbc:Neopsychoanalytic_schools dbr:Defence_mechanisms dbr:Joseph_J._Sandler dbr:Psychological_projection dbr:Psychological_repression dbr:Reality dbr:Regression_(psychology) dbr:Heinz_Kohut dbr:Attention dbr:Jacques_Lacan dbr:Affect_regulation dbr:Superego dbr:Jacob_Arlow dbr:Association_(psychology) dbr:Margaret_Mahler dbr:Pleasure_principle_(psychology) dbr:Psychoanalytic_Study_of_the_Child dbr:Id,_ego,_and_super-ego dbr:Self_psychology dbr:The_Imaginary_(psychoanalysis) dbr:Mania dbr:Sense dbr:Unconscious_mind dbr:Defense_mechanism dbr:Defense_mechanisms dbr:Object_relations dbr:Sterbas |
| dbp:about | yes (en) |
| dbp:by | no (en) |
| dbp:onlinebooks | no (en) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Authority_control dbt:Cite_journal dbt:Columns-list dbt:Efn dbt:Notelist dbt:Reflist dbt:Short_description dbt:Unreferenced_section dbt:Who dbt:Library_resources_box dbt:Psychoanalysis dbt:Psychology |
| dbp:wikititle | ego psychology (en) |
| dct:subject | dbc:Ego_psychology dbc:Personality_theories dbc:Neopsychoanalytic_schools |
| gold:hypernym | dbr:School |
| rdf:type | owl:Thing dbo:School yago:WikicatNeopsychoanalyticSchools yago:Abstraction100002137 yago:EducationalInstitution108276342 yago:Group100031264 yago:Institution108053576 yago:Organization108008335 yago:YagoLegalActor yago:YagoLegalActorGeo yago:YagoPermanentlyLocatedEntity yago:School108276720 yago:SocialGroup107950920 |
| rdfs:comment | La psicologia del jo (en anglés ego psychology) és una escola de psicoanàlisi arrelada en el model estructural freudià de la ment humana. Al costat del neofreudisme culturalista (Karen Horney, Abram Kardiner, etc.), l'annafreudisme, l'escola de Chicago (Franz Alexander), i la Self Psycology, més tardana, l'la psicologia del jo, representada per Rudolph Loewenstein, Ernst Kris, Erik Erikson, David Rapapport (1911-1960), i sobretot Heinz Hartmann, és una de les grans línies de pensament de la història del freudisme nord-americà, i un component principal de l'anomenada escola de Nova York que li va servir de suport. (ca) Die Ich-Psychologie ist eine psychologisch-psychoanalytische Theorie. Sie ergänzt die klassische Psychoanalyse um Aspekte der Ich-Entwicklung, der Abwehrmechanismen sowie der Funktionen des Ichs. Als Begründer der Ich-Psychologie werden häufig Anna Freud (Das Ich und die Abwehrmechanismen, 1936) und insbesondere Heinz Hartmann (Ich-Psychologie und Anpassungsproblem, 1939) genannt. Aber schon Sigmund Freud hat einige Aspekte der Ich-Psychologie vorweggenommen. (de) Ego psychology is a school of psychoanalysis rooted in Sigmund Freud's structural id-ego-superego model of the mind. An individual interacts with the external world as well as responds to internal forces. Many psychoanalysts use a theoretical construct called the ego to explain how that is done through various ego functions. Adherents of ego psychology focus on the ego's normal and pathological development, its management of libidinal and aggressive impulses, and its adaptation to reality. (en) Niaren psikologia (ingelesez: ego psychology) giza adimenaren egitura-eredu freudiarrean errotutako psikoanalisi eskola da. (Karen Horney, , etab.), eta Chicagoko Eskolarekin batera eta -ren ondoren, Ego Psychology-a, , , Erik Erikson, (1911-1960) eta, gehienbat, bezalako etorkinen eskutik, freudismo estatubatuarraren historiako pentsamendu-ildo nagusietako bat eta “New Yorkeko Eskola”, NYPS (New York Psychoanalytic