Non-Aligned Movement (original) (raw)

dbo:abstract

El Moviment de Països No-alineats és una organització internacional que agrupava 118 Estats el 2008 (17 Estats i 9 organitzacions internacionals hi tenen a més l'estatut d'observador), que es defineixen com a "no sentir-se alineats ni amb, ni en contra de cap gran potència mundial". L'objectiu de l'organització tal com es va definir a la «Declaració de l'Havana» de 1979 és assegurar «La independència nacional, la sobirania, la integritat territorial i la seguretat dels països no alineats en la seva lluita contra l'imperialisme, el colonialisme, el neocolonialisme, la segregació, el racisme, el sionisme, i tota forma d'agressió estrangera, d'ocupació, de domini, d'interferència o d'hegemonia de part de grans potències o de blocs polítics» i de promocionar la solidaritat entre els pobles del tercer món. L'organització, que té la seu a Lusaka (Zàmbia), reagrupa prop dels dos terços dels membres de les Nacions Unides i un 55% de la població mundial. El moviment dels no-alineats comprèn membres importants a escala mundial, com l'Índia, Algèria, Egipte, Indonèsia, el Pakistan, Cuba, Sud-àfrica, l'Iran, Malàisia, així com l'ex-Iugoslàvia. La República Popular Xina ha estat membre durant un temps. El Brasil mai no ha estat un membre formal del moviment, però comparteix alguns dels seus punts de vista i envia regularment observadors a les seves cimeres. (ca)
تعتبر حركة عدم الانحياز، واحدة من نتائج الحرب العالمية الثانية (1939-1945)، ونتيجة مباشرة أكثر، للحرب الباردة التي تصاعدت بين المعسكر الغربي (الولايات المتحدة الأمريكية وحلف الناتو) وبين المعسكر الشرقي (الإتحاد السوفيتي وحلف وارسو) حال نهاية الحرب العالمية الثانية وتدمير دول المحور، وكان هدف الحركة هو الابتعاد عن سياسات الحرب الباردة. تأسست الحركة من 29 دولة، وهي الدول التي حضرت مؤتمر باندونغ 1955، والذي يعدّ أول تجمع منظم لدول الحركة. وتعتبر من بنات أفكار رئيس الوزراء الهندي جواهر لال نهرو والرئيس المصري جمال عبد الناصر والرئيس اليوغوسلافي تيتو. وانعقد المؤتمر الأول للحركة في بلغراد عام 1961، وحضره ممثلو 25 دولة، ثم توالى عقد المؤتمرات حتى المؤتمر الأخير بطهران في أغسطس 2012. ووصل عدد الأعضاء في الحركة عام 2011 إلى 118 دولة، وفريق رقابة مكون من 18 دولة و10 منظمات. (ar)
Hnutí nezúčastněných zemí (států) je mezinárodní organizace více než 100 států, které nejsou zapojeny do žádných mocenských bloků (v roce 2012 šlo o 120 členských a 17 pozorovatelských států). Vzniklo v roce 1961. Hnutí bylo reakcí některých zemí (Jugoslávie, Indie, Egypt, Kuba a mnohé asijské a africké státy) na polarizaci světa během studené války. Představitelé Hnutí nezúčastněných států toto dělení odmítli a rozhodli se pro budování vlastního bloku. Nemalý podíl na tom měl Josip Broz Tito, který se hlavně v 50. a 60. letech pokoušel šířit ideologii tehdejší Jugoslávie za její hranice, navazoval nové politické a hospodářské kontrakty a nabízel chudým africkým zemím pomoc. Později převzala iniciativu komunistická Kuba, po skončení kolonialismu se aktivněji zapojily i země Afriky. Smysl organizace vyjadřuje havanská deklarace z roku 1979: „zajistit národní nezávislost, územní nedotknutelnost a bezpečnost nezúčastněných zemí v jejich úsilí proti imperialismu, kolonialismu, neokolonialismu, apartheidu, rasismu včetně sionismu a všem formám zahraniční agrese, okupace, dominance, vměšování nebo nadvlády, jakož i proti velmocem a politice bloků“. Hnutí zahrnuje téměř dvě třetiny členských států OSN s 55 % světové populace. (cs)
Die Bewegung der Blockfreien Staaten (kurz Bewegung der Blockfreien oder Blockfreien-Bewegung, englisch Non-Aligned Movement) ist eine Internationale Organisation von Staaten, die sich im Ost-West-Konflikt nach dem Zweiten Weltkrieg neutral verhielten und keinem der beiden Militärblöcke angehörten. Die Gründung der Organisation ging auf eine Initiative des jugoslawischen Präsidenten Josip Broz Tito, des ägyptischen Staatschefs Nasser, des indischen Premiers Nehru sowie des indonesischen Präsidenten Sukarno zurück. Die Organisation konstituierte sich 1961 auf ihrer ersten Sitzung in Belgrad. Ihr traten viele ehemalige afrikanische und asiatische Kolonien bei, die sich soeben erst als Staaten konstituiert hatten oder noch um ihre Unabhängigkeit rangen. Die Organisation verurteilte die Blockbildung in der Zeit des Ost-West-Konfliktes wegen der Gefahr eines Dritten Weltkrieges und setzte sich für die friedliche Koexistenz und Abrüstung ein. Die steigende Zahl der Mitglieder machte es der Organisation jedoch zunehmend schwer, sich auf eine gemeinsame Politik zu einigen. Mit der Auflösung des Warschauer Paktes Anfang der 1990er Jahre verlor sie an Bedeutung. Die heterogene Zusammensetzung der Bewegung machte es schwer, gemeinsame Ziele zu definieren und zu verfolgen. Die Staaten der Blockfreien-Bewegung vertreten 55 Prozent der Weltbevölkerung und halten nahezu zwei Drittel der Sitze in der UN-Generalversammlung. Das Ziel der Organisation ist die Gleichberechtigung zwischen den Staaten und eine positive wirtschaftliche Entwicklung der Mitgliedstaaten. (de)
