Proserpina (original) (raw)
Στη ρωμαϊκή μυθολογία, η Προσερπίνα είναι η αντίστοιχη θεότητα της Περσεφόνης στην ελληνική μυθολογία, ενώ στην ετρουσκική μυθολογία είναι γνωστή σαν Περσιπνέι. Το όνομά της προέρχεται από το λατινικό ρήμα proserpere, αναδύομαι. Η Προσερπίνα βασίλευε στον Κάτω Κόσμο με τον σύζυγο της. Επίσης, μια ρωμαϊκή λατρεία θέλει η Προσερπίνα να έχει ενωθεί με τον Λούμπερκους και να γεννήσει τον Ούπ.
.jpg?width=300)
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | Prosèrpina (llatí: Prōserpĭna -ae, adaptació del grec Περσεφόνη per via de l'etrusc, influïda potser pel llatí prōserpĕre, "emergir") va ser, segons la mitologia romana, la deessa dels Inferns, equivalent a la grega Persèfone (Περσεφόνη). Era filla de Ceres i Júpiter i esposa de Plutó. Va ser una deessa de vida, mort i resurrecció. Originàriament era una deessa agrària que presidia la germinació. Va assumir, per influència grega, el culte a Libera. El seu culte es va introduir oficialment al costat del de Dis Pater (assimilat a Hades), cap al 249 aC. Aquell any es van celebrar uns "Jocs Tarentins", no tant per la ciutat de Tarent com per un lloc a tocar el Camp de Mart anomenat Tarentum. Sobre aquest lloc s'explicava la següent tradició: Segons Valeri Màxim es va produir una mena de miracle relacionat amb el guariment de tres nens. Es tractava dels fills d'un sabí de la gens Valèria. Aquest home va pregar als déus familiars (lares) oferint la pròpia vida a canvi de la dels infants, i llavors va sentir una veu que li deia que els portés a Tarentum, cosa que Valeri va interpretar com la ciutat de Tarent, al sud de la península italiana, cosa que li representava un gran enuig, i que els donés per beure aigua del Tíber escalfada en un altar dedicat a Dis Pater i a Prosèrpina, deïtats del món subterrani. Va emprendre el viatge cap al sud, i al sortir de la ciutat pel camp de Mart, va acampar en un meandre del Tíber. L'endemà va preguntar als habitants de la comarca com es deia el lloc, i li van respondre Tarentum. Comprenent el sentit de l'oracle, Valeri va agafar aigua del riu i la va donar als seus fills seguint les instruccions, i van sanar immediatament, però després es van quedar adormits. En despertar-se van explicar que una figura se'ls havia aparegut en somnis demanant que s'oferís un sacrifici a Dis Pater i a Prosèrpina en aquell lloc. El pare va començar a cavar per preparar els fonaments d'un altar i es va trobar amb una pedra on hi havia una inscripció en honor de les dues divinitats. Es va oferir el sacrifici demanat i a més es van celebrar uns jocs que van durar tres dies, els Jocs Seculars. Aquest altar de Tarentum tenia una especial importància en la celebració dels Jocs. Venus, per tal de què Plutó tingués amor, va enviar el seu fill Eros a disparar-li una de les seves fletxes, per fer-lo enamorar de la primera noia que veiés. Prosèrpina estava en un llac de Sicília, on es banyava i jugava amb les nimfes Plutó va sortir del volcà Etna i va raptar-la per casar-se amb ella i viure junts a l'inframón. Així doncs, Prosèrpina va esdevenir la reina dels Inferns. Ceres, la seva mare, deessa dels cereals o de la Terra, en veure que Prosèrpina havia desaparegut, va marxar a buscar-la per tots els racons del món. Desesperada i enfurismada, va aturar el creixement de les plantes i convertia en sorra tot el que trepitjava. Júpiter va manar a Plutó que alliberés a Prosèrpina. Ell el va obeir, però abans que marxés va demanar-li que mengés sis llavors de magrana (un símbol de fidelitat en el matrimoni), i així hauria de passar obligatòriament sis mesos amb ell a l'inframón, i la resta de l'any amb la seva mare. Aquest mite explica el fenomen de la primavera: quan Prosèrpina roman amb la seva mare, Ceres decora la terra amb flors de benvinguda i fa créixer les plantes i les collites, però quan a la tardor marxa amb Plutó, es perden els colors de la natura, ja que Ceres es dedica únicament a buscar la seva filla. El seu mite és molt semblant al d'Orfeu i Eurídice: una dona atrapada al subsòl, algú que la va a rescatar, ella que menja un fruit (magrana en aquest cas), que l'obliga a quedar-se als inferns. Tot plegat és un acte final per explicar el pas de les estacions. La història va inspirar Pasqual Mas i Usó per escriure Prosèrpina, obra estrenada per la companyia Xarxa Teatre al Teatre romà de Mèrida l'any 2009. (ca) Στη ρωμαϊκή μυθολογία, η Προσερπίνα είναι η αντίστοιχη θεότητα της Περσεφόνης στην ελληνική μυθολογία, ενώ στην ετρουσκική μυθολογία είναι γνωστή σαν Περσιπνέι. Το όνομά της προέρχεται από το λατινικό ρήμα proserpere, αναδύομαι. Η Προσερπίνα βασίλευε στον Κάτω Κόσμο με τον σύζυγο της. Επίσης, μια ρωμαϊκή λατρεία θέλει η Προσερπίνα να έχει ενωθεί με τον Λούμπερκους και να γεννήσει τον Ούπ. (el) بروسربينا أو بروسربيني (بالإنجليزية: Proserpina or Proserpine) هي إلهة رومانية قديمة دُمجت عبادتها وأساطيرها وأسرارها مع نظائرها خاصة الإلهة ليبرا، وهي إلهة نبيذ رومانية قديمة، والإلهتين بيرسيفوني وديميتر اليونانيتان، إلهتا الحبوب والزراعة. الإلهة الرومانية الأصلية ليبرا كانت ابنة إلهة الزراعة سيريز وزوجة ليبر، إله النبيذ والحرية. في عام 204 ق.