Integralism (original) (raw)
Integralismus (seltener: Integrismus) bezeichnet eine Weltanschauung, in deren Mittelpunkt eine religiös motivierte Deutung der komplexen Lebensrealität der gegenwärtigen Zivilisation steht.
Property | Value |
---|---|
dbo:abstract | التكاملية في السياسة تمثيل للمبدأ القائل بوجوب أن يكون الإيمان الكاثوليكي أساسًا للقانون العام والسياسة العامة داخل المجتمع المدني في أي مجتمع يشكل فيه أتباع المذهب الكاثوليكي أغلبية. يؤيد التكامليون رأي البابا بيوس التاسع، في منشوره البابوي لعام 1864، والذي أكد فيه على أنه لا يمكن تبني الحياد الديني للسلطة الدينية كموقف مثالي، كما يؤيديون منشور البابا ليون الثالث عشر حول الالتزامات الدينية للدول. في شهر ديسمبر من عام 1965، أصدر البابا بولس السادس (وثيقة كرامة الإنسان) -«إعلان المجلس حول الحرية الدينية» بعد موافقة المجمع الفاتيكاني الثاني عليه- والذي ينص على «إبقاء العقيدة الدينية الكاثوليكية التقليدية على حالها فيما يتعلق بالواجب الأخلاقي للرجال والمجتمعات تجاه الدين الصحيح، وتجاه كنيسة المسيح الوحيدة»، فيما نص في الوقت نفسه على «حق الإنسان في الحرية الدينية»، في خطوة اعتبرها بعض التقليديين، كرئيس الأساقفة، مارسيل يفبفر، مؤسس أخوية القديس بيوس العاشر الكهنوتية، تتعارض مع الأحكام العقائدية السابقة. لذلك، لا يتقبل التكامليون الرفض المتصور للمجمع الفاتيكاني الثاني للكاثوليكية المدنية المعترف فيها قانونيًا. يستخدم المصطلح في بعض الأحيان بصورة أكثر عمومية للإشارة إلى مجموعة المفاهيم النظرية والسياسات العملية التي تدعو إلى إقامة نظام سياسي واجتماعي متكامل تمامًا يقوم على أسس العقيدة الشاملة للطبيعة البشرية. بهذا المعنى العام، تركز بعض الأشكال للأصولية، بشكل بحت، على التكاملية القومية أو العرقية، بينما تركز بعض الأشكال الأخرى على تحقيق الوحدة الدينية والثقافية. وبالتالي، استخدم مصلطح التكاملية أيضًا لوصف الحركات الدينية غير الكاثوليكية، كالتكاملية البروتستانتية والإسلاموية. يطلق مصطلح النزعة التكاملية في التاريخ السياسي والاجتماعي للقرنين التاسع عشر والعشرين، غالبًا على التيار المحافظ التقليدي وعلى الحركات السياسية اليمينية المماثلة، كما أنه اعتمد أيضًا من قبل العديد من الحركات الوسطية بصفته أداة للأصولية السياسية والوطنية والثقافية. يغطي المفهوم العام العديد من فلسفات الأطياف السياسية من اليمين وحتى اليسار. يرفض أنصار التكاملية بشكل عام ثنائية اليسار/اليمين. ظهرت النزعة التكاملية، بصفتها حركة فكرية وسياسية متميزة، خلال الجدل الدائر داخل الكنيسة الكاثوليكية في القرن التاسع عشر وفي أوائل القرن العشرين، وخاصة في فرنسا. استُخدم المصطلح كنعت يوصف به كل من عارض «الحداثيين» الذين سعوا إلى خلق توليفة بين اللاهوت المسيحي والفلسفة الليبرالية للحداثة العلمانية. علّم أنصار التكاملية السياسية الكاثوليكية أتباعهم على وجوب أن تقوم جميع الأعمال الاجتماعية والسياسية على الإيمان الكاثوليكي، ورفضوا الفصل بين الكنيسة والدولة متحججين بضرورة أن تكون الكاثوليكية هي الدين المعلن للدولة. جددت المباحثات المعاصرة المتعلقة بالنزعة التكاملية في عام 2014، وانتُقدت فيها أفكار الرأسمالية والليبرالية. (ar) Integralismus nebo integrismus (z lat. integratio, scelení) je označení různých extrémně konzervativních politických a náboženských ideologií, usilujících o národní nebo náboženskou jednotu a odporujících pluralismu. Název razil francouzský nacionalistický myslitel a politik Charles Maurras, vůdce krajně pravicového hnutí Action Française. Dnes se slovo nejčastěji vyskytuje ve spojení s katolickým integralismem. Tento směr v katolicismu vznikl v jižní Evropě v 19. století, odmítá modernu (pluralismus, liberalismus, demokracii atd.) včetně modernizačních změn vlastní církve a požaduje, aby náboženství bylo nadřazené politice. Jedná se tak o součást širšího proudu katolického tradicionalismu. Integralistický ideál, autoritativní stát s katolickým státním náboženstvím, jehož vládci se v otázkách mravů a kultury řídí pokyny papežů a biskupů, byl do jisté míry uskutečněn ve Francově Španělsku a Salazarově Portugalsku. (cs) Integralismus (seltener: Integrismus) bezeichnet eine Weltanschauung, in deren Mittelpunkt eine religiös motivierte Deutung der komplexen Lebensrealität der gegenwärtigen Zivilisation steht. (de) Integrismo aŭ politika integrismo estas la filozofia kaj politika doktrino, kiu konsideras la socion kiel organikan unuon. Ĝi defendas la socian diferencigon kaj la hierarkion kun kunlaboremo inter sociaj klasoj, superanta la sociajn konfliktojn inter sociaj kaj ekonomiaj grupoj. Ĝi proponas liberan sindikatismon, horizontalan korporaciismon kaj organikan politikan reprezentadon anstataŭ la ideologiaj formoj de reprezentado. Politika integrismo jam aperis komence de la 20a jarcento en Portugalio (portugala integrismo), kie naskiĝis kiel tradiciisma, monarkia kaj katolika movado, elstare kiel kontraŭrespublikana kaj kontraŭsocialisma. Faŝismo estas ekzemplo de politika integrismo. (eo) Integrismoa Erromatar Eliza Katolikoan, batez ere Frantziakoan, sortutako iritzi-korronte bat da. Izena XX. mendearen hasieran agertu zen, krisi modernistaren ondoren Elizak mundu modernoaren irekialdia gaitzetsi eta katolizismo "integrala" aldarrikatu zuenean, egia katoliko tradizionalak mantentzeko aldarria eginez. Gaur egun integrismo hitza askotan fundamentalismo erlijiosoren edo fanatismoaren sinonimo gisa erabiltzen da, doktrina tradizional zorrotzak sustatzen eta edozein aldaketaren aurka daudenen jarrera deskribatzeko. Integrismoa, bereziki, laizismoaren kontrako kontzeptu modura erabiltzen da. Integristek integrazioa sustatzen dute, hau da, erlijioak (batez ere katolikoak) zehazten dituen arauak Estatuaren edo bizimodu zibilaren legeetan txertatu behar direla defendatzen dute. Azken aldian hitza erlijio islamikoak eta botere politikoak zenbait herrialdetan izan duten integrazioa adierazteko erabiltzen da. (eu) In politics, integralism, integrationism or