Το Κίνημα των Αδεσμεύτων ή Κίνηση των Αδεσμεύτων, γνωστό και με το αρκτικόλεξο ΝΑΜ (Non-Aligned Movement), είναι μία διεθνής οργάνωση αναγνωρισμένη από τον ΟΗΕ μεταξύ των Αδεσμεύτων χωρών, των οποίων η πολιτική δεν ευθυγραμμίζεται με την πολιτική των μεγάλων δυνάμεων (ΗΠΑ-Ρωσίας). Αποτελείται από 120 κράτη ενώ συμμετέχουν και 17 κράτη παρατηρητές, είτε με ομαδική εκδήλωση συγκεκριμένης ιδεολογίας, είτε ως σύνολο συμμετεχόντων σε συγκεκριμένες δραστηριότητες. Ιδρύθηκε το 1961 στο Βελιγράδι και βασικοί συντελεστές για την δημιουργία του ήταν ο Γιόσιπ Μπροζ Τίτο, ο Γιαβαχαρλάλ Νεχρού, ο Αρχιεπίσκοπος Κύπρου Μακάριος Γ' και ο Γκαμάλ Αμπντέλ Νάσερ. Σκοπός του κινήματος, σύμφωνα με τη διακήρυξη της Αβάνας (1978) είναι να διασφαλίσει «την εθνική ανεξαρτησία, την εδαφική ακεραιότητα και την ασφάλεια των αδέσμευτων χωρών στον αγώνα τους ενάντια στον ιμπεριαλισμό, την αποικιοκρατία, το ρατσισμό και όλες τις μορφές ξένης επιθετικότητας, κατοχής, κυριαρχίας, ανάμειξης ή ηγεμονίας, καθως και εναντίον των μεγάλων δυνάμεων και των συνασπισμών ισχύος». (el)
La Movado de Senaliancaj Ŝtatoj, Senalianca Movado aŭ Movado de Senblokaj Ŝtatoj (angle Non-Aligned Movement, NAM) estas internacia organizaĵo (grupo de ŝtatoj) kiuj ne apartenas al milita alianco (NATO, la "Okcidenta Bloko" aŭ Varsovia pakto, la "Orienta Bloko") kaj kiuj tenis sin neŭtralaj en la Malvarma Milito. En 2019, la movado havis 120 membrojn kaj 25 observantajn landojn. La landoj de la movado de nealiancitaj landoj reprezentas preskaŭ du trionojn de la membroj de la Unuiĝintaj Nacioj kaj 55% de la monda loĝantaro. (eo)
El Movimiento de Países No Alineados (MPNA o MNOAL) es una agrupación de Estados conformada durante la Guerra Fría, el conflicto geopolítico e ideológico mundial de la segunda mitad del siglo XX que se manifestó con el enfrentamiento indirecto entre la Unión Soviética y los Estados Unidos. La finalidad del MPNA era conservar su posición neutral y no aliarse a ninguna de las superpotencias ya nombradas. Aunque haya caído el Muro de Berlín (9 de noviembre de 1989) y la URSS se haya disuelto (1991), la organización continúa vigente. (es)
Lerrokatu Gabeko Herrialdeen Mugimendua (LGHM) edo Lerrokatu Gabeko Herrialdeak (ingelesez: Non-Aligned Movement, NAM) estatuek osatutako nazioarteko erakunde bat da, inolako potentzia mundialaren alde edo aurka daudela aldarrikatzen dutenak. Mugimendua Egiptoko presidente Gamal Abdul Nasserrek, Indiako lehen ministro Jawaharlal Nehruk eta Jugoslaviako presidente Josip Broz Titok sortu zuten Belgraden 1961ean. 2009an 118 kide zituen eta 17 begirale estatu. Erakundearen xedea 1979ko Habanako adierazpenean ezarri zen: lerrokatu gabeko nazioen independentzia, burujabetza, lurralde osotasuna eta segurtasuna ziurtatzea, batez ere inperialismo, kolonialismo, neo-kolonialismo, arrazakeria eta atzerritar eraso mota guztien aurka. Nazio Batuen Erakundeko estatuen bi herenak dira gutxi gorabehera eta munduko biztanleriaren %55 batzen dute. Lerrokatu Gabeko Mugimenduak mundu mailako hainbat estatu garrantzitsu batzen ditu barnean, hala nola, India, Aljeria, Egipto, Indonesia, Pakistan, Kuba, Hegoafrika, Iran, Malaysia eta antzinako Jugoslavia. Txina kide izan da aldi batez. Brasil ez da inoiz kide izan, baina xede gehienekin bat dator eta erregulartasunez begiraleak bidaltzen ditu goi bileretara. (eu)
The Non-Aligned Movement (NAM) is a forum of 120 countries that are not formally aligned with or against any major power bloc. After the United Nations, it is the largest grouping of states worldwide. The movement originated in the aftermath of the Korean War, as an effort by some countries to counterbalance the rapid bi-polarization of the world during the Cold War, whereby two major powers formed blocs and embarked on a policy to pull the rest of the world into their orbits. One of these was the pro-Soviet, communist bloc whose best known alliance was the Warsaw Pact, and the other the pro-American capitalist group of countries many of which belonged to NATO. In 1961, drawing on the principles agreed at the Bandung Conference of 1955, the Non-Aligned Movement was formally established in Belgrade, Yugoslavia, through an initiative of Yugoslav President Josip Broz Tito, Indian Prime Minister Jawaharlal Nehru, Egyptian President Gamal Abdel Nasser, Ghanaian President Kwame Nkrumah, and Indonesian President Sukarno. This led to the first Conference of Heads of State or Governments of Non-Aligned Countries. The term non-aligned movement first appears in the fifth conference in 1976, where participating countries are denoted as "members of the movement". The purpose of the organization was summarized by Fidel Castro in his Havana Declaration of 1979 as to ensure "the national independence, sovereignty, territorial integrity and security of non-aligned countries" in their "struggle against imperialism, colonialism, neo-colonialism, racism, and all forms of foreign