Quasar (original) (raw)

About DBpedia

Kvazar či kvasar (transkripce anglického akronymu QUASi-stellAR radio sources) je vesmírné těleso s výrazným rudým posuvem spektra. V optickém dalekohledu se jeví jako hvězda, tedy jako bodový zdroj světla. (SDSS) jich objevila přes 200 000. Některé kvasary mění velmi rychle svoji svítivost, z čehož se usuzuje na jejich malou velikost (těleso nemůže měnit stavy rychleji, než trvá přenos informace z jednoho jeho konce na druhý, přičemž informace se šíří nejvýše rychlostí světla).

thumbnail

Property Value
dbo:abstract Un quàsar és un objecte estel·lar de gran intensitat lluminosa que es troba al centre d'algunes galàxies amb nuclis actius que és alimentat per una espiral gasosa d'una gran velocitat en un forat negre molt extens. Els quàsars més brillants poden superar en brillantor a tots els estels de les galàxies on es troben, això fa que siguin visibles des de distàncies enormes i siguin uns dels objectes més allunyats que es coneixen. El seu nom es deu al seu descobriment com a fonts emissores de radiacions electromagnètiques en l'espectre de la radiofreqüència, en anglès van ser denominats com quasi-stellar radio source, i d'aquí l'acrònim QUASAR. Un quàsar una font molt potent d’ones radioelèctriques, l’espectre del qual presenta un notable desplaçament cap al vermell. Objecte amb aparença estel·lar, que és una font molt potent d’ones radioelèctriques, l’espectre del qual presenta un notable desplaçament cap al vermell. (ca) Kvazar či kvasar (transkripce anglického akronymu QUASi-stellAR radio sources) je vesmírné těleso s výrazným rudým posuvem spektra. V optickém dalekohledu se jeví jako hvězda, tedy jako bodový zdroj světla. (SDSS) jich objevila přes 200 000. Některé kvasary mění velmi rychle svoji svítivost, z čehož se usuzuje na jejich malou velikost (těleso nemůže měnit stavy rychleji, než trvá přenos informace z jednoho jeho konce na druhý, přičemž informace se šíří nejvýše rychlostí světla). (cs) النجم الزائف أو شبيه النجم أو الكويزار (بالإنجليزية: Quasar)‏ هو المنطقة الغازية الساخنة المحيطة مباشرة بثقب أسود هائل تصل درجة حرارتها عدة مئات الألاف درجة مئوية وتبعث الضوء وأشعة أخرى — وهي مصدر راديوي فلكي. بهذه الصفات يكون الكويزار أكثر الأجرام الفلكية نشاطا وبُعدا عنا وهو من فئة النوى المجرية النشطة. اعتبرت الكويزرات في بداية اكتشافها على أنها مصادر طاقة كهرومغناطيسية شديدة بأنواعها المختلفة من أشعة إكس و أشعة جاما و أشعة راديوية، بما فيها الضوء المرئي. ولكن مع الوقت اتضح أن الكويزرات هي أنوية مجرات شديدة البعد عنا ولهذا لا يظهر منها سوى النواة التي تظهر «كنجم» و يتوسطها ثقب أسود فائق ؛ فهي تنتج طاقة بمستويات مساوية لناتج طاقة مئات من المجرات المتوسطة مجتمعة. يبدو الكويزار في المقاريب البصرية (التلسكوبات البصرية) كنجم باهت بسبب بعده الشديد، ويكون ذا انزياح أحمر عال جدا بسبب شدة بـُعده عن الأرض. من المتفق عليه في الأوساط العلمية أن هذا الانزياح الأحمر العالي يفسره قانون هابل وهو يعني ان الكويزار يكون بعيدا جدا عن الأرض، وعادة نرى أشعته بعد قطعها مسافات تقدر بنحو 9 مليارات سنة ضوئية أو أكثر. والسر في امكانية رؤيتها رغم بعدها الشديد يكمن في قدرتها الفائقة في إنتاج الطاقة التي تتمثل في أشعة كهرومغناطيسية مختلفة الترددات، مثل أشعة إكس وأشعة جاما وأشعة راديوية وأشعة ضوئية وغيرها، ولكنها حالما وصلتنا بعد تلك الرحلة الطويلة تصبح في عداد الأشعة الراديوية، ذلك لأن الترددات العالية تكون قصيرة الموجة (مثل أشعة إكس)، وهذه عندما تطول أطوال موجاتها تصبح موجات راديوي (أشعة راديوية). الغازات المحيطة مباشرة بقلوب الكويزارات تبدو احجامها صغيرة نسبيا بالمقارنة بمقاييس مجرة، ولكنها ذات كثافة عالية جدا وساخنة جدا، إذ يجذبها ثقب أسود هائل في وسطها ليبتلعها. يبلغ قطر المنطقة الغازية (البلازما) ما بين 10 - 10,000 مرة من نصف قطر شفارتزشيلد (والذي يتحول كل ما هو أصغر منه لثقب أسود) وتبعث بكمية ضخمة من الطاقة أثناء امتصاص الثقب الأسود لها، فتبعث أشعة سينية وأشعة جاما وأشعة فوق البنفسجية وموجات راديوية وأشكال أخرى من الإشعاع الكهرومغناطيسي، قبل أن يتم ابتلاعها في الثقب الأسود. الكوازار QSR J1819+3845 مثلا يتغير سطوعه حيث أنه مصدر لأشعة راديوية تنتقل في الوسط بين النجمي حتى تصلنا. تتغير شدة سطوعه بمقدر أربعة مرات أو أكثر خلال ساعات قليلة. وقد تبين أن تلك التغيرات في شدة سطوعه تعود إلى تشتت أشعته في الوسط بين النجمي. وعن طريق هذا الكوازار المذكور (نجم زائف يصدر أشعة راديوية) توصل العلماء إلى إثبات دور تشتت الأشعة خلال الوسط بين النجمي وأنه السبب في تألقه الراديوي مما يجعل الأشعة تصل إلى الأرض بفارق زمني قصير بين مراصد على الأرض بعيدة عن بعضها (مثل مرصدين، أحدهما في الولايات المتحدة والآخر في هولندا). والكويزارات قد تكون الأجسام الأغرب في الكون، في الصور تبدو مثل نجوم عادية لكن بالفحص نراها مضيئة جدا، وهي تكون الأجسام الأكثر بعدا المعروفة. وكثير من العلماء يعتبرونها بأنها على اطراف الكون، والجسم شبه النجمي هو المصطلح أو المسمى العام، ولكن الاسم مركب للتعبير عن «شبه نجم مُصدر لأشعة رادوية»، أو «مصدر شبه نجمي راديوي» حيث يشير إلى الكويزارات التي تكتشف عن طريق رصد أشعتها الراديوية. هناك نوع من الإجماع العلمي أن الكويزارات تستمد طاقتها من ظهور مادة عند ثقوب سوداء فائقة الكتلة في نواة مجرات بعيدة، مُنتجة لهذه الأنماط اللماعة من الأجسام؛ هذه المجرات تعرف باسم المجرات النشطة. لا تـُعرف أي آلية أخرى لتفسير هذا الناتج الكبير من الطاقة مع تغير سريع في شدة لمعانه. في عام 2017 نشر الباحثون العاملون مع الفيزيائي «إدواردو بانادوس» في مرصد عن اكتشافهم لنجم زائف ULAS J1342+0928 يبلغ إنزياحه نحو الأحمر z=7.54 عن طريق تسجيل موجاته الراديوية، وهو كوازار غادره الضوء بعد نشأة الكون بنحو 690 مليون سنة فقط. يوجد في هذا النجم الزائف المكتشف بأشعته الرادوية ثقب أسود فائق وهو أكثر الثقوب السوداء بعدا عنا يكتشف حتى الآن ؛ ومن المرجح أن كتلته تبلغ 800 مليون مرة أكبر من كتلة الشمس. يوجد الثقب الأسود (عادة) في قلب مجرة تحيطه غازات تدور في دوامة حوله أثناء سقوطها عليه، فترتفع درجة حرارتها إلى عدة مئات آلاف درجة مئوية، وتصيء أشد سطوعا أشد 10 مرات عن سطوع جميع النجوم الموجودة في مجرتنا ؛ هذا قبل أن يبتلعها الثقب الأسود. فهي بالفعل على حافة الكون. (ar) Ως κβάζαρ (quasar, προφορά στα αγγλικά «κουέιζαρ», σύντμηση από τη φράση QUASi-stellAR object ή QSO) στην Αστρονομία εννοείται κάθε εξαιρετικά λαμπρός και μακρινός ενεργός γαλαξιακός πυρήνας, που εμφανίζεται στο ορατό φως ως σημειακή πηγή (σαν αστέρας), παρά ως εκτεταμένο σώμα (όπως οι γαλαξίες). Από εκεί προέρχεται και η ονομασία των κβάζαρ, αφού quasi-stellar σημαίνει «παρόμοιος με αστέρα». Μάλιστα μία αρχική απόδοση του όρου στα ελληνικά, όταν πρωτοανακαλύφθηκαν περί το 1960, ήταν ημιαστέρας. Διακρίνονται από τους αστέρες (και έτσι ανακαλύφθηκαν) από τη μεγάλη μετατόπιση προς το ερυθρό που παρουσιάζουν τα φάσματά τους, ενώ ταυτοχρόνως αποτελούν και σημειακές . Παρότι υπήρχε (μέχρι τη δεκαετία του 1990) κάποια αμφιβολία ως προς τη φύση τους, όλοι σχεδόν οι αστροφυσικοί συμφωνούν σήμερα ότι αυτό που βλέπουμε ως κβάζαρ είναι μία σχετικώς πυκνή άλως υλικού που περιβάλλει την κεντρική μαύρη τρύπα μεγάλης μάζας ενός νεαρού γαλαξία. (el) Kvazaroj estas tre foraj kaj fortaj fontoj de energio, supozeble enormaj nigraj truoj kiuj voras tutajn stelojn en la centro de galaksio. La unua kvazaro estis malkovrita en 1963, kaj nun oni konas kelkmilojn da