Eurozone (original) (raw)

dbo:abstract

La zona euro és el conjunt d'estats membres de la Unió Europea (UE) que han adoptat l'euro i han creat, així, una unió monetària. (ca)
La Unió Econòmica i Monetària de la Unió Europea (UEM) és l'àrea formada pel conjunt de països, dins de la Unió Europea, que comparteixen un mateix mercat, i una mateixa moneda, l'euro, i on s'executa una política monetària única. (ca)
Členy Evropské hospodářské a měnové unie, často zkráceně Evropské měnové unie, jsou všechny země EU, což například znamená, že jejich centrální banky spolupracují v Evropském systému centrálních bank nebo že je mezi nimi zabezpečen volný pohyb kapitálu. (cs)
Eurozóna je měnová unie 19 členských států Evropské unie (EU), které přijaly euro (€) jako svou hlavní měnu a jediné zákonné platidlo. Měnovým orgánem eurozóny je . Osm členů Evropské unie nadále používá své vlastní národní měny, i když většina z nich se zavázala přijmout euro v budoucnu. Eurozónu tvoří Belgie, Estonsko, Finsko, Francie, Irsko, Itálie, Kypr, Litva, Lotyšsko, Lucembursko, Malta, Německo, Nizozemsko, Portugalsko, Rakousko, Řecko, Slovensko, Slovinsko a Španělsko. Dvacátým členem se 1. ledna 2023 stane Chorvatsko. Ostatní státy EU (s výjimkou Dánska) jsou povinny se připojit, jakmile splní kritéria pro přistoupení. Žádný stát zatím nevystoupil a neexistují žádné předpisy, které by to umožňovaly, ani předpisy o vyloučení. Ze států, které nejsou členy EU, uzavřely Andorra, Monako, San Marino a Vatikán formální dohody s EU o používání eura jako své oficiální měny a vydávání vlastních mincí. Kosovo a Černá Hora přijaly euro jednostranně, avšak tyto země nejsou oficiálně součástí eurozóny a nemají zastoupení v Evropské centrální bance (ECB) ani v Euroskupině. ECB, kterou řídí prezident a rada složená z šéfů národních centrálních bank, určuje měnovou politiku eurozóny. Hlavním úkolem ECB je udržovat pod kontrolou inflaci. Ačkoli měnová unie nemá společné zastoupení, řízení ani fiskální politiku, určitá spolupráce probíhá prostřednictvím Euroskupiny, která přijímá politická rozhodnutí týkající se eurozóny a eura. Euroskupina se skládá z ministrů financí států eurozóny, ale v naléhavých případech ji tvoří také vedoucí představitelé jednotlivých států. Od finanční krize v letech 2007-2008 eurozóna zavedla a využívá ustanovení o poskytování nouzových půjček členským státům výměnou za provedení hospodářských reforem. Eurozóna také zavedla určitou omezenou fiskální integraci: například při vzájemném hodnocení národních rozpočtů. Tato otázka je politická a je ve stádiu vývoje, pokud jde o to, jaká další ustanovení budou pro změnu v eurozóně dohodnuta. (cs)
الاتحاد الاقتصادي والنقدي (بالإنجليزية: Economic and Monetary Union of the European Union)‏ (EMU) هو مصطلح شامل لمجموعة السياسات التي تهدف إلى تقارب اقتصادات الدول الأعضاء في الاتحاد الأوروبي على ثلاث مراحل. تغطي السياسات 19 دولة من منطقة اليورو، وكذلك دول الاتحاد الأوروبي غير اليورو. تتكون كل مرحلة من مراحل الاتحاد النقدي الأوروبي من تكامل اقتصادي أوثق بشكل تدريجي. بمجرد مشاركة الدولة في المرحلة الثالثة، يُسمح لها باعتماد اليورو كعملة رسمية لها. على هذا النحو، فإن المرحلة الثالثة مرادفة إلى حد كبير لمنطقة اليورو. معايير التقارب باليورو هي مجموعة المتطلبات التي يجب الوفاء بها من أجل انضمام بلد ما إلى منطقة اليورو. أحد العناصر المهمة في ذلك هو المشاركة لمدة لا تقل عن عامين في آلية سعر الصرف الأوروبية ("ERM II")، حيث تُظهر العملات المرشحة تقاربًا اقتصاديًا من خلال الحفاظ على انحراف محدود عن السعر المستهدف مقابل اليورو. دخلت تسع عشرة دولة عضو في الاتحاد الأوروبي، بما في ذلك ليتوانيا مؤخرًا، المرحلة الثالثة وتبنت اليورو عملة لها. يجب على جميع الدول الأعضاء الجدد في الاتحاد الأوروبي الالتزام بالمشاركة في المرحلة الثالثة من معاهدات الانضمام الخاصة بهم. والدنمارك فقط، التي تسبق عضويتها في الاتحاد الأوروبي قبل إدخال اليورو، لديها حق الانسحاب القانوني من معاهدات الاتحاد الأوروبي التي تمنح الإعفاء من هذا الالتزام. والدول السبع المتبقية غير الأعضاء في منطقة اليورو ملزمة بدخول المرحلة الثالثة بمجرد امتثالها لجميع معايير التقارب. (ar)
منطقة اليورو (بالإنجليزية: eurozone؛ ورسميًّا the euro area) هو اتحاد نقدي يتألف من 19 دولة عضو في الاتحاد الأوروبي اتخذت اليورو (€) عُملتها الرئيسية والقانونية الوحيدة. نظام اليورو هي السلطة النقدية التي تحكم المنطقة. ومع أن ثمانية دول أعضاء في الاتحاد الأوروبي ما زالت تعتمد عملتها الوطنية الخاصة، إلا أن معظمها سيتحتم عليه تبني اليورو مستقبلًا. تشمل منطقة اليورو كلًّا من النمسا وبلجيكا وقبرص وإستونيا وفنلندا وفرنسا وألمانيا واليونان وأيرلندا وإيطاليا ولاتفيا وليتوانيا ولوكسمبورغ ومالطا وهولندا والبرتغال وسلوفاكيا وسلوفينيا وإسبانيا. وسيتحتم على أعضاء الاتحاد الأوروبي الآخرين الانضمام ما إن تتوفر فيهم معايير الانضمام. لم تغادر الاتحاد أي دولة حتى الآن، ولا توجد به آلية قانونية لمغادرة الدول الأعضاء أو لطردها من الاتحاد. تجمع كلًّا من أندورا وموناكو وسان مارينو والفاتيكان بالاتحاد الأوروبي اتفاقات رسمية تقضي باعتمادهم اليورو عملة رسمية وصناعتهم نقودهم المعدنية الخاصة. وقد تبنت كوسوفو والجبل الأسود اليورو من جانب واحد، لكن الدولتين لا تنتسبان رسميًّا إلى منطقة اليورو ولا تملكان ممثلين لا في البنك المركزي الأوروبي ولا في منطقة اليورو. يحدد البنك المركزي الأوروبي، الذي يرأسه رئيسٌ ومجلسٌ يتكون من رؤساء البنوك المركزية الوطنية، سياسةَ المنطقة النقدية. وتتمثل مهمته الأولى في السيطرة على التضخم. ومع أن الاتحاد النقدي لا يعتمد حكومة أو سياسة مالية موحدة، إلا أن قدرًا من التعاون يحدث من خلال مجموعة اليورو التي تتخذ قرارات سياسية بخصوص منطقة اليورو واليورو نفسه. وتتكون مجموعة اليورو من وزراء ماليةِ دولِ منطقة اليورو وينضم إليهم قادة الدول الأعضاء في الحالات الطارئة. ومنذ الأزمة المالية في 2007–2008، حددت منطقة اليورو مخصصات واعتمدتها لمنح قروض طارئة للدول الأعضاء مقابل تنفيذها إصلاحات اقتصادية. وقد مارس الاتحاد ممارسةً محدودة، ومن ذلك مراجعة الدول الأعضاء ميزانيات بعضها البعض. (ar)
Η Οικονομική και Νομισματική Ένωση (ΟΝΕ) είναι ένας όρος-ομπρέλα για την ομάδα των πολιτικών που αποσκοπούν στη σύγκλιση των οικονομιών των κρατών μελών της Ευρωπαϊκής Ένωσης σε τρία στάδια. Οι πολιτικές καλύπτουν τα 19 μέλη της Ευρωζώνης, καθώς και μέλη της Ευρωπαϊκής Ένωσης εκτός του ευρώ. Κάθε στάδιο της ΟΝΕ αντιστοιχεί σε προοδευτικά στενότερη οικονομική ολοκλήρωση. Μόνο όταν ένα μέλος συμμετέχει στο τρίτο στάδιο επιτρέπεται να υιοθετήσει το ευρώ ως επίσημο νόμισμα. Ως εκ τούτου, το τρίτο στάδιο είναι σε μεγάλο βαθμό συνώνυμο με την Ευρωζώνη. Τα κριτήρια σύγκλισης του ευρώ είναι το σύνολο των απαιτήσεων που πρέπει να πληρούνται προκειμένου μια χώρα να ενταχθεί στην Ευρωζώνη. Ένα σημαντικό στοιχείο είναι η συμμετοχή για τουλάχιστον δύο χρόνια στον Ευρωπαϊκό Μηχανισμό Συναλλαγματικών Ισοτιμιών ("ΕΜΣ 2"), κατά την οποία τα υποψήφια νομίσματα αποδεικνύουν την οικονομική τους σύγκλιση με τη διατήρηση περιορισμένης απόκλισης από το ισοτιμία-στόχο τους έναντι του ευρώ. Δεκαεννέα κράτη μέλη της ΕΕ έχουν εισέλθει στο τρίτο στάδιο και έχουν υιοθετήσει το ευρώ ως το νόμισμά τους. Όλα τα νέα κράτη μέλη δεσμεύονται με τις συνθήκες ένταξής τους στην ΕΕ να συμμετάσχουν στο τρίτο στάδιο. Οι Συνθήκες της ΕΕ παρέχουν μόνο στη Δανία, της οποίας η ένταξη στην ΕΕ είναι προγενέστερη της εισαγωγής του κοινού νομίσματος, νομική εξαίρεση από την υποχρέωση αυτή. Τα υπόλοιπα επτά μέλη της ΕΕ που βρίσκονται εκτός της ζώνης του ευρώ υποχρεούνται να εισέλθουν στο τρίτο στάδιο, όταν θα πληρούν όλα τα κριτήρια σύγκλισης. (el)
Als Europäische Wirtschafts- und Währungsunion, EWWU, (verkürzt auch Wirtschafts- und Währungsunion, WWU; inoffiziell auch Europäische Währungsunion, EWU; englisch Economic and Monetary Union, EMU) wird eine Vereinbarung zwischen den Mitgliedstaaten der Europäischen Union bezeichnet, sich ab dem 1. Juli 1990 durch die Umsetzung bestimmter wirtschafts- und währungspolitischer Regelungen in einem dreistufigen Prozess enger aneinander zu binden. Das Hauptziel der EWWU-Regelungen ist die Ergänzung des Europäischen Binnenmarktes durch eine gemeinsame Währung mit hoher Preisniveaustabilität. Die 27 EU-Staaten haben bisher die EWWU-Vereinbarung in unterschiedlichem Maße umgesetzt. Es ist ungewiss – und angesichts der Euro-Krise seit Ausbrechen der griechischen Staatsschuldenkrise im Herbst 2009 auch unwahrscheinlich –, dass alle EU-Staaten am Ende des Umsetzungsprozesses voll in die EWWU-Regelungen integriert sein werden. Die Währung Euro haben seit dem 1. Januar 1999 19 der 27 EU-Staaten eingeführt („Eurozone“): Belgien, Deutschland, Estland, Finnland, Frankreich, Griechenland, Irland, Italien, Lettland, Litauen, Luxemburg, Malta, die Niederlande, Österreich, Portugal, Slowakei, Slowenien, Spanien und die Republik Zypern. Diese 19 Staaten koordinieren ihre Wirtschafts- und Finanzpolitik im Rahmen der Euro-Gruppe. Von den übrigen acht EU-Staaten sind sechs verpflichtet, den Euro einzuführen, sobald sie die vereinbarten Konvergenzkriterien erreichen. Die zwei EU-Staaten Dänemark und Schweden haben de jure bzw. de facto eine Ausstiegsoption („Opt-out“) aus der Verpflichtung, den Euro einzuführen. Auch die acht EU-Staaten, die bisher nicht Teil der Eurozone sind, haben in verschiedenen Aspekten die EWWU-Regelungen umgesetzt und koordinieren bestimmte Bereiche ihrer Wirtschafts- und Währungspolitik mit der Gruppe der 19 Staaten der Eurozone. (de)