م، استوردت عبادة جديدة لسيريز وبروسربينا «على الطراز اليوناني» بصفتهما «الأم والعذراء» من جنوب إيطاليا، واستُوردت معها كاهنات يونانيات لخدمتها، وجرى تنصيبها في معبد ليبرا وسيريز على تل أفينتين في روما. روجت السلطات الدينية الرومانية بصورة فعالة للعبادة الجديدة وكهانتها باعتبارها مرغوبة أخلاقيًا بالنسبة للنساء الرومانيات المحترمات، وربما أدرجت معها جزئيًا عبادة سيريز وليبر وليبرا الأصلية الأقدم؛ لكن يبدو أن الشعائر الجديدة كانت فعالة إلى جانب القديمة، بدلًا عن أن تستبدلها. تمامًا كما اعتُقد أن بيرسيفوني ابنة ديميتر، جعل الرومان بروسربينا ابنة لنظيرة ديميتر الرومانية، سيريز. ومثل بيرسيفوني، بروسربينا مقترنة بمملكة العالم السفلي وحاكمها؛ وبأمها سيريز، وبنمو المحاصيل في موسم الربيع ودورة الحياة، والموت والولادة الثانية أو التجدد. اسمها هو تحوير اسم «بيرسيفوني» إلى اللاتينية، وقد يكون مستلهمًا من الجذر اللاتيني بروسيربيري («أن تُنشئ، أن تُنبت»)، مع احترام نمو الحبوب. شكلت أسطورتها الأساسية - اختطاف إله العالم السفلي لها ضد إرادتها، وبحث أمها عنها وعودتها النهائية لكن المؤقتة إلى العالم العلوي - موضوعًا لأعمال في الفن والأدب الروماني وما تلاه. بالتحديد، قدم احتجاز إله العالم السفلي لبروسربينا - عادة ما يوصف باغتصاب بروسربينا، أو بيرسيفوني - موضوعًا مثيرًا لنحاتي ورسامي عصر النهضة والعصور اللاحقة. (ar) Prozerpino estas diino kies historio estas la bazo de mito de la printempo. Estas ekvivalento en la romia mitologio de la greka diino Persefono. Prozerpino estis absorbita de la kulto de Libera, nome antikva diino de fekundeco, edzino de Liber. Temas pri diaĵo de vivo, morto kaj resurekto kaj la edzino de Plutono. (eo) Proserpina ist eine römische Gottheit. Sie ist die Tochter des Jupiter und der Ceres und Gattin des Pluto, der sie in die Unterwelt entführte und zu seiner Gemahlin machte. Sie ist die Herrscherin über die Toten und Königin der Unterwelt. Sie entspricht der Persephone in der griechischen Mythologie. Bei Varro wird der Name abgeleitet von proserpere („hervorkriechen“, „hervorschlängeln“), bezogen auf den aus der (Unterwelt der) Erde kriechenden Getreidekeim. (de) Proserpina, erromatar mitologian, Infernuetako erregina izan zen, Plutonen emaztea. Hasieran nekazaritzaren jainkosa zen, baina oso bizkor parekatu zuten Greziako Pertsefonerekin. Zeres eta Jupiterren alaba, litekeena da bere izena latinezko proserpere edo aurrera egin aditzetik eratorria izatea. (eu) Proserpina es una diosa cuya historia es la base de un mito de la primavera. Es la equivalente en la mitología romana a la diosa griega Perséfone. Proserpina fue subsumida por el culto de Libera, una antigua diosa de la fertilidad, esposa de Liber. Es una deidad de vida, muerte y resurrección y la esposa de Plutón. (es) Proserpina (/proʊˈsɜːrpɪnə/ proh-SUR-pin-ə, Latin: [proːˈsɛrpɪna]) or Proserpine (/proʊˈsɜːrpɪni, ˈprɒsərpaɪn/ proh-SUR-pin-ee, PROSS-ər-pyne) is an ancient Roman goddess whose iconography, functions and myths are virtually identical to those of Greek Persephone. Proserpina replaced or was combined with the ancient Roman fertility goddess Libera, whose principal cult was housed in the Aventine temple of the grain-goddess Ceres, along with the wine god Liber. Each of these three deities occupied their own cella at the temple. Their cults were served or supervised by a male public priesthood. Ceres was by far the senior of the three, one of the dii consentes, Rome's approximate equivalent to the Greek Twelve Olympians. She was identified with Greek Demeter and Liber was identified with Bacchus and Dionysus. Libera is sometimes described as a female version of Liber Pater, concerned with female fertility. Otherwise she is given no clear identity or mythology by Roman sources, and no Greek equivalent. Nothing is known of her native iconography: her name translates as a feminine form of Liber, "the free one". Proserpina's name is a Latinisation of "Persephone", perhaps influenced by the Latin proserpere ("to emerge, to creep forth"), with reference to the growing of grain. Her iconography is "entirely based" on that of her Greek original, Persephone. Proserpina was imported from southern Italy as part of an official religious strategy, towards the end of the second Punic war, when antagonism between Rome's lower and upper social classes, crop failures and intermittent famine were thought to be signs of divine wrath, provoked by Roman impiety. The new cult was installed around 205 BC at Ceres' Aventine temple. Ethnically Greek priestesses were recruited to serve Ceres and Proserpina as "Mother and Maiden". This innovation might represent an attempt by Rome's ruling class to please the gods and the plebs; the latter shared strong cultural ties with Italian magna Graeca. The reformed cult was based on the Greek, women-only Thesmophoria, and was promoted as morally desirable for respectable Roman women, both as followers and priestesses. It was almost certainly