kvazaroj. Etim.: angla quasar (quas[i stell]ar), (estas) "kvazaŭ stela". (eo) Ein Quasar ist der aktive Kern einer Galaxie, der im sichtbaren Bereich des Lichts nahezu punktförmig erscheint (wie ein Stern) und sehr große Energiemengen in anderen Wellenlängenbereichen ausstrahlt. Der Name Quasar wurde vom englischen quasi-stellar radio source abgeleitet, was als „stern(en)artige …“ oder auch „stern(en)ähnliche Radioquelle“ übersetzt werden kann. Die Strahlungsemission eines Quasars stammt von einer rotierenden Scheibe leuchtender Materie, der Akkretionsscheibe, die ein supermassereiches Schwarzes Loch umgibt. (de) Quasarra urruneko galaxia baten erdigunean dagoen energia formazioa da. Eguzki-sistemaren tamainakoak izaten dira. Galaxia aktiboetan izaten dira, eta energia gehien ekoizten duten astroak dira unibertsoan. Quasar batek urtean 1.000 eguzki-masa irensten ditu. (eu) Un cuásar​​ o quasar​​ (acrónimo de «fuente de radio cuasiestelar», traducción del inglés quasi-stellar radio source) se define como, bien una galaxia recién nacida o bien aquella fuente de energía que se presenta en el agujero negro del centro de dichas galaxias recién nacidas, caracterizados por ser una fuente astronómica de energía electromagnética, que incluye radiofrecuencias y luz visible. (es) Un quasar (source de rayonnement quasi-stellaire, quasi-stellar radiosource en anglais, ou plus récemment « source de rayonnement astronomique quasi-stellaire », quasi-stellar astronomical radiosource) est un trou noir supermassif au centre d'une région extrêmement lumineuse (noyau actif de galaxie). Les quasars sont les entités les plus lumineuses de l'Univers. Bien qu'il y ait d'abord eu une certaine controverse sur la nature de ces objets, jusqu'au début des années 1980, il existe maintenant un consensus scientifique selon lequel un quasar est typiquement la région compacte entourant un trou noir supermassif au centre d'une galaxie massive. Leur taille est de 10 à 10 000 fois le rayon de Schwarzschild du trou noir et leur émission d'énergie provient de la zone du disque d'accrétion qui l'entoure. À travers les télescopes optiques, la plupart des quasars ressemblent à de petits points lumineux, bien que certains soient vus comme étant les centres de galaxies actives (et abrégés AGN, pour Active Galaxy Nucleus). La majorité des quasars sont beaucoup trop éloignés pour être vus avec de petits télescopes, mais 3C 273, d'une magnitude apparente (ou relative) de 12,9 et situé à 2,44 milliards d'années-lumière de la Terre, est une exception. Certains quasars présentent de rapides changements de luminosité, ce qui implique une relation avec leur taille (un objet ne peut pas changer de luminosité plus vite que le temps qu’il faut à la lumière pour voyager d’un bout à l'autre). Le quasar ULAS J1120+0641, observé en 2011, est longtemps resté le plus lointain jamais détecté, à z = 7,09 (donc à environ 12,9 milliards d'années-lumière de la Terre). Fin 2017 est annoncée l'observation du quasar ULAS J1342+0928, à z = 7,54 ; ce quasar a une luminosité bolométrique de 4 × 1014 L⊙ et est interprété comme un trou noir de 8 × 108 M⊙. On pense que les quasars gagnent en puissance par l’accrétion de matière autour des trous noirs supermassifs qui se trouvent dans le noyau de ces galaxies, faisant des « versions lumineuses » de ces objets connus comme des galaxies actives. Aucun autre mécanisme ne paraît capable d’expliquer les immenses énergies libérées, et leur rapide variabilité. Un phénomène encore inexpliqué à ce jour autour des quasars est que certaines galaxies « relativement tranquilles » semblent passer tout à coup au stade de quasars, en quelques mois à peine[source insuffisante]. (fr) Is éard is cuasár nó réad cuasairéaltach ann (d'fhéadfá "réad réaltchosúil" a thabhairt air freisin) ná réad réalteolaíoch a aithnítear sa teileascóp mar phonc (cosúil le réalta), agus é faoi dheargaistriú láidir. Is é is brí leis an deargaistriú ná an dóigh a n-aistrítear na línte speictreacha i dtreo an deirg faoi thionchar iarmhairt . Is é an chiall is gnách a bhaint as an scéal ná go bhfuil na cuasáir ag druidim uainn go gasta agus iad suite i bhfad bhfad uainn. (ga) A quasar is an extremely luminous active galactic nucleus (AGN). It is pronounced /ˈkweɪzɑːr/ KWAY-zar, and sometimes known as a quasi-stellar object, abbreviated QSO. This emission from a galaxy nucleus is powered by a supermassive black hole with a mass ranging from millions to tens of billions of solar masses, surrounded by a gaseous accretion disc. Gas in the disc falling towards the black hole heats up because of friction and releases energy in the form of electromagnetic radiation. The radiant energy of quasars is enormous; the most powerful quasars have luminosities thousands of times greater than that of a galaxy such as the Milky Way. Usually, quasars are categorized as a subclass of the more general category of AGN. The redshifts of quasars are of cosmological origin. The term quasar originated as a contraction of "quasi-stellar [star-like] radio source"—because quasars were first identified during the 1950s as sources of radio-wave emission of unknown physical origin—and when identified in photographic images at visible wavelengths, they resembled faint, star-like points of light. High-resolution images of quasars, particularly from the Hubble Space Telescope, have demonstrated that quasars occur in the centers of galaxies, and that some host galaxies are strongly interacting or merging galaxies. As with other categories of AGN, the observed properties of a quasar depend on many factors, including the mass of the black hole, the rate of gas accretion, the orientation of the accretion disc relative to the observer, the presence or absence of a jet, and the degree of obscuration by gas and dust within the host galaxy. More than a million quasars have been found, with the nearest known being about 600 million light-years away from Earth. The record for the most distant known quasar continues to change. In 2017, the quasar ULAS J1342+0928 was detected at redshift z = 7.54. Light observed from this 800-million-solar-mass quasar was emitted when the universe was only 690 million years old. In 2020, the quasar Pōniuāʻena was detected from a time only 700 million years after the Big Bang, and with an estimated mass of 1.5 billion times the mass of the Sun. In early 2021, the quasar J0313–1806, with a 1.6-billion-solar-mass black hole, was reported at z = 7.64, 670 million years after the Big Bang. Quasar discovery surveys have demonstrated that quasar activity was more common in the distant past; the peak epoch was approximately 10 billion years ago. Concentrations of multiple, gravitationally attracted quasars are known as large quasar groups and constitute some of the largest known structures in the universe. (en) Kuasar (bahasa Inggris: quasar, juga dikenal sebagai quasi-stellar