Als Eurozone (amtlich auch Euro-Währungsgebiet oder Euroraum) wird die Gruppe der EU-Staaten bezeichnet, die den Euro als offizielle Währung besitzen. Die Eurozone besteht aus 19 EU-Staaten und wird deswegen als Euro-19 bezeichnet. Zuletzt übernahm Litauen am 1. Januar 2015 den Euro als offizielle Währung.Am 17. Juni 2022 beschloss der EU-Finanzministerrat, dass Kroatien zum 1. Januar 2023 auf den Euro umsteigen kann. Die 19 Staaten der Eurozone sind: * Belgien * Deutschland * Estland * Finnland * Frankreich * Griechenland * Irland * Italien * Lettland * Litauen * Luxemburg * Malta * Niederlande * Österreich * Portugal * Slowakei * Slowenien * Spanien * Republik Zypern Von den übrigen acht EU-Staaten sind sieben verpflichtet, den Euro einzuführen, sobald sie die vereinbarten Konvergenzkriterien erreichen. Dänemark kann den Euro einführen, muss es jedoch nicht, das heißt, es hat de jure eine Ausstiegsoption. Dasselbe galt für das ehemalige EU-Mitglied Vereinigtes Königreich. Für die Geldpolitik der Eurozone ist die Europäische Zentralbank zuständig und verantwortlich. Zusammen mit den nationalen Zentralbanken der Staaten der Eurozone bildet sie das Eurosystem. Im Rahmen der Euro-Gruppe stimmen die Staaten der Eurozone ihre Steuer- und Wirtschaftspolitik untereinander ab, allerdings ohne formale Entscheidungsbefugnis. (de)
Η Ευρωζώνη, με επίσημη ονομασία ζώνη του ευρώ, είναι μια οικονομική και νομισματική ένωση που αποτελείται από 19 από τις 27 χώρες της Ευρωπαϊκής Ένωσης, οι οποίες έχουν οικειοθελώς καταργήσει το εθνικό τους νόμισμα και υιοθετήσει το ευρώ (€) ως κοινό νόμισμά τους και μοναδικό νόμιμο χρήμα. Η Ευρωζώνη αποτελείται από την Αυστρία, το Βέλγιο, τη Γαλλία, τη Γερμανία, την Ελλάδα, την Εσθονία, την Ισπανία, την Ιταλία την Ιρλανδία, την Κύπρο, τη Λετονία, το Λουξεμβούργο, τη Μάλτα, την Ολλανδία, την Πορτογαλία, τη Σλοβακία, τη Σλοβενία, τη Λιθουανία και τη Φινλανδία. Υποψήφιες, προς ένταξη στην Ευρωζώνη, είναι η Βουλγαρία και η Κροατία, οι οποίες όταν υιοθετήσουν το Ευρώ, θα έχουν και αυτές το δικαίωμα να χρησιμοποιούν τις δικές τους εθνικές παραστάσεις στην εθνική όψη των κερμάτων ευρώ, ενώ θα μπορούν να εκδώσουν και συλλεκτικά νομίσματα. Οι 19 χώρες έχουν το δικαίωμα να χρησιμοποιούν τις δικές τους εθνικές παραστάσεις στην εθνική όψη των κερμάτων ευρώ. Τα άλλα κράτη της ΕΕ (εκτός από τη Δανία) είναι υποχρεωμένα να συμμετέχουν μόλις θα πληρούν τα κριτήρια ένταξης. Αντίστοιχα τέσσερα μικροκράτη της Ευρώπης, το Μονακό, ο Άγιος Μαρίνος, το Βατικανό και η Ανδόρρα έχουν επίσημες συμφωνίες με την ΕΕ για να χρησιμοποιούν το ευρώ ως το επίσημο νόμισμα τους και να εκδίδουν τα δικά τους νομίσματα. Εκτός Ευρωπαϊκής Ένωσης, χωρίς συμφωνία με την Ευρωπαϊκή Ένωση, το ευρώ χρησιμοποιείται μονομερώς από το Μαυροβούνιο αλλά και από το Κόσοβο, με το Κόσοβο να χρησιμοποιεί το ευρώ αντί για το δηνάριο, κυρίως για πολιτικούς λόγους (διαφορές με τη Σερβία), ενώ και οι δυο αυτές χώρες δεν έχουν το δικαίωμα να χρησιμοποιούν τις δικές τους εθνικές παραστάσεις στην εθνική όψη των κερμάτων ευρώ, διότι δεν είναι μέλη της Ευρωζώνης, αλλά και της ΕΕ. Επίσης η Βόρεια Κορέα έχει το ευρώ ως επίσημο νόμισμα αποκλειστικά για διεθνείς συναλλαγές (το εθνικό νόμισμα δεν είναι ανταλλάξιμο στο εξωτερικό), ενώ το ευρώ είναι σε χρήση και από τη Ζιμπάμπουε. Αντίστοιχα λόγω ισοτιμίας με το εθνικό τους νόμισμα και το ευρώ, δέχονται στις συναλλαγές τους, εναλλακτικά και το ευρώ, και οι εξής χώρες: Ακτή Ελεφαντοστού, Βοσνία και Ερζεγοβίνη, Βόρεια Μακεδονία, Βουλγαρία, Γαλλική Πολυνησία, Γουινέα-Μπισσάου, Γκαμπόν, Δανία, Δημοκρατία του Κονγκό, Ισημερινή Γουινέα, Καμερούν, Κομόρες, Κεντροαφρικανική Δημοκρατία, Κροατία, Μάλι, Μαρόκο, Μπενίν, Μπουρκίνα Φάσο, Νέα Καληδονία, Νήσοι Φερόες, Νίγηρας, Ουαλίς και Φουτουνά, Πράσινο Ακρωτήριο, Σάο Τομέ και Πρίνσιπε, Σενεγάλη, Τόγκο και Τσαντ. Η νομισματική πολιτική της ευρωζώνης είναι ευθύνη της Ευρωπαϊκής Κεντρικής Τράπεζας (ΕΚΤ) η οποία διοικείται από έναν πρόεδρο και το συμβούλιο των επικεφαλής των εθνικών κεντρικών τραπεζών. Το κύριο καθήκον της ΕΚΤ είναι να διατηρεί τον έλεγχο του πληθωρισμού. Αν και δεν υπάρχει κοινή εκπροσώπηση, διακυβέρνηση ή δημοσιονομική πολιτική στη νομισματική ένωση, κάποια συνεργασία λαμβάνει χώρα μέσω του Eurogroup, το οποίο παίρνει πολιτικές αποφάσεις σχετικά με την Ευρωζώνη και το ευρώ. Το Eurogroup αποτελείται από τους υπουργούς οικονομικών των κρατών μελών της Ευρωζώνης, αλλά σε έκτακτες καταστάσεις, οι εθνικοί ηγέτες σχηματίζουν επίσης το Eurogroup. Από τη Διεθνή χρηματοπιστωτική κρίση 2007-2008, η Ευρωζώνη έχει καθιερώσει και χρησιμοποιήσει μέτρα για τη χορήγηση δανείων έκτακτης ανάγκης σε κράτη μέλη ως αντάλλαγμα για τη θέσπιση οικονομικών μεταρρυθμίσεων. Η Ευρωζώνη έχει επίσης θεσπίσει κάποια περιορισμένη , όπως για παράδειγμα την αναθεώρηση των του κάθε ένα εθνικού προϋπολογισμού από τους υπόλοιπους. Το θέμα είναι πολιτικό και βρίσκεται σε ρευστή κατάσταση όσον αφορά στις περαιτέρω διατάξεις που θα συμφωνηθούν για την αναμόρφωση της Ευρωζώνης. (el)
Eŭrozono, ankaŭ nomata Eŭrospaco aŭ Eŭroareo, estas tiu parto de la membroŝtatoj de Eŭropa Unio en kiu validas la monunuo eŭro. La eŭrozonon partoprenas (en 2022) dek naŭ ŝtatoj kun entute ĉirkaŭ 337 milionoj da loĝantoj: Aŭstrio, Belgio, Estonio, Finnlando, Francio, Germanio, Grekio, Hispanio, Irlando, Italio, Kipro, Latvio, Litovio, Luksemburgo, Malto, Nederlando, Portugalio, Slovakio kaj Slovenio. La ok restantaj ŝtatoj de Eŭropa Unio ne (ankoraŭ) apartenas al la eŭrozono: Bulgario, Ĉeĥio, Danio, Hungario, Kroatio, Pollando, Rumanio kaj Svedio. La ŝtatetoj Andoro, Monako, San-Marino kaj Vatikanurbo ne partoprenas la eŭrozonon, ĉar ili ne estas membroŝtatoj de la Eŭropa Unio. Tamen, pro duflankaj interkonsentoj kun EU ili rajtas - laŭ strikte limigita interkonsentita amplekso - uzi eŭron kiel sian monunuon, kaj stampigi proprajn eŭro-monerojn. Krome, eŭro estas la valuto aŭ en proksimume 30 pliaj regnoj aŭ ŝtatoj de regnoj. Kun ili, 40 regnoj kaj partoj de regnoj uzas la eŭron aŭ valuton dependan de la eŭro. La 1-an de januaro 2015, Litovio iĝis la 19-a lando de la Eŭrozono. (eo)
La Ekonomia kaj Mona Unio de Eŭropa Unio (aŭ "Eŭropa Mona Unio", EMU) estas termino nomanta ĉiujn politikojn de la membroŝtatoj de la Eŭropa Unio efektivigitaj de julio 1990 por akordigi siajn ekonomiojn. La efektivigo de ekonomiaj kaj monaj politikaj decidoj rezultigis tri-ŝtupan procezon. La ĉefa celo de EMU-regularoj estas kompletigi la ununuran eŭropan merkaton per ununura valuto kaj alta prezstabileco. La rapida starigo de komuna valuto estis unu el la kondiĉoj starigitaj de franca prezidanto François Mitterrand en 1989 por lia akcepto de germana reunuiĝo. La 27 EU-membroŝtatoj ĝis nun efektivigis la EMU-interkonsenton diversmaniere. Ĝis nun 19 el la 27 membroŝtatoj de la Unio adoptis la ununuran valuton, la eŭro, tiel formante la Eŭrozonon: Aŭstrio, Belgio, Estonio, Finnlando, Francio, Germanio, Grekio, Hispanio, Irlando, Italio, Kipro, Latvio, Litovio, Luksemburgio, Malto, Nederlando, Portugalio, Slovakio, kaj Slovenio en 2015. Ĉi tiuj 19 membro-Ŝtatoj kunordigas siajn ekonomiajn kaj financajn politikojn ene de la Eŭrogrupo. El la naŭ aliaj membroŝtatoj, ses ŝtatoj devas fari la samon tuj kiam ili plenumas la antaŭplanitajn kriteriojn pri konverĝo. La aliaj du EU-membroŝtatoj kiam la eŭro estis kreita - Danio kaj Svedio - havas, laŭjure aŭ fakte, malpermeson pri la devo adopti la eŭron. La aliaj sep EU-membroŝtatoj, kiuj ankoraŭ ne estas parto de la eŭrozono, efektivigas EMU-regularojn diversgrade kaj kunordigas specifajn areojn de siaj ekonomiaj kaj monaj politikoj kun la 19-ŝtatoj. Ekde 2010 kaj la krizo de la greka publika ŝuldo, aperis la debato pri la ebla eliro de Grekio el EMU por limigi kontaĝon. Tamen la Traktato pri Funkciado de Eŭropa Unio (TFEU) ne donas indikojn pri la retiro de ŝtato de EMU. Retiro de EMU eblas nur kadre de la artikolo 50 de la Traktato pri Eŭropa Unio (TEU) aŭ per interkonsento en la formo de plia protokolo negocota kaj enmetota en la TFUE. Tamen tia protokolo devus esti ratifita de ĉiuj membroŝtatoj. (eo)
