Jewish music (original) (raw)
- الموسيقى اليهودية هي موسيقى وألحان الشعب اليهودي. توجد تقاليد للموسيقى الدينية، كما تغنى في الكنيس والصلوات المنزلية، والموسيقى المدنية مثل الكليزمر. في حين أن بعض عناصر الموسيقى اليهودية قد نشأت في العصور التوراتية، يمكن العثور على اختلافات في الإيقاع والصوت بين المجتمعات اليهودية اللاحقة التي تأثرت موسيقياً بالموقع. في القرن التاسع عشر، أدى الإصلاح الديني إلى تأليف الموسيقى الكنسية في أنماط الموسيقى الكلاسيكية. في نفس الفترة، بدأ الأكاديميون يتعاملون مع الموضوع في ضوء علم الموسيقى العرقي. كتب إدوارد سيروسي، «ما يُعرف اليوم باسم» الموسيقى اليهودية «هو نتيجة عمليات تاريخية معقدة». كان عدد من الملحنين اليهود المعاصرين على دراية بالتقاليد المختلفة للموسيقى اليهودية وتأثروا بها. (ar)
- Juda muziko estas la muziko de la juda popolo kaj etendiĝas trans tempospaco de proksimume 3000 jaroj, ekde la biblia periodo trans la diasporo kaj la fondo de la ŝtato Israelo ĝis en la nuntempo. Ĝi inkluzivas kaj religian kaj ankaŭ profanan muzikon. La tekstoj de religia juda muziko plejparte estas verkitaj en la hebrea lingvo, malgrandakvante ankaŭ en la aramea; tiuj de la profana muziko tamen plej ofte en la juda ĉiutaga lingvo, do en la judhispana respektive judgermana aŭ ankaŭ en la hejmlanda lingvo. (eo)
- Jüdische Musik erstreckt sich über einen Zeitraum von rund 3000 Jahren, von der biblischen Periode über die Diaspora und die Gründung des Staates Israel bis in die Gegenwart. Sie umfasst sowohl religiöse als auch weltliche Musik. Dieser Artikel behandelt hauptsächlich die religiös geprägte Musik, weitere Angaben zu weltlicher jüdischer Musik finden sich unter Klezmer. Die Texte der religiösen jüdischen Musik sind zum größten Teil in hebräischer Sprache, in geringem Ausmaß auch in aramäisch verfasst (siehe dazu Kaddisch und Kol Nidre); diejenigen der weltlichen Musik hingegen meist in der jüdischen Umgangssprache (Ladino bzw. Jiddisch) oder auch in der Landessprache. - Der Aufbau dieses Artikels folgt im Wesentlichen der Vorlage der Encyclopaedia Judaica. (de)
- La música judía es de género tanto religioso como profano. Se trata de una música antigua y diversa, pues ha recibido la influencia de los lugares donde habitaron los judíos de la diáspora. El Rebe Najmán enseña: “Busca hasta que encuentres un poco de bien en ti mismo. ¿Cómo es posible que nunca hayas hecho, en toda tu vida, un acto bueno? Puede ser que comiences a examinar ese acto bueno y veas que también está lleno de fallas. Quizás sientas que tu mitzva o acto sagrado ha sido motivada por impulsos impuros y que has tenido pensamientos impropios y no la cumpliste de la manera correcta. Aun así: ¿Cómo es posible que esta mitzva o acto bueno no contenga un poco de bien? Debe existir algún punto bueno en él. Debes buscar hasta encontrar algún mínimo de bien en ti mismo, para revivirte y hacerte feliz. “Y de la misma manera, debes seguir buscando hasta encontrar algún otro punto bueno. Y si este punto bueno también está mezclado con toda clase de mal, igualmente debes extraer de él un punto positivo. Y así debes continuar, buscando y juntando todos los puntos buenos adicionales. Así es como se hace la música” (Likutey Moharán I: 282) (es)