object, disingkat QSO) merupakan inti galaksi aktif yang sangat energetik dan sangat kuat. Objek ini memancarkan energi yang sangat besar. Namun karena jaraknya yang sangat jauh dari bumi, kuasar akan tampak seperti bintang biasa jika dilihat melalui teleskop. Suatu kuasar menghasilkan terang seratus kali lebih banyak daripada seluruh galaksi Bimasakti dalam ruang yang tak lebih besar daripada tata surya. Ketika gas terhisap dan mendekati lubang hitam, gas tersebut memanas akibat friksi, dan berpijar begitu cerah sehingga cahaya ini dapat dilihat dari sisi alam semesta lainnya. Kuasar sering lebih cerah dibandingkan dengan keseluruhan galaksi tempat kuasar tersebut. Karakteristik kuasar masih menjadi misterius, tetapi sejak tahun 1980-an, para astronom telah mencoba menguaknya. Istilah quasar diambil dari singkatan untuk quasi-stellar [star-like] radio source ("sumber (gelombang) radio mirip bintang"), karena ketika pertama kali diidentifikasi pada dekade 1950-an, kuasar dianggap sebagai sumber emisi gelombang radio yang tidak diketahui asal-usul fisiknya, dan di saat diidentifikasi melalui citra fotografi pada panjang-gelombang tampak penampakannya menyerupai titik cahaya menyerupai bintang yang redup. (in) 퀘이사(영어: Quasar, Quasi-stellar Object, QSO, 준항성체) 또는 준성(準星)는 블랙홀이 주변 물질을 집어삼키는 에너지에 의해 형성되는 거대 발광체이다. 퀘이사의 중심에는 태양 질량의 10억 배나 되는 매우 무거운 블랙홀이 자리잡고 있고 그 주위에는 원반이 둘러싸고 있으며 그 원반의 물질은 회전하면서 블랙홀로 떨어지고 있고 이때 물질의 중력 에너지가 빛 에너지로 바뀌면서 거대한 양의 빛이 나온다. 퀘이사는 지구에서 관측할 수 있는 가장 먼 거리에 있는 천체로, 강한 에너지를 방출하는 활동은하이다. 수십억 광년 떨어져 있는데도 마치 별처럼 밝게 보이는 은하이다. 블랙홀 이론으로 퀘이사의 수수께끼를 풀어냈고 20세기 최고의 지식 중 하나로 일컬어진다. 발견 당시에 은하처럼 넓게 퍼져 보이는 천체가 아니라, 별과 같은 점광원으로 보였기 때문에, ‘항성과 비슷하다’는 뜻에서 '준성'(準星, Quasi-stellar Object) 또는 '준성전파원'(準星電波源, Quasi-stellar Radio Source)이라는 이름이 붙었다. 하지만 퀘이사는 전파뿐 아니라 거의 모든 전자기파 대역에서 매우 강한 에너지를 내며, 전파가 가장 강한 퀘이사는 전체의 10%에 불과하다. 때문에 현재는 '준성전파원'이라 하지 않고 대개 그냥 '퀘이사'라고 한다. 매우 큰 적색편이를 나타내는 퀘이사의 정체는 비교적 최근인 1980년대 초반까지 논란에 싸여 있었으나, 현재는 은하 중심에 위치한 매우 무거운 블랙홀과 그 주변의 밀도가 매우 높은 지역이라는 것이 밝혀졌다. 퀘이사의 크기는 블랙홀의 슈바르츠실트 반지름의 10 ~ 10,000배 정도이며, 블랙홀 주위에 형성된 강착 원반에 의해 그 에너지를 공급받는다. (ko) Een quasar (Engelse afkorting voor quasi-stellar radio source), of QSO (Quasi Stellar Object) is een actief centrum van een sterrenstelsel ('active galactic nucleus' of AGN) met een zeer hoge helderheid. Het gaat om een superzwaar zwart gat (in feite een extreem zware ster) in het centrum van een sterrenstelsel, waarvan de omringende schijf met materie licht en straling uitzendt wanneer deze naar het zwarte gat wordt getrokken. Een dergelijke schijf rond een ster of gat wordt de accretieschijf genoemd. (nl) Un quasar (contrazione di QUASi-stellAR radio source, cioè "radiosorgente quasi stellare") è un nucleo galattico attivo estremamente luminoso. Il nome deriva dal fatto che questi oggetti, la cui natura è stata controversa fino ai primi anni ottanta, furono inizialmente scoperti come potenti sorgenti radio, la cui controparte ottica risultava puntiforme come una stella. Si ritiene comunemente che tale grande luminosità sia originata dall'attrito causato da gas e polveri che cadono in un buco nero supermassiccio; essi formano un disco di accrescimento, che converte circa la metà della massa di un oggetto in energia. Il termine quasar fu coniato dall'astrofisico Hong-Yee Chiu nel 1964. (it) クエーサー（英: Quasar）は、非常に離れた距離に存在し極めて明るく輝いているために、光学望遠鏡では内部構造が見えず、恒星のような点光源に見える天体のこと。クエーサーという語は準恒星状(quasi-stellar)の短縮形である。 強い電波源であるQSS（準恒星状電波源) (英: quasi-stellar radio source)と、比較的静かなQSO（準恒星状天体） (英: quasi-stellar object)がある。最初に発見されたのはQSSだが、QSOの方が多く発見されている。 日本語ではかつて準星などと呼ばれていた。 (ja) Um quasar, abreviação de quasi-stellar radio source ("fonte de rádio quase estelar") ou quasi-stellar object ("objeto quase estelar"), é um núcleo galáctico ativo, de tamanho maior que o de uma estrela, porém menor do que o tamanho mínimo para ser considerado uma galáxia. É formado por um buraco negro supermassivo, com massa variando de milhões até bilhões de massas solares, cercado por um disco de acreção. O gás presente no disco é acelerado (e eventualmente engolido) pela interação gravitacional com o buraco negro, atingindo altíssimas velocidades e temperaturas. Isso faz com que uma quantidade monstruosa de energia seja liberada na forma de ondas eletromagnéticas, como ondas de rádio e luz visível. Na verdade, os quasares são os maiores emissores de energia do Universo. Um único quasar pode atingir luminosidades milhares de vezes maior que a de uma galáxia como a Via Láctea. Os primeiros quasares foram identificados na década de 1950 como fontes de ondas de rádio de origem desconhecida. E, quando as primeiras imagens no espectro visível foram feitas, eles se mostraram apenas pontos fracos de luz, como uma estrela. Por isso o nome quasar - (do inglês: quasi-stellar radio source, ou fonte rádio quase-estelar). Além disso, a luz emitida por quasares possuem altos desvios para o vermelho (em inglês: redshift). A origem desse redshift é cosmológica, indicando que muitos quasares estão à distâncias incrivelmente grandes de nós. Levantamentos astronômicos mostraram que quasares eram mais comuns no passado distante do nosso universo, e que a época onde houve um pico de quasares terá sido há cerca de 10.000 milhões de anos. O quasar mais distante de nós conhecido até momento (dezembro de 2017) é o ULAS J1342+0928, com um redshift igual a 7,54. A luz emitida por esse quasar foi emitida quando o universo tinha apenas 690 milhões de anos. O buraco negro presente neste quasar possui uma massa estimada de 800 milhões de massas solares. Recentemente, julho de 2020, um outro quasar quase tão distante foi descoberto, na época em que o universo tinha apenas 700 milhões de anos e sua massa estimada é de 1500 milhões de vezes a massa do Sol. (pt) En kvasar (av engelskans quasi-stellar radio source, quasar) är en extremt ljusstark och avlägsen aktiv galaxkärna. Den överglänser sin värdgalax så mycket, att denna inte tidigare har kunnat observeras. Först med hjälp av fotografisk CCD-teknik och senare adaptiv optik har många värdgalaxer kunnat påvisas. Kvasaren är vanligtvis ett förhållandevis litet objekt och många ligger på ofantligt stora avstånd från jorden. Kvasarer avger enorma mängder elektromagnetisk strålning inom hela spektrumet från radiovågor till gammastrålning. Det är inte ovanligt för en enskild kvasar att utstråla energi motsvarande flera hundra vanliga galaxer eller mer. För att upprätthålla ett sådant energiflöde krävs en mycket kraftfull energikälla. Den gängse förklaringen till denna närmast outtröttliga energikälla är att kvasarer är aktiva galaxkärnor. Som sådan är en kvasar ett supermassivt svart hål omgivet av en ackretionsskiva i centrum av en galax. Kvasarens strålning är ett resultat av att gas som närmar sig det svarta hålet hettas upp i ackretionsskivan och genom jetstrålar avger energi. Kvasarer var länge de objekt som uppvisade de högsta bekräftade nivåerna av