aggression, occupation, domination, interference or hegemony as well as against great power and bloc politics." The countries of the Non-Aligned Movement represent nearly two-thirds of the United Nations' members and contain 55% of the world population. Membership is particularly concentrated in countries considered to be developing or part of the Third World, although the Non-Aligned Movement also has a number of developed nations. The Non-Aligned Movement gained the most traction in the 1950s and early 1960s, when the international policy of non-alignment achieved major successes in decolonization, disarmament, opposition to racism and apartheid in South Africa, and persisted throughout the entire Cold War, despite several conflicts between members, and despite some members developing closer ties with either the Soviet Union, China, or the United States. In the years since the Cold War's end in 1992, it has focused on developing multilateral ties and connections as well as unity among the developing nations of the world, especially those within the Global South. (en)
Is éard atá sa Ghluaiseacht Neamhailínithe, nó Gluaiseacht na dTíortha Neamhailínithe, ná fóram 120 ballstát nach bhfuil i gcomhghuaillíocht fhoirmeálta ar bith - is é sin nach bhfuil ina mballstáit d'aon chomhghuaillíocht mhíleata. Is í an dara heagraíoht idirnáisiúnta is mó, i ndiaidh na Náisiún Aontaithe. Tíortha i mbéal a bhforbartha, nó tíortha tearcfhorbartha fiú, atá iontu go bunúsach. Tháinig gluaiseacht na dtíortha neamhailínithe ar an bhfód i ré an Chogaidh Fhuair, nuair a rinne tíortha áirithe iarracht gan dul leis an deighilt dhomhanda idir comhghuaillithe na Stát Aontaithe agus comhghuaillithe an Aontais Shóivéadaigh. Socraíodh prionsabail na gluaiseachta i gComhdháil Bandung sa bhliain 1955 agus bunaíodh an ghluaiseacht go foirmeálta i mBéalgrád sa bhliain 1961. Ba iad Príomh-Aire na hIndia Jawaharlal Nehru, Uachtarán na hIúgslaive Josip Broz Tito, Uachtarán na hÉigipte Gamal Abd al Nasir, Uachtarán Ghána Kwame Nkrumah, agus Uachtarán na hIndinéise tionscnóirí na Gluaiseachta. Níor tosaíodh ag baint úsáide as an téarma An Ghluaiseacht Neamhailínithe ach i gcúigiú comhdháil na gluaiseachta, sa bhliain 1976. Ba é Fidel Castro a chuir i bhfoclaibh cuspóir na heagraíochta i bhForógra sa bhliain 1979 mar seo: "cinntiú an neamhspleáchais náisiúnta, an fhlaithis, na sláine críche agus na slánála do na tíortha neamhailínithe" agus iad "ag streachailt leo in aghaidh an impiriúlachais, an choilíneachais, an nua-choilíneachais, an chiníochais agus gach cineál ionsaí ón gcoigríoch, forghabhála, forlámhais, trasnaíochta nó mórcheannais agus in aghaidh an chineál polaitíochta atá bunaithe ar cheannas na mórchumhachtaí agus ar na blocanna." Tá beagnach dhá dtrian de bhallstáit na Náisiún Aontaithe ina mballstáit den Ghluaiseacht Neamhailínithe, agus tá 55 % de dhaonra an Domhain ina gcónaí sna tíortha seo. Tíortha de chuid an Tríú Domhan an chuid is mó de na tíortha neamhailínithe, cé go bhfuil náisiúin áirithe lánfhorbartha ann chomh maith. Cé go raibh cuid nár bheag de na tíortha neamhailínithe sách cairdiúil leis an tSín nó an tAontas Sóivéadach i mblianta an Chogaidh Fhuair, agus coimhlintí áirithe taobh istigh den Ghluaiseacht dá réir, tháinig an Ghluaiseacht slán as an gCogadh Fuar. Sna blianta i ndiaidh dheireadh an Chogaidh Fhuair dhírigh an ghluaiseacht ar chomhoibriú iltaobhach a fhorbairt agus aontas na náisiún i mbéal a bhforbartha a chur chun dinn, go háirithe idir na tíortha arb iad an Deisceart Domhanda iad. (ga)
Le mouvement des non-alignés (ou plus rarement mouvement des pays non alignés) est une organisation internationale regroupant 120 États en 2012, qui se définissent comme n'étant alignés ni avec ni contre aucune grande puissance mondiale (17 États et 9 organisations internationales y ont en plus le statut d'observateur). En effet, ce mouvement né durant la guerre froide visait à regrouper les États qui ne se considéraient comme alignés ni sur le bloc de l'Est ni sur le bloc de l'Ouest. Le but de l'organisation défini dans la « » de 1979 est d'assurer « l'indépendance nationale, la souveraineté, l'intégrité territoriale et la sécurité des pays non alignés dans leur lutte contre l'impérialisme, le colonialisme, le néocolonialisme, la ségrégation, le racisme, et toute forme d'agression étrangère, d'occupation, de domination, d'interférence ou d'hégémonie de la part de grandes puissances ou de blocs politiques » et de promouvoir la solidarité entre les peuples du tiers monde. L'organisation, dont le siège est à Lusaka en Zambie, regroupe près des deux tiers des membres des Nations unies et 55 % de la population mondiale. Le mouvement des non-alignés comprend plusieurs membres assez importants à l'échelle mondiale, comme l'Indonésie, l'Inde, l'Afrique du Sud, l'Iran, ainsi qu'autrefois la Yougoslavie. Le Brésil n'a jamais été un membre officiel du mouvement, mais il partage plusieurs de ses vues et envoie régulièrement des observateurs à ses sommets. La République populaire de Chine fait également partie des pays observateurs. (fr)