- Jewish music is the music and melodies of the Jewish people. There exist both traditions of religious music, as sung at the synagogue and domestic prayers, and of secular music, such as klezmer. While some elements of Jewish music may originate in biblical times, differences of rhythm and sound can be found among later Jewish communities that have been musically influenced by location. In the nineteenth century, religious reform led to composition of ecclesiastic music in the styles of classical music. At the same period, academics began to treat the topic in the light of ethnomusicology. Edward Seroussi has written, "What is known as 'Jewish music' today is thus the result of complex historical processes". A number of modern Jewish composers have been aware of and influenced by the different traditions of Jewish music. (en)
- La musique juive désigne d'abord la musique liturgique juive ; il s'agit de la musique faite par des Juifs au sein notamment de la synagogue. (fr)
- A Música judaica tem função entre os judeus de comemorar alguma situação, ou simplesmente é executada na liturgia cotidiana. No Antigo Testamento Bíblico, pode-se ver que não havia ocasião especial entre os hebreus sem música. A mais famosa, entre judeus e inclusive não-judeus, é a canção Hava Nagila. (pt)
- Еврейская музыка — бытовая, светская и культовая музыка еврейской диаспоры, a также творчество композиторов-евреев, пишущих на основе еврейского музыкального фольклора. В Иерусалимском Храме звучала музыка. Левиты играли на музыкальных инструментах. Про это упоминается во многих псалмах. Когда евреи были вынуждены (конец I века н. э.) частично покинуть Эрец Исраэль («Земля Израиля»), они начали распространять по миру свои музыкальные традиции. Со временем началось интенсивное влияние еврейской музыки на музыку тех стран, где евреи поселились и, в свою очередь, местная музыка также влияла на развитие музыки евреев. Это развитие определялось историческими условиями жизни и быта евреев. Еврейская музыка впитала влияние многих музыкальных культур: иранской, арабской, народов Кавказа, европейских стран. Примерно со времен Средневековья начинается интенсивное проникновение еврейских тем в христианскую музыку (например, в произведениях Шютца, да Палестрины или ди Лассо). В то же время, в традиционной синагогальной музыке появляются произведения, написанные в европейской манере (С. Росси). В новое время, когда евреи получили во многих странах Европы полные гражданские права, в некоторых странах (например, в Германии) появляются композиторы, которые не были евреями, однако писали музыку для службы в синагоге (например, Франц Шуберт и его Псалом 92). В то же время и среди еврейских музыкантов возникают композиторы, пишущие синагогальную музыку в европейском стиле (И. Оффенбах, отец Ж. Оффенбаха, С. Зульцер, Л. Левандовский, С. Наумбург). Кроме того, с 16-17 вв. обособляются так называемые «клезмеры» или «клезморим» (иврит): народные музыканты, играющие на праздниках, свадьбах и т. д.. Как правило такие ансамбли состояли из 3-5 музыкантов (скрипка, барабан, цимбалы, контрабас). Клезмеры играли веселые мелодии, или нигуны (классические еврейские мотивы и напевы). Эта музыка отличается богатством мелодической орнаментики, насыщена специфической ритмикой, что несет в себе отголосок речевых интонаций устной традиции речитативного выполнения отрывков из Библии (так называемая юбилляция), полных напряженной, экстатической эмоциональности. Начиная с середины 19 века стали набирать популярность еврейские песни написанные чаще на идише (иногда на иврите) и часто положенные на уже популярные в народе еврейские мелодии. Популярность этих песен особенно стала очевидной в 20-м веке. Так родились и стали классикой Тум-балалайка, Атиква, Хава нагила, 7-40, Чирибим-чирибом и другие известные еврейские песни. (ru)
