Lăutari (original) (raw)
La paraula romanesa Lăutar (pronunciat en romanès: [lə.uˈtar]) denomina una classe de músics tradicionals. Tradicionalment, els lăutari són membres d’un clan professional de músics gitanos, també anomenats țigani lăutari (pronunciat en romanès: [t͡siˈɡanʲ lə.uˈtarʲ]). El terme deriva de lăută, la paraula romanesa per a llaüt. Els lăutari solen actuar en grups, anomenats taraf.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | La paraula romanesa Lăutar (pronunciat en romanès: [lə.uˈtar]) denomina una classe de músics tradicionals. Tradicionalment, els lăutari són membres d’un clan professional de músics gitanos, també anomenats țigani lăutari (pronunciat en romanès: [t͡siˈɡanʲ lə.uˈtarʲ]). El terme deriva de lăută, la paraula romanesa per a llaüt. Els lăutari solen actuar en grups, anomenats taraf. (ca) Das rumänische Wort Lăutar (Plural: lăutari) bezeichnet eine Klasse von Musikern, die traditionell Mitglieder eines professionellen Clans von Roma-Musikern sind, rumänisch auch țigani lăutari genannt. Der Begriff leitet sich von lăută ab, dem rumänischen Wort für Laute. Lăutari treten normalerweise in Bands auf, die tarafs heißen. (de) Lăutari es una especie de clan gitano de Rumanía que se dedica a actividades musicales. La palabra en rumano «Lăutar» denota a una clase de cantares tradicionales. El término se deriva de «Lăuta», que es el nombre de un instrumento de cuerda. Los Lăutari generalmente cantan en las bodas, y se les llama también «Taraf». Casi siempre, los Lăutari forman parte de un clan de músicos profesionales de gitanos, y también se les llama «Lăutari tigani». Es posible que el clan Lăutari se derive de otros clanes gitanos que cantan música tradicional, los cuales históricamente han estado en Rumanía, como el ursari, lovari y kalderash. En los clanes gitanos de músicos profesionales en Rumanía, a cada uno le denominan de diferente forma: Căldărar (el calderero, ya que căldare significa cubo y -ar se pone para denotar al fabricante o vendedor), Lingurar (vendedor de cucharas, lingură=cuchara) y Florar (vendedor de flores, florare=flor), etc. Como artistas, este clan gitano es poco organizado. Asimismo se les conoce como «taraf», y generalmente las familias de este clan son numerosas (las mujeres Lăutari por lo general son vocalistas, aunque son más numerosos los varones). Cada uno de los «Taraf» es dirigido por un «primaş», un solista primario. (es) The Romanian word lăutar (pronounced [lə.uˈtar]; plural: lăutari) denotes a class of musicians. The term was adopted by members of a professional clan of Romani musicians in the late XVIII century. The term is derived from lăută, the Romanian word for lute. Lăutari usually perform in bands, called taraf. (en) Les Lăutari ou Leoutars (trouvères, en roumain) sont des musiciens traditionnels de Roumanie et de Moldavie. Certains sont Roms, d'autres non. Ils forment des groupes de quatre à dix musiciens nommés tarafs.Les lăutari sont des musiciens populaires qui jouent traditionnellement dans toutes les fêtes, mais aussi aux enterrements et dans les restaurants et bars. Souvent les hommes d'une famille élargie jouent ensemble. Il y a aussi des femmes, surtout des chanteuses, mais elles sont moins nombreuses.Depuis la « libération » de 1989, le passage de nombreux restaurants et bars aux moyens musicaux électroacoustiques a fait perdre leurs sources de revenus à beaucoup de lăutari qui ont du se mettre à jouer sur la voie publique ou s'expatrier. Certains se sont « électronisés » eux-mêmes, se mettant à jouer accompagnés d'un synthétiseur. (fr) Lăutari zijn Roma-muzikanten. Zij spelen een belangrijke rol in de