Japanese destroyer Ikazuchi (1931) (original) (raw)

dbo:abstract

El Ikazuchi (雷 trueno?) fue uno de los cuatro destructores de la Clase Akatsuki. Sirvió en la Armada Imperial Japonesa durante la Segunda Guerra Sino-Japonesa y la Segunda Guerra Mundial. (es)
Ikazuchi (雷, "Thunder") was the twenty-third Fubuki-class destroyer, or the third Akatsuki class (if that sub-class is regarded as a separate class), built for the Imperial Japanese Navy in the inter-war period. When introduced into service, these ships were the most powerful destroyers in the world. They remained formidable weapons systems well into the Pacific War. Ikazuchi, built at the Uraga Dock Company, was the third of the “Type III” improved series of Fubuki destroyers, incorporating a modified gun turret which could elevate her main battery of Type 3 127 mm 50 caliber naval guns to 75° as opposed to the original 40°, thus permitting the guns to be used as dual purpose guns against aircraft. Ikazuchi was laid down on 7 March 1930, launched on 22 October 1931 and commissioned on 15 August 1932. (en)
Ikazuchi (雷 "Petir") merupakan kapal perusak kelas Fubuki ke-23 sekaligus sub-kelas Akatsuki ke-3. Ia berpartisipasi pada Perang Dunia 2. Ia dibangun pada 7 Maret 1930 di Perusahaan Dok Uraga, diperkenalkan pada 22 Oktober 1931 dan ditugaskan pada 15 Agustus 1932. (in)
L'Ikazuchi (雷) était un destroyer de la sous-classe Akatsuki en service dans la Marine impériale japonaise entre 1932 et 1944. Construit au chantier de la compagnie des docks d'Uraga, il est le troisième navire de la classe Fubuki "Type III". Sa quille est posée le 7 mars 1930, il est lancé le 22 octobre 1931 et mis en service le 15 août 1932. (fr)
雷（いかづち）は、日本海軍の駆逐艦。一等駆逐艦吹雪型（初雪型）の23番艦（III型の3番艦）である。この名を持つ日本海軍の艦船としては雷型駆逐艦の雷に続いて2隻目。 (ja)
L'Ikazuchi (雷? lett. "Tuono") è stato un cacciatorpediniere della Marina imperiale giapponese, prima unità appartenente alla classe Akatsuki a essere varata. Il varo avvenne nell'ottobre 1931 al cantiere di Uraga. Appartenente alla 6ª Divisione, nei primi mesi di guerra fu assegnato alla scorta ravvicinata di vari incrociatori pesanti che operavano come forza di supporto a distanza delle formazioni anfibie che occuparono Makassar, Menado e altri luoghi strategici nelle Indie orientali olandesi. In giugno fu presente alla battaglia delle Midway, segnatamente alle operazioni diversive nelle isole Aleutine. Per il resto dell'estate e in autunno completò servizio di scorta a naviglio da trasporto in rotta tra i porti del Giappone e la base aeronavale di Truk; in ottobre fu trasferito alle isole Shortland e a metà novembre combatté nella prima parte della violenta battaglia navale di Guadalcanal, durante la quale perse la torre prodiera. Rimesso in efficienza entro il febbraio 1943, fu assegnato alla 5ª Flotta e a fine marzo fu presente, ma senza avervi parte, all'inconcludente battaglia delle isole Komandorski. Poco dopo entrò alle dipendenze della 1ª Flotta e per il resto del suo servizio operativo fu utilizzato come scorta a decine di convogli che solcavano l'Oceano Pacifico occupato dalle forze armate nipponiche. Il 13 aprile 1944, mentre accompagnava un singolo trasporto, fu sorpreso e affondato da un sommergibile statunitense; nell'affondamento le cariche di profondità detonarono e uccisero l'intero equipaggio. (it)
«Икадзути» (яп. 雷 "Гром") двадцать третий эсминец класса «Фубуки», построен для Императорского военного флота в межвоенный период. Когда эти корабли были введены в строй, они были самыми мощными эсминцами в мире. Они оставались грозными боевыми единицами даже на Тихоокеанском тетре военных действий. «Икадзути», построенный на верфи Uraga Dock Company, был третьим из улучшенной серии эсминцев «Фубуки Тип III», имевшей модифицированную орудийную башню, которая имела возвышение главного калибра корабельных орудий 127-мм/50 Тип 3 до 75° по сравнению с первоначальными 40°, что позволяло использовать их в качестве универсальных орудий двойного назначения. «Икадзути» был заложен 7 марта 1930 г., спущен на воду 22 октября 1931 г. и сдан в эксплуатацию 15 августа 1932 г. (ru)