La Unión Económica y Monetaria (UEM) es el área formada por el conjunto de países, dentro de la Unión Europea, que comparten no solo un mercado, sino también una misma moneda, el euro, por lo que en ellos se ejecuta una política monetaria única. Además, coordinan las políticas económicas. El Tratado de la Unión Europea, en vigor desde 1993, prevé la creación de una unión económica y monetaria con la introducción de una moneda única (que por aquel entonces se pensaba llamar ECU). De ella formarían parte los países que cumplieran una serie de condiciones y se introduciría de forma gradual. La fecha inicialmente prevista se fue retrasando hasta que, finalmente, los estados miembros de la Unión Europea acordaron el 15 de diciembre de 1995 en Madrid la creación de una moneda común europea —ya bajo la denominación de «euro»— con fecha de puesta en circulación en enero del año 2002. El euro es la moneda de la eurozona o zona del Euro, compuesta en 2022 por 19 de los 27 estados miembros de la UE que comparten esta moneda única. Los billetes y monedas de euro se pusieron en circulación el 1 de enero de 2002, fecha en la que 1 euro se cambiaba por US$0,9038. Otros hitos de la moneda europea se dieron en julio de 2002, cuando el euro sobrepasó la paridad con el dólar en el mercado de divisas, y en julio de 2008 cuando el euro alcanzó su valor máximo hasta el momento, al cambiarse 1 euro por US$1,5990. Por su parte, el Banco Central Europeo (BCE) fue creado en 1998, de conformidad con el TUE, para introducir y gestionar la nueva moneda, efectuar operaciones con divisas y garantizar el buen funcionamiento de los sistemas de pago. Es también responsable de fijar las grandes líneas y ejecutar la política económica y monetaria de la UE. Una de las principales tareas del BCE es mantener la estabilidad de precios en la zona euro, preservando el poder adquisitivo del euro. En 2006 el Consejo Europeo aprobó la entrada de Eslovenia en el Euro para el 1 de enero de 2007. Un año después, los jefes de Estado y de Gobierno aprobaron la entrada en la zona euro de Malta y Chipre para el 1 de enero de 2008. Después, en 2008, los ministros de Economía y Finanzas de la Unión Europea aprobaron la entrada de Eslovaquia en la zona euro a partir del 1 de enero de 2009, y en 2010, los ministros aprobaron la entrada de Estonia en la zona euro a partir del 1 de enero de 2011. Finalmente, en 2013, se aprueba que Letonia entre en la eurozona a partir del 1 de enero de 2014. El resto de los estados que ingresaron a la UE con las ampliaciones de 2004 y 2007 están tomando las medidas para implementarlo como divisa propia. Por su parte, tanto Dinamarca como el Reino Unido decidieron quedarse fuera (opt-outs) de la zona euro cuando se ratificó el Tratado de Maastricht, aunque se espera que Dinamarca realice un referéndum en los próximos años sobre esta cuestión. La UEM supone no solo la integración de los distintos países miembros en un Mercado Común en el que se respeten las "cuatro libertades", es decir, la libertad de circulación de mercancías, servicios, personas y capitales. Igualmente, se pretende el establecimiento de una Política Comercial Común respecto a los países que no pertenezcan a dicho Mercado Común. Además, la Unión Económica, que supone una coordinación de las políticas económicas para cumplir unos objetivos, se completa con la Unión Monetaria, proceso por el cual se instauró el euro como moneda única de una parte de los países de la Unión Europea. (es)
The euro area, commonly called eurozone (EZ), is a currency union of 19 member states of the European Union (EU) that have adopted the euro (€) as their primary currency and sole legal tender, and have thus fully implemented EMU policies. The 19 eurozone members are Austria, Belgium, Cyprus, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Ireland, Italy, Latvia, Lithuania, Luxembourg, Malta, the Netherlands, Portugal, Slovakia, Slovenia, and Spain. The eight non-eurozone members of the EU are Bulgaria, Czech Republic, Croatia, Denmark, Hungary, Poland, Romania, and Sweden. They continue to use their own national currencies, albeit all but Denmark are obliged to join once they meet the euro convergence criteria. Croatia will become the 20th member on 1 January 2023. Among non-EU member states, Andorra, Monaco, San Marino, and Vatican City have formal agreements with the EU to use the euro as their official currency and issue their own coins. In addition, Kosovo and Montenegro have adopted the euro unilaterally. These countries, however, have no representation in any eurozone institution. The Eurosystem is the monetary authority of the eurozone, the Eurogroup is an informal body of finance ministers that makes fiscal policy for the currency union and the European System of Central Banks is responsible for fiscal and monetary cooperation between eurozone and none-eurozone EU members. The European Central Bank (ECB) makes monetary policy for the eurozone, sets its base interest rate, and issues euro banknotes and coins. Since the financial crisis of 2007–2008, the eurozone has established and used provisions for granting emergency loans to member states in return for enacting economic reforms. The eurozone has also enacted some limited fiscal integration; for example, in peer review of each other's national budgets. The issue is political and in a state of flux in terms of what further provisions will be agreed for eurozone change. No eurozone member state has left, and there are no provisions to do so or to be expelled. (en)
La eurozona, denominada oficialmente zona del euro y llamada también zona euro, es el conjunto de estados miembros de la Unión Europea (UE) que han adoptado el euro como moneda oficial (19 Estados), formando así una unión monetaria. Su creación data del 1 de enero de 1999. La autoridad monetaria que controla la zona del euro es el Eurosistema. La autoridad económica y política reside en el Eurogrupo y en la Comisión Europea (CE). El Banco Central Europeo (BCE) es la entidad responsable de la política monetaria de los estados que forman la zona del euro. La zona del euro se creó en 1999 y la compusieron once estados fundadores: Alemania, Austria, Bélgica, España, Finlandia, Francia, Irlanda, Italia, Luxemburgo, Países Bajos y Portugal. Desde entonces se han incorporado ocho estados más: en 2001 Grecia, en 2007 Eslovenia, en 2008 Malta y Chipre, en 2009 Eslovaquia, en 2011 Estonia, en 2014 Letonia y en 2015 Lituania. (es)
Europako Ekonomia eta Diru Batasuna Europar Batasunerako diru bakar bat sortzea aurreikusi, eta horretarako egin beharreko urratsak ezarri zituzten Europar Batasuneko hitzarmenei (batez ere Maastrichteko Ituna) ematen zaien izen orokorra da. Europako Ekonomia eta Diru Batasunaren sorkuntza da Europar Batasuneko zeregin funtsezkoenetako bat. Egin beharreko urratsen datak Europar Batasunak bizi izan zuen krisiaren ondorioz aldatu ziren, ordea. Maastrichteko Itunak, diru bateratuan parte hartzeko, bateratze-baldintza ekonomiko batzuk ezarri zituen. Kontuan izan behar da Europar Batasuna osatzen duten herrialdeen artean ekonomia-alde nabarmenak daudela, eta diru-batasun bat sortzeko ezinbesteko baldintza dela ekonomien bateratzea. Bateratze-baldintzek Ekonomia eta Diru Batasunean parte hartuko zuten ekonomia desberdinen bateratze nominala (adierazle jakin batzuei buruzkoa) lortzea zuten helburua. Hauek dira Maastrichten ezarri ziren baldintzak: * Kontsumorako Prezioen Indizearen arabera neurtutako inflazio-tasa harmonizatua, ez izatea prezio-igoera txikieneko hiru herrialdeen tasa baino ehuneko 1,5 puntu handiagoa. * Epe luzerako batez besteko interesa ez izatea inflazio-tasa txikienak dituzten hiru herrialdeen interes-tasen batez bestekoa baino ehuneko bi puntu handiagoa. * Defizit publikoa ez izatea Barne Produktu Gordinaren ehuneko 3 baino handiagoa. * Sektore publikoak metatutako zorraren maila ez izatea Barne Produktu Gordinaren ehuneko 60 baino handiagoa. * Herrialde bakoitzak gainontzeko herrialde kideei buruz duen truke-tasa gutxienez bi urtez egotea Europako Diru Sisteman ezarritako aldaketa-tarte estuaren baitan. (eu)
Eurogunea euroa (€) erabiltzeko onartu duten Europar Batasuneko herrialde kideen gunea da. Honela monetaren inguruko batasuna eratu dute eta egin dute moneta-agintari gune honetan. (eu)