- Joodse muziek is muziek van en door Joden, en bevat een divers scala van genres en is duizenden jaren oud. Soms is de muziek religieus van aard, maar dit is niet altijd het geval. Het ritme en geluid van Joodse muziek varieert enorm en hangt af van de persoonlijke wortels van de Joodse componist in kwestie. (nl)
- Muzyka żydowska – szeroko rozumiana kultura muzyczna Żydów. (pl)
- Єврейська музика — побутова, світська і культова музика єврейської діаспори, a також творчість композиторів-євреїв, які пишуть на основі єврейського музичного фольклору. За Старим Завітом жоден особливий випадок у євреїв не обходився без музики. У Єрусалимському Храмі звучала музика. Левіти грали на музичних інструментах. Про це згадується у багатьох псалмах. Коли євреї були змушені (кінець 1-го стол. н. е.) частково покинути Ерец Ісраель («Земля Ізраїля»), то вони взяли з собою також і свою музичну традицію. Із часом почався вплив єврейської музики на музику тих країн, де євреї оселилися і звичайно, що місцева музика також впливала на розвиток музики євреїв. Цей розвиток визначався історичними умовами життя і побуту євреїв. Він увібрав вплив багатьох музичних культур: іранської, арабської, народів Кавказу, європейських країн. Приблизно від середньовіччя починається інтенсивне проникнення єврейських тем у християнську музику (напр. твори Г. Шютца, да Палестрини чи О. ді Лассо). У той самий час у традиційній синагогальній музиці з'являються твори, написані у європейській манері (С. Россі). У новий час, коли євреї отримали у багатьох країнах Європи повні громадянські права, у деяких країнах (напр. Німеччина, Австрія) з'являються композитори, які не були євреями, але писали музику для синагоги (напр. Ф. Шуберт, Псалом 92). У той самий час і серед єврейських музикантів є автори, що пишуть синагогальну музику у європейському стилі (І. Оффенбах, батько Ж. Оффенбаха, С. Зульцер, Л. Левандовський, С. Наумбург). Окрім того, ще від 16—17 століть відокремлюються так звані «Клезмер» або «Клезморім» (іврит): народні музиканти, що грають на святах, весіллях тощо. Як правило такі ансамблі складаються з 3—5 музикантів (скрипка, барабан, цимбали, контрабас). Клезмери грають веселі мелодії, нігуни (класичні наспіви). Ця музика відрізняється багатством мелодійної орнаментики, насичена специфічною ритмікою, що несе в собі відгомін мовних інтонацій усної традиції речитативного виконання уривків з Біблії (так звана юбілляція), повних напруженої, екстатичної емоційності. (uk)
- http://faujsa.fau.edu/
- http://www.livejewishmusic.com/freejewishsheetmusic.html
- http://www.ljmc.org.uk/
- http://www.oxfordmusiconline.com.catalogue.ulrls.lon.ac.uk/subscriber/article/grove/music/41322pg1
- http://www.dartmouth.edu/~djsa/
- http://www.milkenarchive.org/
- http://holocaustmusic.ort.org
- http://www.jewish-music.huji.ac.il
- http://www.jmwc.org
- https://web.archive.org/web/20170907062551/http:/www.livejewishmusic.com/freejewishsheetmusic.html