rödförskjutning. Rekordet Z=7,085 tillhörde ULAS J1120+0641, vilken upptäcktes 29 juni 2011. Siffran har dock numera överträffats av flera galaxer. (sv) Кваза́р (англ. quasar) — класс астрономических объектов, являющихся одними из самых ярких (в абсолютном исчислении) в видимой Вселенной. Английский термин quasar образован от слов quasi-stellar («квазизвёздный» или «похожий на звезду») и radiosource («радиоисточник») и дословно означает «похожий на звезду радиоисточник». Компактный квазар называется блазар. По современным представлениям, квазары представляют собой активные ядра галактик на начальном этапе развития, в которых сверхмассивная чёрная дыра поглощает окружающее вещество, формируя аккреционный диск. Он и является источником излучения, исключительно мощного (иногда в десятки и сотни раз превышающего суммарную мощность всех звёзд таких галактик, как наша) и имеющего помимо космологического гравитационное красное смещение, предсказанное А. Эйнштейном в общей теории относительности (ОТО). Квазары были обнаружены как объекты с большим красным смещением, имеющие электромагнитное излучение (включая радиоволны и видимый свет) и настолько малые угловые размеры, что в течение нескольких лет после открытия их не удавалось отличить от «точечных источников» — звёзд (напротив, протяжённые источники больше соответствуют галактикам; звёздная величина самого яркого квазара +12,6). Следы родительских галактик вокруг квазаров (причём далеко не всех) были обнаружены лишь позднее. Квазары обнаруживаются на очень широком диапазоне расстояний, и исследования по обнаружению квазаров показали, что в далеком прошлом активность квазаров была более распространенной. Пик эпохи квазарной активности был примерно 10 миллиардов лет назад. Квазары называют маяками Вселенной. Они видны с огромных расстояний (вплоть до красного смещения, превышающего z = 7,5), по ним исследуют структуру и эволюцию Вселенной, определяют распределение вещества на луче зрения: сильные спектральные линии поглощения водорода разворачиваются в лес линий по красному смещению поглощающих облаков. Ввиду большой удалённости квазары, в отличие от звёзд, выглядят практически неподвижными (не имеют параллакса), поэтому радиоизлучение квазара используется для высокоточного определения с Земли параметров траектории автоматической межпланетной станции. По состоянию на конец 2017 года наиболее удалённым обнаруженным квазаром является ULAS J1342+0928 с красным смещением 7,54. Свет, наблюдаемый от этого квазара, был испущен, когда Вселенной было всего 690 миллионов лет. Сверхмассивная чёрная дыра в этом квазаре, оценённая в 800 миллионов солнечных масс, является самой отдалённой чёрной дырой, определённой на сегодняшний день. В январе 2019 года было объявлено об обнаружении самого яркого квазара — его яркость оценивается в 600 трлн солнечных. Квазару присвоено имя J043947.08+163415.7, расстояние до объекта составляет примерно 12,8 млрд световых лет (красное смещение z = 6,51). (ru) Kwazar (z ang. quasar – quasi-stellar radio source lub też QSO – quasi-stellar object, dosłownie „obiekt gwiazdopodobny emitujący fale radiowe”) – zwarte źródło ciągłego promieniowania elektromagnetycznego o ogromnej mocy, pozornie przypominające gwiazdę. W rzeczywistości jest to rodzaj aktywnej galaktyki. (pl) Кваза́ри (англ. quasars, скор. від англ. quasi-stellar radio source — квазізоряне радіоджерело) — позагалактичні об'єкти, які мають зореподібні зображення й потужні емісійні лінії з великим червоним зміщенням у спектрі. Квазари було виявлено 1963 року як джерела радіовипромінювання з дуже малими кутовими розмірами (менше за 10"). Потім вони були ототожнені з тьмяними оптичними об'єктами зоряної величини 16—18m. Згодом було виявлено джерела, які за оптичними характеристиками від квазарів не відрізнялися, проте не мали радіовипромінювання. Сьогодні квазарами називають обидва типи об'єктів: перші — радіоголосними (або радіоактивними), а інші — радіотихими (або радіоспокійними). Радіоголосні квазари становлять декілька відсотків загальної кількості квазарів. У спектрах багатьох квазарів, крім емісійних ліній, є одна або декілька систем ліній поглинання, червоні зміщення яких менші, ніж зсув емісійних ліній. Ці лінії поглинання формуються на шляху між квазарами й спостерігачем. Квазари мають найвищу світність серед усіх об'єктів Всесвіту, наприклад, потужність випромінювання квазарів S5 0014+81 в оптичному діапазоні перевищує 5×1014L☉. Висока світність квазарів дає змогу спостерігати їх на дуже великих відстанях. Виявлено квазари з червоним зсувом z>4. Квазари виявляють змінність у широкому часовому діапазоні — від кількох днів до кількох років. Амплітуда змінності в смузі В зазвичай 0,5 — 1,5m, хоча в деяких квазарів вона не перевищує 0,1m. Проте є група оптично змінних квазарів, зміни блиску яких досягають 6,0m. Оптично змінні квазари часто об'єднують з лацертидами в один клас — блазари. Квазари належать до галактик з активними ядрами. Більшість із них пов'язана зі спіральними галактиками. За природою квазари, напевне, близькі до сейфертівських галактик, до яких вони примикають з боку високих світностей. На початку XXI ст. встановлено, що квазари — це галактики, які мають в центрі надмасивні чорні діри. (uk) 類星體 （英語：quasar，/ˈkweɪzɑːr/，也以QSO或quasi-stellar object為人所知）是極度明亮的活躍星系核（AGN，active galactic nucleus）。大多數星系的核心都有一個超大質量黑洞，它的質量從百萬至數十億太陽質量不等。在類星體和其它形式的活躍星系核，黑洞被氣態的吸積盤環繞著。當吸積盤中的氣體朝向黑洞墬落，能量就會以電磁輻射的形式釋放出來。這些輻射被觀測到，發現它可以跨越電波、紅外線、可見光、紫外線、X射線、和γ射線等電磁頻譜的波長。類星體輻射的功率非常巨大：最強大的類星體的光度超過1041 瓦特，是銀河系等普通星系的數千倍。"類星體"這個名詞源自於準恆星狀電波源（quasi-stellar[star-like] radio source）的縮寫，因為在1950年代發現這種天體時，被認定為未知物理源的電波發射源，當在可見光的照相圖中篩檢出來時，它們類似可見光的星狀微弱光點。類星體的高解析影像，特別是哈伯太空望遠鏡，已經證明類星體是發生在星系的中心，一些類星體的宿主星系是強烈的交互作用星系或合并中的星系。與其它類型的活躍星系核，類星體的觀測性質取決於許多因素，包括黑洞的質量、氣體的吸積率、吸積盤相對於觀測者的方向、存在或沒有噴流、和被氣體和在宿主星系內宇宙塵的消光 (天文學)程度。類星體存在的距離非常廣泛（對應於範圍從Z<0.1至Z>7.0為最遙遠的類星體），類星體發現的調查證明類星體的活動在遙遠的過去更為常見。類星體活躍的高峰時期在宇宙對應於紅移大約2，也就是100億年前。截至2017年，發現已知最遙遠的類星體是ULAS J1342+0928，紅移z=7.54；觀測從這個類星體發出的光，觀測到當時的宇宙年齡只有6.9億歲。這個類星體中的超大質量黑洞是迄今為止發現的最遙遠黑洞。估計它的質量是我們的太陽的8億倍。 (zh)
dbo:thumbnail wiki-commons:Special:FilePath/Artist's_rendering_ULAS_J1120+0641.jpg?width=300
dbo:wikiPageExternalLink http://www.perseus.gr/Astro-DSO-Quasars.htm http://www.sixtysymbols.com/videos/largest_structure_universe.htm%7Cwork=Sixty http://www.aavso.org/vstar/vsots/ http://www.astronomycast.com/astronomy/galaxies/ep-98-quasars/ http://cas.sdss.org/dr6/en/proj/advanced/quasars/default.asp https://web.archive.org/web/20170208212333/http:/classic.sdss.org/gallery/ https://web.archive.org/web/20080517091731/http:/hubblesite.org/go/blackholes http://www.sky-map.org/%3Fobject=3C%20273&zoom=12&img_source=SDSS