雷（いかずち／いかづち）是大日本帝國海軍的驅逐艦。吹雪型（特型）第23號艦（III型第3號艦）。在日本海軍中為第二艘使用「雷」作艦名的艦船。 (zh)
Ікадзучі (Ikazuchi, яп. 雷) – ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій Світовій війні. Корабель, який став двадцять третім серед есмінців типу «Фубукі», спорудили у 1932 році на верфі Uraga Dock. На момент вступу Японії до Другої світової війни «Ікадзучі» належав до 6-ї дивізії ескадрених міноносців, яка 2 грудня 1941-го прибула з Японії до Мако (важлива база ВМФ на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки). «Ікадзучі» та ще один есмінець дивізії «Інадзума» виділили для участі у блокаді Гонконгу, де вони мали взаємодіяти із легким крейсером «Ісудзу» (а от два інші есмінці 6-ї дивізії вирушили 4 грудня з Мако у складі охорони загону великих артилерійських кораблів адмірала Кондо, що мав забезпечувати загальне прикриття сил вторгнення до Малаї та на Філіппіни). Можливо зустріти вказівки, що в цей період «Ікадзучі» разом із зазначеним крейсером прийняв участь у потопленні канонерських човнів HMS Cicada та HMS Robin. Втім, зазвичай зазначають, що перший з цих кораблів потопила авіація, а другий був знищений самими британцями, щоб запобігти потраплянню до рук ворога після падіння міста. Гонконг капітулював 25 грудня 1941-го, а 1 січня 1942-го «Ікадзучі» вже був у Такао (наразі Гаосюн на Тайвані). 2 січня «Ікадзучі» та «Інадзума» рушили для супроводу важкого крейсера «Асігара», який мав стати флагманом сил, що вели наступ з півдня Філіппін на схід Нідерландської Ост-Індії. 6 січня 1942-го «Асігара» та есмінці супроводу прибули до Давао на південному узбережжі філіппінського острова Мінданао (тут японський десант висадився ще 20 грудня 1941-го). В найближчі дні «Ікадзучі» разом «Інадзума» задіяли для охорони 2 важких крейсерів 5-ї дивізії, які 9 січня 1942-го вийшли з Давао в межах операції з висадки у Менадо на північно-східному півострові острова Целебес. Десантування успішно відбулось в ніч на 11 січня, проте загін дистанційного прикриття виконував свої функції ще кілька діб перш ніж повернутись до Давао 14 числа. 20 січня 1942-го ті ж крейсери у супроводі «Ікадзучі» та іншого есмінця вийшли з Давао для прикриття десанту на південно-східний півострів острова Целебес до Кендарі, який відбувся 24 січня. В наступні кілька тижнів «Ікадзучі» разом з іншим есмінцем продовжував охороняти зазначені крейсери із загону дистанційного прикриття. 29 січня 1942-го вони вирушили з Давао до якірної стоянки Бангка (поблизу Менадо) в межах підтримки операції проти острова Амбон, висадка на який відбулась 31 січня. Повернувшись до Давао, загін вже 6 лютого попрямував звідси для підтримки наступного десанту до Макассару (південно-західний півострів острова Целебес). Крейсери прослідували через море Серам в море Банда та зайняли позицію за дві з половиною сотні кілометрів на південний захід від Амбону. Висадка в Макассарі відбулась в ніч на 8 лютого та не зустрілась з протидією зі сторони надводних кораблів союзників, тому вже 10 лютого загін прибув до затоки Старінг-Бей поблизу Кендарі. З 16 по 22 лютого крейсери виходили зі Старінг-Бей для прикриття десанту на острів Тимор, який відбувся 20 числа. В наступній операції проти острова Ява «Ікадзучі» виконував роль охорони флагманського крейсера «Асігара». 23 – 25 лютого 1942-го останній разом з «Ікадзучі» та іншим есмінцем перейшов зі Старінг-Бей до Макассару. 