Ren (philosophy) (original) (raw)
仁（じん）とは、中国思想における徳の一つ。仁愛。特に、儒家によって強調されており、孔子がその中心に据えた倫理規定で、人間関係の基本。
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | Ren (chinois : 仁 ; pinyin: rén ; wade-giles : jen) est un concept essentiel de l'éthique du confucianisme qui peut être traduit par « bienveillance ». C'est une vertu d'humanité, de mansuétude, recherchée par l'homme de bien (junzi), qui se réfère au bien qu'un homme peut faire à un autre. La pratique du ren a pour norme li, la moralité. Les composantes du ren concernent les relations de l'homme confucéen : parents, souverain, amis. La piété filiale y est considérée comme le ciment des rapports sociaux et hiérarchiques : « Être bon fils, être simplement bon fils et bon frère, c'est déjà prendre part au gouvernement ». (Entretiens, II, 21). Le ren est donc essentiellement relationnel. Le caractère chinois se compose de deux éléments : « homme » et « deux ». (fr) Ren (Hanzi: 仁) adalah ajaran kebajikan Konfusianisme yang menunjukkan kualitas atau perbuatan yang baik dari manusia yang berbudi luhur tanpa memperdulikan dirinya sendiri. Contoh dari Ren ini adalah seperti orang dewasa normal yang bersikap melindungi terhadap seorang anak kecil. Contoh ini dianggap belum menyentuh intinya, hanya bagian luar saja dari ajaran Kong Hu Cu. , salah satu dari , pernah meminta gurunya untuk menjelaskan aturan ren . Konfusius menjawab, "Orang seharusnya melihat tidak ada yang tidak pantas, tidak mendengar apa pun yang tidak pantas, tidak mengatakan apa pun yang tidak pantas, dan tidak melakukan apa pun yang tidak pantas." Konfusius juga mendefinisikan ren dengan cara berikut: "ingin membangun dirinya sendiri, bangun juga orang lain; ingin memajukan dirinya sendiri, majukan juga orang lain." Konfusius juga berkata, "Ren tidak jauh, orang yang mencarinya sudah menemukannya." Ren dekat dengan manusia dan tidak pernah meninggalkan manusia. (in) Ren (Chinese: 仁, meaning "co-humanity" or "humaneness") is the Confucian virtue denoting the good quality of a virtuous human when being altruistic. Ren is exemplified by a normal adult's protective feelings for children. It is considered the outward expression of Confucian ideals. Yan Hui, one of the Four Sages, once asked his master to describe the rules of ren. Confucius replied, "One should see nothing improper, hear nothing improper, say nothing improper, do nothing improper." Confucius also defined ren in the following way: "wishing to be established himself, seeks also to establish others; wishing to be enlarged himself, he seeks also to enlarge others." Confucius also said, "Ren is not far off; he who seeks it has already found it." Ren is close to man and never leaves him. Gang Xu more specifically defined ren as "empathy", as elaborated by Confucius that "So, a man of Ren helps others become established if he desires to establish himself, and helps others reach their goals if he desires to reach his. Being able to make analogies between his own situations and those of others around him could be called the approach to Ren." (en) 仁（じん）とは、中国思想における徳の一つ。仁愛。特に、儒家によって強調されており、孔子がその中心に据えた倫理規定で、人間関係の基本。 (ja) 인(仁)은 유교에서 인간성, 즉 인간을 인간답게 하는 본질이라고 보는 인간의 덕성으로 또한 유교 윤리의 최고 덕목이다. 인(仁)의 원래 뜻은 남자다움이라든가 풍채가 훌륭하다든가 하는 것이었으나 예를 실천하는 인간의 주체성 속에서 인간다움, 즉 인간을 인간답게 하는 덕성을 발견한 공자가 그 덕성을 인(仁)이라고 부른 뒤부터 특별한 의미를 지니게 되었다. 공자는 또한, 효도와 공경이 인을 실천하는 근본이라고 하였다. 맹자는 또한 이 인(仁)이라는 덕성은 우주의 주재자인 천(天)이 인간의 마음 속에 선천적으로 깃들어져서 이루어진 것으로 생각하고 천(天)의 신앙과 결부시켜 인간의 행동에 의미를 부여하려고 시도했다. 맹자의 이러한 인(仁)의 사상 또는 성선설에서 볼 수 있는, 초월자 또는 초월적 원리로서의 천(天)과 인간의 덕성이 관계를 맺는 사고방식은 결국 유교사상의 전통이 되었다. 주자는 초월적 원리를 이(理)라고 하여 인격적 요소를 배제했지만, 이(理)가 인간을 비롯한 만물 속에도 깃들어 성(性: 본성, 본연의 모습)이 되었다고 생각하였다. 