Gerakan Non-Blok (GNB) (bahasa Inggris: Non-Aligned Movement/NAM) adalah suatu organisasi internasional yang terdiri lebih dari 100 negara-negara yang menganggap dirinya tidak beraliansi dengan kekuatan besar apapun. Tujuan dari organisasi ini, seperti yang tercantum dalam Deklarasi Havana tahun 1979, adalah untuk menjamin kemerdekaan, kedaulatan, integritas teritorial, dan keamanan dari negara-negara nonblok dalam perjuangan mereka menentang imperialisme, kolonialisme, neo-kolonialisme, apartheid, rasisme dan segala bentuk agresi militer, pendudukan, dominasi, interferensi atau hegemoni dan menentang segala bentuk blok politik. Mereka merepresentasikan 55 persen penduduk dunia dan hampir 2/3 keanggotaan PBB. Negara-negara yang telah menyelenggarakan konferensi tingkat tinggi (KTT) Non-Blok termasuk Yugoslavia, Mesir, Zambia, Aljazair, Sri Lanka, Kuba, India, Zimbabwe, Indonesia, Kolombia, Afrika Selatan dan Malaysia. Anggota-anggota penting di antaranya Yugoslavia, India, Mesir, Indonesia, Pakistan, Kuba, Kolombia, Venezuela, Afrika Selatan, Iran, Malaysia, dan untuk suatu masa, Republik Rakyat Tiongkok. Meskipun organisasi ini dimaksudkan untuk menjadi aliansi yang dekat seperti NATO atau Pakta Warsawa, negara-negara anggotanya tidak pernah mempunyai kedekatan yang diinginkan dan banyak anggotanya yang akhirnya diajak beraliansi salah satu negara-negara adidaya tersebut. Misalnya, Kuba mempunyai hubungan yang dekat dengan Uni Soviet pada masa Perang Dingin. Atau India yang bersekutu dengan Uni Soviet untuk melawan Tiongkok selama beberapa tahun. Lebih buruk lagi, beberapa anggota bahkan terlibat konflik dengan anggota lainnya, seperti misalnya konflik antara India dengan Pakistan, Iran dengan Irak. Gerakan ini sempat terpecah pada saat Uni Soviet menginvasi Afganistan pada tahun 1979. Ketika itu, seluruh sekutu Soviet mendukung invasi sementara anggota GNB, terutama negara dengan mayoritas muslim, tidak mungkin melakukan hal yang sama untuk Afghanistan akibat adanya perjanjian nonintervensi. (in)
Il Movimento dei paesi non allineati (o, più brevemente, Movimento dei non allineati) è un gruppo di 120 Stati, più altri 17 Stati osservatori, che si considerano non allineati con, o contro, le principali potenze mondiali. Rappresenta oltre due terzi di tutti gli Stati del mondo e dal 2019 il suo segretario generale è İlham Əliyev, presidente dell'Azerbaigian. (it)
비동맹 운동(非同盟運動, 영어: Non-Aligned Movement, NAM, 문화어: 쁠럭불가담운동)은 주요 강대국 블록에 공식적으로 속하지 않거나 이에 대항하려는 국가들로 이룬 국제 조직이다. 이 운동은 유고슬라비아의 요시프 브로즈 티토 대통령, 인도의 초대 수상 자와할랄 네루, 인도네시아의 초대 대통령 수카르노, 이집트의 대통령 가말 압델 나세르의 창안에서 나왔다. 비동맹 운동은 1961년 유고슬라비아의 수도 베오그라드에서 창설되어, 2011년 기준으로 120개 회원국과 18개 참관국이 있다. 비동맹 운동의 목표는 1979년 아바나 선언에서 천명한 "강대국이나 블록에 대항할 뿐 아니라, 제국주의, 식민주의, 신식민주의, 인종주의, 모든 형태의 외국 침략, 점령, 지배, 간섭, 패권과 투쟁하여" "비동맹 국가들의 독립, 주권, 영토 통일, 안보"를 보장하는 것이다. 이들은 유엔 회원국 중 2/3를 차지하며, 특히 대부분 제3세계의 개발도상국에 속하는 세계 인구의 55%를 점하고 있다. 회원국으로는 유고슬라비아, 인도, 가나, 파키스탄, 알제리, 리비아, 스리랑카, 이집트, 인도네시아, 쿠바, 콜롬비아, 베네수엘라, 1994년 이후에는 남아프리카 공화국, 이란, 말레이시아, 그리고 때론 중국 등이 있었다. 브라질은 비동맹 운동의 공식 회원국은 아니었으나, 이 운동의 목표에 동조했으며 비동맹 회의 정상 회담에 참관단을 자주 보냈다. 비동맹 운동은 북대서양 조약기구나 바르샤바 조약 기구처럼 긴밀하게 단결하고자 했으나, 제대로 응집하지 못했으며 회원국 상당수가 강대국과 사실상 동맹 관계를 맺었다. 게다가 회원국 사이에 심각한 분쟁이 벌어지기도 했다. (가령 인도와 파키스탄, 이란과 이라크) 비동맹 운동은 1979년 소련의 아프가니스탄 침공을 계기로 내부적으로 분열되었다. 소련과 동맹을 맺은 회원국들은 이 침공을 지지했지만 회원국(특히 이슬람권 국가들)들은 그렇지 않았다. 비동맹 운동은 냉전 구도를 깨기 위해 창설되었으므로, 냉전이 끝나자 그 의미가 퇴색된다. 창립 회원국인 유고슬라비아가 해체된 뒤 유고슬라비아의 후계 국가들은 일부가 참관국 자격이긴 했지만 비동맹 운동에 별 관심을 나타내지 않았다. 2004년 몰타와 키프로스가 비동맹 운동에서 탈퇴하고 유럽 연합에 가입했다. (ko)
De Beweging van Niet-Gebonden Landen, Groep van Niet-Gebonden Landen of Niet-Gebonden Landen kwam in september 1961 voor het eerst bij elkaar op de Conferentie van hoofden van staat of regering van ongebonden landen, onder impuls van Egypte, Joegoslavië, Indonesië en India, om de landen te verenigen die zich niet gebonden voelden aan de twee grote bestaande blokken uit de Koude Oorlog, met name het Westen en het Oostblok. De conferentie borduurde voort op de besprekingen tijdens de Conferentie van Bandung, waarbij getracht werd de Afro-Aziatische relaties te verbeteren en men zich uitsprak tegen alle vormen van (neo-)kolonialisme en imperialisme. 120 landen zijn momenteel lid. De meeste lidstaten vallen (of vielen) onder de Derde Wereld en waren in sommige gevallen wel degelijk gebonden aan een van de twee machtsblokken. Het einde van de Koude Oorlog eind jaren tachtig bracht een verandering teweeg in het concept van de organisatie. Nu is het eerder een forum voor de verschillende landen om gemeenschappelijke belangen en standpunten te bespreken. De beweging streeft ernaar met gezamenlijke standpunten te komen op vergaderingen van de Verenigde Naties en andere intergouvernementele organisaties. (nl)
非同盟運動（ひどうめいうんどう、英語: Non-Aligned Movement、NAM）とは、第二次世界大戦後の東西の冷戦期以降に、東西のいずれの陣営にも公式には加盟していない諸国による国際組織である。 1961年に設立され、2016年の時点で参加国は120、オブザーバー参加国は17、オブザーバー参加組織は10。ほぼ3〜5年間隔で開催されている非同盟諸国首脳会議の他、非同盟諸国外相会議、常設の非同盟諸国常任委員会などがある。 (ja)