26 числа цей загін, до якого приєднався ще один важкий крейсер (який тільки-но повернувся із Японії з ремонту) та ще один есмінець, вийшов у море та попрямував в район на північ від острова Кангеан (лежить за три сотні кілометрів на схід від Сурабаї), наближаючись таким чином до місця майбутньої битви у Яванському морі. В останній 27 лютого зіткнулись союзні кораблі, що базувались у Сурабаї на сході Яви, та японське з’єднання, яке безпосередньо прокладало дорогу конвою з військами. Японці здобули рішучу перемогу, а вцілілі кораблі союзників відійшли до Сурабаї та Батавії. 1 березня загін «Асігара» провів успішний бій із залишками ворожої ескадри (відомий як Друга битва у Яванському морі), проте саме «Ікадзучі» не прийняв у ньому участі, хоча 2 березня підібрав 404 моряка з числа екіпажів потоплених британських кораблів. Того ж 2 березня 1942-го «Ікадзучі» спробував захопити наразі неідентифіковане транспортне судно, проте команда останнього затопила його, після чого також потрапила у полон (на підставі японських записів про найменування судна як Karuirus окремі дослідники вважають його невеликим нідерландським танкером Kasuaris тоннажем 340 GRT, котрий, за іншими даними, був знищений самими голландцями в доці у Сурабаї). Полонених «Ікадзучі» 3 березня доправив до Банджермасіну (південно-східне завершення Борнео). 10 березня 1942-го «Ікадзучі» прибув до затоки Субік-Бей поблизу Маніли, а 19 – 26 березня ескортував звідси конвой до Куре, після чого став на ремонт у Йокосуці. 22 – 26 травня 1942-го «Ікадзучі» та ще один есмінець в межах підготовки мідвейсько-алеутської операції ескортував 2 важкі крейсери 4-її дивізії з Куре до Омінато (важлива база ВМФ на північному завершенні Хонсю), де збиралось велике угруповання для дій на Алеутах. Після цього 26 травня 1942-го ці ж есмінці вийшли в море як охорона флагманського крейсера П’ятого флоту «Наті». 2 червня крейсер зайшов на Парамушир (Курильські острова), наступного дня рушив звідси далі та перебував в морі до 23 червня, коли завершив похід у Омінато. Кілька тижнів «Ікадзучі» ніс патрульно-ескортну службу у північній зоні, а наприкінці липня прибув до острова Киска (один з двох островів на заході Алеутського архіпелагу, захоплених японцями в червні 1942-го) для допомоги есмінцю “Касумі». Останній це на початку місяця був торпедований ворожим підводним човном, тепер ж після аварійного ремонту вирішили перевести його до Японії. З 26 липня по 3 серпня «Ікадзучі» здійснював проведення «Касумі» на буксирі до острова Шумшу (Курильські острови), при цьому охорону та допомогу у буксируванні забезпечував ще один есмінець «Кагеро». З 8 по 20 серпня 1942-го «Ікадзучі» пройшов короткочасний доковий ремонт у Йокосуці. У цей період союзники висадились на сході Соломонових островів, що започаткувало шестимісячну битву за Гуадалканал та змусило японське командування перекидати сюди підкріплення. Як наслідок, 1 – 6 вересня «Ікадзучі» разом зі ще одним есмінцем супроводив легкий авіаносець «Дзуйхо» з Куре на атол Трук (головна база японського ВМФ у Океанії, розташована у центральній частині Каролінських островів). 9 – 12 вересня ті ж есмінці охороняли ескортний авіаносець «Унйо», який здійснив круговий рейс для доставки літаків до Кавієнга – другої за значенням японської бази у архіпелазі Бісмарка, розташованої на північному завершенні острова Нова Ірландія, а 13 – 18 вересня супроводили «Унйо» з Труку до Куре (можливо відзначити, що японці традиційно використовували свої ескортні авіаносці передусім для перевезень літаків на віддалені бази). Наприкінці вересня японське командування організувало операцію «Окі» з доставки великого контингенту військ до Меланезії. 