이에 따라 주자는 이 성(性)을 실현하는 것을 실천의 목표로 삼았다. (ko) Ren – w filozofii konfucjańskiej najważniejsza ze wszystkich cnót, cnota doskonała stanowiąca połączenie wszystkich pozostałych. Pojęcie to tłumaczy się najczęściej jako humanitarność, humanitaryzm, ludzkość. Przed czasami Konfucjusza cnota ren rozumiana była jako życzliwość władcy wobec poddanych. Stopniowo znaczenie ren przekształciło się w dobroczynność, cnotę odnoszącą się nie tylko do władców. (pl) 仁是古代中国人的伦理观念，因为儒家的發展而成为中国古代重要的道德标准、人格境界及哲學概念。孔子之前已经有关于“仁”的观念，但是孔子对“仁”的重视和阐述提高了它的重要性。很多学者认为“仁”是孔子思想的核心。 (zh) Жэнь (кит. 仁) — понятийная категория в конфуцианстве. В классическом смысле обозначает понятие «уважения», «великодушия», «доброты», «серьёзности», «искренности». Высшая добродетель из конфуцианства, которые должен иметь благородный муж. Выражается в любви к ближнему, заботе о людях. Одна из ключевых категорий китайской философии и традиционной китайской культуры, совмещающая три главных смысловых аспекта: 1. * морально-психологический — любовь-жалость к людям 2. * социально-этический — совокупность всех видов правильного отношения человека к другому человеку и обществу 3. * этико-метафизический — симпатически-интегративная взаимосвязь отдельной личности со всем сущим, включая неодушевленные предметы. Обладающий жэнь призван, с одной стороны, уравновешивать мир, с другой стороны, — «преодолевать себя и возвращаться к ритуальной благопристойности», реализовывать «золотое правило морали»: не навязывать другому того, чего не желаешь себе. В неоконфуцианских моделях, под влиянием буддизма, категория жэнь приобрела космологические черты. В учении Тань Сытуна (1865—1898) она выступает как аналог европейского понятия гравитации. (ru) Жень (кит.: 仁; піньїнь: rén) — понятійна категорія в конфуціанстві. У класичному сенсі позначує поняття «людяності», «гуманності», «чоловіколюбства», «доброти до людей», «щирості». Найвища чеснота з п'яти постійних, які мусить мати шляхетний муж. Виражається у любові до ближнього, піклуванні за людьми. Одне з ключових понять в китайській філософії. Поняття жень виступає як суміжне до (yì 義/义: справедливість, праведність), де жень є проявою м'якості та милосердя, а ї — твердості та принципності (див. також Вень та ву). У неоконфуціанських моделях, під впливом буддизму, категорія жень обрала космологічні риси. У вченні Тань Ситуна (1865–1898) вона виступає як аналог європейського поняття гравітації. (uk) |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://www.iep.utm.edu/c/confuciu.htm |
| dbo:wikiPageID | 20112903 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 11092 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1116261242 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Ritual dbr:Ubuntu_philosophy dbr:Hanzi dbr:Confucianism dbr:Order_of_Interbeing dbr:Mandate_of_Heaven dbc:Altruism dbr:Tian dbr:Tianxia dbr:Agape dbr:Altruistic dbr:Four_Sages dbr:Disciples_of_Confucius dbr:Righteousness dbr:Tao dbc:Virtue dbr:Charity_(virtue) dbr:Junzi dbc:Confucian_ethics dbr:Humanity_(virtue) dbr:Yi_(Confucianism) dbr:Shuowen dbr:Li_(Confucian) dbr:Yan_Hui_(disciple_of_Confucius) |
| dbp:c | 仁 (en) |
| dbp:chuhan | 仁 (en) |
| dbp:hangul | 인 (en) |
| dbp:hanja | 仁 (en) |
| dbp:j | jan4 (en) |
| dbp:kana | じん (en) |
| dbp:kanji | 仁 (en) |
| dbp:ocBs | * (en) |
| dbp:p | rén (en) |
| dbp:romaji | jin (en) |
| dbp:rr | in (en) |
| dbp:title | Ren (en) |
| dbp:tl | jîn (en) |
| dbp:vie | nhân (en) |
| dbp:w | jen2 (en) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Authority_control dbt:Clarify dbt:IPA dbt:Infobox_Chinese dbt:More_footnotes dbt:Reflist dbt:Wiktionary dbt:Zh dbt:IPAc-yue dbt:IPAc-cmn dbt:Chinese_philosophy dbt:Love_sidebar dbt:Confucianism |
| dbp:y | yàhn (en) |
| dcterms:subject | dbc:Altruism dbc:Virtue dbc:Confucian_ethics |
| rdf:type | owl:Thing |