La zone euro, aussi appelé eurozone, est une zone monétaire qui regroupe les États membres de l'Union européenne qui ont adopté l'euro (EUR, « € ») comme monnaie ; sur les vingt-sept États membres de l'UE, dix-neuf utilisent l'euro. Ces dix-neuf pays représentent plus de 340 millions d'habitants en 2017 pour un PIB cumulé de 11 886 milliards d'euros et un taux de chômage moyen de 4,80 % de la population active, qui est cependant plus fort chez les moins de 25 ans, proche des 20 %. La zone euro a été créée en 1999 par onze pays : Allemagne, Autriche, Belgique, Espagne, Finlande, France, Irlande, Italie, Luxembourg, Pays-Bas, Portugal, rejoints par la Grèce en 2001, par la Slovénie en 2007, par Chypre et Malte en 2008, par la Slovaquie en 2009, par l'Estonie en 2011, par la Lettonie en 2014, par la Lituanie en 2015 et par la Croatie à partir du 1er janvier 2023. Les billets et les pièces circulent depuis le 1er janvier 2002 mais sont fabriqués depuis 1998 (par exemple à Pessac en avril 1998) dans les onze pays fondateurs. Plusieurs critères sont nécessaires pour rejoindre la zone euro : un déficit public inférieur à 3 % du PIB, une dette publique ne dépassant pas 60 % du PIB, une inflation maîtrisée, une indépendance de la banque centrale du pays et une devise nationale stable pendant au moins deux ans au sein du MCE II. Le taux directeur refi de la zone euro, fixé par la Banque centrale européenne, est de 0 % depuis le 10 mars 2016 (il est publié sur le site de la Banque centrale européenne). À partir du début de l'année 2010, avec le déclenchement de la crise de la dette publique grecque, puis de la crise irlandaise, la zone euro entre dans une période de turbulences. Au cours de nombreuses réunions du Conseil européen et de nombreux sommets européens, l'architecture globale de la zone euro va connaître de profondes évolutions. (fr)
L'Union économique et monétaire de l'Union européenne (plus communément appelé UEM ou « Union monétaire européenne », l'UME) est un terme global désignant l'ensemble des politiques des États membres de l'Union européenne mis en œuvre à partir de juillet 1990 en vue de rapprocher leurs économies. La mise en œuvre des dispositions de la s'est traduite par un processus en trois étapes. L'objectif principal de la réglementation UEM est de compléter le marché unique européen par une monnaie unique et une grande stabilité des prix. La mise en place rapide d'une monnaie commune était une des conditions fixées par le président français François Mitterrand en 1989 pour son acceptation de la réunification allemande. Les 27 États membres de l'UE ont jusqu'à présent mis en œuvre l'accord sur l'UEM de façon variable. Jusqu'à présent, 20 des 27 États membres de l'Union ont adopté la monnaie unique, l'euro, formant ainsi la zone euro : l'Allemagne, l'Autriche, la Belgique, Chypre, l'Espagne, l'Estonie, la Finlande, la France, la Grèce, l'Irlande, l'Italie, la Lettonie, le Luxembourg, Malte, les Pays-Bas, le Portugal, la Slovaquie, la Slovénie, la Lituanie en 2015 et la Croatie en 2023. Ces 20 États membres coordonnent leurs politiques économiques et financières au sein de l'Eurogroupe. Parmi les sept autres États membres, cinq États sont tenus de faire de même dès qu'ils rempliront les critères de convergence fixés. Les deux autres États membres de l'UE lors de la création de l'euro – le Danemark et la Suède – ont, de jure ou de facto, un opt-out concernant l'obligation d'adopter l'euro. Les sept autres États membres de l'UE, qui ne font pas encore partie à la zone euro, mettent en œuvre la réglementation de l'UEM à des degrés variables et coordonnent des domaines spécifiques de leurs politiques économiques et monétaires avec les 20 États de la zone euro. Depuis 2010 et la crise de la dette publique grecque, le débat concernant l'éventuelle sortie de la Grèce de l'UEM afin de limiter la contagion est apparu. Cependant, le traité sur le fonctionnement de l'Union européenne (TFUE) ne donne pas d'indication sur le retrait d'un État de l'UEM. Un retrait de l'UEM n'est possible que dans le cadre de l'article 50 du Traité sur l'Union européenne (TUE) ou par un accord prenant la forme d'un protocole additionnel à négocier et à intégrer dans le TFUE. Un tel protocole devrait cependant être ratifié par tous les États membres. (fr)
Is í limistéar an eoró a thugann le chéile tíortha an Aontais Eorpaigh a ghlac leis an eoró mar airgeadra coitianta. Cruthaíodh an chríoch i 1999 le aon tír déag, agus tugadh isteach an Ghréig i 2001 mar gur lean siadsan i bprionsabal na treoracha a leagadh amach i Maastricht de easnamh poiblí (a mheasann roinnt tíortha lasmuigh de chaiteachas mhíleata) teoranta ag 3 % de Tháirgeadh Imtíre Brutto agus fiacha poiblí nach sáraíonn 60 % de Táirgeadh Imtíre Brutto . I mí Eanáir 2004, ba iad na 12 ballstáit ar chríoch an eoró ná: an Bheilg, an Ghearmáin, an Ghréig, an Spáinn, an Fhrainc, Poblacht na hÉireann, an Iodáil, Lucsamburg, an Ísiltír, an Ostair, an Phortaingéil agus an Fhionlainn. Cuir an tSlóivéin, Málta, an Chipir, an tSlóvaic, an Eastóin, an Laitvia, agus an Liotuáin isteach níos déanaí. Chomh maith leo sin, tá ceithre "mhion-stát", atá ceangailte leis an gcríoch mar gheall ar chonraí airgidis lena gcomharsain: Andóra, Monacó, San Mairíne agus an Vatacáin. Tá an scéal chéanna sa Chosaiv agus i Montainéagró, a bhaineann feidhm as an eoró mar airgead dlistineach. Bhaineadh sí feidhm as Mark na Gearmáine roimhe sin mar airgeadra. Tá cúpla tír san Aontas Eorpach nach mbaineann feidhm as an eoró: * imeasc na stát a tháinig isteach san Aontas roimh 2004, tá an Danmhairg (ag a bhfuil cead leanúnach fanacht as, ach ag a bhfuil a cuid airgeadra ceangailte leis an eoró le córas malartúcháin ar a dtugtar MCE II), an Ríocht Aontaithe (ag a bhfuil cead leanúnach fanacht as) agus an tSualainn (a d'fhógair go dtiocfadh sí isteach san aontas airgeadra i 2003, ach nach bhfuil cead leanúnach aici fanacht as agus a chaithfidh iarracht a dhéanamh na cuspóirí a shroichint sa téarma ghearr). * an 3 bhall nua san Aontas Eorpach, ag a bhfuil an chuid is mó ag iarraidh dul i gcríoch an eoró chomh luath agus ar féidir leo é: an Ungáir, an Phoblacht Sheiceach, agus an Pholainn. Is é treoir-cháin chríocha an eoró, a shocraíonn Banc Ceannais na hEorpa, 3.25 %. (ga)
Zona Euro (resminya area euro, eurozone, atau secara tidak resminya tanah euro) merujuk pada gabungan mata uang di antara negara-negara anggota Uni Eropa yang telah mengadopsi euro sebagai satu-satunya mata uang resmi. , dipimpin oleh Bank Sentral Eropa, bertanggung jawab atas kebijakan moneter di dalam Zona Euro. (in)
Persatuan Ekonomi dan Moneter (Economic and Monetary Union atau EMU) adalah untuk sekumpulan kebijakan yang bertujuan mengubah ekonomi anggota-anggota Uni Eropa dalam tiga tahap agar mereka bisa mengadopsi satu mata uang tunggal, yaitu Euro. Istilah ini sering dianggap sama dengan zona euro. Semua negara anggota Uni Eropa diharapkan berpartisipasi dalam EMU. Kriteria Kopenhagen adalah serangkaian persyaratan masuk bagi negara-negara yang ingin bergabung dengan UE. Kriteria tersebut berisikan persyaratan yang perlu dipenuhi dan kerangka kerja waktu yang perlu diselesaikan agar sebuah negara bisa bergabung dengan persatuan moneter ini. Elemen terpenting dari kriteria ini adalah ("ERM II"), ketika mata uang kandidat mendemonstrasikan pergeseran ekonomi dengan mempertahankan deviasi terbatas dari nilai target mereka melawan euro. Semua negara anggota, kecuali Denmark dan Britania Raya, telah berkomitmen untuk bergabung dengan EMU. Tujuh belas negara anggota Uni Eropa, termasuk Estonia, telah memasuki tahap ketiga dan mengadopsi euro sebagai mata uangnya. Denmark dan Lithuania adalah peserta terbaru dalam mekanisme nilai tukar ini. Dari semua anggota pra-2004, Britania Raya dan Swedia tidak bergabung dengan ERM II dan Denmark masih tetap di ERM tanpa melanjutkan ke tahap ketiga. Lima negara lainnya (pasca-2004) harus mencapai pergeseran yang cukup untuk berpartisipasi. Sepuluh anggota UE ini masih menggunakan . (in)
La zona euro (o, altrettanto frequentemente, eurozona, area euro o eurolandia) indica informalmente l'insieme degli stati membri dell'Unione europea che adottano l'euro come valuta ufficiale ovvero formano l'Unione economica e monetaria dell'Unione europea. Le politiche monetarie dell'eurozona sono regolate esclusivamente dalla Banca centrale europea, che ha sede a Francoforte sul Meno in Germania. L'armonizzazione delle politiche economiche e fiscali dell'area euro è agevolata dalle periodiche riunioni dell'Eurogruppo, organismo composto dai Ministri dell'economia e delle finanze degli Stati aderenti alla valuta comune che tradizionalmente precede i vertici dell'Ecofin. Dal 2008 informalmente e dal 2012 anche secondo i trattati, la direzione della politica economica e della governance della zona euro è stata assunta dal Vertice euro, la riunione dei capi di Stato o di governo degli stati che hanno adottato l'euro che si riunisce almeno due volte all'anno a margine del Consiglio europeo. Dal 2015, la zona è composta da diciannove stati membri, copre un'area di circa 2.500.000 km² (corrispondente circa ad uno Stato come l'Argentina) per 340 milioni di abitanti (superiore agli Stati Uniti d'America): potrebbe quindi essere considerato approssimativamente come il 7º stato al mondo per superficie e il 3º per popolazione. (it)