landelijke Roemeense cultuur. Zij maken muziek bij sociale gelegenheden op het platteland, vooral huwelijksvieringen die typisch van zaterdagmiddag tot maandagmiddag duren. Lăutari leven over het algemeen op het platteland en zijn, tot op zekere hoogte, boeren. Als muzikanten zijn zij losjes in groepen georganiseerd. Zo'n groep wordt een taraf genoemd. Een taraf bestaat vaak grotendeels uit mannen van een familie. Er zijn weliswaar vrouwelijke Lăutari, meestal vocalisten, maar zij worden in aantal ruimschoots overtroffen door de mannen. Elke taraf wordt geleid door een primaș, de primaire solist. De muziek van de Lăutari zorgt voor de structuur in de uitgebreide Roemeense huwelijken op het platteland. Verder zijn de Lăutari een bron van vermaak tijdens de rustigere delen van de huwelijksceremonie, niet alleen met muziek, maar ook met magische trucs, verhalen, etc. De Lăutari leiden daarnaast de plechtigheid in goede banen door onder meer conflicten te sussen die gedurende het lange feest, waarbij veel alcohol genuttigd wordt, ontstaan. Volgens gebruiken, die vrijwel zeker teruggaan naar de Middeleeuwen, besteden de meeste Lăutari het geld dat ze verdienen tijdens deze huwelijksceremonies vrijwel meteen aan uitgebreide banketten voor hun vrienden en families. Meestal gebeurt dit in de dagen volgend op de bruiloft. Sinds de vroege negentiende eeuw, en vooral in de dagen vóór er geluidsopnamen mogelijk waren, zorgden de Lăutari voor het behoud van verschillende Roemeense muziekgenres die anders verloren waren gegaan. Deze muziekgenres stamden overigens niet alleen van zigeuners af. Het grootste deel van hun liederen zijn lyrische gedichten in het Roemeens, maar sommige zijn in het geheel of gedeeltelijk in het Romani, een taal specifiek voor zigeuners. (nl) Lăutari – tradycyjna nazwa zawodowych muzyków – instrumentalistów z terenu Republiki Mołdawii, Rumunii i Bukowiny północnej. Pierwotnie byli to członkowie wędrownych klanów romskich śpiewaków i instrumentalistów. (pl) La parola rumena lăutar indica una classe di musicisti di etnia rom. Molto spesso, e per tradizione, i lăutari sono membri di una categoria professionale di musicisti romanì, chiamati anche țigani lăutari. Il termine deriva da lăută, la parola rumena per liuto. I lăutari di solito si esibiscono in gruppi, chiamati taraf. (it) Лэута́ры (лаутары; рум. lăutarii, молд. лэутарий; в ед.ч. лэутар, рум. lăutari, молд. лэутарь) — традиционные молдавские и румынские певцы и музыканты. Название происходит от слова «лэута» (молд. и рум. lăută) или «алэута» (молд. и рум. alăută) — старинного лютневидного инструмента, которым в народе иногда называют скрипку. (ru) Лаута́ри або леута́ри (рум. lăutari) — традиційні молдовські та румунські, часто циганські співаки й інструменталісти, зазвичай члени клану мандрівних музик. Назва «лаутари» походить від слова «леута» або «алеута» — старовинний щипковий музичний інструмент. У Румунії лаутарами були цигани, яких навіть називали «циганами-лаутарами». Термін «леутар» у Молдові та Румунії став називним, і позначає взагалі народного музиканта, зазвичай скрипаля. Виникнувши як прізвисько, найменування леутар нерідко ставало і прізвищем. Від давнини до тепер дійшли цілі династії леутарів. Так, уже на початку XIX століття в Кишиневі існував леутарський цех. У будинку боярина Варфоломія розміщувався постійний оркестр леутарів, який, за свідченням сучасників, грав мелодії молдавських пісень та танців «Люблю тебе безмірно», «Сирбешти» тощо. Легендарним леутаром був Барбу Леутару, надзвичайно популярним був також кишинівський леутар Янку Пержа, що грав у 1830—1870-х роках і відгравав значну роль у музичному житті