Ruch Państw Niezaangażowanych (ang. Non-Aligned Movement, NAM) – ruch, który skupia ponad 100 państw nie wiążących się z żadnym z istniejących bloków politycznych. Inicjatywa tego typu ruchu wynika z koncepcji Mahatmy Gandhiego. W czasie zimnej wojny państwa te szukały pośredniej drogi między blokiem wschodnim a blokiem państw związanych z NATO. Inicjatywę na przełomie lat 40. i 50. zapoczątkował premier Indii, Jawaharlal Nehru. Przekonał on do swojej koncepcji prezydenta Egiptu, Gamala Nasera, prezydenta Indonezji Sukarno, prezydenta Ghany Kwame Nkrumaha i jugosłowiańskiego przywódcę, Josipa Broza Titę. (pl)
Movimento dos Países Não Alinhados (MNA) é um fórum de 120 países que não estão formalmente alinhados ao lado ou contra qualquer grande bloco de poder internacional. Depois das Nações Unidas, é o maior agrupamento de Estados do mundo. O movimento se originou no rescaldo da Guerra da Coreia, como um esforço de alguns países para contrabalançar a rápida bipolarização do mundo durante esse período, em que duas grandes potências, Estados Unidos e União Soviética, formaram blocos e embarcaram em uma política para puxar o resto do mundo em suas órbitas. Um deles era o bloco comunista pró-soviético, cuja aliança mais conhecida era o Pacto de Varsóvia, e o outro o grupo capitalista pró-estadunidense de países, muitos dos quais pertenciam à OTAN. Em 1961, com base nos princípios acordados na Conferência de Bandung de 1955, o Movimento Não-Alinhado foi formalmente estabelecido em Belgrado, Iugoslávia, por iniciativa do presidente iugoslavo Josip Broz Tito, do primeiro-ministro indiano Jawaharlal Nehru, do presidente egípcio Gamal Abdel Nasser, do presidente ganense Kwame Nkrumah e do presidente indonésio Sukarno. Isso levou à primeira Conferência de Chefes de Estado ou Governos de Países Não Alinhados. O termo movimento "não alinhado" aparece pela primeira vez na quinta conferência em 1976, onde os países participantes são indicados como "membros do movimento". O objetivo da organização foi resumido por Fidel Castro em sua Declaração de Havana de 1979 como garantir "a independência nacional, a soberania, a integridade territorial e a segurança dos países não alinhados" em sua "luta contra o imperialismo, o colonialismo, o neocolonialismo, o racismo e todas as formas de agressão estrangeira, ocupação, dominação, interferência ou hegemonia, bem como contra grandes potências." Os países do Movimento Não Alinhado representam quase dois terços dos membros das Nações Unidas e abrigam 55% da população mundial. A adesão está particularmente concentrada em países considerados em desenvolvimento ou parte do Terceiro Mundo, embora o Movimento Não Alinhado também tenha várias nações desenvolvidas como membros. O movimento persistiu durante toda a Guerra Fria, apesar de vários conflitos entre os membros e apesar de alguns membros desenvolverem laços mais estreitos com a União Soviética, a China ou os Estados Unidos. Nos anos que se seguiram ao fim da Guerra Fria em 1992, concentrou-se no desenvolvimento de laços e conexões multilaterais, bem como na unidade entre as nações em desenvolvimento do mundo, especialmente aquelas do Sul Global. (pt)
Alliansfria rörelsen (engelska: Non-Aligned Movement (NAM)) är en organisation för stater i tredje världen som under kalla kriget inte ämnade ta ställning för något av de stora ideologiska blocken i världen, med ändamålet att bevaka de alliansfria medlemsstaternas intressen i världspolitiken, i synnerhet med avseende på problem som man menar härrör från avkoloniseringen. (sv)
Рух неприєдна́ння, або також Краї́ни, що не приєдна́лися, або Неприє́днані краї́ни — міжнародне об'єднання країн світу, що визнають неприєднання до воєнних союзів великих держав одним з основних принципів своєї зовнішньої політики. Виникнення Руху є закономірним наслідком успішного розвитку національно-визвольного руху, ліквідації колоніальних імперій і утворення великої кількості нових держав. У Русі неприєднання відбивається прагнення народів, що звільнилися, до рівноправного співробітництва держав, визнання іншими їхніх законних прав та інтересів, усунення з міжнародного життя будь-яких виявів панування і диктату, претензій на гегемонію. Аналіз післявоєнних міждержавних стосунків засвідчує, що вони розвивалися стрибкоподібно, були ідеологічно заангажованими і привели до стану «холодної війни» — особливої системи міжнародних відносин, що характеризувалася активним ідеологічним, політичним, економічним, дипломатичним, культурним протистоянням наддержав та їх союзників. З другого боку, кінець 1950-х — початок 1960-х — це період піднесення національно-визвольного руху в країнах Азії та Африки. Уже в середині 1950-х незалежність отримали 12 афро-азійських держав, а в 1960 році 17 країн Африки стали самостійними. Отже, за 1960-ті — першу половину 1970-х у національно-визвольному русі відбулися якісні зміни історичного значення. Визвольні