supervised by Rome's Flamen Cerealis, a male priesthood usually reserved to plebeians. The new cult might have partly subsumed the Aventine temple's older, native cults to Ceres, Liber and Libera, but it also functioned alongside them. Liber played no part in the reformed cult. Ceres, Proserpina/Libera and Liber are known to have received cult in their own right, at their Aventine temple and elsewhere, though details are lacking. The Roman cult of Mother and Maiden named Proserpina as queen of the underworld, spouse to Rome's king of the underworld, Dis pater, and daughter to Ceres. The cult's functions, framework of myths and roles involved the agricultural cycle, seasonal death and rebirth, dutiful daughterhood and motherly care. They included secret initiations and nocturnal torchlit processions, and cult objects concealed from non-initiates. Proserpina's forcible abduction by the god of the underworld, her mother's search for her, and her eventual but temporary restoration to the world above are the subject of works in Roman and later art and literature. In particular, her seizure by the god of the Underworld – usually described as the Rape of Proserpina, or of Persephone – has offered dramatic subject matter for Renaissance and later sculptors and painters. (en) Proserpine atau Persephone (Bahasa Yunani: Περσεφονη) adalah seorang dewi kepercayaan bangsa Romawi Kuno. Ia adalah dewi dunia bawah, yakni dunia dimana orang-orang yang telah mati hidup, dan juga dikenal sebagai dewi musim semi. Berdasarkan cerita yang orisinil, namanya diambil dari bahasa Latin, yakni “proserpere” yang berarti “kemunculan” sebagai rasa hormat orang Yunani terhadap biji-bijian yang tumbuh. Ia adalah salah satu dari anak perempuan Ceres, Sang dewi biji-bijian dan panen atau yang lebih dikenal dengan dewi musim panas. Pemujaan Proserpine disatukan ke dalam pemujaan Dewi Ceres. Karena hanya kehadiran Proserpine selaku anaknya yang dapat membuat Ceres tidak bersedih hati. Sebab apabila ia bersedih maka ladang-ladang akan mati karena kesedihan sang Dewi musim panas. Oleh sebab itu, ketika Proserpine diculik oleh Hades, terjadilah musim dingin di Bumi. (in) Proserpine est une divinité romaine équivalente à Perséphone dans la mythologie grecque. Elle est la fille de Cérès (ou Déméter) et Jupiter (Zeus en grec). Malgré son enlèvement par Pluton et son statut de Reine des Enfers, Proserpine est aussi une déesse du printemps. En association avec les Mystères d'Éleusis, son mythe évoque le retour du printemps après l'hiver rigoureux et peu éclairé et recoupe celui de sa mère en tant que déesse de l'Agriculture et des Moissons. (fr) Prosèrpina (lat. Proserpĭna) è la versione romana della dea greca Persefone o Kore (gr. κόρη, fanciulla). Il nome potrebbe derivare dalla parola latina proserpere ("emergere") a significare la crescita del grano. Infatti, in origine, fu senza dubbio una dea agreste. Viene anche identificata con la dea Libera. (it) 프로세르피나(Proserpina) 또는 프로세르피네(Proserpine)는 고대 로마 신화의 여신으로, 도상학, 역할과 신화는 사실상 그리스 신화의 페르세포네의 것과 동일하다. 프로세르피나는 고대 로마의 다산의 여신 리베라를 대체하거나 결합했는데, 그의 주요 숭배는 포도주의 신 리베르와 함께 곡물의 여신 케레스의 아벤티네 사원에 봉안되어 있다. 이 세 신들은 각각 사원에서 자신의 지하실을 차지했다. 그들의 숭배는 남성 공공 사제에 의해 봉사되거나 감독되었다. 케레스는 3명 중 단연코 연장자였으며, 로마의 그리스 올림포스 12신과 거의 동등하다. 그녀는 그리스의 데메테르와 동일시되었고, 리베르는 바쿠스와 디오니소스와 동일시되었다. 리베라는 때때로 여성의 다산과 관련된 리베르 파테르의 여성 버전으로 설명된다. 그렇지 않으면 그녀는 로마 출처에 의해 명확한 신원이나 신화가 주어지지 않으며, 그리스에 상응하는 것도 없다. 그녀의 고유한 도상학에 대해서는 알려진 바가 없다. 그녀의 이름은 리베르의 여성적인 형태인 ‘자유로운 것’으로 번역된다. 프로세르피나의 이름은 ‘페르세포네’의 라틴어화인데, 아마도 곡물의 성장과 관련하여 라틴어 proserpere (‘떠오르다, 기어나오다’)의 영향을 받았을 것이다. 그녀의 도상학은 “완전히 그녀의 그리스 오리지널 페르세포네를 기반으로” 한다. 프로세르피나는 공식 종교 전략의 일환으로 이탈리아 남부에서 수입되었다. 2차 포에니 전쟁이 끝날 무렵, 로마의 하층 사회와 상류 사회 계급 사이의 적대감, 농작물 실패, 간헐적인 기근이 로마의 불경으로 촉발된 신의 진노의 징후로 여겨졌다. 새로운 숭배는 기원전 205년경 케레스의 에 설치되었다. 민족적으로 그리스 여사제들은 ‘어머니와 처녀’로서 케레스와 를 섬기도록 모집되었다. 이 혁신은 신과 평민을 기쁘게 하려는 로마 지배계급의 시도를 나타낼 수 있다. 후자는 이탈리아 마그나 그라이키아와 강한 문화적 유대를 공유했다. 개혁된 숭배는 그리스의 여성 전용 를 기반으로 했으며, 도덕적으로 바람직한 것으로 승격되었다.추종자와 여사제로서 존경받는 로마 여성을 위해. 로마의 세레알리스가 감독한 것이 거의 확실하며, 보통 평민에게만 맡겨진 남성 사제직이었다. 새로운 종파는 부분적으로 아벤티네 사원의 더 오래된 토착 종파를 케레스, 리베르 및 리베라에 포함시켰을지 모르지만, 그것은 또한 그들과 함께 기능했다. 리베르는 개혁된 컬트에서 아무런 역할도 하지 않았다. 케레스, 프로세르피나/리베라, 리베라는 아벤티누스 신전과 다른 곳에서 그들 스스로 숭배를 받은 것으로 알려져 있지만, 세부사항은 부족하다. 어머니와 처녀의 로마 숭배는 프로세르피나를 지하 세계의 여왕, 로마의 지하 세계의 왕 디스 파테르의 배우자, 케레스의 딸로 지명했다. 컬트의 기능, 신화의 틀과 역할에는 농업 주기, 계절적 죽음과 재생, 충실한 딸과 어머니의 보살핌이 포함된다. 여기에는 비밀 입회식과 야간 횃불 행렬, 입회하지 않은 사람들에게 숨겨진 숭배 대상이 포함된다. 저승의 신에게 강제로 납치된 프로세르피나, 그녀를 찾아 헤매는 어머니, 결국 일시적이지만, 지상 세계로의 복귀는 로마서와 이후 예술과 문학 작품의 주제이다. 특히 지하세계의 신에 의한 그녀의 강탈(보통 프로세르피나 또는 페르세포네의 강간으로 묘사됨)는 르네상스와 이후의 조각가와 화가에게 극적인 주제를 제공했다. (ko) プロセルピナ（ラテン語：Proserpina）は、ローマ神話に登場する春の女神、あるいは冥府の女王。ギリシア神話のペルセポネーに対応する。 (ja) Prozerpina, (łac. Proserpina) – starorzymska bogini kiełkującego zboża, królowa świata podziemnego. Uważana za żonę Dis Pater (Plutona), wraz z którym odbierała cześć podczas ludi Tarentini. Jej imię pochodzi od łac. proserpere – "zjawiać się". Bardzo wcześnie została utożsamiona z grecką Persefoną. (pl) Proserpina ou Prosérpina, na mitologia romana, é filha de Júpiter com Ceres, uma das mais belas deusas de Roma. Enquanto colhia flores, foi raptada por Plutão (mitologia), que fê-la sua esposa. Era identificada também como sendo a deusa Libera. Sua mãe, desesperada com o desaparecimento da filha, caiu numa fúria terrível, destruindo as colheitas e as terras. Somente a pedido de Júpiter, acedeu a devolver a vida às plantas, exigindo, no entanto, que Plutão lhe devolvesse a filha. Como, por um ardil deste último, Proserpina havia comido um bago de romã, não poderia abandonar o submundo de forma definitiva. Acabou por se encontrar uma solução do agrado de todos: Proserpina passaria metade do ano debaixo da terra, no submundo, na companhia do marido — corresponde essa época, ao inverno, quando Ceres, desolada, descuida a Natureza, deixando morrer as plantas — e a outra metade do ano à superfície, na companhia da mãe — corresponde ao verão, quando a Natureza renasce, fruto da alegria de Ceres. Os romanos dedicavam a essa deusa um festival realizado no dia 31 de maio. (pt) Прозерпи́на (лат. Proserpina) — в древнеримской мифологии богиня подземного царства, соответствующая древнегреческой Персефоне, дочь Юпитера и Цереры, племянница и супруга Плутона (Дита). По одной версии, имя её — латинизированное греческое «Персефона». По другому толкованию, так называлась римская богиня, способствовавшая произрастанию (proserpere) семени и слившаяся позднее, по введении греческих культов, с богиней Персефоной. В честь Плутона и Прозерпины в Риме праздновались Терентинские и . (ru) Proserpina är underjordens drottning i den romerska mytologin, maka till guden Dis, underjordens härskare, och dotter till guden Jupiter och gudinnan Ceres. Prosperpina är det romerska namnet för den grekiska gudinnan Persefone och gudinnorna är identiska: kulten av Persefone och hennes mor Demeter infördes i Rom under namnen Proserpina och Ceres år 205 f.Kr. från de grekiska kolonierna i södra Italien. Kulten understöddes av Roms myndigheter så som ett gott föredöme för romerska kvinnor, med tanken att den skulle ersätta den föregående fruktbarhetskulten kring Liber och Libera, och installerades också i samma helgedom på Aventinen. I själva verket ersatte inte den nya kulten den gamla, i stället fungerade båda kulterna vid sidan av varandra. (sv) Прозерпі́на (лат. Proserpina) — це антична римська богиня, чий культ, міти і таїнства були пов'язані з Ліберою, богинею вина в Давньому Римі. У грецькій культурі вона відома як Персефона, і разом із її матір'ю Деметрою вони є богинями хліба і землеробства. Початково, римська богиня Лібера була дочкою богині землеробства Церери та Лібера, бога вина і свободи. В 204 до н. е. новий культ грецьких богинь Церери і Прозерпіни як «Матері і Діви» поширився з Південної Італії разом із грецькими жрицями і став офіційним віросповіданням у храмі Лібери та Церери на Авентині. Нове поклоніння та його священство активно пропагувались релігійною владою Риму як бажані для римлянок і були частково підпорядковані до старіших, звичних культів храму, зокрема культу Церері, Лібері та Ліберу. Проте нові обряди зазвичай співіснували разом із старими, не замінюючи їх. Як тільки греки почали вважати Персефону дочкою Деметри, римляни зробили Прозерпіну дочкою Церери відповідно. Як Персефона, Прозерпіна асоціюється з підземним царством і його володарем; з матір'ю Церерою, з весняним проростанням урожаю, колом життя, смертю та переродженням чи оновленням. Її ім'я є латинською інтерпретацією «Персефони», що можливо було створене від слова proserpere («проростати, з'являтися»), з посиланням на проростання зерна. Суттю міфів про Прозерпіну є її примусове викрадення богом підземного царства, пошуки матері своєї дочки і кінцеве, хоча тимчасове, повернення богині на землю — цe часто було основою для різних мистецьких та літературних творів, створених у Давньому Римі й пізніше. Зокрема, викрадення Прозерпіни богом підземелля — зазвичай описується як зґвалтування Прозерпіни, чи Персефони — надихнуло багатьох митців до створення драматичних сюжетів в епоху Ренесансу, а пізніше — скульптур та картин. (uk) 普洛塞庇娜（Proserpina，又译作普罗塞耳皮娜）是罗马神话中普路托的妻子，冥府的女王。相对应于希腊神话中冥王哈得斯的妻子珀耳塞福涅，罗马神话中冥王普路托的妻子则是普洛塞庇娜。 罗马人首次听到珀耳塞福涅的名字的方言时便叫她为普洛塞庇涅（Proserpine），因此在后来的罗马神话中就将她的名字定为现在的普洛塞庇娜。 普洛塞庇娜是大神朱比特和农业女神席瑞斯（对应于希腊神话中的狄蜜特）的女儿，关于她的神话完全是从珀耳塞福涅的神话照搬过来的。 罗马女神的普洛塞庇娜后来成为文艺复兴的代表形象之一。同时也是三相女神中象徵月缺的形态，與象徵月盈的卢娜及象徵月圓的黛安娜相對應。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Marble_Statue_of_Pers...entury_AD_(41410710410).jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Claudian/De_Raptu_Proserpinae/1*.html http://www.divusangelus.it/claudianus/rapt1.htm https://books.google.gr/books%3Fid=BG3tDwAAQBAJ&dq= http://www.dragonisland.it/downloads/varie/proserpina.pdf https://penelope.uchicago.edu/Thayer/L/Roman/Texts/Claudian/De_Raptu_Proserpinae/1*.html http://www.online-mythology.com/pluto_prosperine/ https://web.archive.org/web/20120622113947/http:/prozerpina.net/ |