integrism (French: intégrisme) is an interpretation of Catholic social teaching that argues for an authoritarian and anti-pluralist Catholic state, wherever the preponderance of Catholics within that society makes this possible. Integralists uphold the 1864 definition of Pope Pius IX in Quanta cura that the religious neutrality of the civil power cannot be embraced as an ideal situation and the doctrine of Leo XIII in Immortale Dei on the religious obligations of states. In December 1965, the Second Vatican Council approved and Pope Paul VI promulgated the document Dignitatis humanae–the Council's "Declaration on Religious Freedom"–which states that it "leaves untouched traditional Catholic doctrine on the moral duty of men and societies toward the true religion and toward the one Church of Christ" while simultaneously declaring "that the human person has a right to religious freedom," a move that some traditionalist Catholics such as Archbishop Marcel Lefebvre, the founder of the Society of St. Pius X, have argued is in contradiction to previous doctrinal pronouncements. The term is sometimes used more loosely and in non-Catholic contexts to refer to a set of theoretical concepts and practical policies that advocate a fully integrated social and political order based on a comprehensive doctrine of human nature. In this generic sense some forms of integralism are focused purely on achieving political and social integration, others national or ethnic unity, while others were more focused on achieving religious and cultural uniformity. Integralism has, thus, also been used to describe non-Catholic religious movements, such as Protestant fundamentalism or Islamism. In the political and social history of the 19th and 20th centuries, the term integralism was often applied to traditionalist conservatism and similar political movements on the right wing of a political spectrum, but it was also adopted by various centrist movements as a tool of political, national and cultural integration. As a distinct intellectual and political movement, integralism emerged during the 19th and early 20th century polemics within the Catholic Church, especially in France. The term was used as an epithet to describe those who opposed the modernists, who had sought to create a synthesis between Christian theology and the liberal philosophy of secular modernity. Proponents of Catholic political integralism taught that all social and political action ought to be based on the Catholic Faith. They rejected the separation of Church and State, arguing that Catholicism should be the proclaimed religion of the State. Contemporary discussions of integralism were renewed in 2014. (en) Integrismo o integralismo es la actitud de determinados colectivos hacia los principios de la doctrina tradicional, de manera que rechazan cualquier cambio doctrinal, con la intención de mantener íntegros e inalterados tales principios. Tiene su origen en grupos católicos ultramontanos del siglo XIX que reaccionaron contra el laicismo proponiendo una política católica «íntegra». Pese a la legitimidad e incluso conveniencia de conservar libres de cambios determinados valores o conjunto de creencias, el calificativo "integrista" ha tomado un claro tinte negativo y despectivo, de manera que ni siquiera los defensores de tales valores se autodenominan ya "integristas" y sus detractores utilizan el término como descalificativo absoluto. Es una postura habitual en distintas corrientes religiosas, ideológicas, políticas, educativas e incluso científicas. (es) Integralisme atau adalah ideologi yang menyatakan bahwa sebuah bangsa adalah suatu . Integralisme mempertahankan diferensiasi sosial dan hierarki dalam kerja sama antarkelas sosial sehingga memicu konflik antara berbagai kelompok sosial dan ekonomi. Para integralis mendukung serikat pekerja (atau sistem gilda), korporatisme, dan perwakilan politik organik alih-alih perwakilan yang ideologis. Integralisme mengklaim bahwa lembaga politik terbaik bagi setiap negara bergantung pada sejarah, budaya, dan iklim habitat negara tersebut. Ideologi ini sering dikaitkan dengan konservatisme . Kaum integralis yakin bahwa bangsa, negara, atau negara bangsa merupakan tujuan dan tindakan moral, bukan cara mencapai tujuan. Istilah integralisme dicetuskan oleh wartawan Prancis, Charles Maurras. Konsep nasionalismenya bersifat dan anti-internasionalis serta mengutamakan kepentingan negara di atas individu dan umat manusia pada umumnya. Meski dicap eksklusioner dan serta dianggap sama seperti proto-fasisme (dalam konteks Eropa) atau (dalam konteks Amerika Selatan), hubungan ini masih dipertanyakan. Sejumlah ilmuwan sosial mengemukakan bahwa integralisme . (in) L'intégrisme est un courant au sein de l'Église catholique romaine, particulièrement en France, dont l'appellation remonte au début du XXe siècle, lors de la crise moderniste, lorsque le courant conservateur de cette Église oppose aux partisans d'une ouverture au monde moderne un catholicisme dit « intégral » qui défend le maintien des vérités catholiques traditionnelles telles qu’elles ont, selon eux, toujours été enseignées. Ces tenants de la « Tradition », se désignant eux-mêmes comme des « catholiques intégraux », seront appelés « intégristes » par le courant progressiste qui se verra, lui, désigné sous le vocable de « moderniste » dans des appellations qu'aucun des deux courants ne revendique ni n'assume. D'usage souvent polémique et péjoratif, le terme intégriste se réfère généralement à des courants traditionalistes qui affirment représenter