29 вересня 1942-го «Ікадзучі» разом з іншим есмінцем розпочали ескортування третього ешелону цієї операції, який вийшов з порту Саєкі (північно-східне завершення Кюсю) та у підсумку в першій половині жовтня досягнув Рабаула (головна передова база японців у архіпелазі Бісмарку, з якої провадились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї). Далі «Ікадзучі» супроводив судна до розташованої за кілька сотень кілометрів на південний схід якірної стоянки Шортленд (прикрита групою невеликих островів Шортленд акваторія біля південного завершення острова Бугенвіль, де зазвичай відстоювались бойові кораблі та перевалювались вантажі для подальшої відправки далі на схід Соломонових островів). Тут «Ікадзучі» залучили до роботи «токійського експресу» – доставки підкріплень та припасів у зону активних бойових дій за допомогою швидкісних військових кораблів, так що 14 і 17 жовтня 1942-го, а також 2 листопада він здійснив виходи до Гуадалканалу. 25 жовтня «Ікадзучі» разом з двома іншими есмінцями здійснив похід до цього острова з атакуючою місією, при цьому їм вдалось потопити флотський буксир і переобладнаний патрульний корабель YP-284, а також легко пошкодити швидкісний тральщик (колишній есмінець). Сам «Ікадзучі» під час виходу отримав незначні пошкодженні від обстрілу з повітря. 3 – 6 листопада 1942-го «Ікадзучі» та ще один есмінець ескортували з Шортленду на Трук два гіроавіаносці, після чого були залучені до запланованої японським командуванням великої операції з доставки на Гуадалканал підкріплень, яка в підсумку вилилась у вирішальну битву надводних кораблів біля острова. 9 листопада з Труку вийшов загін адмірала Абе, два лінкори якого напередодні підходу транспортів мали провести артилерійський обстріл аеродрому Гендерсон-Філд (за місяць до того така операція була проведена доволі вдало). «Ікадзучі» разом зі ще 5 есмінцями та легким крейсером входив до охорони головних кораблів, при цьому у підсумку до них приєднались ще 5 есмінців, які вийшли з Шортленду. В ніч на 13 листопада біля Гуадалканалу загін Абе перестріло американське з'єднання із крейсерів та есмінців, яке понесло значні втрати, проте зірвало обстріл аеродрому. Існує версія, що в цьому бою «Ікадзучі» зміг торпедувати важкий крейсер (повернувся до виконання бойових завдань лише у травні 1943-го), втім, на цей же успіх претендують есмінці «Інадзума» та «Юдачі». Під час бою «Ікадзучі» отримав певні пошкодження від влучання кількох снарядів, вийшла з ладу одна установка головного калібру, загинув 21 член екіпажу. 17 листопада «Ікадзучі» повернувся на Трук. 22 – 27 листопада 1942-го «Ікадзучі» разом зі ще одним есмінцем супроводжував важкий крейсер «Такао» та гідроавіаносець «Ніссін» з Труку до Йокосуки. В Японії корабель до 4 лютого 1943-го проходив ремонт у Йокосуці, після чого есмінець призначили для використання у північній зоні. 20 – 22 лютого 1943-го «Ікадзучі» прослідував до Омінато та розпочав патрульно-ескортну службу. З 7 по 13 березня «Ікадзучі» разом зі ще 5 есмінцями супроводжували 2 важкі та 2 легкі крейсери, які прикривали легкий крейсер та два транспорти, що 10 березня доставили припаси на Атту. 23 березня «Ікадзучі» у складі того ж загону прикриття вийшов у море для охорони трьох транспортів, які прямували на Атту. Рейс був перерваний зіткненням 26 березня з американським з’єднанням біля Командорських островів, яке призвело до кількагодинного бою та скасування операції. Під час цих подій «Інадзума» знаходився в кінці колони та фактично не брав участі в бою. 30 березня «Ікадзучі» зіткнувся з іншим есмінцем «Вакаба» та отримав певні пошкодження, після чого прослідував до Йокосуки на доковий ремонт. Втім, вже 4 – 12 травня 1943-го «Ікадзучі» ескортував конвой з Йокосуки на Трук. 16 травня есмінець повів далі один з кораблів конвою – переобладнаний легкий крейсер «Бангкок-Мару», який у Японії прийняв на борт 1200 військовослужбовців та мав доправити підкріплення до островів Гілберта на атол Тарава. 