- http://imslp.org/wiki/User:Ravpapa
- https://brill.com/fileasset/downloads_products/35120_EJIW_Preview.pdf
- dbr:Bible
- dbr:Antiphon
- dbr:Aramaic
- dbr:History_of_the_Jews_in_Iraq
- dbr:Judaeo-Spanish
- dbr:Betty_Olivero
- dbr:Paul_Ben-Haim
- dbr:Rimsky-Korsakov
- dbr:Charles_Burney
- dbr:Cymbal
- dbr:Daf
- dbr:David_Conway_(music_historian)
- dbr:Descant
- dbr:Jacques_Offenbach
- dbr:Mario_Castelnuovo-Tedesco
- dbr:String_instrument
- dbr:Solomon_ibn_Gabirol
- dbr:Siege_of_Jerusalem_(AD_70)
- dbr:Continental_Reformed_church
- dbc:Religious_music
- dbr:Maurice_Ravel
- dbr:Max_Bruch
- dbr:Safed
- dbr:Nevel_(instrument)
- dbr:Nusach_(Jewish_music)
- dbr:Water_organ
- dbr:Classical_music
- dbr:Alexander_Uriah_Boskovich
- dbr:Egypt
- dbr:Franz_Schubert
- dbr:Gentile
- dbr:Greece
- dbr:Morocco
- dbr:Moses_Mendelssohn
- dbr:Musical_notation
- dbr:Contrafactum
- dbr:Copper
- dbr:Ernest_Bloch
- dbr:Arab
- dbr:Arabic_maqam
- dbr:Aramaic_language
- dbr:Lord_Byron
- dbr:Ashkenazi
- dbr:Zohar_Argov
- dbr:Ferdinand_Hiller
- dbr:From_Jewish_Folk_Poetry
- dbr:Salomon_Sulzer
- dbr:Marc_Lavry
- dbr:Mark_Kopytman
- dbr:Middle_Eastern_music
- dbr:Balkans
- dbr:Torah
- dbr:Trumpet
- dbr:Turkey
- dbr:Hazzan
- dbr:Hebrew_Melodies
- dbr:Julius_Mombach
- dbr:Hassidism
- dbr:Mishnah
- dbr:Aix-en-Provence
- dbr:Albert_Methfessel
- dbr:Aleppo
- dbr:Amsterdam
- dbr:César_Cui
- dbr:Darius_Milhaud
- dbr:Ethnomusicology
- dbr:Felix_Mendelssohn
- dbr:Folk_song
- dbr:Baqashot
- dbc:Jewish_music
- dbr:Nigun
- dbr:North_Africa
- dbr:Ottoman_Empire
- dbr:Overture_on_Hebrew_Themes
- dbr:Kol_Nidre
- dbr:Violin
- dbr:List_of_Jewish_musicians
- dbr:Requiem
- dbr:Ödön_Pártos
- dbr:Haftarah
- dbr:Hebrew_alphabet
- dbr:Hebrew_cantillation
- dbr:Hebrew_language
- dbr:Isaac_Luria
- dbr:Isaac_Nathan
- dbr:Temple
- dbr:The_God_of_Abraham_Praise
- dbr:Ladino_language
- dbr:Argentina
- dbr:Abraham_Zevi_Idelsohn
- dbr:Acrostic
- dbr:Adon_Olam
- dbr:Chazzan
- dbr:Jewish
- dbr:Jews
- dbr:Kabbalah
- dbr:Symphony_No._13_(Shostakovich)
- dbr:Synagogue
- dbr:Temple_in_Jerusalem
- dbr:Thomas_Olivers
- dbr:Samuel_Naumbourg
- dbr:Zemirot
- dbr:Dmitri_Shostakovich
- dbr:Pipe_organ
- dbr:Spain
- dbr:Kinnor
- dbr:Kol_Nidrei_(Bruch)
- dbr:Methodism
- dbr:Nevi'im
- dbr:Ogg
- dbr:Sergei_Prokofiev
- dbr:Yiddish
- dbr:Yitzhak_Yedid
- dbr:Klezmer
- dbr:Canto_fermo
- dbr:Middle_Ages
- dbr:Salamone_Rossi
- dbr:Shofar
- dbr:Song
- dbr:Tsippi_Fleischer
- dbr:Louis_Lewandowski
- dbr:Piyyut
- dbr:Myer_Lyon
- dbr:Monophonic
- dbr:Schelomo
- dbr:Talmud
- dbr:Yigdal
- dbr:Romantic_nationalism
- dbr:Sephardi
- dbr:Sephardic
- dbr:Jewish_art_music
- dbr:Parashah
- dbr:Shtetl
- dbr:Mediterranean
- dbr:Percussion
- dbr:Bass_(voice)
- dbr:Harmony_(music)
- dbr:Greek_music
- dbr:Musical_mode
- dbr:Pizmon
- dbr:Neumes
- dbr:Oxford_Music_Online
- dbr:File:Truth_God_Your_Name.ogg
- dbr:File:You_Land.ogg
- Juda muziko estas la muziko de la juda popolo kaj etendiĝas trans tempospaco de proksimume 3000 jaroj, ekde la biblia periodo trans la diasporo kaj la fondo de la ŝtato Israelo ĝis en la nuntempo. Ĝi inkluzivas kaj religian kaj ankaŭ profanan muzikon. La tekstoj de religia juda muziko plejparte estas verkitaj en la hebrea lingvo, malgrandakvante ankaŭ en la aramea; tiuj de la profana muziko tamen plej ofte en la juda ĉiutaga lingvo, do en la judhispana respektive judgermana aŭ ankaŭ en la hejmlanda lingvo. (eo)