l'orthodoxie catholique et la Tradition « authentique » dans un cadre sociologique qui, de la résistance générale à la société moderne, a glissé progressivement vers une résistance à la transformation interne de l'Église catholique. Cette résistance poussera certains de ses tenants jusqu'au schisme, à l'instar de la Fraternité sacerdotale Saint-Pie-X qui, pour beaucoup, incarne le terme. L'intégrisme se distingue du fondamentalisme. Celui-ci regroupe les courants réactionnaires – particulièrement protestants – qui se réfèrent à la littéralité des textes sacrés, même s'il partage avec l'intégrisme des processus comparables. Par analogie, le terme « intégrisme » peut désigner plus généralement toute attitude doctrinale de conservatisme intransigeant mais il demeure difficilement traduisible et n’a d’équivalent dans d’autres langues que par décalque du français. Le champ sémantique du vocable s'est ainsi étendu dans des usages impropres désormais répandus, toujours à connotation péjorative, comme ceux de l'« intégrisme musulman » – pour désigner le fondamentalisme musulman – ou encore d'« intégrisme laïque ». (fr) 統合主義(とうごうしゅぎ、英語: Integralism)または統合ナショナリズム、英語: Integral nationalism)とは、ナショナリズムと有機体的一体論(英語: Organic unity)に関連したイデオロギーの1つである。 (ja) In politica, con il termine integralismo, si identifica generalmente la tendenza a ricercare l'unità nelle scelte e nelle valutazioni politiche, eliminando il pluralismo (nel migliore dei casi attraverso mediazioni). Per integralismo si intende, solitamente, il tentare di imporre agli altri il proprio modello di vita, ritenuto, a torto o a ragione, il più adatto alla società. L'integralismo può sfociare nell'intolleranza, nel rifiuto di ogni critica (anche ironica o satirica) o addirittura nel rifiuto della democrazia. Dell'integralismo in politica esistono (o sono storicamente esistite) almeno 2 differenti e per certi versi contrastanti visioni. (it) Em política, integralismo ou integrismo é o conjunto de conceitos teóricos e práticas políticas que exercem uma ordem social e política totalmente integrada, baseando-se na convergência de tradições políticas, culturais, religiosas e nacionais de um determinado Estado ou outra entidade política. Algumas formas de integralismo estão focadas em alcançar integração política e social, assim como unidade (uniformidade) nacional ou étnica, enquanto outras formas são mais focadas em alcançar unidade religiosa e cultural. Na história política e social dos séculos XIX e XX, o integralismo esteve muitas vezes relacionado com o tradicionalismo e a movimentos políticos similares de direita, mas também foi adotado por vários movimentos centristas como uma ferramenta de integração política, nacional e cultural. Como movimento cívico-político-cultural de renovação moral e social, o integralismo surgiu das polêmicas discussões internas da Igreja Católica no final do século XIX e início do século XX, especialmente na França. O termo integralista foi usado como adjetivo para descrever aqueles que se opunham aos "modernistas filosóficos-catolicistas", que procuravam criar uma síntese entre a teologia cristã e a filosofia liberal da modernidade secular. Os defensores do integralismo pregavam que toda ação social e política deveria ser baseada na fé católica e rejeitavam a separação entre Igreja e Estado, argumentando que o catolicismo deveria ser proclamado a religião do Estado. Discussões contemporâneas dentro da Igreja Católica a respeito do integralismo foram renovadas com críticas ao liberalismo. No Brasil, o catolicismo influenciou o movimento político do integralismo entre 1932 e 1937, sendo este considerado um braço político e fascista da Igreja Católica. Em Portugal, o Integralismo Lusitano foi um movimento político surgido em 1914, de carácter monárquico, católico, nacionalista e antiliberal, que se opunha tanto à democracia republicana de 1910 como à monarquia constitucional de 1820. Defendia o regresso a uma monarquia tradicional, nacionalista e , na qual o monarca seria o chefe de Estado e concentraria em si as funções governativas e executivas. O termo integralismo também tem sido utilizado para se referir aos fundamentalismos protestantes e/ou islâmicos. (pt) Integralisme was een reactionaire stroming onder katholieken in het begin van de 20e eeuw die de vragen van het leven vanuit het geloof wilden oplossen en vasthielden aan de kerkelijke tradities. Deze stroming geldt als tegenhanger van het modernisme. (nl) Интеграли́зм — это идеология, считающая общество единым целым. Поддерживает унионизм, корпоративизм и единое политическое представительство вместо разделения по идеологическому признаку. Часто рассматриваясь противниками как идеология «крови и почвы», интегрализм утверждает, что наилучшие государственные институты для каждого народа диктуются его культурой, историей и климатом страны. Интегрализм поддерживает римско-католическую церковь и не признает национальные церкви. Интегрализм обычно ассоциируется с движением Аксьон Франсэз и фашизмом, особенно в Латинской Америке, однако существуют некоторые различия. В Португалии, на родине интегрализма, он является традиционалистическим и монархистским движением. Понятие «интегрализм» ввел крупнейший макросоциолог XX в. Питирим Сорокин. Научные основы этого учения изложены в его четырехтомной «Социальной и культурной динамике» — своеобразной «библии» интегрализма, тогда как «Главные тенденции нашего времени» служат его «евангелием». Основы:— понятие макросоциоло́гии. Под ней понимается синтез, вершина всей пирамиды общественных наук, их философия, изучающуя закономерности статики, динамики и генетики в развитии общества, взаимодействие всех его основных элементов — цивилизаций, стран, наций, этносов, классов и других социальных групп, стратификацию и мобильность и т. п.