Кишинева. Він, серед іншого, виховав багатьох леутарів, серед яких Костаке Марін (1840—1911) і Георге Херару (1853—1920). Велику популярність здобув леутар Тимофій Няга, батько композитора Штефана Няги. Визначною також була творчість леутарів Г. Пеуна і К. Парно. Гра леутарів вплинула на творчість румунських композиторів-скрипалів Джордже Енеску та Григораша Дініку. Свої лаутари були і лишаються на Буковині, зокрема і у теперішній Чернівецькій області України. Оркестри леутарів грали на народних гуляннях, весіллях, супроводжували музикою вистави. За радянських і пострадянських часів музичне мистецтво леутарів перейняли численні оркестри молдавських і буковинських народних інструментів. У теперішній час, у сучасних Молдові, на Чернівеччині в Україні лаутари є зберігачами фольклорних скарбів, історичної манери виконання. Назву «Лаутари» носить Національний оркестр народної музики Молдови, створений у 1970 році (теперішній художній керівник і головний режисер Ніколае Ботгрос). (uk) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Taraf_of_Ochi-Albi,_1860,_Szatmary.jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://sgibons.blogspot.com/ http://www.lautari.ro/ http://www.mustrad.org.uk/reviews/romania.htm http://www.lautarie.net https://www.theguardian.com/obituaries/story/0,3604,792719,00.html https://www.youtube.com/profile%3Fuser=tillydean http://www.losttrails.com/pages/Music/Naipu.html http://groups.google.com/group/muzica_rroma/browse_thread/thread/89a650d565c73484/15b44b4cd7dd354c%2315b44b4cd7dd354c |
| dbo:wikiPageID | 419020 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 19952 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1100252873 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Romani_language dbr:Romani_people dbr:Romania dbr:Romanian_Rhapsodies_(Enescu) dbr:Romanian_language dbr:Boyars dbr:Vornic dbr:Brass_instrument dbc:Romani_in_Romania dbr:Hora_(dance) dbr:Hungarian_language dbr:Johnny_Răducanu dbc:Romani_people dbr:Dona_Dumitru_Siminică dbr:Double_bass dbr:Lute dbr:Toni_Iordache dbr:Taraf_de_Haïdouks dbr:Cornelia_Catangă dbr:Russia dbr:Lovari dbr:Oud dbr:Romani_music dbr:Cimbalom dbr:Clarinet dbr:Emil_Loteanu dbr:Fănică_Luca dbr:Fărâmiță_Lambru dbr:Gabi_Luncă dbr:George_Enescu dbr:Moldavia dbr:Moldova dbr:Nai_(pan_flute) dbr:Damian_Drăghici dbr:Ursari dbr:Lăutarii dbr:Magic_trick dbr:Mahala_Rai_Banda dbr:Damian_Draghici dbr:Pan_flute dbr:Taraf_(musical_band) dbr:Music_of_Romania dbr:Banat dbr:Béla_Bartók dbc:Romani_musicians dbr:Transylvania dbr:Turkish_language dbr:Turkish_people dbr:Tárogató dbr:Wallachia dbr:Wedding dbr:Dobruja dbr:Doina dbr:Ciocârlia_(lăutăresc_tune) dbr:Căluşari dbr:Ion_Petre_Stoican dbr:Ionică_Minune dbr:Alan_Lomax dbr:Evenimentul_Zilei dbr:Banquet dbr:Nicolae_Neacșu dbr:Ottoman_Empire dbr:Panflute dbr:Cimpoi dbr:Fanfare_Ciocărlia dbr:Flute dbr:Kalderash dbr:Kobza dbr:Violin dbr:Jazz dbr:Bagpipes dbr:Taraf dbr:The_Guardian dbr:Accordion dbc:Lăutari_and_lăutărească_music dbr:Jews dbr:Cobza dbr:Byzantine_music dbr:Fiddle dbr:Grigoraș_Dinicu dbr:Guild dbr:Occupational_name dbr:Oltenia dbr:Klezmer dbr:Middle_Ages dbr:Saxophone dbr:Voivode dbr:Serfdom dbr:Moldavian_SSR dbr:Muntenia dbr:Western_Europe dbr:Romica_Puceanu dbr:Agent_suffix dbr:Sârba dbr:Grigoraş_Dinicu dbr:Mircea_Ciobanul dbr:Cobzar dbr:Marcel_Budală dbr:File:Taraf_of_Ochi-Albi,_1860,_Szatmary.jpg dbr:File:Stamp_of_Moldova_096.gif dbr:Breaza_(music) dbr:Contra_violin dbr:Flueraș_(orchestra) dbr:Geamparaua dbr:George_Udilă dbr:Petrea_Crețu_Șolcanu dbr:Sergei_Lunkevich dbr:Sergiu_Lunchevici |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:About dbt:Citation_needed dbt:IPA-ro dbt:Ill dbt:More_citations_needed dbt:Reflist dbt:Short_description dbt:Romani_people |