ユーロ圏（ユーロけん、英語: eurozone, またはeuro area）は、ユーロ (€) を共通通貨とし、唯一の法定通貨としている欧州連合(EU)加盟27カ国のうち、19カ国の通貨同盟である。ユーロ圏の通貨当局はである。EUの他の8カ国は自国通貨を使用し続けているが、そのほとんどは将来ユーロを採用する義務がある。ユーロ圏は、オーストリア、ベルギー、キプロス、エストニア、フィンランド、フランス、ドイツ、ギリシャ、アイルランド、イタリア、ラトビア、リトアニア、ルクセンブルク、マルタ、オランダ、ポルトガル、スロバキア、スロベニア、スペインで構成されている。他のEU加盟国（デンマークを除く）は、参加基準を満たした場合、参加する義務がある。どの国も離脱したことはなく、そのような規定も追放される規定もない。アンドラ、モナコ、サンマリノ、バチカン市国は、ユーロを公式通貨として使用し、自国のコインを発行することでEUと正式に合意している。コソボ、モンテネグロはユーロを一方的に採用しているが、これらの国は公式にはユーロ圏の一部を構成しておらず、欧州中央銀行(ECB)やユーログループに代表を出していない。 ECBは、総裁と各国中央銀行の総裁によって運営され、ユーロ圏の金融政策を決定する。ECBの主要任務はインフレを抑制することである。通貨同盟に共通の代表、ガバナンス、財政政策は存在しないが、ユーロ圏とユーロに関する政治的意思決定を行うユーログループを通じた協力が行われている。ユーログループはユーロ圏諸国の財務大臣で構成されているが、緊急時には各国首脳もユーログループを構成する。ユーロ圏は、2007〜2008年の金融危機以降、経済改革を実施する見返りとして加盟国に緊急融資を供与する条項を制定し、利用してきた。ユーロ圏はまた、相互の国家予算の相互評価など、限定的な財政統合も実施している。この問題点は政治的なものであり、ユーロ圏の変革のために今後どのような条項が合意されるかという点で流動的な状態にある。 (ja)
欧州連合の経済通貨統合（おうしゅうれんごうのけいざいつうかとうごう）では、地域経済統合の1つの形態である経済通貨同盟の欧州連合における実践について概説する。 (ja)
L'Unione Economica e Monetaria (UEM) dell'Unione Europea è un termine ampio che include l'insieme delle politiche fiscali, valutarie, concorrenziali e monetarie messe in coordinamento dal luglio 1988 con lo scopo di avvicinare le rispettive economie dell'Unione Europea. Il momento simbolico più importante si concretizzò con l'adozione di una moneta unica europea, l'euro nel 1999, in sostituzione delle rispettive valute nazionali da parte degli Stati membri dell'Unione Europea, una politica monetaria comune sotto il controllo della Banca Centrale Europea (BCE), dando vita alla cosiddetta eurozona. Dunque la propria sovranità monetaria e con essa la politica monetaria all'Unione, mantenendo invece la "sovranità politica" (politica interna) con i rispettivi parlamenti e governi nazionali. Anche le politiche economiche di ciascuno stato (politica di bilancio, politica fiscale e politica industriale), coordinate tra loro per alcuni aspetti attraverso l'Unione, rimangono per buona parte ancora prerogative degli stati (ad eccezione della politica agricola comune) che però accettano una limitazione posta dal "Trattato sul funzionamento dell'Unione Europea" (TFUE). (it)
유로존(Eurozone, 문화어: 유로 사용 지대)은 국가 통화로 유로를 도입해 사용하는 국가나 지역을 통틀어 부르는 말이다. 유럽 중앙은행이 이 구역 내의 통화 정책에 책임을 맡고 있다. 다른 말로 유로에어리어(Euroarea)나 유롤랜드(Euroland)라고 부르기도 한다. (ko)
De eurozone (of eurosysteem, eurolanden, eurogebied) is de verzamelnaam voor de landen van de Europese Unie die de euro als munt hebben. De Europese Centrale Bank is verantwoordelijk voor het monetair beleid binnen de eurozone. (nl)
유럽 연합의 경제 통화 동맹(The European Economic and Monetary Union, EMU)은 경제정책에 관련한 세 단계로 구성돼 있으며 유럽 연합의 단일 통화인 유로에 관련한 것이다. 모든 유럽 연합 회원국은 이 기구에 참가하는 것이 의무다. 유로존의 19개 회원국은 세 단계에 착수했으며 유로를 통화로 도입했다. 영국과 덴마크는 이에 동참하지 않고 있다. 코펜하겐 기준은 회원국 신청을 원하는 신규 국가에 해당하는 가장 최신의 협정에 해당한다. 필수조건 및 도입 시기를 결정하기 위해 시한을 정하도록 하고 있다. 신규 10개국은 10년간 유럽경제통화동맹의 3단계를 이행해야 하며 경제 상황에 따라 시기는 어느 정도 조정이 가능하다. 유로화 도입 전 회원국은 이전 통화에 대해 ERM II 조치를 2년간 시행해 통화 교체에 따른 어려움을 최소화해야 한다. 덴마크, 에스토니아, 라트비아, 리투아니아는 환율 메커니즘인 ERM II를 현재 진행하고 있다. 흔히 EMU를 "European Monetary Union"("유럽 통화 동맹")이라고 부르지만 EMU의 실질적인 의미는 "Economic Monetary Union"(경제 통화 동맹)이다. (ko)
De Europese Economische en Monetaire Unie (ook wel Economische en Monetaire Unie of Europese Monetaire Unie of in afgekorte vorm EMU genoemd) is het project dat is bedoeld om in de Europese Unie een monetaire unie met een geharmoniseerde economische politiek in te richten. Het project van de EMU werd in 1990 met een driefasenplan gelanceerd. De EMU kwam tot stand bij het Verdrag van Maastricht van 1992. In 1999 werd de EMU daadwerkelijk gerealiseerd. Anno 2022 nemen 19 van 27 EU-lidstaten aan de derde en laatste fase van de EMU deel. Zij gebruiken de euro als betaalmiddel en coördineren hun economische en financiële politiek in het raamwerk van de eurogroep. Deze groep van landen, waar de euro gebruikt wordt, staat ook bekend als de eurozone. De overige 8 EU-lidstaten zijn nog niet overgegaan tot de invoering van de euro. Toch nemen zij in zoverre aan de EMU deel, dat zij zich hebben verplicht om zich aan bepaalde fundamentele regels te houden, zoals de onafhankelijkheid van hun nationale centrale banken en de verplichting om op bepaalde terreinen hun economische en monetaire politiek met de leden van de eurogroep te coördineren. De EU-lidstaten die deelnemen aan de derde fase van de EMU, hebben hun monetaire bevoegdheden overgedragen aan het Europees Stelsel van Centrale Banken (ESCB). Hiervan maken de centrale banken van alle EU-lidstaten deel uit, maar bij cruciale vraagstukken hebben alleen de centrale banken van de lidstaten van de eurozone (dat ook als het eurosysteem bekendstaat) inspraakrecht. Aan de top van het ESCB staat de Europese Centrale Bank (ECB), die voor de lidstaten van de eurozone de verantwoordelijkheid voor een centraal gestuurde geldmarkt- en wisselkoerspolitiek op zich neemt. Het hoofddoel van de Europese Economische en Monetaire Unie was de vervollediging van de Europese binnenmarkt door een gemeenschappelijke munt met hoge prijsstabiliteit. Het besluit om het driestappenplan in gang te zetten, werd reeds in december 1989, kort na die Wende door de Europese Raad genomen; de belangrijkste bepalingen werden in 1992 in het Verdrag van Maastricht vastgelegd. Het begrip Europese Economische en Monetaire Unie vindt zijn oorsprong in de politieke debatten uit deze tijd en is tot op heden in gebruik. In het Europese primaire recht zelf wordt deze term echter maar zelden gebruikt: in artikel 3, paragraaf 4 van het EU-verdrag wordt de oprichting van een "Economische en Monetaire Unie, waarvan de munt de euro is", als doelstelling van de EU genoemd. In het Verdrag betreffende de werking van de Europese Unie (VwEU-verdrag) spreekt men daarentegen meestal alleen van een "economisch en monetaire politiek" van de EU van het VwEU-verdrag). De EMU-lidstaten worden hier aangeduid als "lidstaten, die de euro als munt voeren" (artikel 136 van het VwEU-verdrag), de overige lidstaten als "lidstaten, waarvoor een uitzonderingssituatie van toepassing is" (artikel 139 van het VwEU-verdrag). (nl)
Strefa euro, zwyczajowo Euroland – grupa państw, których walutą jest euro. Do strefy euro należy 20 państw członkowskich Unii Europejskiej. (pl)
Unia gospodarcza i walutowa (UGiW), unia gospodarczo-walutowa (UGW) – jeden z elementów współpracy w ramach Unii Europejskiej, ustanowiony w grudniu 1991 roku traktatem z Maastricht. Jej głównym przedsięwzięciem jest utworzenie wspólnej waluty europejskiej oraz przeniesienie polityki pieniężnej na szczebel wspólnotowy. (pl)
Euroområdet, även känt som euroland, euroländerna eller eurozonen, utgörs av 20 medlemsstater inom Europeiska unionen som har euron som valuta. Inom euroområdet används eurosedlar och euromynt som kontanter. Medlemsstaterna omfattas av en gemensam monetär politik, som utformas av Eurosystemet med Europeiska centralbanken i spetsen. Cirka 350 miljoner människor bor i euroområdet, som är en av världens största ekonomier. Inom Europeiska unionen har följande medlemsstater euron som valuta: Belgien, Cypern, Estland, Finland, Frankrike, Grekland, Irland, Italien, Kroatien, Lettland, Litauen, Luxemburg, Malta, Nederländerna, Portugal, Slovakien, Slovenien, Spanien, Tyskland och Österrike. Därutöver har de europeiska mikrostaterna Andorra, Monaco, San Marino och Vatikanstaten euron som valuta genom monetära avtal med unionen, medan Kosovo och Montenegro har infört euron som valuta unilateralt. Sju medlemsstater inom Europeiska unionen har fortfarande kvar egna nationella valutor och ingår därmed ännu inte i euroområdet: Bulgarien, Danmark, Polen, Rumänien, Sverige, Tjeckien och Ungern. Bortsett från Danmark har dessa medlemsstater förbundit sig att införa euron som valuta när de väl uppfyller de så kallade konvergenskriterierna. (sv)