— суть интегрализма, его главные отличительные черты по сравнению с преобладающими течениями социально-экономической мысли индустриальной эпохи: 1. Идя на смену буржуазному либерализму и марксистскому социализму, в историческом плане отрицая их, интегрализм принимает в наследство все ценное, что выработано этими главными течениями индустриальной эпохи и, интегрируя это ценное, переплавляет в новый синтез, свободный от односторонности, крайностей и не отвечающих новым условиям развития общества положений. Это прорыв в научном знании, но прорыв, основанный не на разрушении и отрицании всего прежде достигнутого, а на скачке в кумулятивном накоплении суммы знаний и приведении её в соответствие с радикальным меняющимся обществом, с переходом к гуманитарно-ноосферной постиндустриальной цивилизации и интегральному социокультурному строю. Меняется объект познания — перемены неизбежны и в его познании. 2. Как буржуазный либерализм, так и марксистский социализм исходили из принципа монизма — приоритета системы взглядов, отвечающих интересам одного социального слоя, одного элемента общества, будь то всеохватывающий капиталистический рынок со свободной конкуренцией и приоритетом индивидуализированного «Homo economicus» либо плановое, основанное на общественной собственности, на отрицающем конкуренцию приоритете коллективных (по сути дела — государственно-бюрократических) интересов перед личными. Интегрализм же исходит из дуализма и даже плюрализма общества, его многомерности, предполагает множественность социальных сил и граней общественной жизни. Более того, в этом отрицании унификации, в наличии различных, борющихся между собой и в то же время неразрывно связанных между собой в едином синтезе сил и элементов интегрализм видит движущие силы, источник саморазвития многомерного общества. 3. Буржуазный либерализм исходит из безусловного приоритета рынка, экономического интереса его агентов, их равноправия и свободной конкуренции в политической и социальной областях (хотя это равноправие оказывалось формальным). Марксистский социализм отдавал приоритет в развитии общества производительным силам, и прежде всего их материальным составляющим, определяющим характер производственных отношений, — базисом, над которыми возвышаются государственно-политическая надстройка и общественное сознание. Духовный мир человека для обоих главных течений индустриальной мысли оказывался на втором или на третьем плане. Интегрализм отдает предпочтение духовному миру человека и общества, включающему пять элементов: науку, систему знаний об окружающем мире, закономерностях и механизмах его саморазвития; культуру как образное познание природы иобщества, их эстетические оценки; этику как свод правил взаимоотношений между людьми; идеологию, определяющую целеполагание, систему интересов определенных социальных групп; образование как механизм обобщения и передачи накопленных предыдущими поколениями системы знаний, эстетических, этических и идеологических ценностей следующим поколениям. Именно духовный мир определяет сущность и движущие силы развития общества — в неразрывном единстве с окружающим миром, производительными силами, с меняющимися и противоречивыми экономическими и социальными отношениями. Поэтому изучение духовного мира, закономерностей и тенденций его развития, его сложных взаимосвязей с другими элементами общества и природы составляет главную задачу социальных наук. Речь идет не о новом монизме, столь ярко выраженном во многих научных и религиозных учениях, а о признании и познании многомерности реального мира. 4. И либерализму, и марксизму свойственен классовый подход к прошлому, настоящему и будущему общества, последовательное выражение взглядов и интересов одного класса, одного социального строя, стремление увековечить господство этих взглядов и интересов в той или иной модели общественного устройства. Интегрализму свойственен цивилизационный подход к истории и будущему общества, признание множественности и динамичности сменяющих друг друга мировых цивилизаций (крупных этапов в развитии общества), многообразия поколений локальных цивилизаций в рамках единой общечеловеческой, глобальной цивилизации. Такой трехмерный подход обеспечивает объемное видение многомерного, развивающегося, сложного по своей структуре общества, позволяет выделить в этом многообразии систему цивилизационных ценностей как главную отличительную черту сменяющих друг друга типов общества и основных его элементов. 5. Либерализм и марксизм исходили из линейно-эволюционного понимания развития общества как создания предпосылок, становления и вечного господства одного социального типа — будь то товарно-капиталистический строй с буржуазной демократией либо коммунизм с плановым хозяйством и стиранием социальных различий между людьми. Интегрализму присущ циклический взгляд на динамику общества и природы как бесконечного процесса смены циклов разной длительности и глубины, с неизбежными кризисными фазами при смене циклов, с противоречивым взаимодействием циклов в смежных и отдаленных областях. При таком подходе конец истории исключается (он возможен только вместе с концом человечества), цикличная пульсация общественной динамики характерна как для всей его истории, так и для настоящего и будущего. 