dbo:wikiPageID 25239 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength 65370 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID 1123205789 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink dbr:Proton–proton_chain dbr:Pōniuāʻena dbr:Electromagnetic_spectrum dbr:Parkes_Radio_Telescope dbr:Seyfert_galaxy dbr:Big_Bang dbr:Black-body_radiation dbr:Black_hole dbr:Black_holes dbr:Blazars dbr:Brady_Haran dbr:Hubble_Space_Telescope dbr:Hydra_(constellation) dbr:Hydrogen dbr:Reionization dbr:Cyril_Hazard dbr:Uhuru_(satellite) dbr:University_of_Nottingham dbr:Virgo_(constellation) dbr:Doppler_broadening dbr:Dwarf_galaxy dbr:Infrared dbr:Interacting_galaxy dbr:Interferometry dbr:List_of_microquasars dbr:List_of_quasars dbr:Radiant_energy dbc:Articles_containing_video_clips dbr:Comoving_distance dbr:Constellation dbr:Cosmic_dust dbr:Cosmology dbr:Mass dbr:Mauna_Kea dbr:Chemical_element dbr:Elliptical_galaxy dbr:Nebula dbr:OVV_quasar dbr:Occultation dbr:Quasi-star dbr:Edwin_Ernest_Salpeter dbr:Einstein_Cross dbr:Electromagnetic_radiation dbr:Energy dbr:Galaxies dbr:Galaxy dbr:Gamma-ray_burst dbr:Gamma_ray dbr:General_theory_of_relativity dbr:Gravitational_redshift dbr:Moon dbr:NASA dbr:Contraction_(grammar) dbr:Cosmic_microwave_background dbr:Redshifts dbr:Andromeda_Galaxy dbr:Antimatter dbr:Apparent_magnitude dbr:Light-year dbr:Lovell_Telescope dbr:Luminosity dbr:Maarten_Schmidt dbr:Magnesium dbr:Star dbr:Friction dbr:Cloverleaf_Quasar dbr:Microquasar dbr:Very-long-baseline_interferometry dbr:Balmer_series dbr:Active_galactic_nucleus dbc:Active_galaxy_types dbr:Centrifugal_mechanism_of_acceleration dbr:Twin_Quasar dbr:ULAS_J1342+0928 dbr:W._M._Keck_Observatory dbr:Watt dbr:Galaxy_filament dbr:Galaxy_formation_and_evolution dbr:Galaxy_merger dbr:Hayashi_limit dbr:Helium dbr:Jerome_Kristian dbr:Large_quasar_group dbr:3C_273 dbr:3C_48 dbr:APM_08279+5255 dbr:Absolute_magnitude dbr:Accretion_disc dbr:Active_galaxy dbr:Albert_Einstein dbr:Allan_Sandage dbc:Quasars dbr:Earth dbr:Ernst_Öpik dbr:Event_Horizon_Telescope dbr:Expansion_of_space dbr:Expansion_of_the_universe dbr:Nuclear_fusion dbr:Palomar_Mountain dbr:Central_massive_object dbr:Gravitational_lens dbr:Telescope dbr:Power_density dbr:Gravitational_potential_energy dbr:Radio_waves dbr:Hale_Telescope dbr:Hawaii dbr:Heber_Curtis dbr:Astronomer dbr:Astrophysical_jet dbr:Astrophysicist dbr:International_Celestial_Reference_System dbr:Ionization dbr:Iron dbr:J0313–1806 dbr:James_Gunn_(astronomer) dbr:Taxonomy_(general) dbr:Radio_astronomy dbr:Physics_Today dbr:Solar-mass dbr:Arcsecond dbc:Radio_astronomy dbr:Accretion_(astrophysics) dbc:Concepts_in_astronomy dbr:John_Gatenby_Bolton dbr:LBQS_1429-008 dbr:Blazar dbr:Sun dbr:Supermassive_black_hole dbr:Supernova dbr:Hong-Yee_Chiu dbr:Relativistic_speed dbr:Markarian_231 dbr:Plasma_(physics) dbr:Polarization_(waves) dbr:Solar_System dbr:Solar_mass dbr:Space_observatory dbr:Special_relativity dbr:Spitzer_Space_Telescope dbr:Fermi_acceleration dbr:Hubble's_law dbr:Intergalactic_medium dbr:Messier_87 dbr:Milky_Way dbr:Nanometer dbr:Redshift dbr:Chain_reaction dbr:X-ray dbr:Yakov_Zeldovich dbr:White_hole dbr:Wormhole dbr:Lyman_series dbr:Matter dbr:Sloan_Digital_Sky_Survey dbr:Ultraviolet dbr:Wavelength dbr:Extinction_(astronomy) dbr:Gunn–Peterson_trough dbr:Gravitational_lensing dbr:Lyman-alpha_forest dbr:Event_horizon dbr:Radio_galaxy dbr:Thomas_A._Matthews dbr:Reverberation_mapping dbr:Metric_expansion_of_space dbr:Star_formation dbr:Spectral_line dbr:Inverse_Compton_scattering dbr:Superluminal dbr:Edwin_Salpeter dbr:Steady-state_theory dbr:Kiloparsecs dbr:Optical_spectrum dbr:Visible_light dbr:Point-like dbr:Forbidden_lines dbr:Q0957+561 dbr:Population_III dbr:Population_III_stars dbr:Clusters_of_galaxies dbr:Keck_Telescope dbr:Third_Cambridge_Catalogue dbr:File:Artist's_rendering_ULAS_J1120+0641.jpg dbr:File:Artist's_impression_of_mysterious_alignment_of_quasar_rotation_axes.ogv dbr:File:Bright_halos_around_distant_quasars.jpg dbr:File:Fingerprint_of_the_early_Universe.jpg dbr:File:MUSE_spies_accreting_giant_structure_around_a_quasar.tif dbr:File:QuasarStarburst.jpg dbr:File:Quasar_HE_0109-3518.tiff dbr:File:Quasar_HE_1104-1805.jpg dbr:File:Quasar_viewed_from_Hubble.jpg dbr:File:Quasars_in_interacting_galaxies.jpg dbr:File:SDSS_image_of_quasar_3C273.jpg dbr:File:UZC_J224030.2+032131.jpg dbr:Neutral_gas dbr:File:PKS_1127-145_X-rays.jpg
dbp:wikiPageUsesTemplate dbt:Abbr dbt:About dbt:Anchor dbt:As_of dbt:Authority_control dbt:Cite_web dbt:Commons_category dbt:Convert dbt:E dbt:Em dbt:IPAc-en dbt:Main dbt:Needs_update dbt:Portal_bar dbt:Quote dbt:Redirect-distinguish dbt:Reflist dbt:Respell dbt:Short_description dbt:Val dbt:Wikiquote dbt:Black_holes
dct:subject dbc:Articles_containing_video_clips dbc:Active_galaxy_types dbc:Quasars dbc:Radio_astronomy dbc:Concepts_in_astronomy
rdf:type owl:Thing yago:CelestialBody109239740 yago:NaturalObject100019128 yago:Object100002684 yago:PhysicalEntity100001930 yago:Quasar109402370 yago:Whole100003553 yago:WikicatQuasars
rdfs:comment Kvazar či kvasar (transkripce anglického akronymu QUASi-stellAR radio sources) je vesmírné těleso s výrazným rudým posuvem spektra. V optickém dalekohledu se jeví jako hvězda, tedy jako bodový zdroj světla. (SDSS) jich objevila přes 200 000. Některé kvasary mění velmi rychle svoji svítivost, z čehož se usuzuje na jejich malou velikost (těleso nemůže měnit stavy rychleji, než trvá přenos informace z jednoho jeho konce na druhý, přičemž informace se šíří nejvýše rychlostí světla). (cs) Kvazaroj estas tre foraj kaj fortaj fontoj de energio, supozeble enormaj nigraj truoj kiuj voras tutajn stelojn en la centro de galaksio. La unua kvazaro estis malkovrita en 1963, kaj nun oni konas kelkmilojn da kvazaroj. Etim.: angla quasar (quas[i stell]ar), (estas) "kvazaŭ stela". (eo) Ein Quasar ist der aktive Kern einer Galaxie, der im sichtbaren Bereich des Lichts nahezu punktförmig erscheint (wie ein Stern) und sehr große Energiemengen in anderen Wellenlängenbereichen ausstrahlt. Der Name Quasar wurde vom englischen quasi-stellar radio source abgeleitet, was als „stern(en)artige …“ oder auch „stern(en)ähnliche Radioquelle“ übersetzt werden kann. Die Strahlungsemission eines Quasars stammt von einer rotierenden Scheibe leuchtender Materie, der Akkretionsscheibe, die ein supermassereiches Schwarzes Loch umgibt. (de) Quasarra urruneko galaxia baten erdigunean dagoen energia formazioa da. Eguzki-sistemaren tamainakoak izaten dira. Galaxia aktiboetan izaten dira, eta energia gehien ekoizten duten astroak dira unibertsoan. Quasar batek urtean 1.000 eguzki-masa irensten ditu. (eu) Un cuásar​​ o quasar​​ (acrónimo de «fuente de radio cuasiestelar», traducción del inglés quasi-stellar radio source) se define como, bien una galaxia recién nacida o bien aquella fuente de energía que se presenta en el agujero negro del centro de dichas galaxias recién nacidas, caracterizados por ser una fuente astronómica de energía electromagnética, que incluye radiofrecuencias y luz visible. (es) Is éard is cuasár nó réad cuasairéaltach ann (d'fhéadfá "réad réaltchosúil" a thabhairt air freisin) ná réad réalteolaíoch a aithnítear sa teileascóp mar phonc (cosúil le réalta), agus é faoi dheargaistriú láidir. Is é is brí leis an deargaistriú ná an dóigh a n-aistrítear na línte speictreacha i dtreo an deirg faoi thionchar iarmhairt . Is é an chiall is gnách a bhaint as an scéal ná go bhfuil na cuasáir ag druidim uainn go gasta agus iad suite i bhfad bhfad uainn. (ga) Een quasar (Engelse afkorting voor quasi-stellar radio source), of QSO (Quasi Stellar Object) is een actief centrum van een sterrenstelsel ('active galactic nucleus' of AGN) met een zeer hoge helderheid. Het gaat om een superzwaar zwart gat (in feite een extreem zware ster) in het centrum van een sterrenstelsel, waarvan de omringende schijf met materie licht en straling uitzendt wanneer deze naar het zwarte gat wordt getrokken. Een dergelijke schijf rond een ster of gat wordt de accretieschijf genoemd. (nl) クエーサー（英: Quasar）は、非常に離れた距離に存在し極めて明るく輝いているために、光学望遠鏡では内部構造が見えず、恒星のような点光源に見える天体のこと。