Society), delakoaren funtsezko osagai bat da, oinarri gisa balio zitzaiona. (eu) L'Ego-psychology ou la psychologie du Moi est un concept introduit pour la première fois par Heinz Hartmann en 1937, dans un exposé à la Société psychanalytique de Vienne. Ce concept a fait l'objet de controverses parmi les psychanalystes. Ces idées furent très vite adoptées aux États-Unis alors qu'il faut attendre les années 1950 pour qu'elles trouvent un écho en Europe. (fr) 자아심리학 (自我心理学, 독일어: Ich Psychologie)은 안나 프로이트에 의해서 창시된 정신분석의 1학파. 혹은 지그문트 프로이트가 전개한 심리적 구조론에 근거하는 정신분석을 가리킨다. 일반 심리학에서의 자아 심리학과 구별하기 위해서, 특히 정신분석적 자아 심리학이라고 불리기도 한다. 대표적인 연구자로 자아의 방위기제를 정리·분류한 안나 프로이트, 자아의 적응 기능을 중시한 , 심리 - 사회적 발달 단계를 가정한 에릭 에릭슨들이 있다. (ko) 自我心理学（じがしんりがく、独: Ich Psychologie）は、アンナ・フロイトによって創始された精神分析の一学派。もしくはジークムント・フロイトの展開した心的構造論に基づく精神分析を指す。 一般心理学における自我心理学と区別するために、特に精神分析的自我心理学とよばれることもある。代表的な研究者に、自我の防衛機制を整理・分類したアンナ・フロイト、自我の適応機能を重視した、心理―社会的発達段階を仮定したエリク・エリクソンらがいる。 (ja) علم نفس الأنا (بالإنجليزية: Ego psychology) هو مدرسة التحليل النفسي المبنية على النظرية التركيبية للنفس لفرويد ونموذج الهو، والأنا والأنا العليا. ويُطلق عليه اسم المدرسة الأمريكية. وتؤكد هذه المدرسة على أن نمو الشخصية يمتد على مدى العمر كله. وبالمثل لا تنكر الصراعات النفسية التي تعكس رغبات الهو ودفعاته، إلا أنها تقر أن دوافع الأنا مثل التوافق والكفاءة والهوية والحميمية والاكتمال لا تقل أهمية. يعتبر إريك إريكسون وآنا فرويد وهاينز هارتمان ولويس لوينشتاين من رواد هذه المدرسة. (ar) La psicología del yo (en inglés ego psychology) es una escuela de psicoanálisis enraizada en el modelo freudiano de la psiquis humana. Junto al neofreudismo culturalista (Karen Horney, Abram Kardiner, etcétera), al annafreudismo, a la Escuela de Chicago (Franz Alexander), y después a la Self Psychology, más tardía, la Ego Psychology, representada por inmigrantes como Rudolph Loewenstein, Ernst Kris, Erik Erikson, David Rapapport (1911-1960), y sobre todo Heinz Hartmann, es una de las grandes líneas de pensamiento de la historia del freudismo estadounidense, y un componente principal de lo que se denomina «escuela de Nueva York», la NYPS (New York Psychoanalytic Society: Sociedad Psicoanalítica de Nueva York) que le sirvió de soporte. (es) La psicologia dell'Io, rappresenta un'importante branca della psicoanalisi che sostiene la teoria secondo la quale l'Io possiede, anche nelle situazioni di forte conflitto intrapsichico (ad esempio, di tipo nevrotico), processi funzionali "liberi da conflitti", sostanzialmente autonomi e distinti rispetto all'Es. (it) Э́го-психоло́гия — направление психоанализа. Отличается выдвижением на первый план Эго (в то время как Фрейд в основном исследовал Оно), а также вниманием к адаптации личности в окружающем мире, вопросам свободы личности, автономии личности и особенностям личностной работы. Основные представители данного направления: А. Фрейд, Х. Гартман, Р. Спитц, М. Малер, Э. Глоувер и Э. Эриксон. Эго-психология была объектом критики Жака Лакана. (ru) Е́го-психоло́гія — напрям психоаналізу. Відрізняється висуненням на перший план Его (в той час як Фрейд в основному досліджував Воно), а також увагою до адаптації особистості в навколишньому світі, питань свободи особистості, автономії особистості та особливостей особистісної роботи. Основні представники цього напряму: Анна Фрейд, Х. Гартман, Р. Спітц, Маргарет Малер, Е. Глоувер і Ерік Еріксон. Его-психологія була об'єктом критики Жака Лакана. (uk) |