| rdfs:comment | 仁（じん）とは、中国思想における徳の一つ。仁愛。特に、儒家によって強調されており、孔子がその中心に据えた倫理規定で、人間関係の基本。 (ja) 인(仁)은 유교에서 인간성, 즉 인간을 인간답게 하는 본질이라고 보는 인간의 덕성으로 또한 유교 윤리의 최고 덕목이다. 인(仁)의 원래 뜻은 남자다움이라든가 풍채가 훌륭하다든가 하는 것이었으나 예를 실천하는 인간의 주체성 속에서 인간다움, 즉 인간을 인간답게 하는 덕성을 발견한 공자가 그 덕성을 인(仁)이라고 부른 뒤부터 특별한 의미를 지니게 되었다. 공자는 또한, 효도와 공경이 인을 실천하는 근본이라고 하였다. 맹자는 또한 이 인(仁)이라는 덕성은 우주의 주재자인 천(天)이 인간의 마음 속에 선천적으로 깃들어져서 이루어진 것으로 생각하고 천(天)의 신앙과 결부시켜 인간의 행동에 의미를 부여하려고 시도했다. 맹자의 이러한 인(仁)의 사상 또는 성선설에서 볼 수 있는, 초월자 또는 초월적 원리로서의 천(天)과 인간의 덕성이 관계를 맺는 사고방식은 결국 유교사상의 전통이 되었다. 주자는 초월적 원리를 이(理)라고 하여 인격적 요소를 배제했지만, 이(理)가 인간을 비롯한 만물 속에도 깃들어 성(性: 본성, 본연의 모습)이 되었다고 생각하였다. 이에 따라 주자는 이 성(性)을 실현하는 것을 실천의 목표로 삼았다. (ko) Ren – w filozofii konfucjańskiej najważniejsza ze wszystkich cnót, cnota doskonała stanowiąca połączenie wszystkich pozostałych. Pojęcie to tłumaczy się najczęściej jako humanitarność, humanitaryzm, ludzkość. Przed czasami Konfucjusza cnota ren rozumiana była jako życzliwość władcy wobec poddanych. Stopniowo znaczenie ren przekształciło się w dobroczynność, cnotę odnoszącą się nie tylko do władców. (pl) 仁是古代中国人的伦理观念，因为儒家的發展而成为中国古代重要的道德标准、人格境界及哲學概念。孔子之前已经有关于“仁”的观念，但是孔子对“仁”的重视和阐述提高了它的重要性。很多学者认为“仁”是孔子思想的核心。 (zh) Ren (Chinese: 仁, meaning "co-humanity" or "humaneness") is the Confucian virtue denoting the good quality of a virtuous human when being altruistic. Ren is exemplified by a normal adult's protective feelings for children. It is considered the outward expression of Confucian ideals. (en) Ren (Hanzi: 仁) adalah ajaran kebajikan Konfusianisme yang menunjukkan kualitas atau perbuatan yang baik dari manusia yang berbudi luhur tanpa memperdulikan dirinya sendiri. Contoh dari Ren ini adalah seperti orang dewasa normal yang bersikap melindungi terhadap seorang anak kecil. Contoh ini dianggap belum menyentuh intinya, hanya bagian luar saja dari ajaran Kong Hu Cu. (in) Ren (chinois : 仁 ; pinyin: rén ; wade-giles : jen) est un concept essentiel de l'éthique du confucianisme qui peut être traduit par « bienveillance ». C'est une vertu d'humanité, de mansuétude, recherchée par l'homme de bien (junzi), qui se réfère au bien qu'un homme peut faire à un autre. La pratique du ren a pour norme li, la moralité. (fr) Жэнь (кит. 仁) — понятийная категория в конфуцианстве. В классическом смысле обозначает понятие «уважения», «великодушия», «доброты», «серьёзности», «искренности». Высшая добродетель из конфуцианства, которые должен иметь благородный муж. Выражается в любви к ближнему, заботе о людях. Одна из ключевых категорий китайской философии и традиционной китайской культуры, совмещающая три главных смысловых аспекта: (ru) Жень (кит.: 仁; піньїнь: rén) — понятійна категорія в конфуціанстві. У класичному сенсі позначує поняття «людяності», «гуманності», «чоловіколюбства», «доброти до людей», «щирості». Найвища чеснота з п'яти постійних, які мусить мати шляхетний муж. Виражається у любові до ближнього, піклуванні за людьми. Одне з ключових понять в китайській філософії. Поняття жень виступає як суміжне до (yì 義/义: справедливість, праведність), де жень є проявою м'якості та милосердя, а ї — твердості та принципності (див. також Вень та ву). (uk) |
| rdfs:label | Ren (confucianisme) (fr) Ren (Kong Hu Cu) (in) 仁 (ja) 인 (유교) (ko) Ren (filozofia) (pl) Ren (philosophy) (en) Жэнь (конфуцианство) (ru) Жень (чеснота) (uk) 仁 (zh) |
| owl:sameAs | wikidata:Ren (philosophy) wikidata:Ren (philosophy) dbpedia-fa:Ren (philosophy) dbpedia-fr:Ren (philosophy) dbpedia-he:Ren (philosophy) dbpedia-hr:Ren (philosophy) dbpedia-id:Ren (philosophy) dbpedia-ja:Ren (philosophy) dbpedia-ko:Ren (philosophy) dbpedia-pl:Ren (philosophy) dbpedia-ru:Ren (philosophy) dbpedia-sl:Ren (philosophy) dbpedia-uk:Ren (philosophy) dbpedia-zh:Ren (philosophy) https://global.dbpedia.org/id/EtjC |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Ren_(philosophy)?oldid=1116261242&ns=0 |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Ren_(philosophy) |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Ren_(Confucianism) dbr:仁 dbr:Jen_(Confucianism) dbr:Rén |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Ren_(Confucianism) dbr:仁 dbr:Wen_Tianxiang dbr:Jen_(Confucianism) dbr:Rén |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Ren_(philosophy) |