війни народів завершилися ліквідацією колоніальних режимів і утворенням суверенних суб'єктів міжнародного права. У таких складних міжнародних відносинах керівники молодих країн Азії, Африки та Латинської Америки намагалися використати еволюційні процеси і нові тенденції у міждержавних зв'язках другої половини XX століття на власну користь. Виходячи з цього, незалежні держави, їх нова політична еліта розпочали пошук інших шляхів у міждержавних стосунках. За їх уявою — це мали бути неординарні, ще не опробувані форми політичних зв'язків, без зверхності і тиску. Лідери афро-азійських та латиноамериканських країн були переконані, що це і буде «третій шлях» розвитку у біполярному світі. Названа теза з особливою гостротою прозвучала на Бандунзькій конференції країн Азії та Африки (1955). Скликана з ініціативи прем'єр-міністрів Бірми, Індії, Індонезії, Пакистану та Шрі-Ланки вона заклала основу концепції позаблоковості. Її головні положення були закріплені у підсумковому документі «Декларації про сприяння загальному миру і співробітництву». У ній керівники афро-азійських держав відзначили, що визнають неприєднання до військово-політичних блоків наддержав одним із пріоритетних напрямків своєї зовнішньої політики. Вони вважали, що колоніальна система не тільки дискредитувала самі імперії-метрополії, але і підтримувану ними систему політичних й міжнародних відносин. «Колоніалізм, — підкреслювали учасники Бандунзької конференції країн Азії та Африки, — у всіх його проявах являє собою зло, яке необхідно швидко викорінити…»'. Концепція позаблоковості передбачала захист прав народів на самовизначення і державну незалежність на підставі спільних зусиль зацікавлених країн та захисту миру і відмови від участі у збройних конфліктах. Такі ідеї були покладені в основу Руху неприєднання, який явився наслідком поділу світу на три складові: «перший», «другий» і «третій» світ. Останній асоціюється з Рухом неприєднання, який можна вважати одним з важливих складових Ялтинської системи міжнародних відносин, що започаткувала біполярне протистояння колишніх союзників по антигітлерівській коаліції — СРСР і США, і привела світ до так званої «холодної війни», тобто протиборства двох систем. Отже, поділ на три світи був пов'язаний з конкуренцією різних ідеологій, під час котрої країни Азії, Африки та Латинської Америки намагалися відстоювати свої національні інтереси на ґрунті системного суперництва двох наддержав. Організаційно Рух неприєднання сформувався на Першій конференції голів держав і урядів (Белград, 1-6 вересня 1961) у роботі якої взяли участь делегації 25 країн світу. Ініціаторами проведення Белградського саміту стали Індія, Єгипет, Індонезія, Гана та Федеративна Народна Республіка Югославія. Керівники перелічених країн відстоювали принципи демократії, рівності та виключення з міжнародних відносин будь-яких проявів диктату, зверхності та претензій на гегемонію. У виступі на позаблокових країн Дж. Неру відзначив, що "…ми називаємо себе конференцією позаблокових країн. Слово «неприєднані» можливо трактувати по різному, але по суті воно означає «неприєднані до блоків великих держав». Цілі й принципи Руху неприєднання, які сформульовано в програмних документах його форумів, побудовано на загальнодемократичних засадах. Це — боротьба проти колоніалізму і неоколоніалізму, апартеїду, расизму і усіх форм гегемонізму й експансіонізму, за мирне співіснування держав, забезпечення миру і безпеки, розрядку міжнародної напруженості, припинення перегонів озброєнь, особливо ядерних, досягнення загального і повного роззброєння під ефективним міжнародним контролем, прагнення до перебудови міжнародних економічних відносин на справедливих і демократичних засадах, встановлення нового міжнародного інформаційного порядку. Рух неприєднання в міжнародних відносинах проявляється в трьох видах: * * як зовнішньополітична доктрина країн, що розвиваються; * як конкретний зовнішньополітичний курс чи орієнтація цих країн; * як своєрідне міждержавне об’єднання країн, що розвиваються – рух неприєднання. (uk)
Движе́ние неприсоедине́ния (англ. Non-Aligned Movement) — международная организация, объединяющая 120 государств мира на принципах неучастия в военных блоках (под которыми на момент основания организации подразумевались, прежде всего, Организация Североатлантического договора и Организация Варшавского договора, а также Организация Центрального Договора, Организация Договора Юго-Восточной Азии, АНЗЮС и т. п.). Движение неприсоединения официально создано на в сентябре 1961 года. Созданию Движения предшествовали Бандунгская конференция 1955 года, трёхсторонние консультации Иосипа Броза Тито, Гамаля Абдель Насера и Джавахарлала Неру в 1956 году, а также поездка Тито по странам Азии и Африки в начале 1961 года на корабле «Галеб». (ru)
不结盟运动是一个擁有120个成员国和17个观察员国的松散国际组织。它成立于冷战时期，其成员国奉行独立自主的外交政策，不与美苏两个超级大国中的任何一个结盟。联合国中有三分之二的会员是该组织的成员国，全球约55%的人口也生活在不结盟运动国家。不结盟运动定期举行首脑会议，到目前为止已经在前南斯拉夫、埃及、赞比亚、阿尔及利亚、斯里兰卡、古巴、印度、津巴布韦、印尼、哥伦比亚、南非、马来西亚、塞尔维亚、委内瑞拉和阿塞拜疆举行会议。 (zh)