| rdfs:label | Ego psychology (en) علم نفس الأنا (ar) Psicologia del jo (ca) Ich-Psychologie (de) Psicología del yo (es) Niaren psikologia (eu) Psicologia dell'Io (it) Ego psychology (fr) 자아심리학 (ko) 自我心理学 (ja) Эго-психология (ru) Его-психологія (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Ego psychology yago-res:Ego psychology wikidata:Ego psychology dbpedia-ar:Ego psychology dbpedia-bg:Ego psychology dbpedia-ca:Ego psychology dbpedia-de:Ego psychology dbpedia-es:Ego psychology dbpedia-eu:Ego psychology dbpedia-fi:Ego psychology dbpedia-fr:Ego psychology dbpedia-he:Ego psychology dbpedia-it:Ego psychology dbpedia-ja:Ego psychology dbpedia-kk:Ego psychology dbpedia-ko:Ego psychology dbpedia-ru:Ego psychology dbpedia-sr:Ego psychology dbpedia-uk:Ego psychology https://global.dbpedia.org/id/du6Z |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Ego_psychology?oldid=1121675197&ns=0 |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Ego_psychology |
| is dbo:knownFor of | dbr:Anna_Freud |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:History_of_ego_psychology |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Psychic_apparatus dbr:Psychoanalysis dbr:Psychology dbr:Rudolph_Loewenstein_(psychoanalyst) dbr:Electra_complex dbr:Metaphor_therapy dbr:Metapsychology dbr:Sandor_Rado dbr:Reality_principle dbr:Sufi_psychology dbr:Death_drive dbr:René_Spitz dbr:Charles_Brenner_(psychiatrist) dbr:David_Rapaport dbr:Desiring-production dbr:Index_of_psychology_articles dbr:Intellect dbr:Kurt_R._Eissler dbr:List_of_psychological_schools dbr:Psychoanalysis:_The_Impossible_Profession dbr:Subpersonality dbr:Coping dbr:Ernest_Hartmann dbr:Ernst_Kris dbr:Object_relations_theory dbr:Oedipus_complex dbr:Oral_stage dbr:Psychoanalytic_literary_criticism dbr:Paul_Federn dbr:Egosyntonic_and_egodystonic dbr:Elektra_(2010_film) dbr:Misplaced_loyalty dbr:Lacanianism dbr:Anna_Freud dbr:Annie_Reich dbr:Anxiety dbr:Life_Against_Death dbr:Sigmund_Freud dbr:Clinical_formulation dbr:Clinical_psychology dbr:Columbia_University_Center_for_Psychoanalytic_Training_and_Research dbr:Demand_(psychoanalysis) dbr:Fritz_Redl dbr:Id,_ego_and_super-ego dbr:Identification_(literature) dbr:Identification_(psychology) dbr:Personality_psychology dbr:Robert_Waelder dbr:Adelbert_Jenkins dbr:Thought dbr:Wilhelm_Reich dbr:Displacement_(psychology) dbr:Heinz_Hartmann dbr:John_Derg_Sutherland dbr:Subversive_affirmation dbr:Aaron_Beck dbr:Alfred_Adler dbr:Daniel_Lagache dbr:Edith_Jacobson dbr:Erik_Erikson dbr:British_Independent_Group_(psychoanalysis) dbr:Otto_F._Kernberg dbr:History_of_narcissism dbr:Joseph_J._Sandler dbr:Psychodynamics dbr:Regression_(psychology) dbr:Jacques_Lacan dbr:Counterphobic_attitude dbr:Attitude_(psychology) dbr:Abraham_Zaleznik dbr:Albert_J._Solnit dbr:Jacob_Arlow dbr:Jean_Laplanche dbr:The_Analysis_of_the_Self dbr:Margaret_Mahler dbr:Margaret_McFarland dbr:Michael_S._Porder dbr:Organismic_theory dbr:Case_of_Aimée dbr:Max_Schur dbr:Neo-Freudianism dbr:The_Ego_in_Freud's_Theory_and_in_the_Technique_of_Psychoanalysis dbr:Repetition_compulsion dbr:The_Instance_of_the_Letter_in_the_Unconscious,_or_Reason_Since_Freud dbr:Narcissistic_mortification dbr:Narcissistic_neurosis dbr:Psychotherapy dbr:Phyllis_Greenacre dbr:Psychosexual_development dbr:Therapeutic_alliance dbr:Outline_of_psychology dbr:Parent-infant_psychotherapy dbr:History_of_ego_psychology |
| is dbp:subDiscipline of | dbr:Michael_S._Porder |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Ego_psychology |