20 травня біля атолу Джалуїт (Маршаллові острова) «Бангкок-Мару» був потоплений підводним човном, загинуло біля п’яти сотень осіб. «Ікадзучі» разом з переобладнаним мисливцем за підводними човнами провів порятунок вцілілих та доправив їх на Джалуїт. Наступним завданням есмінця було супроводження конвою №5283, який 27 травня – 2 червня прослідував з Труку через Джалуїт до атолу Кваджелейн (головна японська база на Маршаллових островах). 8 червня 1943-го "Ікадзучі" повернувся разом з черговим конвоєм на Трук. Наступні кілька місяців «Ікадзучі» супроводжував конвої на лінії між Труком та Йокосукою (наприклад, №3628 у червні, №3719 у липні, №4803 та №3815 у серпні, №4902 та №3914 у вересні, 4102 на початку листопада), при цьому на початку вересня 1943-го він врятував понад сотню членів екіпажу кайбокана (фрегата) "", який був потоплений підводним човном. Також 26 – 29 вересня 1943-го "Ікадзучі" ескортував конвой №4926 з Труку на Сайпан (Маріанські острова), після чого 30 вересня рушив з Сайпану до Японії із судном "Кенрю-Мару". 13 – 23 листопада 1943-го есмінець провів конвой №3113 до Труку, а з 24 листопада по 10 грудня 1943-го здійснював транспортні рейси для доставки військ на атоли Кваджелейн та Мілі (Маршаллові острова) та острови Кусаіє і Понапе (східна частина Каролінських островів). 22 грудня 1943-го «Ікадзучі» розпочав ескортування з Труку до Йокосуки конвою №4222. Вже на підході до Японії підводний човен потопив транспорт «Нагоя-Мару» і есмінцю довелось провадити порятунок вцілілих. 3 січня 1944-го конвой прибув до пункту призначення, після чого «Ікадзучі» знову став на доковий ремонт. 25 січня – 1 лютого 1944-го «Ікадзучі» ескортував конвой з Токійської затоки на Трук, а з 5 по 11 лютого супроводжував між Труком та Давао (південне узбережжя філіппінського острова Мінданао) танкерний конвой, що прямував до Балікпапану (центр нафтовидобутку на сході острова Борнео). 2 березня 1944-го есмінець прибув на Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів), після чого разом зі ще одним есмінцем рушив 4 березня для супроводу гідроавіаносця «Акіцусіма», який 14 березня прибув до Йокосуки. Невдовзі корабель був задіяний у транспортній операції «Хігаші Мацу» (Higashi Matsu), яка передусім мала за мету підсилення гарнізонів Маріанських островів, що тепер відносились до головного оборонного периметру Імперії (на початку лютого 1944-го японське командування вивело з Труку основні сили флоту, а 17 – 18 лютого ця база зазнала розгрому при рейді американського авіаносного з’єднання). 22 березня «Ікадзучі» та ще 2 есмінці і легкий крейсер рушили з Кісарадзу (Токійська затока) як охорона конвою «Хігаші Мацу №3», що 30 березня прибув на Сайпан. Через кілька діб «Ікадзучі» повів з Сайпану транспорт «Саньо-Мару», який мав на борту біля тисячі осіб з числа будівельників ВМФ. 12 квітня 1944-го за три сотні кілометрів на північ від атолу Вулеаї (центральна частина Каролінських островів) на «Ікадзучі» надійшло повідомлення з японського літака про виявлення підводного човна. Есмінець відокремився від транспорту та попрямував до міся можливого перебування ворожої субмарини, якою виявилась . Остання поцілила «Ікадзучі» двома торпедами, після чого він затонув. При цьому на есмінці вибухнули власні глибинні бомби, так що з його екіпажу не врятувався ніхто (а от «Саньо-Мару» зміг висадити своїх пасажирів на толі Вулеаї). (uk)

dbo:status

Torpedoed and sunk byUSS Harder, 13 April 1944

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:operations

*Battle of Hong Kong *Battle of Sunda Strait *Aleutian campaign *Solomons campaign (en)

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdf:type

rdfs:label

Ikazuchi (1932) (es)
Kapal perusak Jepang Ikazuchi (1931) (in)
Ikazuchi (destroyer, 1931) (fr)
Japanese destroyer Ikazuchi (1931) (en)
Ikazuchi (it)
雷 (吹雪型駆逐艦) (ja)
Икадзути (эсминец, 1931) (ru)
雷號驅逐艦 (吹雪型) (zh)
Ікадзучі (1932) (uk)

is dbo:wikiPageWikiLink of