| dcterms:subject | dbc:Romani_in_Romania dbc:Romani_people dbc:Romani_musicians dbc:Lăutari_and_lăutărească_music |
| rdf:type | yago:WikicatRomaniPeopleAndRomanipenInRomania yago:CausalAgent100007347 yago:LivingThing100004258 yago:Object100002684 yago:Organism100004475 yago:Person100007846 yago:PhysicalEntity100001930 yago:YagoLegalActor yago:YagoLegalActorGeo dbo:MusicGenre yago:Whole100003553 |
| rdfs:comment | La paraula romanesa Lăutar (pronunciat en romanès: [lə.uˈtar]) denomina una classe de músics tradicionals. Tradicionalment, els lăutari són membres d’un clan professional de músics gitanos, també anomenats țigani lăutari (pronunciat en romanès: [t͡siˈɡanʲ lə.uˈtarʲ]). El terme deriva de lăută, la paraula romanesa per a llaüt. Els lăutari solen actuar en grups, anomenats taraf. (ca) Das rumänische Wort Lăutar (Plural: lăutari) bezeichnet eine Klasse von Musikern, die traditionell Mitglieder eines professionellen Clans von Roma-Musikern sind, rumänisch auch țigani lăutari genannt. Der Begriff leitet sich von lăută ab, dem rumänischen Wort für Laute. Lăutari treten normalerweise in Bands auf, die tarafs heißen. (de) The Romanian word lăutar (pronounced [lə.uˈtar]; plural: lăutari) denotes a class of musicians. The term was adopted by members of a professional clan of Romani musicians in the late XVIII century. The term is derived from lăută, the Romanian word for lute. Lăutari usually perform in bands, called taraf. (en) Lăutari – tradycyjna nazwa zawodowych muzyków – instrumentalistów z terenu Republiki Mołdawii, Rumunii i Bukowiny północnej. Pierwotnie byli to członkowie wędrownych klanów romskich śpiewaków i instrumentalistów. (pl) La parola rumena lăutar indica una classe di musicisti di etnia rom. Molto spesso, e per tradizione, i lăutari sono membri di una categoria professionale di musicisti romanì, chiamati anche țigani lăutari. Il termine deriva da lăută, la parola rumena per liuto. I lăutari di solito si esibiscono in gruppi, chiamati taraf. (it) Лэута́ры (лаутары; рум. lăutarii, молд. лэутарий; в ед.ч. лэутар, рум. lăutari, молд. лэутарь) — традиционные молдавские и румынские певцы и музыканты. Название происходит от слова «лэута» (молд. и рум. lăută) или «алэута» (молд. и рум. alăută) — старинного лютневидного инструмента, которым в народе иногда называют скрипку. (ru) Lăutari es una especie de clan gitano de Rumanía que se dedica a actividades musicales. La palabra en rumano «Lăutar» denota a una clase de cantares tradicionales. El término se deriva de «Lăuta», que es el nombre de un instrumento de cuerda. Los Lăutari generalmente cantan en las bodas, y se les llama también «Taraf». Casi siempre, los Lăutari forman parte de un clan de músicos profesionales de gitanos, y también se les llama «Lăutari tigani». (es) Les Lăutari ou Leoutars (trouvères, en roumain) sont des musiciens traditionnels de Roumanie et de Moldavie. Certains sont Roms, d'autres non. Ils forment des groupes de quatre à dix musiciens nommés tarafs.Les lăutari sont des musiciens populaires qui jouent traditionnellement dans toutes les fêtes, mais aussi aux enterrements et dans les restaurants et bars. Souvent les hommes d'une famille élargie jouent ensemble. Il y a aussi des femmes, surtout des chanteuses, mais elles sont moins nombreuses.Depuis la « libération » de 1989, le passage de nombreux restaurants et bars aux moyens musicaux électroacoustiques a fait perdre leurs sources de revenus à beaucoup de lăutari qui ont du se mettre à jouer sur la voie publique ou s'expatrier. Certains se sont « électronisés » eux-mêmes, se mettan (fr) Lăutari zijn Roma-muzikanten. Zij spelen een belangrijke rol in de landelijke Roemeense cultuur. Zij maken muziek bij sociale gelegenheden op het platteland, vooral huwelijksvieringen die typisch van zaterdagmiddag tot maandagmiddag duren. Volgens gebruiken, die vrijwel zeker teruggaan naar de Middeleeuwen, besteden de meeste Lăutari het geld dat ze verdienen tijdens deze huwelijksceremonies vrijwel meteen aan uitgebreide banketten voor hun vrienden en families. Meestal gebeurt dit in de dagen volgend op de bruiloft. (nl) Лаута́ри або леута́ри (рум. lăutari) — традиційні молдовські та румунські, часто циганські співаки й інструменталісти, зазвичай члени клану мандрівних музик. Назва «лаутари» походить від слова «леута» або «алеута» — старовинний щипковий музичний інструмент. У Румунії лаутарами були цигани, яких навіть називали «циганами-лаутарами». Термін «леутар» у Молдові та Румунії став називним, і позначає взагалі народного музиканта, зазвичай скрипаля. Виникнувши як прізвисько, найменування леутар нерідко ставало і прізвищем. Від давнини до тепер дійшли цілі династії леутарів. (uk) |
| rdfs:label | Lăutari (ca) Lăutari (de) Lăutari (es) Lăutari (fr) Lăutari (it) Lăutari (en) Lăutari (nl) Lăutari (pl) Лэутары (ru) Лаутари (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Lăutari wikidata:Lăutari dbpedia-ca:Lăutari dbpedia-de:Lăutari dbpedia-es:Lăutari dbpedia-fr:Lăutari dbpedia-he:Lăutari dbpedia-it:Lăutari dbpedia-nl:Lăutari dbpedia-oc:Lăutari dbpedia-pl:Lăutari dbpedia-ro:Lăutari dbpedia-ru:Lăutari dbpedia-uk:Lăutari https://global.dbpedia.org/id/2L5XV |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Lăutari?oldid=1100252873&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Stamp_of_Moldova_096.gif wiki-commons:Special:FilePath/Taraf_of_Ochi-Albi,_1860,_Szatmary.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Lăutari |
| is dbo:genre of | dbr:Mahala_Rai_Banda dbr:Ion_Miu |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Лаутары dbr:Lautar dbr:Lăutar |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Carmen_Consoli dbr:Romani_people dbr:Romanian_Rhapsodies_(Enescu) dbr:Anton_Pann dbr:Arcan_(dance) dbr:Paul_Bujor dbr:Deaths_in_April_2021 dbr:Ivan_Turbincă dbr:Toni_Iordache dbr:Romani_diaspora dbr:Taraf_de_Haïdouks dbr:Cornelia_Catangă dbr:Romani_music dbr:Cimbalom dbr:Clejani dbr:Cluj-Napoca dbr:Emil_Isac dbr:Fănică_Luca dbr:Fărâmiță_Lambru dbr:Gabi_Luncă dbr:Gheorghe_A._Lăzăreanu-Lăzurică dbr:Giurgiu_County dbr:Mircea_Florian_(musician) dbr:Mârșa dbr:Damian_Drăghici dbr:Ursari dbr:Leon_Tomșa dbr:Lăutarii dbr:Mahala_Rai_Banda dbr:Caloian dbr:Taraf_(musical_band) dbr:Music_of_Romania dbr:Muzică_populară dbr:1958_in_Romania dbr:Through_the_Ashes_of_the_Empire dbr:Tudor_Gheorghe dbr:Wedding_customs_by_country dbr:Doina dbr:G._Dem._Teodorescu dbr:Ion_Petre_Stoican dbr:Adrian_Minune dbr:Filaret_Barbu dbr:Florin_Salam dbr:Banul_Mărăcine dbr:Fanfare_Ciocărlia dbr:Florin_Niculescu dbr:List_of_Romani_people dbr:Grigore_Sturdza dbr:Ion_Miu dbr:Jacob_Psantir dbr:Romanian_peasant_music dbr:Le_Concert dbr:Symphony_No._5_(Enescu) dbr:George_Nicolescu dbr:Doina_(Eminescu) dbr:Boris_Kotlyarov dbr:Ciocârlia_(Romanian_folk_tune) dbr:Grigoraș_Dinicu dbr:Oltenița dbr:Radu_D._Rosetti dbr:Klezmer dbr:Ștefan_Bănică_Sr. dbr:Names_of_the_Romani_people dbr:Sever_Voinescu dbr:Nicolae_Guță dbr:Eugen_Coca dbr:Lautari dbr:Manele dbr:Zavaidoc dbr:Romica_Puceanu dbr:Romani_society_and_culture dbr:Slavery_in_Romania dbr:Лаутары dbr:Romani_people_in_Romania dbr:Lautar dbr:Lăutar |
| is dbp:genre of | dbr:Mahala_Rai_Banda dbr:Ion_Miu |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Lăutari |