- Jüdische Musik erstreckt sich über einen Zeitraum von rund 3000 Jahren, von der biblischen Periode über die Diaspora und die Gründung des Staates Israel bis in die Gegenwart. Sie umfasst sowohl religiöse als auch weltliche Musik. Dieser Artikel behandelt hauptsächlich die religiös geprägte Musik, weitere Angaben zu weltlicher jüdischer Musik finden sich unter Klezmer. Die Texte der religiösen jüdischen Musik sind zum größten Teil in hebräischer Sprache, in geringem Ausmaß auch in aramäisch verfasst (siehe dazu Kaddisch und Kol Nidre); diejenigen der weltlichen Musik hingegen meist in der jüdischen Umgangssprache (Ladino bzw. Jiddisch) oder auch in der Landessprache. - Der Aufbau dieses Artikels folgt im Wesentlichen der Vorlage der Encyclopaedia Judaica. (de)
- La musique juive désigne d'abord la musique liturgique juive ; il s'agit de la musique faite par des Juifs au sein notamment de la synagogue. (fr)
- A Música judaica tem função entre os judeus de comemorar alguma situação, ou simplesmente é executada na liturgia cotidiana. No Antigo Testamento Bíblico, pode-se ver que não havia ocasião especial entre os hebreus sem música. A mais famosa, entre judeus e inclusive não-judeus, é a canção Hava Nagila. (pt)
- Joodse muziek is muziek van en door Joden, en bevat een divers scala van genres en is duizenden jaren oud. Soms is de muziek religieus van aard, maar dit is niet altijd het geval. Het ritme en geluid van Joodse muziek varieert enorm en hangt af van de persoonlijke wortels van de Joodse componist in kwestie. (nl)
- Muzyka żydowska – szeroko rozumiana kultura muzyczna Żydów. (pl)
- الموسيقى اليهودية هي موسيقى وألحان الشعب اليهودي. توجد تقاليد للموسيقى الدينية، كما تغنى في الكنيس والصلوات المنزلية، والموسيقى المدنية مثل الكليزمر. في حين أن بعض عناصر الموسيقى اليهودية قد نشأت في العصور التوراتية، يمكن العثور على اختلافات في الإيقاع والصوت بين المجتمعات اليهودية اللاحقة التي تأثرت موسيقياً بالموقع. (ar)
- Jewish music is the music and melodies of the Jewish people. There exist both traditions of religious music, as sung at the synagogue and domestic prayers, and of secular music, such as klezmer. While some elements of Jewish music may originate in biblical times, differences of rhythm and sound can be found among later Jewish communities that have been musically influenced by location. In the nineteenth century, religious reform led to composition of ecclesiastic music in the styles of classical music. At the same period, academics began to treat the topic in the light of ethnomusicology. Edward Seroussi has written, "What is known as 'Jewish music' today is thus the result of complex historical processes". A number of modern Jewish composers have been aware of and influenced by the differ (en)
- La música judía es de género tanto religioso como profano. Se trata de una música antigua y diversa, pues ha recibido la influencia de los lugares donde habitaron los judíos de la diáspora. El Rebe Najmán enseña: “Busca hasta que encuentres un poco de bien en ti mismo. ¿Cómo es posible que nunca hayas hecho, en toda tu vida, un acto bueno? Puede ser que comiences a examinar ese acto bueno y veas que también está lleno de fallas. Quizás sientas que tu mitzva o acto sagrado ha sido motivada por impulsos impuros y que has tenido pensamientos impropios y no la cumpliste de la manera correcta. Aun así: ¿Cómo es posible que esta mitzva o acto bueno no contenga un poco de bien? Debe existir algún punto bueno en él. Debes buscar hasta encontrar algún mínimo de bien en ti mismo, para revivirte y ha (es)