6. Новым элементом, который вводит интегрализм в систему общественных наук, является социогенетика, выражающая закономерности наследственности, изменчивости и отбора в динамике общества и его подсистем. Социогенетика позволяет понять внутренние пружины саморазвития общества, пределы и механизм происходящих в нем изменений, пути сохранения и обогащения наследственного генотипа социальных систем, помогает производить более целенаправленный и эффективный отбор новых, прогрессивных элементов этих систем. Социогенетика — высшая ступень познания общества, ступень, которая находится пока еще в стадии формирования. 7. Интегрализм становится надежной основой предвидения будущих перемен в обществе, тенденций его изменений в перспективе, что в свою очередь служит базой для повышения самоуправляемости в саморазвитии общества, обоснованного выбора стратегических решений и понимания ближних и отдаленных последствий реализации этих решений. И это относится не только к микроуровню взаимоотношений между отдельными предприятиями и коллективами, но и макроуровню (направления развития страны, регионов) и к глобальному уровню — взаимоотношениям стран и локальных цивилизаций в условиях глобализации. Именно это свойство придает интегрализму характер новой парадигмы, лежащей в основе принятия практических решений на новом витке исторической спирали. Сказанное не означает, что интегрализм — высшая и последняя ступень в развитии познания общества. Впереди, за пределами наступившего века еще немало исторических ступеней в познании общества, новых парадигм, очередных эпохальных инноваций в развитии познания общества. Однако оставим это для интеллектуальных упражнений следующих поколений. Литература: «Становление интегрализма — эпохальная научная инновация» (ru) Integralizm – pogląd głoszący, iż społeczeństwo jest organiczną jednością. Propaguje on również wiarę w konieczność istnienia hierarchii społecznej i kooperacji pomiędzy poszczególnymi klasami. Zazwyczaj opowiada się za korporacjonizmem, jako formą ekonomiczną dla "społeczeństwa organicznego". Często związany z tzw. konserwatyzmem krwi i ziemi, uznający za konieczne kształtowanie instytucji politycznych danego narodu w oparciu o jego historię, kulturę czy nawet środowisko naturalne w miejscu jego zamieszkania. Integralizm zazwyczaj silnie wspiera kościoły narodowe. Z ruchem integralistycznym silnie związana jest m.in. Action Française, założona przez Charlesa Maurras'a. Integralizm często wiąże się z faszyzmem (zwłaszcza w Ameryce Łacińskiej), pomimo tego w wielu kwestiach nie zgadza się z nim (integraliści stawiają m.in. na lokalizm). (pl) Інтегралізм — це ідеологія, згідно з якою суспільство є єдиним цілим. Виправдовує соціальну нерівність, ієрархію та співпрацю між класами, що запобігає конфліктам між соціальними і економічними групами суспільства. Підтримує уніонізм, корпоративізм і єдине політичне представництво замість поділу за ідеологічною ознакою. Інтегралізм стверджує, що найкращі державні інститути для даної країни будуть відрізнятися в залежності від її культури, історії і клімату. Часто розглядалась противниками як ідеологія «крові і ґрунту». Інтегралізм підтримує римо-католицьку церкву і не визнає національні церкви. Інтегралізм зазвичай асоціюється з рухом Аксьон Франсез і фашизмом, особливо в Латинській Америці, проте існують деякі відмінності.У Португалії, на батьківщині інтегралізму, він є традиціоналістським і монархістським рухом на противагу республіканському фашизму, який спирається на міських капіталістів . Основи: Поняття макросоціології. Під нею розуміється синтез, вершина всієї піраміди суспільних наук, їх філософія, яка вивчає закономірності статики, динаміки та генетики у розвитку суспільства, взаємодія всіх його основних елементів - цивілізацій, країн, націй, етносів, класів і інших соціальних груп, стратифікацію та мобільність і т. п. Заперечуючи соціалізм та лібералізм, інтегралізм сприймає і використовує певні їх ідеї. На відміну від лібералізму та марксизму, які виходили з принципу монізму — пріоритету системи поглядів, що відповідають інтересам одного соціального шару, одного елемента суспільства, інтегралізм виходить з дуалізму і навіть плюралізму суспільства, його багатовимірності, припускає множинність соціальних сил і граней суспільного життя. Більш того, в цьому запереченні уніфікації, в наявності різних, таких, що борються між собою, і в той же час нерозривно пов'язаних між собою в єдиному синтезі сил і елементів інтегралізм бачить рушійні сили, джерело саморозвитку багатовимірного суспільства. Крім того, інтегралізм є противником матеріалізму та віддає перевагу духовному світу людини і суспільства.Інтегралізмові властивий цивілізаційний підхід до історії та майбутнього суспільства, визнання множинності та динамічності світових цивілізацій, циклічний погляд на динаміку суспільства і природи як нескінченного процесу зміни циклів різної тривалості та глибини, з неминучими кризовими фазами при зміні циклів і суперечливою взаємодією циклів у суміжних і віддалених сферах. При такому підході кінець історії немислимий (він можливий тільки разом з кінцем людства). (uk) |
dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Labarum_visto_por_Constantino_I_o_Grande.jpg?width=300 |
dbo:wikiPageID | 207723 (xsd:integer) |
dbo:wikiPageLength | 27590 (xsd:nonNegativeInteger) |
dbo:wikiPageRevisionID | 1124926829 (xsd:integer) |