| dbo:wikiPageID | 38908 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 23867 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1119366452 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Royal_Albert_Hall dbr:Eleusinian_Mysteries dbr:Mercury_(mythology) dbr:Demeter dbr:John_Ruskin dbr:Patrician_(ancient_Rome) dbr:Pergusa_Lake dbr:Persephone dbr:Peter_Paul_Rubens dbr:Renaissance dbr:University_of_California_Press dbr:Venus_(mythology) dbr:Vergil dbr:Virgil dbr:Desert dbr:Niccolò_dell'Abbate dbr:Pomegranate dbr:Sculpture dbr:Liber dbr:Liberalia dbr:Maxfield_Parrish dbr:Melite_(ancient_city) dbr:Saint_Augustine dbr:Orpheus dbr:Twelve_Olympians dbr:Cicero dbr:Claudian dbr:Enna dbr:Gian_Lorenzo_Bernini dbr:Mount_Etna dbr:Mtarfa dbr:Erebus dbr:LacusCurtius dbr:Niccolò_Circignani dbr:Ariadne dbr:Magna_Graecia dbr:Malta dbr:Sicily dbr:De_natura_deorum dbr:Parcae dbr:Pluto_(mythology) dbr:Bacchus dbc:Fertility_goddesses dbr:City_of_God_(book) dbr:Loeb_Classical_Library dbr:Religion_in_ancient_Rome dbr:Thesmophoria dbr:Albrecht_Dürer dbr:Algernon_Charles_Swinburne dbc:Proserpina dbc:Death_goddesses dbc:Life-death-rebirth_goddesses dbc:Underworld_goddesses dbr:Dresden dbr:Ovid dbr:Goddess dbr:Hades dbc:Harvest_goddesses dbc:Spring_(season) dbr:Italic_peoples dbr:Bacchanalia dbr:Temple_of_Proserpina dbr:Hymn_to_Proserpine dbc:Roman_goddesses dbc:Agricultural_goddesses dbc:Roman_underworld dbr:Johann_Wolfgang_von_Goethe dbr:Kate_McGarrigle dbr:Roman_art dbr:Dionysus dbr:Dis_Pater dbr:Dis_pater dbr:Art dbr:Aventine_Hill dbr:Aventine_Triad dbr:Marcus_Tullius_Cicero dbr:Plebs dbr:Großer_Garten dbr:Metamorphoses dbr:Cerealia dbr:Ceres_(mythology) dbr:Second_Punic_War dbr:Second_Punic_war dbr:Valerius_Maximus dbr:Dii_consentes dbr:The_Garden_of_Proserpine dbr:Eurydice dbr:Flamen dbr:Roman_citizenship dbr:Mos_maiorum dbr:Magna_Graeca dbr:Fasti_(Ovid) dbr:Liber_Pater dbr:Hyginus dbr:The_Rape_of_Proserpina_(Bernini) dbr:Plebeian dbr:St._Augustine dbr:Ritus_graecus dbr:File:Dante_Gabriel_Rossetti_-_Proserpine_-_Google_Art_Project.jpg dbr:File:CIL_XIII_8177.jpg dbr:File:Cliveden-proserpina.jpg dbr:File:Hans_von_Aachen_-_Raub_von_Proserpina.jpg |
| dbp:abode | dbr:Hades |
| dbp:caption | Marble statue of Proserpina, 2nd century AD. She is depicted holding a torch lighting her way and a sheaf of grain symbolizing abundance. (en) |
| dbp:consort | dbr:Liber dbr:Dis_Pater |
| dbp:festivals | dbr:Liberalia |
| dbp:godOf | Queen of the Underworld, goddess of female and agricultural fertility, and springtime growth (en) |
| dbp:greekEquivalent | dbr:Persephone dbr:Ariadne |
| dbp:name | Proserpina (en) |
| dbp:parents | dbr:Ceres_(mythology) |
| dbp:siblings | dbr:Liber |
| dbp:symbol | torch, sheaf, pomegranate (en) |
| dbp:temples | dbr:Aventine_Triad |
| dbp:type | Roman (en) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Authority_control dbt:Cite_EB1911 dbt:Cite_book dbt:Commons_category dbt:IPA-la dbt:IPAc-en dbt:ISBN dbt:In_lang dbt:Other_uses dbt:Quote dbt:Reflist dbt:Respell dbt:See_also dbt:Short_description dbt:Wiktionary dbt:Grey dbt:Roman_religion dbt:Infobox_deity |
| dcterms:subject | dbc:Fertility_goddesses dbc:Proserpina dbc:Death_goddesses dbc:Life-death-rebirth_goddesses dbc:Underworld_goddesses dbc:Harvest_goddesses dbc:Spring_(season) dbc:Roman_goddesses dbc:Agricultural_goddesses dbc:Roman_underworld |
| gold:hypernym | dbr:Goddess |
| rdf:type | owl:Thing dul:Agent dbo:Agent wikidata:Q24229398 wikidata:Q178885 dbo:Deity dbo:MythologicalFigure yago:WikicatLife-death-rebirthGoddesses yago:WikicatUnderworldGoddesses yago:WikicatRomanDeities yago:WikicatRomanGoddesses yago:Abstraction100002137 yago:Attribute100024264 yago:Belief105941423 yago:Cognition100023271 yago:CognitiveState105669934 yago:Condition113920835 yago:Confusion105683582 yago:Content105809192 yago:Deity109505418 yago:Goddess109535622 yago:Mystery105685538 yago:Perplexity105685363 yago:PsychologicalFeature100023100 yago:PsychologicalState114373582 yago:WikicatGreco-RomanMysteries yago:SpiritualBeing109504135 yago:State100024720 yago:WikicatDeathGoddesses yago:WikicatFertilityGoddesses |
| rdfs:comment | Στη ρωμαϊκή μυθολογία, η Προσερπίνα είναι η αντίστοιχη θεότητα της Περσεφόνης στην ελληνική μυθολογία, ενώ στην ετρουσκική μυθολογία είναι γνωστή σαν Περσιπνέι. Το όνομά της προέρχεται από το λατινικό ρήμα proserpere, αναδύομαι. Η Προσερπίνα βασίλευε στον Κάτω Κόσμο με τον σύζυγο της. Επίσης, μια ρωμαϊκή λατρεία θέλει η Προσερπίνα να έχει ενωθεί με τον Λούμπερκους και να γεννήσει τον Ούπ. (el) Prozerpino estas diino kies historio estas la bazo de mito de la printempo. Estas ekvivalento en la romia mitologio de la greka diino Persefono. Prozerpino estis absorbita de la kulto de Libera, nome antikva diino de fekundeco, edzino de Liber. Temas pri diaĵo de vivo, morto kaj resurekto kaj la edzino de Plutono. (eo) Proserpina ist eine römische Gottheit. Sie