- Еврейская музыка — бытовая, светская и культовая музыка еврейской диаспоры, a также творчество композиторов-евреев, пишущих на основе еврейского музыкального фольклора. В Иерусалимском Храме звучала музыка. Левиты играли на музыкальных инструментах. Про это упоминается во многих псалмах. Когда евреи были вынуждены (конец I века н. э.) частично покинуть Эрец Исраэль («Земля Израиля»), они начали распространять по миру свои музыкальные традиции. Со временем началось интенсивное влияние еврейской музыки на музыку тех стран, где евреи поселились и, в свою очередь, местная музыка также влияла на развитие музыки евреев. Это развитие определялось историческими условиями жизни и быта евреев. Еврейская музыка впитала влияние многих музыкальных культур: иранской, арабской, народов Кавказа, европейск (ru)
- Єврейська музика — побутова, світська і культова музика єврейської діаспори, a також творчість композиторів-євреїв, які пишуть на основі єврейського музичного фольклору. За Старим Завітом жоден особливий випадок у євреїв не обходився без музики. У Єрусалимському Храмі звучала музика. Левіти грали на музичних інструментах. Про це згадується у багатьох псалмах. Коли євреї були змушені (кінець 1-го стол. н. е.) частково покинути Ерец Ісраель («Земля Ізраїля»), то вони взяли з собою також і свою музичну традицію. Із часом почався вплив єврейської музики на музику тих країн, де євреї оселилися і звичайно, що місцева музика також впливала на розвиток музики євреїв. Цей розвиток визначався історичними умовами життя і побуту євреїв. Він увібрав вплив багатьох музичних культур: іранської, арабської (uk)
- Jewish music (en)
- موسيقى يهودية (ar)
- Jüdische Musik (de)
- Juda muziko (eo)
- Música judía (es)
- Musique juive (fr)
- Joodse muziek (nl)
- Música judaica (pt)
- Muzyka żydowska (pl)
- Еврейская музыка (ru)
- Єврейська музика (uk)
is dbo:genre of
- dbr:Bas_Sheva
- dbr:Basya_Schechter
- dbr:David_Werdyger
- dbr:Anthony_Russell_(American_singer)
- dbr:Vocolot
- dbr:Mendy_Portnoy
- dbr:Gad_Elbaz
- dbr:Miriam_Sandler
- dbr:Motty_Steinmetz
- dbr:Levi_Robin
- dbr:Shmuel_Shapiro
- dbr:Steve_Lieberman
- dbr:Zavel_Kwartin
- dbr:Jo_Amar
- dbr:Julia_Blum
- dbr:Erez_Lev_Ari
- dbr:Etti_Ankri
- dbr:Baruch_Chait
- dbr:Daniel_Zamir
- dbr:Kroke
- dbr:Yehuda_Glantz
- dbr:Yehuda_Green
- dbr:Yitzhak_Yedid
- dbr:Yossele_Rosenblatt
- dbr:Shlomo_Simcha
- dbr:Ruthi_Navon
is dbp:genre of
- dbr:Bas_Sheva
- dbr:Basya_Schechter
- dbr:Anthony_Russell_(American_singer)
- dbr:Vocolot
- dbr:Songs_of_the_Vilna_Ghetto
- dbr:Mendy_Portnoy
- dbr:Gad_Elbaz
- dbr:Good_Night,_Dear_Lord
- dbr:Miriam_Sandler
- dbr:Motty_Steinmetz
- dbr:Levi_Robin
- dbr:Zavel_Kwartin
- dbr:Jo_Amar
- dbr:Julia_Blum
- dbr:Erez_Lev_Ari
- dbr:Etti_Ankri
- dbr:Baruch_Chait
- dbr:Daniel_Zamir
- dbr:Kroke
- dbr:Yehuda_Glantz
- dbr:Yehuda_Green
- dbr:Yitzhak_Yedid
- dbr:Yossele_Rosenblatt
- dbr:Shlomo_Simcha
- dbr:Ruthi_Navon