dbo:wikiPageWikiLink | dbc:Traditionalist_Catholicism dbr:Savonarola dbc:Fascism dbr:Brazilian_Integralist_Action dbc:Catholicism_and_society dbr:Archbishop dbr:History_of_the_Basques dbr:Juan_Olazábal_Ramery dbr:Renaissance dbr:Right-wing_politics dbr:Decentralization dbr:Dominion_theology dbr:Integral_humanism_(India) dbr:Integral_humanism_(Maritain) dbr:Integral_nationalism dbr:Integralismo_Lusitano dbr:Integrism_(Spain) dbr:Liberalism dbr:Liberation_theology dbr:Ramón_Nocedal_Romea dbr:Nicene_Christianity dbr:Common_Good_Constitutionalism dbr:Constantine_I dbr:Translatio_imperii dbr:Christian_democracy dbr:Christian_fundamentalism dbr:Christian_reconstructionism dbr:Christian_socialism dbr:Christian_state dbr:Christianity dbr:Freedom_of_religion dbr:French_Revolution dbr:George_Weigel dbr:Mortara_case dbr:Theodosius_I dbr:Thomas_Aquinas dbc:Separation_of_church_and_state dbc:Conservatism dbr:Basque_nationalism dbc:Integralism dbr:Liberation_Theology dbr:Fundamentalism dbr:Pluralism_(political_philosophy) dbr:Political_spectrum dbr:Society_of_St._Pius_X dbr:Syllabus_of_Errors dbr:Catholic_Church dbr:Catholic_Worker_Movement dbr:Catholic_social_teaching dbr:Catholicism dbr:Centrism dbc:Theocracy dbr:Tiridates_III_of_Armenia dbr:Traditionalist_conservatism dbc:Catholic_political_philosophy dbr:Gallicanism dbr:Ecumenical dbr:Acción_Española dbr:Action_Française dbr:Adrian_Vermeule dbr:Fascism dbr:First_Carlist_War dbr:France dbr:Brazilian_Integralism dbr:Capitalism dbr:Dignitatis_humanae dbr:Left-wing_politics dbr:Quanta_cura dbr:Separation_of_church_and_state dbr:Islamism dbr:Jacques_Maritain dbr:Social_theories dbc:Counter-Enlightenment dbc:Economic_ideologies dbc:Economy_and_Christianity dbc:Political_ideologies dbr:Charles_Maurras dbr:Justinian dbr:Edict_of_Thessalonica dbr:Distributism dbc:Criticisms_of_economics dbc:Political_systems dbr:Authoritarianism dbr:Marcel_Lefebvre dbr:Plínio_Salgado dbr:Policies dbr:Politics dbr:Pope_Boniface_VIII dbr:Pope_Gelasius_I dbr:Pope_Gregory_VII dbr:Pope_Paul_VI dbr:Pope_Pius_IX dbr:Pope_Pius_X dbr:Portugal dbr:Social_integration dbr:Southern_Poverty_Law_Center dbr:Parliamentarism dbr:Pius_IX dbr:Antisemitic dbr:National_Catholic_Reporter dbr:Catholic_moral_theology dbr:R._W._Southern dbr:Reformation dbr:Second_Vatican_Council dbr:Christianity_and_politics dbr:Christian_identity dbr:Umberto_Benigni dbr:Traditionalist_Catholicism dbr:Secular_humanism dbr:Sodalitium_Pianum dbr:Social_credit dbr:Dignitatis_Humanae dbr:Immortale_Dei dbr:Pius_XII dbr:Modernism_(Roman_Catholicism) dbr:Temporal_power_(papal) dbr:Third_way dbr:Relations_between_the_Catholic_Church_and_the_State dbr:Erastianism dbr:Sedevacantist dbr:Leo_XIII dbr:Religious_liberty dbr:Papacy dbr:File:Labarum_visto_por_Constantino_I_o_Grande.jpg dbr:File:Raphael_-_Coronation_of_Charlemagne.jpg dbr:John_Zmirak |
dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Traditionalist_Catholicism dbt:About dbt:Cite_book dbt:Cite_journal dbt:Columns-list dbt:Main dbt:Portal dbt:Reflist dbt:Rp dbt:Sfn dbt:Short_description dbt:Use_dmy_dates dbt:Conservatism_footer dbt:Catholic_Church_footer dbt:Integralism dbt:Conservatism_sidebar |
dcterms:subject | dbc:Traditionalist_Catholicism dbc:Fascism dbc:Catholicism_and_society dbc:Separation_of_church_and_state dbc:Conservatism dbc:Integralism dbc:Theocracy dbc:Catholic_political_philosophy dbc:Counter-Enlightenment dbc:Economic_ideologies dbc:Economy_and_Christianity dbc:Political_ideologies dbc:Criticisms_of_economics dbc:Political_systems |
gold:hypernym | dbr:Ideology |
rdf:type | yago:Abstraction100002137 yago:Attitude106193203 yago:Cognition100023271 yago:Group100031264 yago:Movement108464601 yago:Orientation106208021 yago:PoliticalMovement108472335 yago:PoliticalOrientation106212839 yago:PoliticalSystem108367880 yago:PsychologicalFeature100023100 dbo:Organisation yago:SocialGroup107950920 yago:WikicatEconomicIdeologies yago:WikicatPoliticalIdeologies yago:WikicatPoliticalSystems yago:WikicatSyncreticPoliticalMovements |
rdfs:comment | Integralismus (seltener: Integrismus) bezeichnet eine Weltanschauung, in deren Mittelpunkt eine religiös motivierte Deutung der komplexen Lebensrealität der gegenwärtigen Zivilisation steht. (de) 統合主義(とうごうしゅぎ、英語: Integralism)または統合ナショナリズム、英語: Integral nationalism)とは、ナショナリズムと有機体的一体論(英語: Organic unity)に関連したイデオロギーの1つである。 (ja) In politica, con il termine integralismo, si identifica generalmente la tendenza a ricercare l'unità nelle scelte e nelle valutazioni politiche, eliminando il pluralismo (nel migliore dei casi attraverso mediazioni). Per integralismo si intende, solitamente, il tentare di imporre agli altri il proprio modello di vita, ritenuto, a torto o a ragione, il più adatto alla società. L'integralismo può sfociare nell'intolleranza, nel rifiuto di ogni critica (anche ironica o satirica) o addirittura nel rifiuto della democrazia. Dell'integralismo in politica esistono (o sono storicamente esistite) almeno 2 differenti e per certi versi contrastanti visioni. (it) Integralisme was een reactionaire stroming onder katholieken in het begin van de 20e eeuw die de vragen van het leven vanuit het geloof wilden oplossen en vasthielden aan de kerkelijke tradities. Deze stroming geldt als tegenhanger van het modernisme. (nl) التكاملية في السياسة تمثيل للمبدأ القائل بوجوب أن يكون الإيمان الكاثوليكي أساسًا للقانون العام والسياسة العامة داخل المجتمع المدني في أي مجتمع يشكل فيه أتباع المذهب الكاثوليكي أغلبية. يؤيد التكامليون رأي البابا بيوس التاسع، في منشوره البابوي لعام 1864، والذي أكد فيه على أنه لا يمكن تبني الحياد الديني للسلطة الدينية كموقف مثالي، كما يؤيديون منشور البابا ليون الثالث عشر حول الالتزامات الدينية للدول. في شهر ديسمبر من عام 1965، أصدر البابا بولس السادس (وثيقة كرامة الإنسان) -«إعلان المجلس حول الحرية الدينية» بعد موافقة المجمع الفاتيكاني الثاني عليه- والذي ينص على «إبقاء العقيدة الدينية الكاثوليكية التقليدية على