Экономический и валютный союз (ЭВС) — общий термин, охватывающий комплекс программ, направленных на сближение экономик государств — членов Европейского союза в три этапа. В ЭВС входят 20 стран еврозоны и 7 стран, не использующих евро. Чтобы вступить в зону евро, государство-участник должно соответствовать определённым критериям и находиться в «третьей стадии ЭВС», в связи с чем «третья стадия ЭВС» стала синонимом самой еврозоне. Все государства — участники Европейского союза (ЕС), за исключением Дании, пришли к соглашению о вступлении в «третью стадию». Для стран, желающих присоединиться к Европейскому союзу, существует ряд обязательных условий, Копенгагенских критериев, включающих в себя обязательные требования и срок для их выполнения. Важной составляющей является необходимость участия в течение двух лет в механизме валютных курсов (англ. ERM II), в котором кандидат должен обеспечивать фиксированный обменный курс к евро. 19 государств — участников Европейского союза, включая Латвию с 1 января 2014 года и Литву с 1 января 2015 года, вошли в «третью стадию ЭВС», то есть приняли евро в качестве основной валюты. Дания находится на стадии участия в механизме валютных курсов: она получила специальные исключения в договорах Европейского союза, позволяющие оставаться участником механизма валютных курсов без обязанности вступать в «третью стадию ЭВС». Остальные, не входящие в зону евро государства-участники (Швеция, Польша, Чешская Республика, Венгрия, Румыния и Болгария) перейдут по соглашению в «третью стадию», когда будут соответствовать всем критериям конвергенции. А до тех пор они продолжают пользоваться национальной исторической валютой. (ru)
Den ekonomiska och monetära unionen (EMU) är ett ekonomiskt och monetärt samarbete inom Europeiska unionen. EMU utgör ett av unionens befogenhetsområden. Politikområdet omfattar ekonomisk och monetär politik, och innefattar samtliga medlemsstater, även de som inte har euron som valuta. Vissa delar av EMU, särskilt den monetära politiken, omfattar dock endast de medlemsstater som har euron som valuta. EMU utgör ingen egen juridisk person, utan är en integrerad del av EU. Idén om en gemensam valuta har successivt vuxit fram i takt med att det europeiska samarbetet har blivit allt djupare. Genom fördraget om Europeiska unionen blev ett valutasamarbete formellt möjligt att genomföra, och den 1 januari 1999 infördes euron i euroområdet efter en längre tids förberedelser. Medlemsstaterna som använder euron som valuta har överfört sin beslutanderätt över monetära frågor till europeisk nivå, i synnerhet till Europeiska centralbanken (ECB). Förutom det monetära samarbetet, omfattar EMU också ekonomisk och finansiell samordning. Unionen har exklusiv befogenhet i monetär politik för de medlemsstater som använder euron som valuta. I frågor som rör ekonomisk samordning har unionen samordnande befogenhet. Den exklusiva befogenheten innebär att endast unionen får anta lagstiftningsakter inom området. Den samordnande befogenheten innebär att medlemsstaterna ska samordna sin politik i enlighet med bestämmelserna i fördraget om Europeiska unionens funktionssätt. (sv)
A Zona Euro, oficialmente designada por Área do Euro, e também coloquialmente referida como Eurozona, refere-se a uma união monetária constituída por 20 Estados-membros da União Europeia que adotaram oficialmente o euro como moeda comum. A entidade máxima que regula toda a política monetária é o Banco Central Europeu, sediado em Frankfurt, Alemanha. A Zona Euro é a segunda maior economia do mundo, segundo estimativas da Agência Central de Inteligência (CIA) para 2013. A Suíça e o Liechtenstein, que não são membros da União Europeia e nem adotaram o euro como a moeda local, continuam a usar o franco suíço. A Noruega não é membro da União, tendo rejeitado a adesão em dois referendos. Os membros da Zona Euro têm de respeitar o Pacto de Estabilidade e Crescimento (PEC) e manter o seu défice público abaixo de 3% do produto interno bruto (PIB). Se não o fizerem, ficarão sujeitos a multas. O pacto de estabilidade e crescimento proíbe também uma dívida pública superior a 60% do PIB. (pt)
Еврозо́на — действующий в рамках Европейского союза валютный союз (ЭВС — экономический валютный союз от англ. Economic and Monetary Union (EMU)). В настоящее время объединяет 20 стран Европейского союза, официальной валютой которых является евро. Европейский валютный союз начал функционировать 1 января 1999 года, когда в безналичное обращение была введена единая европейская валюта евро. Европейский союз стал первым и пока единственным в мире региональным объединением, перешедшим к четвёртой стадии экономической интеграции (вслед за зоной свободной торговли, таможенным союзом и общим рынком). Страны еврозоны передают Европейскому центральному банку все полномочия в области денежно-кредитной политики, включая решения о размере эмиссии денежных знаков и уровне ключевой процентной ставки. (ru)
Монетарна політика ЄС є частиною економічної та валютної політики ЄС, яка виникла внаслідок діяльності Європейського Валютно-економічного Союзу (ЄВЕС). (uk)
Єврозо́на, також іноді зо́на є́вро— валютний союз 20 держав-членів Європейського Союзу, які прийняли євро (€) як свою національну валюту та єдиний , і таким чином повністю впровадили політику ЕМС. У ЄЗ проживає понад 336 мільйонів європейців. До 20 членів єврозони входять Австрія, Бельгія, Кіпр, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Португалія, Словаччина, Словенія, Іспанія та Хорватія. Сім країн ЄС не входять до ЄЗ: Болгарія, Чехія, Данія, Угорщина, Польща, Румунія та Швеція. Вони продовжують використовувати власні національні валюти, хоча всі, крім Данії, зобов’язані приєднатися, коли вони відповідатимуть критеріям конвергенції євро. Хорватія стала 20-м членом 1 січня 2023 року. Серед країн, що не входять до ЄС, Андорра, Монако, Сан-Марино та Ватикан мають офіційні угоди з ЄС щодо використання євро як офіційної валюти та випуску власних монет. Крім того, Косово та Чорногорія в односторонньому порядку перейшли на євро. Ці країни, однак, не мають представництва в жодній установі ЄЗ. є єврозони, Єврогрупа є неофіційним органом , який розробляє фіскальну політику для валютного союзу, а Європейська система центральних банків відповідає за фіскальну та монетарну співпрацю між єврозоною та членами ЄС, що не входять до ЄЗ. Європейський центральний банк (ЄЦБ) проводить монетарну політику для ЄЗ, встановлює базову процентну ставку та випускає банкноти та монети євро. Після фінансової кризи 2007–2008 років єврозона створила та використовувала положення про надання екстрених позик державам-членам в обмін на проведення економічних реформ.[джерело?] Єврозона також запровадила певну обмежену ; наприклад, під час експертної оцінки національних бюджетів один одного. Питання є політичним і знаходиться в стані зміни щодо того, які подальші положення будуть узгоджені для зміни ЄЗ. Жодна держава-член єврозони не вийшла, і немає положень, які б дозволяли це зробити чи бути виключеними примусово. (uk)
歐洲聯盟經濟暨貨幣聯盟（Economic and Monetary Union of the European Union, EMU），為歐盟中使用歐元為其國內之唯一法定貨幣的成員國所共同組成的（建立於單一市場之上）。目前的經濟暨貨幣聯盟最初由12個國家所組成，於2002年1月1日時開始正式運作，在此之後仍不斷有成員國加入其中。就歐盟而言，經濟暨貨幣聯盟乃是透過三個階段建立而成：經濟政策協同、實現經濟趨同（這表示這些國家的經濟週期大致在同一階段）、以及最終使用歐元為法定貨幣。 (zh)
欧元区（Eurozone；官方称euro area）为27个欧洲联盟成员国中的20个国家组成之货币同盟。这些国家采用欧元（€）为其通用货币和唯一法偿。其他8个欧盟成员国使用自己的货币。欧元区国家包括爱尔兰、法国、德国、奥地利、比利时、塞浦路斯、爱沙尼亚、芬兰、希腊、意大利、拉托维亚、立陶宛、卢森堡、马耳他、葡萄牙、西班牙、斯洛伐克、斯洛文尼亚、克罗地亚和荷兰。其他欧盟国家（除了丹麦）在达到标准后也必须加入欧元区。至今无国家退出，且亦无退出或开除机制。安道尔、摩纳哥、圣马力诺和梵蒂冈同欧盟的正式协定允许这些国家使用欧元作为官方货币并自行发行硬币。蒙特內哥羅和科索沃两国单方面采用欧元，但并非为欧元区正式成员，在欧洲中央银行和欧元集团中无代表权。欧洲央行由一名主席及由各国央行代表组成的董事会管理，负责制订欧元区的货币政策，其首要目标是控制通货膨胀。这一货币联盟无共同的代表、管制和财政政策，但在（负责制定与欧元区和欧元相关的政策）内有一定程度的协作。欧元集团为欧元区国家财长组成，但在紧急情况下各国领导人亦能组成集团。自2007年－2008年环球金融危机以来，欧元区建立并采取了提供紧急贷款以推动其成员国进行经济改革的机制。欧元区同时还进行了一定程度的财政统合，如对各国的预算进行同行评审。在欧元区改革这一政治性问题上，对于改革方向仍旧存在争议。2019年6月14日，欧元区财政部长会议就设立欧元区统一预算机制的框架达成一致意见。预算机制名称初定为“” (BICC)，充当用于支援欧元区项目的公共基金。BICC资金规模从2021年到2027年为170亿欧元，由19个欧元区国家分7年注入。由于富裕国家担心出资后资金会大量流向经济状况较差的国家，因此规定BICC用于预先获得欧盟批准的投资项目，但不能用来直接救助陷入债务危机的国家。 (zh)

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:data

124 (xsd:integer)
579 (xsd:integer)
585 (xsd:integer)
635 (xsd:integer)
643 (xsd:integer)
715 (xsd:integer)
787 (xsd:integer)
950 (xsd:integer)
1112 (xsd:integer)
1315 (xsd:integer)
1569 (xsd:integer)
1720 (xsd:integer)
1847 (xsd:integer)
2289 (xsd:integer)
2614 (xsd:integer)
2868 (xsd:integer)
3085 (xsd:integer)
6203 (xsd:integer)
14188 (xsd:integer)
14860 (xsd:integer)
21439 (xsd:integer)
342886984 (xsd:integer)
1999-01-01 (xsd:date)
dbr:Belgium
dbr:Lithuania
dbr:Republic_of_Ireland
dbr:Currency_union
dbr:Germany
dbr:Greece
dbr:Luxembourg
dbr:Malta
dbr:Slovakia
dbr:Slovenia
dbr:Austria
dbr:Cyprus
dbr:Estonia
dbr:Euro
dbr:Finland
dbr:France
dbr:Italy
dbr:Latvia
dbr:Portugal
dbr:Spain
dbr:Netherlands
dbr:Eurogroup
dbr:Eurosystem
European Union (en)
(en)
0.0 (dbd:perCent)
6.6 (dbd:perCent)
10.0 (dbd:perCent)
(Further usage) (en)
1.313E13 (dbd:euro)
1.449E13 (dbd:usDollar)