dbp:altMap

Map of the world indicating members and observers of the Non-Aligned Movement (en)

dbp:c

Category:Non-Aligned Movement (en)

dbp:date

2019-10-08 (xsd:date)
2021-04-21 (xsd:date)
January 2017 (en)

dbp:leaderTitle

(en)
Chairman (en)
Principal decision- (en)
making organ (en)

dbp:mapCaption

Current members of the Non-Aligned Movement. The light-blue colour denotes countries with observer-status. (en)

dbp:membership

10 (xsd:integer)
20 (xsd:integer)
120 (xsd:integer)
(en)

dbp:reason

Publisher has a history of plagiarizing and inaccuracy, even before Wikipedia, see WP:PUS (en)

dbp:wikiPageUsesTemplate

dct:subject

rdfs:comment

La Movado de Senaliancaj Ŝtatoj, Senalianca Movado aŭ Movado de Senblokaj Ŝtatoj (angle Non-Aligned Movement, NAM) estas internacia organizaĵo (grupo de ŝtatoj) kiuj ne apartenas al milita alianco (NATO, la "Okcidenta Bloko" aŭ Varsovia pakto, la "Orienta Bloko") kaj kiuj tenis sin neŭtralaj en la Malvarma Milito. En 2019, la movado havis 120 membrojn kaj 25 observantajn landojn. La landoj de la movado de nealiancitaj landoj reprezentas preskaŭ du trionojn de la membroj de la Unuiĝintaj Nacioj kaj 55% de la monda loĝantaro. (eo)
El Movimiento de Países No Alineados (MPNA o MNOAL) es una agrupación de Estados conformada durante la Guerra Fría, el conflicto geopolítico e ideológico mundial de la segunda mitad del siglo XX que se manifestó con el enfrentamiento indirecto entre la Unión Soviética y los Estados Unidos. La finalidad del MPNA era conservar su posición neutral y no aliarse a ninguna de las superpotencias ya nombradas. Aunque haya caído el Muro de Berlín (9 de noviembre de 1989) y la URSS se haya disuelto (1991), la organización continúa vigente. (es)
Il Movimento dei paesi non allineati (o, più brevemente, Movimento dei non allineati) è un gruppo di 120 Stati, più altri 17 Stati osservatori, che si considerano non allineati con, o contro, le principali potenze mondiali. Rappresenta oltre due terzi di tutti gli Stati del mondo e dal 2019 il suo segretario generale è İlham Əliyev, presidente dell'Azerbaigian. (it)
非同盟運動（ひどうめいうんどう、英語: Non-Aligned Movement、NAM）とは、第二次世界大戦後の東西の冷戦期以降に、東西のいずれの陣営にも公式には加盟していない諸国による国際組織である。 1961年に設立され、2016年の時点で参加国は120、オブザーバー参加国は17、オブザーバー参加組織は10。ほぼ3〜5年間隔で開催されている非同盟諸国首脳会議の他、非同盟諸国外相会議、常設の非同盟諸国常任委員会などがある。 (ja)
Alliansfria rörelsen (engelska: Non-Aligned Movement (NAM)) är en organisation för stater i tredje världen som under kalla kriget inte ämnade ta ställning för något av de stora ideologiska blocken i världen, med ändamålet att bevaka de alliansfria medlemsstaternas intressen i världspolitiken, i synnerhet med avseende på problem som man menar härrör från avkoloniseringen. (sv)
不结盟运动是一个擁有120个成员国和17个观察员国的松散国际组织。它成立于冷战时期，其成员国奉行独立自主的外交政策，不与美苏两个超级大国中的任何一个结盟。联合国中有三分之二的会员是该组织的成员国，全球约55%的人口也生活在不结盟运动国家。不结盟运动定期举行首脑会议，到目前为止已经在前南斯拉夫、埃及、赞比亚、阿尔及利亚、斯里兰卡、古巴、印度、津巴布韦、印尼、哥伦比亚、南非、马来西亚、塞尔维亚、委内瑞拉和阿塞拜疆举行会议。 (zh)
تعتبر حركة عدم الانحياز، واحدة من نتائج الحرب العالمية الثانية (1939-1945)، ونتيجة مباشرة أكثر، للحرب الباردة التي تصاعدت بين المعسكر الغربي (الولايات المتحدة الأمريكية وحلف الناتو) وبين المعسكر الشرقي (الإتحاد السوفيتي وحلف وارسو) حال نهاية الحرب العالمية الثانية وتدمير دول المحور، وكان هدف الحركة هو الابتعاد عن سياسات الحرب الباردة. تأسست الحركة من 29 دولة، وهي الدول التي حضرت مؤتمر باندونغ 1955، والذي يعدّ أول تجمع منظم لدول الحركة. وتعتبر من بنات أفكار رئيس الوزراء الهندي جواهر لال نهرو والرئيس المصري جمال عبد الناصر والرئيس اليوغوسلافي تيتو. (ar)
El Moviment de Països No-alineats és una organització internacional que agrupava 118 Estats el 2008 (17 Estats i 9 organitzacions internacionals hi tenen a més l'estatut d'observador), que es defineixen com a "no sentir-se alineats ni amb, ni en contra de cap gran potència mundial". L'objectiu de l'organització tal com es va definir a la «Declaració de l'Havana» de 1979 és assegurar «La independència nacional, la sobirania, la integritat territorial i la seguretat dels països no alineats en la seva lluita contra l'imperialisme, el colonialisme, el neocolonialisme, la segregació, el racisme, el sionisme, i tota forma d'agressió estrangera, d'ocupació, de domini, d'interferència o d'hegemonia de part de grans potències o de blocs polítics» i de promocionar la solidaritat entre els pobles del (ca)
Hnutí nezúčastněných zemí (států) je mezinárodní organizace více než 100 států, které nejsou zapojeny do žádných mocenských bloků (v roce 2012 šlo o 120 členských a 17 pozorovatelských států). Vzniklo v roce 1961. Hnutí bylo reakcí některých zemí (Jugoslávie, Indie, Egypt, Kuba a mnohé asijské a africké státy) na polarizaci světa během studené války. Představitelé Hnutí nezúčastněných států toto dělení odmítli a rozhodli se pro budování vlastního bloku. Nemalý podíl na tom měl Josip Broz Tito, který se hlavně v 50. a 60. letech pokoušel šířit ideologii tehdejší Jugoslávie za její hranice, navazoval nové politické a hospodářské kontrakty a nabízel chudým africkým zemím pomoc. Později převzala iniciativu komunistická Kuba, po skončení kolonialismu se aktivněji zapojily i země Afriky. (cs)
Το Κίνημα των Αδεσμεύτων ή Κίνηση των Αδεσμεύτων, γνωστό και με το αρκτικόλεξο ΝΑΜ (Non-Aligned Movement), είναι μία διεθνής οργάνωση αναγνωρισμένη από τον ΟΗΕ μεταξύ των Αδεσμεύτων χωρών, των οποίων η πολιτική δεν ευθυγραμμίζεται με την πολιτική των μεγάλων δυνάμεων (ΗΠΑ-Ρωσίας). Αποτελείται από 120 κράτη ενώ συμμετέχουν και 17 κράτη παρατηρητές, είτε με ομαδική εκδήλωση συγκεκριμένης ιδεολογίας, είτε ως σύνολο συμμετεχόντων σε συγκεκριμένες δραστηριότητες. (el)
Die Bewegung der Blockfreien Staaten (kurz Bewegung der Blockfreien oder Blockfreien-Bewegung, englisch Non-Aligned Movement) ist eine Internationale Organisation von Staaten, die sich im Ost-West-Konflikt nach dem Zweiten Weltkrieg neutral verhielten und keinem der beiden Militärblöcke angehörten. Die Gründung der Organisation ging auf eine Initiative des jugoslawischen Präsidenten Josip Broz Tito, des ägyptischen Staatschefs Nasser, des indischen Premiers Nehru sowie des indonesischen Präsidenten Sukarno zurück. Die Organisation konstituierte sich 1961 auf ihrer ersten Sitzung in Belgrad. Ihr traten viele ehemalige afrikanische und asiatische Kolonien bei, die sich soeben erst als Staaten konstituiert hatten oder noch um ihre Unabhängigkeit rangen. (de)