ist die Tochter des Jupiter und der Ceres und Gattin des Pluto, der sie in die Unterwelt entführte und zu seiner Gemahlin machte. Sie ist die Herrscherin über die Toten und Königin der Unterwelt. Sie entspricht der Persephone in der griechischen Mythologie. Bei Varro wird der Name abgeleitet von proserpere („hervorkriechen“, „hervorschlängeln“), bezogen auf den aus der (Unterwelt der) Erde kriechenden Getreidekeim. (de) Proserpina, erromatar mitologian, Infernuetako erregina izan zen, Plutonen emaztea. Hasieran nekazaritzaren jainkosa zen, baina oso bizkor parekatu zuten Greziako Pertsefonerekin. Zeres eta Jupiterren alaba, litekeena da bere izena latinezko proserpere edo aurrera egin aditzetik eratorria izatea. (eu) Proserpina es una diosa cuya historia es la base de un mito de la primavera. Es la equivalente en la mitología romana a la diosa griega Perséfone. Proserpina fue subsumida por el culto de Libera, una antigua diosa de la fertilidad, esposa de Liber. Es una deidad de vida, muerte y resurrección y la esposa de Plutón. (es) Proserpine est une divinité romaine équivalente à Perséphone dans la mythologie grecque. Elle est la fille de Cérès (ou Déméter) et Jupiter (Zeus en grec). Malgré son enlèvement par Pluton et son statut de Reine des Enfers, Proserpine est aussi une déesse du printemps. En association avec les Mystères d'Éleusis, son mythe évoque le retour du printemps après l'hiver rigoureux et peu éclairé et recoupe celui de sa mère en tant que déesse de l'Agriculture et des Moissons. (fr) Prosèrpina (lat. Proserpĭna) è la versione romana della dea greca Persefone o Kore (gr. κόρη, fanciulla). Il nome potrebbe derivare dalla parola latina proserpere ("emergere") a significare la crescita del grano. Infatti, in origine, fu senza dubbio una dea agreste. Viene anche identificata con la dea Libera. (it) プロセルピナ（ラテン語：Proserpina）は、ローマ神話に登場する春の女神、あるいは冥府の女王。ギリシア神話のペルセポネーに対応する。 (ja) Prozerpina, (łac. Proserpina) – starorzymska bogini kiełkującego zboża, królowa świata podziemnego. Uważana za żonę Dis Pater (Plutona), wraz z którym odbierała cześć podczas ludi Tarentini. Jej imię pochodzi od łac. proserpere – "zjawiać się". Bardzo wcześnie została utożsamiona z grecką Persefoną. (pl) Прозерпи́на (лат. Proserpina) — в древнеримской мифологии богиня подземного царства, соответствующая древнегреческой Персефоне, дочь Юпитера и Цереры, племянница и супруга Плутона (Дита). По одной версии, имя её — латинизированное греческое «Персефона». По другому толкованию, так называлась римская богиня, способствовавшая произрастанию (proserpere) семени и слившаяся позднее, по введении греческих культов, с богиней Персефоной. В честь Плутона и Прозерпины в Риме праздновались Терентинские и . (ru) Proserpina är underjordens drottning i den romerska mytologin, maka till guden Dis, underjordens härskare, och dotter till guden Jupiter och gudinnan Ceres. Prosperpina är det romerska namnet för den grekiska gudinnan Persefone och gudinnorna är identiska: kulten av Persefone och hennes mor Demeter infördes i Rom under namnen Proserpina och Ceres år 205 f.Kr. från de grekiska kolonierna i södra Italien. Kulten understöddes av Roms myndigheter så som ett gott föredöme för romerska kvinnor, med tanken att den skulle ersätta den föregående fruktbarhetskulten kring Liber och Libera, och installerades också i samma helgedom på Aventinen. I själva verket ersatte inte den nya kulten den gamla, i stället fungerade båda kulterna vid sidan av varandra. (sv) 普洛塞庇娜（Proserpina，又译作普罗塞耳皮娜）是罗马神话中普路托的妻子，冥府的女王。相对应于希腊神话中冥王哈得斯的妻子珀耳塞福涅，罗马神话中冥王普路托的妻子则是普洛塞庇娜。 罗马人首次听到珀耳塞福涅的名字的方言时便叫她为普洛塞庇涅（Proserpine），因此在后来的罗马神话中就将她的名字定为现在的普洛塞庇娜。 普洛塞庇娜是大神朱比特和农业女神席瑞斯（对应于希腊神话中的狄蜜特）的女儿，关于她的神话完全是从珀耳塞福涅的神话照搬过来的。 罗马女神的普洛塞庇娜后来成为文艺复兴的代表形象之一。同时也是三相女神中象徵月缺的形态，與象徵月盈的卢娜及象徵月圓的黛安娜相對應。 (zh) بروسربينا أو بروسربيني (بالإنجليزية: Proserpina or Proserpine) هي إلهة رومانية قديمة دُمجت عبادتها وأساطيرها وأسرارها مع نظائرها خاصة الإلهة ليبرا، وهي إلهة نبيذ رومانية قديمة، والإلهتين بيرسيفوني وديميتر اليونانيتان، إلهتا الحبوب والزراعة. الإلهة الرومانية الأصلية ليبرا كانت ابنة إلهة الزراعة سيريز وزوجة ليبر، إله النبيذ والحرية. في عام 204 ق.م، استوردت عبادة جديدة لسيريز وبروسربينا «على الطراز اليوناني» بصفتهما «الأم والعذراء» من جنوب إيطاليا، واستُوردت معها كاهنات يونانيات لخدمتها، وجرى تنصيبها في معبد ليبرا وسيريز على تل أفينتين في روما. روجت السلطات الدينية الرومانية بصورة فعالة للعبادة الجديدة وكهانتها باعتبارها مرغوبة أخلاقيًا بالنسبة للنساء الرومانيات المحترمات، وربما أدرجت معها جزئيًا عبادة سيريز وليبر وليبرا الأصلية الأقدم؛ لكن يبدو أن الشعائر الجديدة كانت فعالة إلى جانب القديمة، (ar) Prosèrpina (llatí: Prōserpĭna -ae, adaptació del grec Περσεφόνη per via de l'etrusc, influïda potser pel llatí prōserpĕre, "emergir") va ser, segons la mitologia romana, la deessa dels Inferns, equivalent a la grega Persèfone (Περσεφόνη). Era filla de Ceres i Júpiter i esposa de Plutó. Va ser una deessa de vida, mort i resurrecció. Originàriament era una deessa agrària que presidia