2753828.0 (dbd:squareKilometre)
€310 billion trade surplus (en)

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdf:type

rdfs:comment

La zona euro és el conjunt d'estats membres de la Unió Europea (UE) que han adoptat l'euro i han creat, així, una unió monetària. (ca)
La Unió Econòmica i Monetària de la Unió Europea (UEM) és l'àrea formada pel conjunt de països, dins de la Unió Europea, que comparteixen un mateix mercat, i una mateixa moneda, l'euro, i on s'executa una política monetària única. (ca)
Členy Evropské hospodářské a měnové unie, často zkráceně Evropské měnové unie, jsou všechny země EU, což například znamená, že jejich centrální banky spolupracují v Evropském systému centrálních bank nebo že je mezi nimi zabezpečen volný pohyb kapitálu. (cs)
Eurogunea euroa (€) erabiltzeko onartu duten Europar Batasuneko herrialde kideen gunea da. Honela monetaren inguruko batasuna eratu dute eta egin dute moneta-agintari gune honetan. (eu)
Zona Euro (resminya area euro, eurozone, atau secara tidak resminya tanah euro) merujuk pada gabungan mata uang di antara negara-negara anggota Uni Eropa yang telah mengadopsi euro sebagai satu-satunya mata uang resmi. , dipimpin oleh Bank Sentral Eropa, bertanggung jawab atas kebijakan moneter di dalam Zona Euro. (in)
欧州連合の経済通貨統合（おうしゅうれんごうのけいざいつうかとうごう）では、地域経済統合の1つの形態である経済通貨同盟の欧州連合における実践について概説する。 (ja)
유로존(Eurozone, 문화어: 유로 사용 지대)은 국가 통화로 유로를 도입해 사용하는 국가나 지역을 통틀어 부르는 말이다. 유럽 중앙은행이 이 구역 내의 통화 정책에 책임을 맡고 있다. 다른 말로 유로에어리어(Euroarea)나 유롤랜드(Euroland)라고 부르기도 한다. (ko)
De eurozone (of eurosysteem, eurolanden, eurogebied) is de verzamelnaam voor de landen van de Europese Unie die de euro als munt hebben. De Europese Centrale Bank is verantwoordelijk voor het monetair beleid binnen de eurozone. (nl)
유럽 연합의 경제 통화 동맹(The European Economic and Monetary Union, EMU)은 경제정책에 관련한 세 단계로 구성돼 있으며 유럽 연합의 단일 통화인 유로에 관련한 것이다. 모든 유럽 연합 회원국은 이 기구에 참가하는 것이 의무다. 유로존의 19개 회원국은 세 단계에 착수했으며 유로를 통화로 도입했다. 영국과 덴마크는 이에 동참하지 않고 있다. 코펜하겐 기준은 회원국 신청을 원하는 신규 국가에 해당하는 가장 최신의 협정에 해당한다. 필수조건 및 도입 시기를 결정하기 위해 시한을 정하도록 하고 있다. 신규 10개국은 10년간 유럽경제통화동맹의 3단계를 이행해야 하며 경제 상황에 따라 시기는 어느 정도 조정이 가능하다. 유로화 도입 전 회원국은 이전 통화에 대해 ERM II 조치를 2년간 시행해 통화 교체에 따른 어려움을 최소화해야 한다. 덴마크, 에스토니아, 라트비아, 리투아니아는 환율 메커니즘인 ERM II를 현재 진행하고 있다. 흔히 EMU를 "European Monetary Union"("유럽 통화 동맹")이라고 부르지만 EMU의 실질적인 의미는 "Economic Monetary Union"(경제 통화 동맹)이다. (ko)
Strefa euro, zwyczajowo Euroland – grupa państw, których walutą jest euro. Do strefy euro należy 20 państw członkowskich Unii Europejskiej. (pl)
Unia gospodarcza i walutowa (UGiW), unia gospodarczo-walutowa (UGW) – jeden z elementów współpracy w ramach Unii Europejskiej, ustanowiony w grudniu 1991 roku traktatem z Maastricht. Jej głównym przedsięwzięciem jest utworzenie wspólnej waluty europejskiej oraz przeniesienie polityki pieniężnej na szczebel wspólnotowy. (pl)
Монетарна політика ЄС є частиною економічної та валютної політики ЄС, яка виникла внаслідок діяльності Європейського Валютно-економічного Союзу (ЄВЕС). (uk)
歐洲聯盟經濟暨貨幣聯盟（Economic and Monetary Union of the European Union, EMU），為歐盟中使用歐元為其國內之唯一法定貨幣的成員國所共同組成的（建立於單一市場之上）。目前的經濟暨貨幣聯盟最初由12個國家所組成，於2002年1月1日時開始正式運作，在此之後仍不斷有成員國加入其中。就歐盟而言，經濟暨貨幣聯盟乃是透過三個階段建立而成：經濟政策協同、實現經濟趨同（這表示這些國家的經濟週期大致在同一階段）、以及最終使用歐元為法定貨幣。 (zh)
الاتحاد الاقتصادي والنقدي (بالإنجليزية: Economic and Monetary Union of the European Union)‏ (EMU) هو مصطلح شامل لمجموعة السياسات التي تهدف إلى تقارب اقتصادات الدول الأعضاء في الاتحاد الأوروبي على ثلاث مراحل. تغطي السياسات 19 دولة من منطقة اليورو، وكذلك دول الاتحاد الأوروبي غير اليورو. (ar)
منطقة اليورو (بالإنجليزية: eurozone؛ ورسميًّا the euro area) هو اتحاد نقدي يتألف من 19 دولة عضو في الاتحاد الأوروبي اتخذت اليورو (€) عُملتها الرئيسية والقانونية الوحيدة. نظام اليورو هي السلطة النقدية التي تحكم المنطقة. ومع أن ثمانية دول أعضاء في الاتحاد الأوروبي ما زالت تعتمد عملتها الوطنية الخاصة، إلا أن معظمها سيتحتم عليه تبني اليورو مستقبلًا. ومنذ الأزمة المالية في 2007–2008، حددت منطقة اليورو مخصصات واعتمدتها لمنح قروض طارئة للدول الأعضاء مقابل تنفيذها إصلاحات اقتصادية. وقد مارس الاتحاد ممارسةً محدودة، ومن ذلك مراجعة الدول الأعضاء ميزانيات بعضها البعض. (ar)
Eurozóna je měnová unie 19 členských států Evropské unie (EU), které přijaly euro (€) jako svou hlavní měnu a jediné zákonné platidlo. Měnovým orgánem eurozóny je . Osm členů Evropské unie nadále používá své vlastní národní měny, i když většina z nich se zavázala přijmout euro v budoucnu. (cs)
Η Ευρωζώνη, με επίσημη ονομασία ζώνη του ευρώ, είναι μια οικονομική και νομισματική ένωση που αποτελείται από 19 από τις 27 χώρες της Ευρωπαϊκής Ένωσης, οι οποίες έχουν οικειοθελώς καταργήσει το εθνικό τους νόμισμα και υιοθετήσει το ευρώ (€) ως κοινό νόμισμά τους και μοναδικό νόμιμο χρήμα. (el)
Η Οικονομική και Νομισματική Ένωση (ΟΝΕ) είναι ένας όρος-ομπρέλα για την ομάδα των πολιτικών που αποσκοπούν στη σύγκλιση των οικονομιών των κρατών μελών της Ευρωπαϊκής Ένωσης σε τρία στάδια. Οι πολιτικές καλύπτουν τα 19 μέλη της Ευρωζώνης, καθώς και μέλη της Ευρωπαϊκής Ένωσης εκτός του ευρώ. (el)
Eŭrozono, ankaŭ nomata Eŭrospaco aŭ Eŭroareo, estas tiu parto de la membroŝtatoj de Eŭropa Unio en kiu validas la monunuo eŭro. La eŭrozonon partoprenas (en 2022) dek naŭ ŝtatoj kun entute ĉirkaŭ 337 milionoj da loĝantoj: Aŭstrio, Belgio, Estonio, Finnlando, Francio, Germanio, Grekio, Hispanio, Irlando, Italio, Kipro, Latvio, Litovio, Luksemburgo, Malto, Nederlando, Portugalio, Slovakio kaj Slovenio. La ok restantaj ŝtatoj de Eŭropa Unio ne (ankoraŭ) apartenas al la eŭrozono: Bulgario, Ĉeĥio, Danio, Hungario, Kroatio, Pollando, Rumanio kaj Svedio. (eo)
La Ekonomia kaj Mona Unio de Eŭropa Unio (aŭ "Eŭropa Mona Unio", EMU) estas termino nomanta ĉiujn politikojn de la membroŝtatoj de la Eŭropa Unio efektivigitaj de julio 1990 por akordigi siajn ekonomiojn. La efektivigo de ekonomiaj kaj monaj politikaj decidoj rezultigis tri-ŝtupan procezon. La ĉefa celo de EMU-regularoj estas kompletigi la ununuran eŭropan merkaton per ununura valuto kaj alta prezstabileco. La rapida starigo de komuna valuto estis unu el la kondiĉoj starigitaj de franca prezidanto François Mitterrand en 1989 por lia akcepto de germana reunuiĝo. (eo)
Als Europäische Wirtschafts- und Währungsunion, EWWU, (verkürzt auch Wirtschafts- und Währungsunion, WWU; inoffiziell auch Europäische Währungsunion, EWU; englisch Economic and Monetary Union, EMU) wird eine Vereinbarung zwischen den Mitgliedstaaten der Europäischen Union bezeichnet, sich ab dem 1. Juli 1990 durch die Umsetzung bestimmter wirtschafts- und währungspolitischer Regelungen in einem dreistufigen Prozess enger aneinander zu binden. Das Hauptziel der EWWU-Regelungen ist die Ergänzung des Europäischen Binnenmarktes durch eine gemeinsame Währung mit hoher Preisniveaustabilität. (de)
The euro area, commonly called eurozone (EZ), is a currency union of 19 member states of the European Union (EU) that have adopted the euro (€) as their primary currency and sole legal tender, and have thus fully implemented EMU policies. (en)
La Unión Económica y Monetaria (UEM) es el área formada por el conjunto de países, dentro de la Unión Europea, que comparten no solo un mercado, sino también una misma moneda, el euro, por lo que en ellos se ejecuta una política monetaria única. Además, coordinan las políticas económicas. (es)
Als Eurozone (amtlich auch Euro-Währungsgebiet oder Euroraum) wird die Gruppe der EU-Staaten bezeichnet, die den Euro als offizielle Währung besitzen. Die Eurozone besteht aus 19 EU-Staaten und wird deswegen als Euro-19 bezeichnet. Zuletzt übernahm Litauen am 1. Januar 2015 den Euro als offizielle Währung.Am 17. Juni 2022 beschloss der EU-Finanzministerrat, dass Kroatien zum 1. Januar 2023 auf den Euro umsteigen kann. Die 19 Staaten der Eurozone sind: (de)
La eurozona, denominada oficialmente zona del euro y llamada también zona euro, es el conjunto de estados miembros de la Unión Europea (UE) que han adoptado el euro como moneda oficial (19 Estados), formando así una unión monetaria. Su creación data del 1 de enero de 1999. La autoridad monetaria que controla la zona del euro es el Eurosistema. La autoridad económica y política reside en el Eurogrupo y en la Comisión Europea (CE). El Banco Central Europeo (BCE) es la entidad responsable de la política monetaria de los estados que forman la zona del euro. (es)
Europako Ekonomia eta Diru Batasuna Europar Batasunerako diru bakar bat sortzea aurreikusi, eta horretarako egin beharreko urratsak ezarri zituzten Europar Batasuneko hitzarmenei (batez ere Maastrichteko Ituna) ematen zaien izen orokorra da. Hauek dira Maastrichten ezarri ziren baldintzak: (eu)