クエーサーという語は準恒星状(quasi-stellar)の短縮形である。 強い電波源であるQSS（準恒星状電波源) (英: quasi-stellar radio source)と、比較的静かなQSO（準恒星状天体） (英: quasi-stellar object)がある。最初に発見されたのはQSSだが、QSOの方が多く発見されている。 日本語ではかつて準星などと呼ばれていた。 (ja) Kwazar (z ang. quasar – quasi-stellar radio source lub też QSO – quasi-stellar object, dosłownie „obiekt gwiazdopodobny emitujący fale radiowe”) – zwarte źródło ciągłego promieniowania elektromagnetycznego o ogromnej mocy, pozornie przypominające gwiazdę. W rzeczywistości jest to rodzaj aktywnej galaktyki. (pl) 類星體 （英語：quasar，/ˈkweɪzɑːr/，也以QSO或quasi-stellar object為人所知）是極度明亮的活躍星系核（AGN，active galactic nucleus）。大多數星系的核心都有一個超大質量黑洞，它的質量從百萬至數十億太陽質量不等。在類星體和其它形式的活躍星系核，黑洞被氣態的吸積盤環繞著。當吸積盤中的氣體朝向黑洞墬落，能量就會以電磁輻射的形式釋放出來。這些輻射被觀測到，發現它可以跨越電波、紅外線、可見光、紫外線、X射線、和γ射線等電磁頻譜的波長。類星體輻射的功率非常巨大：最強大的類星體的光度超過1041 瓦特，是銀河系等普通星系的數千倍。"類星體"這個名詞源自於準恆星狀電波源（quasi-stellar[star-like] radio source）的縮寫，因為在1950年代發現這種天體時，被認定為未知物理源的電波發射源，當在可見光的照相圖中篩檢出來時，它們類似可見光的星狀微弱光點。類星體的高解析影像，特別是哈伯太空望遠鏡，已經證明類星體是發生在星系的中心，一些類星體的宿主星系是強烈的交互作用星系或合并中的星系。與其它類型的活躍星系核，類星體的觀測性質取決於許多因素，包括黑洞的質量、氣體的吸積率、吸積盤相對於觀測者的方向、存在或沒有噴流、和被氣體和在宿主星系內宇宙塵的消光 (天文學)程度。類星體存在的距離非常廣泛（對應於範圍從Z<0.1至Z>7.0為最遙遠的類星體），類星體發現的調查證明類星體的活動在遙遠的過去更為常見。類星體活躍的高峰時期在宇宙對應於紅移大約2，也就是100億年前。截至2017年，發現已知最遙遠的類星體是ULAS J1342+0928，紅移z=7.54；觀測從這個類星體發出的光，觀測到當時的宇宙年齡只有6.9億歲。這個類星體中的超大質量黑洞是迄今為止發現的最遙遠黑洞。估計它的質量是我們的太陽的8億倍。 (zh) النجم الزائف أو شبيه النجم أو الكويزار (بالإنجليزية: Quasar)‏ هو المنطقة الغازية الساخنة المحيطة مباشرة بثقب أسود هائل تصل درجة حرارتها عدة مئات الألاف درجة مئوية وتبعث الضوء وأشعة أخرى — وهي مصدر راديوي فلكي. بهذه الصفات يكون الكويزار أكثر الأجرام الفلكية نشاطا وبُعدا عنا وهو من فئة النوى المجرية النشطة. اعتبرت الكويزرات في بداية اكتشافها على أنها مصادر طاقة كهرومغناطيسية شديدة بأنواعها المختلفة من أشعة إكس و أشعة جاما و أشعة راديوية، بما فيها الضوء المرئي. ولكن مع الوقت اتضح أن الكويزرات هي أنوية مجرات شديدة البعد عنا ولهذا لا يظهر منها سوى النواة التي تظهر «كنجم» و يتوسطها ثقب أسود فائق ؛ فهي تنتج طاقة بمستويات مساوية لناتج طاقة مئات من المجرات المتوسطة مجتمعة. يبدو الكويزار في المقاريب البصرية (التلسكوبات البصرية) كنجم باهت بسبب بعده الشديد، ويكون ذا انزياح أحمر عال جدا بسبب شدة بـُعد (ar) Un quàsar és un objecte estel·lar de gran intensitat lluminosa que es troba al centre d'algunes galàxies amb nuclis actius que és alimentat per una espiral gasosa d'una gran velocitat en un forat negre molt extens. Els quàsars més brillants poden superar en brillantor a tots els estels de les galàxies on es troben, això fa que siguin visibles des de distàncies enormes i siguin uns dels objectes més allunyats que es coneixen. El seu nom es deu al seu descobriment com a fonts emissores de radiacions electromagnètiques en l'espectre de la radiofreqüència, en anglès van ser denominats com quasi-stellar radio source, i d'aquí l'acrònim QUASAR. Un quàsar una font molt potent d’ones radioelèctriques, l’espectre del qual presenta un notable desplaçament cap al vermell. (ca) Ως κβάζαρ (quasar, προφορά στα αγγλικά «κουέιζαρ», σύντμηση από τη φράση QUASi-stellAR object ή QSO) στην Αστρονομία εννοείται κάθε εξαιρετικά λαμπρός και μακρινός ενεργός γαλαξιακός πυρήνας, που εμφανίζεται στο ορατό φως ως σημειακή πηγή (σαν αστέρας), παρά ως εκτεταμένο σώμα (όπως οι γαλαξίες). Από εκεί προέρχεται και η ονομασία των κβάζαρ, αφού quasi-stellar σημαίνει «παρόμοιος με αστέρα». Μάλιστα μία αρχική απόδοση του όρου στα ελληνικά, όταν πρωτοανακαλύφθηκαν περί το 1960, ήταν ημιαστέρας. Διακρίνονται από τους αστέρες (και έτσι ανακαλύφθηκαν) από τη μεγάλη μετατόπιση προς το ερυθρό που παρουσιάζουν τα φάσματά τους, ενώ ταυτοχρόνως αποτελούν και σημειακές . Παρότι υπήρχε (μέχρι τη δεκαετία του 1990) κάποια αμφιβολία ως προς τη φύση τους, όλοι σχεδόν οι αστροφυσικοί συμφωνούν σήμερα ό (el) Un quasar (source de rayonnement quasi-stellaire, quasi-stellar radiosource en anglais, ou plus récemment « source de rayonnement astronomique quasi-stellaire », quasi-stellar astronomical radiosource) est un trou noir supermassif au centre d'une région extrêmement lumineuse (noyau actif de galaxie). Les quasars sont les entités les plus lumineuses de l'Univers. Bien qu'il y ait d'abord eu une certaine controverse sur la nature de ces objets, jusqu'au début des années 1980, il existe maintenant un consensus scientifique selon lequel un quasar est typiquement la région compacte entourant un trou noir supermassif au centre d'une galaxie massive. Leur taille est de 10 à 10 000 fois le rayon de Schwarzschild du trou noir et leur émission d'énergie provient de la zone du disque d'accrétion qui (fr) A quasar is an extremely luminous active galactic nucleus (AGN). It is pronounced /ˈkweɪzɑːr/ KWAY-zar, and sometimes known as a quasi-stellar object, abbreviated QSO. This emission from a galaxy nucleus is powered by a supermassive black hole with a mass ranging from millions to tens of billions of solar masses, surrounded by a gaseous accretion disc. Gas in the disc falling towards the black hole heats up because of friction and releases energy in the form of electromagnetic radiation. The radiant energy of quasars is enormous; the most powerful quasars have luminosities thousands of times greater than that of a galaxy such as the Milky Way. Usually, quasars are categorized as a subclass of the more general category of AGN. The redshifts of quasars are of cosmological origin. (en) Kuasar (bahasa Inggris: quasar, juga dikenal sebagai quasi-stellar object, disingkat QSO) merupakan inti galaksi aktif yang sangat energetik dan sangat kuat. Objek ini memancarkan energi yang sangat besar. Namun karena jaraknya yang sangat jauh dari bumi, kuasar akan tampak seperti bintang biasa jika dilihat melalui teleskop. Suatu kuasar menghasilkan terang seratus kali lebih banyak daripada seluruh galaksi Bimasakti dalam ruang yang tak lebih besar daripada tata surya. (in) 퀘이사(영어: Quasar, Quasi-stellar Object, QSO, 준항성체) 또는 준성(準星)는 블랙홀이 주변 물질을 집어삼키는 에너지에 의해 형성되는 거대 발광체이다. 퀘이사의 중심에는 태양 질량의 10억 배나 되는 매우 무거운 블랙홀이 자리잡고 있고 그 주위에는 원반이 둘러싸고 있으며 그 원반의 물질은 회전하면서 블랙홀로 떨어지고 있고 이때 물질의 중력 에너지가 빛 에너지로 바뀌면서 거대한 양의 빛이 나온다. 