Lerrokatu Gabeko Herrialdeen Mugimendua (LGHM) edo Lerrokatu Gabeko Herrialdeak (ingelesez: Non-Aligned Movement, NAM) estatuek osatutako nazioarteko erakunde bat da, inolako potentzia mundialaren alde edo aurka daudela aldarrikatzen dutenak. Mugimendua Egiptoko presidente Gamal Abdul Nasserrek, Indiako lehen ministro Jawaharlal Nehruk eta Jugoslaviako presidente Josip Broz Titok sortu zuten Belgraden 1961ean. 2009an 118 kide zituen eta 17 begirale estatu. Erakundearen xedea 1979ko Habanako adierazpenean ezarri zen: lerrokatu gabeko nazioen independentzia, burujabetza, lurralde osotasuna eta segurtasuna ziurtatzea, batez ere inperialismo, kolonialismo, neo-kolonialismo, arrazakeria eta atzerritar eraso mota guztien aurka. Nazio Batuen Erakundeko estatuen bi herenak dira gutxi gorabehera et (eu)
Le mouvement des non-alignés (ou plus rarement mouvement des pays non alignés) est une organisation internationale regroupant 120 États en 2012, qui se définissent comme n'étant alignés ni avec ni contre aucune grande puissance mondiale (17 États et 9 organisations internationales y ont en plus le statut d'observateur). En effet, ce mouvement né durant la guerre froide visait à regrouper les États qui ne se considéraient comme alignés ni sur le bloc de l'Est ni sur le bloc de l'Ouest. (fr)
The Non-Aligned Movement (NAM) is a forum of 120 countries that are not formally aligned with or against any major power bloc. After the United Nations, it is the largest grouping of states worldwide. The movement originated in the aftermath of the Korean War, as an effort by some countries to counterbalance the rapid bi-polarization of the world during the Cold War, whereby two major powers formed blocs and embarked on a policy to pull the rest of the world into their orbits. One of these was the pro-Soviet, communist bloc whose best known alliance was the Warsaw Pact, and the other the pro-American capitalist group of countries many of which belonged to NATO. In 1961, drawing on the principles agreed at the Bandung Conference of 1955, the Non-Aligned Movement was formally established in (en)
Is éard atá sa Ghluaiseacht Neamhailínithe, nó Gluaiseacht na dTíortha Neamhailínithe, ná fóram 120 ballstát nach bhfuil i gcomhghuaillíocht fhoirmeálta ar bith - is é sin nach bhfuil ina mballstáit d'aon chomhghuaillíocht mhíleata. Is í an dara heagraíoht idirnáisiúnta is mó, i ndiaidh na Náisiún Aontaithe. Tíortha i mbéal a bhforbartha, nó tíortha tearcfhorbartha fiú, atá iontu go bunúsach. (ga)
Gerakan Non-Blok (GNB) (bahasa Inggris: Non-Aligned Movement/NAM) adalah suatu organisasi internasional yang terdiri lebih dari 100 negara-negara yang menganggap dirinya tidak beraliansi dengan kekuatan besar apapun. Tujuan dari organisasi ini, seperti yang tercantum dalam Deklarasi Havana tahun 1979, adalah untuk menjamin kemerdekaan, kedaulatan, integritas teritorial, dan keamanan dari negara-negara nonblok dalam perjuangan mereka menentang imperialisme, kolonialisme, neo-kolonialisme, apartheid, rasisme dan segala bentuk agresi militer, pendudukan, dominasi, interferensi atau hegemoni dan menentang segala bentuk blok politik. Mereka merepresentasikan 55 persen penduduk dunia dan hampir 2/3 keanggotaan PBB. Negara-negara yang telah menyelenggarakan konferensi tingkat tinggi (KTT) Non-Blo (in)
비동맹 운동(非同盟運動, 영어: Non-Aligned Movement, NAM, 문화어: 쁠럭불가담운동)은 주요 강대국 블록에 공식적으로 속하지 않거나 이에 대항하려는 국가들로 이룬 국제 조직이다. 이 운동은 유고슬라비아의 요시프 브로즈 티토 대통령, 인도의 초대 수상 자와할랄 네루, 인도네시아의 초대 대통령 수카르노, 이집트의 대통령 가말 압델 나세르의 창안에서 나왔다. 비동맹 운동은 1961년 유고슬라비아의 수도 베오그라드에서 창설되어, 2011년 기준으로 120개 회원국과 18개 참관국이 있다. 비동맹 운동의 목표는 1979년 아바나 선언에서 천명한 "강대국이나 블록에 대항할 뿐 아니라, 제국주의, 식민주의, 신식민주의, 인종주의, 모든 형태의 외국 침략, 점령, 지배, 간섭, 패권과 투쟁하여" "비동맹 국가들의 독립, 주권, 영토 통일, 안보"를 보장하는 것이다. 이들은 유엔 회원국 중 2/3를 차지하며, 특히 대부분 제3세계의 개발도상국에 속하는 세계 인구의 55%를 점하고 있다. (ko)
Ruch Państw Niezaangażowanych (ang. Non-Aligned Movement, NAM) – ruch, który skupia ponad 100 państw nie wiążących się z żadnym z istniejących bloków politycznych. Inicjatywa tego typu ruchu wynika z koncepcji Mahatmy Gandhiego. (pl)
De Beweging van Niet-Gebonden Landen, Groep van Niet-Gebonden Landen of Niet-Gebonden Landen kwam in september 1961 voor het eerst bij elkaar op de Conferentie van hoofden van staat of regering van ongebonden landen, onder impuls van Egypte, Joegoslavië, Indonesië en India, om de landen te verenigen die zich niet gebonden voelden aan de twee grote bestaande blokken uit de Koude Oorlog, met name het Westen en het Oostblok. De conferentie borduurde voort op de besprekingen tijdens de Conferentie van Bandung, waarbij getracht werd de Afro-Aziatische relaties te verbeteren en men zich uitsprak tegen alle vormen van (neo-)kolonialisme en imperialisme. 120 landen zijn momenteel lid. (nl)
Movimento dos Países Não Alinhados (MNA) é um fórum de 120 países que não estão formalmente alinhados ao lado ou contra qualquer grande bloco de poder internacional. Depois das Nações Unidas, é o maior agrupamento de Estados do mundo. (pt)
Движе́ние неприсоедине́ния (англ. Non-Aligned Movement) — международная организация, объединяющая 120 государств мира на принципах неучастия в военных блоках (под которыми на момент основания организации подразумевались, прежде всего, Организация Североатлантического договора и Организация Варшавского договора, а также Организация Центрального Договора, Организация Договора Юго-Восточной Азии, АНЗЮС и т. п.). (ru)
Рух неприєдна́ння, або також Краї́ни, що не приєдна́лися, або Неприє́днані краї́ни — міжнародне об'єднання країн світу, що визнають неприєднання до воєнних союзів великих держав одним з основних принципів своєї зовнішньої політики. Аналіз післявоєнних міждержавних стосунків засвідчує, що вони розвивалися стрибкоподібно, були ідеологічно заангажованими і привели до стану «холодної війни» — особливої системи міжнародних відносин, що характеризувалася активним ідеологічним, політичним, економічним, дипломатичним, культурним протистоянням наддержав та їх союзників. (uk)

is dbo:wikiPageWikiLink of

is dbp:title of