La zone euro, aussi appelé eurozone, est une zone monétaire qui regroupe les États membres de l'Union européenne qui ont adopté l'euro (EUR, « € ») comme monnaie ; sur les vingt-sept États membres de l'UE, dix-neuf utilisent l'euro. Ces dix-neuf pays représentent plus de 340 millions d'habitants en 2017 pour un PIB cumulé de 11 886 milliards d'euros et un taux de chômage moyen de 4,80 % de la population active, qui est cependant plus fort chez les moins de 25 ans, proche des 20 %. (fr)
Is í limistéar an eoró a thugann le chéile tíortha an Aontais Eorpaigh a ghlac leis an eoró mar airgeadra coitianta. Cruthaíodh an chríoch i 1999 le aon tír déag, agus tugadh isteach an Ghréig i 2001 mar gur lean siadsan i bprionsabal na treoracha a leagadh amach i Maastricht de easnamh poiblí (a mheasann roinnt tíortha lasmuigh de chaiteachas mhíleata) teoranta ag 3 % de Tháirgeadh Imtíre Brutto agus fiacha poiblí nach sáraíonn 60 % de Táirgeadh Imtíre Brutto . Tá cúpla tír san Aontas Eorpach nach mbaineann feidhm as an eoró: (ga)
Persatuan Ekonomi dan Moneter (Economic and Monetary Union atau EMU) adalah untuk sekumpulan kebijakan yang bertujuan mengubah ekonomi anggota-anggota Uni Eropa dalam tiga tahap agar mereka bisa mengadopsi satu mata uang tunggal, yaitu Euro. Istilah ini sering dianggap sama dengan zona euro. (in)
L'Union économique et monétaire de l'Union européenne (plus communément appelé UEM ou « Union monétaire européenne », l'UME) est un terme global désignant l'ensemble des politiques des États membres de l'Union européenne mis en œuvre à partir de juillet 1990 en vue de rapprocher leurs économies. La mise en œuvre des dispositions de la s'est traduite par un processus en trois étapes. L'objectif principal de la réglementation UEM est de compléter le marché unique européen par une monnaie unique et une grande stabilité des prix. (fr)
La zona euro (o, altrettanto frequentemente, eurozona, area euro o eurolandia) indica informalmente l'insieme degli stati membri dell'Unione europea che adottano l'euro come valuta ufficiale ovvero formano l'Unione economica e monetaria dell'Unione europea. Dal 2015, la zona è composta da diciannove stati membri, copre un'area di circa 2.500.000 km² (corrispondente circa ad uno Stato come l'Argentina) per 340 milioni di abitanti (superiore agli Stati Uniti d'America): potrebbe quindi essere considerato approssimativamente come il 7º stato al mondo per superficie e il 3º per popolazione. (it)
L'Unione Economica e Monetaria (UEM) dell'Unione Europea è un termine ampio che include l'insieme delle politiche fiscali, valutarie, concorrenziali e monetarie messe in coordinamento dal luglio 1988 con lo scopo di avvicinare le rispettive economie dell'Unione Europea. Il momento simbolico più importante si concretizzò con l'adozione di una moneta unica europea, l'euro nel 1999, in sostituzione delle rispettive valute nazionali da parte degli Stati membri dell'Unione Europea, una politica monetaria comune sotto il controllo della Banca Centrale Europea (BCE), dando vita alla cosiddetta eurozona. (it)
ユーロ圏（ユーロけん、英語: eurozone, またはeuro area）は、ユーロ (€) を共通通貨とし、唯一の法定通貨としている欧州連合(EU)加盟27カ国のうち、19カ国の通貨同盟である。ユーロ圏の通貨当局はである。EUの他の8カ国は自国通貨を使用し続けているが、そのほとんどは将来ユーロを採用する義務がある。ユーロ圏は、オーストリア、ベルギー、キプロス、エストニア、フィンランド、フランス、ドイツ、ギリシャ、アイルランド、イタリア、ラトビア、リトアニア、ルクセンブルク、マルタ、オランダ、ポルトガル、スロバキア、スロベニア、スペインで構成されている。他のEU加盟国（デンマークを除く）は、参加基準を満たした場合、参加する義務がある。どの国も離脱したことはなく、そのような規定も追放される規定もない。アンドラ、モナコ、サンマリノ、バチカン市国は、ユーロを公式通貨として使用し、自国のコインを発行することでEUと正式に合意している。コソボ、モンテネグロはユーロを一方的に採用しているが、これらの国は公式にはユーロ圏の一部を構成しておらず、欧州中央銀行(ECB)やユーログループに代表を出していない。 (ja)
De Europese Economische en Monetaire Unie (ook wel Economische en Monetaire Unie of Europese Monetaire Unie of in afgekorte vorm EMU genoemd) is het project dat is bedoeld om in de Europese Unie een monetaire unie met een geharmoniseerde economische politiek in te richten. Het project van de EMU werd in 1990 met een driefasenplan gelanceerd. De EMU kwam tot stand bij het Verdrag van Maastricht van 1992. In 1999 werd de EMU daadwerkelijk gerealiseerd. Anno 2022 nemen 19 van 27 EU-lidstaten aan de derde en laatste fase van de EMU deel. Zij gebruiken de euro als betaalmiddel en coördineren hun economische en financiële politiek in het raamwerk van de eurogroep. Deze groep van landen, waar de euro gebruikt wordt, staat ook bekend als de eurozone. De overige 8 EU-lidstaten zijn nog niet overgeg (nl)
A Zona Euro, oficialmente designada por Área do Euro, e também coloquialmente referida como Eurozona, refere-se a uma união monetária constituída por 20 Estados-membros da União Europeia que adotaram oficialmente o euro como moeda comum. A entidade máxima que regula toda a política monetária é o Banco Central Europeu, sediado em Frankfurt, Alemanha. A Zona Euro é a segunda maior economia do mundo, segundo estimativas da Agência Central de Inteligência (CIA) para 2013. (pt)
Еврозо́на — действующий в рамках Европейского союза валютный союз (ЭВС — экономический валютный союз от англ. Economic and Monetary Union (EMU)). В настоящее время объединяет 20 стран Европейского союза, официальной валютой которых является евро. Европейский валютный союз начал функционировать 1 января 1999 года, когда в безналичное обращение была введена единая европейская валюта евро. Европейский союз стал первым и пока единственным в мире региональным объединением, перешедшим к четвёртой стадии экономической интеграции (вслед за зоной свободной торговли, таможенным союзом и общим рынком). (ru)
Den ekonomiska och monetära unionen (EMU) är ett ekonomiskt och monetärt samarbete inom Europeiska unionen. EMU utgör ett av unionens befogenhetsområden. Politikområdet omfattar ekonomisk och monetär politik, och innefattar samtliga medlemsstater, även de som inte har euron som valuta. Vissa delar av EMU, särskilt den monetära politiken, omfattar dock endast de medlemsstater som har euron som valuta. EMU utgör ingen egen juridisk person, utan är en integrerad del av EU. (sv)
Euroområdet, även känt som euroland, euroländerna eller eurozonen, utgörs av 20 medlemsstater inom Europeiska unionen som har euron som valuta. Inom euroområdet används eurosedlar och euromynt som kontanter. Medlemsstaterna omfattas av en gemensam monetär politik, som utformas av Eurosystemet med Europeiska centralbanken i spetsen. Cirka 350 miljoner människor bor i euroområdet, som är en av världens största ekonomier. (sv)
Єврозо́на, також іноді зо́на є́вро— валютний союз 20 держав-членів Європейського Союзу, які прийняли євро (€) як свою національну валюту та єдиний , і таким чином повністю впровадили політику ЕМС. У ЄЗ проживає понад 336 мільйонів європейців. (uk)
Экономический и валютный союз (ЭВС) — общий термин, охватывающий комплекс программ, направленных на сближение экономик государств — членов Европейского союза в три этапа. В ЭВС входят 20 стран еврозоны и 7 стран, не использующих евро. Чтобы вступить в зону евро, государство-участник должно соответствовать определённым критериям и находиться в «третьей стадии ЭВС», в связи с чем «третья стадия ЭВС» стала синонимом самой еврозоне. (ru)
欧元区（Eurozone；官方称euro area）为27个欧洲联盟成员国中的20个国家组成之货币同盟。这些国家采用欧元（€）为其通用货币和唯一法偿。其他8个欧盟成员国使用自己的货币。欧元区国家包括爱尔兰、法国、德国、奥地利、比利时、塞浦路斯、爱沙尼亚、芬兰、希腊、意大利、拉托维亚、立陶宛、卢森堡、马耳他、葡萄牙、西班牙、斯洛伐克、斯洛文尼亚、克罗地亚和荷兰。其他欧盟国家（除了丹麦）在达到标准后也必须加入欧元区。至今无国家退出，且亦无退出或开除机制。安道尔、摩纳哥、圣马力诺和梵蒂冈同欧盟的正式协定允许这些国家使用欧元作为官方货币并自行发行硬币。蒙特內哥羅和科索沃两国单方面采用欧元，但并非为欧元区正式成员，在欧洲中央银行和欧元集团中无代表权。欧洲央行由一名主席及由各国央行代表组成的董事会管理，负责制订欧元区的货币政策，其首要目标是控制通货膨胀。这一货币联盟无共同的代表、管制和财政政策，但在（负责制定与欧元区和欧元相关的政策）内有一定程度的协作。欧元集团为欧元区国家财长组成，但在紧急情况下各国领导人亦能组成集团。 (zh)

rdfs:label

Eurozone (en)
الوحدة الاقتصادية والنقدية للاتحاد الأوروبي (ar)
منطقة اليورو (ar)
Unió Econòmica i Monetària de la Unió Europea (ca)
Zona euro (ca)
Eurozóna (cs)
Evropská měnová unie (cs)
Europäische Wirtschafts- und Währungsunion (de)
Eurozone (de)
Ευρωζώνη (el)
Οικονομική και Νομισματική Ένωση (el)
Eŭrozono (eo)
Ekonomia kaj Mona Unio (Eŭropa Unio) (eo)
Eurozona (es)
Unión Económica y Monetaria de la Unión Europea (es)
Eurogunea (eu)
Europako Ekonomia eta Diru Batasuna (eu)
Limistéar an euro (ga)
Zone euro (fr)
Union économique et monétaire (Union européenne) (fr)
Zona Euro (in)
Persatuan Ekonomi dan Moneter Uni Eropa (in)
Zona euro (it)
Unione economica e monetaria dell'Unione europea (it)
ユーロ圏 (ja)
유럽 연합의 경제 통화 동맹 (ko)
유로존 (ko)
欧州連合の経済通貨統合 (ja)
Economische en Monetaire Unie (nl)
Eurozone (nl)
Strefa euro (pl)
Unia gospodarcza i walutowa (pl)
Zona Euro (pt)
Экономический и валютный союз Европейского союза (ru)
Еврозона (ru)
Ekonomiska och monetära unionen (sv)
Euroområdet (sv)
Економічний і монетарний союз Європейського Союзу (uk)
Єврозона (uk)
欧元区 (zh)
歐洲聯盟經濟暨貨幣聯盟 (zh)

is dbo:wikiPageRedirects of