la germinació. Va assumir, per influència grega, el culte a Libera. (ca) Proserpina (/proʊˈsɜːrpɪnə/ proh-SUR-pin-ə, Latin: [proːˈsɛrpɪna]) or Proserpine (/proʊˈsɜːrpɪni, ˈprɒsərpaɪn/ proh-SUR-pin-ee, PROSS-ər-pyne) is an ancient Roman goddess whose iconography, functions and myths are virtually identical to those of Greek Persephone. Proserpina replaced or was combined with the ancient Roman fertility goddess Libera, whose principal cult was housed in the Aventine temple of the grain-goddess Ceres, along with the wine god Liber. (en) Proserpine atau Persephone (Bahasa Yunani: Περσεφονη) adalah seorang dewi kepercayaan bangsa Romawi Kuno. Ia adalah dewi dunia bawah, yakni dunia dimana orang-orang yang telah mati hidup, dan juga dikenal sebagai dewi musim semi. Berdasarkan cerita yang orisinil, namanya diambil dari bahasa Latin, yakni “proserpere” yang berarti “kemunculan” sebagai rasa hormat orang Yunani terhadap biji-bijian yang tumbuh. Ia adalah salah satu dari anak perempuan Ceres, Sang dewi biji-bijian dan panen atau yang lebih dikenal dengan dewi musim panas. (in) Proserpina ou Prosérpina, na mitologia romana, é filha de Júpiter com Ceres, uma das mais belas deusas de Roma. Enquanto colhia flores, foi raptada por Plutão (mitologia), que fê-la sua esposa. Era identificada também como sendo a deusa Libera. Os romanos dedicavam a essa deusa um festival realizado no dia 31 de maio. (pt) Прозерпі́на (лат. Proserpina) — це антична римська богиня, чий культ, міти і таїнства були пов'язані з Ліберою, богинею вина в Давньому Римі. У грецькій культурі вона відома як Персефона, і разом із її матір'ю Деметрою вони є богинями хліба і землеробства. Початково, римська богиня Лібера була дочкою богині землеробства Церери та Лібера, бога вина і свободи. В 204 до н. е. новий культ грецьких богинь Церери і Прозерпіни як «Матері і Діви» поширився з Південної Італії разом із грецькими жрицями і став офіційним віросповіданням у храмі Лібери та Церери на Авентині. Нове поклоніння та його священство активно пропагувались релігійною владою Риму як бажані для римлянок і були частково підпорядковані до старіших, звичних культів храму, зокрема культу Церері, Лібері та Ліберу. Проте нові обряди з (uk) |
| rdfs:label | Proserpina (en) بروسربينا (ar) Prosèrpina (ca) Proserpina (de) Προσερπίνα (el) Prozerpino (eo) Proserpina (eu) Proserpina (es) Proserpine (in) Proserpine (fr) Proserpina (it) プロセルピナ (ja) 프로세르피나 (ko) Prozerpina (pl) Proserpina (pt) Прозерпина (ru) Proserpina (sv) 普洛塞庇娜 (zh) Прозерпіна (uk) |
| rdfs:seeAlso | dbr:Persephone |
| owl:sameAs | freebase:Proserpina http://viaf.org/viaf/190479477 http://viaf.org/viaf/25393445 http://viaf.org/viaf/309846750 wikidata:Proserpina http://d-nb.info/gnd/11851122X yago-res:Proserpina dbpedia-ar:Proserpina dbpedia-be:Proserpina dbpedia-bg:Proserpina dbpedia-br:Proserpina http://bs.dbpedia.org/resource/Prozerpina dbpedia-ca:Proserpina dbpedia-da:Proserpina dbpedia-de:Proserpina dbpedia-el:Proserpina dbpedia-eo:Proserpina dbpedia-es:Proserpina dbpedia-eu:Proserpina dbpedia-fa:Proserpina dbpedia-fi:Proserpina dbpedia-fr:Proserpina dbpedia-gl:Proserpina dbpedia-hr:Proserpina dbpedia-id:Proserpina dbpedia-is:Proserpina dbpedia-it:Proserpina dbpedia-ja:Proserpina dbpedia-ko:Proserpina dbpedia-ku:Proserpina dbpedia-la:Proserpina http://lt.dbpedia.org/resource/Prozerpina dbpedia-no:Proserpina dbpedia-pl:Proserpina dbpedia-pms:Proserpina dbpedia-pt:Proserpina dbpedia-ro:Proserpina dbpedia-ru:Proserpina dbpedia-simple:Proserpina dbpedia-sv:Proserpina http://tl.dbpedia.org/resource/Proserpina dbpedia-tr:Proserpina dbpedia-uk:Proserpina http://uz.dbpedia.org/resource/Prozerpina dbpedia-war:Proserpina dbpedia-zh:Proserpina https://global.dbpedia.org/id/TQzW |
| skos:exactMatch | http://globalwordnet.org/ili/i86955 |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Proserpina?oldid=1119366452&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/CIL_XIII_8177.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Cliveden-proserpina.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Dante_Gabriel_Rossetti_-_Proserpine_-_Google_Art_Project.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Hans_von_Aachen_-_Raub_von_Proserpina.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Marble_Statue_of_Persephone,_2nd_Century_AD_(41410710410).jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Proserpina |