퀘이사는 지구에서 관측할 수 있는 가장 먼 거리에 있는 천체로, 강한 에너지를 방출하는 활동은하이다. 수십억 광년 떨어져 있는데도 마치 별처럼 밝게 보이는 은하이다. 블랙홀 이론으로 퀘이사의 수수께끼를 풀어냈고 20세기 최고의 지식 중 하나로 일컬어진다. 매우 큰 적색편이를 나타내는 퀘이사의 정체는 비교적 최근인 1980년대 초반까지 논란에 싸여 있었으나, 현재는 은하 중심에 위치한 매우 무거운 블랙홀과 그 주변의 밀도가 매우 높은 지역이라는 것이 밝혀졌다. 퀘이사의 크기는 블랙홀의 슈바르츠실트 반지름의 10 ~ 10,000배 정도이며, 블랙홀 주위에 형성된 강착 원반에 의해 그 에너지를 공급받는다. (ko) Un quasar (contrazione di QUASi-stellAR radio source, cioè "radiosorgente quasi stellare") è un nucleo galattico attivo estremamente luminoso. Il nome deriva dal fatto che questi oggetti, la cui natura è stata controversa fino ai primi anni ottanta, furono inizialmente scoperti come potenti sorgenti radio, la cui controparte ottica risultava puntiforme come una stella. (it) Um quasar, abreviação de quasi-stellar radio source ("fonte de rádio quase estelar") ou quasi-stellar object ("objeto quase estelar"), é um núcleo galáctico ativo, de tamanho maior que o de uma estrela, porém menor do que o tamanho mínimo para ser considerado uma galáxia. (pt) En kvasar (av engelskans quasi-stellar radio source, quasar) är en extremt ljusstark och avlägsen aktiv galaxkärna. Den överglänser sin värdgalax så mycket, att denna inte tidigare har kunnat observeras. Först med hjälp av fotografisk CCD-teknik och senare adaptiv optik har många värdgalaxer kunnat påvisas. Kvasaren är vanligtvis ett förhållandevis litet objekt och många ligger på ofantligt stora avstånd från jorden. (sv) Кваза́р (англ. quasar) — класс астрономических объектов, являющихся одними из самых ярких (в абсолютном исчислении) в видимой Вселенной. Английский термин quasar образован от слов quasi-stellar («квазизвёздный» или «похожий на звезду») и radiosource («радиоисточник») и дословно означает «похожий на звезду радиоисточник». Компактный квазар называется блазар. (ru) Кваза́ри (англ. quasars, скор. від англ. quasi-stellar radio source — квазізоряне радіоджерело) — позагалактичні об'єкти, які мають зореподібні зображення й потужні емісійні лінії з великим червоним зміщенням у спектрі. На початку XXI ст. встановлено, що квазари — це галактики, які мають в центрі надмасивні чорні діри. (uk)
rdfs:label Quasar (en) نجم زائف (ar) Quàsar (ca) Kvasar (cs) Quasar (de) Κβάζαρ (el) Kvazaro (eo) Cuásar (es) Quasar (eu) Quasar (fr) Cuasár (ga) Kuasar (in) Quasar (it) 퀘이사 (ko) クエーサー (ja) Quasar (nl) Kwazar (pl) Quasar (pt) Квазар (ru) Kvasar (sv) Квазар (uk) 类星体 (zh)
owl:differentFrom dbr:Quasi-star
owl:sameAs freebase:Quasar http://api.nytimes.com/svc/semantic/v2/concept/name/nytd_des/Quasars http://d-nb.info/gnd/4136468-5 dbpedia-commons:Quasar wikidata:Quasar dbpedia-af:Quasar dbpedia-ar:Quasar http://ast.dbpedia.org/resource/Cuásar dbpedia-az:Quasar dbpedia-be:Quasar dbpedia-bg:Quasar http://bn.dbpedia.org/resource/আপাত-নক্ষত্র dbpedia-br:Quasar http://bs.dbpedia.org/resource/Kvazar dbpedia-ca:Quasar dbpedia-cs:Quasar dbpedia-cy:Quasar dbpedia-da:Quasar dbpedia-de:Quasar dbpedia-el:Quasar dbpedia-eo:Quasar dbpedia-es:Quasar dbpedia-et:Quasar dbpedia-eu:Quasar dbpedia-fa:Quasar dbpedia-fi:Quasar dbpedia-fr:Quasar dbpedia-ga:Quasar dbpedia-gl:Quasar dbpedia-he:Quasar http://hi.dbpedia.org/resource/क्वेसार dbpedia-hr:Quasar http://ht.dbpedia.org/resource/Kaza dbpedia-hu:Quasar http://hy.dbpedia.org/resource/Քվազար dbpedia-id:Quasar dbpedia-it:Quasar dbpedia-ja:Quasar dbpedia-ka:Quasar dbpedia-kk:Quasar http://kn.dbpedia.org/resource/ಕ್ವೇಸಾರ್ dbpedia-ko:Quasar http://ky.dbpedia.org/resource/Квазар dbpedia-la:Quasar http://li.dbpedia.org/resource/Quasar http://lt.dbpedia.org/resource/Kvazaras http://lv.dbpedia.org/resource/Kvazārs dbpedia-mk:Quasar http://ml.dbpedia.org/resource/ക്വാസാർ dbpedia-mr:Quasar dbpedia-ms:Quasar http://my.dbpedia.org/resource/ကွေဆာ dbpedia-nl:Quasar dbpedia-nn:Quasar dbpedia-no:Quasar dbpedia-oc:Quasar dbpedia-pl:Quasar dbpedia-pnb:Quasar dbpedia-pt:Quasar dbpedia-ro:Quasar dbpedia-ru:Quasar http://scn.dbpedia.org/resource/Quasar dbpedia-sh:Quasar dbpedia-simple:Quasar dbpedia-sk:Quasar dbpedia-sl:Quasar dbpedia-sr:Quasar dbpedia-sv:Quasar http://ta.dbpedia.org/resource/துடிப்பண்டம் dbpedia-th:Quasar http://tl.dbpedia.org/resource/Quasar dbpedia-tr:Quasar http://tt.dbpedia.org/resource/Квазар dbpedia-uk:Quasar http://ur.dbpedia.org/resource/کواسار http://uz.dbpedia.org/resource/Kvazar dbpedia-vi:Quasar dbpedia-war:Quasar dbpedia-zh:Quasar https://global.dbpedia.org/id/4zNGG
prov:wasDerivedFrom wikipedia-en:Quasar?oldid=1123205789&ns=0
foaf:depiction wiki-commons:Special:FilePath/Artist's_rendering_ULAS_J1120+0641.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Bright_halos_around_distant_quasars.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Double_Quasars_in_Merging_Galaxies.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Fingerprint_of_the_early_Universe.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Hubble_Resolves_Two_Pairs_of_Quasars.jpg wiki-commons:Special:FilePath/PKS_1127-145_X-rays.jpg wiki-commons:Special:FilePath/QuasarStarburst.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Quasar_HE_1104-1805.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Quasar_viewed_from_Hubble.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Quasars_in_interacting_galaxies.jpg wiki-commons:Special:FilePath/SDSS_image_of_quasar_3C273.jpg wiki-commons:Special:FilePath/UZC_J224030.2+032131.jpg
foaf:isPrimaryTopicOf wikipedia-en:Quasar
is dbo:knownFor of dbr:Gopal_Krishna_(astronomer) dbr:Andrew_Lawrence_(astronomer) dbr:Maarten_Schmidt dbr:Thomas_A._Matthews
is dbo:type of dbr:3C_452 dbr:Markarian_231
is dbo:wikiPageDisambiguates of dbr:Q_(disambiguation) dbr:Quasar_(disambiguation)
is dbo:wikiPageRedirects of dbr:Quasars dbr:Quaser dbr:Double_Quasar dbr:Multiple_quasar dbr:Multiply_imaged_quasar dbr:Double-quasar dbr:Double_quasar dbr:Quasi-Stellar_Objects dbr:Quasi-Stellar_Radio_Source dbr:Quasi-stellar_object dbr:Quasistellar_Object dbr:Quasistellar_object dbr:Quazar dbr:MiniQSO dbr:Mini_qso dbr:Iron_Quasar dbr:Iron_quasar dbr:Triple_quasar dbr:Triple_quasars