حالها فيما يتعلق بالواجب الأخلاقي للرجال والمجتمعات تجاه الدين الصحيح، وتجاه كنيسة المسيح الوحيدة»، فيما نص في الوقت نفسه على «حق الإنسان في الحرية الدينية»، في خطوة اعتبرها بعض التقليدي (ar) Integralismus nebo integrismus (z lat. integratio, scelení) je označení různých extrémně konzervativních politických a náboženských ideologií, usilujících o národní nebo náboženskou jednotu a odporujících pluralismu. Název razil francouzský nacionalistický myslitel a politik Charles Maurras, vůdce krajně pravicového hnutí Action Française. (cs) Integrismo aŭ politika integrismo estas la filozofia kaj politika doktrino, kiu konsideras la socion kiel organikan unuon. Ĝi defendas la socian diferencigon kaj la hierarkion kun kunlaboremo inter sociaj klasoj, superanta la sociajn konfliktojn inter sociaj kaj ekonomiaj grupoj. Ĝi proponas liberan sindikatismon, horizontalan korporaciismon kaj organikan politikan reprezentadon anstataŭ la ideologiaj formoj de reprezentado. (eo) Integrismo o integralismo es la actitud de determinados colectivos hacia los principios de la doctrina tradicional, de manera que rechazan cualquier cambio doctrinal, con la intención de mantener íntegros e inalterados tales principios. Tiene su origen en grupos católicos ultramontanos del siglo XIX que reaccionaron contra el laicismo proponiendo una política católica «íntegra». (es) In politics, integralism, integrationism or integrism (French: intégrisme) is an interpretation of Catholic social teaching that argues for an authoritarian and anti-pluralist Catholic state, wherever the preponderance of Catholics within that society makes this possible. Integralists uphold the 1864 definition of Pope Pius IX in Quanta cura that the religious neutrality of the civil power cannot be embraced as an ideal situation and the doctrine of Leo XIII in Immortale Dei on the religious obligations of states. In December 1965, the Second Vatican Council approved and Pope Paul VI promulgated the document Dignitatis humanae–the Council's "Declaration on Religious Freedom"–which states that it "leaves untouched traditional Catholic doctrine on the moral duty of men and societies toward t (en) Integrismoa Erromatar Eliza Katolikoan, batez ere Frantziakoan, sortutako iritzi-korronte bat da. Izena XX. mendearen hasieran agertu zen, krisi modernistaren ondoren Elizak mundu modernoaren irekialdia gaitzetsi eta katolizismo "integrala" aldarrikatu zuenean, egia katoliko tradizionalak mantentzeko aldarria eginez. Gaur egun integrismo hitza askotan fundamentalismo erlijiosoren edo fanatismoaren sinonimo gisa erabiltzen da, doktrina tradizional zorrotzak sustatzen eta edozein aldaketaren aurka daudenen jarrera deskribatzeko. (eu) L'intégrisme est un courant au sein de l'Église catholique romaine, particulièrement en France, dont l'appellation remonte au début du XXe siècle, lors de la crise moderniste, lorsque le courant conservateur de cette Église oppose aux partisans d'une ouverture au monde moderne un catholicisme dit « intégral » qui défend le maintien des vérités catholiques traditionnelles telles qu’elles ont, selon eux, toujours été enseignées. (fr) Integralisme atau adalah ideologi yang menyatakan bahwa sebuah bangsa adalah suatu . Integralisme mempertahankan diferensiasi sosial dan hierarki dalam kerja sama antarkelas sosial sehingga memicu konflik antara berbagai kelompok sosial dan ekonomi. Para integralis mendukung serikat pekerja (atau sistem gilda), korporatisme, dan perwakilan politik organik alih-alih perwakilan yang ideologis. Integralisme mengklaim bahwa lembaga politik terbaik bagi setiap negara bergantung pada sejarah, budaya, dan iklim habitat negara tersebut. Ideologi ini sering dikaitkan dengan konservatisme . Kaum integralis yakin bahwa bangsa, negara, atau negara bangsa merupakan tujuan dan tindakan moral, bukan cara mencapai tujuan. (in) Integralizm – pogląd głoszący, iż społeczeństwo jest organiczną jednością. Propaguje on również wiarę w konieczność istnienia hierarchii społecznej i kooperacji pomiędzy poszczególnymi klasami. Zazwyczaj opowiada się za korporacjonizmem, jako formą ekonomiczną dla "społeczeństwa organicznego". Często związany z tzw. konserwatyzmem krwi i ziemi, uznający za konieczne kształtowanie instytucji politycznych danego narodu w oparciu o jego historię, kulturę czy nawet środowisko naturalne w miejscu jego zamieszkania. Integralizm zazwyczaj silnie wspiera kościoły narodowe. (pl) Em política, integralismo ou integrismo é o conjunto de conceitos teóricos e práticas políticas que exercem uma ordem social e política totalmente integrada, baseando-se na convergência de tradições políticas, culturais, religiosas e nacionais de um determinado Estado ou outra entidade política. Algumas formas de integralismo estão focadas em alcançar integração política e social, assim como unidade (uniformidade) nacional ou étnica, enquanto outras formas são mais focadas em alcançar unidade religiosa e cultural. Na história política e social dos séculos XIX e XX, o integralismo esteve muitas vezes relacionado com o tradicionalismo e a movimentos políticos similares de direita, mas também foi adotado por vários movimentos centristas como uma ferramenta de integração política, nacional e c (pt) Интеграли́зм — это идеология, считающая общество единым целым. Поддерживает унионизм, корпоративизм и единое политическое представительство вместо разделения по идеологическому признаку. Часто рассматриваясь противниками как идеология «крови и почвы», интегрализм утверждает, что наилучшие государственные институты для каждого народа