| foaf:name | Proserpina (en) |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Proserpina_(disambiguation) |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Iuno_inferna dbr:Libera_(mythology) dbr:Libera_(deity) dbr:Iūno_inferna dbr:Proserpina_(goddess) dbr:Proserpina_(godess) dbr:Prosperina dbr:Prosperpina dbr:Prosperpine dbr:Libera_(goddess) dbr:Goddess_Proserpina dbr:Godess_Proserpina dbr:Juno_Averna dbr:Juno_inferna |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Poznań_Old_Town dbr:Proserpine_River dbr:Proserpio dbr:Psyche_Revived_by_Cupid's_Kiss dbr:Roman_Theatre_(Mérida) dbr:Rosalia_(festival) dbr:Santi_Giovanni_e_Paolo_al_Celio dbr:Schloss_Weißenstein dbr:List_of_characters_in_mythology_novels_by_Rick_Riordan dbr:List_of_cultural_references_in_the_Divine_Comedy dbr:List_of_death_deities dbr:List_of_fertility_deities dbr:Mercure_(ballet) dbr:Midas_(Shelley_play) dbr:Methought_I_Saw_my_Late_Espoused_Saint dbr:Appia_Annia_Regilla dbr:House_of_the_Greek_Epigrams dbr:Hypogeum_of_Vibia dbr:List_of_Metamorphoses_characters dbr:List_of_operas_by_Claudio_Monteverdi dbr:Persephassa_(Xenakis) dbr:Persephone dbr:Persephone_in_popular_culture dbr:Cupid dbr:Cupid_and_Psyche dbr:USS_Proserpine_(ARL-21) dbr:Vasily_Demut-Malinovsky dbr:David_Wilkie_(artist) dbr:Dīs_Pater dbr:Earth_(classical_element) dbr:Interpretatio_graeca dbr:Iunius_(month) dbr:Johann_Peter_Alexander_Wagner dbr:Liminal_deity dbr:List_of_goddesses dbr:List_of_mythological_objects dbr:List_of_mythological_pairs dbr:The_infernal_names dbr:Proserpin_(Kraus) dbr:Iuno_inferna dbr:Confederate_States_dollar dbr:Cora_(hypermarket) dbr:Andrea_(The_Spanish_Tragedy) dbr:Mary_Tighe dbr:Saint_Petersburg_Mining_University dbr:Nicomachus_of_Thebes dbr:Ordination_of_women dbr:Orfeo_(Rossi) dbr:Quintus_Minucius_Rufus dbr:Claudian dbr:François_Girardon dbr:French_frigate_Proserpine_(1809) dbr:Gardens_of_Bomarzo dbr:Moloch dbr:Moon dbr:Mysteries_of_Isis dbr:Comte_de_Pourtalès_Collection dbr:Controversy_over_the_discovery_of_Haumea dbr:Creirwy dbr:The_Rape_of_Proserpina dbr:Erecura dbr:La_Rábida_Friary dbr:La_Spinalba dbr:Orpheus_in_the_Underworld dbr:Ariadne dbr:Lost_operas_by_Claudio_Monteverdi dbr:Sinmara dbr:Stockholm_Palace dbr:Clothing_in_ancient_Rome dbr:Franks_Casket dbr:Persephone_(disambiguation) dbr:Pia_de'_Tolomei_(Rossetti_painting) dbr:Pluto_(mythology) dbr:Spurius_Cassius_Vecellinus dbr:Tanglewood_Tales dbr:Tarentum_(Campus_Martius) dbr:Matelda dbr:Meanings_of_minor-planet_names:_1–1000 dbr:Augusta_Emerita dbr:Ah!_Sun-flower dbr:Waddesdon_Manor dbr:Giulio_Cesare_Monteverdi dbr:Hel_(mythological_being) dbr:Katabasis dbr:Lampad dbr:Loeb_Classical_Library dbr:October_Horse dbr:Religion_in_ancient_Rome dbr:The_Vision_of_the_Twelve_Goddesses dbr:Trigarium dbr:26_Proserpina dbr:Altar_of_Saturn dbr:American_Gothic dbr:Earth_goddess dbr:Fictional_planets_of_the_Solar_System dbr:Ovid dbr:Charmides_(poem) dbr:Charon's_obol dbr:Christopher_Goodman dbr:Di_inferi dbr:Di_nixi dbr:Fairy_Queen dbr:Glossary_of_ancient_Roman_religion dbr:Italian_Renaissance_garden dbr:Italian_garden dbr:Juan_José_Castro dbr:Juan_de_Espinosa_Medrano dbr:List_of_Etruscan_mythological_figures dbr:List_of_Roman_birth_and_childhood_deities dbr:List_of_Roman_deities dbr:Presentation_of_Jesus_at_the_Temple dbr:Priest dbr:Proserpina_(disambiguation) dbr:Proserpine dbr:Proserpine_(Lully) dbr:Proserpine_(Paisiello) dbr:Proserpine_(Rossetti) dbr:Proserpine_(Saint-Saëns) dbr:Proserpine_(play) dbr:Quintus_Pleminius dbr:Helios dbr:Hippolyte_et_Aricie dbr:Ataegina dbr:Isis dbr:Temple_of_Proserpina dbr:Terra_(mythology) dbr:The_Golden_Bough_(painting) dbr:The_Green_Serpent dbr:Hymn_to_Proserpine dbr:Hypatopa_cyane dbr:Tomb_of_the_Haterii dbr:Acrostic dbr:Chigi_Chapel dbr:Alcaeus_of_Mytilene dbr:Johannes_Nicolaus_Furichius dbr:L'Orfeo dbr:Hercules_(Seneca) dbr:Jacob_Isaacsz._van_Swanenburg dbr:The_Rape_of_the_Sabine_Women dbr:The_Seasons_(ballet) dbr:Travesti_(theatre) dbr:Triple_deity dbr:Diana_(mythology) dbr:Diana_Fountain,_Bushy_Park dbr:Dionysus dbr:Dominik_Auliczek dbr:Don_Giovanni dbr:Aventine_Triad dbr:Martial dbr:Bulfinch's_Mythology dbr:Classical_Quechua dbr:Classification_of_demons dbr:French_ship_Proserpine dbr:Greco-Roman_mysteries dbr:Metamorphoses dbr:Casa_de_la_Panadería dbr:Cerealia dbr:Ceres_(mythology) dbr:Semele dbr:Würzburg_Residence dbr:Luna_(goddess) dbr:Lusitanians dbr:Secular_Games dbr:Underworld dbr:Euridice_(Caccini) dbr:Libera_(mythology) dbr:Lympha dbr:Ode_on_Melancholy dbr:The_Queen_of_Corinth dbr:Pleminia_gens dbr:Sicels dbr:The_Garden_of_Proserpine dbr:The_Merchant's_Tale dbr:Portrait_of_Simonetta_Vespucci dbr:The_Goddess_of_Spring dbr:The_House_of_Fame dbr:The_Battle_Between_Love_and_Chastity dbr:Palace_of_Aachen dbr:Vegetation_deity dbr:World_landscape dbr:Persipnei dbr:Sacerdos_Cereris dbr:Sailing_to_Byzantium dbr:The_Watcher_by_the_Threshold,_and_other_tales dbr:Rhacotis dbr:The_Golden_Ass dbr:The_Golden_Bough_(mythology) dbr:Libera_(deity) dbr:Tomo_Medin dbr:Iūno_inferna dbr:Proserpina_(goddess) dbr:Proserpina_(godess) dbr:Prosperina dbr:Prosperpina dbr:Prosperpine dbr:Libera_(goddess) dbr:Goddess_Proserpina dbr:Godess_Proserpina dbr:Juno_Averna dbr:Juno_inferna |
| is dbp:children of | dbr:Ceres_(mythology) |
| is dbp:consort of | dbr:Dīs_Pater |
| is dbp:namedAfter of | dbr:26_Proserpina |
| is dbp:romanEquivalent of | dbr:Persephone dbr:Persipnei |
| is dbp:shipNamesake of | dbr:French_frigate_Proserpine_(1809) |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Proserpina |