is dbo:wikiPageWikiLink of dbr:Cancer_(constellation) dbr:Canes_Venatici dbr:Catastrophe_theory dbr:Belinda_Wilkes dbr:Pōniuāʻena dbr:Q0906+6930 dbr:QSO_B0839+187 dbr:QSO_J0005-0006 dbr:QSR_J1819+3845 dbr:Quasars dbr:Rosemary_Coogan dbr:Roy_Kerr dbr:List_of_acronyms:_O dbr:List_of_acronyms:_Q dbr:List_of_astronomy_acronyms dbr:List_of_black_holes dbr:Metsähovi_Radio_Observatory dbr:Millennium_Run dbr:Nadia_Zakamska dbr:Meridian_circle dbr:Seyfert_galaxy dbr:2020_in_science dbr:2022_deaths_in_the_United_States dbr:Bell_test dbr:Big_Bang dbr:Black_hole dbr:David_L._Rabinowitz dbr:Algonquin_46m_radio_telescope dbr:Andromeda–Milky_Way_collision dbr:April_1965 dbr:April–June_2020_in_science dbr:History_of_gravitational_theory dbr:Huchra's_lens dbr:Hugh_Ross_(astrophysicist) dbr:José_Maza_Sancho dbr:List_of_galaxies dbr:Pegasus_(constellation) dbr:Reionization dbr:Richard_Davis_(astronomer) dbr:Richard_Edwin_Hills dbr:Robert_Bacher dbr:Robert_Hanbury_Brown dbr:Cyril_Hazard dbr:United_States_Naval_Observatory_Flagstaff_Station dbr:Universal_Migrator_Part_2:_Flight_of_the_Migrator dbr:Universal_Time dbr:Universe dbr:University_of_Manchester dbr:Vera_C._Rubin_Observatory dbr:Vera_Rubin dbr:Vijay_Kumar_Kapahi dbr:Virgo_(constellation) dbr:Deaths_in_September_2022 dbr:December_1962 dbr:Detailed_logarithmic_timeline dbr:Dominique_Proust dbr:Index_of_energy_articles dbr:Index_of_physics_articles_(Q) dbr:Infrared_astronomy dbr:International_Celestial_Reference_System_and_its_realizations dbr:Introduction_to_general_relativity dbr:Ivor_Robinson_(physicist) dbr:John_Beverley_Oke dbr:Max_Planck_Institute_for_Astronomy dbr:List_of_adjectivals_and_demonyms_of_astronomical_bodies dbr:List_of_largest_cosmic_structures dbr:List_of_most_luminous_stars dbr:List_of_most_massive_black_holes dbr:List_of_natural_phenomena dbr:List_of_people_from_Groningen dbr:List_of_plasma_physics_articles dbr:List_of_quasars dbr:Relativistic_beaming dbr:Thorne–Żytkow_object dbr:Proton-to-electron_mass_ratio dbr:Tim_Brady dbr:Philippe_Véron dbr:Time-variation_of_fundamental_constants dbr:Timeline_of_Jodrell_Bank_Observatory dbr:Timeline_of_cosmological_theories dbr:Timeline_of_gravitational_physics_and_relativity dbr:Wheeler's_delayed-choice_experiment dbr:Welcome_to_the_Universe dbr:Quaser dbr:13_Things_That_Don't_Make_Sense dbr:169_(number) dbr:Coma_Berenices dbr:Cosmic_ray dbr:Cosmos:_A_Personal_Voyage dbr:Crater_(constellation) dbr:Mensa_(constellation) dbr:S5_0014+81 dbr:SDSS_J0100+2802 dbr:SDSS_J0303-0019 dbr:SDSS_J0927+2943 dbr:SDSS_J1106+1939 dbr:SDSS_J1254+0846 dbr:STS-80 dbr:Geodetic_astronomy dbr:OVV_quasar dbr:Olbers'_paradox dbr:Oort_constants dbr:Orders_of_magnitude_(energy) dbr:Orders_of_magnitude_(power) dbr:Orders_of_magnitude_(temperature) dbr:Mike_Lilly dbr:Protogalaxy dbr:Radio_object_with_continuous_optical_spectrum dbr:Quantum_singularity dbr:Redshift_quantization dbr:Romanian_alphabet dbr:Relativistic_particle dbr:Quantum_foam dbr:Quasi-star dbr:Rachel_Webster dbr:Radio_telescope dbr:X-ray_binary dbr:Timeline_of_black_hole_physics dbr:Timeline_of_knowledge_about_galaxies,_...f_galaxies,_and_large-scale_structure dbr:Timeline_of_the_early_universe dbr:Cloverleaf_quasar dbr:Edwin_E._Salpeter dbr:Einstein_Cross dbr:Encyclopedia_(TV_series) dbr:Energy dbr:Future_of_an_expanding_universe dbr:GRO_J1655-40 dbr:Gaia_(spacecraft) dbr:Galaxy dbr:Gamma-ray_burst dbr:Gamma_ray dbr:Gemini_Observatory dbr:General_relativity dbr:Georges_Meylan dbr:Glossary_of_astronomy dbr:Goldstone_Deep_Space_Communications_Complex dbr:Gopal_Krishna_(astronomer) dbr:Gravitational_redshift dbr:Gravitational_wave dbr:Gravitoelectromagnetism dbr:NGC_2623 dbr:NGC_383 dbr:NGC_4319 dbr:NGC_4868 dbr:NGC_6251 dbr:Constellation-X_Observatory dbr:Copernican_principle dbr:Coronagraph dbr:Cosmic_distance_ladder dbr:Cosmic_noise dbr:Cosmic_string dbr:Cosmological_perturbation_theory dbr:Cosmological_principle dbr:The_Universe_(TV_series) dbr:Thomas_Gold dbr:Thomas_J._Balonek dbr:Damped_Lyman-alpha_system dbr:Equivalence_principle dbr:Ergosphere dbr:Millennium_Star_Atlas dbr:2013_in_science dbr:Andrew_J._Richards dbr:Andrew_Lawrence_(astronomer) dbr:Apparent_magnitude dbr:Leo_Minor dbr:Leona_Woods dbr:Light-year dbr:Love_and_Rocket dbr:Lovell_Telescope dbr:Lynx_(constellation) dbr:MACS_J1149_Lensed_Star_1 dbr:Maarten_Schmidt dbr:Magnetospheric_eternally_collapsing_object dbr:Star_Trek:_The_Original_Series_(season_1) dbr:Stellar_population dbr:Stephen_Warren_(astronomer) dbr:Clowes–Campusano_LQG dbr:Color–color_diagram dbr:Dennis_Walsh dbr:Yrjö_Väisälä dbr:Fundamental_station dbr:Harlan_James_Smith dbr:Hot,_dust-obscured_galaxy dbr:John_Huchra dbr:Neta_Bahcall dbr:Palomar_Observatory dbr:Pea_galaxy dbr:Supergiant dbr:March_1963 dbr:Meanings_of_minor_planet_names:_166001–167000 dbr:Meanings_of_minor_planet_names:_78001–79000 dbr:Microquasar dbr:Very-long-baseline_interferometry dbr:Xiaohui_Fan dbr:1962_in_science dbr:1963_in_science dbr:Balmer_series dbr:Bullet_Cluster dbr:CFHQS_J2329-0301 dbr:CID-42 dbr:CL1358+62 dbr:CLASS_B1359+154 dbr:CTA-102 dbr:Active_galactic_nucleus dbr:Cepheus_(constellation) dbr:Triangulum dbr:Tropical_year dbr:Tucana dbr:Twin_Quasar dbr:ULAS_J1120+0641 dbr:ULAS_J1342+0928 dbr:Dark_galaxy dbr:Dark_matter dbr:Vulpecula dbr:W._M._Keck_Observatory dbr:W0410-0913 dbr:WISE_J224607.57−052635.0 dbr:Wallace_L._W._Sargent dbr:Distance_measure dbr:GRB_050904 dbr:Galactic_halo dbr:Galaxy_merger dbr:Heidi_Jo_Newberg dbr:January–March_2021_in_science dbr:Jerome_Kristian dbr:Jesse_L._Greenstein dbr:Jodrell_Bank_Centre_for_Astrophysics dbr:Kate_Isaak dbr:Large_quasar_group dbr:Laser_Interferometer_Space_Antenna dbr:Laser_star_model_of_quasars dbr:List_of_Award_of_Garden_Merit_narcissus dbr:Superluminal_motion dbr:3225_Hoag dbr:38628_Huya dbr:3C_147 dbr:3C_171 dbr:3C_191 dbr:3C_212 dbr:3C_215 dbr:3C_219 dbr:3C_223 dbr:3C_234 dbr:3C_249.1 dbr:3C_268.3 dbr:3C_273 dbr:3C_286 dbr:3C_288 dbr:3C_295 dbr:3C_299 dbr:3C_303 dbr:3C_35 dbr:3C_452 dbr:3C_454.3 dbr:3C_47 dbr:3C_48 dbr:3C_61.1 dbr:3C_66B dbr:3C_79 dbr:3C_9 dbr:4C_+37.11 dbr:9963_Sandage dbr:9Spitch dbr:APM_08279+5255 dbr:Abell_1201_BCG dbr:Amy_Barger dbr:Cygnus_A dbr:Cygnus_X-1 dbr:DP_7 dbr:Dark_energy dbr:Darkstar_(Marvel_Comics) dbr:Draco_(constellation) dbr:Esko_Valtaoja dbr:European_Southern_Observatory dbr:Event_Horizon_Telescope dbr:Expansion_of_the_universe dbr:Fabio_Pacucci dbr:Fine-structure_constant dbr:Aneta_Siemiginowska dbr:Baldwin_effect_(astronomy) dbr:Barbara_Jones_(astronomer) dbr:Barycentric_and_geocentric_celestial_reference_systems dbr:Nigel_Henbest dbr:Our_World_(1967_TV_program) dbr:PJ352–15 dbr:PKS1353-341 dbr:PKS_1302-102 dbr:PKS_2000-330 dbr:Pamela_L._Gay dbr:Parkes_Observatory dbr:Parsec dbr:Chronology_of_the_universe dbr:Edward_Fomalont dbr:Faint_Images_of_the_Radio_Sky_at_Twenty-Centimeters dbr:Faster-than-light dbr:Geraint_F._Lewis dbr:Gravitational_lens dbr:Gravitational_microlensing dbr:Historical_astronomy dbr:History_of_gamma-ray_burst_research
is dbp:notableWorks of dbr:Mike_Lilly
is dbp:type of dbr:S5_0014+81 dbr:3C_147 dbr:3C_35 dbr:3C_454.3 dbr:PKS_2000-330 dbr:H1821+643 dbr:TON_618
is gold:hypernym of dbr:QSO_B0839+187 dbr:QSO_J0005-0006 dbr:QSR_J1819+3845 dbr:S5_0014+81 dbr:SDSS_J0100+2802 dbr:SDSS_J0303-0019 dbr:SDSS_J0927+2943 dbr:SDSS_J1106+1939 dbr:Cloverleaf_quasar dbr:CFHQS_J2329-0301 dbr:CID-42 dbr:CLASS_B1359+154 dbr:CTA-102 dbr:ULAS_J1120+0641 dbr:3C_147 dbr:3C_191 dbr:3C_212 dbr:3C_215 dbr:3C_268.3 dbr:3C_273 dbr:3C_286 dbr:3C_299 dbr:3C_47 dbr:3C_9 dbr:PKS_1302-102 dbr:PKS_2000-330 dbr:H1821+643 dbr:HE0450-2958 dbr:LBQS_1429-008 dbr:RX_J1131-1231
is rdfs:seeAlso of dbr:Lovell_Telescope
is owl:differentFrom of dbr:Qasar dbr:Quark_star dbr:50000_Quaoar
is foaf:primaryTopic of wikipedia-en:Quasar