диктуются его культурой, историей и климатом страны. Интегрализм поддерживает римско-католическую церковь и не признает национальные церкви. В Португалии, на родине интегрализма, он является традиционалистическим и монархистским движением. (ru) Інтегралізм — це ідеологія, згідно з якою суспільство є єдиним цілим. Виправдовує соціальну нерівність, ієрархію та співпрацю між класами, що запобігає конфліктам між соціальними і економічними групами суспільства. Підтримує уніонізм, корпоративізм і єдине політичне представництво замість поділу за ідеологічною ознакою. Інтегралізм стверджує, що найкращі державні інститути для даної країни будуть відрізнятися в залежності від її культури, історії і клімату. Часто розглядалась противниками як ідеологія «крові і ґрунту». Інтегралізм підтримує римо-католицьку церкву і не визнає національні церкви. (uk) |
rdfs:label | Integralism (en) تكاملية (ar) Integralismus (cs) Integralismus (de) Politika integrismo (eo) Integrismo (es) Integrismo (eu) Integralisme (in) Intégrisme (fr) Integralismo politico (it) 統合主義 (ja) Integralisme (nl) Integralizm (pl) Integralismo (pt) Интегрализм (ru) Інтегралізм (uk) |
owl:sameAs | freebase:Integralism yago-res:Integralism wikidata:Integralism dbpedia-ar:Integralism dbpedia-cs:Integralism dbpedia-de:Integralism dbpedia-eo:Integralism dbpedia-es:Integralism dbpedia-eu:Integralism dbpedia-fa:Integralism dbpedia-fr:Integralism dbpedia-hu:Integralism dbpedia-id:Integralism dbpedia-is:Integralism dbpedia-it:Integralism dbpedia-ja:Integralism dbpedia-nl:Integralism dbpedia-no:Integralism dbpedia-pl:Integralism dbpedia-pt:Integralism dbpedia-ro:Integralism dbpedia-ru:Integralism dbpedia-tr:Integralism dbpedia-uk:Integralism https://global.dbpedia.org/id/4ncdG |
prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Integralism?oldid=1124926829&ns=0 |
foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Labarum_visto_por_Constantino_I_o_Grande.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Raphael_-_Coronation_of_Charlemagne.jpg |
foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Integralism |
is dbo:ideology of | dbr:Conservative_Party_(Mexico) dbr:Costa_Rican_Renewal_Party dbr:More_Brazil |
is dbo:philosophicalSchool of | dbr:Nicolás_Gómez_Dávila |
is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Integral_(disambiguation) |
is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Catholic_Integralism dbr:Integrism dbr:Integrist dbr:Intégrisme dbr:Radical_traditional_Catholic dbr:Rad_trad dbr:Integralismo dbr:Integralist dbr:Integralist_nationalism dbr:Integralists dbr:Integrist_Catholic dbr:Integrist_Party dbr:Integrists |
is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Camelots_du_Roi dbr:Carnation_Revolution dbr:Brazilian_Integralist_Action dbr:Brazilian_Integralist_Front dbr:António_Sardinha dbr:John_O'Brien_(British_politician) dbr:José_Antonio_Urquiza dbr:Juan_Manuel_de_Rosas dbr:Juan_María_Fernández_y_Krohn dbr:List_of_political_ideologies dbr:List_of_political_parties_in_Russia dbr:People's_Movement_of_Ukraine dbr:Relations_between_the_Catholic_Church_and_the_state dbr:Religious_right_in_the_United_States dbr:Rexist_Party dbr:Verdinaso dbr:Visionaries_(2001_film) dbr:Derek_Holland_(activist) dbr:Dominion_theology dbr:Integral_humanism_(India) dbr:Integral_nationalism dbr:Integralismo_Lusitano dbr:L'Action_nationale dbr:Integral_(disambiguation) dbr:Catholic_Integralism dbr:Conservative_Party_(Mexico) dbr:Conservative_Revolution dbr:Costa_Rican_Renewal_Party dbr:Salvador_Abascal dbr:Error_has_no_rights dbr:New_Right dbr:Volksgemeinschaft dbr:Francoist_Spain dbr:Georges_Valois dbr:Modernism_in_the_Catholic_Church dbr:More_Brazil dbr:Mortara_case dbr:Conservative-Monarchist_Club dbr:Corporatism dbr:The_Last_Temptation_of_Christ_(film) dbr:Lucien_Rebatet dbr:Léon_Daudet dbr:Common_good_constitutionalism dbr:Zbigniew_Ziobro dbr:Zigu_Ornea dbr:Emmanuel_d'Astier_de_La_Vigerie dbr:José_Hipólito_Raposo dbr:Brit_HaBirionim dbr:Catholic_Church_and_politics dbr:Catholic_Family_News dbr:Cercle_Proudhon dbr:Traditionalist_conservatism dbr:Fusionism dbr:Wolfe_Tone_Weekly dbr:AGRIF dbr:Action_Française dbr:Adrian_Vermeule dbr:Alfonso_XIII dbr:Eugène_Deloncle dbr:Fourth_Brazilian_Republic dbr:Brazilian_Integralism dbr:Nick_Fuentes dbr:Nicolás_Gómez_Dávila dbr:Nicolás_de_Jesús_López_Rodríguez dbr:Fascism_in_Asia dbr:History_of_France_(1900–present) dbr:History_of_Slovenia dbr:History_of_far-right_movements_in_France dbr:List_of_Slovene_newspapers dbr:Rerum_novarum dbr:Henri_de_Lubac dbr:Herman_de_Vries_de_Heekelingen dbr:Ultramontanism dbr:2019–20_Confederation_presidential_primary dbr:Charles_Maurras dbr:Law_and_Justice_Youth_Forum dbr:Je_suis_partout dbr:Theocracy dbr:Thierry_Maulnier dbr:Syncretic_politics dbr:In_Praise_of_Polytheism dbr:Milan_Komar dbr:National_Syndicalists_(Portugal) dbr:Ramón_López_Velarde dbr:Integrism dbr:Ethnopluralism dbr:List_of_terrorist_incidents_in_France dbr:National_Idea dbr:National_syndicalism dbr:Revisionist_Maximalism dbr:Integrist dbr:Sedevacantism dbr:War_of_Anti-Christ_with_the_Church_and_Christian_Civilization dbr:Révolution_nationale dbr:Intégrisme dbr:Radical_traditional_Catholic dbr:Rad_trad dbr:Integralismo dbr:Integralist dbr:Integralist_nationalism dbr:Integralists dbr:Integrist_Catholic dbr:Integrist_Party dbr:Integrists |
is dbp:ideology of | dbr:Conservative_Party_(Mexico) dbr:Costa_Rican_Renewal_Party dbr:Law_and_Justice_Youth_Forum |
is dbp:schoolTradition of | dbr:Nicolás_Gómez_Dávila |
is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Integralism |